ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль 1. Філософська пропедевтика

 

Тема 1. Філософія і коло її проблем (14 г.)

Первинне розуміння філософії. Особливості філософського підходу до світу. Філософія та філософування.  «Вічний» характер філософських проблем. Місце філософії в культурі та освіті.

Духовні та соціальні чинники ставлення філософського світогляду. Світогляд як спосіб орієнтації людини в світі та смисложиттєва позиція. Світовідчуття і світорозуміння як рівні світогляду. Структура світогляду. Історичні типи світогляду.Предмет і проблеми філософії. Граничність філософських категорій. Співвідношення світогляду і філософії. Основні світоглядні орієнтації людини в світі. Особливості сучасного розуміння філософії.  

 

Тема 2. Філософія в її історії (44 г.)

Міфологія, зачатки наукового знання та буденне знання як передумова формування філософії. Особливості розуміння філософії в античну добу. Пошук субстанціональних основ речей в період "ранньої класики". Прагнення усвідомити сутність людини, її відносини з суспільством – визначальний напрям "середньої класики. Синтез філософського знання, його проблем і методів на етапі "високої класики". Мораль і свобода людини, пізнання, взаємини з Богом як головна проблема епохи еллінізму.

Загальна характеристика філософії Середньовіччя: основні ідеї та персоналіїСвоєрідність християнської середньовічної філософії. Основні ідеї і проблеми патристики і схоластики. Загальна характеристика філософії епохи Відродження: основні ідеї та персоналії. Предмет дослідження, світогляд, натурфілософія епохи Відродження.

Загальна характеристика філософії Нового часу: основні ідеї та представники.

Проблема методу у Новий час. Проблема субстанції у Новий час. Особливості пізнавальної проблематики філософії Нового часу. Просвітництво як течія філософії Нового часу. Проблема людини у філософії епохи Просвітництва.

Класичний характер німецької філософії ХVIII-поч.XIX ст., її найвідоміші представники. Два періоди наукової творчості Канта. Його “коперніканський поворот у філософії”. Гносеологічні, етичні та естетичні погляди Канта.

Основні ідеї “Науковчення” Фіхте. Розвиток філософських поглядів Шеллінга.

Абсолютна Ідея та розвиток як головні поняття філософії Гегеля. Сутність антропологічної концепції Фойербаха. Базові положення марксистської філософії.

Принципи та ідеали класичної та некласичної західної філософії. Причини переходу від класичного до некласичного філософствування. Своєрідність волюнтаризму А.Шопенгауера та Ф.Ніцше. Розуміння філософствування та екзистенції за С.К’єркегором. Основні тенденції розвитку сучасної західної філософії. Найбільш впливові напрямки сучасної філософії.

 

Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія

 

Тема 3. Онтологія як філософське вчення про буття (12 г.)

Філософське розуміння проблеми буття. Уявлення про онтологію як вчення про буття. Історико-філософські варіанти розгляду проблеми буття. Особливості розуміння буття як засади виникнення різних філософських концепцій. Форми буття. Співвідношення категорій "буття", "субстанція", матерія". Функції категорії "матерія" у філософії. Спосіб і форми існування матерії.

 

Тема 4. Проблема свідомості (12 г.)

Філософський зміст проблеми свідомості та шляхи її розгляду в історії філософії. Основні підходи до пояснення феномену свідомості. Найбільш загальні властивості свідомості. Філософське визначення свідомості та її функції. Свідомість, самосвідомість, мова. Суспільна та індивідуальна свідомість. Феномен ілюзорної свідомості. Свідоме і несвідоме. Концепції несвідомого.

 

Тема 5. Людина як предмет філософського аналізу (12 г.)

Актуальність філософського дослідження людини. Основні філософсько-антропологічні проблеми: природа і сутність людини, антропогенез, сенс життя, смерть і безсмертя, спілкування і розуміння, людина і космос. Поняття про особу. Соціалізація особи. Уявлення про "Я-концепцію". Ціннісні орієнтації, свобода, відповідальність та криза особи в сучасному світі.

 

Тема 6. Проблема пізнання. Наука як соціокультурний та пiзнавальний феномен (14 г.)

Уявлення про знання і пізнання. Об'єкт і суб'єкт пізнання. Форми пізнання світу. Теорія пізнання, її предмет і метод. Чуттєве і раціональне пізнання. Характерні риси інтуїції. Співвідношення пізнання і розуміння. Проблеми істини у пізнанні.

Поняття про науку та особливості наукового пізнання. Основні види наукового пізнання. Виникнення науки. Принципи інтерналізму і екстерналізму. Періодизація історії науки. Рівні та структура наукового пізнання. Методи наукового пізнання. Сучасні оцінки науки. Поняття про етику науки. Визначення соціокультурних орієнтирів науки.

 

Тема 7. Культура і цивілізація (12 г.)

Поняття про культуру і цивілізацію. Матеріальна та духовна культура. Історичні моделі культури та цивілізаційні типи. Співвідношення культури і цивілізації. Сутність інформаційно-семіотичної концепції культури. Загальне уявлення про сучасну філософію культури. Передумови, прояви та проблема подолання кризи сучасної культури.