ПИТАННЯ ДО IСПИТУ КАНДМIНIМУМУ З ФIЛОСОФIЇ ДЛЯ ПОШУКУВАЧІВ ПРИРОДНИЧИХ І ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ.

1. Кардинальні зміни концепцій філософування в ХХ ст.

2. «Онтологічний поворот» в філософії ХХ століття (Е.Гусерль, М.Гайдегер).

3. Проблема свободи та вибору людини в екзистенцiалiзмi (А.Камю, К.Ясперс, Ж.-П.Сартр, М.Бердяєв).

4. Психоаналiз та неофрейдизм: фiлософський змiст концепцiй несвiдомого (З.Фройд, К.Юнг, Е.Фромм).

5. Iсторичний процес як предмет фiлософiї iсторiї (О.Шпенглер, А.Тойнбі, К.Ясперс, Л.Гумільов).

6 Концепція «закритого», «тоталітарного» і «відкритого» суспільства К.Поппера.

7. Поняття «індустріального» суспільства, «постіндустріального» та «інформаційного» суспільства (Р.Арон, Д.Белл, О.Тофлер).

8. Техніка і новітні технології як предмет філософського осмислення (Х.Ортега-і-Гассет, М.Гайдегер).

9. Філософська антропологiя (М.Шелер, А.Гелен, М.Бубер).

10. Глобальнi проблеми сучасностi як предмет фiлософського осмислення.

11.Обгрунтування емпіризму Ф.Беконом. Поняття «індукція» та «індуктивний метод».

12. Обмеженість емпіричного доведення за Д.Юмом.

13.Iндуктивний метод i поняття позитивних наук. (О.Конт, Г.Спенсер, Дж.Мiль).

14.Емпiрiзм i психологізм другої хвилі позитивізму (Е.Мах, Р.Авенарiус).

15.Поняття дедуктивного методу. Р.Декарт про метод наукового пізнання (за книгою «Міркування про метод», розділ «Основні правила методу»).

16.Започаткування фізичного методу Г.Галілеєм (за книгою Е.Гусерля «Криза європейських наук»).

17. Розрізнення наук про природу i наук про культуру за загальним методом (В.Вiндельбанд, Г.Ріккерт).

18.Логiчне прояснення думок як завдання філософії, поняття логічного атомізму (за книгою Л.Вiтгейнштейна «Логiко-фiлософський трактат»).

19.Логічний емпіризм «Віденського кола», принцип верифікації і редукції.

20.Поняття істини у прагматизмі (Ч.Пiрс, У.Джемс).

21.Методологiчна концепція конвенцiоналiзму (А.Пуанкаре).

22.К.Поппер про поступ наукового знання. Фалiбiлiзм. Принцип фальсифiкацiї.

23. Методологія науково-дослiдницьких програм I.Лакатоса. Раціональна реконструкція історії науки.

24.Критична оцінка пізнавальних цінностей в модель наукової раціональності Л.Лаудана.

25. «Методологічний анархізм» П.Фойєрабенда: принцип проліферації теорій та теза про їх несумiрнiсть, теоретична навантаженість досвіду.

26. Концепція наукового реалізму Х.Патнема.

27.Концепцiї наукових революцій (Т.Кун, С.Тулмiн).

28.Методологiчнi концепції структуралізму (К.Леві-Строс) i постструктуралізму (М.Фуко).

29.Наука як пізнавальна діяльність, система знання, культурний феномен, соціальний інститут.

30.Генеза науки. Антична наука як передумова становлення науки Нового часу.

31.Наука як сутнісне явище Нового часу (За працею М.Гайдегера «Час картини світу»).

32.Наука в системі техногенної цивілізації.

33. Наукова картина світу як складова підвалин наукового пізнання.

34. Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

35.Глобальнi наукові революції i зміна сторичних типів наукової раціональності: від класичної до некласичної i постнекласичної науки.

36. Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітності в світі.

37. Синергетика як нове світобачення.

38 Філософські засади наукових картин світу: причинність і детермінізм.

39. Філософські засади наукових картин світу: простір і час.

40.Змiна засад розуміння реальності: від незмiнностi до глобального еволюцiонiзму.

41.Співвідношення суб’єкта i об’єкта наукового пізнання в класичному, некласичному і постнекласичному типах наукової раціональності.

42.Емпiричне i теоретичне в науковому пiзнаннi.

43.Структура емпіричного знання і методи емпіричного дослідження.

44.Структура теоретичного знання і методи теоретичного дослідження.

45.Загальнонауковi методологiчнi принципи як вимоги до наукової теорії.