Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

 

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

 

Укладач : професор СИДОРЕНКО Л.І.

 

 

 

ФІЛОСОФІЯ НАУКИ ТА ІННОВАЦІЙ

 

для аспірантів НДІ геології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2016

 

 

 

ВСТУП

 

Навчальна дисципліна «Філософія науки та інновацій»є складовою освітньо-наукової програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «доктор філософії». Дисципліна «Філософія науки та інновацій» належить до переліку обов’язкових навчальних дисциплін аспірантури (ОНД.02) і читається українською мовою на першому році навчання.

Дисципліна спрямована на формування загальнометодологічної культури аспіранта і забезпечує розвиток критичного рефлексивного мислення. Аналізуються філософські засади сучасного наукового знання, наукової раціональності, наукової картини світу; раціональні та некласичні форми моделей сучасного наукового дискурсу. Особлива увага приділяється розкриттю міждисциплінарних взаємодій характерних для сучасної науки і філософії.

 

1. МЕТА  ТА  ЗАВДАННЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

Мета навчальної дисципліни: дати сучасні філософські і загальнометодологічні знання в галузі науково-дослідної роботи, навчити аспірантів практично застосовувати сучасні філософські знання у процесі виконання власного наукового дослідження при розв’язанні комплексних завдань.

 

Згідно з вимогами в результаті вивчення навчальної дисципліни аспірант повинен

знати:  

·        основні категорії теоретичної філософії,

·        основні категорії і теорії предметної галузі знання,

·        специфіку пізнавального відношення і структуру пізнавальної діяльності.

вміти:

·        визначати основоположні поняття галузі знання,

·        критично осмислювати проблеми галузі знання та проблеми на межі предметних галузей,

·        виокремлювати і характеризувати теоретичний/емпіричний та фундаментальний/прикладний виміри галузі знання.

 

Загальні і спеціальні компетентності:

- здатність практично застосовувати сучасні філософські знання у процесі виконання власного наукового дослідження з метою розв’язання комплексних проблем професійної та дослідницько-інноваційної діяльності;

- вміння з нових дослідницьких позицій формулювати загальну методологічну базу власного наукового дослідження;

- здатність усвідомлювати актуальність і мету власного наукового дослідження,

- здатність усвідомлювати значення власного наукового дослідження для розвитку інших галузей науки, суспільно-політичного, економічного життя, національної чи світової духовної культури;

- здатність брати участь у міждисциплінарних проектах комплексного наукового дослідження складних систем, використовувати результати наукових досліджень інших галузей науки для досягнення цілей власного наукового дослідження;

- знання категоріальних засад вивчення процесів самоорганізації в природі та соціокультурному світі;

- вміння продукувати нові наукові ідеї з урахуванням етичних цінностей сучасної світової культури (екологічних, етико-моральних, міжнародно-правових,  релігійних тощо.);

- здатність розвивати фундаментальні гуманістичні цінності у власному науковому дослідженні;

- здатність усвідомлювати місце результатів власного наукового дослідження у суспільному житті на основі знання соціальної історії науки;

- вміння застосовуватиепістемологічно-наративний спосіб інтерпретації науки як множини пізнавальних дискурсів;

- знання і вміння застосовувати критерії наукової раціональності; вироблення стійкої моделі наукового знання, обґрунтування і істини;

- здатність розрізнення і використання у науковій практиці методологічних відмінностей природничого і гуманітарного наукових  дискурсів на основі знання їх парадигмальних зразків;;

- знання актуальних проблем науки в епістемологічному ракурсі;

- знання моделей наукового дослідження.

 

-   2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль 1.

(16 годин)

  Лекція 1. Феномен науки (2 год)

Наука як предмет філософського осмислення. Багатовимірність феномену науки в контексті складності та непередбачуваності сучасного світу. Філософські презентації сучасної науки:  наука як система знань, дослідницька діяльність, соціальний інститут, культурні та цивілізаційні виміри науки. Постнекласичні процеси в науці: міждисциплінарність та трансдисциплінарність. Сучасна геологія як складноорганізована система знань. Міждисциплінарність в геології.

Нелінійний стиль мислення в пізнанні складних самоорганізованих систем. Потреба комплексності наукового знання про них.  Сучасна наука як система дослідницьких та технологічних практик. NBIC-система в її впливі на буття людини та цивілізаційний розвиток. Аксіологічні виміри постнекласичної науки.

Філософія постнекласичної науки як практична філософія. Проблема свободи людини.

Етичні виміри науки та виникнення етики науки. Свобода, вибір та відповідальність ученого як проблеми етики  науки.

Поняття етосу науки. Етичні імперативи Роберта Мертона.

Проблема нового етосу науки  в ХХI ст. в контексті впливів NBIC- системи технологічних практик на суспільство та людину. Екологічна етика.

 

 

Лекція 2. Наука як дослідження (2 год)

Пізнання та дослідження. Дослідницькі складові пізнання, їх постання в ґенезі науки. Наука як сутнісне явище Нового часу. ("Час картини світу" М.Гайдеггера). Метафізичне обґрунтування наукового дослідження Р.Декартом.

Започаткування фiзичного методу Галiлеєм (за книгою Е.Гусерля "Криза європейських наук", розділ 1, параграфи 9-12).

Особливості досліджень в науці ХХI ст.: міждисциплінарні проекти, комплексні програми, трансдисциплінарні стратегії як основа соціальних практики.

Наука та цінності техногенної цивілізації. Об'єктивність та новітність як ідеали науки Нового часу.

Постнекласичний тип наукової раціональності як основа цивілізаційного розвитку в нових ціннісних контекстах. Постнекласичні перспективи методологічних та етичних «запобіжників» руйнування біосфери та людини.

Екологічна етика.

 

 

Лекція 3. Системи засад науки та історичні типи наукової раціональності: класичний, некласичний та постнекласичний. (2 год)

Наукові картини світу як складова засад науки . Категоріальні засади наукової картини світу як онтологічна складова системи філософських засад науки. Ідеали і норми наукового дослідження як складова засад науки.

складова системи філософських засад науки.

Філософські засади науки як складова підвалин наукового дослідження.

Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження.

Глобальні наукові революції як зміна історичних типів наукової раціональності.  Локальні наукові революції та їх  методологічні моделі : революції як зміна парадигм (Т.Кун), як зміна науково-дослідницьких програм (І,Лакатос).

Система засад науки як історичний тип наукової раціональності. Зміна історичних типів наукової раціональності в класичній, некласичній та постнекласичній науці (В.Стьопін).

 

Лекція 4. Сучасна глобальна наукова революція як становлення нелінійної науки та постнекласичного типу наукової раціональності (2 год)

Зміни в дисциплінарній організації наукового пізнання при переході до постнекласичного етапу розвитку науки.  Полідисциплінарність комплексних досліджень складних людиновимірних систем. Трансдисциплінарністьпостнекласичнихметодологій.

Філософські засади сучасної нелінійної наукової картини світу.

Системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі, що самоорганізується.  Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем. Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму.

 

Лекція 5. Епістемологічні моделі сучасного наукового дискурсу (2 год)

Наука як форма знання та епістемологічний дискурс. Епістемологічні наслідки міждисциплінарної революції у науці. Знання як істинне обгрунтоване переконання (justifiedtruebelief). Нормативний та дескриптивний виміри наукового знання.

Нейронаука і прогнозування майбутнього розуму. Прогрес у нейронауках у кінці ХХ ст. у зв’язку з методологічною революцією. Перехід від дослідження мозку до дослідження свідомості, соціонейробіологія. Проблема прогнозування майбутнього у світлі методологічних змін у нейронауці.

Вплив комп’ютерної революції на зміну епістемологічних стратегій наукового дискурсу.

 

Лекція 6. Соціологічний поворот у філософії науки: аналіз реальної практики науки (2 год)

Особливості соціологічного повороту у філософії науки: «Нова соціологія науки» та соціальний конструктивізм.

STS-дослідження науки та технологій та акторно-мережева теорія (Actor-networktheory)М.Каллона, Б.Латура,Дж.Ло.

Б.Латур та С.Вулгар: життя лабораторій. Наукове знання як результат конструювання в контексті повсякденного досвіду та комунікації учених.

Дослідження експериментальної практики науки.Социальнийконструктивизм Яна Хакінга: концепція експериментального реалізму. Наукові поняття в контексті культури.

Економічний аналіз науки та «економіка науки».

 

 

 

Семінари (4 год)

 

Семінар 1. Філософія постнекласичної науки як практична філософія (2 год)

1.     Філософські презентації сучасної науки:  наука як система знань, дослідницька діяльність, соціальний інститут.

2.     Методологічні особливості пізнання в сучасній науці: полідисциплінарність, міждисциплінарність, трансдисциплінарність.

3.     Постнекласична наука як основа цивілізаційного розвитку в нових ціннісних контекстах. Самоорганізація та свобода

4.     Екологічна етика: предмет та ціннісні виміри.

Література: основна – 1, 3, 4, 7 - 9,  14, 16, 17; додаткова – 1, 3, 5, 6, 8, 15, 18.

 

Семінар 2. Глобальні наукові революції та типи наукової

                     раціональності (2 год)

1.     Засади наукового дослідження: наукові картини світу, ідеали та норми, філософські засади.

2.     Глобальні наукові революції тазміна типів наукової   

           раціональності

3.     Філософські засади сучасної нелінійної наукової картини світу.

 

Література: основна – 1, 6, 7, 18, 19; додаткова – 1, 2, 6, 7,14, 16, 17.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Основна:

1.                  Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. – 223 с.

2.                  Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня філософія  науки // Підручник для студентів філософських факультетів та аспірантів – Київ: “ Логос ”. — 2009, -243 с.

3.                  Агацци Э. Почему у науки есть и этическиеизмерения? Режим доступу:

interneturok.ru/ru/school/.../8-klass/.../moralnyy-vybo

4.         Горський В. С. Україна на порозі планетарної цивілізації / В. С. Горський // Практична філософія. – 2001. – № 2. – С.214–220.

   6. Добронравова И.С. Нелинейное и сложноемышление. – В кн .«Философиямышления» – Одесса: «Печатныйдом», 2013 – 442с. С. 91 – 104

    7. Добронравова И. С. Философия науки какпрактическаяфилософия/ И. С. Добронравова // Практична філософія. – 2009 – № 1. - С.43 -54.

   8. ДокинзР.Эгоистические гены и эгоистические мемы // Хофштадтер Д., Деннетт Д. ГлазРазума. — Самара, 2003.

  9.  Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації // Г. Йонас; [Пер. з нім. А. Єрмоленко, В. Єрмоленко]. – К.: Лібра, 2001. – 400 с

   10. Латур Б. Дайте мнелабораторию, и я переверну мир.

Електронний ресурс. Режим доступу:

http://www.klex.ru/h5k

 11. Латур Б.Пересборка социального: введение в акторно-сетевую теорию / пер. с англ. И. Полонской; под ред. С. Гавриленко; Нац. исслед. ун-т «Высшая 4.         школа экономики». — М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2014. — 384 с.

       12. Мороз С.А., ОпопрієнкоВ.І.. Бортник С.Ю. Методологія географічної науки. К.: Заповіт, 1997

    13. Попович М. В. Поняття дискурс в метафоричному та логіко-лінгвістичному розумінні / М. В. Попович // Філософська думка. – № 1. – 2003. – С. 27-36.

14. Сидоренко Л.І. Проблеми етики науки в постнекласичному дискурсі //Філософські проблеми гуманітарних наук. Альманах. – 2010. - № 19. – С.121

    15. Степин В.С. Теоретическоезнание.  М., 2000, гл. 4, 5.

   16. Хаин В.Е. Основные проблемы современной геологии (геология на пороге ХХI века).- М.: Научный мир, 2003..

   17. Хаин В.Е., Рябухин А.Г. История и методология геологических наук. - М.: МГУ, - 1996.

    18. . Хайдеггер М. Времякартины мира / М. Хайдеггер // Хайдеггер М. Время и бытие. Статьи и выступления: [Пер. с нем.] – М.: Республика, 1993.

19.   Хакен Г. Основныепонятиясинергетики: параметрыпорядка и принцип подчинения. // Хакен Г. Принципыработы головного мозга. М.: «PerSe», 2001, 351с. С.41-70. 

 

 

Додаткова:

1.      Аршинов В.И. (2012) Сложностьпостнеклассических практик и будущееконвергирующихтехнологий. – В кн. Постнеклассические практики. Опытконцептуализации. – Санкт – Петербург: Издательскийдом Мір –  535с.  – С. 165-187. С.171.

2.      Буданов В.Г. Методологиясинергетики в постнекласическойнауке и в образовании. ИФ РАН, М.: УРСС, 2007. 232 с.

3.      Добронравова И.С.  Ставлення людини до природи: синергетичний аспект. – Режим доступу:http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

4.      Иванова Н.А. Наука в зеркале социальных исследований Бруно Латура и Стива Вулгара

Електроннийресурс,  Режим доступу:

http://cyberleninka.ru/article/n/nauka-v-zerkale-sotsialnyh-issledovaniy-bruno-latura-i-stiva-vulgara

 

5.      Казютинский В.В. Близокли «Век Науки» к завершению? // Вопросыфилософии. – 2013. – № 3. – Режим доступу: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=719&Itemid=52

6.      Киященко Л.П. Постнеклассическаяфилософия – опыттрансдисциплинарности. – В кн. Постнеклассика. С-Пбг: «Мір», 2009, . С.137-169.

7.      Климонотович Н.Ю. Без формул о синергетике. - Минск:Вышайша школа,1986. Синергетическая парадигма. М., 2000.

8.      Кримський C. Б. Запити філософських смислів / С. Б. Кримський; Під сигнатурою Софії. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718 с. – С. 444 – 717.

9.      Комар О. Гуманізація науки чи натуралізація філософії? // Науковий вісник Чернівецького університету. — Вип. 466-467. Філософія. Збірник наукових праць. — 2009. — С.82-86.

10.  Макаров М.Л. Основы теории дискурса.— М.: ИТДГК «Гнозис», 2003.

11.  Мамчур Е.А. Фундаментальная наука и современныетехнологии // Вопросыфилософии. – 2011. - № 3. Електронний ресурс. Режим доступу: http://vphil.ru/index.php?option=com_frontpage&Itemid=1

12.  Матурана, У. Биологияпознания  // Язык и интеллект. Сб./Пер. с англ. и нем./Сост. и вступ. ст. В. В. Петрова. – М.: Издательскаягруппа «Прогресс», 1996.

13.  Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. К.,1997

14.  Пригожин И., Стенгерс И. Порядок изхаоса. - М., 1986.

15.  Сидоренко Л.І. Сучасна наука в контекстах свободи та відповідальності // Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. – 2015.

16.  Степин В.С. Философия науки. Общиепроблемы. М.: ГАРДАРИКИ,

2006.

    17. Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуретехногеннойцивилизации.- М. 1994.- с.3-80.

   18. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческоебудущее. Последствиябиотехнологическойреволюции. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ОАО»Люкс», 2004. – 349, [3] c. – (Philosophy).

   19. УайтсайдсДж. Нанотехнология в ближайшемдесятилетии. Прогноз направленияисследований / Дж. Уайтсайдс, Д. Эйглер, Р. Андерс. – М.: Мир, 2002. – 292 с.

20.   Хабермас Ю. Будущеечеловеческойприроды. На пути к либеральнойевгенике? / Пер. с нем.  – М.: Издательство «Весь Мир», 2002. – 144 с.

21.   Хакинг Я. (1998) Представление и вмешательство. Введение в философию естественных наук.  - Москва: Издательство  «Логос».

22.   Швейцер А. Благоговение перед жизнью / [Сб работ] : Пер. с нем. Сост. и послесл., с.522-545, А.А.Гусейнова; Общ. ред. А.А.Гусейнова, М.Г.Селезнева. – М.: Прогресс, 1992. – 572 с. 

23.   Этос науки / РАН. Ин-т философии; Ин-т историиестествознания и техники. Отв. ред.. Л. П. Киященко и Е. З. Мирская. – М.: Akademia, 2008. – 544 c.

24.   AudretschD. B., BozemanB., CombsK. L., FeldmanM.,Wessner C. (2002).The Economics of Science and Technology

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://maryannfeldman.web.unc.edu/files/2011/11/Economics-of-Sci-and-Tech_2002.pdf

 

25.   Ethicsinscience [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.visionlearning.com/library/module_viewer.php?mid=161

26.   David B. Resnik, J.D., Ph.D. WhatisEthicsinResearch&WhyisitImportant? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niehs.nih.gov/research/resources/bioethics/whatis/

27.   Curry, Patric. OnEcologicalEthics: A CriticalIntroduction [Електронний ресурс] / PatricCurry //TheCampaingforPoliticalEcology. – 2008. –P.1-23.- Режим доступу: http://eco.gn.apc.org/pubs/ethics_curry.html

28.   Sitko S.P. PhysicsofAlive - theNewTrendofFundamentalNaturalSienses// PhysicsofAlive. - 2000. - Vol.8, № 2. - P.5-13.

 

 

 

СПИСОК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

 

1.Філософські презентаціїсучасної науки: наука як система знань, дослідницька діяльність, соціальний інститут.

2. Наука як дослідження. Наука як сутнісне явище Нового часу.

3. Наука та цінності техногенної цивілізації. Об'єктивність та новітність як ідеали науки Нового часу.

4. Постнекласична наука та її  характерні ознаки.

5. Міждисциплінарність та трансдисциплінарність в сучасних наукових дослідженнях.

6.Етичні виміри науки та проблематика етики науки.

7. Системи засад науки та історичні типи наукової раціональності: класичний, некласичний та постнекласичний.

8. Наукові картини світу як складова засад науки.

9. Ідеали і норми наукового дослідження як складова засад науки.

10.Філософські засади науки як складова підвалин наукового дослідження.

Методологічна свідомість.

11.Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

12. Глобальні наукові революції як зміна історичних типів наукової раціональності.

13. Сучасна глобальна наукова революція як становлення нелінійної науки та постнекласичного типу наукової раціональності.

14. Методологічний потенціал синергетики в природничих та гуманітарних науках.

15. Філософські засади сучасної нелінійної наукової картини світу.

Системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі, що самоорганізується.

16. Становлення складного нелінійного мислення як нового стилю мислення нелінійної науки.

17. Філософія постнекласичної науки як практична філософія.

18. Наука як форма знання та епістемологічний дискурс.

19. Комунікативно-дискурсивний характер сучасної науки.

20. Соціологічний поворот у філософії науки: аналіз науки в контекстах соціальної практики.