Інформаційний додаток до робочої програми з дисципліни

Методологія та організація наукових досліджень

з основами інтелектуальної власності

для студентів 1 курсу магістратури хімічного факультету

Змістовий модуль 1. Методологія наукових досліджень

 

Тема 1. Наука як дослідницька діяльність.

Наука як система знань, соціальний інститут та дослідницька діяльність. 

Особливості наукової діяльності та наукового знання. Проблема розвитку науки, ідея наукового прогресу. Науки гуманітарні і природничі: методологічні відмінності.

Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Наукова картина світу як складова засад наукового дослідження. Місце філософії в системі засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.

Глобальні наукові революції як зміна типів наукової раціональності. Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

Сучасна глобальна наукова революція як становлення нелінійного природознавства та постнекласичної науки. Нелінійність як засновок самоорганізації, нерівноважність як умова нелінійності. Нерівноважна термодинаміка Іллі Пригожина. Складні людиновимірні системи як об’єкти дослідження постнекласичної науки.

Синергетика як загальнонаукова дослідницька програма вивчення процесів самоорганізації. (Г. Хакен). Складність, темпоральність, цілісність – риси нового світобачення (за І. Пригожиним).

Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем. Фрактальна геометрія як геометрія динамічного хаосу. Принципова складність фракталів.

Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем. Фрактальна геометрія як геометрія динамічного хаосу. Принципова складність фракталів.

Застосування нових математичних методів і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.

Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень та зближення природничих та гуманітарних наук.

Тема 2. Множина методологічних систем

Методи, методологія, методологічні системи в філософії науки ХХ століття.

Емпіризм і методологія індуктивізму. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного емпіризму.

Критичний раціоналізм К. Попера. Методологія фальсифікаціонізму.

Історична школа у філософії науки. «Історичний поворот», означений роботами Т. Куна, І. Лакатоша, П. Фейерабенда та Ст. Тулміна у філософії науки XX століття. «Структура наукових революцій» Т. Куна. Поняття парадигми: та поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти для функціонування науки Методологія науково-дослідницьких програм» І. Лакатоша. Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.

Раціональність: критика догматичної раціональності (Л. Лаудан та Г. Патнем). Реалізм в сучасній філософії науки (Г. Патнем).

 

Основна література до змістового модуля 1:

Методологія та організація наукових досліджень. Навчальний посібник для студентів магістратури усіх спеціальностей / за ред. Ірини  Добронравової (ч. 1), Ольги Руденко (ч. 2). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. Розділи 1, 2, 3, 4., 5, 6,. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Methodol.pdf 

Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітня західна філософія / І. С. Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К., 2008.

Добронравова І. С., Сидоренко Л. І. Філософія та методологія науки / І. С. Добронравова, Л. І. Сидоренко. – К., 2008. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Кримський C. Б. Запити філософських смислів / С. Б. Кримський; Під сигнатурою Софії. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718 с. – С. 444 – 717.

 Кун Томас. Структура наукових революцій. - К.: Port - Royal, 2001.

Фейерабенд П. Проти методу. Київ: Темпора, 2022.

Mandelbrot B. Fractal Geometry of Nature. Publisher: W. H. Freeman and Company, 1982

Peitgen H-O, Richter H. The Beauty of Fractals. Images of Complex Dynamical Systems. Germany^ Springer. 1986.

Prigogine I., Stengers I. Order out of Chaos. Bantam Books, 1984 

Karl Popper Conjectures and Refutations. Routledge, 2002. Chapter 10.

Putnam H. Realism with a Human Face. Publisher: Harvard University Press, Year: 1992. Preface. Chapter 1.

Stepin V. Theoretical Knowledge. A C.I.P. Catalogue record for this book is available from the Library of Congress. Published by Springer, P.O. Box 17, 3300 AA Dordrecht, The Netherlands. 2005. Chapters 3, 5.

 

Додаткова література до змістового модуля 1:

Добронравова І.С. Практична філософія науки. Збірка наукових праць. Суми: «Університетська книга», 2017. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dodr-phil-2017.pdf

Добронравова І.С. Практична філософія постнеклласичної науки про наукову істину та людську свободу. // «Філософія освіти», № 2, 2014, с. 224-234

Добронравова І. С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві / І. С. Добронравова // Філософська думка. – 1999. – № 4. – С. 36 – 48. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Добронравова І.С. Мультиверсум: філософська рефлексія  над теоретичними ідеями та емпіричними даними. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія, 4(4), 2021, 5-13.  https://doi.org/10.17721/2523-4064.2021

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Методологія наукових досліджень.

ТЕМА 1.       Лекція 1. Наука як дослідження.

Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність.  Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Наукова картина світу як складова засад наукового дослідження. Місце філософії в системі засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.

Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

Сучасна глобальна наукова революція як становлення нелінійної науки.

 

Семінар 1. Наука як дослідницька діяльність.

1.               Наука як система знань, соціальний інститут та дослідницька діяльність. 

2.               Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки.

3.               Наукова картина світу як складова засад наукового дослідження.

4.               Місце філософії в системі засад науки

5.               . Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.

6.               Глобальні наукові революції як зміна типів наукової раціональності. Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

7.               Сучасна наукова революція як становлення нелінійної науки

Література

 Методологія та організація наукових досліджень. Навчальний посібник для студентів магістратури усіх спеціальностей / за ред. Ірини  Добронравової (ч. 1), Ольги Руденко (ч. 2). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. Розділи 1,2,3. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Methodol.pdf 

   Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: «Київський університет», 2008.

  Добронравова  І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві //    Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. http://www.philsci.univ.kiev.ua

 Кримський C.Б. Запити філософських смислів. // Кримський С.Б. Під   сигнатурою Софії. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718с.  С.444-717.

  Stepin V. Theoretical Knowledge. A C.I.P. Catalogue record for this book is available from the Library of Congress. Published by Springer, P.O. Box 17, 3300 AA Dordrecht, The Netherlands. 2005. Chapters 2, 3, 5.

 

Контрольні  питання

1.     Які глобальні революції пережила наука Нового часу?

2.     Як співвідносяться типи наукової раціональності з системою засад науки?

3.     Чи перетинаються між собою онтологічна та гносеологічна складові філософських засад науки?

4.     Як співвідносяться ідеали та норми наукового дослідження з стилями наукового мислення?

5.     Як співвідносяться наукові теорії та наукові картини світу?

 

 

ТЕМА 2.      Лекція 2. Множина методологічних систем

Емпіризм і методологія індуктивізму. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного емпіризму.

Критичний раціоналізм К. Попера. Методологія фальсифікаціонізму.

Історична школа у філософії науки. «Історичний поворот», означений роботами Т. Куна, І. Лакатоша, П. Фейерабенда та Ст. Тулміна у філософії науки XX століття. «Структура наукових революцій» Т. Куна. Поняття парадигми: та поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти для функціонування науки Методологія науково-дослідницьких програм» І. Лакатоша. Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.

Раціональність: критика догматичної раціональності (Л. Лаудан та Г. Патнем). Реалізм в сучасній філософії науки (Г. Патнем).

 

Семінар 2. Множина методологічних систем.

1.     Емпіризм і методологія індуктивізму. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного емпіризму.

2.     Критичний раціоналізм К. Попера. Методологія фальсифікаціонізму.

3.     «Структура наукових революцій» Т. Куна. Поняття парадигми: та поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти для функціонування науки 

4.     Методологія науково-дослідницьких програм» І. Лакатоша.

5.     Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.

6.     Раціональність: критика догматичної раціональності (Л. Лаудан та Г. Патнем).

7.     Реалізм в сучасній філософії науки (Г. Патнем).

Література:

Методологія та організація наукових досліджень. Навчальний посібник для студентів магістратури усіх спеціальностей / за ред. Ірини  Добронравової (ч. 1), Ольги Руденко(ч. 2). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. Розділ 3. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Methodol.pdf

Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітня західна філософія / І. С. Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К., 2008.

Кун Томас. Структура наукових революцій. - К.: Port - Royal, 2001. - 228 с.

Фейерабенд П. Проти методу. Київ: Темпора, 2022.

Karl Popper Conjectures and Refutations. Routledge, 2002. Chapter 10.

Putnam H. Realism with a Human Face. Publisher: Harvard University Press, 1992. Preface. Chapter 1.

 Контрольні  питання:

1.      !.Які етапи пройшла у своєму розвитку філософія науки як напрямок світової філософської думки?

2.      Які з методологічних систем розглядають науку як систему знань, а які як дослідницьку діяльність?

3.      З чим пов'язаний історичний поворот у західній філософії науки ХХ століття?

 

 

Питання до заліку:

1.              Наука як дослідження. Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність. 

2.              Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки..

3.              Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

4.              Методи та методологія.

5.              Емпіризм і методологія індуктивізму. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного емпіризму.

6.               Критичний раціоналізм К. Попера. Методологія фальсифікаціонізму.

7.               «Структура наукових революцій» Т. Куна. Поняття парадигми: та поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти для функціонування науки

8.               Методологія науково-дослідницьких програм» І. Лакатоша.

9.               Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.

10.         Раціональність: критика догматичної раціональності (Л. Лаудан та Г. Патнем).

11.         Реалізм в сучасній філософії науки (Г. Патнем). Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.

12.          Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних

13.          Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

 

Теми есе.

1.              Розуміння науки як системи знань, соціального інституту та дослідницької діяльності в різних методологічних системах.

2.              Співвідношення наукових теорій та наукових картин світу.

3.              Наукові революції: локальні та глобальні.

4.              Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

5.              Невдача програми пошуків універсальної методології.

6.              Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності. 

7.               Система філософських засад науки та їх історична зміна.

8.               Стиді наукового мислення та їх історична зміна. Методологічна свідомість.

9.              Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи, історична зміна їх розуміння.

10.          Аналітична філософія науки: логічний емпіризм versus критичний раціоналізм, верифікаціонізм versus фальсифікаціонізм.

11.         Методологія науково-дослідницьких програм» . Раціональна реконструкція історії науки.

12.         «Історичний поворот», означений роботами Т. Куна, І. Лакатоша, П. Фейерабенда та Ст. Тулміна у філософії науки XX століття.

13.         Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності. 

14.         Реалізм і раціоналізм в сучасній філософії науки.

15.         Діяльнісний підхід у вітчизняній філософії науки.

16.         Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.

17.         Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

18.         Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Співвідношення аналітичних і обчислювальних методів в розв'язанні нелінійних рівнянь. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.