КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

 

Зам.декана Неліпа Д.В.

філософського факультету .

______________________

«       »                       20   року

 

 

 

 

РОБОЧА  ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності

 

для студентів географічного факультету

 

галузь знань            10 природничі науки

спеціальність         106 географія                                  

освітній рівень                   магістр

освітня програма    географія еногастрономічної рекреації та туризму,

                                  (програма подвійного дипломування)

вид дисципліни        обов’язкова

Форма навчання                       денна

Навчальний рік                        2022/2023

Семестр                                              1

Кількість кредитів ЕСТS                   1

Мова викладання, навчання

та оцінювання                           українська

Форма заключного контролю                   залік

 

Викладач: проф. Сидоренко Л.І.

Пролонговано: на 20__/20__ н.р. ________(___________) «__»___ 20__р.

на 20__/20__ н.р. __________(___________) «__»___ 20__р.

 

 

КИЇВ – 2022

 

 

Розробник:проф. Сидоренко Л.І..

 

 

Затверджено «27» серпня 2022 р. 

Зав. кафедри філософії та методології, проф.

___________________________ Добронравова І. С.

 

Протокол № 1 від «27» серпня 2022 р.

 

 

 

 

 

Схвалено науково-методичною комісією філософського факультету

 

Протокол від « 30 » серпня 2022 року № 2

Голова науково-методичної комісії  _______________Маслікова І.І.

« 30 » серпня 2022 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

1.Мета дисципліни – познайомити студентів із сучасною методологією науки, дати їм можливість засвоїти сукупність методологічних засобів науки взагалі та їхньої фахової дисципліни зокрема, надати студентам знання та вміння, що створюють необхідне методологічне підґрунтя для здійснення фахової науково-дослідницької роботи, її презентації науковій спільноті,

 

2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:

1.      Успішне опанування курсів  «Філософія»,

2.      Знання теоретичних основ  фахових дисципліни ___________

3. Анотація навчальної дисципліни / референс:

Навчальна дисципліна«Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності» є обов’язковою дисципліною, що забезпечує отримання загальних компетентностей випускниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістових модулів. Першим модулем є «Методологія наукових досліджень». Для його викладання відведено один кредит (10 годин аудиторних занять, 20 годин самостійного засвоєння матеріалу. Заключна форма контролю – залік. В цьому модулі розкривається зміст понять «методологія», «методика», «методи дослідження», розуміння науки як дослідження, розглядаються конкретно-науковий, загально-науковий та філософський рівні методології. Окреслюється множина методологічних систем сучасної філософії науки. Розглядається структура теоретичного та емпіричного знання в єдності з методами теоретичного та емпіричного дослідження. Висвітлюються методологічні проблеми нелінійної науки, які визначають стан сучасної методології науки.

4. Завдання (навчальні цілі) 

- ознайомити студентів із сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень;

- сформувати цілісне уявлення про науково-дослідницький процес;

- забезпечити освоєння навичок формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження;

- вдосконалити вміння пошуку, добору й опрацювання наукової інформації, точного формулювання мети, задач і висновків дослідження;

 

5. Результати навчання за дисципліною: (описуються з детальною достовірністю для розробки заходів оцінювання)

Результат навчання

(1. знати; 2. вміти; 3. комунікація*; 4. автономність та відповідальність*)

Методи викладання і навчання

Методи оцінювання

Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни

Код

Результат навчання

 

Знати:

 

 

 

1.1

Особливості науки як дослідження, складові системи засад науки:. наукову картина світу, ідеали і норми наукового дослідження, філософські засади  наукового дослідження, особливості нелінійного стилю мислення, ознаки класичного, некласичного та постнекласичного  типів наукової раціональності, методологічні особливості пізнання в сучасній географії

 

Лекція,

самостійна робота

Тест підготовка  реферату

3

1.2

поняття наукового методу та методології, основні методи наукового дослідження: емпіричні, теоретичні, загальнонаукові; загальнонаукові методологічні принципи та їх зміну протягом розвитку науки, характеристики відомих методологічних систем: емпіризму та індуктивізму, головні сучасні методологічні концепції.

 

 

лекція, самостійна робота

тест підготовка  реферату

3  

1.3

Структуру наукових досліджень, поняття емпіричного та теоретичного, методи емпіричного та теоретичного дослідження та форми наукового знання: поняття факту, ідеї, проблеми, гіпотези і теорії,методи та концептуальні підходи дослідження в сучасній географії

 

 самостійна робота

підготовка  реферату

3

1.4

види глобальних наукових революцій та механізм становлення відповідних типів наукової раціональності, характеристику сучасної глобальної наукової  революції як становлення постнекласичної науки, складнихлюдиновимірних  систем як об’єктів дослідження постнекласичної науки; зміну засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу від незмінності до глобального еволюціонізму. складність, темпоральність, цілісність як риси нового нелінійного світобачення;конструктивну  роль динамічного  хаосу як єдностіпорядку і безладу  у становленні багатоманітності складних систем

лекція, самостійна робота

Тест, підготовка  реферату

3

Вміти:

 

3

 2.1

розрізняти науку як систему  знань, соціальний інститут та дослідницьку  діяльність.

охарактеризувати зміну  системи засад науки як зміну типів наукової раціональності  в процесі глобальних  наукових революцій;

Лекція + семінар,

самостійна робота

 

 

2.2

розрізняти метод, методологію, методику; усвідомлювати багаторівневість методології науки, різноманітність конкретно-наукових методологій, розуміти норми наукового дослідження як методологічні принципи; використовувати вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи

Лекція + семінар, самостійна робота

тест

2  

2.3

презентувати методологічні особливості досліджень в географії, методологічні проблеми, які пов’язані зі специфікою об’єктів географії (природнича та гуманітарна складова географічних наук) біологічних систем; сучасні методології біологічних досліджень – методологію синергетики, системного підходу, еволюціонізму; розуміти можливості та межі продуктивних методів біологічного дослідження

 Лекція, самостійна робота

тест

2

Автономність та відповідальність:

підготовка  реферату

2  

 4.1

здатність працювати автономно

лекція,

семінар, самостійна робота

 

 

4.2

здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

 

 

 підготовка  реферату

4  

6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання (необов’язково для вибіркових дисциплін)

Результати навчання дисципліни

Програмні результати навчання

1.1

1.2

2.1

2.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Структура курсу. Курс «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності» складається з трьох частин. Викладачі кафедри філософії та методології науки забезпечують читання першої частини курсу «Методологія наукових досліджень». Аудиторні заняття з цієї частини курсу у кількості 6 годин передбачені у формі лекцій (4 год) та семінарів (2 год). Форма контролю роботи – усні відповіді, експрес-контролі, тести.  Самостійна робота, запланована у обсязі 20 годин. Формою її контролю є підготовка реферату.

8. Схема формування оцінки:

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.4), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.3); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.3), що складає 60% загальної оцінки.

 

8.1  Форми оцінювання студентів: (зазначається перелік видів робіт та форм їх контролю / оцінювання із зазначенням Min. – рубіжної та Mах. кількості балів чи відсотків)

- семестрове оцінювання:

1.  тести на лекціях     (мах. 4 балів, міn. 2)     

2.  усні відповіді на семінарах(мах. 6 балів за один, міn. 2 балів за один)  

3. підсумкова контрольна робота (мах. 13 балів, міn. 8)     

- підсумкове оцінювання (у формі заліку)  

Тести на лекціях проводяться у формі експрес-контролю з 10 питань на початку та наприкінці лекції. Типові питання наведені у інформаційному додатку.

           Реферат оцінюється, виходячи з компетентностей, проявлених студентом на основі його самостійної роботи.: здатності до автономної роботи та вміння шукати інформацію та послуговуватися нею.

           Теми рефератів дані в інформаційному додатку, а також можуть бути сформульовані           студентом самостійно, виходячи з програми. Використання матеріалу з різних тем заохочується додатковими балами. Студент може підготувати більше, ніж один реферат.

            Підсумкова контрольна робота є письмовою відповіддю на питання тесту.

 

 

-       Підсумкове оцінювання у формі заліку (підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 33 балів), яка визначається як сума (проста або зважена) балів за систематичну роботу впродовж семестру.Залік проводиться у формі письмових відповідей на питання тесту. Порядок та система оцінювання зазначається у робочих навчальних програмах дисципліни.) (Наприклад)

 

Семестрова кількість балів

ПКР(підсумкова контрольна робота)чи/абозалік

Підсумкова оцінка

Мінімум

12

 8

20

Максимум

20

13 

33

 

8.2  Організація оцінювання: (обов’язково зазначається порядок організації передбачених робочою навчальною програмою форм оцінювання із зазначенням, у тому числі, результатів навчання, опанування яких перевіряється конкретним оцінюванням). 

 

Шкала відповідності

Відмінно / Excellent

90-100

Добре / Good

75-89

Задовільно / Satisfactory

60-74

Незадовільно з можливістю повторного складання / Fail

35-59

Незадовільно  з обов’язковим повторним вивченням дисципліни / Fail

0-34

Зараховано / Passed

60-100

Не зараховано / Fail

0-59

 

 

 

Структура навчальної дисципліни: 

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  ЛЕКЦІЙ  І  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ

№ п/п

Назва  лекції

Кількість годин

лекції

семінари

С/Р

Змістовий модуль 1 Методологія наукових досліджень.

 

1

Тема 1.  Методи та методологія.

2

 8

2

Тема 2  Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

2

 6

 

 

4

14

Примітка: слід зазначити теми, винесені на самостійне вивчення

 

Загальний обсяг_20____ год.[5],в тому числі:

Лекцій – _4___ год.

Семінари  2     год

Самостійна робота - 14год.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА  ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

Методологія та організація наукових досліджень: підручник для магістрів. / Добронравова І.С., Сидоренко Л.І., Чуйко В.Л., Руденко О.В. та ін.   http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

Навч. посіб. для студ. – магістр. усіх спец. / за ред. І.С. Добронравової (ч.1), О.В.Руденко (ч.2). К., ВПЦ «Київський університет». – 2018.

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.

Режим доступу:http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

.

Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня західна філософія науки. Підручник. К., 2008...

Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для сту­дентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів / за ред. А. Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 2010. 352 с.

Кун Т. Структура наукових революцій / Переклад О. Васильєва. - PORT-ROYAL - 2001Пащенко В.М. Землезнання. Методологія природничо-географічних наук. К.: 2000.Тютюник Ю.Г. Людина і ландшафт в постнекласичномуландшафтознавсті // Ойкумена (Український екологічний вісник). 1991. № 6. – С. 20-27

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: К.,2000

 

Додаткова:

Верменич Я. Географія, хорографія і хорологія: етапи становлення й концептуалізації // Історико-географічні дослідження в Україні :   Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 10. — С. 7-16.

Режим доступу:http://www.history.org.ua/jornALL/geo/10/1.pdf

Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005 

Ковальов О.П. Сучаснийпогляд на географію: загальна і теоретична географія.Режим доступу:

http://www.geography.pp.ua/2012/08/modern-view-geography.html. .

                                

                    

                                 Додаток

 

 КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

 Кафедра філософії та методології науки

Укладач: професор СИДОРЕНКО  Л.І

 

РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

 

Методологія та організація наукових досліджень

з основами інтелектуальної власності

для магістрів географічного факультету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  КИЇВ – 2022

 

 

 

ВСТУП

Навчальна дисципліна "Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності" є обов’язковою дисципліною, що забезпечує отримання загальних компетентностей випускників Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Дана дисципліна входить до циклу обов’язкових навчальних дисциплін. Рекомендовано викладання у 1 семестрі магістратури в обсязі 9годин (3 кредити). – 30 год. аудиторних занять. Заключна форма контролю – залік.

Предмет вивчення навчальної дисципліни: сучасна методологія науки як дисципліна, сукупність методологічних засобів науки, система організації науково-дослідницької діяльності;  право інтелектуальної власності в Україні та світі..

Міждисциплінарні зв’язки. Навчальна дисципліна "Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності"» базується на знаннях, отриманих студентами під час вивчення нормативних курсів «Філософія», «Філософські проблеми природознавства», «Історія науки», «Основи наукових досліджень» (2 курс бакалаврату)  «Вступ до університетських студій» (1 курс), «Теорія масових комунікацій» (1-2 курс), «Медіарегулювання» (3 курс).

Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістових модулів:

1. Методологія наукових досліджень. Розкривається розуміння як дослідження. Розрізняються поняття методів та методології, розглядаються конкретно-науковий, загально-науковий та філософський рівні методології. Ідеали та норми наукових досліджень в їх конкретно-історичній визначеності складають ядро стилів наукового мислення, що відповідає певній науковій картині світу. Структура теоретичного та емпіричного знання розглядаються в єдності з методами теоретичного та емпіричного дослідження. Методологічні проблеминелінійної наукивизначають передній фронт сучасної методології науки.

2. Загальна організація наукових досліджень. Студентів ознайомлюють з системою організації науково-пізнавальної діяльності, наукою як соціальним  інститутом, системою підготовки й атестації наукових кадрів.  Формулювання наукової проблеми, визначення:актуальності, мети, завдань, об'єкта і предмета  дослідження, пошук наукової інформації, проблема інтерпретації даних, джерела вторинної наукової інформації, загальнонаукові методи опрацювання інформації, правила оформлення та посилання на наукові джерела, Розглядається презентація результатів дослідження, Вивчаються види кваліфікаційних робіт; методика підготовки, оформлення та захисту. Проблема підвищення ефективності наукової діяльності та різноманіття підходів до її розв'язання та рефлексія над власним дослідницьким досвідом залучають до розгляду специфіку організації наукових досліджень окремих галузей науки.

3. Основи інтелектуальної власності.

Роль інтелектуальної власності як інтелектуального капіталу в  соціально-економічному розвитку суспільства та її місце у гуманітарній науці. Вітчизняне та зарубіжне законодавство у сфері охорони інтелектуальної власності; роль інтелектуальної власності у регулюванні відносин, що виникають у процесі функціонування різних ланок організації діяльності засобів масової інформації, піар-агенцій, видавництв; основні права та обов’язки всіх учасників авторсько-правових відносин; особливості правової охорони різних видів інтелектуальної власності; специфічність застосування традиційних правових норм до сфери масової інформації; запобігання порушенням прав інтелектуальної власності та захист прав  у судовому порядку.

 

1. МЕТА  ТА  ЗАВДАННЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни – здобуття студентами базових знань з методології, методики та організації наукової діяльності для забезпечення їхньої професійної соціалізації як дослідників,  ознайомлення студентів з основами прав інтелектуальної власності.

формування цілісних уявлень про методологію наукових досліджень, планування та організацію наукової діяльності, роботу з джерелами, формування наукового звіту у вигляді статті, дисертації, монографії, тез, виступу на науковій конференції; розуміння законодавства  у сфері охорони інтелектуальної власності, основні права та обов'язки всіх учасників авторсько-правових відносин.

1.2. Основні завдання вивчення дисципліни 

- ознайомлення студентів з сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень;

- формування цілісного уявлення про науково-дослідницький процес;

- освоєння навиків формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження;

- вдосконалення вмінь у пошуці, доборові й опрацюванні наукової інформації, у точному формулюванні мети, задач і висновків дослідження.

дати знання щодо об’єктів та суб’єктів інтелектуальної власності, законодавчого врегулювання відносин у сферах, що пов’язані із використанням об’єктів інтелектуальної власності, ознайомити із нормами міжнародного та вітчизняного законодавства у цій сфері, ефективними способами захисту прав інтелектуальної власності.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми в результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:  

-  яке значення має методологічна підготовка для професійної діяльності вченого;

-  характеристики основних методів наукового пізнання;

-  сучасні ідеали та норми наукового дослідження;  

- систему організації науково-пізнавальної діяльності,

- систему підготовки й атестації наукових кадрів.  

    - визначення об’єкту, предмету, мети, завдань дослідження;

-  типи наукових звітів;

-    принципи, етапи підготовки і проведення наукових досліджень;

- права та обов’язки власників прав інтелектуальної власності та інших учасників авторсько-правових відносин;

 - правила укладання авторських і трудових договорів між автором та роботодавцем;

-  способи цивільно-правового захисту прав інтелектуальної власності.

 

вміти:

 - правильно використовувати методологічні принципи наукового дослідження;

- працювати з дисциплінарним масивом публікацій: вести пошук, накопичення

та обробку наукової інформації,

- правильно робити презентацію власних наукових результатів;

- поважати та захищати авторське право;

-         вибирати та формулювати проблему дослідження;

-         шукати необхідну наукову інформацію;

-         обирати методологічну основу дослідження

-         реферувати літературні джерела;

-         брати участь в науковій дискусії;

-         формулювати об’єкт і предмет дослідження;

-         формулювати і перевіряти наукові гіпотези;

-         формувати комплекс методик для дослідження обраного предмету;

-         збирати емпіричні дані;

-         проводити обробку та інтерпретацію емпіричних даних;

-         оформляти  наукові звіти;

-         представляти результат дослідження на наукових конференціях та семінарах.

-         правильно визначати факти порушення прав інтелектуальної власності та вимагати відповідного відшкодування завданих збитків;

-         укладати договори із замовником або роботодавцем;

-         співпрацювати із організаціями колективного управління правами авторів;

-         зареєструвати права на об’єкт інтелектуальної власності;

-         скласти позовну заяву або претензію з приводу порушених прав інтелектуальної власності;

-         захищати порушені права інтелектуальної власності цивільно-правовими способами.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин / 3 кредити ECTS.Зокрема: лекції та семінарські заняття – 30 год., самостійна робота – 60 год.

            2. Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік, проводиться у письмовій формі.

        3. Засоби діагностики успішності навчання.  Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою, яка розраховується як сума оцінок модулів (до 80 балів) та оцінки за залік (до 20 балів).Серед форм поточного контролю успішності навчання застосовуються: усна відповідь на семінарському занятті; доповіді на семінарському занятті; виконання самостійних завдань; письмові роботи; реферати тощо.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усіх тем трьох змістових частин та виконання індивідуальних творчих робіт впродовж семестру (75 балів, на залік виноситься 25).

Детальніше систему оцінювання за формами контролю див. Робочу навчальну програму.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 48 балів для допуску до заліку обов’язково пишуть комплексну семестрову контрольну роботу, яка включає увесь пройдений матеріал і оцінюється у 59балів. Рекомендований мінімум для допуску до заліку – 48 балів

 

При простому розрахунку отримаємо:

 

ЗМ 1

ЗМ 2

ЗМ3

ПМК/Залік

Семестрова кількість балів

Мінімум

16

16

16

12

60

Максимум

25

25

25

25

100

 

Шкала відповідності:

За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

Зараховано

85 – 89

75 – 84

65 – 74

60 – 64

1 – 59

не зараховано

 

 

 

 

 


2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ  ОБСЯГ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль 1. Методологія наукових досліджень.

(10 годин аудиторних занять)

 

Лекція 1. Наука як дослідження.

 Наука як система знань, соціальний інститут та дослідницька діяльність.  Наука як культурний та цивілізаційний феномен. Методологічні, світоглядні та етичні складові сучасного географічного дослідження.

Генеза науки як дослідження. Становлення принципових ознак наукового дослідження  в науці Нового часу. М.Гайдеггер «Час картини світу». Методологічні виміри науки техногенної цивілізації: можливості та обмеженість в дослідженні природи та людини. Потреба нового типу наукової раціональності та відповідних йомуметодологій науки. Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності. Особливості постнекласичних досліджень в географії. Наукові парадигми.

Семінар  1. Наукові дослідження: методологічний вимір (1 год.)

1.      Наука як дослідження: соціокультурні, гносеологічні та методологічні аспекти

2.      Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності та їх засади. Постнекласична географія

 

Завдання для самостійної роботи

        Теми рефератів

1.      Сучасна наука: багатоаспектність виявів

2.      Зміна типів наукової раціональності в розвитку науки

3.      Сучасна географія: постнекласичний етап

 

Контрольні запитання та завдання

1.      Охарактеризуйте особливості науки як дослідження

2.      В яких аспектах виявляються можливості науки в суспільстві?

3.      Які типи наукової раціональності можете назвати?

4.      Охарактеризуйте основні особливості типів наукової раціональності.

Література

 

Методологія та організація наукових досліджень: підручник для магістрів. - Добронравова І.С., Сидоренко Л.І., Чуйко В.Л., Руденко О.В. та ін.  . http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html Навч. посіб. для студ. – магістр. усіх спец. / за ред. І.С. Добронравової (ч.1), О.В.Руденко (ч.2). К., ВПЦ «Київський університет». – 2018

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.

http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-sidor.pdf

 Ковальов О.П. Сучасний погляд на географію: загальна і теоретична географія.

http://www.geography.pp.ua/2012/08/modern-view-geography.html

 Лук’янець В. Фундаментальна наука і науковий світогляд у перспективі ХХІ сторіччя / В. Лук’янець // Філософська думка. – 2006. - № 3. – С.3-25.

 Сидоренко Л.І. Аксіологія постнекласичної науки // Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації : збірник наукових праць / відп. ред. А.Є.Конверський, Л.О.Шашкова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011 – 304 с. – [16] окр. с. іл.  - С.204-222..

 

 

 

Лекція 2. Методи та методологія

Поняття методології.Роль методології в сучасній науці. Поняття  методу. Філософські, загальнонаукові та дисциплінарні методи. Методологічна складова мисленєвих операцій. Аналіз і синтез. Абстракція і конкретизація. Зіставлення і порівняння.

Множина методологічних систем. Емпіризм і методологія індуктивізму. Критичний раціоналізм К.Попера. Методологія фальсіфікаціонізму. Історична школа у філософії науки XX століття – Т .Кун, І. Лакатош, П .Фойєрабенд Реалізм в сучасній філософії науки. (Х. Патнем)        Методологічні концепції сучасних географічних досліджень: цілісний підхід,  еволюціонізм, системний підхід, хорологічний підхід та ін.

Методи емпіричного та теоретичного досліджень.  Експеримент та спостереження. Структура емпіричного та теоретичного знання. Методи побудови теорії: дедуктивний, аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Невдача програми пошуків універсальної методології

      Семінар 2. Множина методологічних систем (1 год.)

1.      Поняття методології та методу.

2.      Основні методологічні традиції наукових досліджень.

3.      Методи емпіричного та теоретичного дослідження

Завдання для самостійної роботи

         Теми рефератів

1.      Роль методології в сучасній науці

2.      Методологічні традиції в науці ХХI ст.

3.      Основні методології сучасних біологічних досліджень

4.      Емпіричне та теоретичне в географічних дослідженнях

 

Контрольні запитання та завдання

1.      Визначте поняття методології

2.      Назвіть основні методологічні складові мислення

3.      Охарактеризуйте методологічні традиції в науці ХХI ст.

4.      Які методології сучасного географічного дослідження можете назвати?

5.      Охарактеризуйте методи емпіричного та теоретичного дослідження

Література

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.

Верменич Я. Географія, хорографія і хорологія: етапи становлення й концептуалізації // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 10. — С. 7-16.

 http://www.history.org.ua/jornALL/geo/10/1.pdf

 Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005

 Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітнязахіднафілософія / І. С. Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К., 2008.

Пащенко В.М. Землезнання. Методологія природничо-географічних наук. К.: 2000.

 Сидоренко Л.І. Біологія ХХ1 ст.: методологічні пропозиції    в контексті постнекласичної раціональності  // Практична філос.. – 2009. -№4. - С.3-9.

 

Лекція 3. Методологічні проблеми нелінійної  науки    (2 год)

Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності. Зміна засад дослідження в географії періодів класичної, некласичної та постнекласичної науки.

Нелінійна наука та особливості її методологій. Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Застосування нових математичних методів  і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві. Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень та зближення природничих та гуманітарних наук.

Сучасні географічні дослідження в контексті нелінійної науки. Міждисциплінарні та трансдисциплінарні дослідження. Синергетична методологія в дослідженні географічних об’єктів

 Семінар 3. Особливості методологій нелінійної науки (2 год.)

1.      Нелінійна наука, умови її становленні та особливість методологій.

2.      Трансдисциплінарність та міждисциплінарність в наукових дослідженнях.

3.      Сучасні геграфічні дослідження в контексті нелінійної науки

 

Література

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.

Горський В. С. Україна на порозі планетарної цивілізації / В. С. Горський // Практична філософія. – 2001. – № 2. – С.214–220.

Сидоренко Л.І. Аксіологія постнекласичної науки // Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації : збірник наукових праць / відп. ред. А.Є.Конверський, Л.О.Шашкова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011 –С.204-222..

Сидоренко Л.І. Проблеми етики науки в постнекласичному дискурсі //Філософські проблемигуманітарних наук. Альманах. – 2010. - № 19. – С.121-125.

Тютюник Ю.Г. Людина і ландшафт в постнекласичному ландшафтознавсті // Ойкумена (Український екологічний вісник). 1991. № 6. – С. 20-27

 

Основна література до змістового модуля 1:

 

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.

http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-sidor.pdf

Верменич Я. Географія, хорографія і хорологія: етапи становлення й концептуалізації // Історико-географічні дослідження в Україні :Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 10. — С. 7-16.

 http://www.history.org.ua/jornALL/geo/10/1.pdf

Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005

 Пащенко В.М. Землезнання. Методологія природничо-географічних наук. К.: 2000.

 Сидоренко Л.І. Аксіологія постнекласичної науки // Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації : збірник наукових праць / відп. ред. А.Є.Конверський, Л.О.Шашкова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011 – 304 с. – [16] окр. с. іл.    ЛІ: С.204-222..

Методологія та організація наукових досліджень: навч. Посіб./ І.С. Добронравова, О.В. Руденко, Л.І. Сидоренко та ін.; за ред. І.С. Добронравова (ч.1), О.В. Руденко (ч.2). К.: ВПЦ «Київський університет», 2018. 607 с.

Тютюник Ю.Г. Людина і ландшафт в постнекласичномуландшафтознавсті // Ойкумена (Український екологічний вісник). 1991. № 6. – С. 20-27

     Додаткова література

 Гардашук Т. В. Співвідношення локального та глобального в сучасному екологізмі / Т. В. Гардашук // Практична філософія. – 2004. –  № 1 (№ 11). – С.55–62.

Горський В. С.Україна на порозі планетарної цивілізації / В. С. Горський // Практична філософія. – 2001. – № 2. – С.214–220.

 Добронравова І. С. Норми науковогодослідження в нелінійномуприродознавстві / І. С. Добронравова // Філософська думка. – 1999. – № 4. – С. 36 – 48. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Ковальов О.П. Сучаснийпогляд на географію: загальна і теоретична географія.

http://www.geography.pp.ua/2012/08/modern-view-geography.html

 Кримський C. Б. Запитифілософськихсмислів / С. Б. Кримський; Під сигнатурою Софії. – К. :Видавничийдім «Києво-Могилянськаакадемія», 2008, 718 с. – С. 444 – 717.

Колесников О. В. Основинауковихдосліджень: Навч. посіб. / О. В. Колесников. – К.: Центр учбовоїлітератури, 2011. – 144с.

 Сидоренко Л.І. Гуманістичний вимірсучасногоприродознавства//Філософськіпроблемигуманітарних наук. - 2005.- С.124- 128.

 Сидоренко Л.І. Проблеми етики науки в постнекласичномудискурсі //Філософськіпроблемигуманітарних наук. Альманах. – 2010. - № 19. – С.121-125.

Питання на залік

1.    Наука як дослідження. Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність. 

2.    Потреба нових методологій в сучасній науці.

3. Методи та методологія. Класифікація методів

4.    Класичний,некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.  

5.    Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій.

   6. Загальні методологічні основи мислення: аналіз та синтез абстрагування та конкретизація, індукція, дедукція тощо.

7.    Методологічні вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи.

8.    Стилі наукового мислення і методологічні принципи конкретних наук.

 9.  Методології сучасних біологічних досліджень (системний підхід, еволюціонізм, синергетичний підхід)

10.    Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.

11..    Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних  спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів 

12..    Методологічні проблеми нелінійного природознавства

13. Міждисциплінарні процеси в сучаснійгеографії

 14.  Методологія синергетики в дослідження складних систем

  15. Дослідження живого в методологічних вимірах синергетики.