Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

 

 

 

 

кафедра філософії та методології науки

Укладач: к.філос.н., доц. Комар О.В.

 

 

Навчальна програма дисципліни

Методологія та організація перекладознавчих досліджень

 

для магістрів інституту філології

  

 

Плани лекцій

Тема 1. Основні засади методологічного дослідження перекладознавства

1.     Проблема статусу перекладозавства як науки.

2.     Роль методу і методології у формуванні науки. Наука теоретична і прикладна. Відмінність природничих і гуманітарних методологій. Дихотомія пояснення і розуміння, номотетичних та ідеографічних наук. Особливість сучасних міждисциплінарних досліджень.

3.     Проблема нормативного та дескриптивного рівнів наукового дослідження. Дескриптивістська орієнтація сучасного природознавства і потреба надання йому нормативного статусу.

4.     Філософія мови як основа лінгвістичних студій. Типологія основних концепцій філософії мови. Залежність стратегій перекладу від вибору філософських засад.

Література

Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. — М.: Издательство «ЭТС», 2004.

Найда Ю.А. К науке переводить // Лингвистические аспекты теории перевода. Хрестоматия. — Ереван: Лингва, 2007. — С. 4-31.

Виноградов В.С. Введение в переводоведение. Общие и лексические вопросы. — М.: Изд-во ИОСО РАО, 2001.

Степин В.С. Философия науки. Общие проблемы. — М.: Изд-во «Гардарики», 2006.

Философия языка / Ред.-сост. Дж.Р. Серл. — М.: Едиториал УРСС, 2004. Введение. — С. 6-22.

Класики філософії мови від Платона до Ноама Хомського. — К.: видавництво „Курс”, 2008.

 

Тема 2.  Аналітична філософія як методологічна основа перекладознавчих досліджень

1.     Формування аналітичної філософії як філософії мови.

2.     Метод аналізу мовних виразів і його застосування для вирішення філософських проблем.

3.     Вчення про мову Г.Фреге. Семантичний трикутник Фреге (знак-смисл-значення). Логіка мови і логіцизм.

4.     Ідея логічного вдосконалення природної мови Б.Рассела. Логічний атомізм. Расселова теорія референції.

5.     Проблема побудови ідеальної мови на засадах логіки і критика природних мов.

Література

Фреге Г. Логические исследования. — Томск: издательство „Водолей”, 1997.

Рассел Б. Логический атомизм // Аналитическая философия: Становление и развитие (антология). — М.: ДИК, „Прогресс-Традиция”, 1998. — С.17-37.

Рассел Б. Исследования значения и истины. — М.: ДИК, 1999.

Аналитическая философия. Избранные тексты. — М.: Изд-во МГУ, 1993.

Кюне В. Ґотлоб Фреґе // Класики філософії мови від Платона до Ноама Хомського. — К.: видавництво „Курс”, 2008. — С. 339-362.

Никоненко С.В. Аналитическая философия: основные концепции. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007.

 

Тема 3. Метод аналізу мовних виразів і проблеми референції (Л.Вітгенштайн, В.Квайн). Радикальний переклад

1.                Проблема побудови референційної семантики. Логічний синтаксис мови. Референція як онтологічна і лінгвістична проблема.

2.      Роль „Логіко-філософського трактату” Л.Вітгенштайна у філософії мови. Основні ідеї „Логіко-філософського трактату”. Мова як картина думки. Теорія значення і метод верифікації.

3.      Неопрагматичний поворот у філософії. Мовна концепція В. ван О. Квайна. Переклад як центральна проблема філософії мови. Радикальний переклад, стимульні значення і аналітичні гіпотези. Поняття міжмовної синонімії.

4.      Непрозорість референції і принцип невизначеності перекладу на основі референції. Несумірність як перерекладаність (Т.Кун).

Література

Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus; Філософські дослідження. — К.: Основи, 1995. С. 5-86.

Куайн У. Ван О. Слово и объект. — М: Логос, 2000. Глава 2. Перевод и значение. Глава 4. Причуды референции. — С.43-101, 148-183.

Лебедев М.В., Черняк А.З. Онтологические проблемы референции. — М.: Праксис, 2001. Гл. 1. Референция и содержание мира. — С. 14-29.

Никоненко С.В. Аналитическая философия: основные концепции. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. — Гл. 3. Философия логического анализа, Гл. 7. Неопрагматистские теории анализа.

Кун Т.С. Парадигмы научной эволюции // Боррадори Дж. Американскийт философ: Беседы с Куайном, Дэвидсоном, Патнэмом, Нозиком, Данто, Рорти, Кейвлом, МакИнтайром, Куном. —  М.: ДИК, Гнозис, 1998. — С. 184-200.

 

Тема 4. Екстенсінальна семантика Г.Патнема

1.     Поняття „екстенсіонал” та „інтенсіонал”; їх відношення до інших семантичних понять (референт, конотат, денотат, смисл, значення).

2.                         Інтерналізм та екстерналізм у семантиці.

3.                         Семантична концепція Г.Патнема. Мисленнєвий експеримент „Двійника Землі”. Теза „екстенсіонал визначає інтенсіонал”.

4.                         Теза „лінгвістичного поділу праці”. Роль спеціалістів у визначенні значень термінів природних видів.

5.                         Концепція „внутрішнього реалізму”. „Реалізм з людським обличчям”.

Література

Патнэм Х. Значение значения / Философия сознания. — М.: ДИК, 1999. — С. 164-234.

Патнем Г. Розум, істина й історія. — К.: Вид. дім „Альтернативи”, 2003. Р. 2. Проблема з референцією. — С.33-59.

Путнам Х. „Гипотеза врожденности и объяснительные модели в лингвистике // Философия языка / Ред.-сост. Дж.Р. Серл. — М.: Едиториал УРСС, 2004. — С. 178-190.

Никоненко С.В. Аналитическая философия: основные концепции. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. — Гл. 8. „Реализм с человечесим лицом” и внутренний реализм как новейшие теории аналитического метода. — С. 414-490.

 

Тема 5. Комунікативно-конвенціоналістська лінгвістична філософія (Дж.Остін, Дж.Сьорл). Концепція перекладу Д.Девідсона

1.  Переорієнтація філософії на дослідження природних мов у вченні „пізнього” Вітгенштайна і оксфордської школи. Лінгвістична філософія.

2.    Теорія мовленнєвих актів Дж.Остіна. Слово як дія. Констативи і перформативи.

3.    Типи мовленнєвих актів. Локуція, ілокуція, перлокуція.

4.    Лінгвістичні параметри розрізнення ілокутивних актів (Дж.Сьорл).

5.    Спілкування і мовні конвенції — концепція Д.Девідсона. Метафори у мові.

Література

Остин Дж.Л. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С. 22-130.

Остин Дж.Л. Перформативы-констативы // Философия языка / Ред.-сост. Дж.Р. Серл. — М.: Едиториал УРСС, 2004.

Остин Дж.Л. Значение слова / Избранное. — М.: Идея-Пресс, ДИК, 1999. — С. 308-326.

Стросон П.Ф. Намерение и конвенция в речевых актах // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С. 131-150.

Серль Дж.Р. Что такое речевой акт? // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С.151-169.

Серль Дж.Р. Классификация иллокутивных актов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С.170-194.

Дэвидсон Д. В защиту конвенции Т / Исследования истины и интерпретации. — М.: Праксис, 2003. — С.108-121.

Дэвидсон Д. Радикальная интерпретация / Исследования истины и интерпретации. — М.: Праксис, 2003. — С. 182-201.

Дэвидсон Д. Что означают метафоры / Исследования истины и интерпретации. — М.: Праксис, 2003. — С. 336-361.

Дэвидсон Д. Общение и конвенциональность / Исследования истины и интерпретации. — М.: Праксис, 2003. — С. 362-383.

 

Тема 6. Методологічні підходи до художнього перекладу. Герменевтика як перекладознавча методологія

1.                       Особливості перекладу художніх і філософських творів. Проблема співвідношення оригіналу і перекладу. Переклад мистецького твору і переклад як твір мистецтва.

2.                       Завдання перекладача за В.Беньяміном. Мета перекладу. Проблема національної ідентичності тексту.

3.                       Герменевтична концепція перекладу Г.Ґ.Ґадамера.

4.                       Переклад неперекладаного у герменевтичній методологічній практиці. Принцип диференціації перекладності.

Література

Беньямін В. Завдання перекладача / Вибрані твори. — Львів: Літопис, 2002. — С. 23-38.

Ґадамер Г.Ґ. Істина і метод. — Т. 1. — К.: Юніверс, 2000.

Эко У. Сказать почти то же самое. — СПб.: Symposium, 2006.

Gadamer H.-G. Philosophie und Poesie / Gesammelte Werke. — Bd. 8. — Tubingen, 1995. — S. 232-239.

Рикер П. Парадигма перевода // Лингвистические аспекты теории перевода. Хрестоматия. — Ереван: Лингва, 2007. — С. 288-305.

Богачов А. Можливість перекладу. До герменевтичної феноменології перекладу // Філософська думка. — №3. Філософія перекладу. — 2010. — С. 5-21.

Васильченко А. Перекладання неперекладностей: семіотична проблема і філософський метод // Філософська думка. — №3. Філософія перекладу. — 2010. — С. 138-147.

 

Тема 7. Когнітивний підхід до перекладознавчих досліджень. Метафорична концепція мови Дж.Лакоффа

1.                   Концепція „втіленого пізнання” і „втіленого розуму” як філософсько-наукова основа когнітивного підходу в лінгвістиці.

2.                   Сучасні підходи до вивчення мов і проблем перекладу у когнітивній науці і теорії штучного інтелекту. Проблема машинного перекладу і алгоритмізації ментальної діяльності — когнітивістська критика.

3.                   Мовні концепти, метафори і істина (Дж.Лакофф). Метафоричність мислення.

4.                   Застосування когнітивного підходу до мови у перекладознавчих досліджень і когнітивне дослідження перекладознавства.

Література

Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем. — М.: Едиториал УРСС, 2004.

Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи. Что категории языка говорят нам о мышлении. — М.: Языки словянской культуры, 2004.

Varela F., Thompson E., Rosh E. The Embodied Mind. Cognitive Science and Human Experience. — Cambridge, Massachusetts, London, England: The MIT Press, 1986.

Арбиб М. Метафорический мозг. — М.: Едиториал УРСС, 2004. Гл. 1. Мозг, поведение и метафора. — С. 15-30.

 

Список теоретичних питань модульної роботи

 

 

1.     Сучасний статус перекладознавства як науки і перспективи розвитку.

2.      Семантична концепція Г.Фреге.

3.     Теорія референції Б.Рассела.

4.     Мовна картина світу у праці Л.Вітгенштайна „Логіко-філософський трактат”.

5.     Проблема радикального перекладу і невизначеності перекладу (концепція В.Квайна).

6.     Погляди Д.Девідсона на проблему перекладу.

7.     Екстенсіональна семантика Г.Патнема.

8.     Філософські  проблеми референції.

9.     Застосування теорії мовленнєвих актів у перекладацькій практиці.

10.                       Герменевтична методологія перекладу.

11.                       Концепція перекладу В.Беньяміна.

12.                       Аналітичний метод у перекладознавсті.

13.                       Теорія метафор Дж.Лакоффа і проблема перекладу.

14.                       Когнітивний підхід до проблеми перекладу.

15.                       Типологія мовленнєвих актів Дж.Остіна і Дж.Сьорла.

 

 

Питання до заліку

1. Проблема вибору методології перекладознавчих досліджень.

2. Нормативний та дескриптивний рівень науки.

3. Роль „Логіко-філософського трактату” Л.Вітгенштайна у становленні аналітичного методу.

4. Погляди Б.Рассела на проблему мовного методу.

5. Семантичний трикутник Г.Фреге. Співвідношення смислу і значення.

6. Основні теорії референції.

7. Референція і значення.

8. Межі мови згідно  „Логіко-філософського трактату” Л.Вітгенштайна. Осмисленість речень.

9. Поняття радикального перекладу (В.Квайн).

10. Невизначеність перекладу і непрозорість референції (В.Квайн).

11. Несумірність як неперекладність (Т.Кун).

12. Поняття „інтенсіонал” та „екстенсіонал” у сучасній семантиці.

13. Екстерналістський та інтерналістський типи семантичних теорій.

14. Екстенсіональна семантика Г.Патнема.

15. Теза лінгвістичного поділу парці (Г.Патнем).

16. Теорія мовленнєвих актів.

17. Слово як дія (Дж.Остін). Перформативи і констативи.

18. Локутивні, ілокутивні та перлокутивні акти.

19. Комунікативні теорії мови.

20. Роль конвенцій у мовленнєвих актах.

21. Принцип доброзичливості Д.Девідсона.

22. Проблема перекладу художніх текстів: методологічний аспект.

23. Завдання перекладача (В.Беньямін).

24. Герменевтична концепція перекладу.

25. Когнітивна модель мови. Метафора і мислення (Дж.Лакофф).