Практикум з історії філософії. Від витоків до середини XIXст. та додаткових семінарів з основних проблем філософії.

Тема №1 Витоки філософської думки

Семінар 1.1

1) Слово "філософія", його смислове навантаження          і поняття "мудрості" ("софії")

2) Народна мудрість і мудрість художнього слова (міфи, казки, прислів'я, приказки, колядки і т д)

3)  Мудрець як життєве призначення і професія. Філософ і  софіст.

Практичні завдання

1)  Знайти у словнику і з'ясувати для себе значення слова "філософія" 

 2) Визначити поняття "мудрості", відповівши на питання "Кого називають мудрою людиною?".

3) Згадати казку, яка містила б мудре повчання, коротко сформулювавши його.

4)  Згадати і навести прислів'я, яке могло образно  окреслити певну життєву позицію.

5)  Згадати байку або кілька афоризмів, що могли б  претендувати на втілення життєвої мудрості.

6) Навести імена двох історичних або легендарних осіб, мислителів з прикладами їх мудрих висловів або вчинків

Питання для самоконтролю

1) Хто вперше вжив слово "філософія"?

2) Чому першою частиною слова "філософія" є "філос" (любов)?

3) Чим філософ відрізняється від давньогрецького мудреця        і софіста?

4)Чим міф відрізняється від "чарівної" казки і епосу?

5)Чим афоризм відрізняється від прислів'я?

Література

1)Філософський словник, "Київ", Гол. ред. Укр. Рад. енц.1986.

2)Философский энциклопедический словарь, М. Сов.энц.1983.

3)Словник античної міфології, Київ, Наук. думка 1989.

4)Мифологический словарь, гл. ред. Мелетинский Е. М. М. Сов.      энц. 1991.

5)Мифы народов мира. Энциклопедия т. 1,2. М.: Сов.энц. 1992.

6)  І. Нечуй-Левицький, Світогляд українського народу. Київ, Наук. думка 1994.

7)  Федоренко Н. Г., Солколосная Л. И. Афористика, М.:Наука 1990.

8)Переверзенцев  С.  В.  Практикум  по  истории западноевропейской философии. М.: Учебн. лит. 1997.

9) Гурина М.  Философия:  Учебн.  пособие.  М.:Республика. 1998.

Семінар 1.2

1)  Ведична література і витоки філософської думки в

давній Індії.

а)     "Веди" та їхня роль у формулюванні

філософської думки в Індії.

б)      Основні   характеристики   "ортодоксальних" вчень (міманса, веданта, санхія, йога);

в)      Характерні риси "неортодоксальних" вчень (чарвана-локаята, джайнізм, буддизм).

2) Витоки та перші зразки давньокитайської філософської

думки.

а)      Даосизм (Дао-де-дзін, Лао-Дзи);

 б)     Конфуціанство ("Тринадцятикнижжя").

3) Давньогрецька міфологія у літературному викладі (Гомер, Гесіод та ін.)

4)  Давьослов'янська (давньоруська) міфологія (основні сюжети та персонажі).

Практичні завдання

1) Прочитати і коротко занотувати давньоіндійський або давньокитайський міф про походження світу і людини.

2) Прочитати і занотувати міф про походження світу з давньогрецької міфології.

3)  Занотувати один з варіантів міфу про походження світу з давньослов'янської міфології.

4)  Зробити таблицю, яка б класифікувала характерні особливості перших шкіл давньоіндійської філософської думки.

5)  Зробити таблицю, яка б відображала особливості основних шкіл (даосизм, конфуціанство) давньокитайської філософи.

Питання для самоконтролю

1) Як зображено початок світу в давньоіндійській міфології (навести джерело)?

2) Як  зображена  поява  людини  в  одному  з давньокитайських міфів (навести джерело)?

3) Як зображено початок світу у Гомера?

4) Хто є родоначальником богів у Гесіода?

5) Що таке "геогонія"?

6)  Які варіанти початку світу в давньослов'янській міфології(навести джерело)?

7) В чому принципова різниця ортодоксальних і неортодоксальиих вчень давньоіндійської філософської думки?

8) Ким були за легендою Лао-Дзи і Конфуцій?

Література

1) Древнеиндийская философия. Начальный период. М Мысль 1972.

2) Антология мировой философии. Т.1. Іч.І,   М.: Мысль 1969.

3)  Кун М. А., Легенди і міфи стародавньої Греції. Тернопіль А. Т. "Тарнекс" 1993.

4) Немировский  А, И. Мифы Древней Эллады. М.: Просвещение 1992.

5) Грейве Р. Мифы Древней Греции. М.: Прогресс 1992.

6) Костомаров М. І. Слов'янська міфологія. Київ Либідь 1994

7) Воронай Олекса. Звичаї нашого народу. Т 1-2 Київ:

Оберіг, 1991

8) Виклади давньослов'янських легенд або міфологія. укладеная. Ф. Головацьким. Київ Довіра 1991.

9) Попович М. В. Мировоззрение древних славян. Киев: Наук. думка 1985

10) Від витоків до середини XIX ст. Короткий довідник з історії філософії. Київ: МАУП 1997. Зауваження під ред. Т. Д. Пікашової та В. Л. Чуйка методичні поради викладачеві.

Методичні рекомендації.

Семінар1. Проходить у формі вільної співбесіди, в якій викладач з'ясовує рівень підготовки і знань студентів з зазначених питань.

Семінар2. Проводиться у формі заздалегідь підготовлених доповідей з питань, винесених на обговорення, їх обговоренням і доповненням.

 

Тема №2 Антична філософія.

Семінар 2.1

1)  Місце давньогрецької філософії в європейській і світовій культурі. Основні етапи її розвитку.

2)  Давньогрецькі "фізики", Мілетська школа (Фалес, Анаксімандр,  Анаксімен).

3)         Геракліт: про "вогонь", "рух", "Логос".

4)         Піфагор і "піфагореїзм":

а) Піфагор і "піфагорійський союз";

б)"число", його місце в світобудові і осмисленні світу.

5) Елейська школа:

а)    Парменід і проблема буття;

б)    Зенон з Елеї, його апорії;

в)    Меліс:   подальший   розвиток   концепції незмінного буття.

6) Розвиток вчення про "Природу" і "Космос":

а)    Космічний цикл і корені речей Емпедокла;

б)    Анаксагор: вчення про "гомеомерії" і "Нус".

Практичні завдання

1) Виписати по2-3 фрагменти з творів (у викладі більш пізніх авторів) представників мілетської школи, Геракліта, Піфагора, елейської школи, Емпедокла і Анаксагора.

2) Порівняти погляд на світ, його походження і структуру в давньогрецьких міфах   у фізиків та Геракліта; записати результати порівняння.

3)  Порівняти погляд на світ Геракліта і представників елейської школи; записати результати порівняння.

4) Визначити основні позиції вчення Піфагора та його послідовників - про число та місце в світобудові та осмисленні світу.

Питання для самоконтролю

1) Хто   з   давньогрецьких   мислителів   вважав першоелементом воду, хто вогонь, хто повітря, хто "алейрон"?

2) Чому і з яким металом порівнював "вогонь" Геракліт?

3) Яким чином вирішували питання про світобудову Піфагор і Його послідовники?

4) Кому  з  давньогрецьких  мислителів  належить твердження: " Буття є, а небуття немає"? які висновки випливають з нього твердження?

5) Які "стихії" вважав коренями всіх Емпедокл?

6)Що таке "гомеомерії" у вченні Анаксагора?

Семінар 2.2

1) Вчення про "атоми" і "порожнечу" античних атомістів (Левкіпп і Демокріт), його загальнонауковий і філософський зміст.

2)  Корінний поворот в античній філософській думці

а) софісти - вчителі мудрості,

б) Сократ (життя, смерть, вчення),

в) сократичні школи

3)  Платон Вчення про "ідеї", пізнання (пізнання як згадування) і суспільство.

4)  Аристотель Фізика, метафізика, вчення про людину і державу.

5)  Елліністична філософія   Філософія стародавнього Риму.

а) стоїцизм;

б) Епікур і епікуризм;

в)скептицизм

г) неопіфагореїзм і неоплатонізм (Плотін, Прокл та інші)

Практичні завдання

1) Виписати декілька характерних висловів Демокріта про атоми та порожнечу, порівнявши їх з вченням мислителів мілецької та елейської школи

2)  З'ясувати збіг і принципову різницю у ставленні до філософії софістів і Сократа

3)  Законспектувати основні розділи твору Платона "Держава", звернувши особливу увагу на вчення про "ідеї", "пізнання" і "суспільство"

4)  Прочитати один з невеликих діалогів Платона, коротко занотувавши аргументи співбесідників.

5)  Занотувати основні думки книги "Метафізики" Аристотеля.

6)  Записати основні ідеї шкіл стародавнього Риму: стоїків, епікурейців, скептиків, неопіфагорейців і неоплатоників.

 

Питання для самоконтролю

1)  Що таке "атом" Демокріта і чим вій відрізняється від першоелементів "натурфілософів'"?

2) В чому полягає коріянний поворот, який здійснив Сократ в античній філософській думці?

3) Який зміст вкладав в поняття "ідеї" Платон?

4) Як Платон розумів процес пізнання?

5) Як Платон розумів будову суспільства?

6) Чому одии з основних творів Аристотеля отримав назву "Метафізика"? Які питання в центрі уваги Аристотеля в цьому творі?

7) В чому полягає різниця "теоретичної" і "практичної" філософії у Арістотеля?

8) Які смисложиттєві позиції відстоювали стоїки, епікурейці та скептики?

9) Що нового з'явилось у неопіфагореїзмі і неоплатонізмі в порівнянні з вченням піфагореїзму і платонізму?

                                                    Література

1) Переверзенцев С. В.  практикум по истории западноевропейской философии: Античности Средневековье. Эпоха Возрождения  /Пособие для изучающих историю философии/М.: Учеб. лит. 1997

2) Від витоків до середини XIX століття. Короткий довідник з історії філософії. Під ред. Пішакової Т. Д та Чуйка В Л

3) Антология мировой философии. Т І.ч.І. М Мысль. 1969

4) Асмус В. Ф. Античная философия. М. Высш. школа 1976

5) Богомолов А. С. античная философюь М. изд-во МГУ 1985

6) Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии М.:Высш школа. 1981

7) Дж. Реале, Д. Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. 1. Античность..- ТООТК “Петрополис”. 1994

8) Льюис Дж. Г. Античная философия. От Фалеса до Сократа. Минск Изд-во “Галаксиас”. 1997

9) Донских О. А., Кочергин А. Н. Античная философия. Мифология в зеркале рефлексии. М.: Изд-во МГУ. 1993

10) Фрагменты ранних греческих философов ч.1. М. Наука. 1989

11) Платон. Сочинения. Т.3. ч.1. М.: Мысль. 1971

12) Платон. Диалоги. М.: Мысль. 1986

13) Аристотель. Сочинения. Т. 1

14) Диоген Лаэртский. О жизни учёных и изречения знаменитых философов.

15) Домбровский А.И. 'Сократ: Чаша цикуты. Роман; К.: Дніпро. 1979  .

16) Томан Й., Томанова М. Сократ: Роман К.: - Дніпро. 1979.

17) Лосев А.Ф., Тахо-Годи А.А. Платон. Аристотель. М.: Мол. Гвардия.1993

18) Кессиди Ф Х Философские и эстетические взгляды Гераклита Эфесского. М.: Изд-во Ак. худ. 1963

19) Якубанис Г. Эмпедокл: философ, врач и чародей. Гёльдерин Ф. Смерть Эмпедокла: Драма. Киев: Синто. 1994

  

 

 

 Тема 3. Середньовічна філософія

      Семінар 3.1

1)     Витоки і початкові етапи становлення середньовічної філософської думки в Європі:

а)     Біблія: Старий та Новий Заповіт. Виникнення християнського світогляду.

б)     Апологетика (Минуцій, Тертуліан).

в)     Патристика; основні ідеї (креаціонізм, душа і тіло, час таін.) та представники (Оріген, Августин).

2) Схоластична філософія:

а) Школи"', "схоластика", "Університет".

б)  проблеми знання і віри (Боецій) та універсалій (реалізм, номіналізм).

в)   Основні представники реалізму (крайній та поміркований реалізм).

г)   Номіналізм;     поміркований     номіналізм;

концептуалізм.

3)     Філософія Фоми Аквінського, томізм.

4)     Середньовічна містика (Майстер Екхард).

Практичні завдання

1)     Прочитати першу книгу Мойсея: "Буття", ("Старий Заповіт") та "Євангелія від св. Івана"("Новий Заповіт"), виписавши фрагменти про початок світу та створення людини.

2)     Порівняти основні ідеї неоплатоників про "Єдине" з вченням християнських апологетиків про єдиного Бога-творця, знайти збіг і принципову відмінність у трактовці Бога.

3)     Сформулювати проблему універсалій,  виявивши спільне та відмінне у трактовці проблеми загального Платоном і Аристотелем з трактовкою її у схоластичній філософії.

4)     Визначити основні позиції у вирішенні проблеми універсалій реалізмом (крайнім та поміркованим) і номіналізмом (крайнім та поміркованим), відобразивши їх у формі таблиці

Питання для самоконтролю.

1) Які аспекти вчення Тертуліана можуть бути приводом приписати йому вислів "Вірю тому, шо абсурдно." (У підтвердження навести відповідні висновки самого Тертуліана).

2)  Як були організовані перші університети в Європі?

3) В чому суть вченні Августина про час (на відміну від уявлення античних філософів)?

4) Як вирішували проблему знання і віри Боецій та Фома Аквінський?

5)   Що таке універсалій"?

6)  Що таке "концептуалізм"?

7) В чому вбачав відмінність у божественних діях і діях людини Майстер Екхард?

 

Література

1)     Біблія або книги Святого письма Старого й Нового заповіту. (Із мови давньоєврейської та грецької на українську наново перекладена) Українського Біблійного товариства.

2)     Перевезенцев  С.   В.   Практикум   по  истории западноевропейской философии. М.: Учебная литература., 1997. с. 215-355.

3)     Дж. Реале и Д Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. Т2. Средневековье. Санкт-Петербург 1994.

4)     Антология мировой философии. Т. 1.2.

5)     Чанышев А.Н. курс лекций по древней и средневековой философии. М.: Высшая школа 1991

6)     Соколов В. В. Средневековая философия. М.: Высшая школа 1979

7)     Майоров  Г.  Г.  Формирование  средневековой философии. М.: Мысль 1979.

8)     Тертуллиан "Избранные сочинения" М.: "Культура" 1994.

9)     Августин Аврелий. Исповедь (Августин Аврелий. Исповедь: Абеляр П. История моих бедствий) М.: Республика 1992.

10)    О    началах.    Сочинения    Оригело   учителя Александрийского (ІІІ в). В русском переводе (с примечанием и введением) И. Петрова Рига 1996

11)    Від витоків до середини XIX століття. Короткий довідник з історії філософії. Під ред. Т. Д. Пікашової та В. Л. Чуйко Київ 1997.

    Тема 4. Філософія європейського Відродження та Нового часу.

            

                        Семінар 4.1 Європейський Ренесанс

1)     Витоки європейського ренесансу (Данте Аліг'єрі) та гуманізму (Франческо Петрарка, Лоренцо Вала).

2) Ренесанський неоплатонізм ( Микола Кузанський,       Піко делла Мірандола) та арістотелізм (П'єро Помпанаді).

3) Утопії та політична філософія (Еразм Ротердамський, Томас Мор, Макіавелі).

4) Філософія ренесансного природознавства та натурфілософія (Леонардо да Вінчі, Микола Коперник, Джордано Бруно, Томазо Кампанела).

5) Філософія людини, скептицизм та містичний пантеїзм (Мішель Монтень, Якоб Бьоме).

                       Семінар 4.2

Витоки сучасної філософії та науки

1)  Завершення наукової революції та її філософське осмислення:

а)     Методологія наукового пізнання та філософія Ісаака Ньютона;

б)     Концепція нової науки Ф. Бекона;

в)     Маніфест "Нового часу" (Шарль Перро) та дискусія "старих та нових"

2)  Раціоналізм та його розробка:

а)     Концепція "когіто" Рене Декарта: основи "нового мислення та витоки сучасного філософствування"

б)     Вчення про єдину субстанцію, детермінізм та свободу Б.Спінози;

в)     Множинна субстанція (монада) Г.Лейбніца - спроба раціоналістичного осмислення людини, світу та пізнання.

3) Розробка "нового" емпіризму та сенсуалізму:

а)     Філософія, онтологія та вчення про людину і державу Томаса Гоббса;

б)     Сенсуалізм Дж. Локка;

в)     Послідовні висновки з сенсуалізму: агностицизм (Д. Берклі) та скептицизм (Д. Юм)

4)      Критика раціоналізму П'єром Гассенді та скептицизм Блеза Паскаля.

Практичні завдання

1)    Визначити сутність розбіжності поглядів емпіристів та раціоналістів на природу знання з точки зору методу, джерела, походження та засобів пізнання. Результати зобразити у вигляді схеми.

2)    Дати визначення методів індукції та дедукції. Навести зразки індуктивних та дедуктивних висновків.

3)    Прочитати твір Р.Декарта "Правила для керівництва розумом". Виписати основні правила.

4)    Дати загальну характеристику основних онтологічних концепцій періоду Нового часу. Навести зразки моністичного, дуалістичного і плюралістичного вчень.

5)    Прослідкувати зміну уявлень про сутність держави у поглядах античних філософів (Платон), філософів епохи Ренесансу (Мор, Кампанелла) і філософів Нового часу (Гоббс).

6)     Порівняти скептицизм Девіда Юма з античним скептицизмом та поглядами на пізнання М.Монтеня. Визначити подібні та відмінні риси.

7)    Прочитати твір "Думки" Паскаля і виписати кілька цитат, що найбільш вдало, на вашу думку, відображають розуміння сутності людини автором.

                                 Запитання для самоконтролю

1)    Що таке "mathesis universalis"? Яким чином уявлення про єдину науку пов‘язані з пошуком нового методу у філософії Бекона, Декарта і Лейбніца?

2)    Що таке неповна індукція? Чому висновки, отримані завдяки неповній індукції, мають лише ймовірнісну істинність?

3)    Що може слугувати абсолютно достовірною основою знання за Декартом? Чи можна назвати теорію пізнання Декарта фундаменталізмом?

4)    Як Спіноза вирішує питання про існування свободи волі?

5)     Що таке принцип „наперед встановленої гармонії”?

6)    Введення якого закону із 4 основних формальнологічних законів приписують Лейбніцу? Наведіть його формулювання. Хто є автором інших законів формальної логіки?

7)    У чому полягає сутність суперечки про природу знання між Локком та Лейбніцем? Що таке „сенсуалізм”? Як Лейбніц доповнює відомий принцип емпіризму „Немає нічого у розумі, чого б не було у відчуттях”?  

8)    Чому філософію Берклі називають суб‘єктивним ідеалізмом? У чому полягає різниця між суб‘єктивним ідеалізмом і соліпсизмом?

 

Література

1) Гусєв, В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. Курс лекцій.— К.: Либідь,1994.

 2) Рассел, Б. История западной философии.— М., 1959.

3) Соколов, В.В. Европейская философия XV-XVII веков.— М., 1984.

4) Антология мировой философии.— М., 1970, т.2.

5) Бэкон, Ф. Новый органон.— Л., 1935.

6) Декарт, Р. Избранные произведения. — М., 1950.

7) Паскаль, Б. Мысли.— М., 1994.

8) Ляткер, Я.А. Декарт.— М., 1975.

9) Соколов, В.В. Спиноза.— М., 1973.

10) Нарский, И.С. Готфрид Лейбниц.— 1972.

11) Нарский, И.С. Давид Юм.— М., 1973.

12) Быховский, Б.Э. Джорж Беркли.— 1970.

13) Заиченко, Г.А. Джон Локк.— М., 1973.

14) Быховский Б.Э. Гассенди.— М., 1974.

 

Семінар 4.3 Європейське просвітництво

1)  Термін "просвітництво", "Просвітницький розум" та значення просвітництва в розвитку європейської культури та філософії

2) Енциклопедія та енциклопедисти:

а) Ідея енциклопедії, ЇЇ філософські засади та втілення (Дені Дідро, Ж. Д'Аламбер);

б)    Розробка    матеріалізму    та    сенсуалізму енциклопедистами.   Поняття   "матеріалізму"   (Гольбах, Гельвецій, Ламетрі, Кондол"як)

в) Вольтер та Ж Ж. Руссо (оптимізм та застереження щодо прогресу)

3) Англійське просвітництво (Дж. Толланд, Шефстбері, Берюрд де Мандевіль)

4) Особливості німецького просвітництва (Хр. Вольф, Ер. Лесінг, Г. Гердер).

Література

1) Переверзенцев  С.  В.  Практикум  по  истории западноевропейской философии. М.: учеб. лит. 1997

2) Антология мировой философии Т-2 М.: Мысль 1970

3) Горфункель А. X. Философия эпохи Возрождения. М.:

Высшая школа 1980

4) Дж. Реале, Д. Антесери "Западная философия от истоков до наших дней. Т-3

5) Данте Алигьери "Божественная комедия".  М.: Интерпракс 1992

6)  Від витоків до середини XIX ст. Короткий довідник з історії філософії. Київ 1997

7) Соколов В.В. Европейская философия ХУ-ХУІІ веков М.: высшая школа 1984

8)  Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії ХVVІІ ст. —К., 1994.

9) Б. Рассел История западной философии Т-2.1993

10) Кузнецов В. Н., Мееровский Б.В, Грязнов А.Ф.

Западноевропейская философия XVIII века Москва:        Высш. школа 1986.

 

          

 

  Тема №5 Німецька класична філософія

                                         Семінар 5.1

1)     Іммануїл Кант - останній філософ Просвітництва і родоначальник німецького класичного ідеалізму:

а)    Життєвий і творчий шлях І. Канта; „Докритичний” період творчості;

б)    Коперніканський переворот Канта в філософії: "Критика чистого розуму" (трансценденталізм, „річ в собі”, „суб'єкт і об'єкт”);

в)    критика практичного розуму" і „Критика здатності судження”.

г)    проблема людини у філософії Канта.

2)  Діяльнісна концепція обгрунтування ідеалізму Готлоба Фіхте:

а)     Життєвий шлях і творчість Фіхте; спроба обгрунтування кантівського критицизму;

б)     "Науковчення" (основні ідеї);

в)     Заключний період творчості Фіхте.

 3)     Шеллінг Ф В : від витоків до системи ідеалізму:

а)  Основні етапи життєвого і творчого шляху Шеллінга;

б)  Ранній період творчості - від романтизму до ідеалізму;

в)     Від  „Філософії  природи”  до  „філософії тотожності” - ідеалізм як система;

г)     Заключний період творчості Шеллінга - шлях до ірраціоналізму”

4)     Система абсолютного ідеалізму і діалектичний метод Гегеля:

а)     Життєвий шлях і основні періоди творчості Г. В. Ф.Гегеля;

б) Збіг вихідних позицій і розрив з Шеллінга - перший варіант системи – „Феноменологія духу”;

в) „Наука логіки” - система і метод ( „метафізика” і „діалектика”);

г) Другий варіант системи: "Енциклопедія філософських наук”;

д) „Хитрість розуму” і теза про „розумність дійсності”; систематична розробка ідеалізму ( „Філософія права”, „Філософія історії” та інші твори останнього періоду творчості).

5) Після гегелівська криза систематичного філософствування:

а)    Праве і ліве крило гегельянства;

б)    Критика абсолютного ідеалізму як спекулятивної теології Л. Фейербахом („антропологічний принцип”).

Практичні завдання

1)     Виписати з „Критики чистого розуму” І. Канта таблицю категорій та відповісти на питання яку роль вони відіграють в пізнанні за Кантом.

2)     Виписати з „Критики чистого розуму” „Антиномії чистого розуму” та розкрити зміст вислову Канта: „Я вимушений був обмежити знання, щоб звільнити місце вірі...”

3)   Сформулювати категоричний імператив І, Канта та знайти відповідник йому у Біблії.

4)     За твором Ф. Шеллінга „Про відношення реального та ідеального в природі" коротко сформулювати як трактує Шеллінг „ідеальне”.

5)     За твором Г, Фіхте „Ясне наче сонце повідомлення широкій публіці про дійсну сутність новітньої філософії” з'ясувати основний зміст „Науковчення” Фіхте.

6)     За твором Гегеля „Хто мислить абстрактно” з'ясувати як Гегель розуміє „абстрактне” і „конкретне”.

7)     Розкрити тезу Гегеля: „Все дійсне - розумне, все розумне – дійсне”.

Питання для самоконтролю

1)  Що таке кантівська „річ сама по собі” і на якій підставі Кант її принципово відрізняє від „явища”.

2)  Як    Кант    розрізняє    „трансцендентальне”    і „трансцендентне”.

3)  Як Кант трактує „простір” і „час”.

4)  Чому Фіхте вважає поняття „річ сама по собі” зайвим.

5) Який зміст вкладає Шеллінг в поняття „Абсолюту”.

6)  Чому на відміну від Канта Шеллінг прихильно ставиться до трактуванням Спінозою „субстанції”.

7)  На противагу концепції якого філософа Гегель висуває тезу про те, що „субстанція” і є „суб'єктом”.

8)  Який зміст має у Гегеля категорія „буття” і яке місце ця категорія займає в його системі.

9)  Яка принципова різниця між ідеєю енциклопедії у просвітителів і гегелівською „Енциклопедією...”

10) Яка різниця між традиційним (до Гегеля) розумінням „метафізики” і трактуванням „метафізики” Гегелем.

               

 Тема 6Витоки та основні тенденції формування філософської думки в Україні.

Семінар 6.1

1) Поняття "національної філософії" та дохристиянські витоки філософської думки в Україні.

а)     Поняття "національної філософії" в контексті європейської культури; його специфіка щодо України.

б)     Праслов'янська та слов'янська міфологія як джерело    основних    мотивів    філософствування    в дохристиянську епоху.

2) Філософська мудрість в Київській Русі та Україні ХШ-XV ст.:

а)     Погляди на людину і світ, добро і зло, сенс буття мислителів Київської Русі;

б)     джерела та основні ідеї філософської думки України ХІІІ-ХУ ст.  (Галицько-волинський літопис, „Златоструй” та ін.)

3) Ідеї гуманізму та Відродження на теренах України:

а)     Витоки та становлення гуманістичних ідей,

б)     Філософська думка діячів Острозької академії та "Братських шкіл".

4)  Філософія у Києво-Могилянській академії:

а)     Синтез   духовної   спадщини   київського візантизму і надбань західної філософської думки;

б)     Основні риси філософських поглядів І. Гізеля, Г. Кониського С. Яворського, Ф. Прокоповича та Г. Щербатського (теорія пізнання, онтологія, натурфілософія етики та вчення про державу).

                                              Семінар 6.2

1)  Філософія Григорія Сковороди:

а) Життя та творчість;

б) Вчення про Бога як „вічну натуру” і проблема зла;

в)    самопізнання та „Преображення серця” людини;

г)     Біблійна екзегетика, символізм та етичні погляди.

2)  Український романтизм та академічна філософія XIX.

а)      Сутність,   основні  ідеї  та  представники романтизму в Україні („Кирило-Мефодіївське братство”).

б)     Становлення та основні центри формування академічної філософії (Харківський університет, Одеський "Ремельєвський   ліцей".   Київський   університет   св. Володимира).

3) "Філософія серця" П. Юркевича:

а)      основні віхи життя та творчості,

б)     вчення про ідею та філософський образ „серця”,

в)     Критика „антропологічного матеріалізму”.

4) Філософські погляди Д. І. Чижевського:

а)      Антологія, гомологія;

б)     Концепція   культури   та   основних   рис українського менталітету,

в)     Історико-філософські погляди.

 

                       Практичні завдання

1)                                      Визначити характерні риси слов‘янського менталітету за такими творами  як „Повість временних літ” і "Слово о полку Ігоревім”.

2)                                      Виділити у словянській міфології самобутні та універсальні риси, притаманні будь-якій міфологічній системі.

3)                                      Прочитати „Слово про закон і благодать” Іларіона. Визначити основні етичні проблеми, що піднімаються у творі.

4)                                      Порівняти вчення Г.Сковороди про „макрокосм” та „мікрокосм” з поглядами М.Кузанського на відношення людини до світу і Бога.

5)                                      Законспектувати „Книгу буття українського народу”. Які з ідей Кирило-Мефодіївського братства здаються вам найбільш революційними?

   

                 Запитання для самоконтролю

1)                                 Які риси, притаманні українській філософії, є, на вашу думку,  зумовленими національними особливостями? Що таке менталітет?

2)                                 Як визначають  поняття філософії мислителі Київської Русі? Які ви знаєте літературні пам‘ятки цього періоду, що містять філософські ідеї?

3)                                 Що таке агіографічна література? Яке значення мали патерики для поширення ідей християнської філософії в Україні?

4)                                  Яку роль відіграють ареопагітики, ісихазм та неоплатонізм у становленні філософських поглядів полемістів?

5)                                   Які ідеї ренесансного гуманізму знаходять поширення на українських теренах?

6)                                 У чому полягає сутність полемічної літератури і що слугувало поштовхом до її виникнення?

7)                                 Яке символічне тлумачення третього світу дає Сковорода?

8)                                 Чи можна сказати, що Сковорода є філософом, життя якого є втіленням його вчення?

9)                                 Чому характерною рисою українського менталітету вважають кордоцентризм? Які підтвердження цієї тези ми можемо знайти у працях Юркевича, Сковороди та інших філософів? Як згадана риса визначає певний підхід до проблем пізнання?

10)                            Яке місце в українській філософії займає національна ідея? Хто з філософів займався її обґрунтуванням?

 

                             Література:

1)    Історія філософії України. Хрестоматія (уп. М.Ф. Тарасенко, М.Ю. Русин).— К.: 1993.

2)    Горський, В.С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі. — К.: 1993.

3)    Філософія. Курс лекцій (під ред. Бичко І.В., Табачковського В.Г.).— К.: 1993.

4)    Огієнко Іван. Українська культура. - К.: 1991.

5)    Сковорода Григорій. Повне зібрання творів: У 2 т.- К., 1973

6)    Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні.- К., 1992

7)    Юркевич П.Д. Философские произведения. - М., 1990.

8)    Вільчинський, Ю.М. Вільчинська С.В., Скринник М.А. Розвиток філософської думки в Україні. Від доби Київської Русі до доби романтизму. Ч.1.— Львів: 1991.

9)     Історія філософії на Україні: у 2 т. — К.: 1987.

10)Драч І.Ф., Кримський С.В., Попович М.В. Григорій Сковорода.— К.: 1984.

11)Кирило-Мефодіївське товариство: В 3 т. — К.: 1990.  

12)Драгоманов М.П. Шевченко, українофіли й соціалізм // Вибране.—К., 1991.

13)Забужко, О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. — К.: 2001.

 

 

Семінарські заняття.

Семінарські заняття проводяться у двох формах – підготовки доповідей за темою з подальшим обговоренням і семінару-диспуту.

Семінар-диспут має форму організованої дискусії на задану тему. Викладач пропонує тему та проблемні питання для обговорення, студентська аудиторія поділяється на активних учасників, що формують команди, і спостерігачів-коментаторів. До першої категорії належать ті студенти, мають чітко визначену позицію стосовно теми і здатні її відстоювати (у залежності від кількості різних поглядів утворюються команди), до другої – ті, що не визначились щодо власної позиції, однак для обох обов'язкове ознайомлення з темою. Кожна команда виставляє промовця, який репрезентує її думку. Викладач виступає у якості ведучого-модератора, який надає право голосу. Етапи диспуту:

1.     Виступ промовців від кожної команди, які наводять найбільш переконливі аргументи на користь представленої позиції (до 10 хвилин).

2.     Запитання до кожної групи від опонентів, спостерігачів і модератора. Відповіді команд.

3.     Дискусія за схемою: 1) на підставі доповідей опонентів та відповідей висуваються контраргументи; 2) відповідь на контраргументи, яка може здійснюватись таким чином: а) уточнення, доповнення або корекції власної концепції, б) доведення хибності або неправомірності контраргументів; 3) повторення схеми іншою командою. Протягом дискусії свою думку можуть висловлювати спостерігачі.

4.     За регламентом (10-15 хвилин до кінця пари) модератор зупиняє обговорення і надає кожній з команд право виступити з заключним словом (до 2-х хвилин).

5.     Слово надається спостерігачам, які мають оцінити переконливість аргументів кожної з команд (причому оцінюються не учасники, а лише аргументованість репрезентованих позицій).

6.     Модератор підсумовує результати диспуту, окреслюючи позитивні (щодо яких дійшли згоди учасники) і негативні (щодо яких не дійшли згоди) моменти.

Теми семінарів-диспутів визначаються викладачем за основними проблемами філософії після узгодження зі студентами.

Теми додаткових семінарських занять.

Тема 1. Філософія ХІХ-ХХ ст.

1.     Криза у філософії ХІХ ст. Виклик ідеї розуму у філософії життя. Ірраціоналізм.

2.     Ідея “волі” у філософії Шопенгауера і Ніцше.

3.     Філософія несвідомого З.Фрейда та її трансформації у неофрейдизмі.

4.     Основні ідеї екзистенціалізму.

5.     Позитивістська критика філософії. Три хвилі позитивізму.

6.     Аналітична філософія: проблема мови, аналітичний метод, розмаїття сучасних форм.

7.     Герменевтична та феноменологічна філософія.

8.     Структуралізм та постмодернізм.

Шопенгауэр А. Избранные произведения. - М.,1992.

Ницше Ф. Избранные произведения: В 2 кн.- М.,1991.

Кьеркегор С. Страх и трепет.- М., 1993.

Фрейд З. Психология бессознательного.- М.,1989.

Фрейд З. "Я" и "оно". - М., 1990. - С.68-107.

Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного// "ВФ". 1998. №1.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.

Камю А. Бунтующий человек.- М.,1990.

Гадамер Х.- Г. Истина и метод. М.: Прогресс, 1988. - С. 267-281; 615-628; 636-638.

Витгенштейн Л. Философские работы. Ч.1.- М., 1994.

Позитивизм и наука. - М., 1975.

Поппер К. Логика и рост научного знания.- М.,1983.

Аналитическая философия: Становление и развитие. — М., 1998.

Тема . Основні проблеми епістемології

1.     Знання: достатні та необхідні умови визначення. Форми знання: фактуальне і процедурне (знання що і знання як), пропозиційне і невербалізоване, експлітитне та імпліцитне. Знання і пізнання.

2.     Скептицизм і агностицизм: межі пізнання і достовірність.

3.     Теорії обґрунтування (фундаменталізм, когерентизм) та теорії істини (кореспондентна, когерентна, прагматична).

4.     Джерела знання: чуття та розум. Емпіризм та раціоналізм. Проблема a priori.

5.     Дескриптивний та нормативний рівні епістемології.

Бэкон Ф. Великое  Т.1.— С. М.: Мысль, 1971.восстановление наук // Бэкон Ф. Соч. в 2-х томах,  156-184; 212-213; 217-243; 247-250; 291-310; 318-329.

Введение в философию. Под редакцией И.Фролова. - М., 1989. Гл. Познание.

Декарт Р. Правила для  С. Т.1.  М.: Мысль, 1989. руководства ума // Декарт Р. Сочин. в 2-х томах. 77-154.

Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках //  С. 256-262; 285-286. Т.1.  М.: Мысль, 1989. Декарт Р. Сочин. в 2-х томах.

Кант И. Критика чистого разума // Сочин. в 6-ти томах. М.: Мысль, 1964. — С. 154-162; 164-179; 191-199; 201-203; 231-234; 299-314

Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии // Лейбниц  Т.2.— С. 120-121; 127-132; М.: Мысль, 1983.Г.В. Сочинения в 4-х томах.,  140-145; 160-162; 218-227; 230-248; 255-264; 267-270; 363-383; 386; 404-406; 468-469.

Локк Дж. Опыт о  Т.1.человеческом разумении // Локк Дж. Сочин. В 3-х томах. М.: Мысль, 1985.  С. 91-153; 181-192; 198-204; 212-215; 217-231; 277-280; 338-345; 370-375; 428-438.

Хилл Т. Современные  С.282-296. М.: Прогрес, 1965. теории познания.

Хинтикка Я. Проблема истины в современной философии//Вопр.философии. 1996. -№9.

Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. - М., 1978.

Лекторский В.А. Субъект, Объект. Познание. - М., 1980.

Рассел Б. Человеческое познание. - М.,1957.

Рорти Р. Философия и зеркало природы. Новосибирск. Изд-во Новосиб. ун-та, 1997.— С. 97-103; 109-115.

Современные теории познания. (Отв. Ред. В.А.Лекторский). - М., 1992

Тема 2. Проблеми бутя.

1.     Онтологія і метафізика.

2.     Проблеми субстанції: монізм, дуалізм, плюралізм, ідеальна та матеріальна субстанція.

3.     Буття і суще. Акциденція, модуси і атрибути.

4.     Буття і істина. Сутність і явище.

5.     Метафізична проблема людської екзистенції.

Введение в философию. Под редакцией И.Фролова. Гл.5. Бытие.

Корет Э. Основы метафизики. — К., 1998.

Гегель. Г. Энциклопедия философских наук. - М., 1974. Т.1. - 351 с.

Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. -М., 1986.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.,1986.

Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. - М., 1967.

Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. - М., 1987.

Философия. Под редакцией Губина В.М. - М., 1997. Ч.II. Гл.I. Онтология: учение о бытии.

Філософія. Курс лекцій. - К., 1993. Розділ ІІІ. Проблема буття.

Хайдеггер М. Время и бытие.- М., 1993. - С.391-406.

Хайдеггер М. Бытие и время.- М., 1997.

Тема 3. Філософська антропологія і соціальна філософія.

1.     Місце людини у світі. Основні концепції людини.

2.     Проблема сенсу людського буття.

3.     Соціальне буття людини: єдність особистого і суспільного.

4.     Теорії суспільства та держави. Проблема утопій. Ідея громадянського суспільства.

5.     Проблема техніки і суспільства споживання.

Аггаци Э. Человек как предмет философии // Вопр.философии, 1989, № 2.

Бердяев Н.А. О назначении человека, гл.3. М., 1993.

Бубер М. Проблема человека // Два образа веры. М., 1995.

Быстрицкий Е.К. Феномен личности : мировоззрение, культура, бытие. К., 1991.

Гуревич П.C. Философская антропология. - М.,1997.

Камю А. Бунтующий человек.- М.,1990.

Карпов М.М. Смысл жизни человека.- Ростов-на-Дону. 1994.

Концепции человека в современной западной философии. - М.,1988.

Марков Б.В. Философская антропология. СПб., 1997.

Мунье Э. Персонализм. М., 1992.

Общество и человек: пути самоопределения.- СПб., 1994.

Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч.: В 2т. М.,1992.

Проблема человека в западной философии. М., 1988.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. М.,1991

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М., 1987.

Человек как философская проблема : Восток - Запад. М., 1991.

Человек. - М.,1991.- Т.I,2.

Человек: образ и сущность.- М.,1991-1992.

Шаронов В.В. Основы социальной антропологии. - СПб., 1997.

Юнг К. Проблема души современного человека //"ВФ". - 1989. - №1

 

Тема 4. Філософія свідомості.

1.     Поняття свідомості і самосвідомості. Свідоме та несвідоме. Психофізична проблема.

2.     Структура свідомості. Проблема тотожності особистості.

3.     Основні сучасні теорії співвідношення свідомості і мозку (т. тотожності, функціоналізм, дуалізм властивостей).

4.     Феноменальний рівень свідомості і інтенціональність.

5.     Свідомість і мова.

Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду// Філос. і соціол. думка. 1992. №7.

Мамардашвили М. Сознание как философская проблема //"ВФ". 1990. №10.

Проблема сознания в современной западной философии. - М., 1989.

Фрейд З. Психология бессознательного.- М.,1989.

Фрейд З. "Я" и "оно". - М., 1990. - С.68-107.

Человеческая субъективность //Гуревич П.С. Философская антропология.- М., 1997.

Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. - М.,1995.

Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного// "ВФ". 1998. №1.

Патнэм Х. Философия сознания. — М., 1999.

Прист С. Теории сознания. — М., 2000.

Сёрл Дж. Открывая сознание заново. — М., 2002.

Сёрл Дж. Мозг, сознание и программы // Аналитическая философия: Становление и развитие. — М., 1998, с. 376-400.

Деннет Д. Онтологическая проблема сознания // Аналитическая философия: Становление и развитие. — М., 1998, с. 360-375.

Райл Г. Понятие сознания. — М., 2000.

Гуссерль Э. Картезианские размышления. — СПб., 1998.

1.     проблема людської екзистенції.

Введение в философию. Под редакцией И.Фролова. Гл.5. Бытие.

Корет Э. Основы метафизики. — К., 1998.

Гегель. Г. Энциклопедия философских наук. - М., 1974. Т.1. - 351 с.

Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. -М., 1986.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.,1986.

Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. - М., 1967.

Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. - М., 1987.

Философия. Под редакцией Губина В.М. - М., 1997. Ч.II. Гл.I. Онтология: учение о бытии.

Філософія. Курс лекцій. - К., 1993. Розділ ІІІ. Проблема буття.

Хайдеггер М. Время и бытие.- М., 1993. - С.391-406.

Хайдеггер М. Бытие и время.- М., 1997.

 

 

Тема 5 . Практична філософія: етико-аксіологічні питання.

1. Благо як центральна філософська проблема і трансценденталія. Питання про етичну природу людини.

2. Джерела моралі і цінностей. Внутрішні моральні стимули та соціальні детермінанти.

3. Проблема справедливості. Соціальна справедливість.

Макінтайр Е. Після чесноти: Дослідження з теорії моралі. — К., 2002.

Тейлор Етика автентичності. — К., 2002.

Дж.Э. Мур Принципы этики. — М., 1983.

Аристотель Никомахова этика // Сочинения в 4 т.— М., 1983.

Аристотель Большая этика // Сочинения в 4 т.— М., 1983.

Спиноза Б. Этика // Сочинения.

Рикёр П. Герменевтика, этика, политика. — М., 1995.

Рикёр П. Справедливое. М.: Гносис. Логос. 2005.

Ролз, Джон. Теорія справедливості. К.: Основи, 2001.

Бачинин В.А. Морально-правовая философия. Харьков: Консум, 2000.

Гулевич О.А. Социальная психология справедливости: Бизнес, политика, юриспруденция. – М.: Аспект Пресс, 2007.

У другому модулі студенти можуть обрати на основі запропонованих тем семінарських занять теми для дискусій з приводу фундаментальних філософських проблем. Дискусія передбачає зацікавлене і аргументоване обговорення теми, активну участь у ньому більшої частини аудиторії. Виступ, що репрезентує певну позицію, має спиратись на філософські тексти-першоджерела, запропоновані викладачем, як базові, так і додаткові, захищати чітко сформульовану і аргументовану позицію.

Самостійна робота студентів

1.Самостійно студенти виконують Практикум з історії філософії”, готуються до семінарських занять.

Питання опрацьовуються студентами самостійно за рекомендованою викладачем літературою, після чого виносяться на обговорення у час, відведений для самостійної роботи.

2. Упродовж семестру студент може обрати філософський текст-першоджерело обсягом 25-50 ст. (завершена праця або розділ книги) для самостійного опрацювання. Текст може бути запропонований викладачем або обраний самостійно після узгодження з викладачем (будь-який твір, що відповідає програмній темі і відображає важливі ідеї філософської персоналії або історичного періоду). Студент має підготувати на основі опрацьованого тексту письмову роботу обсягом 7 сторінок з такою структурою: 1 частина (обсяг 1-2 сторінки): стисла інформація про автора, його філософську творчість, основні твори, а також твір, обраний для аналізу; 2 частина (обсяг 3-4 сторінки): конспективний виклад-переказ основних ідей твору, ілюстрований цитатним матеріалом з посиланнями; 3 частина (обсяг 2-3 сторінки): творче есе-роздуми довільного характеру на тему ідеї (ідей), висловлених філософом у праці. виступити з короткою доповіддю (до 10 хвилин) на семінарському занятті або занятті з самостійної роботи, вміти відповісти на додаткові запитання за текстом, аргументовано пояснити, з якої причини була обрана саме ця праця, проілюструвати свою розповідь цитатами. Якщо студент не захищає працю на семінарі протягом семестру, йому можуть бути задані додаткові питання за текстом на іспиті.

Список рекомендованих текстів

1.     Платон: "Держава" або один з діалогів — "Федр", "Менон", "Теетет", "Бенкет".

2.     Арістотель: "Метафізика", Ч.1, або "Категорії".

3.     Марк Аврелій: "Наодинці з собою".

4.     Святий Августин (Августин Аврелій): "Сповідь".

5.     С.Боецій "Втішення філософією" ("Утешение философией").

6.     Кампанелла "Місто сонця".

7.     Макіавеллі "Правитель" ("Князь", "Государь").

8.     Б.Паскаль "Думки".

9.     Р.Декарт "Роздуми про метод", "Правила для керівництва розумом".

10.                       І.Кант "Пролегомени".

11.                       Ф.Ніцше: "Так казав Заратустра", "Антихристиянин".

12.                       "Сумерки богов" — збірка праць Ф.Ніцше, З.Фрейда, Е.Фромма, А.Камю, Ж.-П.Сартра: обрати один текст.

13.                       Г.Ріккерт Науки про природу і науки про культуру.

14.                       Б.Рассел "Человеческое познание".

15.                       Б.Рассел "Мистицизм и логика".

16.                       З.Фрейд ""Я" і "Воно"".

17.                       К.Г.Юнг "Коллективное бессознательное".

18.                       А.Камю "Бунтующий человек".

19.                       М.Мамардашвили "Как я понимаю философию".

20.                       М.Вебер "Протестантська етика і дух капіталізму".

21.                       "Проблема человека в западной философии" (Зб.): Ж.-П.Сартр"Первичное отношение к другому…"

22.                       М.Шелер"Положение человека в космосе"

23.                       М.Хайдеггер "Европейский нигилизм" або "Письмо о гуманизме" (або можна обрати будь-яку статтю зі збірки “Время и бытие”).

24.                       Л.Шестов"Апофеоз беспочвенности".

25.                       Л.Вітгенштейн "Філософські дослідження".

26.                       Г.Маркузе "Одномерный человек".

27.                       Й.Гейзінга "Homo Ludens".

28.                       Х.Ортега-і-Гасет "Бунт мас" або "Що таке філософія".

29.                       Ж.Бодріяр "Система речей".

30.                       М.Фуко "Слова і речі. Археологія знання".

31.                       Г.Башляр "Новый рационализм".

32.                       Ж.Делёз "Логика смысла".

33.                       П.Рикёр "Герменевтика и социальные науки".

34.                       Б.Страуд "Аналитическая философия и метафизика".

35.                       Я.Хаккинг "Представление и вмешательство".

36.                       Е. Макінтайр “Після чесноти”.

37.                       Ч.Тейлор “Етика автентичності”

 

Додаткова література для самостійної роботи студентів

1.     Витгенштейн Л. Философские работы. Ч.1.- М., 1994.

2.     Гадамер Х.- Г. Истина и метод. М.: Прогресс, 1988. - С. 267-281; 615-628; 636-638.

3.     Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология// Вопр.филос. - 1992. - N7.

4.     Гуссерль Э. Кризис европейских наук и транцендентальная феноменология.

5.     Делез Ж., Гватари Ф. Капитализм и шизофрения. Анти - Эдип.- M., I990.

6.     Джемс У. Прагматизм.— Київ: Вид-во Україна, 1995. - С. 25-44; 98-117.

7.     Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

8.     Камю А. Бунтующий человек.- М.,1990.

9.     Карнап Р. Философские основания физики.- M., 1971.

10.                       Кун Т. Структура научных революции. - М.,1977.

11.                       Кьеркегор С. Страх и трепет.- М., 1993.

12.                       Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.

13.                       Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.42.

14.                       Ницше Ф. Избранные произведения: В 2 кн.- М.,1991.

15.                       Ницше Ф. Антихрист (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

16.                       Ницше Ф. Воля к власти (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

17.                       Ницше Ф. К генеалогии морали (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

18.                       Ницше Ф. По ту сторону добра и зла (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

19.                       Ницше Ф. Сумерки богов (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

20.                       Ницше Ф. Так говорил Заратустра (в бібліотеці М.Мошкова)

21.                       Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? - М., 1991.

22.                       Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч.: В 2т. М.,1992.

23.                       Поппер К. Логика и рост научного знания.- М.,1983.

24.                       Пуанкаре А. Наука и гипотеза// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

25.                       Пуанкаре А. Ценность науки// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

26.                       Рассел Б. Человеческое познание. - М.,1957.

27.                       Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре//Культурология. ХХ век. Антология. - М., 1995. - С.63-103.

28.                       Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.

29.                       Спенсер Г. Синтетическая философия. - К., 1997.

30.                       Шопенгауэр А. Избранные произведения. - М.,1992.

31.                       Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки.- М., 1986.

32.                       Фрейд З. Психология бессознательного.- М.,1989.

33.                       Фрейд З. "Я" и "оно". - М., 1990. - С.68-107.[Я и Оно (в бібліотеці Д.Сатіна).

34.                       Фромм Э. Духовная сущность человека. // Филос. науки. 1990, № 8,9.

35.                       Хайдеггер М. Время и бытие.- М., 1993. - С.391-406.

36.                       Хайдеггер М. Бытие и время.- М., 1997.

37.                       Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. - М.,1995.

Питання до іспиту

   1.Поняття „світу” та „світогляду”.                                                                           

   2.Освоєння світу людиною та поняття „культури”.                                              

   3.Світогляд та філософія.                                                                                          

   4.Міфологічний погляд на світ та його особливості.                                             

   5.Релігійний світогляд. Релігія і філософія.                                                           

   6.Філософські проблеми як вічні та фундаментальні. Предмет філософії.        

   7.Первинне розуміння філософії. Духовні та соціальні чинники її становлення

   8.Філософські вчення, школи, течії, напрями.                                                      

   9.Філософія та історія філософії: місце та значення історії філософії в освоєнні   

    філософського знання.                                                                                             

   10.Світовий філософський процес та проблеми його періодизації.

   11.Культурно-історичні передумови виникнення філософії в давній Греції.   

   12.Особливості розвитку та проблематика давньоіндійської філософії.           

   13.Характерні риси давньокитайської філософії. Розбіжності конфуціанства та   

     даосизму.                                                                                                                 

   14.Антична філософія. Основні етапи розвитку (загальна характеристика).  

   15.Перші грецькі мудреці. Мілетська школа.                                                        

   16.Філософія Геракліта.

   17.Слово і число, філософія та математика (піфагореїзм).

   18.Сократ і поворот грецької філософії до людини.

   19.Підходи до розуміння сутності людини у софістів й Сократа.

   20.Поняття „буття” у філософії елеатів.

   21.Античний атомізм (загальна характеристика та представники).

   22.„Світ ідей” та „теорія згадування” Платона.

   23.Платон: погляди на суспільство та державу.

   24.„Матерія” та „форма” у Аристотеля.

   25.Вчення про душу і пізнання Аристотеля.

   26.Філософія Епікура та епікуреїзм.

   27.Філософська школа скептиків.

   28.Філософська школа стоїків.

   29.Кінічна філософія.

   30.Загальна характеристика філософії неоплатонізму.

   31.Основні етапи розвитку та напрями середньовічної західноєвропейської  

     філософії     (загальна характеристика).

   32.Оснвні проблеми філософії патристики.

   33.Філософія Августина.

   34.Проблема людини в християнському світогляді.

   35.Схоластична філософія (загальна характеристика).

   36.Номіналізм та реалізм в схоластичній філософії.

   37.Розвиток схоластики у вченні Фоми Аквінського.

   38.Головні проблеми філософської думки епохи Відродження.

   39.Гуманізм та гуманістичні ідеали епохи Відродження.

   40.Пантеїзм М.Кузанського.

   41.Філософія Нового часу (загальна характеристика).

   42.Проблема методу пізнання (на прикладі філософії Ф.Бекона).

   43.Раціоналізм та сенсуалізм як філософські концепції пізнання.

   44.Раціоналістична традиція в філософії (загальна характеристика).

  45.Емпірична традиція в філософії(загальна характеристика).

  46.Основні риси філософії Р.Декарта.

  47.Поняття субстанції в філософії Р.Декарта та Б.Спінози.

  48.Вчення про монади Г.Лейбніця.

  49.Філософія Просвітництва (загальна характеристика).

  50.Ідея „енциклопедії”, філософи енциклопедисти (загальна характеристика  

        вчень).

  51.Французьке просвітництво: смисл теорії природного права та суспільного  

        договору.

  52.Скептицизм як філософська традиція та його значення у розвитку філософії  

       (основні представники).

  53.Загальна характеристика німецької класичної філософії та її представники.

  54.„Річ в собі” та вчення про трансцендентальність Е.Канта.

  55.Основні ідеї філософії Г.Фіхте.

  56.Основні ідеї філософської системи Ф.Шеллінга.

  57.Філософська система  та діалектичний метод Гегеля.

  58.Антропологічна філософія Л.Фейєрбаха (основні ідеї).

  59.Особливості та основні етапи розвитку філософської думки в Україні.

  60.Філософські погляди Г.С.Сковороди.

  61.Сутність концепції „філософії серця” П.Юркевича.

  62.Філософське вчення про „буття”, філософська онтологія (загальна 

       характеристика та  сучасні представники).

  63.Філософька антропологія як напрямок філософської думки та розділ    

       філософського знання (загальна характеристика та сучасні представники)

  64.Теорія пізнання в філософії (гносеологія та епістемологія).

  65.Проблема суб’єкту, об’єкту та предмету пізнання в філософії.

  66.Концепція істини в філософії та проблема її критеріїв.

  67.Чуттєве та  раціональне пізнання, їх взаємозв’язок.

  68. Філософія науки як напрямок сучасної філософської думки та розділ   

        філософського знання.

  69.Сучасні оцінки науки (сцієнтизм та антисцієнтизм). Поняття про „етику

        науки”.

  70.Філософія культури як розділ філософського знання (загальна  

       характеристика).

  71.Соціальна філософія в системі філософського знання.

  72.Теорія інформаційного суспільства.

  73.Філософський зміст проблеми свідомості (свідоме, несвідоме,

        самосвідомість).

  74.Проблема штучного інтелекту (філософський зміст).

  75.Філософія історії як розділ філософського знання