Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

 

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

 

Укладач : професор СИДОРЕНКО Л.І.

 

 

 

ФІЛОСОФІЯ НАУКИ ТА ІННОВАЦІЙ

 

для аспірантів НДІ біології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2016

 

ВСТУП

 

Навчальна дисципліна «Філософія науки та інновацій»є складовою освітньо-наукової програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «доктор філософії». Дисципліна «Філософія науки та інновацій» належить до переліку обов’язкових навчальних дисциплін аспірантури (ОНД.02) і читається українською мовою на першому році навчання.

Дисципліна спрямована на формування загальнометодологічної культури аспіранта і забезпечує розвиток критичного рефлексивного мислення. Аналізуються філософські засади сучасного наукового знання, наукової раціональності, наукової картини світу; раціональні та некласичні форми моделей сучасного наукового дискурсу. Особлива увага приділяється розкриттю міждисциплінарних взаємодій характерних для сучасної науки і філософії.

 

1. МЕТА  ТА  ЗАВДАННЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

Мета навчальної дисципліни: дати сучасні філософські і загальнометодологічні знання в галузі науково-дослідної роботи, навчити аспірантів практично застосовувати сучасні філософські знання у процесі виконання власного наукового дослідження при розв’язанні комплексних завдань.

 

Згідно з вимогами в результаті вивчення навчальної дисципліни аспірант повинен

знати:  

·        основні категорії теоретичної філософії,

·        основні категорії і теорії предметної галузі знання,

·        специфіку пізнавального відношення і структуру пізнавальної діяльності.

вміти:

·        визначати основоположні поняття галузі знання,

·        критично осмислювати проблеми галузі знання та проблеми на межі предметних галузей,

·        виокремлювати і характеризувати теоретичний/емпіричний та фундаментальний/прикладний виміри галузі знання.

 

Загальні і спеціальні компетентності:

- здатність практично застосовувати сучасні філософські знання у процесі виконання власного наукового дослідження з метою розв’язання комплексних проблем професійної та дослідницько-інноваційної діяльності;

- вміння з нових дослідницьких позицій формулювати загальну методологічну базу власного наукового дослідження;

- здатність усвідомлювати актуальність і мету власного наукового дослідження,

- здатність усвідомлювати значення власного наукового дослідження для розвитку інших галузей науки, суспільно-політичного, економічного життя, національної чи світової духовної культури;

- здатність брати участь у міждисциплінарних проектах комплексного наукового дослідження складних систем, використовувати результати наукових досліджень інших галузей науки для досягнення цілей власного наукового дослідження;

- знання категоріальних засад вивчення процесів самоорганізації в природі та соціокультурному світі;

- вміння продукувати нові наукові ідеї з урахуванням етичних цінностей сучасної світової культури (екологічних, етико-моральних, міжнародно-правових,  релігійних тощо.);

- здатність розвивати фундаментальні гуманістичні цінності у власному науковому дослідженні;

- здатність усвідомлювати місце результатів власного наукового дослідження у суспільному житті на основі знання соціальної історії науки;

- вміння застосовувати епістемологічно-наративний спосіб інтерпретації науки як множини пізнавальних дискурсів;

- знання і вміння застосовувати критерії наукової раціональності; вироблення стійкої моделі наукового знання, обґрунтування і істини;

- здатність розрізнення і використання у науковій практиці методологічних відмінностей природничого і гуманітарного наукових  дискурсів на основі знання їх парадигмальних зразків;;

- знання актуальних проблем науки в епістемологічному ракурсі;

- знання моделей наукового дослідження.

 

-   2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль 1.

(16 годин)

  Лекція 1. Сучасна наука в предметі філософії науки (2 год)

Багатовимірність феномену науки в контексті складності та непередбачуваності сучасного світу. Філософські презентації сучасної науки:  наука як система знань, дослідницька діяльність, соціальний інститут, культурні та цивілізаційні виміри науки. Постнекласичні процеси в науці: міждисциплінарність та трансдисциплінарність. Сучасна біологія як складноорганізована система знань. Міждисциплінарність в сучасній біології.

Нелінійний стиль мислення в пізнанні складних самоорганізованих систем. Потреба комплексності наукового знання про них.  Сучасна наука як система дослідницьких та технологічних практик. NBIC-система в її впливі на буття людини та цивілізаційний розвиток. Аксіологічні виміри постнекласичної науки.

Філософія постнекласичної науки як практична філософія. Проблема свободи людини.Етичні виміри науки та виникнення етики науки. Свобода, вибір та відповідальність ученого як проблеми етики  науки.Поняття етосу науки. Етичні імперативи Роберта Мертона.Проблема нового етосу науки  в ХХI ст. в контексті впливів NBIC- системи технологічних практик на суспільство та людину.

 

Лекція 2. Наука як дослідження та епістемологічний дискурс (2 год)

Дослідницькі складові пізнання, їх постання в ґенезі науки. Наука як сутнісне явище Нового часу. ("Час картини світу" М.Гайдеггера). Започаткування фiзичного методу Галiлеєм. Метафізичне обґрунтування наукового дослідження Р.Декартом.Наука та цінності техногенної цивілізації. Об'єктивність та новітність як ідеали науки Нового часу.

Сучасна наука, її дослідницькі та методологічні особливості. Міждисциплінарні тенденції в сучасній біології. Базові методологічні концепції в біології ХХI ст..

Наука як форма знання та епістемологічний дискурс Особливості науки ХХI ст.: міждисциплінарні проекти, комплексні програми, трансдисциплінарні стратегії.Нейронаука і прогнозування майбутнього розуму. Прогрес у нейронауках у кінці ХХ ст. у зв’язку з методологічною революцією. Перехід від дослідження мозку до дослідження свідомості, соціонейробіологія. Проблема прогнозування майбутнього у світлі методологічних змін у нейронауці

Постнекласичний тип наукової раціональності як основа цивілізаційного розвитку в нових ціннісних контекстах. Методології постнекласичної науки в дослідженні складних самоорганізованих систем.Постнекласичні перспективи методологічних та етичних «запобіжників» руйнування біосфери та людини.

 

 

Лекція 3. Системи засад науки та історичні типи наукової раціональності: класичний, некласичний та постнекласичний (2 год.)

Наукові картини світу як складова засад науки . Категоріальні засади наукової картини світу як онтологічна складова системи філософських засад науки. Ідеали і норми наукового дослідження як складова засад науки.

складова системи філософських засад науки.

Філософські засади науки як складова підвалин наукового дослідження.

Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження.  

Глобальні наукові революції як зміна історичних типів наукової раціональності.  Локальні наукові революції та їх  методологічні моделі : революції як зміна парадигм (Т.Кун), як зміна науково-дослідницьких програм (І,Лакатос).

Система засад науки як історичний тип наукової раціональності. Зміна історичних типів наукової раціональності в класичній, некласичній та постнекласичній науці (В.Стьопін).

 

Лекція 4. Сучасна глобальна наукова революція як становлення нелінійної науки та постнекласичного типу наукової раціональності (2 год)

Зміни в дисциплінарній організації наукового пізнання при переході до постнекласичного етапу розвитку науки.  Полідисциплінарність комплексних досліджень складних людиновимірних систем. Трансдисциплінарністьпостнекласичнихметодологій.

Філософські засади сучасної нелінійної наукової картини світу.

Системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі, що самоорганізується.  Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем. Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму.

Постнекласичні тенденції в сучасній біології. Базові світоглядно-методологічні концепції класичної, некласичної та постнекласичної біології. Синергетичне бачення біологічних систем та їх еволюції.

 

Лекція 5. Соціологічний поворот у філософії науки: аналіз реальної практики науки (2 год)

Особливості соціологічного повороту у філософії науки: «Нова соціологія науки» та соціальний конструктивізм.

STS-дослідження науки та технологій та акторно-мережева теорія (Actor-networktheory) М. Каллона, Б. Латура, Дж. Ло.

Б.Латур та С.Вулгар: життя лабораторій. Наукове знання як результат конструювання в контексті повсякденного досвіду та комунікації учених.

Дослідження експериментальної практики науки. Социальнийконструктивизм Яна Хакінга: концепція експериментального реалізму. Наукові поняття в контексті культури.

Економічний аналіз науки та «економіка науки».

 

 

 

Семінари (6 год)

 

Семінар 1. Філософія постнекласичної науки як практична філософія (2 год)

1.     Філософські презентації сучасної науки:  наука як система знань, дослідницька діяльність, соціальний інститут.

2.     Постнекласичний тип наукової раціональності як основа цивілізаційного розвитку в нових ціннісних контекстах. Самоорганізація та свобода

3.     Трансдисциплінарні стратегії в сучасній науці.

4.     Дослідницькі та методологічні особливості в біології ХХI. Базові світоглядно-методологічні концепції в біологічному дослідженні: класична, некласична, постнекласична наука.

Література: основна 1, 4, 5 - 7, 16: додаткова 1- 6, 10, 13, 14, 20.

 

Семінар 2. Етичні проблеми біологічних досліджень (2 год.)

1 Поняття етосу науки та виникнення етики науки

2. Етичні імперативи Роберта Мертона

3.Етичний вимір постнекласичної науки

4.Свобода, вибір та відповідальність ученого в контексті сучасних біологічних досліджень (генна інженерія, клонування, трансплантологія, практики ЕКО, евтаназія)

Література: основна - 1, 3, 8, 12. 13, 19;  додаткова–6, 11, 12, 13,  15 – 19.

 

Семінар 3. Соціологічний вимір в філософії науки (2 год.)

1.     STS-дослідження науки та технологій та акторно-мережева теорія (Actor-networktheory) М. Каллона, Б. Латура, Дж. Ло.

2.     Наукове знання як результат конструювання в контексті повсякденного досвіду та комунікації учених.Б.Латур та С.Вулгар: життя лабораторій.

3.     Дослідження експериментальної практики науки. Социальнийконструктивизм Яна Хакінга: концепція експериментального реалізму

Література: основна – 6, 9, 10, 16, 18;  додаткова – 7, 8.13.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Основна:

1.                  Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. – 223 с.

2.                  Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня філософія  науки // Підручник для студентів філософських факультетів та аспірантів – Київ:  “ Логос ”. — 2009, -243 с.

3.                  Агацци Э. Почему у науки есть и этическиеизмерения? Режим доступу:

interneturok.ru/ru/school/.../8-klass/.../moralnyy-vybo

4. Добронравова И.С. Нелинейное и сложноемышление. – В кн .«Философиямышления» – Одесса: «Печатныйдом», 2013 – 442с. С. 91 – 104

   5. Добронравова И. С. Философия науки какпрактическаяфилософия/ И. С. Добронравова // Практична філософія. – 2009 – № 1. - С.43 -54.

    6. ДокинзР.Эгоистические гены и эгоистические мемы // Хофштадтер Д., Деннетт Д. ГлазРазума. — Самара, 2003.

    7. Исаева В. В. Синергетика для биологов. Вводный курс

Режим доступу:

http://bookscity.info/katalog4/file929.html

    8. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації // Г. Йонас; [Пер. з нім. А. Єрмоленко, В. Єрмоленко]. – К.: Лібра, 2001. – 400 с

 

9. Латур Б. Дайте мне лабораторию, и я переверну мир.

Електронний ресурс. Режим доступу:

http://www.klex.ru/h5k

Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге. 2013 - 414  с.

10. . Латур Б. Пересборка социального: введение в акторно-сетевую теорию / пер. с англ. И. Полонской; под ред. С. Гавриленко; Нац. исслед. ун-т «Высшая 4.         школа экономики». — М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2014. — 384 с.

11. Попович М. В. Поняття дискурс в метафоричному та логіко-лінгвістичному розумінні / М. В. Попович // Філософська думка. – № 1. – 2003. – С. 27-36.

12. Сидоренко Л.І. Проблеми етики науки в постнекласичному дискурсі //Філософські проблеми гуманітарних наук. Альманах. – 2010. - № 19. – С.121

13. Сидоренко Л.І. Проблема тілесності: філософсько-етичні виміри // Філософські проблеми гуманітарних наук: Альманах. – 2012. - № 21. – С.43-48.

14. Степин В.С. Теоретическоезнание.  М., 2000, гл. 4, 5.

15. . Хайдеггер М. Времякартины мира / М. Хайдеггер // Хайдеггер М. Время и бытие. Статьи и выступления: [Пер. с нем.] – М.: Республика, 1993.

16.Хакинг Я. (1998) Представление и вмешательство. Введение в философию естественных наук.  - Москва: Издательство  «Логос».

17.  Хакен Г. Основныепонятиясинергетики: параметрыпорядка и принцип подчинения. // Хакен Г. Принципыработы головного мозга. М.: «PerSe», 2001, 351с. С.41-70. 

18.  AudretschD. B., BozemanB., CombsK. L., FeldmanM.,…Wessner C. (2002).The Economics of Science and Technology [Електроннийресурс]. – Режимдоступу:http://maryannfeldman.web.unc.edu/files/2011/11/Economics-of-Sci-and-Tech_2002.pdf

19.  David B. Resnik, J.D., Ph.D. What is Ethics in Research & Why is it Important? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niehs.nih.gov/research/resources/bioethics/whatis/

 

 

 

Додаткова:

1.      Буданов В.Г. Методологиясинергетики в постнекласическойнауке и в образовании. ИФ РАН, М.: УРСС, 2007. 232 с.

2.      Добронравова И.С.  Ставлення людини до природи: синергетичний аспект. – Режим доступу:http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

3.      Исаева В.В. Фракталы и хаос в морфологии организма / В.В. Исаева, А.В. Чернышев, Д.Ю. Шкуратов // Вестник ДВО РАН, 2001 - № 2. - С. 71-79.

4.      Киященко Л.П. Постнеклассическаяфилософия – опыттрансдисциплинарности. – В кн. Постнеклассика. С-Пбг: «Мір», 2009, . С.137-169.

5.      Климонотович Н.Ю. Без формул о синергетике. - Минск:Вышайша школа,1986. Синергетическая парадигма. М., 2000.

6.      Кримський C. Б. Запити філософських смислів / С. Б. Кримський; Під сигнатурою Софії. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718 с. – С. 444 – 717.

7.      Латур Б.   Наука в действии: следуя за учеными и инженерами внутри общества /  [пер. с англ. К. Федоровой; науч. ред. С. Миляева]. - СПб. :

 

8.      Мамчур Е.А. Фундаментальная наука и современныетехнологии // Вопросыфилософии. – 2011. - № 3. Електронний ресурс. Режим доступу: http://vphil.ru/index.php?option=com_frontpage&Itemid=1

9.      Матурана, У. Биологияпознания  // Язык и интеллект. Сб./Пер. с англ. и нем./Сост. и вступ. ст. В. В. Петрова. – М.: Издательскаягруппа «Прогресс», 1996.

10.  Пригожин И., Стенгерс И. Порядок изхаоса. - М., 1986.

11.  Рубанець О.М. Проблема клонування людини: про взаємодію когнітивного та трансцендентного//Практична філософія. -2003. - №4. - С.126-135.

12.  Сидоренко Л.І. Сучасна наука в контекстах свободи та відповідальності // Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. – 2015.

13.  Фукуяма Ф. Наше постчеловеческоебудущее. Последствиябиотехнологическойреволюции. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ОАО»Люкс», 2004. – 349, [3] c. – (Philosophy).

14.  УайтсайдсДж. Нанотехнология в ближайшемдесятилетии. Прогноз направленияисследований / Дж. Уайтсайдс, Д. Эйглер, Р. Андерс. – М.: Мир, 2002. – 292 с.

15.  Хабермас Ю. Будущеечеловеческойприроды. На пути к либеральнойевгенике? / Пер. с нем.  – М.: Издательство «Весь Мир», 2002. – 144 с.

16.  Швейцер А. Благоговение перед жизнью / [Сб работ] : Пер. с нем. Сост. и послесл., с.522-545, А.А.Гусейнова; Общ. ред. А.А.Гусейнова, М.Г.Селезнева. – М.: Прогресс, 1992. – 572 с. 

17.  Этос науки / РАН. Ин-т философии; Ин-т истории естествознания и техники. Отв. ред.. Л. П. Киященко и Е. З. Мирская. – М.: Akademia, 2008. – 544 c.

18.  Ethicsinscience [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.visionlearning.com/library/module_viewer.php?mid=161

19.  Curry, Patric. On Ecological Ethics: A Critical Introduction [Електроннийресурс] / Patric Curry //The Campaing for Political Ecology. – 2008. –P.1-23.- Режим доступу: http://eco.gn.apc.org/pubs/ethics_curry.html

20.  Sitko S.P. Physics of  Alive - the New Trend of Fundamental Natural Sienses// Physics of Alive. - 2000. - Vol.8, № 2. - P.5-13.

 

 

 

 

 

СПИСОК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

 

1. Філософські презентації сучасної науки: наука як система знань, дослідницька діяльність, соціальний інститут.

2. Наука як дослідження. Наука як сутнісне явище Нового часу.

3. Наука та цінності техногенної цивілізації. Об'єктивність та новітність як ідеали науки Нового часу.

4. Етичні виміри науки та виникнення етики науки.

5. Системи засад науки та історичні типи наукової раціональності: класичний, некласичний та постнекласичний.

5. Наукові картини світу як складова засад науки.

6. Ідеали і норми наукового дослідження як складова засад науки.

7. Філософські засади науки як складова підвалин наукового дослідження. 

8. Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

9. Глобальні наукові революції як зміна історичних типів наукової раціональності.

10. Сучасна глобальна наукова революція як становлення нелінійної науки та постнекласичного типу наукової раціональності.

11. Постнекласична наука як трансдисциплінарне дослідження складних самоорганізованихлюдиновимірних систем.

 12. Постнекласичні тенденції в сучасній біології: базові світоглядно-методологічні концепції теоретичної презентації живого та його еволюції.

13. Філософські засади сучасної нелінійної наукової картини світу.

Системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі, що самоорганізується.

14. Становлення складного нелінійного мислення як нового стилю мислення нелінійної науки.

15. Філософія постнекласичної науки як практична філософія.

16. Наука як форма знання та епістемологічний дискурс. Епістемологічність науки як її сутнісна характеристика.

17.Знання як істинне обгрунтоване переконання (justifiedtruebelief). Нормативний та дескриптивний виміри наукового знання.

18. Комунікативно-дискурсивний характер сучасної науки. .

19. Дескриптивно-орієнтовані дискурси. Еволюційний дискурс

20. Соціологічний поворот у філософії науки: аналіз реальної практики науки.