Завдання для дистанційноїроботипід час карантину

для Інститутувисокихтехнологій

на 7 травня 2020р.

1.     Опрацювати конспект лекції

2.     Опрацювати питання семінарського заняття

к.філос.н, асистент Коперльос Р.Ю.

кафедра філософії та методології науки

 

Лекція на тему:

Культура і цивілізація

 

1.     Поняття культури і цивілізації

2.     Основні концепції культурного прогресу

 

1.

Поняття культура походить від латинського «cultura» - догляд, оброблення, виховання, розвиток. Уперше це поняття зустрічається у давньоримського оратора Цицерона. Під культурою він розумів доброчинний вплив, що має філософія на розум людини.

У середні віки культура ототожнювалася з особистою досконалістю людини. Відродження культурною істотою вважає універсально розвинену, діяльну людину. Починаючи з епохи Відродження поняття культури стає широко вживаним.

Якщо говорити про культуру як сукупність цінностей, створених людиною, то розрізняють духовну культуру (сфера функціонування духовних цінностей) та матеріальну культуру (сфера виробництва і побуту).

Культура – це специфічно суспільний спосіб життєдіяльності і саморозвитку людини.

Основні функції культури:

-         Соціальна, чи гуманістична, функція виявляється у тому, що культура сприяє перетворенню, удосконаленню, гуманізації людини і відносин між людьми, а отже, - гуманізації суспільства.

-         Пізнавальна функція: через культуру людина отримує знання про світ, про саму себе і про інших людей.

-         Аксіологічна функція виражається в тому, що культура визначає систему ціннісних орієнтирів у житті людини і суспільства.

-         Семіотична функція: культура закріплює через систему прийнятих у ній знаків і символів зміст її духовних і моральних цінностей.

-         Нормативна функція: всередині культури формується регламент спілкування між людьми, норми і характер їхньої поведінки.

 

Поряд з поняттям культури з 18 ст. став широко вживатися відомий ще з античності термін «цивілізація» (від латинського civilis – цивільний, державний). Кожна цивілізація виникає на основі культури.

Цивілізація – це певний тип соціальної організації суспільства, спрямований на відтворення, збільшення суспільного багатства і регламентацію громадського життя.

Розрізняють чотири підходи до розуміння цивілізації:

1.     Ототожнення цивілізації і культури, тобто коли ці поняття вважаються синонімами.

2.     Цивілізація тлумачиться як ідеал прогресивного розвитку людства.

3.     Цивілізація є певною стадією в розвитку локальних культур.

4.     Цивілізація розглядається як якісно різні етнічні (тобто пов’язані з приналежністю до певного народу) соціальні утворення, що характеризують рівень суспільно-матеріального розвитку різних регіонів планети.

Коли говорять про цивілізацію, її початок пов’язують з якісно новим етапом у розвитку матеріальної культури – з використанням техніки. Будь-який народ має свою власну самобутню культуру, тому кожна культура має стійку, консервативну сторону – у вигляді традицій, і новаторську – у формі творчості.

 

2.

Зіткнення культури і цивілізації поводить до необхідності зрозуміти закономірності розвитку культурно-історичного процесу, їх співвідношення з закономірностями соціального розвитку в цілому.

Основні концепції культурного процесу: еволюційна, дифузійна, теорія культурних циклів.

Еволюційна теорія вважає, що культури еволюціонують, нашаровуються одна на одну і можуть існувати лише шар за шаром. Еволюція в культури і природі має спільні закономірності, але культура володіє власним енергетичним потенціалом, тому приналежність до культури, дає людині позитивний чи негативний «заряд». Еволюціонізм наполягає на єдності культур. Різні культури є рівноцінними і рівноправними, їх можна зрозуміти тільки як частину такої єдності.

Дифузіонізмяк культурологічна течія виходить з того, що культура не еволюціонує, а розливається, культури здатні взаємно проникати одна в одну, утворювати культурні кола чи культурні автономії. Тому етнокультурна карта світу не збігається з політичною. Основою культурної автономії, є елементи, що роблять культурний тип стійким: мова, побутові звички, житлові будівлі, одяг тощо.

Теорія культурних циклів: культура представлена різними типами культур, що змінюють одна одну. Кожний тип має певну усталеність, проживає свій шлях і зникає. Елементи, що роблять культурно-історичний тип стійким: мова, політична незалежність, культурна самобутність; багатство культури, що досягається через різноманіття її національних рис; збереження реліктових культур, відсутність запозичень у ранньому періоді культури.

Отже, багатоманітність теорій культурного розвитку є свідченням складності в осмисленні закономірностей розвитку культури, а спроби їхнього виявлення часто пов’язані з конкретними кризовими ситуаціями, пережитими культурою.

Цивілізація, спрямована на володіння речовими цінностями, зводить самих людей до рівня речей, а саму свідомість – до рівня речової свідомості. Тут на першому місці стоїть не турбота про розвиток духу, творчості, гармонії, а розважальна індустрія, на основі якої існує масова культура, яка не стільки піднімає людський дух, скільки спрямована на утворення нових емоцій, почуттів, пристрастей.

 

 

 

Семінарське заняття на тему:

Проблемасвідомості

 

1. Свідомість як філософська категорія.

2. Структура свідомості.

3. Свідоме та несвідоме: З.Фрейд.

4. Свідомість та самосвідомість.

5. Поняття суспільної свідомості.

6. Структура суспільної свідомості.

  

Література:

Основна

Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. – СПб., 2006.

Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. – К., 2002.

Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія : Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .

Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. –  С. 327-350.

Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

 

 

Додаткова

Мамардашвили М.К. Сознаниекакфилософская проблема // Вопp. философии. – 1990. – N 10.

Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972.

Франк С.Л. Духовныеосновы общества. – М., 1992.

Фрейд З. Я и Оно//Избранное. – М., 1989.

Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

Юнг К.Г. Коллективноебессознательное. – М., 1995.