КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЇ НАУКИ

Коперльос Руслана Юріївна

Навчально-методичний комплекс з дисципліни

“Філософія”

для студентів Інституту високих технологій

Схвалено

на засіданні кафедри

філософії та методології науки

Протокол № 2 від _18 вересня р.

Київ – 2020

Коперльос Р.Ю. Навчально-методичнийкомплекс здисципліни “Філософія” для студентів Інституту високих технологій. – К., 2020. –58с.

Розробник: Коперльос Руслана Юріївна, к.ф.н., асистент кафедри філософії та методології науки.

Рецензенти:

О.В. Руденко, к.ф.н, доцент кафедри філософії та методології науки

Ю.В. Павлов, к.ф.н., доцент кафедри філософії та методології науки

Ó Р. Ю. Коперльос, 2020

ЗМІСТ

Вступ та загальні положення……………………….………………………… 4;

Структура програми навчальної дисципліни………………………………... 7;

Плани семінарських занять………………………………………………….. 14;

Вимоги до опрацювання першоджерел та написання есе, перелік

філософських праць, критерії оцінювання…………………………………..41;

Приклади завдань підсумкової модульної контрольної роботи

та критерії оцінювання……………………………………………………….46;

Список рекомендованої літератури до курсу.……………………………… 48;

Приклади тестових завдань до іспиту

(в умовах дистанційного навчання)………………………………………….51;

Питання до іспиту (в умовах недистанційного навчання) …………………54.

Вступ та загальні положення

Філософія як навчальна дисципліна вивчається в Інституті високих технологій студентами освітнього ступеня бакалавр. Структурно вона складається з двох частин: філософська пропедевтика, теоретична та практична філософія. Кожна з них по-своєму, кутом зору осмислює відношення “людина-світ”.

Навчальна дисципліна «Філософія» належить до переліку дисциплін вибору Закладів вищої освіти та дає можливість долучити студентів до світоглядної та методологічної культури, накопиченої людством за всю історію свого існування, показати цілісний, інтегративний характер знань про навколишній світ, підкреслити принципову важливість для кожної людини її вільного світоглядного самовизначення, вибору активної життєвої позиції, творіння добра шляхом зміцнення власною діяльністю держави та суспільства.

Мета дисципліни – забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.

З метою забезпечення належної ефективності викладання і засвоєння студентами матеріалу навчальної дисципліни “Філософія”- передбачені протягом семестру семінарські заняття, написання двох есе (власні роздуми стосовно прочитаних першоджерел (за вибором студента)), підсумкової модульної контрольної робити та іспит.

Завдання та цілі дисципліни:

1. Навчити студентів самостійно орієнтуватись в палітрі філософських напрямків, течій і шкіл;

2. Сформувати вміння співвідносити філософські, світоглядні ідеї та теорії з практикою суспільного життя, включаючи дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставленні до неї;

3. Надати цілісну картину історико-філософського процесу;

4. Вивчення зарубіжної та вітчизняної філософії в контексті світових, загальноцивілізаційних вимірів.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

-місце і роль філософії в суспільстві, її основні функції та завдання;

-історію формування і розвитку філософії, її основні проблеми, напрямки та школи;

- основні шляхи (способи) філософування;

- основні філософські проблеми (буття, матерія, свідомість, людина, суспільство, природа, практика, пізнання, цінності тощо) та специфіку їх трактування в різних філософських школах;

- понятійний апарат філософського знання;

- особливості трактування онтологічних та гносеологічних проблем на різних етапах еволюції філософського знання.

вміти:

- обґрунтовувати та відстоювати власну світоглядну і життєву позиції, виявляти, ставити та вирішувати проблеми і, як наслідок, вести полеміку стосовно філософських питань на основі володіння категоріально-поняттєвим апаратом філософії та абстрактним мисленням;

- порівнювати світоглядні парадигми, ідеологічні і релігійні конструкції, концепції, виділяти їх сильні і слабкі сторони;

- оперувати понятійним апаратом філософії;

- самостійно опрацьовувати філософські тексти, здійснювати їх критичний аналіз;

- застосовувати отримані знання при аналізі і оцінці суспільних процесів та явищ.

*Частина 1:* *Філософська пропедевтика*
1		Тема 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини
2		Тема 2. Антична філософія
3		Тема 3. Філософія Середньовіччя й Відродження
4		Тема 4. Філософія Нового часу
5		Тема 5. Німецька класична філософія
6		Тема 6. Сучасна філософія
7		Тема 7. Українська філософська думка
*Частина 2:* *Теоретична та практична філософія*
10	Тема 8. Онтологія як філософське вчення про буття
11	Тема 9. Свідомість як філософська категорія
12	Тема 10. Людина як предмет філософського аналізу
13	Тема 11. Епістемологія: основні проблеми теорії пізнання. Наука як соціокультурний та пізнавальний феномен
14	Тема 12. Соціальна філософія: індивід, суспільство і держава.
15	Тема 13. Культура і цивілізація

Структура програми навчальної дисципліни

Частина 1: Філософська пропедевтика

Тема 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини

Тлумачення, сутність і структура світогляду. Буденно-практичний і теоретичний, повсякденний і науковий, індивідуальний і суспільний прогресивний і радикальний світогляди. Формування ідеалів людини, що відображають її життєві цілі на основі розуміння елементів структури світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий.

Філософія як світогляд. Специфіка філософського освоєння дійсності. Об’єктивна та суб’єктивна реальність.Філософія як перша теоретична форма знання. Предмет філософії. Філософія та коло її проблем. Основні питання дослідження: матеріалізму, ідеалізму, монізму, дуалізму, сенсуалізму, раціоналізму, ірраціоналізму, скептицизму і агностицизму. Проблема методу у філософії та її основні функції. Структура філософського знання (історія філософії, онтологія, гносеологія, філософська антропологія, соціальна філософія та ін.). Зв'язок філософії з наукою, свідомістю, мистецтвом. Її місце і роль в житті суспільства і людини.

Тема 2. Антична філософія

Передумови виникнення і специфіка функціонування античної філософії. Основні етапи античної філософії та ключові проблеми.Наявність міфологічних та епічних образів; присутність елементів антропоморфізму; наївний пантеїзм; пов’язування природніх процесів з моральною проблематикою; пошуки першопочатку всього існуючого – основні риси античної філософії.

Досократична філософія: мілетська школа, піфагорійці, елеати, атомісти. Софісти. Філософські погляди Сократа. Полеміка між софістами та Сократом.Об'єктивний ідеалізм Платона, гносеологія і вчення про державу. Філософська система Аристотеля, вчення про матерію і форму, дослідження категорій. Елліністична філософія (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм). Римська філософія (неоплатонізм).

Тема 3 . Філософія Середньовіччя й Відродження

Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії. Основні етапи її розвитку. Теоцентризм.Апологетика (два підходи ставлення до філософії античності). Патристика: діяльність отців церкви. Августин – класик західної патристики. Співвідношення душі і тіла, віри і розуму. Концепція історичного процесу і часу.Філософські і релігійні погляди І.Блаженного, М.Капелли, Боецій, Флавій.

Середньовічна схоластика: природа і сутність проблеми універсалій, шляхи її вирішення (реалізм і номіналізм). Філософські і релігійні погляди І. Еріугени, А. Кентерберійського, Росцеліна, П. Абеляра, В. Оккама. Місце і роль у розвитку середньовічної філософії Ф. Аквінського.Перші монастирські школи, перші викладання філософії.Період кризи середньовічної філософії.

Відродження як соціокультурне явище: антропоцентризм, пантеїзм і гуманізм. Гуманісти: Д.Аліг’єрі, Ф.Петрарка, Л.Валла, М.Фічіно, Д.П. делла Мірандола.Натурфілософські концепції. Основні ідеї та вплив руху Реформації.

Тема 4. Філософія Нового часу

Природознавство та філософія Нового часу. Проблема розробки методів, шляхів і прийомів дослідження природи. Емпіризм, раціоналізм, емпірико-сенсуалістична гносеологія. Ф.Бекон: програма “великого відновлення наук”, проблема методу, вчення про ідоли розуму, обґрунтування емпірико-індуктивного методу пізнання. Філософія Р.Декарт: універсальний метод всіх наук, принцип методичного сумніву, теза “cogito ergo sum”, вчення про “вроджені ідеї”, вчення про дві субстанції. Соціальна концепція Т.Гоббса. Сенсуалізм Д. Локка, вчення про “первинні” і “вторинні” якості. Вчення Б. Спінози про субстанцію. Поняття монади та монадологія Г.Ляйбніца. Суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж.Берклі. Агностицизм Д.Юма.

Тема 5. Німецька класична філософія

Поняття, основні риси та представники німецької класичної філософії. Ідейні джерела та проблематика. Критика традиційної метафізики, спроба перетворити філософію на науку. Розробка філософії історії та пошук підстав для періодизації історії.Вироблення діалектичного методу.

І.Кант. Сутність його “коперніканського перевороту” в філософії. Дослідження пізнання як процесу, концепція трьох сходинок пізнання, “річ у собі”, взаємозв’язок чуттєвого та раціонального в пізнанні, антиномії, роль категорій. Етика та вчення про категоричний імператив.

Суб'єктивний ідеалізм Й.Фіхте. Філософія як “науковчення”. Вчення про абсолютне “Я”, взаємозв'язок суб'єкта і об'єкта, теорії і практики, свободи і необхідності. Об'єктивний ідеалізм Ф.Шеллінга. Принцип “філософії тотожності”. Філософія природи і філософія мистецтва.

Філософська система Г.Гегеля. Основний принцип системи (тотожність мислення і буття) і її загальна структура. Теорія діалектики. Суперечливість між методом і системою. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Критика філософії Г.Гегеля. Вчення про природу.Філософська антропологія та філософія історії К.Маркса.

Основні надбання та місце німецької класичної філософії в історико-філософському процесі.

Тема 6. Сучасна філософія

Поняття некласичної філософії та причини її формування. Розмежування раціоналізму та ірраціоналізму. Позитивізм та антропологічні школи.

Історичні форми позитивізму та основні проблеми дослідження: “перший” позитивізм (О.Конт, Д.Міль, Г.Спенсер); “другий” позитивізм – емпіріокритицизм (Е.Мах, Р.Авенаріус); “третій” позитивізм – неопозитивізм (М.Шлік, Р.Карнап); «четвертій» позитивізм – постпозитивізм (критичний раціоналізм К.Поппера, прагматичний аналіз У.Куайна, методологія науки Т.Куна та інші).

Антропологічний напрям. Філософія життя. Абсолютизаціяірраціонального у вченні А.Шопенгауера. Світ як воля і уявлення. Філософські погляди Ф.Ніцше (нігілізм, воля до влади, надлюдина). Вчення В.Дільтея та А.Бергсона. Концепція філософії історії О.Шпенглера. Психоаналіз, вчення про несвідоме З.Фрейда.Неофрейдизм (Е.Фромм, К.-Г.Юнг). Прагматизм як напрям сучасної філософії (Ч.Пірс, У.Джеймс, Д.Дьюї). Філософська антропологія М.Шелера і А.Гелена. Екзистенціалізм. Критичний раціоналізм та ірраціонально-екзистенційна філософія С.К’єркегора.

Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання (К.Леві-Стросс, М.Фуко). Феноменологія Е.Гусерля. Екзистенціальна філософія (К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр). Постмодернізм: Ж.-Ф.Ліотар, Ж.Бодріяр, Ж.Дельоз, Ж.Дерріда, Р.Рорті.

Релігійний напрям у філософії (неотомізм, персоналізм).

Тема 7. Українська філософська думка

Роль християнства у ствердженні філософських ідей. Філософська думка Київської Русі. Філософія XIV-XVI ст. Викладання філософії у Києво-Могилянській академії.

Г. Сковорода – засновник української класичної філософії. Академічна філософія ХІХ ст. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Український романтизм (М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш, П.Юркевич). Соціальна філософія М. Драгоманова та І.Франка.

Українська філософія першої половини ХХ століття. Філософські погляди І.Франка. Екзистенційні пошуки М.Бердяєва, Л.Шестова. Історіософія М.Грушевського. Концепція М.Хвильового. Соціальна філософія В.Винниченка. Концепція ноосфери В.Вернадського. Філософія як ідеологія (М.Міхновський,В.Липинський, Д.Донцов). Розробка філософських проблем Д.Чижевським. Відкриття філософського факультету в Київському університеті і створення Інституту філософії АН України сприяло активізації філософського життя в Україні. Творчість П.Копніна. Розробка філософських проблем в Україні в останній чверті ХХ – на початку ХХІ століття.

Частина 2: Теоретична та практична філософія

Тема 8. Онтологія як філософське вчення про буття

Онтологія як вчення про буття та його принципи. Історико-філософське тлумачення онтології. Психологія філософії як вчення про душу. Філософія теології як вчення про Бога. Філософія космології як вчення про світ.

Буття як існування будь-чого взагалі. Буття, небуття, ніщо. Концепції буття в історії філософії.Основні форми буття.Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія». Філософський зміст категорії субстанція.Монізм (матеріалістичний та ідеалістичний), дуалізм і плюралізм як філософські принципи трактування субстанції. Філософське тлумачення категорії матерії. Основні характеристики матерії.Атрибути матерії.Види руху. Прогрес, регрес. Простір і час.

Тема 9. Свідомість як філософська категорія

Філософська сутність проблеми свідомості.Способи дослідження свідомості. Характеристика, структура та функції свідомості. Свідомість та самосвідомість. Свідомість і мова. Проблема штучного інтелекту та основні напрями дослідження. Природна та штучна система знаків. Функції мови. Індивідуальна та суспільна свідомість. Структура та форми суспільної свідомості.

Свідоме та несвідоме. Концепція індивідуального несвідомого З.Фрейда. Несвідоме, свідоме, надсвідоме – рівні психіки людини. Концепція первинного несвідомого К.Юнга. Архетипи, що притаманні кожній людині від народження.

Тема 10. Людина як предмет філософського аналізу

Поняття «людина» в історії філософії. Природа, сутність і буття людини. Індивід, індивідуальність, особистість і суспільство. Антропоцентризм філософської рефлексії. Тлумачення життєдіяльності людини. Основні концепції походження людини (релігійна, еволюційна, космологічна). Сутність антропосоціогенезу. Біологічне і соціальне в людині. Взаємозв'язок людини, природи і суспільства. Роль особи в історії.

Філософська антропологія як розділ філософського знання. Специфіка трактування людини у класичній, некласичній і постнекласичній філософії. Проблема свободи. Проблема гуманізму та шляхи її вирішення в історії філософії.

Тема 11. Епістемологія: основні проблеми теорії пізнання. Наука як соціокультурний та пізнавальний феномен

Гносеологія і епістемологія. Проблема пізнання. Предмет, об’єкт, суб’єкт пізнання. Чуттєве і раціональне пізнання.Поняття методології і методу пізнання. Класифікація пізнавальних методів. Інтуїція. Форми мислення. Форми пізнання світу, види знань та проблема істини. Критерії істини. Істина, ймовірність, хиба, омана. Специфіка істини у філософії і науці. Основні концепції істини (кореспондентська, когерентна, прагматична, релігійна, постмодерністська).

Особливості наукового пізнання. Виникнення науки й періодизація наукових знань. Проблема класифікації наук. Основні етапи розвитку науки (класична, некласична, постнекласична). Поняття наукової парадигми. Революції в науці. Проблема, ідея, гіпотеза, науковий факт, концепція, теорія як форми пізнання. Структура, рівні та методи наукового пізнання.Внутрішня структура емпіричного та теоретичного рівнів.Наука, техніка, виробництво. Наука і культура. Наука і релігія. Світоглядна і методологічна роль наукової картини світу.

Тема 12. Соціальна філософія: індивід, суспільство і держава.

Розуміння природи і суспільства. Природа як предмет філософського дослідження. Екологічна криза та шляхи виходу з неї. Методологічні принципи вивчення суспільства. Суспільство: основи філософського аналізу. Суспільство як підсистема об’єктивної реальності. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства. Структурні елементи суспільства. Соціальне пізнання і його специфіка. Специфіка філософського осмислення суспільного буття. Смисл історії та її осягнення в філософії історії.

Поняття суспільного виробництва. Матеріальне і духовне виробництво. Спосіб виробництва і його структура. Основи буття людського суспільства. Політична система суспільства та її структура. Держава та її походження. Співвідношення понять «індивід», «суспільство» та «держава».

Тема 13. Культура і цивілізація

Поняття про культуру і цивілізацію. Матеріальна та духовна культура. Історичні моделі культури та цивілізаційні типи. Співвідношення культури і цивілізації. Особливості Західної та Східної культури. Передумови, прояви та проблема подолання кризи сучасної культури.

Плани семінарських занять

Викладання і вивчення дисципліни “Філософія” студентами Інституту високих технологій передбачає використання різних форм семінарських занять: семінар з підготовленими доповідями, семінар-дискусія, семінар-презентація та ін. Семінарське заняття, незалежно від того, у якій формі воно проходить: дає можливість студентам проявити, закріпити, поглибити і розширити свої знання; формує вміння постановки і рішення завдань і проблем; удосконалює здібності по аргументації студентами своєї точки зору, а також по доведенню і спростуванню інших суджень; формує навички самостійної роботи з літературою, відстоювання власної позиції та вміння виступати перед аудиторією.

На семінарські заняття з курсу “Філософія” винесені питання, які акумулюють основні положення змісту цієї навчальної дисципліни. Підготовка до семінару – це, передусім, робота з літературою і конспектом лекцій. До кожного семінарського заняття рекомендується основна і додаткова література. Основна: підручники, навчальні посібники, енциклопедії, словники тощо. Додаткова: монографії, журнальні статті, праці видатних філософів. Крім того, можна користуватись іншими джерелами, якщо в них достатньо повно висвітлені відповідні теми та, які не містять дезінформації, або хибного тлумачення філософських проблем тафілософських праць дослідників різного історичного періоду.

Кожне семінарське заняття, не залежно від форми проведення, містить у собі: основну частину, тобто вступне слово викладача, який пояснює зв’язок теми семінару з темою попереднього заняття та основні завдання; доповідь, презентація тощо, питання обраного доповідачем з переліку запитань семінарського заняття; доповнення, уточнення, заперечення того, іншим студентом доповідача; уточнюючі питання, які можуть лунати, як від викладача, так і від інших студентів групи; заключна частина, підсумок або висновок, зроблений викладачем стосовно закріплення основних тез пройденого матеріалу, та зв’язок даної теми з наступним заняттям, а також оголошення балів отриманих студентами за семінарське заняття.

У разі відсутності на семінарському занятті студент може відпрацювати завдання на семінар в письмовій формі.

Критерії оцінювання:

 Доповідь/презентація:

5 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу, першоджерела.

4 бали - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності.

3 бали – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, першоджерела. Має у відповіді суттєві неточності.

2 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді.

 Доповнення / участь в дискусіях:

2 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми.

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію.

 Відпрацювання пропущеного семінарського заняття у вигляді реферату:

2 бали – реферат містить змістовне, ґрунтовне, конструктивнепредставлення теми.

1 бал – реферат містить інформацію, що не повністю розкриває зміст поставленого завдання.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Семінар 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини

План заняття:

1. Специфіка філософії як знання і світогляду.

2. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини.

3. Сутність і структура світогляду.

4. Історичні типи світогляду.

5. Функції філософії.

Питання для самоперевірки:

1. Чим світогляд відрізняється від знання?

2. Які передумови виникнення філософії?

3. Чи є тотожними розуміння буденного та теоретичного світоглядів?

4. Яка головна функція будь-якого світогляду?

5. Які основні елементи світогляду?

6. Чи можна стверджувати, що один історичний тип світогляду заміщує інший?

Теми рефератів:

1. Сутність і основні функції світогляду.

2. Міфологічний і релігійний світогляди.

3. Специфіка філософського освоєння дійсності.

Література

Основна

1. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – С. 7-36.

2. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – С. 18-36.

3. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 8-24.

4. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 9-35.

5. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 11-22.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Библер В.С. Что есть философия //

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Bibler.htm

2. Виндельбанд В. Что такое философия // Виндельбанд В. Избранное: Дух и история / Пер. с нем. – М.: Юристъ, 1995.

3. Мамардашвили М.К. Введение в философию // Мамардашвили М.К. Необходимость себя. Введение в философию: доклады, статьи, философские заметки / Ю.П. Сенокосов (сост., общ.ред.). – М.: Лабиринт, 1996.

4. Маритен Ж. Философ в мире. – М.: Высшая школа, 1994.

5. Ортега-и-Гассет X. Что такое философия? – М.: Наука, 1991. – С. 51-192.

6. Поппер К. Все люди – философы //

https://gtmarket.ru/laboratory/basis/4307/4309#t_21

7. Рассел Б. Что такое философия? // Бертран Рассел. Искусство мыслить / Общ.ред., сост. и предисл. О.А. Назаровой; [Пер. с англ. Козловой Е.Н. и др.]. – М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999.

8. Хайдеггер М. Что такое философия? // Вопросы философии. – 1993.

Семінар 2. Антична філософія

План заняття:

1. Особливості зародження і формування давньогрецької філософії:

а) пошуки першопричини світу філософами Мілетської школи (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен);

б) натурфілософія та діалектичні ідеї Геракліта.

2. Проблема буття в піфагорійській школі та у філософії елеатів

3. Натурфілософські побудови Емпедокла, Анаксагора та атомістика Левкіппа-Демокріта.

4. Антропологічний поворот в античній філософії (софісти і Сократ).

5. Філософська теорія Платона.

6. Філософська система Аристотеля.

Питання для самоперевірки:

1. В чому суть натурфілософії античних філософів?

2. Що таке першооснова всього сущого?

3. В чому суть проблеми буття піфагорійської школи?

4. Який метод розробляв Сократ?

5. Що таке “світ ідей” за Платоном?

6. Кого і за що критикував Аристотель?

7. Чи пов’язана філософська система Аристотеля з категоріями?

Теми рефератів:

1. Період досократичної філософії: основні представники та ідеї.

2. Сутність полеміки Сократа з софістами.

3. Основні ідеї філософського вчення Платона.

4. Система категорій Аристотеля.

Література

Основна

1. Історія філософії: Словник / За заг. ред. В.І. Ярошовця. – К.: Знання України, 2006. – C. 78-178.

3. Філософія. Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 29-39.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб: Алетейя, 1999.

2. Мамардашвили М. Лекции по античной философии. — М.: Аграф, 2002.

3. Аврелій Марк. Наодинці з собою. – Сімферополь: Реноме. 1998.

4. Аристотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

5. Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. – К.: Основи, 2000. – С.7-106.

6. Цицерон. Об обязанностях. – М.: ЭКСМО-Пресс; Харьков: Фолио, 1998.

Семінар 3. Головні ідеї філософії Середньовіччя та Відродження

План заняття:

1. Загальна характеристика філософії Середньовіччя: основні етапи розвитку.

2. Головні теологічні проблеми Середньовіччя та їх філософські інтерпретації:

а) полеміка між номіналізмом і реалізмом;

б) проблема співвідношення віри і знання;

в) проблема людини: душа і тіло.

3. Загальна характеристика філософії епохи Відродження. Гуманізм та новий ідеал людини.

4. Філософія М.Кузанського.

5. Наука епохи Відродження (Л. да Вінчі, М.Коперник).

6. Пантеїзм Дж.Бруно.

7. Відділення фізики від метафізики (Г.Галілей, Кеплер).

8. Реформація: основні ідеї та персоналії.

Питання для самоперевірки:

1. В чому полягає особливість християнської середньовічної філософії?

2. Чим відрізняється “патристика” від “схоластики”?

3. Які головні теологічні проблеми Середньовіччя?

4. До якого знання відновлюється інтерес в епоху Відродження?

5. Що таке Реформація?

Теми рефератів:

1. Загальна характеристика середньовічної філософії.

2. Спроби доведення буття Бога в середньовічній філософії.

3. Нова натурфілософія епохи Відродження.

4. Основні ідеї Реформації (Лютер, Кальвін, Мюнцер).

Література

Основна

1. Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2006.

2. Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

3. Лубський В. І., Бурлак С. та ін. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Видавничий центр "Академія", 2000.

4. Орлов С.В. История философии. – СПб., 2006.

5. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

6. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

7. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 53-64.

8. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

2. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої «Політики». – К.: Основи. – 2003.

3. Боецій. Розрада від філософії. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

4. Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л. : Свічадо, 2007.

5. Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1992.

6. Кузанский Н. Об ученом незнании. – Соч. 2-х т. – М., 1979 – Т.1 // http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/kuzanski.html

7. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

8. Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

9. Монтень М. Опыты. – М., 1992.

10. Мор Т. Утопия. – М., 1978.

11. Роттердамський Е. Похвала Глупоті – К., 1993. // http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

Семінар 4. Філософія Нового часу

План заняття:

1. Загальна характеристика філософії Нового часу: основні ідеї та представники.

2. Проблема методу в філософії Нового часу ( Ф.Бекон, Р.Декарт).

3. Проблема емпіризму в філософії Ф.Бекона (програма “великого відновлення наук”, концепція “ідолів”).

4. Проблема раціоналізму в філософії Р.Декарта (принцип методичного сумніву, теза “cogito ergo sum”, вчення про “вроджені ідеї”).

5. Англійська традиція в філософії Нового часу: ознаки та представники:

а) філософія Т.Гоббсом;

б) пізнавальна концепція Д.Локка;

в) суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж.Берклі;

г) агностицизм Д.Юма.

6. Загальна характеристика раціонального напрямку філософії Нового часу: ознаки та представники:

а) проблема субстанції у Новий час: Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Ляйбніц;

б) теорія пізнання Б.Спінози;

в) гносеологічна концепція Г.Ляйбніца.

Питання для самоперевірки:

1. В чому суть проблеми методу в філософії Нового часу?

2. Чому раціоналізм вважається протилежністю емпіризму?

3. Як на думку Ф.Бекона можна позбутися ідолів?

4. Що означає теза Р.Декарта “cogito ergo sum”?

5. У чому полягає сутність поглядів на субстанцію в новоєвропейській філософії?

6. Що означає поняття “скептицизм”?

Теми рефератів:

1. Природознавство та філософія Нового часу.

2. Програма “великого відновлення наук” Ф.Бекона.

3. Принцип методичного сумніву Р.Декарта

4. Соціальна концепція Т.Гоббса.

5. Філософська концепція Д.Локка

6. Проблема субстанції у Новий час.

Література

Основна

1. Історія філософії: Підручник / за ред. В.І.Ярошовця – К., 2002.

2. Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

3. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

4. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 64-78.

5. Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч.: В 2т. – М., 1972 // http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

2. Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2т. – М., 1972. // http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

3. Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

4. Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

5. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

6. Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

7. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

8. Лейбниц Г.В. Монадология // Соч. в 4 т. – М., 1982. – Т.1

9. Лябніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. –С. 25–43.

10. Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

11. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

12. Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2 т. – М., 1957, – Т.2

Семінар 5. Німецька класична філософія

План заняття:

1. Загальна характеристика німецької класичної філософії.

2. Філософія І.Канта:

а) космогонічна гіпотеза;

б) основні положення теорії пізнання;

в) проблеми етики та поняття категоричного імперативу.

3. Основні ідеї філософських учень Й.Фіхте.

4. Філософські ідеї Ф.Шеллінга.

5. Філософська система Г.Гегеля.

6. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

7. Філософська антропологія К.Маркса.

8. Філософія історії К.Маркса.

Питання для самоперевірки:

1. Чому пояснення процесу пізнання І.Канта називають "коперніканським поворотом у філософії"?

2. Що означає поняття “суб’єкт” у Й.Фіхте?

3. Що таке “абсолютна ідея” в філософії Г.Гегеля?

4. З яких філософських позицій Л.Фейєрбах критикував гегелівську філософію?

Теми рефератів:

1. Сутність теорії пізнання І.Канта.

2. Поняття категоричного імперативу І.Канта.

3. Проблеми етики в німецькій класичній філософії.

4. Філософські концепції Й.Фіхте і Ф.Шеллінга.

5. Філософська антропологія та філософія історії К.Маркса.

Література

Основна

1. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – С. 333-353, 387-407.

2. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия: Учеб. / В.Н. Кузнецов.–2-еизд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 2003. – С. 9-68, 215-295, 306-357.

3. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новийсвіт -2000, Магнолія плюс, 2003. – C. 141-160.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Работы разных лет. В 2 т. – М., 1972. – Т.1.

2. Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

3. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т. – М., 1974-1977.

4. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

5. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm

6. Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

7. Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Избр. филос. произв.: В 2 т. – М., 1995. – Т.1.

8. Фихте И.Г. Наукоучение в его общих чертах // Фихте И.Г. Соч. в 2-х т. –СПб.: Мифрил, 1993. – Т.2. – С.771– 789.

9. Шеллинг Ф.В.Й. Натурфилософия // Шеллинг Ф.В.Й. Сочинения в 2 т. – М.: «Мысль», 1989. – Т.2. – С.472-495.

Семінар 6. Особливості переходу від класичного до некласичного філософування та основні напрямки сучасної філософії

План заняття:

1. Криза класичної філософії в середині ХІХ ст. і становлення нових філософських напрямків.

2. Ірраціоналізм і волюнтаризм філософії А.Шопенгауера.

3. Критичний раціоналізм та ірраціонально-екзистенційна філософія С.К’єркегора.

4. Основні концепції “Філософії життя” (Ф.Ніцше, А.Бергсон, В.Дільтей).

5. Філософські засади психоаналізу, вчення про свідоме, несвідоме (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

6. Прагматизм як напрям сучасної філософії (Ч.Пірс, У.Джеймс, Д.Дьюї).

7. Основні етапи розвитку позитивізму:

а) позитивізм О.Конта, Г.Спенсера, Дж.Мілля;

б) емпіріокритицизм Е.Маха та Р.Авенаріуса;

в) конвенціоналізм А.Пуанкаре та П.Дюгема;

г) неопозитивізм (М.Шлік, Р.Карнап);

д) аналітична філософія (Б.Расел, Л.Вітгенштейн);

є) критичний раціоналізм К.Поппера;

ж) історична школа філософії науки (Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейерабенд).

8. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання (К.Леві-Стросс, М.Фуко).

9. Феноменологія Е.Гусерля.

10. Екзистенціальна філософія (К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр).

11. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, персоналізм).

Питання для самоперевірки:

1. В чому полягає криза класичної філософії?

2. Якими причинами був обумовлений перехід від класичного до некласичного філософствування?

3. Хто така «надлюдина» у філософії Ф.Ніцше?

4. Якою є основна проблематика феноменологічної філософії?

5. Які історичні стадії розвитку та основні проблеми філософії позитивізму?

6. Чому структуралізм вважають методологічною основою гуманітарних наук?

7. В чому відмінність між неотомізмом та персоналізмом.

Теми рефератів:

1. Волюнтаризм філософії А.Шопенгауера

2. Буття людини як проблема в екзистенціальній філософії.

3. Філософія життя.

4. Вчення про свідоме, несвідоме в філософії психоаналізу.

5. Основні ідеї структуралізму К.Леві-Стросса.

6. Неотомізм: основні ідеї та представники.

7. Персоналізм: характерні риси, основні представники.

Література

Основна

1. Історія філософії: Підручник / за ред. В.І.Ярошовця – К., 2002.

2. Історія філософії. Словник / за заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

3. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

4. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). Навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

5. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 94-122.

6. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

7. Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2004.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. ВітгенштайнЛ. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

2. Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

3. Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

4. Гейзінга Й. Homoludens. – К, 1994.

5. Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

6. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

7. Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

8. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

9. Карнап Р. Преодоление метафизики логическиманализом языка // Вестник МГУ”, сер. 7 “Философия”, № 6, 1993, с. 11-26 // http://ru.philosophy.kiev.ua/library/carnap/01.html#_ftn1

10. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975 // http://ru.philosophy.kiev.ua/library/kuhn/01/00.html

11. Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

12. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

13. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

14. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

15. Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

16. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. – РИПОЛ классик., 2016.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Семінар 1. Теоретичне усвідомлення проблеми буття:

філософська онтологія

План заняття:

1.Основні етапи розвитку уявлень про буття в історії філософської думки.

2. Поняття матерії та її структура:

а) проблема протилежності матерії та свідомості;

б) відмінність філософського поняття матерії від природничо-наукового;

в) проблема самоорганізації та системності матеріального світу.

3. Проблема детермінізму як принципу філософського пояснення світу.

4. Простір і час як форми буття матерії.

5. Субстанціональна і реляційна концепції простору і часу.

6. Рух як спосіб існування матерії.

7. Проблема прогресу та його критеріїв.

Питання для самоперевірки:

1. Що таке буття?

2. В чому полягає різниця між «буттям» та «субстанцією»?

3. Як співвідносяться категорії «сутність» та «існування»?

5. Які основні характеристики матерії?

6. Чим розвиток відрізняється від руху?

7. Які є концепції простору і часу?

Теми рефератів:

1. Розуміння проблеми буття в історичному контексті.

2. Онтологія як вчення про буття.

3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».

4. Рух, простір, час – атрибути матерії.

5. Історико-філософський аспект ідеї розвитку.

Література

Основна

1. Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

2. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .

3. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 288-325.

4. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

5. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К: 2010.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Кедров Б.М. Эволюцияпонятияматерии в философии и естествознании // Вопр. философии, – 1975. – № 8.

2. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / Пер. з фр. В. Лях, П. Таращук. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001.

3. Тілліх П. Мужність бути. Небуття і тривога. // Часопис «Ї». – 2005. – №37.

4. Хакен Г. Синергетика. – М., 1980.

Семінар 2. Проблема свідомості

План заняття:

1. Свідомість як філософська категорія.

2. Структура свідомості.

3. Свідоме та несвідоме: З.Фрейд.

4. Колективне несвідоме та архетипи К.Юнга.

4.Свідомість та самосвідомість.

5. Свідомість, мислення та мова.

6. Поняття індивідуальної та суспільної свідомості

Питання для самоперевірки:

1. Що таке свідомість?

2. Як співвідноситься свідоме та несвідоме?

3. В чому суть концепції індивідуального несвідомого З.Фрейда?

4. 2. В чому суть концепції колективного несвідомого К.Юнга?

5. Як співвідносяться свідомість і мова?

6. Чим відрізняється свідомість від самосвідомості?

7. Як співвідноситься індивідуальна та суспільна свідомість?

Теми рефератів:

1. Свідомість і особистість.

2. Фрейдівські ідеї несвідомого в художній культурі XX ст.

3. Проблема свідомості у сучасній філософії.

4. Суспільний та особистісно індивідуальний зміст свідомості.

Література

Основна

1. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001.

2. Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / І.Ф. Надольний (ред.). – К., 2001.

3. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 327-350.

4. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопp. философии. – 1990. – N 10.

2. Франк С.Л. Духовные основы общества.–М., 1992.

3. Фрейд З. Я и Оно // Избранное. – М., 1989.

4. Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. – М., 1995.

Семінар 3. Людина як предмет філософського аналізу

План заняття:

1.Тлумачення людини в історії філософської думки.

2. Проблема сутності людини:

а) людина як суб'єкт практичної діяльності;

б) людина як суб'єкт історичного процесу;

в) біопсихосоціальна цілісність людини.

3. Проблема антропосоціогенезу.

4. Діяльність як спосіб існування людини. Структура діяльності.

5.Поняття "індивід", "індивідуальність", "особистість" та їх співвідношення.

Питання для самоперевірки:

1. У чому сутність проблеми співвідношення біологічного та соціального в людині?

2. В чому полягає різниця між поняттями "індивід", "індивідуальність", "особистість".

3. У чому полягає унікальність особистості людини?

4. Що таке антропосоціогенез?

5. У чому полягає парадоксальність феномену свободи особистості?

6. Які шляхи подолання кризи особистості на межі XX та XI ст. Ви можете запропонувати?

Теми рефератів:

1. Проблема сенсу людського існування та багатоманіття способів її розв'язання.

2. Свобода і відповідальність особи.

3. Духовний світ особистості: структура і шляхи формування.

4. Концепція "природної людини" в добу Відродження.

5. Марксистська концепція людини.

6. Тлумачення проблеми життя і смерті наприкінці XX ст.

7. Расизм і проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

8. Роль особи в історії.

Література

Основна

1. Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / І.Ф.Надольний (ред.). – К., 2001.

2. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 221-285.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Агацци Э. Человек как предмет философии // Вопр. философии. – 1989.- № 2.

2. Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.

3. Добронравова І.С. Cтавлення людини до природи: синергетичний аспект. //Філософія. Антропологія. Екологія. –Альманах. Випуск перший // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-ecology.htm

4. Добронравова И., Финкель Л. Динамический хаос в социуме как среда социальной самоорганизации // Социология: теория, методы, маркетинг // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dobr-Finkel/socchas.htm

5. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

7. Кон И. С. В поисках себя. – М., 1984.

8. Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр. философии. – 1989. – № 2.

9. Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1990.

10. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

11. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

12. Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

Семінар 4. Проблема пізнання

План заняття:

1. Специфіка філософського аналізу пізнання:

а) предмет і структура пізнання;

б) поняття "об'єкт" і "суб'єкт" пізнання.

2. Істина та хиба.

3. Пізнавальні здібності людини: чуттєве пізнання; абстрактне мислення; інтуїція.

4. Проблема виникнення науки. Періодизація науки. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки.

5. Методологія наукового пізнання.

6. Основні проблеми філософії науки.

Питання для самоперевірки:

1. Які основні етапи розробки проблем пізнання в історії філософії?

2. Що є предметом гносеології та яка її відмінність від епістемології?

3. Який зв'язок між пізнанням і практикою?

4. Що таке істина, які її властивості та критерії?

5. У чому полягає сутність хиби?

6. У чому полягають основні закономірності розвитку науки?

Теми рефератів:

1. Основні особливості діалектико-матеріалістичної теорії пізнання.

2. Головні напрями розробки гносеологічних проблем у сучасній західній філософії.

3. Структура, форми і функції практики в процесі пізнання.

4. Проблема класифікації форм знання і пізнавальної діяльності.

5. Пізнання та інтуїція.

6. Проблема творчості в пізнанні.

Література

Основна

1. Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки: підручник. – К., 2008.

2. Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

3. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .

4. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

5. Філософія: Хрестоматія: навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К: 2010.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1. Добронравова І.C. Некласична раціональність для нелінійної науки. // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. Вип.29. – К.: 1999.

2. Добронравова І.C.Ідеали і типи наукової раціональності. - К.: ВЦ "Київський університет". – К.: 1999 , с. 24-28.

3. Добронравова І.C.Практична філософія науки. Збірка наукових праць // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dodr-phil-2017.pdf

4. Кун Т. Структура научныхреволюций. – М., 2009.

5. Комар О.В. Гуманізація науки чи натуралізація філософії? // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/OKomar.pdf

6. Лакатос И. Доказательства и опровержения (Как доказывают теоремы). – М., 1967

7. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

8. Пуанкаре А. О науке. – М., 1983.

9. Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. – Киев, 1997.

10. Руденко О.В. Погляд на науку як соціокультурний феномен //Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. – Вип. 49 // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/statya_ukr.htm

11. Руденко О.В. До проблеми співвідношення об’єкта та предмета наукового пізнання //Міжнародна наукова конференція “Дні науки філософського ф-ту-2005”. Матеріали доповідей та виступів. – Частина 2. // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Rudenko/tezi.htm

12. Степин B.C. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопр. философии. – 1989. – № 10.

13. Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. - К., 2000

Семінар 5.Філософський розгляд культури і цивілізації

План заняття:

1. Уявлення про культуру і цивілізацію.

2. Історичні моделі культури та цивілізаційні типи.

3. Функції культури.

4. Особливості сучасної культурної кризи.

5. Співвідношення культури і цивілізації.

6. Науково-технічний прогрес і розвиток культури

Питання для самоперевірки:

1. Як історично змінювалися уявлення про культуру?

2. Якими способами передається культурна спадщина?

3. На які типи поділяються цивілізації?

4. Яка визначальна причина кризи сучасної культури?

Теми рефератів:

1. Основні риси техногенної цивілізації.

2. Світова соціально-екологічна ситуація наприкінці XX ст.

3. Глобальні проблеми, їх сутність та шляхи розв'язання.

4. Сутність інформаційно-семіотичної концепції культури.

5. Підходи до розуміння цивілізації.

Література

Основна

1. Петрушенко В.Л. Філософія: Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

3. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: підручник для вищ. навч. закл. / В.П.Андрущенко, Л.В.Губерський, М.І.Михальченко. – Вид. 3-тє, випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – Розділ 3, § 6. – С. 436-478.

Додаткова

(Опрацювання першоджерел)

1.Вебер M. Протестантская этика и дух капитализма // Избр. произв. – М., 1990.

2.Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М.,

3.ТойнбиА.Дж. Постижениеистории. – М., 1991.

4.Сидоренко Л.І.Проблема сутності живого в історичній ретроспективі та науці ХХІ ст. //http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-problema.html

5.Сидоренко Л.І. Філософське осмислення культури і цивілізаційних процесів (Навчальні матеріали для студентів та аспірантів природничих факультетів) //http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/sid-culture.htm

6.Франко І. Що таке поступ? // Зібр. тв.: У 50 т. – К., 1978. – T. 45.

7.Фромм Э. Иметьилибыть? - М., 1986.

8.Гидденс Э. Устроениеобщества. – М.: Академический проект – 2005. – 528 с.

9.Киселев H.H. В гармонии c природой. – Киев, 1989.

10.Луман Н. Обществокаксоциальная система. – М., 2004. – 232 с.

11.Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992//

http://www.socd.univ.kiev.ua/LOCAL/LIB/SOC/sorokin.pdf)

Вимоги до опрацювання першоджерел та написання есе, перелік філософських праць, критерії оцінювання

Під час вивчення дисципліни “Філософія” кожен студент обов'язково повинен прочитати два першоджерела і написати по них есе. В есе мають бути відтворені основні положення прочитаних робіт, а також представлені власні думки та ставлення студента до прочитаного.

Есе передбачає вираження студентом своєї точки зору, особистої суб'єктивної оцінки предмета міркування, дає можливість нестандартного (творчого), оригінального висвітлення матеріалу. Це також вільний стиль з можливими елементами імпровізації.

На першій сторінці, як заголовок, кожного есе вказуються назва першоджерела, його автор і вихідні дані книги; прізвище, ім'я і побатькові студента; назва факультету; курс і група.Технічні параметри: всі есе пишуться українською мовою на аркушах формату А4, поля – 2 см, відступ абзацу – 1,25 см, інтервал між абзацами – 0 см, шрифт Times New Roman, 14 кеглем, без переносів, інтервал 1,5. Допускається виділення символів (фрагментів тексту) напівжирним шрифтом, курсивом та підкресленням. Обсяг кожного есе – не менше 2 сторіноктексту, але не більше 3 сторінок. Нумерація сторінок проставляється на власний розсуд студента.

Есе має мати наступну структуру:

· вступ

·основна частина

· висновок

При написанні есе важливо також враховувати наступні моменти: 1) у вступіта висновку увага зосереджується на проблемі (у вступі вона ставиться, у висновку — резюмується думка автора). 2. Основна частина має містити тези та аргументацію автора першоджерела, а також власні роздуми студента, щодо прочитаного.

Кожне есе оцінюється в 5 балів:

5 балів - студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість письмової роботи.

4 бали - студент у достатньому обсязі розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність та достовірність в письмовій роботі. Допускаються несуттєві неточності.

3 бали - студент у достатньому обсязі розкриває зміст поставленого завдання, але не самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну додаткову літературу, робота містить суттєві неточності.

1-2 бали - студент розкриває зміст поставленого завдання фрагментарно та поверхово. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань.

Есе № 1 “Українська філософська думка”:

за 1 обраним твором (оцінюється в 5 балів).

1.Іларіон Митрополит Київський Слово про закон і благодать // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 147-157.

2.Гізель І. Праця із загальної філософії. Метафізичний трактат // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 287-303.

3.Прокопович Ф. Суть, походження та види почуттів // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 310-322.

4. Сковорода Г. Розмова п’яти мандрівників про істинне щастя в житті // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 324-331 .

5. Юркевич П. Cepцe та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого // Юркевич, П. Д. Вибране. – К., 1993. – С.73-114.

6. Чижевський Д. Філософія і національність // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 606-616.

Есе № 2:

есе за 1 обраним твором (оцінюється в 5 балів).

1. Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб: Алетейя, 1999.

2. Мамардашвили М. Лекции по античной философии. — М.: Аграф, 2002.

3. Аврелій Марк. Наодинці з собою. – Сімферополь: Реноме. 1998.

4. Аристотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

5. Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. – К.: Основи, 2000. – С.7-106.

6. Цицерон. Об обязанностях. – М.: ЭКСМО-Пресс; Харьков: Фолио, 1998.

7. Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

8. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої «Політики». – К.: Основи. – 2003.

9. Боецій. Розрада від філософії. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

10. Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л. : Свічадо, 2007.

11. Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1992.

12. Кузанский Н. Об ученом незнании. – Соч. 2-х т. – М., 1979 – Т.1 // http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/kuzanski.html

13. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

14. Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

15. Монтень М. Опыты. – М., 1992.

16. Мор Т. Утопия. – М., 1978.

17. Роттердамський Е. Похвала Глупоті – К., 1993. // http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

18. Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч.: В 2т. – М., 1972 // http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

19. Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2т. – М., 1972. // http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

20. Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

21. Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

22. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

23. Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

24. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

25. Лейбниц Г.В. Монадология // Соч. в 4 т. – М., 1982. – Т.1

26. Лябніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. –С. 25–43.

27. Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

28. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

29. Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2 т. – М., 1957, – Т.2

30. Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Работы разных лет. В 2 т. – М., 1972. – Т.1.

31. Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

32. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т. – М., 1974-1977.

33. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

34. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm

35. Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

36. Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Избр. филос. произв.: В 2 т. – М., 1995. – Т.1.

37. Фихте И.Г. Наукоучение в его общих чертах // Фихте И.Г. Соч. в 2-х т. –СПб.: Мифрил, 1993. – Т.2. – С.771– 789.

38. Шеллинг Ф.В.Й. Натурфилософия // Шеллинг Ф.В.Й. Сочинения в 2 т. – М.: «Мысль», 1989. – Т.2. – С.472-495.

39. Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

40. Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

41. Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

42. Гейзінга Й. Homoludens. – К, 1994.

43. Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

44. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

45. Камю А. Бунтующийчеловек. М., 1990.

46. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

47. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Вестник МГУ”, сер. 7 “Философия”, № 6, 1993, с. 11-26

48. http://ru.philosophy.kiev.ua/library/carnap/01.html#_ftn1

49. Кун Т. Структура научныхреволюций. – М., 1975 // http://ru.philosophy.kiev.ua/library/kuhn/01/00.html

50. Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

51. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

52. Поппер К. логика и рост научного знания. – М., 1983.

53. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

54. Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

55. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. – РИПОЛ классик., 2016.

Приклади завдань підсумкової модульної контрольної роботита критерії оцінювання

Курс «Філософія» завершується письмовою контрольною роботою. Її мета – перевірити ступінь засвоєння студентами матеріалу з відповідної теми.

Робота складається з 5 питань відкритої форми, на які студент має дати розгорнути відповідь.На написання модульної контрольної роботи дається одна пара.

Підсумкова контрольна робота у письмовій формі:

10-9 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність письмової роботи

8-6 балів – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності.

5-4 балів – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань.

3-1 балів – недостатньо розкриває зміст поставлених питань, має суттєві помилки в роботі, демонструє не самостійність у виконані завдання.

Типові завдання для підсумкової (модульної) контрольної роботи з курсу "Філософія":

1 варіант

1. Поняття і функції світогляду.

2. Періодизація історії науки: класична, некласична та постнекласична наука.

3. Загальна характеристика філософії Платона.

4. Свідомість і самосвідомість.

5. Дайте визначення поняттям: аксіологія, досвід, пантеїзм.

2 варіант

1. Філософський зміст проблеми свідомості.

2. Рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний.

3. Філософія Р.Декарта.

4. Індивід і соціум. Поняття про особу.

5. Дайте визначення поняттям: аксіома, енциклопедисти, світогляд.

3 варіант

1. Філософський смисл проблеми буття.

2. Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.

3. Розуміння несвідомого в концепціях З.Фрейда та к.Юнга.

4. Антропологічні та натурфілософські ідеї епохи Відродження.

5. Дайте визначення поняттям: раціоналізм, філософія, схоластика.

4 варіант

1. Наука як соціокультурний і цивілізаційний феномен.

2. Ірраціоналізм ХІХ ст.: ключові філософські ідеї та персоналії.

3. Філософія М.Кузанського

4. Проблема людини як вічна філософська проблема.

5. Дайте визначення поняттям: ірраціоналізм, світогляд, агностицизм.

Список рекомендованої літератури до курсу:

Основна:

1. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 463-508.

2. Марія Фюрст, Юрген Тринкс. Філософія. К.: Дух і літера, 2018.

4. Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

5. Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. – К., 2002.

6. Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

7. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія : Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .

8. Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

Додаткова:

1. Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб: Алетейя, 1999.

2. Мамардашвили М. Лекции по античной философии. — М.: Аграф, 2002.

3. Аврелій Марк. Наодинці з собою. – Сімферополь: Реноме. 1998.

4. Аристотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

5. Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. – К.: Основи, 2000. – С.7-106.

6. Цицерон. Об обязанностях. – М.: ЭКСМО-Пресс; Харьков: Фолио, 1998.

7. Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

8. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої «Політики». – К.: Основи. – 2003.

9. Боецій. Розрада від філософії. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

10. Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л. : Свічадо, 2007.

11. Кузанский Н. Об ученом незнании. – Соч. 2-х т. – М., 1979 – Т.1 // http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/kuzanski.html

12. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

13. Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

14. Монтень М. Опыты. – М., 1992.

15. Мор Т. Утопия. – М., 1978.

16. Роттердамський Е. Похвала Глупоті – К., 1993. // http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

17. Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч.: В 2т. – М., 1972 // http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

18. Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2т. – М., 1972. // http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

19. Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

20. Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

21. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

22. Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

23. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

24. Лейбниц Г.В. Монадология // Соч. в 4 т. – М., 1982. – Т.1

25. Лябніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. –С. 25–43.

26. Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

27. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

28. Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2 т. – М., 1957, – Т.2

29. Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Работы разных лет. В 2 т. – М., 1972. – Т.1.

30. Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

31. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т. – М., 1974-1977.

32. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

33. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm

34. Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

35. Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Избр. филос. произв.: В 2 т. – М., 1995. – Т.1.

36. Фихте И.Г. Наукоучение в его общих чертах // Фихте И.Г. Соч. в 2-х т. –СПб.: Мифрил, 1993. – Т.2. – С.771– 789.

37. Шеллинг Ф.В.Й. Натурфилософия // Шеллинг Ф.В.Й. Сочинения в 2 т. – М.: «Мысль», 1989. – Т.2. – С.472-495.

38. Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

39. Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

40. Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

41. Гейзінга Й. Homoludens. – К, 1994.

42. Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

43. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

44. Камю А. Бунтующийчеловек. М., 1990.

45. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

46. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Вестник МГУ”, сер. 7 “Философия”, № 6, 1993, с. 11-26

47. http://ru.philosophy.kiev.ua/library/carnap/01.html#_ftn1

48. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975 // http://ru.philosophy.kiev.ua/library/kuhn/01/00.html

49. Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

50. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

51. Поппер К. логика и рост научного знания. – М., 1983.

52. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

53. Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

54. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. – РИПОЛ классик., 2016.

Інформаційні ресурси:

1. http://www.univ.kiev.ua/ua/lib (Бібліотеки України)

2. http://www.library.univ.kiev.ua/ (Наукова бібліотека імені М. Максимовича)

3. http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html (Електронна бібліотека кафедри філософії та методології науки

Приклади тестових завдань до іспиту

(в умовах дистанційного навчання)

Частина І.

10 тестових завдань (кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал, в кожному завданні кількість вірних відповідей – 1).

Оберіть правильну відповідь:

1. Термін «філософія» перекладається з грецької мови як:

а) «бачення істини»;

б) «жага до пізнання»;

в) «жага до мудрості»;

г) «любов до мудрості»

Частина ІІ.

Вкажіть чи вірне твердження:

1 Фаталізм вважає, що людина здатна впливати на хід подій у власному житті та людській історії.

а) так;

б) ні

Частина ІІІ.

10 тестових завдань (кожне правильне завдання оцінюється в 2 бали, в кожному завданні декілька вірних відповідей).

Оберіть правильні відповіді:

1. Представниками філософії доби Відродження є:

а) Т.Аквінський;

б) М.Кузанський;

в) М.Коперник;

г) Дж.Бруно

Питання до іспиту

(в умовах недистанційного навчання)

1. Специфіка філософії як знання і світогляду.

2. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини.

3. Основні функції філософії.

4. Структура філософського знання.

5. Сутність і структура світогляду.

6. Історичні типи світогляду.

7. Проблема методу у філософії. Діалектика і метафізика.

8. Пізнавальні здібності людини (чуттєве пізнання, абстрактне мислення, інтуїція).

9. Проблема виникнення науки.

10. Загальна характеристика античної філософії.

11. Основні школи і представники досократичної філософії.

12. Натурфілософські погляди філософів мілетської школи.

13. Вчення Геракліта Ефеського про першоначала.

14. Вчення про буття у філософії елейської школи.

15. Софістична школа античності.

16. Діалектичний метод Сократа.

17. Вчення про “ідеї” Платона та їх співвідношення з реальним світом.

18. Платон: погляди на суспільство та державу.

19. Система категорій Аристотеля. Вчення про матерію і форму.

20. Загальна характеристика середньовічної філософії.

21. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії.

22. Основні етапи розвитку середньовічної філософії.

23. Патристика (східний і західний варіанти). Вчення А.Аврелія.

24. Специфіка середньовічної схоластики.

25. Проблема унiверсалiй в середньовiчнiй фiлософiї.

26. Філософські погляди Т.Аквінського.

27. Натуралістичний і механістичний характер філософії Нового часу.

28. Основні проблеми та особливості новоєвропейської філософії.

29. Емпірична традиція новоєвропейської філософії.

30. Індуктивний метод Ф.Бекона.

31. Концепція “первинних” та “вторинних” якостей Д.Локка.

32. Теорія суспільного договору Т.Гоббса.

33. Дуалiзм філософії Р.Декарта.

34. Теорія «вроджених ідей» Р.Декарта.

35. Раціоналістичне вчення про метод Р.Декарта, правила методу.

36. Монізм у вченні про субстанцію Б.Спінози.

37. Вчення про монади Г.Лейбніца.

38. Основні ідеї філософії Відродження.

39. Основні проблеми німецької класичної філософії.

40. Філософські концепції І.Фіхте, Ф.Шеллінга.

41. Етичне вчення та категоричний імператив. І.Канта.

42. Характеристика філософської системи Г.Гегеля.

43. Вчення про свідоме та несвідоме (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

44. Антропологічна філософія Л.Фейєрбаха.

45. Проблема свідомості у філософії.

46. Поняття волі, ірраціоналізм та волюнтаризм філософії А.Шопенгауера.

47. Філософські засади психоаналізу З.Фрейда.

48 Поняття "колективного несвідомого" та "архетипу" в концепції К.Юнга.

49. Поняття та структура суспільної свідомості.

50. Основні етапи розвитку позитивізму.

51.Тлмачення людини в історії філософської думки.

52. «Філософія життя» як напрям європейської філософії ХІХ ст.

53. Головні ідеї творчості Ф.Ніцше.

54. Інтуітивізм А.Бергсона.

55. Загальна характеристика напрямків світової філософії ХХ ст.

56. Поняття антропосоціогенезу.

57. Основні ідеї філософської позиції екзистенціалізму.

58. Проблема людини та її свободи у філософії Ж.П.Сартра.

59. Моделі культури і типи цивілізацій.

60. Загальна характеристика поняття "онтологiя".

Електронне видання

Коперльос

Руслана Юріївна

Навчально-методичнийкомплекс здисципліни “Філософія” для студентів Інституту високих технологій