Інформаці1ний додаток до робочої програми з курсу

«Філософія та методологія науки» для студентів філософського факультету.

2022 – 2023 навчальний рік.

(заочна форма навчання)

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

Всі роботи надсилаються на електронну адресу викладача Добронравової Ірини Серафимівни – irinadobronravova@knu.ua

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Історичні типи наукової раціональності.

Завдання індивідуальної самостійної роботи по темі Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності. (3 год.): Max:3 бали

Написати есе за однією з тем:

Місце системи філософських засад науки серед підвалин наукового пізнання.

Наукові картини світу як складова підвалин наукового пізнання.

Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

Глобальні наукові революції як зміна системи засад науки.

Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

Рекомендована література:

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: 2008.

Кримський C.Б. Запити філософських смислів. // Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718с. С.444-717

Завдання індивідуальної самостійної роботи по темі Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки. (3год) Max:3 бали

Законспектувати або написати есе за працею М. Гайдегера "Час картини світу» за темами:

Наука як сутнісне явище Нового Часу. Метафізичне обґрунтування наукового дослідження Декартом. Відмінність розуміння світу як картини в Новому Часі від давньогрецьких та середньовічних уявлень про світ і пізнання.

Рекомендована література:

Гайдегер М. “Час картини світу”

Декарт Р. «Медитації про першу філософію» // Рене Декарт «Метафізичні твори». Київ: Folio> 2020.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

Методологія науки.

Завдання індивідуальної самостійної роботи по темі (3год) Методологічні принципи науки Max:3 бали

Написати есе за однією з тем:

Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи як. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії.

Рекомендована література:

Методологія та організація наукових досліджень. Навчальний посібник для студентів магістратури усіх спеціальностей / за ред. Ірини Добронравової (ч. 1), Ольги Руденко (ч. 2). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. Розділи 4.2, 5, 6.3. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Methodol.pdf

Завдання індивідуальної самостійної роботи по темі Емпіричне і теоретичне в науковому дослідженні. (3год) Max:3 бали

Написати есе за однією з тем:

Фундаментальні та спеціальні теоретичні схеми. Ідеалізовані абстрактні об'єкти теоретичних схем та абстрактні об'єкти емпіричних схем.

Процедури переходу від даних спостереження і експерименту до наукових фактів і залежностей.

Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом.

Рекомендована література:

ТЕМАТИЧНИЙ ОПИС КУРСУ, ЗАВДАННЯ НА СЕМІНАРИ ТА ПОТОЧНА САМОСТІЙНА РОБОТА

Змістовий модуль 1

Історичні типи наукової раціональності

Лекція 1. Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності. (2 год.)

Місце системи філософських засад науки серед підвалин наукового пізнання.

Наукові картини світу як складова підвалин наукового пізнання.

Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

Глобальні наукові революції як зміна системи засад науки.

Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

Контрольні запитання та завдання

1. Які глобальні революції пережила наука Нового часу?

2. Як співвідносяться типи наукової раціональності з системою засад науки?

3. Чи перетинаються між собою онтологічна та гносеологічна складові філософських засад науки?

4. Як співвідносяться ідеали та норми наукового дослідження з стилями наукового мислення?

5. Як співвідносяться наукові теорії та наукові картини світу?

Рекомендована література:

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: 2008.

Stepin V. Theoretical Knowledge. A C.I.P. Catalogue record for this book is available from the Library of Congress. Published by Springer, P.O. Box 17, 3300 AA Dordrecht, The Netherlands. 2005. Chapters 3,5.

Heidegger M. (1938) ‘The Age of the World Picture’ in The Question Concerning Technology and Other Essays, New York et al.: Harper Torchbooks, 1977.

Декарт Р. «Медитації про першу філософію» // Рене Декарт «Метафізичні твори». Київ: Folio> 2020.

Змістовий модуль 2.

Філософські засади наукових картин світу

Лекція 2. Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму. (2 год.)

Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації. Філософська інтерпретація і світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів. Світи і Універсум. Можливий, віртуальний і дійсний модуси буття.

Завдання для самостійної роботи

З’ясувати, які зміни вносить в картину світу, зокрема в розуміння простору-часу, теорія струн та суперструн.

Контрольні запитання та завдання:

1.Яким чином розвиток фізики високих енергій призвів до застосування концепції множинності світів в сучасній космології?

2.Як змінюється зміст і співвідношення понять «світ», «матерія», «універсум» в філософських засадах космологічних концепцій множинності світів порівняно з попередніми космологічними концепціями?

Рекомендована література:

Добронравова І.С. Практична філософія науки. Збірка наукових праць. Суми: «Університетська книга», 2017. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dodr-phil-2017.pdf

Добронравова І.С. Мультиверсум: філософська рефлексія над теоретичними ідеями та емпіричними даними. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія, 4(4), 2021, 5-13. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2021

Крымский С. В., Кузнецов В. И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. К., 1984.

Linde A., Vanchurin V. (2010) How many universes are in the multiverse ?

/ /Phys. Rev. D 81, 083525

Лекція 4. Філософські засади наукових картин світу: причиновість і детермінізм. (4 год.)

Причиновість і необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони. Ймовірнісна причиновістьв некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового. Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинне визначених процесів в детермінованому хаосі.

Контрольні запитання та завдання:

1. В чому полягає роль випадковості в точці біфуркації для системи, що самоорганізується?

2. Чи є система, що самоорганізується, принципово відкритою до найменших впливів в особливих точках?

3. В чому полягає помилковість спроби розглядати стан системи перед точкою біфуркації як причину наступних станів?

4. Чому теза про малі причини великих наслідків не є адекватним описом ситуацій біфуркації в нелінійній науці?

5. Що розглядав Пригожин в якості причин самоорганізації дисипативних структур?

6. Чи можна розглядати ситуацію біфуркації як ситуацію формування діючої причини?

Рекомендована література:

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: 2008.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

Філософські засади норм сучасної науки, методологія науки.

Лекція 4. Загальнонаукові методологічні принципи.

Нормативний характер методологічних принципів науки. Загальнонаукові методологічні принципи як вимоги до наукової теорії. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Структура теорії.

Контрольні запитання та завдання:

1. Як співвідносяться між собою методологічні принципи конкретних наук певного часу?

2. Які загально-наукові методологічні принципи, окрім загальних вимог до теорії вам відомі?

3. Чи з’являються з часом нові загально-наукові методологічні принципи

Рекомендована література:

Семінар . Емпіричне і теоретичне в науковому дослідженні.

1. Фундаментальні та спеціальні теоретичні схеми. Ідеалізовані абстрактні об'єкти теоретичних схем та абстрактні об'єкти емпіричних схем.

2. Процедури переходу від даних спостереження і експерименту до наукових фактів і залежностей.

3. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом.

4. Зміна логічної структури опису, пояснення та передбачення як функцій нелінійних теорій.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чим відрізняються емпіричні залежності від теоретичних законів?

2. Які твердження сингулярні чи універсальні виражають наукові факти?

3. Які процедури забезпечують перехід від даних спостереження до наукових фактів?

Рекомендована література:

Добронравова І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві// Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Питання на іспит.

1. Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності.

2. Місце системи філософських засад науки серед підвалин наукового пізнання.

3. Наукові картини світу як складова підвалин наукового пізнання.

4. Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

5. Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

6. Глобальні наукові революції як зміна системи засад науки.

7. Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

8. Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки.

9. Наука як сутнісне явище Нового Часу. Метафізичне обгрунтування наукового дослідження Декартом.

10. Відмінність розуміння світу як картини в Новому Часі від давньогрецьких та середньовічних уявлень про світ і пізнання. (за працею М.Хайдеггера "Час картини світу").

11. Виявлення обмеженності класичного ідеалу раціональності під час наукової революції початку ХХ століття.

12. Основні напрямки сучасної наукової революції та становлення постнекласичної науки.

13. Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму.

14. Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації.

15. Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі.

16. Самоорганізація як становлення складного цілого. Типи цілісності складних систем, що самоорганізуються, та їх динамічна стійкість.

17. Філософські засади наукових картин світу: причиновістьі детермінізм.

18. Причиновістьі необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони.

19. Ймовірнісна причиновістьв некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового.

20. Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинне визначених процесів в детермінованому хаосі.

21. Філософські засади фрактальної геометрії як геометрії динамічного хаосу. Фрактальна геометрія як новий спосіб розуміння складності.

22. Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем.

23. Філософські засади наукових картин світу: простір і час.

24. Багаторівневість наукової методології.

25. Загальнонаукові методологічні принципи та методологічні принципи конкретних наук.

26. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. (Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії.)

27. Методи теоретичного дослідження та структура теоретичного знання.

28. Методи емпіричного дослідження та структура емпіричного знання.