ПРОГРАМА
ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 09.00.09 -
ФІЛОСОФІЯ НАУКИ
Загальна редакція програми – проф.Добронравова І.С.
Укладачі: проф.Добронравова І.С.
проф.Сидоренко Л.І.
доц.Кравчук А.А.
Кандидатський іспит по спеціальності 09.00.09 повинен включати питання з філософії науки як самостійного напрямку в історії світової філософії і уявлення про науку в інших класичних і сучасних філософських напрямках, а також філософію й методологію конкретних наук.
РОЗДІЛ І
Наука як об'єкт філософського дослідження.
1. Філософські аспекти осмислення науки.
Наука як соціальний та історичний феномен. Передумови становлення науки. Донаукові форми знання. Основні аспекти існування науки: система знань, вид діяльності, соціальний інститут, феномен культури. Місце науки в системі духовної культури. Основні функції науки. Вплив науки на спосіб життєдіяльності сучасної людини.
Ідеали науки Нового часу: об’єктивність та новітність. Засади науки: норми наукового дослідження (стиль мислення), наукова картина світу, філософські засади. Історичний тип наукової раціональності як система засад науки. Глобальні наукові революції як зміна типів наукової раціональності. Класичний ідеал наукової раціональності та його втілення у класичному типі наукової раціональності. Некласичний тип наукової раціональності: відносність до засобів спостереження як запорука об’єктивності. Постнекласичний тип наукової раціональності: врахування поза наукових цінностей суб’єкта для забезпечення об’єктивності. Класична, некласична та постнекласична наука.
Моральні та правові регулятиви розвитку науки. Етика науки.
2. Наука в історії філософії.
Особливості виникнення та формування науково-теоретичного мислення. Філософські засади наукової проблематики. Математичні надбання піфагорійської школи. Проблема нескінченності в постановці елеатів. Наукові програми Демокріта, Платона, Аристотеля.
Філософсько-теологічний контекст розвитку наукового мислення в середні віки. Герменевтичний характер природознавства. Гуманістична спрямованість наукового пізнання у Відродженні. Проблема нескінченності у філософії Відродження (Кузанський, Копернік, Бруно). Природа як математичний універсум. Філософські засади нової математики. Відділення фізики від метафізики: Г.Галілей. Світоглядні засади наукової революції XVI - XVII ст.
Формування поняття науки Нового часу. Становлення класичного ідеалу наукової раціональності. Емпіризм та раціоналізм як його варіанти. Проблема методу в філософії Нового часу. Індуктивний метод Ф.Бекона. Метафізичне обґрунтування наукового дослідження Декартом. Картезіанська концепція науки. Ідея створення загальної універсальної науки (Г.Лейбніц). Філософське обґрунтування атомізму XVII ст. Філософські засади наукової програми І.Ньютона. Природниче вирішення проблем людського буття в Просвітництві.
Трансцендентальний спосіб обґрунтування І.Кантом можливості теоретичного природознавства. Обґрунтування філософії як науки: Г.Гегель. Марксистська концепція науки. Позитивістська програма перетворення філософії на позитивну науку. Неопозитивістський аналіз науки. Феноменологічна філософія науки Е.Гусерля як спроба подолання кризи європейських наук. Концепція історико-гуманітарного знання в герменевтичній філософії Г.Гадамера. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання. Аналіз історії розвитку наукового знання в постструктуралізмі М.Фуко. Розмежування методології природничих i гуманітарних наук неокантіанством (В.Вiндельбанд, Г.Рiккерт).
Обмеження наукової раціональності в контексті розвитку філософії XX ст. Ірраціоналізм як альтернатива раціоналізму в філософії й культурі. Модерністське розв'язання проблеми співвідношення релігії та науки в неотомізмі. Свобода наукової творчості і моральні регулятиви розвитку наукового пізнання. М.Гайдеггер про науку як сутнісне явище Нового часу.
РОЗДІЛ ІІ
Методологiчнi концепції сучасної філософії.
1.Методологічна концепція логічного аналізу (Б.Рассел, Л.Вiтгейнштейн, неопозитивізм).
Парадокси в підвалинах математики (теорії множин) та спроба їх вирішення в теорії типів i теорії дескрипцій. ( за книгою Б.Рассела "Мій філософський розвиток" розділ 7). Розуміння філософії як логічного аналізу науки та антиметафізична настанова. Логічне прояснення думок як завдання філософії, поняття логічного атомізму ( за книгою Л.Вiтгейнштейна "Логiко-фiлософський трактат").
Емпіричний редукцiонiзм "Вiденського гуртка", принцип верифiкацiї.
Мова науки ( теоретична мова i мова спостереження, необхідність її семантичного аналізу ( за книгою Р.Карнапа " Фiлософiя фізики", ч.5)
Методологічна концепція лінгвістичного аналізу. ( Теорія мовного значення як вжитку в "пізнього" Вiтгейнштейна: концепція "мовних ігор" та "сімейних схожостей").
2. Методологічна концепція прагматизму.
Поняття істини у прагматизмі (Ч.Пiрс, У.Джемс). Теоретичне знання як різновид інтелектуальної поведінки. Iстиннiсть як корисність. Прагматистськi концепції у філософії науки (інструменталізм, операцiоналiзм)
3. Методологічна концепція конвенцiоналiзму (А. Пуанкаре).
Iнтерпретацiя наукового закону як умовно (за конвенцією) прийнятого положення. Оцінка наукової теорії на основі її зручності та доцiльностi для практичних дій.
3. Методологічна концепція критичного рацiоналiзму.
К.Поппер про поступ наукового знання. Фалiбiлiзм. Принцип фальсiфiкацiонiзму.
Методологія науково-дослiдницьких програм I.Лакатоса. Раціональна реконструкція історії науки.
Критична оцінка пізнавальних цінностей в модель наукової раціональності Л.Лаудана.
4. Методологічна концепція релятивізму.
"Методологічний анархізм" П.Фейерабенда: принцип пролiферацiї теорій та теза про їх несумiрнiсть, теоретична завантаженість досвіду.
Теза Дюгема-Куайна про неможливість перевірки окремих суджень, а тільки теоретичної системи загалом. Онтологічна відносність за В.Куайном.
5. Методологiчнi концепцiї історизму. (Т.Кун, С.Тулмiн).
Основні поняття концепції наукових революцій Т.Куна: парадигма, наукове співтовариство, нормальна наука, наукова революція.
Поняття концептуальної революції у С.Тулмiна. Новації та вiдбiр.
6. Методологічна концепція реалізму.
"Науковий реалізм" У.Селларса: буденна i наукова мови як основа побудови картин свату.
Х.Патнем про труднощі розуміння істини як відповідності. Критика метафізичного реалізму та критеріальної інституціоналізованої раціональності. Реалізм «з людським обличчям».
12. Діяльнісний підхід в методології науки.
В.С. Стьопін про генетико-конструктивістське розуміння наукової теорії. Операціональний статус теоретичних схем.. Роль наукової картини світу та культурних цінностей в розумінні та розвитку теоретичного знання.
РОЗДІЛ ІІІ.
Філософія й методологія конкретних наук
1. Філософія й методологія фізики.
Класичний, некласичний та постнекласичний етапи в розвитку фізики, стилі наукового мислення й картини світу. Глобальні наукові революції, становлення класичної фізики, перехід до некласичної фізики на початку XX ст. і сучасна наукова революція переходу до нелінійного природознавства як постнекласичного етапу розвитку не тільки фізики, але й природознавства в цілому.
Еволюціонізм у сучасній фізичній картині світу. Світ як предмет фізичних теорій і космологічних сценаріїв. Унітарні теорії фізичних взаємодій та їх застосування в космології. Концепція множинності світів та її філософські засади. Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Світ як матерія, затримана у своїй особливості. Світ і Універсам. Світ, що самоорганізується як ціле і на різних рівнях його структурної організації.
Проблеми простору і часу в історії філософії й фізики. Суб'єктивне і об'єктивне абсолютне і відносне як характеристики простору і часу у філософських засадах різних фізичних картин світу. Проблема незворотності часу в класичній, некласичній та сучасній фізиці. Проблема скінченності та нескінченності простору й часу в контексті космологічних уявлень класичних механістичних (Галілей, Ньютон Лаплас, Больцман) некласичних релятивістських (Ейнштейн, Мінковський, Фрідман, Амбарцумян) і постнекласичних (Вайнберг, Лінде) уявлень.
Фізична реальність і типи фізичних об'єктів. Частинки й поля. Дальнодія і близькодія. Типи фундаментальних фізичних взаємодій та проблема їх єдності. Фізичні системи в механіці термодинаміці, квантовій, релятивістській і квантово-релятивістській фізиці. Типи цілісності систем що самоорганізуються: цілісність, що самоорганізується, ціле як результат самоорганізації, тотальне ціле. Стійкість фізичних систем як динамічна стійкість. Проблема когерентності в процесах, що самоорганізуються. Принцип підлеглості проти принципу редукції.
Філософські проблеми квантової теорії. Дискусія Н.Бора й А.Ейнштейна. Парадокс А.Ейнштейна, Подольського, Розена. Нерівність Белла й доведення повноти квантової механіки. Нелокальність квантових ефектів і обмеженість множинного підходу. Вихідна квантово-механічна єдність світу як генетична єдність у сучасній картині світу. Макроскопічні квантові явища надпровідності та надплинність як виявлення квантово-механічної єдності. Квантово-механічна цілісність одиниць речовини і живих організмів. Принцип відносності до засобів спостереження як зважання на активність суб'єкту пізнання.
Структура й функції фізичної теорії. Види фізичних теорій: емпіричні (описові), математизовані, дедуктивізовані (гіпотетико-дедуктивні). Методи побудови фізичних теорій: метод принципів. Метод математичної гіпотези. Фізична теорія як більш або менш дедуктивізована система гіпотез різного ступеню загальності. Роль математики у формулюванні теоретичних виразів і одержанні теоретичних висновків. Емпірична й семантична інтерпретації термінів фізичної теорії. Ідеалізовані об'єкти теорії (абстрактні об'єкти і теоретичні конструкти) як елементи теоретичних моделей, відносно яких формулюються закони теорії. Теоретичні моделі, що складають фундаментальні й спеціальні теоретичні схеми як ядра фундаментальних і спеціальних фізичних теорій. Співвідношення абстрактних об'єктів фізичної теорії і фізичної картини світу (В.С. Стьопін). Правила відповідності як спосіб емпіричної інтерпретації теоретичних термінів. Операціональні визначення. Емпіричні схеми як абстрактне вираження реальних експериментів. Данні спостереження та емпіричні факти. Теоретична навантаженість емпіричних фактів: т.зв. "приладові теорії" зв'язок теоретичних і емпіричних схем.
Рівні методологічної свідомості: філософська методологія, загальнонаукова методологія, конкретно-наукова методологія. Взаємозв'язок і відносна незалежність цих рівнів.
Методологічні принципи науки як вимоги до наукової (фізичної теорії) та її співвідношення з науковим (фізичним) експериментом.
Принцип спостережуваності або вимога принципової спостережуваності. Вимога пояснювальної сили теорії. Вимога передбачувальної сили теорії. Принцип простоти теорії або вимога принципової простоти. Принцип відповідності як регулятив співвідношення між новою фізичною теорією та її попередницею.
Методологічні принципи фізичних дослідницьких програм. Принципи дальнодії та близькодії. Принцип когерентності. Принципи симетрії та закони збереження. Просторово-часові та динамічні симетрії. Принцип спонтанного порушення симетрії й проблема незворотності часу. Принцип редукції (класична фізика) та принцип підлеглості (синергетика). Принцип доповняльності в квантовій фізиці. Філософія й методологія нелінійного природознавства (синергетика, нелінійна термодинаміка, теорія динамічного хаосу тощо).
Синергетика як загальнонаукова дослідницька програма. Математична аналогія як метод формування предмета теорій самоорганізації. Об"єднання загальних принципів та математичних моделей у ядрі нової програми без попереднього створення та узагальнення фундаментальної теорії.
Проблеми причинності і детермінізм у класичній, некласичній та постнекласичній фізиці. Детермінація, причинність, детермінізм принцип причинності. Методологічні принципи причинності різних дослідницьких програм і типи співвідношення категорій необхідності і випадковості, можливості і дійсності у відповідних типах фізичних законів. Лапласівський детермінізм і динамічні закони. Статистичні закони й концепція ймовірносної причинності. Ситуації біфуркації у нелінійних теоріях самоорганізації та їх розуміння як ситуацій формування причин. Детермінований хаос і проблема непередбачуваності причинно визначених процесів.
Принцип підлеглості як вираз способу самоорганізації як становлення нового цілого. Форсування цілим, що само організується, частин з наявних елементів середовища. Розширення поняття когерентності. Поняття атрактору як можливих варіантів майбутніх станів середовища, що визначають поведінку елементів системи, якщо вони знаходиться в околі атрактору або на межі різних околів. Незворотність нелінійних процесів. Фрактальна геометрія динамічного хаосу як новий спосіб розуміння складності. Феномен самоподібності у хаосі. Опис становлення природної різноманітності та виділення її стабільних форм у термінах математичних моделей детермінованого хаосу.
Нелінійна термодинаміка та розв'язання проблеми теплової смерті Всесвіту. Природність ускладнення з термодинамічних позицій. Спонтанність переходу від хаосу до порядку.
2. Філософія й методологія математики.
Основні філософські проблеми обґрунтування математики. Природа математичної абстракції і специфіка предмету математики. Аксіоматичний метод і його роль у математиці. Аксіоматизація математики та інших наук. Умови й границі застосування аксіоматичного методу.
Проблема нескінченності й питання обґрунтування математики. Математична нескінченність і різні абстракції здійснюваності. Актуальна нескінченність і теоретико-множинне обґрунтування математики. Потенційна нескінченність і конструктивне обґрунтування математики.
Проблема істини в аксіоматичних і формалізованих системах математики. Проблема існування в математиці. Математичне існування й несуперечливість. Математичне існування й конструктивність.
Філософські дискусії навколо проблем засад математики. Криза засад математики на поч. XX ст. і виникнення нових шкіл обґрунтування. Парадокси теорії множин і логіки. Логіцизм. Формалізм. Інтуїціонізм і конструктивізм. Гільбертова програма обґрунтування математики. Теореми Геделя про неповноту та їх вплив на дослідження по обґрунтуванню математики.
З. Філософія та методологія біології та екології.
Сучасна біологія як система знань, культурний та цивілізаційний феномен. Гуманізація біологічного пізнання "Людиноцентризм" як суттєва ознака біологічного пізнання ХХI ст. Культурно-гуманістичний сенс сучасної біології. Предметна сфера філософії біології. Особливості філософії біології і їх детермінованість складністю об'єкта біологічного дослідження. Взаємозв'язок соціокультурних, світоглядних, етичних та методологічних проблем в філософії біології. Філософії біології в західній та вітчизняній філософії: представники та школи. Інтерес до філософії біології у 70-80-ті роки ХХ ст. та його зв‘язок з бурхливим розвитком молекулярної біології. Структура проблематики філософії біології в 90-ті роки ХХ ст. - на початку ХХІ ст. Філософія біології та біофілософія. Проблемне поле та дослідницькі завдання біофілософії. Біофілософія та «філософія життя». Структура біофілософії та її світоглядно-методологічні виміри.
Потреба етичного самовизначення науки в 70-х - 80-х роках ХХ ст. та роль сучасної біології в виникненні етики науки. "Виклик" біології щодо філософії та потреба нового етосу науки. Поняття персональної етики, морального вибору, моральної відповідальності в сучасній етиці науки. Проблеми етики в біологічному пізнанні. Моральні принципи як регулятиви біологічного пізнання в постнекласичному пізнанні живого. Етичні виміри новітніх біотехнологічних практик (генна інженерія, клонування, транспланталогія тощо). Проблема співвідношення свободи наукової творчості й відповідальності дослідника. Розширення сфери етичного у зв‘язку з новим ставленням людини до природи в ХХ1 ст. Поняття і предмет біоетики. Біоетичні комітети та феномен профанного знання.
Структура та особливості біологічного пізнання. Емпіричний рівень біологічного дослідження: методи і форми знання. Теоретичний рівень біологічного дослідження: відтворення сутності живого. Проблема теоретичного синтезу знань в біології 2-ої пол. ХХ ст.: наміри та підходи побудови теоретичної біології. Особливості біологічного пізнання в контексті міждисциплінарності та трансдисциплінарності. Типи наукової раціональності та їх зміна в історії біології: класична, некласична та постнекласична біологія.
Світоглядне навантаження центральних теоретичних проблем біології - походження й сутності життя та розвитку живого. Сутність живого з позицій фізики живого. Концепції еволюції живого та їх засадничі принципи (Ламарк, Дарвін, синтетична теорія еволюції). Еволюція живого з позицій синергетики.
Історичні та сучасні варіанти методологічних традицій біологічного пізнання. Редукціоністська та холістська парадигми. Можливості системного підходу і еволюціонізму. Структурно-функціональний підхід. Методологія еволюціонізму. Синергетична парадигма в сучасній біології.
Екологічна проблема як глобальна. Варіанти методологій оцінювання екологічного стану Землі й розв'язання екологічної проблеми. Можливості концепції біосфери й ноосфери в розв'язанні екологічних проблем. Творчість В.І.Вернадського. Історичні та сучасні екологічні практики та їх методологічні засади. "Римський клуб" місце його діяльності в формуванні екологічного мислення й вплив на світову громадську думку. Екологічна проблема в предметі природничих наук. Інтеграційні аспекти в розв'язанні екологічної проблеми. Екологізація сучасного наукового мислення. Аксіологічні виміри сучасної екології. Предмет та проблематика екологічної етики.
4. Філософія й методологія геології.
Сучасна геологія в системі наук. Система геологічних наук. Принципи виділення предметної галузі геологічних досліджень. Об"єкт та предмет геології. Якісно новий ступінь розвитку природи як об"єкт геології. Концепція геологічного руху, специфіка геологічної форми руху матерії. Просторово-часові аспекти геологічних досліджень. Тлумачення геологічного часу і простору В.І. Вернадським.
Логіко-гносеологічні особливості процесу пізнання в геології: проблема наукового факту, мови геологічної науки категоріальний базис і понятійний апарат геології. Геологічні теорії та гіпотези. Логічний аналіз проблем геології. Метагеологія.
Теоретичні концепції у геології: генетична концепція, концепція циклічності геологічних процесів, катастрофізм і еволюціонізм, принцип детермінізму. Проблема наукового закону. Перспективи теоретизації та математизації геологічного знання.
Еволюція парадигми геологічної науки. Геологічна наукова картина світу. Нові течії в сучасній геології неокатастрофізм, неоцніформізм тощо. Біосфера як феномен геологічної природи. Майбутнє геологічної науки. Методи й форми геологічних досліджень. Напрями методологічних досліджень у геології. Синергетичний метод у межах геологічної науки. Історико-генетичні реконструкції в геології: актуалізм історичний підхід. Системно-структурний підхід у геологічних дослідженнях. Типи моделей геологічного минулого. Методологічний аналіз ідей астрогеології.
ЛІТЕРАТУРА
Аболіна Т.Г. Етос і мораль у сучасному світі / Т.Г. Аболіна, А.М. Єрмоленко, О.О. Кисельова. - К.: Вид. ПАРАПАН, 2004. – 200 с.
Антология мировой философии.- М., 1971. – Т.3. С.548-621.
Аристотель. Сочинения в 4-х томах.Том 3. Физика. - с.61-122.
Аршинов В.И. Постнеклассические практики в контексте проблемы конвергирующих технологий (NBIC – процесс) / В. И. Аршинов // Постнеклассические практики: определение предметных областей. (Материалы международного междисциплинарного семинара) / Под общей ред. проф. Астафьевой О.Н. - М.: Макспресс, 2008. – С. 66-75.
Асмус В.Ф. Неокантианство.// Буржуазная философия кануна и начала империализма. - М., 1977.
Ахундов М.Д. Концепции пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы. - М., 1982.
Баев А.А. «Геном человека»: некоторые этико-правовые проблемы настоящего и будущего / А. А. Баев // Человек. - 1995. - №2.
Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986.
Бэкон Ф. О достоинстве и приумножении наук// Бэкон Ф. Соч. в 2-х т. - М., 1971. - Т.1.
Биоэтика: принципы, правила, проблемы / РАН. Рос. нац. ком. по биоэтике; Ин-т человека; Отв. ред. и сост. – д. филос. н., проф. Б.Г.Юдин – М.: Эдиториал УРСС, 1998. – 470 с.
Бэкон Ф. Новый Органон // Бэкон Ф. Соч. в 2-х т. - М., 1972. Т.2
Бэкон Ф. Великое восстановление наук.// Бекон Ф. Соч. в 2-х томах, - М., 1971. - Т.1.
Вайнберг С. Первые три минуты. - М., 1981.
Вековшинина С.В. Биоэтика в эпоху глобальных технологий / С.В.Вековшинина, В.Л. Кулиниченко // Практична філософія. – 2004. - № 1. – С.36-48.
Вернадский В. И. Научная мысль как планетное явление / В. И. Вернадский // Размышления натуралиста: В 2 кн. – Кн. 2. – М.: Наука, 1977. – 192 с.
Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста / В. И. Вернадский. – М.: Наука, 1988. – 520 с.
Вiтгенштейн Л. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. - Київ: Основи, 1995.
Гадамер Х.-Г. Iстина i метод (фрагменти) //Читанка з iсторiї фiлософiї. Книга Зарубiжна фiлософiя ХХ ст. - К., 1993.
Гайденко П.П. Анализ математических предпосылок научного знания в неокантианстве Марбуржской школы // Концепции науки в буржуазной философии и социологии (вторая половина ХIХ-ХХ в.). - М., 1973.
Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. Становление и развитие первых научных програм. М., 1980.
Гардашук Т. В. Концептуальні параметри екологізму / Т. В.Гардашук. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2005. - 200 с.
Гнатик Е.Н. Генетическая инженерия человека: Вызовы, проблемы, риски / Е.Н. Гнатик. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 240с.
Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.А. Теория и ее объект.- М., 1973.
Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли / Л. Н. Гумилев ; [Под ред. доктора геогр. наук. профессора В. С. Жекулина]. – 2 изд. испр. и доп. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. - 496 с.
Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопр.филос. - 1992. - №7.
Гьосле В. Практична філософія в сучасному світі / Вітторіо Гьосле ; [пер. з нім., примітки та післямова Анатолія Єрмоленка]. - К.: Лібра, 2003. – 248 с
Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы всемерно исправлять свой разум и доискивать истину в науках. // Декарт Р. Соч. в 2-х томах, - М., 1989. - Т.1.
Джемс У. Прагматизм. – Киев: “Украина”, 1995.
Дiльтей В. Виникнення герменевтики//Сучасна зарубiжна фiлософiя: Течiї i напрямки. Хрестоматiя. - К., 1996.
Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. - К., 1990.
Добронравова I.С. Наукова бачення мiсця людини в свiтi //Фiлософiя. Курс лекцiй. Лекцiя 14. - К., 1993.
Добронравова І.С., Л.І.Сидоренко Філософія та методологія науки Підручник. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2008, 223с.
Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня філософія науки. Підручник. — К.: Логос, 2009, 243с.
Єрмоленко А. М. Соціальна етика та екологія. Гідність людини – шанування природи / А.М.Єрмоленко. – К.: Лібра, 2010. – 416 с.
Идеалы и нормы научного исследования. – Минск, 1981.
Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації // Г. Йонас; [Пер. з нім. А. Єрмоленко, В. Єрмоленко]. – К.: Лібра, 2001. – 400 с.
Кант И. Пролегомены ко всякой метафизике, могущей возникнуть в смысле науки //Кант И. Соч. в 6-ти т. - М., 1965. Т.4, ч.1.
Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959.
Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. - М.: Прогресс, 1971.
Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка //Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998.
Кисельов М. М. Екополітичні зрізи глобалізації / М. М. Кисельов // Практична філософія. – 2002. – № 1. С.111-122.
Климонотович Н.Ю. Без формул о синергетике. - Минск: Вышайша школа, 1986.
Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение//Вопр. философии, 1992.- №12.
Крисаченко В. С. Екологічна культура: теорія і практика : Навч.посібник / В. С. Крисаченко. – К.: Заповіт, 1996. - 352 с.
Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. - К., 1983.
Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. К., 1974.
Куайн В. Онтологическая относительность //Современная философия науки. - М., 1996.
Кун Т. Структура научных революций. М., 1977.
Кун Т. Объективные, ценностные суждения и выбор теории //Современная философия науки. - М., 1996.
Лакатос И. Бесконечный регресс и обоснование математики // Современная философия науки. - М., 1996.
Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. – М.: “Медиум”, 1995.
Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции// Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М., изд-во “Прогресс”, 1978.
Лекторский В.А. Операционализм//Современная буржуазная философия. – М., 1972.
Лекторский В.А., Швырёв В.С. Методологический анализ науки. (Типы и уровни). - //Философия, методология, наука. - М., 1972.
Лаудан Л. Наука и ценности//Современная философия науки. - М., 1996.
Леви-Стросс К. Структурная антропология. - М., 1983.
Линде А.Д. Раздувающаяся Вселенная. - УФН, т.144, вып.2. окт.1994.
Маєр-Абіх К. М. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту / Клаус Міхаель Маєр-Абіх ; [пер. з нім., передмова Єрмоленка А. М.]. – К.: Лібра, 2004. – 196 с. (Розум і суспільство).
Малкольм Н. Мур и обыденный язык //Аналитическая философия ХХ века. - М., 1993.
Мамардашвили М. Кантовские вариации.- М., 1997.
Мамардашвили М.К. Классический и неклассический идеалы рациональности. М., 1994 (Второе, исправленное издание. Первое - 1984, Тбилиси).
Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема//Вопр.филос. - 1990. - №10.
Методологические принципы физики. – М., 1975.
Мельвиль Ю.К. Чарльз Пирс и прагматизм. – М., 1968.
Мельвиль Ю.К. Прагматизм.//Буржуазная философия ХХ века М., 1974.
Микешина Л.А. Детерминация научного познания. Л., 1973.
Моисеев Н.Н. Экология, нравственность, политика //Вопр.филос. - 1989. - №5.
Молчанов Ю.Б. Четыре концепции времени в философии и физике. - М., 1977.
Мур Дж. Доказательство внешнего мира //Аналитическая философия ХХ века. - М., 1993.
Мякишев Г.Я. От динамики к статистике. - М., 1983.
Надточаев А.С. Философия и наука в эпоху античности. – М., 1990.
Найдыш В. М. Концепции современного естествознания / В. М. Найдыш : [Учебник. Изд.3-е, переработанное и дополненное]. – М.:Альфа-М; ИНФРА-М, 2007. – 704 с.
Наука и культура: гуманистический аспект.- Харьков. 1991.
Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.
Николис Г., Пригожин И. Познание сложного. - М., 1990. Приложение 5.
Новые технологии и продолжение эволюции человека? Трансгуманистический проект будущего / Отв. ред. Валерия Прайд, А.В. Коротаев. – М.: Издательство ЛКИ, 2008.- С. 31-45.
Остин Дж. Значение слова //Аналитическая философия ХХ века.- М., 1993.
Пайтаген Х.-О., Рихтер П.Х. Красота фракталов. - М., 1993.
Патнем Х. Введение к книге "Реализм и разум" //Современная философия науки. - М., 1996.
Патнем Х. Философы и человеческое понимание //Современная философия науки. - М., 1996.
Патнем Х. Реализм с человеческим лицом. – В кн. Аналитическая философия: становление и развитие. Антология. М.: «Прогресс – Традиция», 1998. С. 466-494.
Печенкин А.А. Операционалистическая трактовка логики науки у П.Бриджмена//Концепции науки в буржуазной философии и социологии (вторая половина ХІХ – ХХ в.). – М., 1973.
Попович М.В. Рацiональнiсть i вимiри людського буття. -К., 1997.
Поппер К. Реализм и цель науки//Современная философия науки. - М., 1996.
Поппер К. Логика и рост научного знания. М.:Прогрес, 1983.
Поттер В.Р. Биоэтика: мост в будущее / В.Р.Поттер ; [Пер. с англ. Т.Г.Будковской. Под ред.С.В. Вековшининой, В.Л.Кулиниченко]. – К.: Видавець Вадим Карпенко, 2001. – 216 с.
Пригожин И., Николис Г. Познание сложного - М., 1992.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. - М., 1986.
Пуанкаре А. О науке. - М.: Наука 1983.
Рассел Б. Мое философское развитие //Аналитическая философия ХХ века. - М., 1993.
Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы. - М., 1957. ( или К., 1997).
Рассел Б. Логический атомизм//Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998.
Рейхенбах Г. Направление времени. - М., 1982.
Рейхенбах Г. Философия пространства и времени. - М., 1985.
Раушенбах Б.В. Точные науки и науки о человеке //Вопр.филос. 1984. - №4.
Рикер П. Что меня занимает последние 30 лет // Историко-философский ежегодник-1990. - М., 1991.
Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. // Культурология ХХ век. Антология.- М., 1995.
Роберт С. Коэн. Эрнст Мах. Физика, восприятие и философия науки. //Современная прогрессивная философская и социологическая мысль в США. - М., 1977.
Ровинский Р. Е. Синергетика и процессы развития сложных систем / Р. Е. Ровинский //Вопросы философии. – 2006. – №.2. – С.163 - 169.
Рожанский И.Д. Естественно-научные сочинения Аристотеля. //Аристотель. Соч. в 4-х тт. Том 3. - с.5-13.
Рубанець О.М. Проблема клонування людини: про взаємодію когнітивного та трансцендентного // Практична філософія. – 2003. - № 4 (№ 10). – С.126-135.
Селларс У. Научный реализм или "миролюбивый" инструментализм? // Структура и развитие науки. - М., 1977.
Сидоренко Л.И. Методологическое измерение этоса постнеклассического биологического исследования / Л.И. Сидоренко // Культурный контекст социальной самоорганизации: сборник. – К.: КНУ, 2006. – С.184-192.
Сидоренко Л.І. Аксіологічні аспекти в сучасній екології // Практична філософія. – 2007 - №3.- С.22-28
Сидоренко Л.І. Біологія ХХ1 ст.: методологічні пропозиції в контексті постнекласичної раціональності // Практична філос.– 2009. - №4. - С.3-9.
Сидоренко Л.І. Проблеми етики науки в постнекласичному дискурсі //Філософські проблеми гуманітарних наук. Альманах. – 2010. - № 19. – С.121-125.
Спенсер Г. Синтетическая философия. - К., 1997.
Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации //Вопр.филос. - 1989. - №10.
Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации.- М. 1994.
Степин В.С. Структура и эволюция теоретических знаний. //Природа научного познания". - Минск. 1979.
Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997.
Степин В.С. Становление научной теории. – Минск, 1976.
Степин В.С. Теоретическое знание. М.: «Прогресс-Традиция», 2000 – 744 с.
Тихонов А.А. Гносеологические отношение.Статус и структу ра. // Филос. науки, 1991, №1.
Тулмин Ст. Концептуальные революции в науке //Структура и развитие науки: Из Бостонских исследований по философии науки. М. 1978.
Тулмин Ст. Человеческое понимание. – М.,1984.
Уитроу Дж. Естественная философия времени. - М., 1964.
Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М., 1986.
Философия и методология науки (под ред.В.И.Купцова). - М., 1996.
Френкель А., Бар-Хиллел И. Основания теории множеств. - М., 1966.
Фролов И.Т., Юдин Б.Г. Этика науки. - М., 1986.
Фуко М. Археология знания. - К., 1996.
Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции / Ф.Фукуяма; Пер. с англ. М.Б.Левина. – М.:ООО «Издательство АСТ»: ОАО»Люкс», 2004. – 349, [3] c. – (Philosophy).
Хабермас Ю. Будущее человеческой природы. На пути к либеральной евгенике? / Ю. Хабермас / Пер. с нем. – М.: Издательство «Весь Мир», 2002. – 144 с.
Хайдеггер М. Время картины мира.// Время и бытие. М., 1993.
Хилл Т. Современные теории познания. М.: Прогресс, 1965.
Чизолм Р. Философия и обыденный язык //Аналитическая философия ХХ века. - М., 1993.
Швейцер А. Благоговение перед жизнью / А. Швейцер ; [Сб работ] : Пер. с нем. Сост. и послесл., с.522-545, А.А.Гусейнова; Общ. ред. А.А.Гусейнова, М.Г.Селезнева. – М.: Прогресс, 1992. – 572 с.
Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. М., 1978.
Шлик М. Поворот в философии //Аналитическая философия ХХ века. - М., 1993.
Шлик М. О фундаменте познания //Аналитическая философия ХХ века. - М., 1993.
Шустер Г. Детерминированный хаос. - М., 1988.
Этос науки / РАН. Ин-т философии; Ин-т истории естествознания и техники. Отв. ред. Л. П. Киященко и Е. З. Мирская. – М.: Akademia, 2008. – С.205-233. (Коллективная монография: философия и социология науки).
Юдин Б. Биотехнологическое конструирование человека / Б. Юдин // Биология и культура. – М.: Канон +, 2004. – С. 461-491.
Юм Д. Сокращенное изложение "Трактата о человеческой природе"// Соч. В 2-х т. - М., 1966. Т.1.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
для складання кандидатського іспиту з спеціальності 09.00.09 - філософія науки.
1. Наука як соціальний та історичний феномен.. Основні аспекти існування науки: система знань, вид діяльності, соціальний інститут, феномен культури.
2. Місце науки в системі духовної культури. Основні функції науки. Вплив науки на спосіб життєдіяльності сучасної людини.
3. Ідеали науки Нового часу: об’єктивність та новітність.
4. Засади науки: норми наукового дослідження (стиль мислення), наукова картина світу, філософські засади.
5. Історичний тип наукової раціональності як система засад науки.
6. Глобальні наукові революції як зміна типів наукової раціональності. Класичний ідеал наукової раціональності та його втілення у класичному типі наукової раціональності.
7. Некласичний тип наукової раціональності: відносність до засобів спостереження як запорука об’єктивності.
8. Постнекласичний тип наукової раціональності: врахування поза наукових цінностей суб’єкта для забезпечення об’єктивності.
9. Класична, некласична та постнекласична наука.
10. Моральні та правові регулятиви розвитку науки. Етика науки.
11. Заснування фізичного методу Г.Галілеєм. Природа як математичний універсум.. Формування поняття науки Нового часу.
12. Становлення класичного ідеалу наукової раціональності. Емпіризм та раціоналізм як варіанти його втілення в класичному типі раціональності. .
13. Проблема методу в філософії Нового часу. Індуктивний метод Ф.Бекона. Метафізичне обґрунтування наукового дослідження Декартом.
14. Трансцендентальний спосіб обґрунтування І.Кантом можливості теоретичного природознавства.
15. Розмежування методології природничих i гуманітарних наук неокантіанством (В.Вiндельбанд, Г.Рiккерт).
16. М.Гайдеггер про науку як сутнісне явище Нового часу.
17. Методологічна концепція логічного аналізу (Б.Рассел, Л.Вiтгейнштейн, неопозитивізм).
18. Логічне прояснення думок як завдання філософії, поняття логічного атомізму ( за книгою Л.Вiтгейнштейна "Логiко-фiлософський трактат").
19. Емпіричний редукцiонiзм "Вiденського гуртка", принцип верифiкацiї.
20. Мова науки ( теоретична мова i мова спостереження, необхідність її семантичного аналізу ( за книгою Р.Карнапа " Фiлософiя фізики", ч.5)
21. Методологічна концепція лінгвістичного аналізу. ( Теорія мовного значення як вжитку в "пізнього" Вiтгейнштейна: концепція "мовних ігор" та "сімейних схожостей").
22. Методологічна концепція прагматизму. Поняття істини у прагматизмі (Ч.Пiрс, У.Джемс).. Прагматистськi концепції у філософії науки (інструменталізм, операцiоналiзм). Фалібілізм.
23. Методологічна концепція конвенцiоналiзму (А. Пуанкаре).
24. Критичний раціоналізм К.Попера. Фалiбiлiзм. Принцип фальсiфiкацiонiзму.
25. Методологія науково-дослiдницьких програм I.Лакатоса. Раціональна реконструкція історії науки.
26. Критична оцінка пізнавальних цінностей в модель наукової раціональності Л.Лаудана.
27. "Методологічний анархізм" П.Фейерабенда: принцип пролiферацiї теорій та теза про їх несумiрнiсть, теоретична завантаженість досвіду.
28. Методологiчнi концепцiї історизму. (Т.Кун, С.Тулмiн).
29. Х.Патнем про труднощі розуміння істини як відповідності. Реалізм «з людським обличчям».
30. В.С. Стьопін про генетико-конструктивістське розуміння наукової теорії. Операціональний статус теоретичних схем.. Роль наукової картини світу та культурних цінностей в розумінні та розвитку теоретичного знання.
31. Фундаментальні й спеціальні теоретичні схеми в структурі теорій. Співвідношення абстрактних об'єктів фізичної теорії і фізичної картини світу (В.С. Стьопін).
32. Правила відповідності як спосіб емпіричної інтерпретації теоретичних термінів. Операціональні визначення. Емпіричні схеми як абстрактне вираження реальних експериментів.
33. Данні спостереження та емпіричні факти. Теоретична навантаженість емпіричних фактів: т.зв. "приладові теорії" зв'язок теоретичних і емпіричних схем.
34. Рівні методологічної свідомості: філософська методологія, загальнонаукова методологія, конкретно-наукова методологія. Взаємозв'язок і відносна незалежність цих рівнів.
35. Методологічні принципи науки як вимоги до наукової (фізичної теорії) та її співвідношення з науковим (фізичним) експериментом.
36. Принцип спостережуваності або вимога принципової спостережуваності. Вимога пояснювальної сили теорії. Вимога передбачувальної сили теорії. Принцип простоти теорії або вимога принципової простоти.
37. Ідеалізовані об'єкти теорії (абстрактні об'єкти і теоретичні конструкти) як елементи теоретичних моделей, відносно яких формулюються закони теорії.
Питання з філософії й методології конкретних наук
1. Філософія й методологія фізики.
1. Класичний, некласичний та постнекласичний етапи в розвитку фізики, стилі наукового мислення й картини світу.
2. Глобальні наукові революції, становлення класичної фізики, перехід до некласичної фізики на початку XX ст. і сучасна наукова революція переходу до нелінійного природознавства як постнекласичного етапу розвитку не тільки фізики, але й природознавства в цілому.
3. Еволюціонізм у сучасній фізичній картині світу. Світ як предмет фізичних теорій і космологічних сценаріїв.
4. Унітарні теорії фізичних взаємодій та їх застосування в космології. Концепція множинності світів та її філософські засади.
5. Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Світ як матерія, затримана у своїй особливості. Світ і Універсам. Світ, що самоорганізується як ціле і на різних рівнях його структурної організації.
6. Проблеми простору і часу в історії філософії й фізики. Суб'єктивне і об'єктивне абсолютне і відносне як характеристики простору і часу у філософських засадах різних фізичних картин світу.
7. Проблема незворотності часу в класичній, некласичній та сучасній фізиці.
8. Проблема скінченності та нескінченності простору й часу в контексті космологічних уявлень класичних механістичних (Галілей, Ньютон Лаплас) некласичних релятивістських (Ейнштейн, Мінковський, Фрідман, Амбарцумян) і постнекласичних (Вайнберг, Лінде) уявлень.
9. Фізична реальність і типи фізичних об'єктів. Частинки й поля. Дальнодія і близькодія. Типи фундаментальних фізичних взаємодій та проблема їх єдності.
10. Типи цілісності систем що самоорганізуються: цілісність, що самоорганізується, ціле як результат самоорганізації, тотальне ціле.
11. Стійкість фізичних систем як динамічна стійкість. Проблема когерентності в процесах, що самоорганізуються. Принцип підлеглості проти принципу редукції.
12. Філософські проблеми квантової теорії. Принцип відповідності як регулятив співвідношення між новою фізичною теорією та її попередницею.
13. Дискусія Н.Бора й А.Ейнштейна. Парадокс А.Ейнштейна, Подольського, Розена. Нерівність Белла й доведення повноти квантової механіки.
14. Макроскопічні квантові явища надпровідності та надплинність як виявлення квантово-механічної єдності. Квантово-механічна цілісність одиниць речовини і живих організмів.
15. Принцип відносності до засобів спостереження як врахування активності суб'єкту пізнання.
16. Структура й функції фізичної теорії.
17. Види фізичних теорій: емпіричні (описові), математизовані, дедуктивізовані (гіпотетико-дедуктивні).
18. Методи побудови фізичних теорій: метод принципів, метод математичної гіпотези. Фізична теорія як більш або менш дедуктивізована система гіпотез різного ступеню загальності.
19. Роль математики у формулюванні теоретичних виразів і одержанні теоретичних висновків. Емпірична й семантична інтерпретації термінів фізичної теорії.
20. Методологічні принципи фізичних дослідницьких програм. Принципи дальнодії та близькодії.
21. Принципи симетрії та закони збереження. Просторово-часові та динамічні симетрії.
22. Принцип спонтанного порушення симетрії й проблема незворотності часу.
23. Принцип редукції (класична фізика) та принцип підлеглості (синергетика). Принцип доповняльності в квантовій фізиці.
24. Філософія й методологія нелінійного природознавства (синергетика, нелінійна термодинаміка, теорія динамічного хаосу тощо).
25. Синергетика як загальнонаукова дослідницька програма.
26. Проблеми причинності і детермінізм у класичній, некласичній та постнекласичній фізиці.
27. Детермінація, причинність, детермінізм принцип причинності. Методологічні принципи причинності різних дослідницьких програм і типи співвідношення категорій необхідності і випадковості, можливості і дійсності у відповідних типах фізичних законів.
28. Лапласівський детермінізм і динамічні закони.
29. Статистичні закони й концепція ймовірносної причинності.
30. Ситуації біфуркації у нелінійних теоріях самоорганізації та їх розуміння як ситуацій формування причин. Детермінований хаос і проблема непередбачуваності причинно визначених процесів.
31. Принцип підлеглості як вираз способу самоорганізації як становлення нового цілого.
32. Незворотність нелінійних процесів.
33. Динамічний хаос як єдність порядку і безладу.
34. Фрактальна геометрія динамічного хаосу як новий спосіб розуміння складності.
35. Нелінійна термодинаміка та природність ускладнення з термодинамічних позицій.
2. Філософія й методологія математики.
1. Основні філософські проблеми обґрунтування математики.
2. Природа математичної абстракції і специфіка предмету математики. Аксіоматичний метод і його роль у математиці.
3. Аксіоматизація математики та інших наук. Умови й границі застосування аксіоматичного методу.
4. Проблема нескінченності й питання обґрунтування математики. Математична нескінченність і різні абстракції здійснюваності. Актуальна нескінченність і теоретико-множинне обґрунтування математики. Потенційна нескінченність і конструктивне обґрунтування математики.
5. Проблема істини в аксіоматичних і формалізованих системах математики. Проблема існування в математиці. Математичне існування й несуперечливість. Математичне існування й конструктивність.
6. Філософські дискусії навколо проблем засад математики. Криза засад математики на поч. XX ст. і виникнення нових шкіл обґрунтування. Парадокси теорії множин і логіки. Логіцизм. Формалізм. Інтуїціонізм і конструктивізм.
7. Гільбертова програма обґрунтування математики. Теореми Геделя про неповноту та їх вплив на дослідження по обґрунтуванню математики.
З. Філософія та методологія біології та екології.
1. Сучасна біологія як система знань, культурний та цивілізаційний феномен.
2. Гуманізація біологічного пізнання "Людиноцентризм" як суттєва ознака біологічного пізнання ХХI ст.
3. Предметна сфера філософії біології. Особливості філософії біології і їх детермінованість складністю об'єкта біологічного дослідження. Взаємозв'язок соціокультурних, світоглядних, етичних та методологічних проблем в філософії біології.
4. Філософії біології в західній та вітчизняній філософії: представники та школи. Інтерес до філософії біології у 70-80-ті роки ХХ ст. та його зв‘язок з бурхливим розвитком молекулярної біології.
5. Структура проблематики філософії біології в 90-ті роки ХХ ст. - на початку ХХІ ст.
6. Філософія біології та біофілософія. Проблемне поле та дослідницькі завдання біофілософії. Біофілософія та «філософія життя».
7. Потреба етичного самовизначення науки в 70-х - 80-х роках ХХ ст. та роль сучасної біології в виникненні етики науки. "Виклик" біології щодо філософії та потреба нового етосу науки.
8. Поняття персональної етики, морального вибору, моральної відповідальності в сучасній етиці науки. Проблеми етики в біологічному пізнанні.
9. Етичні виміри новітніх біотехнологічних практик (генна інженерія, клонування, транспланталогія тощо).
10. Проблема співвідношення свободи наукової творчості й відповідальності дослідника. Розширення сфери етичного у зв‘язку з новим ставленням людини до природи в ХХ1 ст.
11. Поняття і предмет біоетики. Біоетичні комітети та феномен профанного знання.
12. Структура та особливості біологічного пізнання. Емпіричний рівень біологічного дослідження: методи і форми знання.
13. Теоретичний рівень біологічного дослідження: відтворення сутності живого. Проблема теоретичного синтезу знань в біології другої половини ХХ ст.: наміри та підходи побудови теоретичної біології.
14. Особливості біологічного пізнання в контексті міждисциплінарності та трансдисциплінарності.
15. Типи наукової раціональності та їх зміна в історії біології: класична, некласична та постнекласична біологія.
16. Світоглядне навантаження центральних теоретичних проблем біології - походження й сутності життя та розвитку живого.
17. Сутність живого з позицій фізики живого.
18. Концепції еволюції живого та їх засадничі принципи (Ламарк, Дарвін, синтетична теорія еволюції). Еволюція живого з позицій синергетики.
19. Історичні та сучасні варіанти методологічних традицій біологічного пізнання. (Редукціоністська та холістська парадигми. Можливості системного підходу і еволюціонізму. Структурно-функціональний підхід. Методологія еволюціонізму. Синергетична парадигма в сучасній біології.)
20. Екологічна проблема як глобальна. Варіанти методологій оцінювання екологічного стану Землі й розв'язання екологічної проблеми.
21. Можливості концепції біосфери й ноосфери в розв'язанні екологічних проблем.
22. Творчість В.І.Вернадського. Історичні та сучасні екологічні практики та їх методологічні засади.
23. "Римський клуб" місце його діяльності в формуванні екологічного мислення й вплив на світову громадську думку. Екологічна проблема в предметі природничих наук. Інтеграційні аспекти в розв'язанні екологічної проблеми. Екологізація сучасного наукового мислення. Аксіологічні виміри сучасної екології. Предмет та проблематика екологічної етики.
4. Філософія й методологія геології.
1. Сучасна геологія в системі наук. Система геологічних наук. Принципи виділення предметної галузі геологічних досліджень.
2. Об’єкт та предмет геології. Якісно новий ступінь розвитку природи як об’єкт геології. Концепція геологічного руху, специфіка геологічної форми руху матерії.
3. Просторово-часові аспекти геологічних досліджень. Тлумачення геологічного часу і простору В.І. Вернадським.
4. Логіко-гносеологічні особливості процесу пізнання в геології: проблема наукового факту, мови геологічної науки категоріальний базис і понятійний апарат геології.
5. Геологічні теорії та гіпотези. Логічний аналіз проблем геології. Метагеологія.
6. Теоретичні концепції у геології: генетична концепція, концепція циклічності геологічних процесів, катастрофізм і еволюціонізм, принцип детермінізму. Проблема наукового закону. Перспективи теоретизації та математизації геологічного знання.
7. Еволюція парадигми геологічної науки. Геологічна наукова картина світу. Нові течії в сучасній геології неокатастрофізм, неоцніформізм тощо. Біосфера як феномен геологічної природи. Майбутнє геологічної науки. Методи й форми геологічних досліджень.
8. Напрями методологічних досліджень у геології. (Синергетичний метод у межах геологічної науки. Історико-генетичні реконструкції в геології: актуалізм історичний підхід. Системно-структурний підхід у геологічних дослідженнях. )
9. Типи моделей геологічного минулого. Методологічний аналіз ідей астрогеології.