Програма курсу "Актуальні проблеми філософії "
для географічного факультету (спеціалісти)
36 годин: лекції – 18, семінари – 18
Укладач – к.філос.н. Петрущенков С.П.
Вступ. Цілі і задачі курсу.
Програма курсу "Актуальні проблеми філософії" розрахована на слухачів, що вже мають базовий рівень знань і уявлень про філософію. Змістовно вона доповнює програму з філософії для бакалаврів природничих факультетів і частково перетинається з програмою для аспірантів. Програма охоплює увесь спектр проблем сучасної філософії.
Головна мета курсу - вихід на якісно новий рівень освоєння філософії, котрий відповідає сучасним вимогам і є необхідним мінімумом для самостійно мислячого й активно працюючого вченого. Досягнення цього рівня безпосередньо пов'язано з рішенням трьох основних задач:
1. Забезпечення виходу в простір комунікації, тобто створення умов для вільного спілкування усередині світового наукового і культурного співтовариства.
2. Забезпечення можливості подальшого самостійного освоєння філософії.
3. Забезпечити умови для розвитку творчого мислення, спроможностей до критичного, але толерантному аналізу ідей, позицій, думок.
Зміст програми.
Розділ 1. Філософія в сучасному світі.
1. Сучасність і форми її теоретичного осмислення: просторово-часова визначеність; основні характеристики сучасної культури - кризисність, масовизація, глобалізація, інформатизація, багатомірність; модерн і постмодерн; категоріальні структури - світ, універсум, плюралізм, толерантність, невизначеність, релятивізм і т.ін.; бінарні опозиції - "свій - чужий", "закритий - відкритий", "чоловічий - жіночий", "внутрішній - зовнішній", "порядок - хаос " і т.п.; загальні передумови, базові допущення й основні моделі осмислення світу.
2. Людина - суспільство - цивілізація: зміни в способі існування людини і нові світоглядні проблеми - різноманіття соціальних статусів і ролей, ненормативний характер мети і смислу життя, проблема вибору, свобода і відповідальність; основні тенденції трансформації соціуму; перспективи сучасної цивілізації і проблема політичної волі.
3. Філософія як феномен сучасної культури: статус філософії - тенденції і регіональні особливості, масовизація й елітарність; функції філософії - іманентні і ситуативні; різноманіття форм існування - філософія реальна і філософія вчень, інтуїтивна і дискурсивна, філософія у системі освіти, філософія як спосіб життя; філософія як традиція - школи, течії, напрямки, позиції; проблема "вільного" філософствування - маргинальність і консерватизм.
4. Філософія у взаємодії з іншими феноменами культури: історичні форми взаємовідносин і сучасність - "самість" філософії, філософія в статусі "служниці", ідеологізація філософії; проблема демаркації і функціональної взаємозамінності - філософія і наука, філософія і релігія, філософія і мистецтво, філософія і мораль, філософія і світ повсякденності, псевдофілософія і її основні форми.
5. Філософія і філософське співтовариство: інституциалізація філософії і форми самоорганізації; основні підходи до проблеми самовизначення - внутрішнє і зовнішнє самовизначення, світоглядні позиції і самоідентифікація, принципи аналізу історії філософії; форми і характеристика спілкування - толерантність, діалог, критика; рефлексія базових допущень і вихідних установок; стратегії філософствування.
Розділ 2. Загальна характеристика сучасної філософії.
1. Проблема визначення філософії: історичні форми визначення і сучасність; основні підходи до визначення філософії - предметний, функціональний, деятельністний; багатомірність філософії і варіабельність її конкретних визначень; взаємозв'язок проблеми визначення з іншими філософськими проблемами.
2. Філософія як процес: потреба у філософствуванні й можливості його здійснення; життєва і фахова філософія; основні види філософського досвіду, мова філософії - понятійна система, категоріальність, символічність; філософське мислення - рефлексивність, точність, діалогічність; форми філософського міркування; стиль і жанри філософствування; проблема аргументації.
3. Філософія як система знання: особливість сучасного філософського знання, структура філософського знання - форми (система, теорія, концепція, позиція, підхід, метод), розділи (онтологія, гносеологія, аксеологія, методологія й ін.), дисципліни (філософія науки, соціальна філософія, культурологія, антропологія, філософія релігії, історія філософії й ін.), філософські науки (етика, логіка, естетика, соціологія, психологія); основні тенденції трансформації системи філософського знання.
4. Філософія в ХХ-ому столітті - кардинальні зміни і тенденції розвитку: класична і некласична філософія; онтологічний, антропологічний і лінгвістичні повороти; модерн і постмодерн; нові філософські проблеми і теми філософствування - глобалістика, екологія, праксеологія, футурологія і т.ін.; доля філософії на пострадянському просторі.
Розділ 3. Основні філософські напрямки і школи.
1. Вихідні позиції сучасного філософствування: ірраціоналізм і волюнтаризм, екзистенціалізм, позитивізм, марксизм, фрейдизм, прагматизм, феноменологія.
2. Проблема класифікації сучасної філософії: ерозія форм філософської традиції - напрямок, школа, мислитель; типологія предметів і методів філософствування; західна і східна "парадигми"; марксизм-ленінізм і філософія на пострадянському просторі; цільові настанови та стратегії філософствування.
3. Панорама філософських течій, напрямків і шкіл: еволюція позитивізму і філософія науки - логічний позитивізм, аналітична філософія, постпозитивізм; філософія людини - філософська антропологія, екзистенціалізм, персоналізм, неофрейдизм; соціальна філософія - концепції суспільного розвитку, соціальний конструктивізм, глобалістика; філософія історії - теорії історичного розвитку, методологія історичного дослідження, футурологія; філософія культури - структуралізм, сучасна культурологія й етнографія; релігійна філософія - неотомізм, протестантська теологія, теософія, містицизм; постмодерн - постструктуралізм, деконструктивізм, теорія соціального тексту, фемінізм.
4. Видатні представники сучасної філософії (2 мислителі на вибір): Маркс, Ніцше, Фрейд, Гуссерль, Бергсон, Вітгенштейн, Ясперс, Хайдеггер, Камю, Сартр, Фуко, Фромм, Дерріда, Уайтхед, Лосєв, Мамардашвілі й ін.
Лекції.
1. Сучасність і форми її теоретичного осмислення.
2. Філософія як феномен сучасної культури.
3. Загальна характеристика сучасної філософії.
4. Вихідні позиції сучасного філософствування.
5. Проблема класифікації сучасної філософії.
6. Панорама філософських течій, напрямків і шкіл.
7. Панорама філософських течій, напрямків і шкіл. (2 лекція)
8. Видатні представники сучасної філософії (2 на вибір).
9. Філософія в ХХІ-ому столітті - кардинальні зміни і тенденції розвитку.
Семінари
1. Вступне заняття.
2. Філософія як феномен сучасної культури.
3-9. Загальна характеристика філософського напряма.
3. Неофрейдизм і проблема несвідомого.
Література.
1. Фрейд З. Я и оно. – Тбилиси, 1991.
2. Юнг К.Г. Психология бессознательного. М., 1994.
3. Фромм Э. Иметь или быть. – Москва, 1996.
5. Молчанов В. Парадигмы сознания и структуры опыта // Логос, № 3. М., 1992.
6. Гроф С. Области человеческого бессознательного. М., 1992.
7. Гваттари Ф. Машинное бессознательное. // Архетип, № 1. М., 1995.
9. Налимов В.В. Спонтанность сознания. М., 1989.
10. Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема. // ВФ, 1990, № 10
4. Екзистенціалізм.
Література.
1. Ясперс Карл Смысл и назначение истории // Серия: Мыслители XX века. - М. -1991.
2. Камю А. Миф о Сизифе. // в кн. Камю А. Бунтующий человек – Москва, 1990.
3. Камю А. Бунтующий человек. – Москва, 1990.
4. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм. // Сумерки богов. М., 1989.
5. Філософія культури
Література.
1. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. // Культурология. ХХ век. Антология. - Москва, 1995.
2. Кассирер Э. Лекции по философии и культуре. // Культурология. ХХ век. Антология. - Москва, 1995.
3. Леви-Строс К. Структурная антропология. - М., 1985.
4. Лем С. Культура как ошибка. // Собр. соч. в 10-ти тт. Т.10. М., 1995.
5. Хейзинга Й. Homo ludens. - Москва, 1992.
6. Маркузе Г. Одномерный человек. - М., 1994.
6. Філософія науки.
Література.
1. Поппер К. Логика и рост научного знания. М., 1983.
2. Кун Т. Структура научных революций. М., 1979.
3. Лакатос И. Фальсификация и методология исследовательских программ. М., 1995.
4. Башляр Г. Новый рационализм. М., 1987.
5. Хайдеггер М. Наука и осмысление. // Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.
7. Соціальна філософія та філософія історії.
Література.
1. Генон Р. Кризис современного мира. М., 1991.
2. Дугин А. Консервативная революция. М., 1994.
3. Эвола Ю. Языческий империализм. М., 1994.
4. Поппер К. Открытое общество и его враги. М., 1992.
5. Фукуяма Ф. Конец истории? // ВФ, 1990, № 3.
8. Філософський постмодерн.
Література.
1. Лиотар Ж.-Ф. Ситуация постмодерна. // Философ. и социологическая мысль, 1995, № 5-6.
2. Хабермас Ю. Модерн - незавершенный проект. // ВФ, 1992, № 4.
3. Гройс Б. Как жить после постмодернизма? // Беседа, № 8. Ленинград - Париж, 1990.
4. Делез Ж. Платон и симулякр. // Новое литературное обозрение, №5.,М., 1993.
5. Бодрийяр Ж. Система вещей. М., 1995.
6. Делез Ж.. Логика смысла. М., 1995.
7. Делез Ж., Гватари Ф. Капитализм и шизофрения. Анти-Эдип. М., 1990
8. Деррида Ж. Письмо к японскому другу.// ВФ. – М., № 4.
9. Контроль: аналіз філософського текста.
Література.
Учбова література.
Культурология. // Учебное пособие. – Москва, 1996.
Лики культуры. Т.1. - М., 1995.
Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій. – Львів, 2001.
Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.
Реале Д., Антисери Д. Западная философия: от истоков до наших дней. – Санкт-Петербург, 1996.
Современная западная философия: Словарь. – Москва, 1991.
Современная философия: словарь и хрестоматия. – Ростов-на-Дону, 1995.
Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. – К. 1996.
Философия ХХ века. // Учебное пособие. – Москва, 1997.
Философия. // Под ред. О.С.Кохановского. - Ростов-на-Дону, 1995.
Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997. С.14-28.
Философия и методология науки /под ред.В.И.Купцова/. - М.,1996.
Монографії, статті.
Бессознательное. Природа, функции, методы исследования. В 4-х тт. Тбилиси, 1978-1985.
Ильин И. Постмодерн: от истоков до конца столетия. – М., 1998.
Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология. М., 1994.
Кезин А.В. Научность: эталоны, идеалы, критерии. М., 1985.
Кризис современной цивилизации: выбор пути. М., 1992.
Мамардашвили М.К. Культура и мысль. // ФСМ, 1990, № 6.
Мамардашвили М.К. Мысль в культуре. // в кн. Как я понимаю философию. - Москва, 1992.
Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. – К. 1997.
Постмодернизм и культура. - М., 1991.
Проблема сознания в современной западной философии. М., 1989.
Руткевич А. Философия А.Камю. // Предисловия к изданию Камю А. Бунтующий человек – Москва, 1990.
Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации. М., 1994.
Фуко М. Жизнь: опыт и наука. // ВФ, 1993, № 5.
Философские проблемы естествознания. М., 1985.
Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М., 1986.
Частина текстів є за адресою http://kiev.philosophy.ru/library/