КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана з навчальної  роботи

філософського факультету

Дмитро НЕЛІПА

_________________________     

 «_____» _______ 2023 року

 

 

РОБОЧА  ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

ЕПІСТЕМОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

 

                                                            для студентів

галузь знань              03 гуманітарні науки

спеціальність            033 Філософія

освітній рівень    перший (бакалаврський)

освітня програма          Філософія

вид дисципліни   вибіркова

                                                                     Форма навчання                  заочна

                                                                     Навчальний рік                2023/2024

                                                                     Семестр                             VІ

                                                                     Кількість кредитів ECTS              3

                                                                      Мова викладання             українська

                                                                         Форма заключного контролю       залік

 

Викладач:          Ольга Руденко, к.ф.н., доц., кафедри філософії та методології науки

                  

 

                              Пролонговано: на 20__/20__н.р._____(______) «__» ____20__ р.

                                                на 20__/20__н.р._____(______) «__» ____20__ р.

 

КИЇВ – 2023


 

 

Розробники: Ольга Руденко, к.ф.н., доц., кафедри філософії та методології науки

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Зав. кафедри філософії та методології науки

 

________________(Сергій ПЕТРУЩЕНКОВ)

Протокол № 1 від «28 » серпня 2023 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено науково-методичною комісією

філософського факультету

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

 

Голова науково-методичної комісії  __________________ (Ірина МАСЛІКОВА )

Протокол № 2 від 30 серпня 2023 року

                                            

 

.


 

ВСТУП

 

1.    Мета дисципліни. Формування у студентів компетентностей, які дозволять їм здійснювати наукову діяльність в галузі філософії,  надати знання про основні етапи розвитку  сучасного наукового пізнання та його філософської інтерпретації.

 

 

 2.  Вимоги до вибору навчальної дисципліни:

 

1.      До початку вивчення цього курсу студенти мають знати концептуальні знання з теоретичної і практичної філософії, які дають розуміння сутності філософії, її функцій та ролі в історії культури; специфіка філософських проблем, особливостей взаємин філософії з наукою, релігією, мистецтвом як формами духовного життя людства; критичне осмислення особливостей і проблематики сучасних філософських концепцій та варіантів розв’язання філософських проблем; сутності й типи наукової раціональності крізь призму критичного осмислення сучасних досягнень науки; онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, антропологічні, феноменологічні константи та орієнтири, що зумовлюють процеси формування світогляду та дають уявлення про головні принципи теоретичної і практичної діяльності людини з метою засвоєння критеріїв для експертних оцінок та способів їх фахового використання у різних сферах соціальної практики.

2.      Вміти аналізувати та застосовувати філософську методологію до наукового пізнання, розуміти сутність наукових проблем, тем, ідей; здійснювати аналітично-дослідну роботу; збирати та інтерпретувати наукову інформацію, обробляючи широкий масив літератури з практичної та теоретичної філософії, ставити конкретні цілі й завдання філософських досліджень та реалізовувати їх за допомогою обраних теоретичних підходів та методів.

3.      Володіти елементарними навичками розв’язання складних задач та практичних проблем у процесі навчання та в дослідницькій діяльності; опрацьовувати великі масиви літератури з філософії науки; аналітично обґрунтовувати цілі та напрямки досліджень з філософії та методології науки, зокрема аналізувати проблеми соціальної практики, прогнозувати відповідні тенденції та наслідки її розвитку, розробляти моделі її можливого вдосконалення.

 

 

3. Анотація навчальної дисципліни: курс «Епістемологічні засади методології наукового

пізнання» належить до переліку дисциплін вільного вибору студента та викладається у VІ семестрі ІІІ курсу бакалавріату. Ця дисципліна знайомить студентів із сучасними методологічними концепціями, які було розроблено у філософії науки і є програмними для забезпечення основ методології наукового пізнання. Огляд сучасної теорії науки дозволяє виокремити базові методологічні категорії, які стали концептуальним каркасом методології наукового пізнання. Засвоєння цього методологічного каркасу наукового пізнання є належною умовою долучення студентів до дослідницької діяльності. В процесі навчання студенти познайомляться з трьома основними підходи до аналізу методологічних проблем наукового дослідження, що склались в сучасній історії філософії науки: логіко-орієнтованим підходом, який пов'язують із традицією логічного емпіризму або логічного позитивізму; історичної школи (Т. Кун та П. Фейерабенд), завдяки якій було відкрито вагомість історичного виміру науки, внаслідок чого сформувався кросс-дисциплінарний регіон дослідження історії та філософії науки; сучасна філософія наук, найвиразнішою рисою якої є її суттєва прагматизованість, яка виявляється насамперед в орієнтації сучасних філософів науки на дослідження реальної практики науки.

 

 

Завдання (начальні цілі) – ознайомити студентів з методологічними концептами, методологічними категоріями, які були розроблені трьома основними підходами до аналізу методологічних проблем наукового дослідження: логіко-орієнтованим підходом,  історичною школою та сучасною філософією науки, найвиразнішою рисою якої є її спрямованість на дослідження реальної практики науки.

 

 

Дисципліна спрямована на формування наступних програмних компетентностей:

ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

ЗК 3. Здатність до пошуку та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 5. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.

ЗК 6. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 8. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

ЗК 11. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності.

ФК 2.Здатність виокремлювати специфіку філософського знання та змістові відмінності філософії від інших форм мислення.

ФК 3.Здатність використовувати в професійній діяльності знання про розвиток основних філософських ідей, учень та напрямків.

ФК 5.Здатність аналізувати сучасні філософські проблеми та вчення.

ФК 9.Здатність застосовувати в професійній діяльності філософські методи і підходи.

ФК 12.Здатність дотримуватися в професійній діяльності норм інтелектуальної доброчесності.

 

 

5.  Результати навчання:

 

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

                        Результат навчання

(1.знати; 2 вміти; 3. комунікація; 4.  автономність та відповідальність)

 

         Методи         викладання  і   навчання

 

          Методи    

       оцінювання

 Відсоток  у підсумковій  оцінці з   дисципліни

 Код

        Результат навчання

 

 

 

  Знати:

 

 

 

 1.1

базові методологічні категорії, які стали концептуальним каркасом методології наукового пізнання

  практичне заняття, самостійна   робота

дискусії, письмова контрольна робота

10

 1.2

основні підходи до аналізу методологічних проблем наукового дослідження, що склались в сучасній історії філософії науки

  практичне заняття, самостійна   робота

дискусії усні відповіді, презентація самостійної роботи, конспект першоджерел, письмова контрольна  робота

            10

 1.3

фундаментальні засади    філософської методології до наукового пізнання, розуміти сутність наукових проблем

  практичне заняття, самостійна   робота

усна доповідь, дискусія, письмова контрольна робота, конспект першоджерел

            10

 1.4

особливості логіко-орієнтованого, кросс-дисциплінарного та прагматизованого підходів до дослідження реальної практики науки.

 

  практичне заняття, самостійна   робота

усна  доповідь, дискусія, письмова контрольна робота

            10

 

   Вміти:

 

 

 

 2.1

працювати з фаховими джерелами, узагальнювати інформацію у відповідності до поставлених навчальних задач,  демонструвати знання літератури з навчального курсу

  практичне заняття, самостійна   робота

усна доповідь, презентація самостійної роботи, письмова контрольна робота

              10

 2.2

систематизувати отримані знання, обґрунтовувати висновки, розвиваючи власну дослідницьку компетентність

  практичне заняття, самостійна   робота

усна доповідь, коментування першоджерел, підсумкова контрольна робота

              10

 2.3

встановлювати причинно-наслідкові зв’язки розвитку підходів до аналізу методологічних проблем наукового дослідження

  практичне заняття, самостійна   робота

усна доповідь, дискусія, презентація самостійної роботи, письмова контрольна робота

10

 2.4

формувати власну позицію щодо епістемологічних засад; вести полеміку з питань пізнавальних феноменів

  практичне заняття, самостійна   робота

усна доповідь, дискусія, презентація самостійної роботи

10

 

   Комунікація:

 

 

 

 3.1

презентувати результати самостійної роботи у вигляді доповідей, повідомлень, есе, презентацій

  практичне заняття, самостійна   робота

усні доповіді, дискусії, презентація самостійної роботи

5

 3.2

дискутувати з приводу епістемологічних проблем сучасності та з питань методології наукового пізнання , оперуючи відповідними поняттями та категоріями

  практичне заняття, самостійна   робота

      дискусія, конспектування та коментування першоджерел

10

 

   Автономність та відповідальність

 

 

 

 4.1

самостійно здійснювати пошук фахових джерел, критично їх опрацьовувати,        володіючи навичками обробки, аналізу та узагальнення наукової інформації

  самостійна робота

усні доповіді, дискусії, презентація  самостійної роботи

5

6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання

 

               Результати навчання дисципліни

 

 

Програмні результати навчання

1.1

1.2

1.3

1.4

2.1

2.2

2.3

2.4

3.1

3.2

4.1

ПРН 10.Мати навички реферування, систематизованого огляду та порівняльного аналізу філософської та загальнонаукової літератури.

++

 

++

 

 

 

 

 

++

 

 

ПРН 11.Вміти аналізувати міркування та робити ґрунтовні смислові узагальнення, висновки.

++

++

++

 

++

++

 

 

++

 

++

ПРН 12.Вміти викладати власні міркування послідовно, логічно, систематично та аргументовано..

++

++

++

++

 

++

++

 

 

++

 

ПРН 17.Мати навички участі в наукових та прикладних дослідженнях у галузі філософії.

 

 

 

 

 

++

 

++

 

++

++

ПРН 18. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати.

 

+

 

 

 

 

 

++

 

++

 

 

7. Схема формування оцінки:

7.1. Форми оцінювання

Контроль знань здійснюється за  системою ECTS,  яка  передбачає  дворівневе   оцінювання засвоєного матеріалу,  зокрема,  оцінювання   теоретичної  підготовки  –  результати   навчання     (знання 1.1-1.4),  що складає  40%  від загальної оцінки та оцінювання практичної  підготовки -результати навчання (вміння 2.1-2.4); (комунікація 3.1-3.2); (автономність та відповідальність  (4.1), що складає 60% загальної оцінки.                  

Оцінювання семестрової роботи:

  1. Усна доповідь, доповнення та участь в дискусіях на семінарах: РН 1.1-1.4, 2.1- 2.4, 3.1- 3.2, 4.1 –18 / 36 балів
  2. Самостійна робота (конспект текстів): РН 1.2-1.3, 2.2, 3.2  – 6 / 10 балів
  3. Самостійна робота (есе, презентація): РН 1.2, 2.1, 2.3, 2.4, 3.1, 4.1 –24 / 34 балів

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається із балів, отриманих за аудиторну роботу (усні доповіді,  доповнення та участь в дискусіях на семінарах) та за самостійні роботи (робота з текстами, презентація власних досліджень, есе). Всі види робіт за семестр мають у підсумку:

-          в максимальному вимірі                 80 балів

-          в мінімальному вимірі                    48 балів

У разі відсутності на семінарському занятті студент має відпрацювати завдання на семінар в письмовій формі.

Підсумкова контрольна робота в письмовій формі -   РН 1.1-1.4, 2.1-2.3  – 12 / 20 балів

 

Підсумкове оцінювання у формі заліку:

Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів) визначається як сума балів за систематичну роботу впродовж семестру з урахуванням підсумкової контрольної роботи. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру і не передбачає додаткових заходів оцінювання.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критичний мінімум – 60 балів, для одержання заліку необхідно обов’язково відпрацювати пропущені теми в письмовій формі та здати/надіслати електронною поштою викладачу, що  проводить семінарські заняття.    

Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестрову роботу (мінімум 48, максимум 80 балів) та підсумкової контрольної роботи (мінімум 12, максимум 20 балів).

 При простому розрахунку отримуємо:

 

Семестрова кількість балів

Підсумкова контрольна робота

Підсумкова оцінка з дисципліни

Мінімум

48

12

60

Максимум

80

20

100

 

7.2 Організація оцінювання:

Семестрова робота

Семестрова кількість балів

Min – 48 бали

Max – 80 балів

Аудиторна робота: усна доповідь на семінарі, доповнення, участь в дискусіях

 

«5» х 2 = 10

 

 

«10» х 2 = 20

 

 

Самостійна робота

Конспекти першоджерел

Термін виконання – до кінця квітня

«2» х 5 = 10

 

«2» х 10 = 20

 

Есе (Дивись Додаток самостійної роботи студента) Термін виконання роботи до середини квітня

Індивідуальний проєкт (Дивись Додаток самостійної роботи студента)

Термін виконання роботи – до кінця травня

«14» х 1 = 14

 

 

 

 

«14» х 1 = 14

 

«20» х 1 = 20

 

 

 

 

«20» х 1 = 20

 

Підсумкова контрольна робота

Контрольна робота

«12» х 1 = 12

«20» х 1 = 20

Підсумкова оцінка з дисципліни

 

60

100

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання:

1.  Усна відповідь:

6-10 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов′язкову та додаткову літературу.

3-5 бали – студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов′язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності.

2 бали – студент в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, має у відповіді суттєві неточності.

1 бали – студент не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді.

2. Доповнення / дискусія:

3 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми;

2 бали – доповнення змістовне;

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію.

3. Конспект першоджерел:

1 бали – студент опрацював необхідний текст із цитуванням та відповідними власними зауваженнями та поясненнями;

0 бал – студент законспектував текст без цитувань та пояснень.

4. Самостійна робота.

20-16 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно й аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов′язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість;

15-10 балів – студент  достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації у поясненнях; в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов′язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність ; допускаються несуттєві неточності;

9-5 балів – студент в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішенні запропонованих завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу; робота містить суттєві неточності;

4-0 балів – студент не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань; має суттєві помилки в роботі, демонструє несамостійність у виконанні завдань.

5.      Підсумкова письмова робота

20-16 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст оставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов′язкову та додаткову літературу, демонструє  у письмовій роботі самостійність, достовірність, незаангажованість;

15-10 балів – студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст запропонованого завдання, використовує обов′язкову літературу, демонструє у письмовій роботі самостійність та достовірність; допускаються несуттєві неточності;

9-6 балів – студент в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішенні поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу; робота містить суттєві неточності;

5-0 балів – студент не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань; має суттєві помилки в роботі, демонструє несамостійність у виконанні завдань.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу та виконання самостійних робіт

7.3 Шкала відповідності:

 

Зараховано / Passed

60-100

Не зараховано / Fail

0-59

 

 

                            


 

СТРУКТУРА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

                  ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  ЛЕКЦІЙ  І  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ

№ п/п

Назва  лекції

Кількість годин

Практичні заняття

сам. роб.

Частина 1 .  «Моральні проблеми сучасності»

1

Тема 1. Епістемологічність науки як  сутнісна характеристика

1

8

2

Тема 2. Нормативно-орієнтовані дискурси науки

 

15

3

Тема 3. Логіко-орієнтована традиція у філософії науки: позитивізм, емпіризм і методологія індуктивізму

1

8

4

Тема 4. Дескриптивно-орієнтовані наукові дискурси

1

8

5

Тема 5. Історична школа у філософії науки

 

15

6

Тема 6. Проблеми наукової раціональності та реалізму в сучасній філософії науки

 

16

7

Тема 7. Епістемологічні засади нелінійної науки

1

14

8

Підсумкова контрольна робота

 

2

 

ВСЬОГО

4

86

Загальний обсяг -  90 год., у тому числі:

Практичні заняття –  4 год.;

самостійна робота - 86 год.

Література:

Основна:

1. Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітня філософія науки. – К., 2009. http://www.philsci.univ.kiev.ua  

2. Методологія та організація наукових досліджень : навч. посіб. для студ.-магістри усіх спец. / за ред. І.С.Добронравової (ч. 1), О.В.Руденко (ч. 2)  К. : ВПЦ "Київський університет", 2018

3. Добронравова І.С. Теоретична реконструкція нелінійних феноменів: 

епістемологічні засади та науковий дискурс. // Філософії освіти. Philosophy of Education №1(20)-2017  http://www.philosopheducation.com/index.php/ua  

4. Кримський C.Б. Запити філософських смислів. // Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718с.

 

Додаткова:

Бевзенко Л. Парадигма складності в соціологічному теоретизуванні та культура метамодерну — контури взаємної леґітимації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг 2022, №1, 45-82. http://stmm.in.ua/archive/ukr/2022-1/6.pdf

Білоус Т.М. Натуралізм у сучасній філософії науки: когнітивні засади //  Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія.  2013, 246-252. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Tbilous.pdf  

Добронравова  І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві // Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. 

http://www.philsci.univ.kiev.ua  

Добронравова І.С. Практична філософія науки. – Суми : Університетська книга, 2017.

http://www.philsci.univ.kiev.ua  

Добронраврва І.С. Теоретична реконструкція нелінійних феноменів: епістемологічні засади та науковий дискурс. // Філософії освіти. PhilosophyofEducation №1(20)-2017.

http://www.philosopheducation.com/index.php/ua

Комар О.В.  Гуманізація науки чи натуралізація філософії?  (PDF)// Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. Чернівці : ЧНУ, 2009, 82-86. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/OKomar.pdf

Кун  Томас. Структура наукових революцій. К.: Port - Royal, 2001. 228 с.

Фейерабенд П. Проти методу. Київ: Темпора, 2022.

Heidegger M. ‘The Age of the World Picture’ in The Question Concerning Technology and Other Essays, New York et al.: Harper Torchbooks, 1977.

Latour B. Science in Action. Harvard Unlvenlty Press CamЬridge, Massachuset, 1987.

The Handbook of Discourse Analysis / Edited by D.Tannen, H.E.Hamilton, and D.Schiffrin. JohnWiley & Sons, Inc.,  Blackwell Publishers Ltd., 2015. Vol. I.

Popper, Karl Conjectures and Refutations. Routledge, 2002. Chapter 10.

Putnam H. Realism with a Human Face. Publisher: Harvard University Press, Year: 1992. Preface. Chapter 1.

Rudenko O., (2021) PROBLEMS OF HUMANITARIAN DISCOURSE IN MODERN PHILOSOPHIES. AD ALTA JOURNAL OF INTERDISC IPLINARY RESEARCH. 11/02- XXII, 143-147 (у співавторстві Filyanina N. , Ruptash O., Chitishvili V., Sinelnikova V.)

https://doi.org/10.33543/11022

Rudenko, O., (2022). Axiological Aspects of Educational Activity in Postmodern Philosophy. Postmodern Openings, 13(2), 334-344. (у співавторстві Pieshev, O., Lazareva, A., Sokolova, O., Maksiuta, M., Fesenko, G.)

https://doi.org/10.18662/po/13.2/457