Інформаційний додаток до робочої програми з дисципліни
Методологія та організація наукових досліджень
з основами інтелектуальної власності
для студентів 1 курсу магістратури геологічного факультету
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Методологія наукових досліджень.
Лекція 1. Наука як дослідження.
Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність. Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Наукова картина світу як складова засад наукового дослідження. Місце філософії в системі засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.
Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.
Сучасна глобальна наукова революція як становлення нелінійної науки.
Література
Методологія та організація наукових досліджень. Навчальний посібник для студентів магістратури усіх спеціальностей / за ред. Ірини Добронравової (ч. 1), Ольги Руденко (ч. 2). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. Розділи 1,2,3. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Methodol.pdf
Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: «Київський університет», 2008.
Добронравова І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві // Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. http://www.philsci.univ.kiev.ua
Кримський C.Б. Запити філософських смислів. // Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718с. С.444-717.
Stepin V. Theoretical Knowledge. A C.I.P. Catalogue record for this book is available from the Library of Congress. Published by Springer, P.O. Box 17, 3300 AA Dordrecht, The Netherlands. 2005. Chapters 2, 3, 5.
Контрольні питання
1. Які глобальні революції пережила наука Нового часу?
2. Як співвідносяться типи наукової раціональності з системою засад науки?
3. Чи перетинаються між собою онтологічна та гносеологічна складові філософських засад науки?
4. Як співвідносяться ідеали та норми наукового дослідження з стилями наукового мислення?
5. Як співвідносяться наукові теорії та наукові картини світу?
Лекція 2. Методи та методологія.
Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій. Норми наукового дослідження як методологічні принципи.
Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Невдача програми пошуків універсальної методології. Методологічні проблеми нелінійних теорій.
Література:
Методологія та організація наукових досліджень. Навчальний посібник для студентів магістратури усіх спеціальностей / за ред. Ірини Добронравової (ч. 1), Ольги Руденко (ч. 2). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. Розділ 2. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Methodol.pdf
Stepin V. Theoretical Knowledge. A C.I.P. Catalogue record for this book is available from the Library of Congress. Published by Springer, P.O. Box 17, 3300 AA Dordrecht, The Netherlands. 2005. Chapters 2. .
Контрольні питання
1. Як співвідносяться між собою рівні методології науки?
2. Які методологічні принципи є загальнонауковими?
3. Яким буває походження загальнонаукових методологічних принципів?
4. Які вимоги до теорії передбачаються загальнонауковими методологічними принципами?
5. Як змінилось розуміння принципу простоти в процесі розвитку науки Нового часу?
. Лекція 3. Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.
Абстрактні об’єкти теорії, процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Системна організація. абстрактних об’єктів (теоретична схема) і математичний апарат. Роль фундаментальної і спеціальних теоретичних схем в дедуктивному розгортанні теорії. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом. Створення експериментальної ситуації: об’єкти оперування і об’єкти дослідження. Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів
Література
Методологія та організація наукових досліджень. Навчальний посібник для студентів магістратури усіх спеціальностей / за ред. Ірини Добронравової (ч. 1), Ольги Руденко (ч. 2). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. Розділи 2, 4. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Methodol.pdf
Stepin V. Theoretical Knowledge. A C.I.P. Catalogue record for this book is available from the Library of Congress. Published by Springer, P.O. Box 17, 3300 AA Dordrecht, The Netherlands. 2005. Chapters 2. .
Контрольні питання
1. Чим відрізняються риси теоретичних та емпіричних абстрактних об'єктів?
2. Як співвідносяться теоретична схема та математичний апарат теорії?
3. Яким чином відбувається перехід від теоретичної схеми до досліду?
4. Якими є процедури переходу від даних спостереження до наукових фактів?
Лекція 4. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.
Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Співвідношення аналітичних і обчислювальних методів в розв'язанні нелінійних рівнянь. Застосування нових математичних методів (ітераційні процедури, фрактальна геометрія і т. ін.) і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві. Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень.
Література:
Методологія та організація наукових досліджень. Навчальний посібник для студентів магістратури усіх спеціальностей / за ред. Ірини Добронравової (ч. 1), Ольги Руденко (ч. 2). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. Розділи 5, 6.3. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Methodol.pdf
Добронравова І.С. Теоретична реконструкція нелінійних феноменів: епістемологічні засади та науковий дискурс. // Філософії освіти. Philosophy of Education №1 (20) - 2017 http://www.philosopheducation.com/index.php/ua
Добронравова І.С. Практична філософія науки. – Суми : Університетська книга, 2017.
Добронравова І. С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві / І. С. Добронравова // Філософська думка. – 1999. – № 4. – С. 36 – 48. http://www.philsci.univ.kiev.ua
Добронравова І.С. Мультиверсум: філософська рефлексія над теоретичними ідеями та емпіричними даними. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія, 4(4), 2021, 5-13. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2021
Mandelbrot B. Fractal Geometry of Nature. Publisher: W. H. Freeman and Company, 1982
Peitgen H-O, Richter H. The Beauty of Fractals. Images of Complex Dynamical Systems. Germany^ Springer. 1986.
Prigogine I., Stengers I. Order out of Chaos. Bantam Books, 1984
Контрольні питання
1. Яке значення має комп'ютерна революція для розвитку нелінійного природознавства?
2. Якими є методологічні проблеми нелінійних теорій?
3. Яким чином змінюються гносеологічні засади науки при переході до нелінійного природознавства?
4. Що таке трансдисциплінарність?
Лекція 5. Філософські засади лінійної наукової картини світу. Причиновість в лінійній науці на класичному та некласичому етапах її розвитку.
Причиновість і необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони. Ймовірнісна причиновість в некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового. Потенційні можливості мікрооб’єктів в квантовій механіці.
Лекція 6. Філософські засади сучасної нелінійної наукової картини світу.
Синергетика як загально-аукова дослідн ціька програма вивчення процесів самоорганізації. Системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі, що самоорганізується. Ситуація біфуркації як ситуація формування діючої причини. Реальна необхідність, яка включає в себе випадковість вибору одного х варіантів нелінійної динаміки.
Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем. Нове розуміння складності зі створенням фрактальної геометрії.
Рекомендована література для опрацювання Основна:
Методологія та організація наукових досліджень : навч. посіб. для студ.-магістри усіх спец. / за ред. І.С.Добронравової (ч. 1), О.В.Руденко (ч. 2) К. : ВПЦ "Київський університет", 2018
Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки – Київ: ВПЦ "Київський університет", - 2008, - 223с.
Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня філософія науки // Підручник для студентів філософських факультетів та аспірантів – Київ:
“ Логос ”. — 2009, -243 с.
Добронравова I.С. Наукове бачення мiсця людини в свiтi // Фiлософiя. Курс лекцiй. Лекцiя 14. - К., 1993.
Добронравова І.С. Практична філософія постнеклласичної науки про наукову істину та людську свободу. // «Філософія освіти», № 2, 2014, с. 224-234
Добронравова І.С. Практична філософія науки. – Суми : Університетська книга, 2017.
http://www.philsci.univ.kiev.ua
Добронраврва І.С. Теоретична реконструкція нелінійних феноменів:
епістемологічні засади та науковий дискурс. // Філософії освіти. Philosophy of Education №1(20)-2017 http://www.philosopheducation.com/index.php/ua
Stepin V. Theoretical Knowledge. A C.I.P. Catalogue record for this book is available from the Library of Congress. Published by Springer, P.O. Box 17, 3300 AA Dordrecht, The Netherlands. 2005. Chapters 1,2,3,5.
Mandelbrot B. Fractal Geometry of Nature. Publisher: W. H. Freeman and Company, 1982
Peitgen H-O, Richter H. The Beauty of Fractals. Images of Complex Dynamical Systems. Germany^ Springer. 1986.
Prigogine I., Stengers I. Order out of Chaos. Bantam Books, 1984
Контрольні запитання та завдання:
1. В чому полягає роль випадковості в точці біфуркації для системи, що самоорганізується?
2. Чи є система, що самоорганізується, принципово відкритою до найменших впливів в особливих точках?
3. В чому полягає помилковість спроби розглядати стан системи перед точкою біфуркації як причину наступних станів?
4. Чому теза про малі причини великих наслідків не є адекватним описом ситуацій біфуркації в нелінійній науці?
5. Що розглядав Пригожин в якості причин самоорганізації дисипативних структур?
6. Чи можна розглядати ситуацію біфуркації як ситуацію формування діючої причини?
7. Чим детермінується спонтанне виникнення діючої причини в нелінійних системах?
8. Чи включає реальна необхідність випадковість?
Лекція 7. Множина методологічних систем
Емпіризм і методологія індуктивізму. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного емпіризму.
Критичний раціоналізм К. Попера. Методологія фальсифікаціонізму.
Історична школа у філософії науки. «Історичний поворот», означений роботами Т. Куна, І. Лакатоша, П. Фейерабенда та Ст. Тулміна у філософії науки XX століття. «Структура наукових революцій» Т. Куна. Поняття парадигми: та поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти для функціонування науки Методологія науково-дослідницьких програм» І. Лакатоша. Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.
Раціональність: критика догматичної раціональності (Л. Лаудан та Г. Патнем). Реалізм в сучасній філософії науки (Г. Патнем).
Література:
Методологія та організація наукових досліджень. Навчальний посібник для студентів магістратури усіх спеціальностей / за ред. Ірини Добронравової (ч. 1), Ольги Руденко(ч. 2). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. Розділ 3. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Methodol.pdf
Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітня західна філософія / І. С. Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К., 2008.
Кун Томас. Структура наукових революцій. - К.: Port - Royal, 2001. - 228 с.
Фейерабенд П. Проти методу. Київ: Темпора, 2022.
Karl Popper Conjectures and Refutations. Routledge, 2002. Chapter 10.
Putnam H. Realism with a Human Face. Publisher: Harvard University Press, 1992. Preface. Chapter 1.
Контрольні питання:
1. !.Які етапи пройшла у своєму розвитку філософія науки як напрямок світової філософської думки?
2. Які з методологічних систем розглядають науку як систему знань, а які як дослідницьку діяльність?
3. З чим пов'язаний історичний поворот у західній філософії науки ХХ століття?
Питання до заліку:
1. Наука як дослідження. Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність.
2. Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки..
3. Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.
4. Методи та методологія.
5. Емпіризм і методологія індуктивізму. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного емпіризму.
6. Критичний раціоналізм К. Попера. Методологія фальсифікаціонізму.
7. «Структура наукових революцій» Т. Куна. Поняття парадигми: та поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти для функціонування науки
8. Методологія науково-дослідницьких програм» І. Лакатоша.
9. Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.
10. Раціональність: критика догматичної раціональності (Л. Лаудан та Г. Патнем).
11. Реалізм в сучасній філософії науки (Г. Патнем). Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.
12. Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних
13. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.
Теми есе.
1. Розуміння науки як системи знань, соціального інституту та дослідницької діяльності в різних методологічних системах.
2. Співвідношення наукових теорій та наукових картин світу.
3. Наукові революції: локальні та глобальні.
4. Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.
5. Невдача програми пошуків універсальної методології.
6. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.
7. Система філософських засад науки та їх історична зміна.
8. Стиді наукового мислення та їх історична зміна. Методологічна свідомість.
9. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи, історична зміна їх розуміння.
10. Аналітична філософія науки: логічний емпіризм versus критичний раціоналізм, верифікаціонізм versus фальсифікаціонізм.
11. Методологія науково-дослідницьких програм» . Раціональна реконструкція історії науки.
12. «Історичний поворот», означений роботами Т. Куна, І. Лакатоша, П. Фейерабенда та Ст. Тулміна у філософії науки XX століття.
13. Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.
14. Реалізм і раціоналізм в сучасній філософії науки.
15. Діяльнісний підхід у вітчизняній філософії науки.
16. Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.
17. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.
18. Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Співвідношення аналітичних і обчислювальних методів в розв'язанні нелінійних рівнянь. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.