Автор - доктор філософських наук,
професор СИДОРЕНКО Л.І.
Філософські проблеми сучасного природознавства.
Програма для магістрів біологічного факультета.
Розділ 1. Наука як предмет філософського осмислення.
Сучасний філософський образ науки. Специфіка і основні аспекти філософського вивчення науки. Наука як соціокультурний феномен і як процес отримання нових звань.Наука як специфічна форма пізнаная світу. Культурно-філософські витоки наукової раціональності. Наука як форма людської діяльності. Наука і суспільство. Функції науки в житті людини і суспільства - гносеологічна, практична, соціальна. Наука як соціальна сила. Світоглядний смисл і світоглядні проблеми науки. Вплив науки на суспільну психологію і психологію особистості. Наука і освіта. Сциентиська модель освіти і її сучасна модернізація.Диференціація і інтеграція в сучасній науці.
Розділ 2. Методологічні традиції природничонаукового пізнання.
Наука як процес отримання нового знання. Становлення класичного ідеалу раціональності в добу Нового часу. Метафізичний метод наукового пізнання. Емпіризм Бекона і раціоналізм Декарта як методологічне обгрунтування класичного ідеалу наукової раціональності. Культурно-світоглядні ідеали Просвітництва і їх вплив на уявлення про можливості наукового пізнання в удосконаленні суспільства і людини. Німецький класичний раціоналізм як кульмінаційна точка втілення класичного ідеалу раціональності в методоло- гічну модель пізнання світу.
Некласична філософія і її відношення до наукового пізнання світу. Е.Гуссерль: новий шлях пошуку універсального методу наукового пізнання, ірраціоналізм як нова, порівняно з раціоналізмом, традиція вирішення проблем пізнання людини і світу. Проблема абсолютних засад пізнання світу з точки зору класичного екзистенціалізму. С.К'єркегор: концепція екзистенціальної істини. М.Хайдеггер про дійсну сутність наукового пізнання і його обмеженість щодо пізнання людини. Соціальна критика наукової раціональності /Т.Адорно, М.Хоркхаймер, Г.Маркузе, Ю.Хабермас/.
Позитивіська традиція в природознавстві. Проблема історії науки в постпозитивізмі. Методологічний плюралізм П.Фейєрабенда. Структуралізм і його методологічні можливості в сучасній науці.
Утвердження нових варіантів методології в сучасному природознавстві. Синергетика як новий світоглядний і методологічний варіант осмислення існування природи, суспільства і людини. Можливості герменевтичного методу в науці.
Розділ 3.Структура сучасного природознавства як системи знань про природу.
Наука як система об'єктивних знань. Поняття об'єкту, предмету і суб'єкту природничонаукового дослідження. Проблема наукової істини і традиції її розв'язання.
Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Об'єкт емпіричного пізнання і логічні форми емпіричного знання. Об'єкти теоретичного пізнання. Логічні форми теоретичного знання. Теорія, її можливості і місце в приридничонауковому пізнанні. Функції наукової теорії. Структура і види наукових теорій. Дедуктивна теорія як традиційний ідеал побудови теорії і його обмеженість. Специфіка теорій в науках про природу, об'єкт яких розвивається. Теорії в біології, географії, геології. Поняття засад наукового пізнання. Проблема пошуку універсальних засад природничонаукового пізнання, ідеали і норми наукового пізнання.Наукова картина світу І її основні функції в природничонауковому пізнанні. Філософські засади наукового пізнання. Класична, некласична і постнекласична наука і відповідні філософські засади. Раціональність постнекла-сичної науки: нові стандарти теоретичного. Проектність і технологічність теоретичного в сучасному природознавстві. Зміни Філософських засад природознавства під впливем біології,географії, геології. Відмінність характеристик філософсько-методологічних засад наук про живе та наук про неживу природу. Специфіка теоретико-біологічного пізнання, історизм об'єкту біології та його цілісність.
Розділ 4. Сучасне природознавство в системі культури і цивілізації.
Наука як культурний і цивілізаційний феномен. Місце науки в системі культури. Культуротворчий і культуродеформуючий вплив науки. Шпенглерівська традиція співвідношення науки і культури. Взаємовплив культури,цивілізації і науки. Наука як центральний елемент цивілізації. Наука, техніка і технологія в сучасній цивівілізації.
Культура і цивілізація як штучне. Поняття природного і штучного, Їх співвідношення. Штучне як результат конструювання.
Поняття технології. Технологія в сучасній культурі і цивілізації. Роль науки і технології в конструюванні штучного світу людської життєдіяльності.
Культурно- світоглядна функція науки. Проблема співвідношення об'єктивного пізнання і гуманістичних принципів в науковому пізнанні. Гуманізація сучасної науки. Співпадіння науки, цінностей і гуманізму як культурно-світоглядний ідеал. Гуманізація науки як звернення до особистості дослідника.
Поняття і предмет етики науки. Проблема етичного самовизначення сучасної науки. Рівні етичної відповідальності. Взаємозв'язок елементарної, світоглядної і соціальної відповідальності вченого.
Розділ 5. Філософія сучасної біології.
Специфічне положення біології в системі наук про природу, людину і суспільство. Диференційні і інтеграційні процеси в біології. Пізнавальна ситуація в сучасній біології.
Емпіричний і теоретичний рівні біоогічного пізнання. Їх взаємозв'язок. Специфіка пізнавальної ситуації в сучасній біології. Біологія як диференційована система знань, що розвиваються Особливості розвитку теоретичного знання в біології. Біологічна теорія, її особливості. Системна і еволюційна парадигми в біології.
Теоретичний синтез знань в сучасній біології. Питання про побудову теоретичної біології за прикладом точних наук. Можливості і обмеженість таких варіантів. Поняття біологічної реальності, його структурно-систематизуючі і синтетичні функції. Картина біологічного світу: світоглядні орієнтири і функція науково-дослідницькоі програми. Структура біологічного світу і її відображення в системі біологічних наук.
Можливості і місце концепції біосфери в теоретичному синтезі біологічних знань. Світоглядний смисл концепції біосфери в біології.
Нове осмислення світоглядного, методологічного і гносеологічного навантаження концепції ноосфери. Філософський зміст концепції ноосфери. Її місце в сучасній науці. Чи є ноосфера реальністю? Гуманістичний характер концепції ноосфери. Місце і роль концепції ноосфери в світогляді сучасного фахівця-біолога.
Екологічні проблеми в предметі сучасної біології. Світоглядні і методологічні аспекти. Проблема відношення . людини і природи в філософії і біології. Екологічне існування біосфери в сучасній цивілізації: кризовий стан. Екологія біосфери як предмет етики. "Людиноцентризм" і "природоцентризм" в сучасній біології.Єдність тенденцій гуманізації і екологізації біологічного пізнання. Конструювання штучного біологічного світу як адекватного природі середовища людської життєдіяльності на підставі науково-методологічних стандартів сучасної екології.Можливості біс-технології.Світоглядні 1 методологічні проблеми генної інженерії як новітньої біотехнології.
Соціокультурна і цивілізаційна роль біології. Культуроформуючий потенціал біології і місце в системі освіти. Вплив сучасної біології на розвиток і утвердження світоглядно-методологічних орієнтирів постнекласичної науки.
Глобальні проблеми Існування людства в умовах техногенної цивілізації і місце біології в їх розв'язанні. Планетарна цивілізація як ідеал і як реальність. Внесок сучасної біології в концепцію глобального еволюціонізму і становлення нового образу світу як еволюціонуючої цілісності.
Семінарські заняття.
1. НАУКА ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ.
1.1. Специфіка і основні аспекти філософського вивчення науки.
1.2. Наукове пізнання світу. Наука як система об"єктивних знань про світ.
1.3. Наука як елемент системи культури і соціальний інститут.
1.4.Методологія науки: предмет і проблеми.
1.5.Світоглядні проблеми науки.
2. ВИНИКНЕННЯ І ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ.
1.1. Предметна визначеність сучасної філософії науки.
1.2. Погляди на питання про виникнення філософії науки.
1.3. Еволюція предмету філософії науки.
3. Філософія біології: предмет та проблематика – 4 г.
3.1. Предмет філософії біології.
3.2. Особливості філософії біології і їх детермінованість складністю об’єкта біологічного дослідження.
3.3. Структура проблематики філософії біології в 90-ті роки ХХ ст. – на початку ХХІ ст.
3.4. Біофілософія: проблемне поле та дослідницькі завдання
4. Генеза науки.
4.1. Антична наука як передумова виникнення науки Нового часу.
4.2. Наука як сутнісне явище Нового часу.
4.3.Наука і техногенна цивілізація. Вплив світоглядних засад техногенної цивілізації на наукове пізнання.
5. Етика науки.
5.1.Предметна визначеність етики науки.
5.2.Етичне самовизначення науки. Проблема співвідношення свободи наукової творчості і гуманістичних орієнтацій і варіанти її розв'язання.
5.3.Поняття персональної етики, морального вибору, моральної відповідальності в сучаcній етиці науки.
5.4."Виклик" біології щодо філософії. Проблема "нового етосу науки".
5.5.Поняття і предмет біоетики.
5.6.Екологічна етика.
6. Проблема походження та сутності живого як центральна філософська проблема біології.
6.1. Філософський характер проблеми походження та сутності живого.
6.2. Походження та сутність живого з натурфілософських позицій античності.
6.3. Сутність живого в механістичній картині біологічного світу.
6.4. Еволюціонізм як нова світоглядна пропозиція в поясненні походження та сутності живого.
6.5. Сутність живого в біології ХХ ст.: субстратний, енергетичний та інформаційний підходи.
7. Проблема розвитку біологічного світу.
7.1. Філософська ідея розвитку та її світоглядні можливості в науковому пізнанні.
7.2. Розвиток як сутнісна риса біологічних об’єктів і логіка її осмислення в біології.
7.3. Основні етапи формування еволюційних уявлень в біології.
7.4. Еволюційна теорія Ч.Дарвіна та її філософські засади.
7.5. Синтетична теорія еволюції: філософські засади та методологічні орієнтації.
8. Проблеми етики науки в сучасній біології.
8.1. Етика науки: предмет і проблемна визначеність.
8.2. Потреба етичного самовизначення біології в 70х – 80х рр. ХХ ст.
8.3. Поняття біоетики та її проблеми.
8.4. Формування екологічної етики.
9. Структура та особливості біологічного пізнання.
Заняття 1.
9.1. Емпіричний рівень біологічного дослідження: метод і форми знання.
9.2. Теоретичний рівень біологічного дослідження: відтворення сутності живого.
9.3. Методи і форми теоретичного пізнання живого.
Заняття 2.
9.4. Проблема теоретичного синтезу знань в біології другої пол. ХХ ст.
9.5. Поняття засад наукового знання. Ідеали і норми наукового знання, наукова картина світу, філософські засади.
9.6. Типи наукової раціональності. Класична, некласична та постнекласична біологія.
10. Методологічні концепції біологічного пізнання.
10.1. Методологія цілісного підходу в біології.
10.2. Системний підхід та його можливості.
10.3. Редукціоніська методологія як альтернатива цілісному підходу.
10.4. Методологічна концепція еволюціонізму.
10.5. Синергетична парадигма в сучасній біології.
11. Біологія як культурний та цивілізаційний феномен.
11.1. Поняття культури і цивілізації в сучасній біології.
11.2. Наука як культурний та цивілізаційний феномен.
11.3. Культуротворчий вплив та цивілізаційні можливості сучасної біології.
11.4. Проблема людини як смислоформуючий центр сучасної біології.
11.5. Глобальні проблеми існування людства та місце біології в їх розв’язанні.
Література
1. Азимов А. Краткая история биологии. М., Мир, 1967.
2. Бауэр Э.С. Теоретическая биология. М.-Л., 1936.
3. Бернал Дк. Наука в истории общества. М., 1956.
4. Биотехнология. М., 1984.
5. Галоян А.А.Редукционизм как парадигма в биологическом познании. Понятие управляемости в свете проблемы редукцио-ниама в биологии. Ереван. 1990.
6. Гартман Н. Общая биология. М.-Л., 1936.
7. Гегель Г.В. Энциклопедия философских наук. Т.2.Философия природы. М., Мысль. 1975.
8. Дю-Буа-Реймон Э. Культурная история и естествознание. /пер. с нем./. М., 1900.
9. Естествознание и социогуманитарное знание. Л., 1990.
10.История биологии с древнейших времен до наших дней. М., 1972.
11.История биологии с начала XX в. и до наших дней. М., 1975.
12.Ламарк Ж.Б. Философия зоологии. М.-Л., Биомедгиз, 1935. т.1.
13. Лункевич В.В. От Гераклита до Дарвина. Очерки истории биологии в 2-х томах. М.. 1960.
14. На пути к теоретической биологии. М., 1970.
15. Новая технократическая волна на Западе. М., 1986.
16. Пригожий И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человек с природой. М., 1986.
17. Природа биологического познания. М., 1991.
18. Природа і етнос. К., 1994.
19.Поппер К. Логика и рост научного знания.М., 1983.
20. Рьюз М. Философия биологии. М.. 1976.
21. Рьюз М., Уилсон Э. Дарвинизм и этика// Вопросы философии, 1987,№1.
22. Сассон А. Биотехнология: свершение и надежды.М.. 1987.
23. Сидоренко Л.И. Философский анализ развития и перспектив биотехнических исследований. К.. 1987.
24. Сидоренко Л.И.Філософія сучасної екології- єдність наукових, етичних і філософських ракурсів.
25. Сидоренко В.Ф. Генезис проектной культуры. Вопросы философии. 1984. №10.
26. Степин В.С. Научное познание идейности техногенной цивилизации// Вопросы философии. 1989, №10.
27. Тейяр дэ Шарден. Феномен человека. М., 1987.
28. Теоретическая и математическая биология.М., 1968.
29. Тулмин С. Человеческое понимание.М., 1984.
30. Уголев А.М. Естественные технологии биологических систем. Л.. 1987.
31. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки.М., 1986.
32. Френкель С.Я. Молекулярная кибернетика. Львов, 1990.
33. Фролов И.Т., Юдин Б.Г. Этика науки М.. 1986.
34. Холтон Дж. Что такое "антинаука"?// Вопросы философии, 1992., №2.