КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

                                                                             Зам. декана 

                                                                             філософського факультету

                                                                             Комаха Л.Г.       

                                                                             ______________________

                                                                             «____» ______________201__ року

 

РОБОЧА  ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

ФІЛОСОФІЯ

 

для студентів факультету комп’ютерних наук

та кібернетики

 

галузь знань                

спеціальність                 Прикладна математика

освітній рівень              Бакалавр

освітня програма         

 

 

Форма навчання                      денна

Навчальний рік                       2017/2018

Семестр                                   5

Кількість кредитів ЕСТS                  4

Мова викладання                              українська

Форма заключного контролю         екзамен

Викладачі: Чуйко Вадим Леонідович, д.ф.н., професор кафедри філософії та методології науки;

Савицька Інна , к.ф.н., асистент кафедри філософії та методології науки

 

Пролонговано:  на 20__/20__ н.р. ________(_________) «__»___ 20__р.

(підпис, ПІБ, дата)

на 20__/20__ н.р. __________(________) «__»___ 20__р.

на 20__/20__ н.р. __________(________) «__»___ 20__р.

 

КИЇВ – 2017

Розробники: Чуйко Вадим Леонідович, д.ф.н., професор кафедри філософії та методології науки.

 

 

 

Затверджено «29» серпня 2017 р.

 

                                                          Зав. кафедри філософії та методології науки

______________________ (Добронравова І.С.)

 

 

Протокол № 1 від «29» серпня 2017 р.

 

 

 

 

Схвалено науково - методичною комісією філософського факультету

 

 

Протокол від «_____» _____________________ 201__ року №__

Голова науково-методичної комісії  ____________________ (Маслікова І.І.)

 

«_____» _________________ 20___ року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

1.Мета дисципліни –  формування вміння системно й історично визначати особливості формування філософських концепцій враховуючи соціальні, економічні, культурні, політичні чинники. Важливим завданням курсу є навчання роботі з науковою літературою та філософськими джерелами. Програма курсу орієнтована на вивчення зарубіжної та вітчизняної філософії як основу формування критичного мислення та світоглядно-методологічної культури.

2. Вимоги до вибору навчальної дисципліни:

·        До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні етапи та характеристики історико-культурного процесу, що базуються на знаннях шкільної програми дисциплін «Історії», «Людина і світ», «Художньої культури», «Етики».

Вміти розкривати зміст питань з тих, які розглядалися під час лекційних та семінарських занять, не лише репрезентувати засвоєний матеріал, а й здійснювати його аналіз, обстоювати власну точку зору на дискусійні світоглядні проблеми, працювати з першоджерелами.

Володіти елементарними навичками застосовувати набуті філософські знання при аналізі світоглядно-методологічних проблем сучасного наукового пізнання, формувати та обґрунтовувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.

3. Анотація навчальної дисципліни: дисципліна «Філософія» належить до переліку дисциплін вибору ВНЗ та викладається у 5 семестрі бакалаврату при підготовці за галуззю знань «Прикладна математика». Навчальна дисципліна «Філософія» дає можливість започаткувати основи володіння світоглядною та методологічною культурою, гуманітарного ставлення до дійсності, обґрунтованого вибору активної життєвої позиції, творіння добра шляхом зміцнення власною діяльністю держави та суспільства. Філософія для студентів комп’ютерних наук та кібернетиків – це світоглядна і водночас методологічна основа подолання меж вузькопрофесійної підготовки у ВНЗ.

4. Завдання (навчальні цілі) – навчити студентів самостійно визначати різницю основ різних філософських напрямків, течій і шкіл; сформувати вміння співвідносити філософські, світоглядні ідеї та теорії з практикою суспільного життя, включаючи здатність використовувати аналіз граничних засад культури, мислення, науки.  

5. Результати навчання:

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Результат навчання

(1. знати; 2. вміти; 3. комунікація 4. автономність та відповідальність)

Методи викладання і навчання

Методи оцінювання

Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни

ККод

Результат навчання

 

Знати:

 

 

 

11.1

Основні етапи історії формування та розвитку філософії, її проблем

Лекція, семінар, самостійна робота

Усна доповідь, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

6

11.2

Специфіку методології пізнавального і ціннісного освоєння людиною дійсності

Лекція, семінар, самостійна робота

Усна доповідь, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

6

11.3

Понятійний апарат філософського знання

Лекція, самостійна робота

Письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

7

11.4

Основні шляхи (способи) філософування

Лекція, семінар, самостійна робота

Усна доповідь, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

6

11.5

Визначати граничні засади основних філософських проблем (буття, матерія, свідомість,людина,суспільство, природа, практика, пізнання, цінності тощо) та специфіку їх трактування в різних філософських школах

Семінар, самостійна робота

Усна доповідь, презентація самостійного дослідження письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

7

11.6

Місце і роль філософії в суспільстві, її основні функції та задачі

Лекція, семінар, самостійна робота

Усна доповіді, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

8

 

Вміти:

 

 

 

22.1

Самостійно опрацьовувати філософські тексти, здійснювати їх критичний аналіз

Семінар, самостійна робота

Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту, екзаменаційна робота

7

22.2

Порівнювати світоглядні, ідеологічні та релігійні  концепції за допомогою  філософського аналізу

Семінар, самостійна робота

Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота

7

22.3

Оперувати понятійним апаратом філософії

Семінар, самостійна робота

презентація самостійного дослідження, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

6

12.4

Обґрунтовувати і відстоювати власну світоглядну і життєву позицію стосовно основних філософських проблем

Семінар, самостійна робота

Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту

7

12.5

Застосовувати отримані знання при аналізі і оцінці актуальних суспільних процесів та явищ

Семінар, самостійна робота

Усні доповіді, дискусії, письмова контрольна робота

6

22.6

Аналізувати історико-філософський процес,  предметну сферу різних філософських та природничих дисциплін

Семінар, самостійна робота

Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота

7

 

комунікація:

 

 

 

33.1

Використовувати знання іноземних мов для аналізу інформаційних інтернет-ресурсів, читання новітньої філософської літератури в підготовці до семінарських занять та написанні самостійних робіт

Семінари, самостійна робота

Усні доповіді, аналіз філософського тексту

3

33.2

Презентувати результати  самостійної роботи у вигляді доповідей, повідомлень, есе, презентацій, конспектів

Семінари, самостійна робота

Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту

3

23.3

Вести полеміку стосовно філософських питань на основі володіння категоріально-поняттєвим апаратом філософії

Семінари

Дискусії

3

 

автономність та відповідальність:

 

 

 

44.1

Самостійно шукати та критично опрацьовувати літературу з різних джерел

Самостійна робота

Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту

4

44.2

Самостійно вирішувати   завдання призначені для індивідуальної роботи

Семінари, самостійна робота

Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження,

4

44.3

Обґрунтовувати аргументованість власних рішення

Семінари, самостійна робота

Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота

3

 

6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання (необов’язково для вибіркових дисциплін)

                                      Результати навчання дисципліни

Програмні результати навчання

1.1

1.2

2.1

4.1

4.2

 

 

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

+

 

 

7.Структура курсу: у курсі передбачено 3 змістовні частини. Заняття проводяться у вигляді лекцій, семінарів, з використання інтерактивних методів навчання. Завершується дисципліна екзаменом.

Перша частина курсу «Філософська пропедевтика» присвячена розкриттю змісту понять філософія та світогляд, визначенню предмета, функцій методів філософії, її історичного розвитку.

Друга частина курсу «Теоретична  філософія» розглядає основні фундаментальні проблеми філософії.

Третя частина курсу «Практична філософія» розкриває зміст філософських концепцій, що обґрунтовують можливість свободи людини.

8. Схема формування оцінки:

          Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.6), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.6); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.3), що складає 60% загальної оцінки.

Критерії оцінювання:

·        Усна відповідь:

5 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу, першоджерела

4 бали - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності

3 бали – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, першоджерела. Має у відповіді суттєві неточності

2 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді

·        Доповнення / дискусія:

2 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми,

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію

·        Самостійна робота:

10-9 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи

8-7 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження / письмової роботи.  Допускаються несуттєві неточності

6-5 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності

4-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

·        Підсумкова письмова робота:

5-4 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи

3-2 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності

1-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

·        Кожне питання в екзаменаційній роботі (білет складається з 2 частин: тестового завдання та запитання. Тестова частина оцінюється за шкалою 30 білів, а запитання за шкалою 10 балів):

Тестове завдання:

30-26 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи

25-21 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження / письмової роботи.  Допускаються несуттєві неточності

20-11 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності

10-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

Запитання:

10-8 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи

7-4 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження / письмової роботи.  Допускаються несуттєві неточності

3-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усіх двох частин та виконання самостійних робіт

Оцінювання за формами контролю:

Види робіт

Семестрова кількість балів

Min – 35 бали

Max – 60 балів

Усна відповідь

 

«2» х 6 = 12

«5» х 4 = 20

Доповнення, участь в дискусіях

 

«1» х 6 = 6

«2» х 5 = 10

Самостійна індивідуальна робота

Дискусія з прочитаного тексту з української філософської думки

«5» х 1 = 5

«10» х 1 = 10

Аналіз філософського тексту

«6» х 1 = 6

«10» х 1 = 10

Підсумкова контрольна робота

 

«6» х 1 = 6

«10» х 1 = 10

*у разі відсутності студента на семінарському занятті, розглянуті на семінарі питання відпрацьовуються у письмовій формі.

Загальна кількість балів за аудиторну роботу складає 50% від семестрової кількості балів

 

Підсумкове оцінювання у формі екзамену: екзаменаційне оцінювання відбувається в письмовій формі. Білет складається з 2 частин: тестового завдання та запитання. Тестова частина оцінюється за шкалою 30 балів, а запитання за шкалою 10 балів, що в загальному підсумку дає 40 балів.

 

При простому розрахунку отримуємо:

 

Семестрова кількість балів

Екзамен

Підсумкова оцінка

Мінімум

35

25

60

Максимум

60

40

100

 

 

 

 

 

Студент не допускається до екзамену, якщо під час семестру набрав менше 35 балів. Для допуску до екзамену студент має здати всі самостійні роботи  та конспекти. Екзаменаційна оцінка не може бути меншою за 25 балів для отримання загальної позитивної оцінки за дисципліну.

 

Шкала відповідності:

Відмінно / Excellent

90-100

Добре / Good

75-89

Задовільно / Satisfactory

60-74

Незадовільно з можливістю повторного складання / Fail

35-59

Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни / Fail

0-34

Зараховано / Passed

60-100

Не зараховано / Fail

0-59

СТРУКТУРА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  ЛЕКЦІЙ  І  СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п

Назва  лекції

Кількість годин

Лекції

Семінари

Самостійна робота

Змістовий модуль 1: Філософська пропедевтика

1

Філософія і коло її проблем

Тема 1.  Світогляд і філософія,  предмет філософії, основні філософські науки.

 

2

2

2

2

Тема 2. Особливості філософських досліджень.

2

2

4

3

Філософія в її історії:

Тема 3. Етапи становлення філософії: філософська думка античності та середньовіччя.

2

2

4

4

Тема 4. Головні ідеї філософії  Відродження.

 

2

4

5

Тема 5. Концептуальні засади новоєвропейської філософії.

2

2

4

6

Тема 6. Ірраціоналізм та філософські студії поч. ХІХ – ХХ стол.

2

2

2

7

Тема 7. Українська філософська думка.

2

2

4

8

Тема 8. Особливості сучасної філософії.

2

2

4

9

Модульна контрольна робота 1

 

 

2

Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія

Теоретична філософія

10

Фундаментальні філософські проблеми

Тема 9. Онтологія як філософське вчення про буття.

 

2

 

2

4

11

Тема 10. Філософське вчення про пізнання та знання.

2

2

4

12

Тема 11. Філософське обґрунтування методів та методологія.

2

2

4

Практична філософія

13

Тема 12. Людина як предмет філософського осмислення.

2

 

4

14

Тема 13. Суспільство і культура як предмет філософського дослідження.

2

2

4

16

Індивідуальна самостійна робота: аналіз філософського тексту

 

 

14

17

Модульна контрольна робота 2

 

 

2

 

ВСЬОГО

26

26

66

Загальний обсяг 120 год., в тому числі:

Лекцій                  – 26 год.

Семінари             – 26 год.

Консультація       – 2 год.

Самостійна робота - 66  год.

 

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА  ЛІТЕРАТУРА:

Основна: (Базова)

 

Додаткова:

·         Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

·         Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевой «Політики». – К.: Основи. – 2003.

·         Аристотель. Соч. В 4 т. – М., 1975.

·         Арістотель Нікомахова етика. К., 2002. http://ae-lib.org.ua/texts/aristoteles__nicomachean_ethics__ua.htm

·         Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

·         Боецій. Розрада від філософії. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

·         Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

·         Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

·         Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. –  Л., 2007.

·         Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т. М., 1974-1977.

·         Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

·         Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

·         Герокліт Про природу // Тихолаз, А.Г. Геракліт. – К. : Абріс, 1995. – С.41–131.

·         Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

·         Горфункель А. X. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

·         Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

·         Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

·         Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

·         Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

·         Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

·         Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

·         Кант І. Відповідь на запитання Що таке Просвітництво // Мислителі німецького Романтизму. – Івно-Франківськ, 2003. – С. 158-161.

·         Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

·         Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

·         Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

·         Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000 – С.71-90.

·         Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

·         Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

·         Лукреций. О природе вещей. – М., 1983.

·         Лябніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. – С. 25–43.

·         Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

·         Марк Аврелий. Размышления. – М., 1985.

·         Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

·         Ортега-і-Гассет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К., 1994. http://ae-lib.org.ua/texts/ortega-y-gaset__filosofia__ua.htm

·         Паскаль Б. Думки. Філософська думка: український науково-теоретичний часопис.– К., 2009. – № 5. – С. 114–139.

·         Платон. Бенкет. – Л.: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005.

·         Платон. Діалоги. – К.: "Основи", 1995.

·         Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

·         Рікер П. Конфлікт інтерпретацій // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Л.,1996.

·         Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

·         Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

·         Сенека. Моральні листи до Луцілія. – К., 1996. http://ae-lib.org.ua/texts/seneca__ad_lucilium_epistularum_moralium__ua.htm

·         Соколов В. В. Средневековая философия. – М., 1979.

·         Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат. – К., 2005.

·         Теяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987.

·         Тіт Лукрецій Кар Про природу речей // Антична література: хрестоматія. – К., 1968. – С.407-415. http://ae-lib.org.ua/ texts/lucretius__de_rerum_natura_by_zerov__ua.htm

·         Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

·         Фіхте Й.Г. Промови до німецької нації. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 110–134.

·         Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

·         Шеллінг Ф.В. Про відношення образотворчих мистецв до природи // Мислителі німецького Романтизм. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 364–372.

·         Шинкарук В.І. Категоріальна структура наукового світогляду // Шикарук В.І Вибрані твори у 3-х т. – К, 2003. – Т.3. – Ч.1. – С.164-172.

·         Шопенгавер, А. Світ як воля і уявлення // Мислителі німецького романтизму. Івано-Франківськ. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003.