КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

філософський факультет ______________________________________________

(назва факультету, інституту)

Кафедра (циклова комісія) _ кафедра філософіі та методології науки ___________________________________________

       (для коледжів)

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

                                                                                     Заступник декана/директора

                                                                                                          з навчальної роботи

                                                                                     ______________________

                                                                                                           «____»____________2016 року

 

РОБОЧА  ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

__філософія____________________________________________________________

(повна назва навчальної дисципліни)

для студентів

для студентів бакалаврів, 4-й курс

 

напрям підготовки  _8040203___фізика_________________________________________________

           (шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність  _8040203___фізика_______________________________________________________________________________________________________

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація   фізика високих енергій, ядерна енергетика, оптика, оптотехніка, молекулярна фізика, фізика космосу, теоретична фізика, фотоніка, фізика металів, фізика функціональних матеріалів, квантова теорія поля, _фізичне матеріалознавство

_____________________________________________________

(назва спеціалізації)

 

 

 

КИЇВ – 2016__

 

ВСТУП

Навчальна дисципліна _ філософія  

                                                                              (назва дисципліни)

є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «____бакалавр________________» галузі знань _фізика

з напряму підготовки _8040203___фізика ________________, спеціальності - ______8040203___фізика ____________

          (шифр і назва напряму підготовки)                                  (шифр і назва спеціальності)

Дана дисципліна ___________нормативна______________________________________

                                                                                              (нормативна, за вибором)

 за спеціальністю (спеціалізацією) 8040203___фізика ____________________________________.

                                               (зазначити спеціальність, у випадку дисципліни спеціалізації відповідну спеціалізацію)

Викладається у ___1_____ семестрі ____1__ курсу бакалавр__________в обсязі – _53__ год. [1]

                                                                                                                                                       (зазначається загальний обсяг)

( _3__ кредитів ECTS[2]) зокрема: лекції –17 ___ год., практичні ____ год. семінарські заняття – 34__ год., лабораторні – __ год., самостійна робота – ___ год. У курсі передбачено _2__ змістових модулі та _2__ модульна(і) контрольна(і) робота(и). Завершується дисципліна – іспитом

Мета дисципліни здобуття студентами базових знань з методології, методики та організації наукової діяльності для забезпечення їхньої професійної соціалізації як дослідників

Завдання – Забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: сутність філософських проблем, тем, ідей,

вміти: вміти аналізувати філософські та наукові тексти.

володіти навиками критичного мислення ………..

Місце дисципліни (в структурно-логічній схемі підготовки фахівців відповідного напряму). курс "Філософія" є нормативним курсом для підготовки бакалаврів

Зв’язок з іншими дисциплінами. з з фундаментальними фізичними дисциплінами в філософському аспекті їх розгляду
Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 6___, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми ___ - ___. Обов’язковим для іспиту/заліку є ___________________________________.

                                                                              (зазначаються умови, невиконання яких унеможливлює допуск до іспиту чи заліку)

Оцінювання за формами контролю[3]: (як приклад)

 

ЗМ1

ЗМ ХХ

Min. – _ балів

Max. – __ бали

Min. – __ бали

Max. – __ балів

Усна відповідь

1

5

1

5

Доповнення

1

3

1

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модульна контрольна робота 1

7

 

 

 

Модульна контрольна робота 2

7

 

 

 

„3” мінімальна/максимальна оцінку, яку може отримати студент.

1 мінімальна/максимальна залікова кількість робіт чи завдань.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 20_____ балів для одержання іспиту/заліку обов’язково здати в письмовому вигляді роботи (тема, кількість та обсяг робіт обговорюються індивідуально).

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

 

Змістовий модуль1

Змістовий модуль2

іспит / залік

Підсумкова оцінка

Мінімум

___10

_10____

/____

20

Максимум

30_____

30______

40/___

100

При цьому, кількість балів:

·     1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

·     35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

·     60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

·     65-74  відповідає оцінці «задовільно»;

·     75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

·     85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);     

·     90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

  Шкала відповідності (за умови іспиту)             Шкала відповідності (за умови заліку)

За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

Зараховано

85 – 89

75 – 84

65 – 74

60 – 64

1 – 59

не зараховано

За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

5

відмінно

85 – 89

4

добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

не задовільно

1 – 34

 

 


ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1    Назва

Вступ (за наявності)    Назва ……………………………………………………….

 

Тема 1.        Назва ……………………………………………………………… (5 год.)[4]

Короткий виклад питань, які передбачається висвітлити у даній темі.

 

Тема 2. ………………………………………………………………………..(6 год.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


СТРУКТУРА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  ЛЕКЦІЙ  І  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ

№ п/п

Назва  лекції

Кількість годин

лекції

семінари

С/Р

Змістовий модуль 1   Змістовий модуль 1. Філософська пропедевтика

1

Вступ. Вступ до філософії.

 

1

8

2

2

Тема 1  Тема 2. Історія філософії в її зв’язку з розвитком науки

5

2

3

Лекція 2. 1. Антична філософія.

Лекція 2.2. Філософія середньовіччя та філософія епохи Відродження.

Лекція 2.3. Філософія Нового часу

 

 

 

 

4

Тема 3. Західноєвропейська філософія від середини ХIХ по ХХ ст. Основні тенденції

3

8

 

 

Модульна контрольна робота 1

 

2

 

Змістовий модуль 2   . Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія Назва

5

Тема 1. Метафізика: основні метафізичні поняття та проблеми.

2

2

 

6

Тема 2. Філософія свідомості: проблема свідомості в історії філософії.

 

2

4

 

10

Тема 3. Філософія пізнання: основні проблеми епістемології як філософської дисципліни.

2

4

 

 

Тема 4. Фiлософiя науки.

2

4

 

11

 

 

 

 

 

Підсумкова  модульна  контрольна  робота

 

2

 

 

ВСЬОГО

17

34[5]

51

Загальний обсяг _____ год.[6], в тому числі:

Лекцій__17__ год.

Семінари34 год.

Самостійна робота - ____ год.

 


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Змістовий модуль 1. Філософська пропедевтика

Тема 1. Вступ до філософії.

1. Філософія і міфологія. Передумови філософського осмислення світу та предмет філософії. Проблема виникнення науки.

2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський, науковий.

3. Філософія та історія філософії. Періодизація, загальна характеристика основних етапів.

4. Структура філософського знання. Основні філософські підрозділи: онтологія, теорія пізнання, етика, логіка, естетика, філ. антропологія, соціальна філософія, філос. ф. та методологія науки. Додаткові структурні розділи: аксіологія, філософія конкретних наук (ф. математики, фізики, історії, біології), філософія свідомості, філософія мови, філософія техніки, філософія культури та ін.

Тема 2. Історія філософії в її зв’язку з розвитком науки

Лекція 2. 1. Антична філософія.

1. Місце та роль античної філософії в історії світової філософії.

2. Періодизація, загальна характеристика основних етапів.

3. Філософія досократиків:

3.1. Натурфілософські пошуки першоначала в Мілетській школі, Піфагорійському союзі та філософії Геракліта.

3.2. Проблема буття в Елейській школі. Вчення про буття Парменіда, тотожність мислення та буття, апорії Зенона.

3. 3. Грецькі атомісти. Проблема необхідності та випадковості.

4. Грецьке Просвітництво: софісти та Сократ.

5. Класичний період давньогрецької філософії.

5.1. Філософія Платона: теорія ейдосів, теорія пізнання, теорія ідеальної держави; 5.2. Філософія Аристотеля: критика Платона, вчення про форму та матерію, проблема руху і 4 причини. Етика вчення про евдаймонию. Логіка: силогізм та з закони логіки. систематизація наук, метафізика, психологія, логіка, соціальні погляди.

6. Антична філософія періоду еллінізму: стоїки, скептики, кініки, епікурейці.

Лекція 2.2. Філософія середньовіччя та філософія епохи Відродження.

1. Середньовіччя як нова соціокультурна реальність. Статус філософії.

2. Основні теологічні проблеми та їхні філософські інтерпретації: полеміка між номіналізмом і реалізмом, віра та знання, душа та тіло.

3. Схоластика як культурне явище, та її вплив на розвиток філософії.

4. Гуманізм та новий ідеал людини.

Лекція 2.3. Філософія Нового часу

1.Раціоналізм та емпіризм як основні напрямки філософії Нового часу.

2. Проблема методу: індукція та дедукція

2. 1. Емпіричний метод Ф.Бекона, проблема індукції, ідоли розуму

2.2. Раціоналістичний метод Декарта: метод універсального сумніву, принцип cogito, ergo sum; основні правила методу, обмеженість дедукції.

3. Проблема субстанції: монізм, дуалізм та плюралізм.

3.1. Дуалістична онтологія Декарта: ідея Бога, матеріальна та духовна субстанції, проблема свідомості.

3.2. Монізм Спінози: субстанція, модуси і атрибути.

3.3. Плюралістична монадологія Ляйбніца: монади, ідея множинності світів, принцип наперед встановленої гармонії.

3. 4. Критика ідеї субстанції в англійському емпіризмі: Дж.Лок, Дж, Беркли, .Юм.

Лекція 2. 4. Філософія Просвітництва. Німецька класична філософія

1. Філософія Просвітництва. Основні просвітницькі ідеї: ідея розуму, соціальних свобод, прогресу і природи людини.

2. Німецька класична філософія: представники та основні ідеї

3. Філософія Іммануїла Кант: теорія пізнання і етика.

3.1."Коперніканський переворот"у філософії, ідея трансценденталізму.

3.2. Категоричний імператив і засади кантіанської етики.

4. Система абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Гегеля. Специфіка діалектика Гегеля.

5. Філософія К.Маркса: антропологічні ідеї та соціальна філософія. Вплив марксизму на філософськи тенденції XX століття.

Тема 3. Західноєвропейська філософія від середини ХIХ по ХХ ст. Основні тенденції

Лекція 3.1. Особливості переходу від класичного до некласичного філософствування.

1. Криза класичної філософії в середині 19 століття. Основні ознаки некласичної філософії.

2. Утілітарізм та лібералізм Дж.Мілля.

3. Філософія релігії С.К’єркегора.

4. Основні ідеї філософії Ф.Ніцше.

Лекція 3.2. Основні напрямки сучасної філософії

1. Фрейдизм та неофрейдизм. Філософські ідеї в психоаналізі.

 2. Феноменологія та екзистенціалізм як напрями філософії XX ст.

2.1. Є.Гусерль як засновник феноменології.

2.2. Герменевтика Г.Габермаса.

2.3. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм.

2.4. Ідея свободи і відповідальності, проблема сенсу життя і природи людини у філософії Ж.П.Сартра і А.Камю.

3. Позитивізм, логічний позитивізм та історична школа в філософії науки.

3.1. Позитивізм І хвилі (О. Конт, Спенсер, Дж.С. Міль).

3.2. Позитивізм ІІ хвилі (емпіріокритицизм Е.Маха та Р.Авенаріуса).

3.3. Аналітична філософія і логічний позитивізм (ІІІ хвиля позитивізму).

3.4. Постпозитивізм: "Структура наукової революції" Т.Куна та методологічний анархізм П.Фойєрабенда

4.Прагматизм та неопрагрматизм.

5. Структуралізм та постмодернізм: загальна характеристика та основні представники.

 

Семінарські заняття

Тема 1. Вступ до філософії.

1. Філософія і міфологія. Передумови філософського осмислення світу та предмет філософії. Проблема виникнення науки.

2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський, науковий.

3. Філософія та історія філософії. Періодизація, загальна характеристика основних етапів.

4. Структура філософського знання. Основні філософські підрозділи: онтологія, теорія пізнання, етика, логіка, естетика, філ. антропологія, соціальна філософія, філос. ф. та методологія науки. Додаткові структурні розділи: аксіологія, філософія конкретних наук (ф. математики, фізики, історії, біології), філософія свідомості, філософія мови, філософія техніки, філософія культури та ін.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Причепій Є.М. Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. — К. : Аграрна наука, 2000

2.     Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. М., 1990.

3.     Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия. - М., 1991.

Тема 2. Історія філософії в її зв’язку з розвитком науки

 2. 1. Антична філософія.

1. Місце та роль античної філософії в історії світової філософії.

2. Періодизація, загальна характеристика основних етапів.

3. Філософія досократиків:

3.1. Натурфілософські пошуки першоначала в Мілетській школі, Піфагорійському союзі та філософії Геракліта.

3.2. Проблема буття в Елейській школі. Вчення про буття Парменіда, тотожність мислення та буття, апорії Зенона.

3. 3. Грецькі атомісти. Проблема необхідності та випадковості.

4. Грецьке Просвітництво: софісти та Сократ.

5. Класичний період давньогрецької філософії.

5.1. Філософія Платона: теорія ейдосів, теорія пізнання, теорія ідеальної держави; 5.2. Філософія Аристотеля: критика Платона, вчення про форму та матерію, проблема руху і 4 причини. Етика вчення про евдаймонию. Логіка: силогізм та з закони логіки. систематизація наук, метафізика, психологія, логіка, соціальні погляди.

6. Антична філософія періоду еллінізму: стоїки, скептики, кініки, епікурейці.

 

Література

1.     Причепій Є.М. Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. — К. : Аграрна наука, 2000

2.     Рассел Б. Історія західної філософії. - К., 1995

3.     Радугин А.А. Философия. Курс лекций. - М., 1995.

4.     Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997

2. Філософія середньовіччя та філософія епохи Відродження.

1. Середньовіччя як нова соціокультурна реальність. Статус філософії.

2. Основні теологічні проблеми та їхні філософські інтерпретації: полеміка між номіналізмом і реалізмом, віра та знання, душа та тіло.

3. Схоластика як культурне явище, та її вплив на розвиток філософії.

4. Гуманізм та новий ідеал людини.

 

Література

1.     Причепій Є.М. Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. — К. : Аграрна наука, 2000

 

2.     Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997

 

3. Філософія Нового часу.

1. Проблема методу: індукція та дедукція

2. Раціоналізм та емпіризм як основні напрямки філософії Нового часу.

1.1. Основні ідеї філософії раціоналізму (Декарт, Спіноза, Ляйбніц)

1.2. Основні ідеї англійського емпіризму (Бекон, Лок, Беркли, Юм)

3. Проблема субстанції: монізм, дуалізм та плюралізм. Критика ідеї субстанції в англійському емпіризмі.

 

Література

1.     Причепій Є.М. Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. — К. : Аграрна наука, 2000

2.     Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997

3.     Рассел Б. Історія західної філософії. - К., 1995

 

4 .Німецька класична філософія.

1. Німецька класична філософія: представники та основні ідеї

2. Іммануїл Кант: теорія пізнання.

2. Етика І.Канта.

3. Специфіка діалектика Гегеля.

4. Філософія К.Маркса: антропологічні ідеї та соціальна філософія. Вплив марксизму на філософськи тенденції XX століття.

Література

1.     Орлов С.В. История философии. - СПб., 2006.

2.     Причепій Є.М. Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. — К. : Аграрна наука, 2000

3.      Радугин А.А. Философия. Курс лекций. М.,1995.

4.      Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997

 5. Західноєвропейська філософія від середини ХIХ по ХХ ст. Основні тенденції.

1. Криза класичної філософії в середині 19 століття.Основні ознаки некласичної філософії.

2. Утілітарізм та лібералізм Дж.Мілля.

3. Філософія релігії С.К’єркегора.

4. Основні ідеї філософії Ф.Ніцше.

5. Фрейдизм та неофрейдизм. Філософські ідеї в психоаналізі.

7. Феноменологія та екзістенціаналізм як напрями філософії XX ст..

8. Позитивізм, логічний позитивізм та історична школа в філософії науки.

9. Прагматизм та неопрагрматизм.

9. Структуралізм та постмодернізм: загальна характеристика та основні представники.

Література

1.     Причепій Є.М. Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. — К. : Аграрна наука, 2000

2.     Орлов С.В. История философии. - СПб., 2006.

3.     Радугин А.А. Философия. Курс лекций. М.,1995.

4.     Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997

Контрольні питання та завдання

1.     Визначення філософії: історичні форми та сучасність.

2.     Місце та значення історії філософії в освоєнні філософського знання.

3.     Дисциплінарна структура філософського знання.

4.     Основні етапи розвитку давньогрецької філософії.

5.     Загальна характеристика античної філософії.

6.     Підходи до розуміння сутності людини у софістів і Сократа.

7.     Загальна характеристика філософії Платона.

8.     Загальна характеристика філософії Аристотеля.

9.     Етичні уявлення епікурейців і стоїків.

10.                       Особливості, періоди розвитку та основні проблеми середньовічної філософії.

11.                       Основні філософські проблеми в філософії Нового часу.

12.                       Проблема методу в філософії Нового часу.

13.                       Філософія Р.Декарта. Основні ідеї праці "Філософські медитації".

14.                       Класична німецька філософія: основні ідеї та персоналії.

15.                       Теорія пізнання І. Канта. Новизна гносеологічних уявлень І.Канта.

16.                       Моральна філософія І.Канта. Новизна етичних уявлень Канта.

17.                       Марксистська філософія. Історичний матеріалізм К. Маркса (визначення основних положень)

18.                       Лібералізм та утилітаризм Дж.С.Мілля.

19.                       Етичне вчення Дж.С.Мілля. Зміст та значення утілітарізму в історії моральної філософії.

20.                       Ірраціоналізм ХІХ ст.: філософські ідеї та персоналії.

21.                       Основні тенденції і напрямки західної філософії ХХ ст.

22.                       Прагматизм як напрям філософії XX ст.

23.                       Позитивізм як напрям філософії XX ст.

24.                       Екзистенціалізм як напрям філософії XX ст.

25.                       Структуралізм та постмодернізм: загальна характеристика та основні представники.

 

Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія

Тема 1. Метафізика: основні метафізичні поняття та проблеми.

1. Метафізичні питання в історії філософії та в сучасній філософії.

2. Онтологія як філософське вчення про буття. Вчення про "буття" в історії філософії.

1. Категоріальний вираз буття: "єдине", "множинне", "явище", "сутність", "якість", "властивість", "кількість", "частина", "ціле", "хаос", "порядок", "простір", "час".

2. Проблема субстанції.

3. Каузальність. Детермінізм: фізичний та логічний.

4. Проблема універсалій: номіналізм та реалізм про універсалії.

5. Проблема часу: абсолютна концепція часу та час як відношення між подіями. Напрямок часу.

6. Критика метафізики в філософії XX століття.

 

Тема 2. Філософія свідомості: проблема свідомості в історії філософії.

1. Проблема свідомості в історії філософії

1. Античність: метафора свідомості. Середньовіччя: душа, дух, тіло. Новий час: самосвідомість, "cogito".

2. Німецька класична філософія: активність свідомості,розсудок і розум.

3. Марксизм: свідомість як відображення.

3. Фрейдизм: свідоме і несвідоме.

2. Проблема виникнення свідомості.

3. Основні проблеми сучасної філософії свідомості.

3.1. Ідеалізм, матеріалізм та функціоналізм в філософії свідомості.

3.2. Логічний біхевіорізм.

3.3. Феноменологічне розуміння свідомості.

4. Філософія свідомості та когнітивна наука .

1. Когнітивна наука як міждисциплінарне дослідження інтелектуальної когнітивної свідомості.

2. Основні етапи розвитку когнітивної науки, сфера сучасних досліджень та майбутні перспективи.

 

Тема 3. Філософія пізнання: основні проблеми епістемології як філософської дисципліни.

1. Головні питання теорії пізнання в історії філософії та в сучасній філософії.

2. Проблема визначення знання.

3. Скептицизм. Види скептичних аргументів.

4. Обґрунтування: фундаменталізм та когерентизм.

5. Теорії істини.

6. Види знання: емпіричне та теоретичне знання.

 

Тема 4.Фiлософiя науки.

1. Генеза науки.

1. Проблема виникнення науки.

2. Періодизація науки. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки.

2. Наука як соціокультурний феномен.

1. Наука в системі техногенної цивілізації.

2. Наука як соціальний інститут і явище культури.

3.Світоглядно-етичні проблеми сучасної науки.

3. Наука як пізнавальний феномен.

1. Наукове знання, його специфiка i будова.

2. Проблема iстини в науковому пiзнаннi.

3. Наукова рацiональнiсть. Iсторичнi типи рацiональностi.

4. Методологiя наукового пiзнання.

5. Основні проблеми філософії науки.

Семінарські заняття

Тема 6. Метафізика: основні метафізичні поняття та проблеми.

1. Метафізичні питання в історії філософії та в сучасній філософії.

2. Онтологія як філософське вчення про буття. Вчення про "буття" в історії філософії.

1. Категоріальний вираз буття: "єдине", "множинне", "явище", "сутність", "якість", "властивість", "кількість", "частина", "ціле", "хаос", "порядок", "простір", "час".

2. Проблема субстанції.

3. Каузальність. Детермінізм: фізичний та логічний.

4. Проблема універсалій: номіналізм та реалізм про універсалії.

5. Проблема часу: абсолютна концепція часу та час як відношення між подіями. Напрямок часу.

6. Критика метафізики в філософії XX століття.

Література

1.      Введение в философию. Под редакцией И.Фролова. - М., 1989. Гл. Познание.

2.      Причепій Є.М. Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. — К. : Аграрна наука, 2000

3.     Надольний І. Ф., Андрущенко В. П., Бойченко І. В., Розумний В. П., Буслинський В. А. Філософія : Навч. посіб. для студ. і аспірантів гуманіт. спец. вищих навч. закладів — К. : Вікар, 1999

4.     Петрушенко В. Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації / В.М. Піча (наук.ред.,унаочнення). — К. : Каравела, 2001.

 

Тема 7. Філософія свідомості: проблема свідомості в історії філософії.

1. Проблема свідомості в історії філософії

1. Античність: метафора свідомості. Середньовіччя: душа, дух, тіло. Новий час: самосвідомість, "cogito".

2. Німецька класична філософія: активність свідомості,розсудок і розум.

3. Марксизм: свідомість як відображення.

3. Фрейдизм: свідоме і несвідоме.

2. Проблема виникнення свідомості.

3. Основні проблеми сучасної філософії свідомості.

3.1. Ідеалізм, матеріалізм та функціоналізм в філософії свідомості.

3.2. Логічний біхевіорізм.

3.3. Феноменологічне розуміння свідомості.

4. Філософія свідомості та когнітивна наука .

1. Когнітивна наука як міждисциплінарне дослідження інтелектуальної когнітивної свідомості.

2.Основні етапи розвитку когнітивної науки, сфера сучаснихдосліджень та майбутні перспективи.

Література

1.     Введение в философию. Под редакцией И.Фролова. - М., 1989. Гл. Познание.

2.      Причепій Є.М. Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. — К. : Аграрна наука, 2000

3.     Надольний І. Ф., Андрущенко В. П., Бойченко І. В., Розумний В. П., Буслинський В. А. Філософія : Навч. посіб. для студ. і аспірантів гуманіт. спец. вищих навч. закладів — К. : Вікар, 1999

4.     Петрушенко В. Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації / В.М. Піча (наук.ред.,унаочнення). — К. : Каравела, 2001

Тема 8. Філософія пізнання: основні проблеми епістемології як філософської дисципліни.

1. Головні питання теорії пізнання в історії філософії та в сучасній філософії.

2. Проблема визначення знання.

3. Скептицизм. Види скептичних аргументів.

4. Обґрунтування: фундаменталізм та когерентизм.

5. Теорії істини.

6. Види знання: емпіричне та теоретичне знання.

Література

1.     Введение в философию. Под редакцией И.Фролова. - М., 1989. Гл. Познание.

2.     Причепій Є.М. Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. — К. : Аграрна наука, 2000

3.     Надольний І. Ф., Андрущенко В. П., Бойченко І. В., Розумний В. П., Буслинський В. А. Філософія : Навч. посіб. для студ. і аспірантів гуманіт. спец. вищих навч. закладів — К. : Вікар, 1999

4.     Петрушенко В. Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації / В.М. Піча (наук.ред.,унаочнення). — К. : Каравела, 2001

Тема 9.Фiлософiя науки.

1. Генеза науки.

1. Проблема виникнення науки.

2. Періодизація науки. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки.

2. Наука як соціокультурний феномен.

1. Наука в системі техногенної цивілізації.

2. Наука як соціальний інститут і явище культури.

3.Світоглядно-етичні проблеми сучасної науки.

3. Наука як пiзнавальний феномен.

1. Наукове знання, його специфiка i будова.

2. Проблема iстини в науковому пiзнаннi.

3. Наукова рацiональнiсть. Iсторичнi типи рацiональностi.

4. Методологiя наукового пiзнання.

5. Основні проблеми філософії науки.

 

Література

1.     Введение в философию. Под редакцией И.Фролова. - М., 1989. Гл. Познание.

2.     Причепій Є.М. Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. — К. : Аграрна наука, 2000

3.     Надольний І. Ф., Андрущенко В. П., Бойченко І. В., Розумний В. П., Буслинський В. А. Філософія : Навч. посіб. для студ. і аспірантів гуманіт. спец. вищих навч. закладів — К. : Вікар, 1999

4.     Петрушенко В. Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації / В.М. Піча (наук.ред.,унаочнення). — К. : Каравела, 2001

Практичне заняття "Аналіз філософського тексту".

Форма контролю: співбесіда за результатами виконання письмової роботи.

Вимоги до роботи "Аналіз філософського тексту".

 

2. Аналіз тексту (обсяг 3 стор.).

1.1. Точна вказівка автора, назви тексту та вихідних даних (книга, сайт й т.ін.).

1.2. Стисла довідка про автора тексту: дати життя, освіта, творчий шлях, внесок в історію філософської думки.

1.3. Стисла довідка про текст: історія створення, місце і час видання, роль даної роботи у творчості філософа та її місце в історії філософії.

 

2.1. Формальна характеристика: структура (композиція), стиль, мова і т.п.

2.2. Змістовна характеристика: тема роботи, основні проблеми, засоби їх вирішення, аргументація, тощо.

2.3. Коментар фрагменту тексту: виконується у вільній формі, включає: обгрунтування вибору фрагменту, вказівку мети і методу коментарю, ключові цитати*, змістовний висновок.

3. Власні роздуми стосовно тексту

Додаткова література

1.     Аналитическая философия: Становление и развитие. — М., 1998.

1.     Антология мировой философии: В 4-х томах. - М., 1969.

2.     Асмус В.Ф. Античная философия - М., 1976 (1998).

1.     Антология мировой философии: В 4-х томах. - М., 1969.

1.     Бичко І.В. та ін. Філософія. Курс лекцій.- К., 1993.

1.     Бибихин В. В. Философия и религия // Вопросы философии. 1992. № 7

2.     Бультман Р. Новый завет и мифология // Вопросы философии. 1992. № 11.

3.     Вригт Г. X. Логико-философские исследования. М., 1986.

2.     Горак Г.І. Філософія. Курс лекцій.- К., 1998.

3.     Гуссерль Є. Логические исследования. – К., 1995.

4.     Деннет Д. Онтологическая проблема сознания // Аналитическая философия: Становление и развитие. — М., 1998, с. 360-375.

4.     Канке. Философия. Исторический и систематический курс. - М., 1999.

5.     Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Вестник МГУ», сер. 7 «Философия», № 6, 1993, с. 11-26 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/carnap/01.html#_ftn1

6.     Карнап Р. Философские основания физики.- M., 1971

5.     Кесседи Ф.Х. От мифа к логосу. - М., 1972.

6.     Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. - М., 1985.

7.     Лакатос И. Доказательства и опровержения (Как доказывают теоремы). - М., 1967

8.     Найссер У. Познание и реальность. Смысл и принципы когнитивной психологии. - М., 1981./http://ru.philosophy.kiev.ua/library/kuhn/01/00.html

9.     Леви-Стросс К. Структурная антропология. – М., 1983.

10.                       Лекторский В.А. Субъект, Объект. Познание. - М., 1980.

11.                       Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду// Філос. і соціол. думка. 1992. №7.

12.                       Лосев А. Ф. Дерзания духа. М., 1988.

13.                       Лосева И. Н. Миф и религия... // Вопросы философии. 1992. № 7.

14.                       Мамардашвили М. Сознание как философская проблема //"ВФ". 1990. №10.

15.                       Никифоров А. А. Философия как личный опыт // Заблуждающийся разум? М., 1990.

16.                        Патнэм Х. Философия сознания. — М., 1999.

17.                        Поппер К. Логика и рост научного знания. - М., 1983.

18.                        Прист С. Теории сознания. — М., 2000.

19.                       Проблема сознания в современной западной философии. - М., 1989.

20.                        Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

21.                       Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/popper/02.html

22.                        Рассел Б. Философия логического атомизма /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/russell/atom.html

23.                        Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. -Киев, 1997

24.                        Радугин А.А. Философия. Курс лекций. М.,1995.

25.                        Райл Г. Понятие сознания. — М., 2000.

26.                        Рорти Р. Философия и зеркало природы. Новосибирск. Изд-во Новосиб. ун-та, 1997.— С. 97-103; 109-115.

27.                       Рубинштейн М. М. Жизнепонимание — центральная задача философии // Философия и мировоззрение. М., 1990.

28.                       Сантаяна Дж. Прогресс в философии // Вопросы философии. 1992. № 4

29.                        Сёрл Дж. Открывая сознание заново. — М., 2002.

30.                        Сёрл Дж. Мозг, сознание и программы // Аналитическая философия: Становление и развитие. — М., 1998, с. 376-400.

31.                        Современные теории познания. (Отв. Ред. В.А.Лекторский). - М., 1992

32.                       Тайлор Э. Первобытная культура. М., 1989.

33.                       Токарев С. А. Религия в истории народов мира. М., 1986.

34.                       Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. - М., 1986.

35.                       Франк С. Л. Философия и религия // Философия и мировоззрение. М., 1990.

36.                       Франк С. Л. Культура и религия // Философские науки. 1991. № 7.

37.                       Фрэзер Дж. Золотая ветвь. М., 1983.

38.                       Фрэзер Дж. Фольклор в Ветхом завете. М., 1983.

39.                       Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1989. № 9.

40.                       Хилл Т. Современные теории познания.- М.: Прогрес, 1965. - С.282-296.

41.                       Хинтикка Я. Проблема истины в современной философии//Вопр.философии. 1996. -№9.

42.                       Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. - М., 1978.

43.                       Шестов Л. Признает ли хоть один философ Бога? // Философия и мировоззрение. М., 1990.

44.                        Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М., 1991.

45.                       Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

46.                       Юшкевич П. С. О сущности философии // Философия и мировоззрение. М., 1990.

47.                       Ясперс К. Философская вера // Смысл и назначение истории. М., 1991.

 

Опрацювання першоджерел:

 

1.     Платон. Федон //Соч.: В 3т. - М., 1971 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/plato/fedon.html

2.     Платон. Пир //Соч.: В 3т. - М., 1971 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/plato/tim.html

3.     Аристотель. Никомахова етика //Соч.: В 4т. - М., 1975 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/aristotle/metaphisic/metaphisic.html

4.     Августин Аврелий. Исповедь. – М., 1991. /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/august/01/0.html

5.     Боэций. “Утешение философией” и другие трактаты. – М., 1990.

 

6.     Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч.: В 2т. - М., 1972 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

7.      Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2т. - М., 1972.

8.      Декарт Р. Правила для руководства ума. Рассуждение о методе. Первоначала философии. //Соч.: В 2т. - М., 1989. /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/descartes/rukov.html

9.     Лейбниц Г.В. Монадология // Соч. в 4 т. – М., 1982. – Т.1 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/leibnitz/mon.html

10.                        Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2 т. – М., 1957, – Т.2 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/spinoza/01/00.html

11.                        Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Локк Дж. Сочин. В 3-х томах. М.: Мысль, 1985. - Т.1.

12.                        Юм Д. Сокращенное изложение "Трактата о человеческой природе"// Соч. В 2-х т. - М., 1966. Т.1.

13.                        Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005.

14.                        Кант И. Основы метафизики нравственности // Кант И. Соч.: В 6 т.- М., 1963-1966:

15. Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

11. Ницше Ф. Избранные произведения: В 2 кн.- М.,1991.

16. Джемс У. Прагматизм.— Київ: Вид-во Україна, 1995. - С. 25-44; 98-117.

17.                        Кьеркегор С. Страх и трепет. - М., 1993.

18.                        Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990

19.                       Гуссерль Э. Картезианские размышления. — СПб., 1998.

20.                        Фрейд З. Введение в психоанализ /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/freud/01/0.html

21.                        Шопенгауэр А. Избранные произведения. - М., 1992.

22.                        Витгенштейн Л. Философские работы. Ч.1.- М., 1994.

23.                        Карнап Р. Философские основания физики. - М., 1971

24.                        Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975

25.                       Фрейд З. Психология бессознательного.- М.,1989.

26.                       Фрейд З. "Я" и "оно". - М., 1990. - С.68-107.

27.                        Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. - М.,1995.

28.                       Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного// "ВФ". 1998. №1.

Контрольні запитання та завдання

1.     Філософія і наука. Філософія науки: основні проблеми та етапи розвитку.

2.     Поняття про науку. Проблема виникнення науки.

3.     Рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний. 

4.     Методологія та основні групи методів наукового пізнання.

5.     Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.

6.     Формування та історичний розвиток проблематики філософії cвідомості.

7.     Основні проблеми сучасної філософії свідомості.

8.     Філософський зміст проблеми свідомості. Психофізична проблема. 

9.     Свідоме та несвідоме. Розуміння несвідомого в традиції психоаналізу (З.Фрейд та  К.Юнг).

10.           Етика як філософська дисципліна. Види етичних концепцій. 

11.           Етика І.Канта та Аристотеля. Порівняльний аналіз етики І. Канта та Аристотеля.

12.           Проблема істини у науковому пiзнанi.

13.           Філософські теорії істини: кореспондентна, когерентна та прагматична концепції істини.

14.           Головні питання теорії пізнання в історії філософії та в сучасній філософії: проблема визначення знання, філософський скептицизм та проблема обґрунтування.

15.           Проблема свободи в історії філософії. Екзистенціалізм як напрям філософії XX ст.

16.           Філософський зміст проблеми свідомості. Психофізична проблема. 

 

 


 ЗАВДАННЯ  МОДУЛЬНОЇ  КОНТРОЛЬНОЇ  РОБОТИ

Перша модульна контрольна робота проводиться по матеріалу Теми 1 та 2

Друга модульна контрольна робота – по матеріалу Теми 3.


РЕКОМЕНДОВАНА  ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997

.Причепій Є.М. Черній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. — К. : Аграрна наука, 2000

Орлов С.В. История философии. - СПб., 2006.

Рассел Б. Історія західної філософії. - К., 1995

Питання на іспит з курсу "Філософія"

фізичний факультет, 4-й курс, 2016 р.

Укладач доцент Т.М. Білоус

  1.                  Визначення філософії: історичні форми та сучасність.

  2.                     Місце та значення історії філософії в освоєнні філософського знання.

  3.                        Дисциплінарна структура філософського знання.

  4.                      Основні етапи розвитку давньогрецької філософії.

  5.                      Загальна характеристика античної філософії.

  6.                    Підходи до розуміння сутності людини у софістів і Сократа.

  7.                      Загальна характеристика філософії Платона.

  8.       Загальна характеристика філософії Аристотеля.

  9. Етичні уявлення епікурейців і стоїків.

  10.                     Особливості, періоди розвитку та основні проблеми середньовічної філософії.

  11. Основні філософські проблеми в філософії Нового часу.

  12.                 Проблема методу в філософії Нового часу.

  13.                      Філософія Р.Декарта. Основні ідеї праці "Філософські медитації".

  14.                    Класична німецька філософія: основні ідеї та персоналії.

  15.                   Теорія пізнання І. Канта. Новизна гносеологічних уявлень І.Канта.

  16.                       Моральна філософія І.Канта. Новизна етичних уявлень Канта.

  17.                       Марксистська філософія. Історичний матеріалізм К. Маркса (визначення основних положень)

  18.                    Лібералізм та утилітаризм Дж.С.Мілля.

  19.                        Етичне вчення Дж.С.Мілля. Зміст та значення утілітарізму в історії моральної філософії.

  20.                   Ірраціоналізм ХІХ ст.: філософські ідеї та персоналії.

  21.                       Основні тенденції і напрямки західної філософії ХХ ст.

  22.                      Прагматизм як напрям філософії XX ст.

  23.                   Позитивізм як напрям філософії XX ст.

  24.                        Екзистенціалізм як напрям філософії XX ст.

  25.                      Структуралізм та постмодернізм: загальна характеристика та основні представники.

  26.                       Філософія і наука. Філософія науки: основні проблеми та етапи розвитку.

  27.                      Поняття про науку. Проблема виникнення науки.

  28.                    Рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний. 

  29.                     Методологія та основні групи методів наукового пізнання.

  30.                   Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.

  31.                  Формування та історичний розвиток проблематики філософії cвідомості.

  32.                      Основні проблеми сучасної філософії свідомості.

  33.                    Філософський зміст проблеми свідомості. Психофізична проблема. 

  34.                      Свідоме та несвідоме. Розуміння несвідомого в традиції психоаналізу (З.Фрейд та  К.Юнг).

  35.                        Етика як філософська дисципліна. Види етичних концепцій. 

  36.                       Етика І.Канта та Аристотеля. Порівняльний аналіз етики І. Канта та Аристотеля.

  37.                       Проблема істини у науковому пiзнанi.

  38.                       Філософські теорії істини: кореспондентна, когерентна та прагматична концепції істини.

  39.                      Головні питання теорії пізнання в історії філософії та в сучасній філософії: проблема визначення знання, філософський скептицизм та проблема обґрунтування.

  40.                      Проблема свободи в історії філософії. Екзистенціалізм як напрям філософії XX ст.

  41.                       Філософський зміст проблеми свідомості. Психофізична проблема. 

 

В білеті три питання. Два питання є теоретичні зі списку вище. Третім питанням в білеті практична робота з філософською працею - аналіз тексту за схемо:

Обов'язкові тексти до опрацювання: 1)Текст з античної філософії (Платон або Аристотель).2) Діалог "Держава" Платона. 3) Праця періоду XIX ст. 4) Праця періоду XX ст.

  1. Аналіз тексту. Діалог "Держава" Платона.

  2. Аналіз тексту. Праця періоду XIX ст.

  3. Аналіз тексту. Текст з античної філософії (Платон або Аристотель)

  4. Аналіз тексту. Праця періоду XX ст.

 

 




[1] Зазначається загальна кількість годин, які виділено на дану дисципліну згідно навчального плану відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

[2] кредитів ECTS – кредит кратний 36 годинам (Наприклад, 3 кредити ECTS відповідає 108 год.).

[3] Див. Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу від 1 жовтня 2010 року, а також Розпорядження ректора «Про методику розрахунку підсумкової оцінки дисциплін, які читаються два і більше семестри» від 29 вересня 2010 року

[4] Зазначається загальна кількість годин з урахуванням лекцій, практичних (семінарських, лабораторних) і самостійної роботи.

[5] У робочій програмі навчальної дисципліни зазначається реальна кількість годин (кратне 2 год. – час тривалості пари).

[6] Загальна кількість годин, відведених на дану дисципліну згідно навчального плану.