Питання до складання іспиту з курсу «Філософія та методологія науки»  студентами 4 курсу філософського факультету (бакалаври).

1.     Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності.

2.     Місце системи філософських засад науки серед підвалин наукового пізнання.

3.     Наукові картини світу як складова підвалин наукового пізнання.

4.     Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

5.     Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

6.     Глобальні наукові революції як зміна системи засад науки.

7.     Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

8.     Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки. 

9.     Започаткування фізичного методу Галілеєм. (за книгою  Е.Гусерля "Криза європейських наук", розділ 1, параграфи 9-12).

10.                       Наука як сутнісне явище Нового Часу. Метафізичне обгрунтування наукового дослідження Декартом.

11.                       Відмінність розуміння світу як картини в Новому Часі від давньогрецьких та середньовічних уявлень про світ і пізнання. (за працею М.Хайдеггера "Час картини світу").                                                                       

12.                       Зміна уявлень про співвідношення суб’єкту і об’єкту пізнання при переході від класичної до некласичної і постнекласичної раціональності.

13.                       Виявлення обмеженності класичного ідеалу раціональності під час наукової революції початку ХХ століття.

14.                       Усвідомлення відносності наукового пізнання:  принцип відповідності Бора. 

15.                       Релятивістська концепція простору і часу.

16.                       Методологічні концепції квантової фізики: концепція доповняльності (Н.Бор); концепція відносності до засобів спостереження (Фок);  "квантова драбина" (В.Вайскопф)

17.                       Основні напрямки сучасної наукової революції та становлення постнекласичної науки. 

18.                       Синергетика як загальнонаукова дослідницька програма вивчення процесів самоорганізації. (Г.Хакен). Складність, темпоральність, цілісність - риси нового світобачення (за І.Пригожиним).

19.                       Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму.

20.                       Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації.

21.                       Філософська інтерпретація і світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів. Можливий, віртуальний і дійсний типи існування.

22.                       Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі.

23.                       Самоорганізація як становлення складного цілого. Типи цілісності складних систем, що самоорганізуються, та їх динамічна стійкість.

24.                       Філософські засади наукових картин світу: причинність і детермінізм.

25.                       Причинність і необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони.

26.                       Ймовірнісна причинність в некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового.

27.                       Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинне визначених процесів в детермінованому хаосі.

28.                       Філософські засади фрактальної геометрії як геометрії динамічного хаосу. Фрактальна геометрія як новий спосіб розуміння складності.

29.                       Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем.

30.                       Філософські засади наукових картин світу: простір і час.

31.                       Проблема скінченності і нескінченності простору і часу в контексті космологічних уявлень : класичних (Н''ютон), релятивістських (Ейнштейн, Фрідман), сучасних (Вайнберг, Лінде).

32.                       Проблема незворотності часу в класичній, некласичній, постнекласичній фізиці. Специфіка біологічного часу як внутрішнього часу живих систем.

33.                       Багаторівневість наукової методології.

34.                       Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи.  (Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії.)

35.                       Методи теоретичного дослідження та структура теоретичного знання. 

36.                       Методи емпіричного дослідження та структура емпіричного знання.

37.                       Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

38.                       Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.