КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини»
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Заступник директора
з науково-педагогічної роботи
_________ Юлія ПИСЬМЕННА
«___» ___________2026 року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності (частина 1)
Для здобувачів освіти
галузь знань Е - Природничі науки, математика та статистика
спеціальність Е2 - Екологія
освітній ступінь Магістр
освітня програма Екологія
вид дисципліни обов’язкова
Форма здобуття освіти денна
Навчальний рік 2026/2027
Семестр 2
Кількість кредитів ЕСТS 3
Мова викладання, навчання
та оцінювання українська
Форма заключного контролю залік
Викладач: Лідія Сидоренко, д.філос.н., професор кафедри філософії та методології науки Сидоренко Л.І.
Пролонговано: на 20__/20__ н.р. __________(___________) «__»___ 20__р.
(підпис, ПІБ, дата)
на 20__/20__ н.р. __________(___________) «__»___ 20__р.
(підпис, ПІБ, дата)
КИЇВ – 2026
Розробник: Лідія Сидоренко, д.філос.н., професор кафедри філософії та методології науки Сидоренко Л.І.
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Завідувач кафедри філософії та методології науки
_________________ Сергій ПЕТРУЩЕНКОВ
(підпис)
Протокол від « » 2026 р. №
Схвалено науково-методичною комісією
філософського факультету
Протокол від «____» ______ 2026___ року № ___
Голова науково-методичної комісії ____________________ Ірина МАСЛІКОВА
« ___ » ____________ 2026____ року
Схвалено науково-методичною комісією
ННЦ «Інститут біології та медицини»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Протокол від «____» ________ 2026 року №___
Голова науково-методичної комісії __________________Тетяна ШЕВЧЕНКО
(підпис)
«_____» _ _ 2026 року
ВСТУП
1.Мета дисципліни – познайомити студентів із сучасною методологією науки, дати їм можливість засвоїти сукупність методологічних засобів науки взагалі та їхньої фахової дисципліни зокрема, надати студентам знання та вміння, що створюють необхідне методологічне підґрунтя для здійснення фахової науково-дослідницької роботи, її презентації науковій спільноті,
2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:
1. Успішне опанування навчальної дисципліни «Філософія» та теоретичних основ фахових
навчальних дисциплін
2. Вміти застосовувати поняття та продуктивні концепції філософії та фахових
навчальних дисциплін для окреслення філософських аспектів сучасної науки, вміти
планувати наукову роботу
3. Володіти елементарними навичками проведення наукових досліджень, представлених у процесі написання курсових робіт, володіти навичками критичного мислення, опрацьовування значного масиву наукового матеріалу з наданням власних висновків .
3. Анотація навчальної дисципліни
Навчальна дисципліна «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності» є обов’язковою дисципліною, що забезпечує отримання загальних компетентностей випускниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістових модулів. Першим модулем є «Методологія наукових досліджень». Для його викладання відведено один кредит (8 годин аудиторних занять, 20 годин самостійного засвоєння матеріалу. Заключна форма контролю – залік. В цьому модулі розкривається зміст понять «методологія», «методика», «методи дослідження», розуміння науки як дослідження, розглядаються конкретно-науковий, загально-науковий та філософський рівні методології. Окреслюється множина методологічних систем сучасної філософії науки. Розглядається структура теоретичного та емпіричного знання в єдності з методами теоретичного та емпіричного дослідження. Висвітлюються методологічні проблеми нелінійної науки, які визначають стан сучасної методології науки.
Політика доброчесності та використання штучного інтелекту:
Політика щодо академічної доброчесності регламентується Законом Про академічну доброчесність (набрав чинності з 01.02.2026). Тексти індивідуальних робіт студентів перевіряються на плагіат та використання ШІ, в межах освітнього компоненту установлено рівень дозволу 2 (обмежено дозволене використання генеративного штучного інтелекту) відповідно до «Положення про використання штучного інтелекту при реалізації освітніх програм у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка» (введено в дію наказом ректора No164-32 від 05.03.2026).
Дозволено: генерування ідей щодо вибору напрямів, методів, методик, засобів дослідження, структури тексту та варіантів формулювань; перефразування та стилістичне вдосконалення власного тексту; використання штучного інтелекту для отримання рекомендацій, пояснень або варіантів рішень без прямого копіювання результатів генерації до підсумкової роботи без авторської адаптації.
Заборонено: включення до роботи згенерованих фрагментів без критичної перевірки та адаптації; використання інструментів, що формують узагальнений або згенерований текстовий результат на основі вебджерел, без його самостійної інтерпретації та належного зазначення способу використання; передання до систем штучного інтелекту персональних даних, конфіденційної або службової інформації без належних правових підстав.
Обов’язковим є декларування використання генеративного штучного інтелекту (зазначення факту, мети та меж застосування) в роботах, що подаються для оцінювання. Роботи, що містять дозволені елементи, створені із застосуванням штучного інтелекту, оцінюються на загальних підставах відповідно до наведених вище критеріїв. Для захисту індивідуального (самостійного) завдання оригінальність тексту має складати не менше 70%. Виключення становлять випадки зарахування публікацій здобувачіву матеріалах наукових конференціях та інших наукових збірниках, які вже пройшли перевірку на плагіат та ШІ. Списування під час проведення підсумкової контрольної роботи та іспиту (як і інших опитувань, які проводяться у письмовій формі) – заборонено (в т.ч. із використанням мобільних девайсів). У разі виявлення фактів списування з боку здобувача він отримує інше завдання на підсумковій контрольній роботі чи при складанні іспиту. У разі повторного виявлення фактів порушення академічної доброчесності результати контролю будуть скасовані.
4. Завдання (навчальні цілі) –
- ознайомити студентів із сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень;
- сформувати цілісне уявлення про науково-дослідницький процес;
- забезпечити освоєння навичок формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження;
- вдосконалити вміння пошуку, добору й опрацювання наукової інформації, точного формулювання мети, задач і висновків дослідження;
Дисципліна спрямована на формування таких програмних компетентностпей:
загальних:
ЗК01. Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями
ЗК03. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
ЗК06.Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел
ЗК09. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми
Фахових:
ФКО2. Здатність застосовувати міждисциплінарні підходи при критичному осмисленні екологічних проблем.
ФКОЗ. Здатність до використання принципів, методів та організаційних процедур дослідницької та інноваційної діяльності.
ФК15. Здатність оцінювати ризики та прогнозувати непередбачувані екологічні ситуації та розробляти оптимальні шляхи їх упередження.
5. Результати навчання за дисципліною: (описуються з детальною достовірністю для розробки заходів оцінювання)
|
Результат навчання (1. знати; 2. вміти; 3. комунікація*; 4. автономність та відповідальність*) |
Методи викладання і навчання |
Методи оцінювання |
Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни |
|
|
Код |
Результат навчання |
|||
|
|
Знати: |
|
|
|
|
1.1 |
Особливості науки як дослідження, складові системи засад науки:. наукову картина світу, ідеали і норми наукового дослідження, філософські засади наукового дослідження. ознаки класичного, некласичного та постнекласичного типів наукової раціональності.
|
Лекція, самостійна робота |
Тест підготовка реферату |
3 |
|
1.2 |
поняття наукового методу та методології, основні методи наукового дослідження: емпіричні, теоретичні, загальнонаукові; загальнонаукові методологічні принципи та їх зміну протягом розвитку науки, характеристики відомих методологічних систем: емпіризму та індуктивізму, головні сучасні методологічні концепції.
|
лекція, самостійна робота |
тест підготовка реферату |
3 |
|
1.3 |
Структуру наукових досліджень, поняття емпіричного та теоретичного, методи емпіричного та теоретичного дослідження та форми наукового знання: поняття факту, ідеї, проблеми, гіпотези і теорії,
|
самостійна робота |
підготовка реферату |
3 |
|
1.4 |
характеристику сучасної глобальної наукової революції як становлення постнекласичної науки, складних людиновимірних систем як об’єктів дослідження постнекласичної науки; зміну засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу від незмінності до глобального еволюціонізму. складність, темпоральність, цілісність як риси нового нелінійного світобачення;конструктивну роль динамічного хаосу як єдностіпорядку і безладу у становленні багатоманітності складних систем |
лекція, самостійна робота |
Тест, підготовка реферату |
3 |
|
Вміти: |
|
3 |
||
|
2.1 |
розрізняти науку як систему знань, соціальний інститут та дослідницьку діяльність. охарактеризувати зміну системи засад науки як зміну типів наукової раціональності в процесі глобальних наукових революцій; |
Лекція + семінар, самостійна робота |
|
|
|
2.2 |
розрізняти метод, методологію, методику; усвідомлювати багаторівневість методології науки, різноманітність конкретно-наукових методологій, розуміти норми наукового дослідження як методологічні принципи; використовувати вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи |
Лекція + семінар, самостійна робота |
тест |
2 |
|
2.3 |
презентувати методологічні особливості сучасних досліджень екологічний систем; сучасні методології біологічних та екологічних досліджень – методологію синергетики, системного підходу, еволюціонізму; розуміти можливості та межі продуктивних методів біологічного та екологічного дослідження |
Лекція, самостійна робота |
тест |
2 |
|
Автономність та відповідальність: |
2 |
|||
|
4.1 |
здатність працювати автономно |
семінар, самостійна робота |
|
|
|
4.2 |
здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел
|
|
підготовка реферату |
4 |
6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання (необов’язково для вибіркових дисциплін)
|
Результати навчання дисципліни (код) Програмні результати навчання (назва) |
1.1 |
1.2 |
1.3 |
1.4 |
1.5 |
2.1 |
2.2 |
2.3 |
2.4 |
2.5 |
3.1 |
3.2 |
4.1 |
4.2 |
|
ПРНО1. Знати та розуміти фундаментальні і прикладні аспекти наук про довкілля. |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
+ |
+ |
|
|
|
ПРНОЗ. Знати на рівні новітніх досягнень основні концепції природознавства, сталого розвитку i методології наукового пізнання. |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
ПРН15. Оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог. |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
+ |
|
|
|
|
ПРН17. Критично осмислювати знання з різних предметних галузей для вирішення теоретичних та практичних задач і проблем. |
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
+ |
|
+ |
|
+ |
7.1. Форми оцінювання студентів:
- семестрове оцінювання:
1. Модульна контрольна робота (ч.1) – РН 1.1 - 1.3. – 20 балів/12 балів
2. Семінари / підготовка реферату РН 2.1 - 2.4, 3.1, 4.1, 4.2 –10 балів / 8 балів
- підсумкове оцінювання: у формі заліку
Підсумкова оцінка з освітнього компонента в цілому, підсумковою формою контролю за яким встановлено залік, визначається як сума оцінок (балів) за всіма успішно оціненими результатами навчання під час семестру. Залік зараховується за умови, що студент набрав протягом семестру не менше 20 балів (в частині 1) та 60 балів сумарно .
Оцінювання передбачає нульову толерантність до будь-яких проявів академічної недоброчесності
7.2. Організація оцінювання:
Модульна контрольна робота проводяться після завершення лекцій. Проміжне тестування проводиться упродовж лекційного курсу. На семінарах опитування проводиться на кожному занятті.
|
Зараховано |
60-100 |
|
Незараховано |
0-59 |
Структура навчальної дисципліни
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Структура навчальної дисципліни:
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
|
№ п/п |
Назва лекції |
Кількість годин |
||
|
лекції |
семінари |
С/Р |
||
|
Змістовий модуль 1 Методологія наукових досліджень. |
||||
|
1 |
Тема 1 Методи та методологія. |
2 |
2 2 |
12 |
|
2 |
Тема 2. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки. |
2 |
8 |
|
|
|
|
4 |
4 |
20 |
Загальний обсяг_30____ год.[5],в тому числі:
Лекцій – _4___ год.
Семінари 4 год
Самостійна робота - 20год.
9. Рекомендовані джерела
Основні:
Методологія та організація наукових досліджень: підручник для магістрів. / Добронравова І.С., Сидоренко Л.І., Чуйко В.Л., Руденко О.В. та ін. - Навч. посіб. для студ. – магістр. усіх спец. / за ред. І.С. Добронравової (ч.1), О.В.Руденко (ч.2). К., ВПЦ «Київський університет». – 2018.
http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html
Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.
http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html.
Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня західна філософія науки. Підручник. К., 2008...
Кун Т. Структура наукових революцій / Переклад О. Васильєва. - PORT-ROYAL - 2001
Сидоренко Л.І. Сучасна наука в контекстах свободи та відповідальності.
http://www.philsci.univ.kiev.ua
Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л. В. Губерського; худож.- оформлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2-ге видання. - 2018. – 621 с. (Добронравова І.С., Сидоренко Л.І., Петрущенков С.П., Руденко О.В., Шашкова Л.О. та ін.). Тема: Філософія пізнання.
Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: К.,2000
.
Додаткові:
Інформаційні ресурси:
http://www.philsci.univ.kiev.ua/ – Сайт кафедри філософії та методології науки:
https://www.filosof.com.ua – Сайт Інститут філософії імені Г.С. Сковороди.
http://plato.stanford.edu/ – Філософська енциклопедія Стенфордського університету (англійською мовою).
http://www/.utm.edu/research/iep/ – Філософська енциклопедія (англ.мовою)