Київський університет ім. Тараса Шевченка

Кафедра філософії та методології науки

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

“ФІЛОСОФІЯ”

для бакалаврів радіофізичного факультету

Київ

2000

 

 

 

Методичні матеріали до вивчення курсу “Філософія” для бакалаврів радіофізичного факультету

Упорядник: Охріменко Олег Григорович, к.ф.н., доц.

Кафедра філософії та методології науки

Рецензенти: Горак Г.І., д.ф.н., проф.

Пікашова Т.Д., д.ф.н., проф.

   

 

Тема І. Філософія і коло її проблем

Заняття 1

1. Особливість ставлення людини до світу

1.1. Чим характеризується людське ставлення до світу?

1.2. Чи потребує практичне перетворення людиною об'єктів дійсності попереднього усвідомлення цього процесу? Які основні елементи такого усвідомлення?

1.3. Які особливості людської діяльності викликають формування світогляду?

2. Сутність та призначення світогляду

2.1. Яка головна функція будь-якого світогляду? Чи можна вважати його певною програмою, алгоритмом і чи е він у кожній людини?

2.2. Яку роль у формуванні світогляду грає узагальнення знань про взаємодію людини із світом?

2.3. Чи усвідомлює людина процес формування власного світогляду?

2.4. Як можна визначити форми світогляду? Чим вони відрізняються між собою?

2.5. ЯкІ питання, проблеми вважаються світоглядними /приклади/?

3. Структура світогляду

3.1. Чи має світогляд структуру? Які її основні елементи?

3.2. Чому індивідуальний світогляд людини містить і загальні риси? Які засади формування цих рис?

З.З. В якому вигляді Існують світоглядні уявлення: знання? переконання? Чим відрізняються знання від переконань?

3.4. Яке визначення та призначення рівнів світогляду?

3.6. Яку роль відіграють етичні та естетичні уявлення світогляду?

З.б. Чи можливий світогляд без ідеалів? Чи містить він будь-які людські ідеали?

3.7. Що таке воля? Яке її значення як елементу світогляду" і співвідношення з розумом?

4. Історичні типи світогляду

4.1. Чому виділяють декілька історичних типів світогляду? Які це типи?

4.2. В яких історичних умовах існував міфологічний світогляд?

4.3. Який смисл мають поняття "міф", "міфологія"? Чим міфологічні образи відрізняються від казкових? Як відображає світ міфологічний світогляд?

4.4. Яка функція міфу була визначальною, переважною і чому?

4.5. Чим був міф для життя роду? Як він впливав на поведінку людей?

4.6. Чи впливає міфологія на сучасну культуру? Чи є сучасні міфи?

4.7. ЯкІ характерні риси притаманні релігії як духовному утворенню?

4.8. Як співвідносяться міфологія та релігія? Що їх зближує і відрізняє?

4.9. На кого сподівається релігійна людина? Які способи її зв’язку з надприродними силами?

4.10. Чи задає релігійний світогляд певне світовідчуття і світорозуміння? Які їхні особливості?

4.11. Якими ціннісними орієнтирами визначається поведінка віруючого? В чому їхня сила?

4.12. Чи можна вважати небезпечною для суспільства ту обставину, що в сучасному світогляді культ Бога замінений на культ людини?

Заняття 2

1. Первинне розуміння філософії. Духовні та соціальні чинники її становлення

1.1. Яким було первинне розуміння Філософії? Як змінювалися уявлення про мудрість?

1.2. Чим відрізняється філософський підхід до світу від релігійно-міфологічного /“логос” від “міфоса”/?

1.3. З якими духовними та соціальними чинниками було повязане становлення філософського світогляду?

2. Проблеми і предмет філософії. Філософські категорії, вчення, школи, течії, напрямки

2.1. Що вивчає філософія?

2.2. Які проблеми складають філософські підвалини світогляду?

2.3. Чим предмет філософії відрізняється від предметів природничих і суспільних наук?

2.4. Чому філософські категорії вважаються граничними?

2.5. Як співвідносяться між собою елементи філософського дослідження /вчення,школи, течії, напрямки/?

З. Співвідношення світогляду і філософії. Основні світоглядні орієнтації людини

3.1. Чи можна ототожнювати світогляд і філософію?

3.2. Яка особливість відрізняє філософський світогляд від інших історичних типів світогляду?

3.3 3 яких засад випливають основні світоглядні орієнтації людини?

3.4.Як філософські поняття ідеалізму, матеріалізму, монізму, дуалізму та плюралізму виражають певні вирішення проблеми сутності світу?

З.5. ЯкІ можливі вирішення проблеми пізнавальності світу? За допомогою яких понять?

З.6. Чи повязане вирішення проблеми пізнавальності світу з вирішенням проблеми його сутності?

3.7. В чому полягають особливості діалектичних і метафізичних уявлень про стан світу?

3.8. Чи об’єднує світорозуміння людини уявлення про сутність світу з уявленням про його стан?

3.9. Чи свідомо обирає людина свій світогляд?

4. Особливості сучасного розуміння філософії.

4.1. Яку роль відіграє філософія в сфері культури?

4.2. Як співвідносяться філософія і релігія?

4.3. Чи зводиться філософія до науки? Якими рисами наукове знання відрізняється від філософського?

4.4. Як повязані основне завдання філософа і формування філософських уявлень в світогляді людей?

4.5. Як критичність і толерантність філософії випливають з її плюралізму?

4.6. В чому полягає суспільна значущість філософії?

4.7. 3 потреб якої складової людського життя виникає і розвивається філософія?

Тема ІІ. Логіка розвитку філософьскої думки

Заняття 1

1. Культурно-Історичні передумови.виникнення філософії. Особливості розвитку філософії в Стародавніх Індії та Китаї

1.1. Які культурно-історичні передумови сприяли формуванню філософії? Чи відкидає філософія усі проблеми та ідеї міфологічного світогляду?

1.2. Яким чином антична філософія сприймала зародки наукового знання зі Сходу?

1.З. Завдяки якій особливості повсякденне знання /“народна мудрість”/ впливало на виникнення філософії?

1.4. Чи слід вважати виникнення філософії випадковістю?

1.5. Якими загальними рисами характеризувалася філософія Стародавніх Індії та Китаю?

1.6. В чому полягають особливості філософії Стародавньої Індії?

1.7. Що таке Веди і Упанішади? Яких проблем торкалася ведична філософія /брахманізм/?

1.8. Чим відрізнялися ортодоксальні філософські школи Стародавньої Індії від неортодоксальних? Яка філософська проблема була для них центральною?

1.9. Чи були в Стародавній Індії матеріалістичні філософські школи?

1.10. Які особливості притаманні історичному періоду виникнення стародавньої китайської філософії?

1.11. Якими рисами характеризується скерованість і проблематика давньокитайської філософії?

1.12. В чому полягає специфіка конфуціанського вчення про державу?

1.1З. За допомогою яких понять і як саме Конфуцій виражає свої етичні погляди?

1.14. В якому вченні “дао” виступає головним поняттям? Яка його змістовна характеристика?

1.15. Яким було ставлення даосизму до конфуціанства?

2. Основи періодизації західноєвропейського історико-філософського процесу

2.1. В чому проявляється історичність філософії як форми духовної діяльності?

2.2. Чи можна уявити розвиток філософії як зміну різних її історичних періодів, між якими існує спадковість /приклади/?

2.3. Яку роль відіграє діалог ідей і поглядів в розгортанні філософського процесу?

3. Основні етапи І проблеми Античної філософії

3.1. Яким було розуміння філософії і завдання філософа в античну добу?

3.2. Які етапи виділяють в розвитку античної філософії? Який зміст основних проблем періоду “ранньої класики”?

3.3. Як філософи “ранньої класики” характеризували субстанціональні основи речей?

3.4. Яка проблематика “середньої класики”? Хто такі софісти і як вони розуміли взаємодію людини і суспільства?

3.5. В чому полягала сутність полеміки Сократа із софістами? Розробкою якої проблеми він займався?

3.6. Яким був філософський сенс смерті Сократа?

3.7. Яку проблему філософи “високої класики” вважали головною? Засновником якого філософського напрямку став Платон?

З.8. Якими рисами відрізнялося розуміння світу за Платоном?

3.9. Яким був науковий здобуток Арістотеля? Чому він критикував вчення Платона? Які висновки можна зробити з ціеї критики?

3.10. Які основні проблеми розглядалися в епоху еллінізму? Які найбільш впливові школи цієї епохи?

З.11. ЯкІ особливості притаманні етичним поглядам Епікура? Чим вони відрізняються від позиції викривленого епікуреїзму?

3.12. Що стоїки вважали головним завданням філософії? В чому проблеми стоїцизму схожі з проблемами християнської філософії?

Заняття 2

1. Особливості розвитку середньовічної філософії

1.1. Яка головна особливість християнської середньовічної філософії?

1.2. 3 розробкою яких проблем пов’язаний перший етап розвитку середньовічної філософії?

1.3. Що таке схоластика? Який сучасний зміст цього терміну?

1.4. Як схоластика вирішувала проблему співвідношення теології і філософії /віри і розуму/?

1.5. У вирішенні якої проблеми /і чому саме її/ йшла боротьба двох основних напрямків схоластичної філософії?

2.Головні ідеї філософії Відродження

2.1. До якого знання відновлюється інтерес в епоху Відродження?

2.2. Що стало основним предметом дослідження для мислителів Відродження?

2.3. Яке значення відіграла епоха Відродження для розвитку природознавства?

2.4. Якими за змістом буди діалектика Бога і світу у філософії М.Кузанського та основні ідеї пантеїстичної натурфілософії Д.Бруно?

2.5. Наскільки сучасними е міркування Н.Макіавеллі про державу і політику?

2.6. В чому полягає своєрідність позиції М. де Монтеня у розгляді проблеми людини?

3. Загальні уявлення про філософію Нового часу

3.1.З чим пов’язані особливості виникнення і проблематики філософії Нового часу?

3.2. Якими основними течіями репрезентована філософія Нового часу? В чому полягає сутність сенсуалізму?

3.3. Які внутрішні розбіжності притаманні англійському сенсуалізму /Ф.Бекон, Дж.Берклі, Д.Юм, Дж.Локк/?

3.4. Чому раціоналізм вважається протилежністю сенсуалізму?

3.5. В чому Р.Декарт вбачав джерело знань та критерій їхньої істинності? Як, за Декартом, розгортається процес пізнання?

З.6. Що Б.СпІноза вважав єдиною субстанцією світу? Чи була раціоналістична гносеологія тільки матеріалістичною?

3.7. Яким був загальний недолік гносеологічних уявлень філософії Нового часу про субєкт пізнання?

3.8. Яка система поглядів і чому отримала назву Просвітництва?

3.9. В чому полягає соціально-філософська сутність просвітницької теорії природнього права і суспільного договору?

3.10. Яким був філософський світогляд французських просвітників?

Заняття З

1. Визначальні риси класичної німецької філософії

1.1. Чому певний період розвитку німецької філософії називається класичним? Хто її засновник?

1.2. Чому своє пояснення процесу пізнання І.Кант називав коперніканським поворотом у філософії?

1.3. Який зміст мають кантівськї категорії: “трансцендентне”, “трансцендентальне”, “річ у собі”, “апріорне”?

1.4. Які саме апріорні передумови пізнання містить у собі трансцендентальне?

1.5. Як, за думкою Канта, відбувається процес пізнання?

1.6. Що таке “антиномія”? Як з’являються антиномії? Які антиномії сформулював Кант і про що вони вказують розуму?

1.7. Якими були особливості етичних /“категоричний імператив”/ та естетичних поглядів Канта?

1.8. Яку філософську течію репрезентував Г.Гегель?

1.9. Який зміст категорії “Абсолютна ідея” за Гегелем? Що спонукає її до розвитку? Чому її розгортання є одночасно і процесом саморозвитку, самопізнання і процесом творіння світу?

1.10. Які ступені проходить “Абсолютна ідея” в своєму саморозвитку? Зміст категорії “Абсолютний дух”?

1.11. Які особливості притаманні діалектиці Гегеля?

1.12. 3 яких філософських позицій і за що саме Л.Фейербах критикував гегелівську філософію?

1.13. Чому філософія Фейербаха називається антропологічним матеріалізмом? В чому її однобічність?

1.14. Яку філософську характеристику людини запропонував Фейербах?

1.15. Яка сутність матеріалістичного розуміння історії? Хто його розробив?

1.16. Які базові положення марксистської філософії?

2. Особливості переходу від класичного до некласичного філософствування

2.1. На які ідеали і норми спиралася класична західна філософія?

2.2. Якими причинами був обумовлений перехід від класичного до некласичного /сучасного/ філософствування?

2.3. 3 яких засад виходить некласична філософія?

2.4. Засновником якої філософської течії вважається А.Шопенгауер? Особливості його розуміння Волі як першооснови буття?

2.5. Яким було ставлення Ф.Ніцше до моралі, культури, інтелекту? Чим волюнтаризм Ніцше відрізнявся від волюнтаризму Шопенгауера?

2.6. 3 яких позицій С.К’еркегор критикував Гегеля? Яким було його розуміння філософствування і екзистенції?

Заняття 4

1. Основні тенденції і напрямки сучасної західної філософії

1.1. Які основні тенденції притаманні сучасній західній філософії? Які ідеї виражають сутність антропологізму?

1.2. З чим пов’язані особливості сціентистської тенденції сучасної філософії?

1.3. Чим обумовлено поновлення інтересу до ірраціонально-містичних уявлень про світ?

1.4. Які найбільш впливові напрямки сучасної філософії?

2.Своєрідність вітчизняних філософських традицій

2.1. Якою була характеристика філософії за Г.Сковородою?

2.2. Чим визначається розуміння реальності у філософських поглядах Сковороди /“концепція трьох світів”/?

2.3. В чому виразилися екзистенціальність та кордоцентризм філософії Г.Сковороди?

2.4. Яка роль Біблії в гармонізації взаємин людини із світом за Сковородою? Що таке “сродная праця”?

2.5. В чому полягає сутність “концепції серця” П.Юркевича?

2.6. Які шляхи осягнення, за Д.Чижевським, українського світоглядного менталітету? Які його специфічні риси?

2.7. Яка специфіка російського ідеалістичного філософствування к.ХІХ -п.ХХ ст.?

Тема ІІІ. Фундаментальні філософські проблеми

Проблема буття

Заняття 1

1. Філософський зміст проблеми буття

1.1. Який основний зміст буття як філософської категорії?

1.2. В чому полягають розбіжності між філософією буття і філософією свободи?

1.З. В які історичні періоди тема буття стає особливо актуальною?

1.4. Яким було розуміння проблеми буття в античній /Парменід/ і середньовічній філософії?

1.5. 3 чим повязані особливості в усвідомленні проблеми буття філософією Нового часу?

1.6. Які характеристики буття пропонує сучасна західна філософія?

2. Особливості розуміння буття. Форми буття

2.1. Чи можлива різна філософська інтерпретація сутності буття?

2.2. Чи залежить характеристика буття від розуміння його стану?

2.3. Які основні форми буття? Чим повязані і чим відрізняються буття природного і буття соціального?

2.4. Що складає буття людини? Які основні прояви буття духовного?

3. Співвідношення категорій “буття”, “матерія”, “субстанція”. Спосіб і форми існування матерії

З.1. Який філософський напрям вважає категорію “матерія” визначальною?

3.2. Як діалектичний матеріалізм визначає матерію? Чи тотожні поняття “матерія” і “матеріальне явище”?

З.З. Чим категорія “матерія” відрізняється від категорії “буття”?

3.4. Що таке субстанція? Чи може матерія розглядатися як субстанція?

3.5. Чому матеріалістична філософія інтерпретує субстанцію як взаємодію?

З.6. Чи можливе з точки зору діалектичного матеріалізму розуміння матерії поза способу і форм її існування?

Проблема свідомості

Заняття 1

1. Філософський зміст проблеми свідомості

1.1. В чому полягає трудність розгляду проблеми свідомості?

1.2. Якими шляхами йшло в історії філософії дослідження свідомості?

1.3. Що е необхідною умовою появи індивідуальної свідомості? Яке походження людського “Я ”?

1.4. Як філософи оцінюють наявність феномену свідомості у людини?

2. Свідомість, самосвідомість, мова

2.1. Що вважається основою, а що початком людської свідомості?

2.2. Що таке самосвідомість? Коли свідомість стає самосвідомістю?

2.3. Що таке мова? Які види і функції мови?

2.4.Як повязані свідомість і мова?

2.5.Чи існує звязок між культурою і мовою?

Заняття 2

1. Суспільна та індивідуальна свідомість. Феномен ілюзорної свідомості

1.1. Як у звязку з індивідуальною формується суспільна свідомість?

1.2. В чому проявляється над індивідуальний та історичний характер суспільної свідомості? Чому вона звичайно переважає індивідуальну свідомість?

1.3. Якими способами індивідуальна свідомість може ухилитися від диктату суспільної свідомості?

1.4. Чому неможлива повна свобода індивідуальної свідомості від суспільної?

1.5. Чому багато людей не можуть сприймати свою свідомість як ілюзорну?

1.6. Коли проблема ілюзорності свідомості стає актуальною?

1.7. Виходячи з яких засад люди частіше за все вважають свідомість інших людей ілюзорною?

2. Свідоме і несвідоме. Концепції несвідомого

2.1. Який філософський зміст і напрям вирішення проблеми несвідомого?

2.2. Проблема соціального несвідомого і варіант її вирішення К.Марксом?

2.3. В чому полягає сутність концепції індивідуального несвідомого З.Фрейда?

2.4. Які характерні риси концепції колективного несвідомого К.Юнга?

Проблема людини

Заняття 1,2

1. Актуальність філософського дослідження людини

1.1. Постановка яких питань визначає актуальність філософського дослідження людини?

1.2. Розробкою яких основних проблем займається філософська антропологія?

2. Сутність основних філософсько-антропологічних проблем

2.1. Чи існує однозначна відповідь на питання про місце людини у світі?

2.2. Яка природа і сутність людини?

2.3. В чому полягає спектр думок про походження людини?

2.4. Які шляхи вирішення проблеми смислу життя, смерті і безсмертя людини пропонує сучасна філософія?

2.5. Який філософський сенс проблеми спілкування і розуміння людей?

2.6. Як в історії філософії розглядалося питання про співвідношення людини і Космосу?

Заняття З

1. Поняття про особу. Характерні ознаки особи

1.1. Який філософський зміст має поняття “особа”?

1.2. Чим поняття особа відрізняється від понять “індивід”, “індивідуадьність”?

1.3. Які соціальні типи особи виділяють у сучасній філософії?

1.4. Чому особа неможлива поза свободою? Чим визначається свобода особи?

1.5. Як свобода особи повязана із її відповідальністю? Які межі свободи?

1.6. Чому відповідальність особи детермінована її ціннісними орієнтаціями?

1.7. Чи обумовлена криза сучасної особи необхідністю зміни ціннісних орієнтацій?

2. Особливості і закони соціального розвитку. Основний зміст концепції інформаційного суспільства

2.1. Що таке суспільство в його сучасному розумінні? Який спектр уявлень характеризує сутність суспільства?

2.2. Який зміст понять “біосфера” і “ноосфера”? Що стає визначальною ідеєю сучасної взаємодії суспільства і природи?

2.3. Чим соціальні закони відрізняються від законів природи?

2.4. Які філософські поняття позначають основні напрямки суспільного розвитку?

2.5. Як зараз змінюється розуміння критеріев суспільного прогресу?

2.6. Що стало поштовхом для формування концепції “інформаційного суспільства”?

2.7. Які основні передумови і ознаки концепції “інформаційного суспільства”?

2.8. Який чинник перш за усе обумовлює поведінку особи в сучасному суспільстві? Яка стратегична мета суспільного розвитку?

Пізнання. Наука

Заняття 1

1. Уявлення про знання і пізнання. Теорія пізнання, її предмет і метод

1.1. Який основний зміст понять “знання” і “пізнання”?

1.2. В чому полягає схожість вчень агностицизму і скептицизму?

1.3. В яких формах відбувається пізнання світу?

1.4. Що таке гносеологія? Який її предмет?

1.5. Чи характерний для гносеології методологічний плюралізм?

2. Чуттєве і раціональне пізнання. Співвідношення пізнання і розуміння

2.1. Яка специфіка основних форм чуттєвого пізнання?

2.2. Які особливості раціонального пізнання, його рівнів і форм?

2.3. Для якого напрямку сучасної філософії проблема розуміння є головною? Що вважається основним завданням герменевтики?

3. Проблема істини і її критерієв

3.1. Чи репрезентує історія філософії різні розуміння істини /приклади/?

3.2. Які основні ознаки істини /класична концепція/?

3.3. 3 якою своєю протилежністю пов’язана істина? Яке джерело заблудження?

3.4. Чи можна вважати будь-яке хибне, викривлене знання заблудженням?

3.5. Чому виникає проблема критерія істини?

Заняття 2

1. Поняття науки. Періодизація історії науки

1. Які визначальні характеристики науки?

1.2. Які особливості науки /критерії науковості/ відрізняють її від інших форм пізнання?

1.3. За якими параметрами наука поділяється на певні галузі /окремі науки/?

1.4 Які обов’язкові компоненти містить у собі будь-яка наука?

1.5. Коли виникає наука і які основні періоди її розвитку?

2. Рівні, структура і методи наукового пізнання

2.1. В чому полягають характерні ознаки рівнів наукового пізнання? Чи повязані вони між собою?

2.2. Яка специфіка основних форм наукового пізнання: проблеми, гіпотези, теорії?

2.3. Які функції в процесі пізнання виконує теорія?

2.4. Що таке метод і методологія?

2.5. За якими критеріями і на які основні групи поділяються методи наукового пізнання?

3. Сучасні оцінки науки. Поняття про “етику науки”

З.1. Чому виникають протилежні оцінки сучасної науки? Які особливості сцієнтизму?

3.2. Чим антисціентиська оцінка науки відрізняється від сціентиської?

З.З. Що позначає поняття “етика науки”? Які питання нею розробляються?

Культура і цивілізація

1. Поняття про культуру і цивілізацію. Історичні моделі культури і цивілізаційні типи

1.1. Як історично змінювалися уявлення про культуру?

1.2. Які явища вважаються культурними?

1.З. Якими способами передається культурна спадщина?

1.4. Чи можна видилити певні моделі культури?

1.5. Що таке цивілізація? Як вона співвідноситься з культурою?

1.6. На які типи поділяються цивілізації?

1.7. Якому типу цивілізації треба віддавати перевагу?

2. Криза культури і особливості сучасної цивілізації

2.1. Які уявлення про культуру і цивілізацію формулюються сучасною філософією культури?

2.2. Як криза сучасної культури новязана із типами людського мислення?

2.3. Що таке “контркультура”? Яке її ставлення до масової культури?

2.4. В чому полягають головне завдання і основна проблема сучасної культури?

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

І. Філософія і коло її проблем

Заняття 1

1. Виндельбанд В. Философия в немецкой духовной жизни ХІХ столетия. М.,1993

2. Давыдова Д.А. О мировоззренческой природе философского знания // “ВФ”. 1988. ? 2

З. Зотов А.Ф. Мировоззрение на рубеже тысячелетий // “ВФ”. 1989. ? 9

4. Ильенков З.В. Об идолах и идеалах. М.,1968

5. Карпинская Р.С. Мировоззрение в контексте научно-исследовательской деятельности // “ВФ”. 1987. ? 7

6. Михайловский В.Н., Светов Ю.И. Мировоззрение и современная научная картина мира. Л.,1986

7. Українська душа. К.,1992

Заняття 2

1. Адуло Т.И. Культура, философия и духовннй мир человека. Минск.1986

2. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. М.,1989

3. Бибихин В.В. Философия и религия // “ВФ”. 1992. №7

4. Витгенштейн Л. Философские работы. 4.1. М.,1994

5. Ильин И.А. Философия и жизнь // На переломе. Философия и мировоззрение. М.,1990

6. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. М.,1972

7. Лосев А.Ф. Дерзание духа. М.,1988

8. Лосева И.Н. Миф и религия в отношении к рациональному познанию //“ВФ” 1992. 7

9. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. М.,1990

10. Хайдеггер М. Что такое философия? // “ВФ”. 1993. № 7

ІІ. Логіка розвитку філософьскої думки

1. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4т. М.,1975

2. Асмус В.Ф. Античная философия. М.,1976

3. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. М.,1989

4. Боэций. “Утешение философией” и другие трактаты. М.,1990

5. Бэкон Ф. Соч.: В 2т. М.,1972

6. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В Зт. М.,1974

7. Гольбах П.А. Избранные философские произведения: В 2т. М.,1983

8. Декарт Р. Соч.: В 2т. М.,1989

9. Древнеиндийская философия. Начальный период. М.,1969

10. Древнекитайская философия. Собрание текстов. М.,1972

11. Зотов А. Феномен философии: О чем говорит плюрализм философских учений // “ВФ”. 1991. 12

12. Ильин И.А. Путь к очевидности. М.” 1993

13. История китайской философии. М.,1989

14. История современной зарубежной философии. СПб., 1997

15. История философии /в кратком изложении/. М.,1991

16. Кант И. Соч.: В 6т. М.,1963-1966

17. Маркс К. Тезисы о Фейербахе // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3

18. Маркс К. Економическо - философские рукописи 1844 года // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.42

19. Платон. Соч.: В Зт. М.,1971

20. Радугин А.А. Философия. Курс лекций. М.,1995

21. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. СПб.,1994-1997

22. Сковорода Григорій. Повне зібрання творів: У 2т. К.,1973

23. Современная западноевропейская философия. Словарь. М.,1992

24. Франк С.Л. Сочинения. М.,1990

25. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. М.,1991

26. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К.,1992

27. Юркевич П.Д. Философские произведения. М.,1990

ІІІ. Фундаментальні філософські проблеми

Проблема буття

1. Ахутин А.В. Понятие “природа” в античности и в Новое время /“фюзис” и “натура”/. М.,1988

2. Барашенков В.С. Кварки, протоны, Вселенная. М.,1987

3. Башляр Г. Новый рационализм. М.,1987

4. Диалектика в науках о природе и человеке: эволюция материи и ее структурные уровни. М.,1983

5. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. М.,1986

6. Поппер К. Логика и рост научного знания. М.,1983

7. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.,1986

8. Соловьев В.С. Соч.: В 2т. Т.1. М.,1988

9. Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии. М.,1990

10. Фуко М. Слова и веши. Археология гуманитарных наук. СПб.,1994

11. Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. М.,1991

12. Хайдеггер М. Время и бытие. М.,1993

13. Хайдеггер М. Бытие и время. М..,1997

Проблема свідомості

1. Делез Ж.,Гватари Ф. Капитализм и шизофрения. Анти - Эдип. М.,1990

2. Дубровский Д.И. Проблема идеального. М.,1983

3. Идеальное и идеал // Ильенков Э.В. Философия и культура. М.,1991

4. Легостаева О.Ф. О взаимосвязи языка и мышления // “ФН”.1990. №2

5. Мамардашвили М. Сознание как философская проблема // “ВФ”.1990. ? 10

6. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. М.,1990

7. Михайлов Ф.Т. Общественное сознание и сознание индивида. М.,1990

8. Налимов В.В. Спонтанность сознания. М.,1989

9. Проблема сознания в современной западной философии. М.,1989

10. Психосоциогенез сознания // Марков Б.В. Философская антропология. СПб,1997

11. Фрейд 3. Психология бессознательного. М.,1989

12. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. СПб.,1994,

13. Человеческая субъективность // Гуревич П.С. Философская антропология. М.,1997

14. Юнг К.Г. Архетип и символ. М.,1991

15. Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. М.,1995

Проблема людини

1. Агацци Э. Человек как предмет философии // “ВФ”.1989. №2

2. Бердяев Н.А. О назначении человека. М.,1993

3. Бердяев Н.А. Философия свободного духа. М.,1994

4. Бубер М. Философия человека. М.,1992

5. Гадамер Х.Г. Истина и метод. М.,1988

6. Гуревич П.С. Философская антропология. М.,1997

7. Дубровский Д.И. Смысл смерти и достоинство личности // “ФН”.1990. №5

8. Дюркгейм Э. Самоубийство. М.,1994

9. Загадка человеческого понимания. М.,1991

10. Зеньковский В. Принципы православной антропологии // Русское зарубежье в год тысячелетия крещения Руси. М.,1991

11. Ильин И.А. Путь к очевидности. М.,1993

12. Камю А. Бунтующий человек. М..,1990

13. Карпов М.М. Смысл жизни человека. Ростов-на-Дону.1994

14. Концепции человека в современной западной философии. М.,1988

15. Кьеркегор С. Страх и трепет. М.,1993

16. Марков Б.В. Философская антропология. СПб.,1997

17. Мунье Э. Персонализм. М.,1992

18. Ницше Ф. Избранные произведения: В 2 кн. М.,1991

19. О человеческом в человеке. М.,1991

20. Образ человека в XX веке. М.,1988

21. Общество и человек: пути самоопределения. СПб.,1994

22. Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч.: В 2т. М.,1992

23. Проблема человека в западной философии. М.,1988

24. Проблема человека в современной религиозной и мистической литературе. М.,1988

25. Пуляев В.Т. К вопросу о новой парадигме развития общества. СПб.,1993

26. Рикёр П. Человек как предмет философии // “ВФ”.1989. №2

27. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов. М..1989

28. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. М.,1991

29. Тейяр де Шарден. Феномен человека. М.,1990

30. Франк С.Л. Духовные основы общества. М.,1992

31. Франк С.Л. Смысл жизни // “ВФ”.1990. №6

32. Франкл В. Человек в поисках смысла. М.,1990

33. Фромм Э. Адольф Гитлер: клинический случай некрофилии. М.,1992

34. Фромм Э. Духовная сущность человека // “ФН”.1990. №8,9

З5. Хабермас Ю. Понятие индивидуальности // “ВФ”.1989. ? 2

З6. Человек. М.,1991 - Т.1,2

37. Человек: образ и сущность. М.,1991 - 1992

38. Шаронов В.В. Основы социальной антропологии. СПб.,1997

39. Шелер М. Положение человека в Космосе // Проблема человека в западной философии. М.,1988

40. Шопенгауэр А. Избранные произведения. М.,1992

41. Юнг К. Проблема души современного человека // “ВФ”. 1989. ? 1

Пізнання. Наука

1. Башляр Г. Новый рационализм. М.,1987

2. Витгенштейн Л. Философские работы. Ч.1. М.,1994

3. Вокруг Галилея // Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. М.,1997

4. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки /XVII - ХVIIIвв/. М.,1987

5. Гносеология в системе философского мировоззрения. М.,1983

6. Идеалы и нормы научного исследования. Минск. 1987

7. Карнап Р. Философские основания физики. М.,1971

8. Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. М.,1973

9. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. М.,1974

10. Кун Т. Структура научных революций. М.,1977

11. Кураев В.И., Лазарев Ф.В. Точность, истина и рост знания. М.,1988

12. Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. М.,1978

13. Полани М. Личностное знание. М.,1985

14. Поппер К. Логика и рост научного знания. М.,1983

15. Ракитов А.И. Философские проблемы науки. М.,1987

16. Рассел Б. Человеческое познание, М.,1957

17. Тулмин Ст. Человеческое понимание. М.,1984

18. Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии. М.,1990

19. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М.,1986

20. Фролов И.Т., Юдин Б.Г. Этика науки. М.,1986

Культура і цивілізація

1. Библер В.С. Культура. Диалог культур // “ВФ”.1989. №6

2. Воля к жизни и воля к культуре // Бердяев Н.А. Смысл истории. М.,1990

3. Диалог цивилизаций: Восток - Запад // “ВФ”.1993. №6

4. Ильенков Э.В. Философия и культура. М.,1991

5. Культура и цивилизация. М.,1984

6. Культурология XX века. Антология. М.,1995

7. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. М.,1992

8. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. М.,1990

9. Огіенко Іван. Українська культура. К.,1991

10. Проблемы философии культуры. М.,1986

11. Розанов В.В. Религия. Философия. Культура. М.,1992

12. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. М.,1992

13. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // “ВФ”. 1989. №10

14. Тойнби А. Постижение истории. М.,1991

15. Фрейд 3. Психология. Религия. Культура. М.,1992

16. Шпенглер О. Закат Европы. М.,1993

17. Ясперс К. Смысл и назначение истории. М.,1991