Програма курсу

ЕКОЛОГІЯ І ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

для студентів філософського факультету

(відділення філософії, релігієзнавства)

Автор - доктор філософських наук,

професор СИДОРЕНКО Л.І.

Розділ 1. Екологія і буття природи.

Природа як цілісність. Природа як світ, що самоорганізується. Уявлення про природу як цілісність і світ, що самоорганізується як засади екології. Категоріальні засади екології - відношення, ціле, частина, система, елемент, структура, функція.

Світ неорганічної і органічної природи. Виникнення і розвиток біологічного світу як передумова екологічних уявлень. Єдність світу неорганічної і органічної природи. Поняття природного середовища і довкілля як вихідні екологічні поняття.

Екологія як характеристика відношення живого і довкілля. Вплив концепції гармонійності світу на становлення екології. Гармонійність як ідеал екологічного.

Становлення предмету класичної екології. Визначення класичної екології Е.Геккелем (60-ті р.р. XIX ст.). Екологія як наука про існування живого в межах стабільних характеристик довкілля. Традиційний розподіл екологічного знання.

Еволюція предмету екології. Сучасна екологія як наука про організацію і функціонування екосистем різної складності у відповідному довкіллі. Багатоаспектність предмету сучасної екології. Багатоманітність поглядів на предмет екології в сучасних наукових дослідженнях. Сучасна екологія як дослідження відношення "людина - природа". Врахування людської діяльності в предметі сучасної екології.

Єдність природничонаукового і гуманітарного знання в сучасній екології. Синтетичний характер екологічних проблем. Інтегративність пізнавальних підходів і методів біології, хімії, географії, геології в їх розв"язанні. Екологічне спрямування розвитку природничих наук. Виникнення синтетичних наук на межі екології і інших наук - екогеографія, екологічна кібернетика тощо. Погляд на сучасну екологію як на загальнонауковий підхід і теоретичну основу поведінки людини в природі.

Змістовна багатоманітність сучасного використання поняття "екологія". "Загальні екології" - глобальна екологія, інтелектуальна екологія, екологія культури, політична екологія - як вихід екології за межі природничої науки. Соціальна екологія як вивчення закономірностей поведінки людських популяцій в урбанізованому середовищі. Глобальна екологія як вчення про екосферу Землі, що взаємодіє з біосферою. Екорозвиток, екополітика, екологічна безпека як предмет політичної екології. Екологія культури як дослідження культурного середовища людини і його впливу на неї. Екологія духа як осмислення світоглядних засад людської діяльності в природі.

Екологічна етика. Ідея самоцінності природи. А.Швейцер і світогляд благоговіння перед життям. Уявлення про світоглядний статус сучасної екології в поглядах сучасних західних алармістів (А.Печчеї, О.Тоффлер, У.Дуглас). Сучасна екологія як метанаука. Здійснення ситнезу біологічного, фізико-хімічного, метоматичного, соціального, філософського знання про відношення живого, людини, суспільства і природи. Розробка стратегії виживання сучасного світу на основі екології.

Структура сучасної екології як науки. Основні поняття, принципи, закони екології. Емпірична і теоретична екологія. Погляди Ю.Одума, К.Уатта,В.Оллі, М.Реймерса на теоретичну екологію. Поняття екосистеми як центральне поняття сучасної екології.

Основні групи загальноекологічних законів. Закон подібності частини і цілого (біоголографічний закон). Аксіома емерджентності. Закон необхідної різноманітності. Правило повноти складових. Закон надмірності системних елемнтів і самообмеження. Ієрархічність і кооперативність в екологічних системах. Закон збільшення ідеальності. Закон оптимальності.

Розділ 2. Екологія і біосфера.

Єдність живого і довкілля як онтологічна засада вчення про біосферу. Формулювання ідеї біосфери Ж.-Б.Ламарком (ХІХст.) як уявлення про вплив на земну кору живих організмів. Розвиток ідеї біосфери і формування біосферичних уявлень під впливом роздумів видатних природознавців - Ж.Бюффона, А.Лавуазьє, О.Гумбольдта, М.Ломоносова. Введення в науку терміна "біосфера" австрійським гідробіологом Е.Зюссом (XIX ст.) для означення обмеженої в просторі і часі сукупності організмів на поверхні Землі. Розвиток біосферичних уявлень першим ректором Київського університету М.Максимовичем і видатним російським натуралістом В.Докучаєвим.

В.Вернадський і його концепція біосфери. Багатоаспектність визначення біосфери В.Вернадським. Ознаки біосфери, що визначені в роботі В.Вернадського "Роздуми натураліста".

Питання про біотичну суть біосфери. Концепція структурних рівней організації живого і місце біосфери серед рівней організації живого. Організмовий, популяційний і екосистемний рівні організації живого. Біоценоз, біострома, біогеоценоз і біосфера як існуючі на екосистемному рівні організації живого.

Багатоманітність уявлень про біосферу в сучасній екології. Погляди Ю.Одума, Дж.Хатчінсона, В.Тимофєєва-Ресовського, М.Будико,М.Камшилова, А.Уголева, М.Голубця та ін.

Біосфера як гобальна екологічна система. Ознаки біосфери як глобальної екосистеми за визначенням сучасної екології.

Світоглядний смисл і методологічний вплив концепції біосфери на сучасну науку.

Розділ 3. Екологія і людина.

Людина як частина природи і її протилежність. Людина як біологічний вид і соціальна сутність. Відношення "людина -довкілля" в предметі екології. Людська діяльність в природі як екологічний фактор.

Біологічне і соціальне в людині. Еволюційно-біологічний і соцільно-трудовий концептуальні підходи осмислення антропогенезу. Методологічні вади біологізаторства і заперечення ролі біологічного в людині. Концепція біосоціальної організації людини.

Проблема біологічної еволюції сучасної людини. Проблема співвідношення біологічної і соціальної еволюції людини. Теорія "соціальної дезадаптації" Р.Дюбо та ін. І її екологічні висновки. Сучасна екологічна ситуація як підтвердження неможливості незалежності людини від природи. Залежність штучного світу людської життєдіяльності від природнього.

Людська дяльність як геологічна сила - В.Вернадський. Людська діяльність як причина збільшення залежності людини від природи. Людська діяльність як основа нової якості біосфери. Виникнення людини як початок нової геологічної доби в історії Землі. Погляд В.Вернадського на людину як потужну геологічну силу і геологічний перехід біосфери у стан ноосфери під впливом людської діяльності і людського розуму.

Діяльність людини як чинник екологічних пробем. Основні стадії історії взаємодії людства і природи. Екологічні наслідки людської діяльності в природі на примітивному, агрокультурному і машинно-індустріальпому етапах історії взаємодії людини і природи. Екологічно-кризові наслідки гойного способу полювання і підсічно-вогневого звільнення земель для землеробства.

Світоглядні зміни у ставленні людини до природи в умовах техногенного суспільства. Долання "обожнювання" природи і завойовницьке ставлення до неї як засади антропогенного тиску на природу. Проблема природних ресурсів і їх використання. Продовольча проблема і розвиток людства. Енергетичні проблеми і можливості їх розв"язання. Вплив демографічної ситуації на стан природи. Людська діяльність як така, що призводить до порушення рівноваги відношення "людина - природа". Загроза незворотнього руйнування біосфери з середини XX ст. Виникнення глобальної екологічної кризи. Загроза екологічної катастрофи.

Концепція існування єдиної соціоекосистеми за поглядами вітчизняних екологів М.Голубця, Г.Бачинського. Соціоекосистема як ноосферний стан існування людини і природи.

Розділ 4. Екологія і техногенна цивілізація.

Становлення техногенної цивілізації, її особливості порівняно з традиційним суспільством. Вплив техніки і технології на природу. Технологізація людської життєдіяльності. Агресивність техногенної цивілізації по відношенню до природи, культури і людини. Світоглядні засади техногенної цивілізації. Орієнтація на завойовницьке ставлення до природи.

Поняття екологічної ситуації. Інтегральні характеристики планетарного екологічного стану в понятті "екологічна ситуація". Екологічна ситуація як функція цивілізації. Аналіз екологічної ситуації в сучасних наукових і філософських дослідженнях і визнання кризовості як суттєвої ознаки сучасної екологічної ситуації.

Поняття "криза". Сутність кризових процесів. Криза і катастрофа. Сутність екологічних криз. Екологічні кризи і їх наслідки для природи і людини. Екологічна криза і екологічна катастрофа.

Типологія екологічних криз. Локальні, регіональні і панойкуменні екологічні кризи. Чинники екологічних криз.

Природні екологічні кризи, їх причини і наслідки. Концепції катастрофізму, градуалізму, іридієва і тектонічна гіпотези.

Антропогенні екологічні кризи і підходи осмислення їх сутності і наслідків. Зв"язок антропогенних екологічних крих з розвитком науки і техніки. Негативізм у ставленні до сучасної науки і її претензій на істинне знання — П.Фейєрабенд. Шлях екологізації виробництва і наукового пізнання як вихід з глобальної екологічної кризи.

Усвідомлення людством екологічних проблем як глобальних. Поняття глобальних проблем і погляди на шляхи їх розв"язання. Засади осмислення екологічних проблем як глобальних в західній і вітчизняній філософській думці XX ст.

Постанова проблеми глобальної екологічної кризи в 60-ті роки XX ст. Екологічна діяльність Римського клубу. Методологія глобалістики в екологічній програмі А.Печчеї. Прогнозування поведінки екологічних систем на підставі глобального моделювання в дослідженнях Д.Медоуза, Дж.Форрестера , Д.Гвішіані та ін. в 70-ті роки XX ст. Концепція

нульового росту , її світоглядний смисл і методологічні можливості.

Концепції осмислення екологічної проблеми як глобальної в філософії і науці радянських часів - Д.Гвішіані, І.Фролов, М.Реймерс, В. Лось, М.Будико. Концепції визначення сутності сучасної екологічної ситуації — Б.Коммонер, Ю.Одум, М.Моісеєв, Е.Гірусов, Ф.Гіренок, П.Водоп"янов.

Екологічна криза в Україні. Осмислення причин кризовості сучасної екологічної ситуації в Україні і пошук шляхів її покращення.

Концепції контролювання і покращення сучасної екологічної ситуації на шляху використання можливостей новітніх технологій - комп'ютерної і біотехнології. Антигуманність концепції "золотого мільярду".

Розділ 5. Екологія і культура.

Людське сприймання природи як культурне відношення. Світоглядні засади культурної традиції як такі, що визначають цінність природного і живого. А Швейцер про самоцінність життя і потребу формування культуротворчого світогляду.

Феномен екологічної культури. Поняття природокористування. Історичні типи природокористування як прояви екологічної культури. Інноваційне природокористування як створення штучної природи.

Поняття ноосфери. Концепції В.Вернадського і Т. де Шардена. Багатозначність сучасних трактувань поняття ноосфери. Ноосфера як нове геологічне явище. Ноосфера як нова релігія. Ноосфера як новий тип природокористування. Ноосфера як ідеал і як реальність.

Розділ 6. Екологія і етнос.

Роль природного довкілля в формуванні етносу. Природне і соціальне в етногенезі. Засади осмислення природності українського буття. Культ природи і архетипи етнічної ментальності.

Екологічні проблеми в контексті української культури. Творчість М.Данілевського, М.Грушевського, П.Тутківського, Є.Маланюка. Специфіка природного буття націй в епоху екологічної кризи. Етноекологічна ситуація в Україні. Трагічні екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи. Проблема збереження і відтворення генофонду нації в умовах сучасної екологчної ситуації.

Екологічна культура етносу. Концепція пассіонарності Л.Гумільова. Поняття химерного етносу. Руйнуючий вплив химерного етносу на культуру і природу. Екологічна культура українського етносу.

Розділ 7. Екологічні виміри майбутнього.

Розв'язання екологічних проблем і вихід з екологічної кризи як умова людського майбуття. Подолання "світу абсурда" як світу техногенної цивілізації. Гуманізація науки як шлях до нового - екологічного світогляду. Екологізація людської діяльності і мислення як стратегія цивілізаційного розвитку.

Природність ноосферного суспільства. Можливість існування ноосферної культури. Природа людина в умовах ноосфери. Екологічна ситуація майбутнього як результат розумного ставлення людини до природи.

Розвиток екологічного світогляду як шлях формування засад нової цивілізації. Екологічна етика як необхідна умова майбуття людини і природи.

Література.

1. Дювиньо, Танг М. Биосфера и место в ней человека. М., 1973,267с.

2. Одум Ю.Основы экологии. М., 1975. - 740 с.

3. Дре Ф. Экология. М.,1976, 164 с.

4. Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология. К., 1990.

5. Хиггинс Р. Седьмой враг. Человеческий фактор в глобальном кризисе // Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. М., 1990, 26-75.

6. Атфилд Р. Этика экологической ответственности // Там же, 203-257.

7.Ролстон 111 X. Существует ли экологическая этика // 258 -288.

8.Швейцер А. Благоговение перед жизнью как основа этики миро- и жизнеутверждения // Там же, 328 - 350.

9. Юнг К.Г. Приближаясь к бессознательному // Там же,351 -436.

10.Гроф С.Целительные возможности необычных состояний сознания. Новое направление лечения и самосознания //там же, 455-468.

11. Водопьянов П.А., Крисаченко В.С. Великий день гнева. Экология и эсхатология. Мн.,1993.

12.Хесле В. Философия и экология. М.,1994. - 188 с..

ІЗ.Реймерс Н.Ф. Экология. Теории, законы, принципы и гипотезы. М.,1994.

14. Природа і етнос. К., 1994.

15. Основи соціоекології. За ред.Г.Бачинського. К., 1995. Іб.Булатов М.O., Малєєв К.С., Загороднюк В.П., Солонько Л.А. Філософія ноосфери. К., 1995 - 150 с.

17. Людина і довкілля. К., 1995. Кн. 1, 432 с.

18. Проблеми ноосфери и экобудущего. Материалы междисциплинарньїх дискуссий. 1996, вьш.1. - 368 с.

19.Крисаченко В.С. Екологічна культура. К., 1996.

20.Межжерин В.А. Цивилизация и ноосфера. Кн. 1.К., 1996; КН.2.К., 1997.

21.Лисичкин В.А., Шелепин Л.А., Боев Б.В.Закат цивилизации или движение к ноосфере. М.,1997. - 345 с.

22. Розеншток - Хюсси О. Прощание с Декартом // ВФ, 1997, №8.

23. Життя етносу: соціокультурні нариси. К., 1997.

24.Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. Львів, 1997.

25. Наука и культура."КС" ВФ // ВФ, 1998, № 10, 3-38.

26. Зинченко В.П. Наука - неотъемлемая часть культуры? //ВФ, 1990, №1,33-55.

27.Естественнонаучное познание: изменение методологических ориентации. К., Наукова думка, 1993. - 159

28. Кисельов М. Екологія як чинник трансформації методології сучасної науки // Філос.думка, 1998, № 3, 55 - 71.

29. Буровский А.М. Человек из биосферы. Постнекласическое знание versus классическая экология // Общественные науки и современность, 1999, № 3, 139 - 149.

30. Рац М.В. Экология Природы или Экология Человека? // ОНС, 1999, №3,150-160.

З1.Алексенко В.Л. Новейшие теории биотической устойчивости как отражение кризиса мировоззрения // ОНС, 1999, №3,161-170.

32. Аршинов В.И., Савичева Н.Г. Гражданское общество в контексте синергетического подхода // ОНС, 1999, № 3, 131 -138.

ЗЗ.Окружающая среда и здоровье. К., Наукова думка, 1998 -325с.

34. Людина в ландшафті XXI століття :гуманізація географії. К., 1998, 182 с.

35.Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. М., 1998.

36.Борзенков В.Г. От философии жизни к биофилософии // Человек. 1998, №5. 15-21.

37. Кисельов М. Поняття "національного прогресу" в екологічному вимірі //Генеза, 1997, № 1, 66 - 73.

38. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. М., 1999.-385 с.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬ - іспит

Питання для КПМ

  1. Становлення класичної екології та її предмет
  2. Екологічні питання в історії науки
  3. Методологічні підходи пізнання взаємин живого та довкілля в античності
  4. Методологічні підходи пізнання взаємин живого та довкілля в науці У11 - У111 ст. (К.Лінней, Ж.-Л.Бюффон)
  5. Парадигмальні орієнтації класичної екології
  6. Еволюція предмету екології: включення нових аспектів
  7. Предмет сучасної екології та його багатоаспектніть
  8. Категоріальні засади та концептуальні основи екології
  9. Змістовна багатозначність поняття "екологія" на початку ХХ1 ст.
  10. Предмет сучасної екології: думка вчених та методологів
  11. Сучасна екологія як постнекласична наука
  12. Структура науково-екологічного знання: емпіричне та теоретичне знання в сучасній екології
  13. Основні поняття та закони екології (біоголографічний закон, аксіома емерджентності, закон збільшення ідеальності, закон оптимальності тощо)
  14. Традиційний розподіл екологічного знання та його критерії
  15. Єдність живого та довкілля як онтологічна основа вчення про біосферу
  16. Ідея біосфери (Лінней, Ламарк, Бюффон, Гумбольдт, Зюсс) та концепція біосфери (В.І.Вернадський)
  17. Біосфера як предмет екології - науковий та методологічний ракурси
  18. Неоднозначність сучасного розуміння біосфери: визначення сутності, структури та меж
  19. Біотична суть біосфери. Місце біосфери серед рівнів організації живого
  20. Біосфера як складна система та методологічні підходи осмислення її сутності в постнекласичній науці
  21. Біосфера як глобальна екологічна система
  22. Біосфера та ноосфера. Концепція В.І.Вернадського
  23. Коеволюційна парадигма в оцінці взаємин людини та біосфери
  24. Відношення людини та довкілля в предметі екології
  25. Людська діяльність як геологічна сила (В.І.Вернадський).
  26. Діяльність людини як чинник екологічних проблем
  27. Основні стадії впливу людини на природу в історії суспільства
  28. Екологічна рівновага у взаєминах людини і природи - "примітивний етап"
  29. Вплив людини на довкілля в агрокультурному етапі історії взаємин людини і природи
  30. Екологічні кризи в машинно-індустріальному етапі.
  31. Екологічна ситуація як узагальнена характеристика стану природи в умовах техногенної цивілізації
  32. Кризовість як суттєва ознака сучасної екологічної ситуації. Сутність екологічної кризи
  33. Екологічна криза та екологічна катастрофа
  34. Типологія екологічних криз в сучасних дослідженнях
  35. Природні екологічні кризи, їх причини і наслідки.
  36. Методологічні концепції осмислення природних екологічних криз - катастрофізм, неокатастрофізм, іридієва гіпотеза, тектонічна гіпотеза, пунктуалізм, градуалізм
  37. Антропогенні екологічні кризи: сутність і причини виникнення
  38. Підходи осмислення причин антропогенних екологічних криз та шляхів виходу з них - прагматично-утилітарний, атрибутивно-апріорний, адаптивно-універсальний підходи
  39. Поняття глобальних проблем та місце серед них екологічної проблеми
  40. Засади осмислення екологічних проблем як глобальних в західній та вітчизняній думці 2-ї пол. ХХ ст.
  41. Екологічна діяльність Римського клубу (60 -70 р.р. ХХ ст)
  42. Методологія глобалістики в екологічній програмі А.Печчеї
  43. Концепції визначення сутності сучасної екологічної ситуації (Коммонер, Одум,Мойсеєв, Гірусов, Водоп"янов та ін.)
  44. Вітчизняна традиція оцінки екологічної ситуації (Вернадський, Голубець, Бачинський та ін.)
  45. Екологічна ситуація в Україні на початку ХХ1 ст.
  46. Осмислення причин кризовості сучасної екологічної ситуаціїв Україні та пошук шляхів виходу з неї
  47. Людське сприйняття природи як культурне відношення
  48. Засади культурної традиції як такі, що визначають цінність природи та живого
  49. Феномен та поняття екологічної культури
  50. Історичні типи природокористування як прояви екологічної культури
  51. Інноваційне природокористування як творення оптимальних взаємин людини та природи
  52. Роль природного довкілля в формуванні етносу
  53. Природничонауковий напрям в дослідженні етногенезу. Концепція Л.Гумільова
  54. Проблема ставлення людини до природи в контексті національної культури - М.Данілевський, М.Грушевський,П.Тутківський, Є.Маланюк
  55. Екологічна культура українського етносу
  56. Вихід з екологічної кризи як умова людського майбуття
  57. Екологізація людської діяльності та мислення як стратегія розвитку людства
  58. Поняття ноосфери (В.Вернадський). Проблема ноосферної культури
  59. Аксіологічні аспекти в науково-екологічному пізнання
  60. Етична концепція благоговіння перед життя А.Швейцера та її значення для подолання завойовницького ставлення людини до природи