КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Філософський факультет
Кафедра філософії та методології науки
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Зам. декана
Філософського факультету
_Комаха Л.Г.
«____» ____________201__ року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Практична філософія та епістемологія науки
Для здобувачів освітньо - наукового рівню
Доктор філософії
галузь знань гуманітарні науки
спеціальність 033 філософія
освітній рівень третій (освітньо-науковий)
освітня програма філософія
Вид дисципліни вибірковий
Форма навчання денна
Навчальний рік 2017/2018
Період навчання перший рік
Кількість кредитів ЕСТS 4
Мова викладання, навчання
та оцінювання: українська
Форма заключного контролю: іспит
Викладач: д.філос.н. проф. Добронравова Ірина Серафимівна
Пролонговано: на 20_18_/20_19_ н.р. __________(___________) «_29_»_08__ 2018__р.
на 2019__/2020__ н.р. __________(___________) «27__»_08__ 2019__р.
КИЇВ – 2017
Розробник Добронравова Ірина Серафімівна,
д.філос.наук, професор, професор, зав. кафедри філософії та методології науки
ЗАТВЕРДЖЕНО
Зав. кафедри __ ___________
__________________ (Добронравова І.С. )
Протокол № _1_ від «_28_» серпня _ 20_19 р.
Схвалено науково - методичною комісією ________________________________________________________________
Протокол від «____» _____________ 20___ року №___
Голова науково-методичної комісії ____________________ (Маслікова І.І.)
«_____» _________________ 20___ року
«Практична філософія та епістемологія науки»
ВСТУП
1.Анотація. Навчальна дисципліна «Практична філософія та епістемологія науки» є складовою освітньо-наукової програми підготовки фахівців за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії». Дисципліна «Практична філософія та епістемологія науки належить до переліку навчальних дисциплін аспірантури вільного вибору аспірантів (ДВА 3.0101)) і читається українською мовою на першому році навчання.
Дисципліна спрямована на розвиток методологічної культури аспіранта і забезпечує розвиток критичного рефлексивного мислення. Розглядаються серед філософських засад сучасної науки ті, які забезпечують усвідомлення наявних альтернатив науково-технічної діяльності людини та можливих наслідків їх реалізації, а отже сприяють людській свободі та відповідальності. Опис класичних та некласичних епістемологічних моделей сучасного наукового дискурсу має прояснити епістемологічні засади саме сучасної постнекласичної науки.
2. Мета навчальної дисципліни:
дати сучасні філософські і загальнометодологічні знання в галузі науково-дослідної роботи, навчити аспірантів практично застосовувати сучасні філософські знання у процесі виконання власного наукового дослідження при розв’язанні комплексних завдань, розвивати здатність до самостійної науково-дослідницької, науково-організаційної, педагогічно-організаційної та практичної діяльності у фаховій сфері науки і у міждисциплінарній комплексній царині філософського, природничого і гуманітарного знання.
3. Попередні вимоги:
Аспірант повинен знати: основні положення філософії науки, основні категорії і теорії предметної галузі знання, специфіку пізнавального відношення і структуру пізнавальної діяльності. Аспірант повинен вміти: визначати основоположні поняття галузі знання, критично осмислювати проблеми галузі знання та проблеми на межі предметних галузей,
4. Результатами навчання постають загальні і спеціальні компетентності:
- здатність практично застосовувати сучасні філософські знання у процесі виконання власного наукового дослідження з метою розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та дослідницько-інноваційної діяльності;
- вміння з нових дослідницьких позицій формулювати загальну методологічну базу власного наукового дослідження;
- здатність усвідомлювати актуальність і мету власного наукового дослідження,
- здатність усвідомлювати значення власного наукового дослідження для розвитку інших галузей науки, суспільно-політичного, економічного життя, національної чи світової духовної культури;
- здатність брати участь у міждисциплінарних проектах комплексного наукового дослідження складних систем, використовувати результати наукових досліджень інших галузей науки для досягнення цілей власного наукового дослідження;
- знання категоріальних засад вивчення процесів самоорганізації в природі та соціокультурному світі;
- вміння продукувати нові наукові ідеї з урахуванням етичних цінностей сучасної світової культури (екологічних, етико-моральних, міжнародно-правових, релігійних тощо.);
- здатність розвивати фундаментальні гуманістичні цінності у власному науковому дослідженні;
- здатність усвідомлювати місце результатів власного наукового дослідження у суспільному житті на основі знання соціальної історії науки;
- знання і вміння застосовувати критерії наукової раціональності; вироблення стійкої моделі наукового знання, обґрунтування і істини;
- здатність розрізнення і використання у науковій практиці методологічних відмінностей природничого і гуманітарного наукових дискурсів на основі знання їх парадигмальних зразків;
- знання актуальних проблем науки в епістемологічному ракурсі;
- знання моделей наукового дослідження.
5. Результати навчання за дисципліною: (описуються з детальною достовірністю для розробки заходів оцінювання)
Результат навчання (1. знати; 2. вміти; 3. комунікація*; 4. автономність та відповідальність*) |
Методи викладання і навчання |
Методи оцінювання |
|
Код |
Результат навчання |
||
|
Знати: |
|
|
1.1 |
Визначення постнекоасичної науки, постнекласичного типу наукової раціональності. Канівське розуміння практичного як такого, що сприяє людській свободі. |
Лекція, практичні заняття, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті, реферат, есе |
1.2 |
Як може бути реалізована свобода людини, здатної до самоорганізації , виходячи з нелінійної картини світу як такого, що само організується, |
Лекція, практичні заняття, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті, реферат, есе. |
1.3 |
Нелінійні закони, що виражають реальну необхідність, яка включає в себе випадковість, а саме випадковість вибору варіанту подальшого розгортання подій в точках біфуркації.. |
Лекція, практичні заняття, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті реферат, есе |
1.4 |
Ситуації біфуркації як ситуації формування діючої причини. Нелінійність як засновок самоорганізації діючої причини, випадкові внутрішні або зовнішні впливи як умови вибору варіанту формування діючої причини з альтернативних великомасштабних флуктуацій. |
Лекція, практичні заняття, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті, Реферат, есе. |
1.5 |
Можливість визначення людиною порівняно невеликими за енергією впливами напрямку розгортання нелінійних процесів з незрівнянно більшими енергіями як підстава свободи людини і ризикованості її дій. Відповідальність суб'єкта пізнання та практичних дій. |
Лекція, практичні заняття, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті, реферат, Есе. |
1.6 |
Наука як форма знання та епістемологічний дискурс. Епістемологічні наслідки міждисциплінарної революції у науці. |
Лекція, практичні заняття, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті, Реферат, есе. |
1.7 |
Епістемологічні моделі сучасного наукового дискурсу. Нормативний та дескриптивний виміри наукового знання. Комунікативно-дискурсивний характер сучасної науки. |
Лекція, практичні заняття, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті реферат, есе. |
1.8 |
Особливості теорій сучасної нелінійної науки та їх епістемологічних засад Дескриптивність нелінійного теоретичного знання. |
Лекція, практичні заняття, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті, реферат, есе. |
1.9 |
Теорії істини в епістемологічних засадах науки. Істина як нелінійний процес. |
Лекція, практичні заняття, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті, реферат, есе. |
|
Вміти: |
|
|
2.1 |
Обирати ціннісні орієнтири дослідницької діяльності, розуміти співвідношення між науковими та поза науковими цінностями. Розуміти можливості та межі реалізації людської свободи у складному світі, що існує як само організована система. |
Практичні заняття, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті, реферат, есе. |
2.2 |
Зіставляти методологічні принципи різних типів наукової раціональності та обирати методологію, адекватну дослідницьким завданням, зважати на трансдисциплінарність методологій, готуючись до командної роботи з представниками різних дисциплін. |
Виступ на практичному занятті самостійна робота |
Виступ на практичному занятті, реферат, есе. |
2.3 |
Виходячи зі специфіки людино вимірних об’єктів постнекласичної науки, випрацювати власну систему цінностей при роботі з такими об’єктами, усвідомлювати свою дослідницьку та людську позицію. |
самостійна робота |
Виступ на практичному занятті реферат, есе. |
2.4 |
Розрізняти дескриптивні та нормативні епістемологічні моделі сучасного наукового дискурсу, інтегрувати за потреби їх настанови на основі відповідних концепцій істини. Виробляти критичне ставлення до наукових текстів за допомогою досвіду дискурс – аналізу. |
лекція, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті, реферат, есе |
2.5 |
Виявляти у власній дослідницькій діяльності роль мережі взаємозв’язків як у науковій спільноті, так і у соціальному контексті презентації наукових результатів. |
, самостійна робота |
Виступ на практичному занятті, реферат, есе. |
Комунікація |
|||
3.1 |
Вільне спілкування з питань, що стосуються сфери наукових та експертних знань, з колегами, науковою спільнотою. |
Дискусія під час практичних занять, питання до лектора |
Виступ на практичному занятті, участь в обговоренні |
3.2 |
Використання академічної української мови у дискусії з про засади наукової діяльності,колективному обговоренні проблем наукової діяльності, місця науки в соціумі. |
Дискусія під час практичних занять, питання до лектора |
Виступ на практичному занятті, ,участь в обговоренні |
|
Автономність та відповідальність: |
|
|
4.1 |
Здатність працювати автономно, рухаючись до самовдосконалення, |
самостійна робота |
підготовка реферату |
4.2 |
Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, проявляти доброчесність при використанні джерел інформації.
|
самостійна робота |
підготовка реферату |
|
|
|
|
6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання (необов’язково для вибіркових дисциплін)
8. Схема формування оцінки:
Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.9), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.5); (комунікація 3.1-3.2); (автономність та відповідальність 4.1-4.2), що складає 60% загальної оцінки.
7.1 Форми оцінювання аспірантів: (зазначається перелік видів робіт та форм їх контролю / оцінювання із зазначенням Min. – рубіжної та Mах. кількості балів чи відсотків)
- семестрове оцінювання:
1 виступи на практичних заняттях (мах. 5 балів, мін. 2)
2. реферати (мах. 10 балів за один, міn. 5 балів за один)
3. есе (мах. 5 балів за один, мін. 2 балів за один
- підсумкове оцінювання (у формі іспиту)
- Підсумкове оцінювання у формі заліку
|
Семестрова кількість балів |
Оцінка відповіді на іспиті |
Підсумкова оцінка |
Мінімум |
36 |
24 |
60 |
Максимум |
60 |
40 |
100 |
8.2 Організація оцінювання:
Виступи на практичних заняття оцінюються виходячи з компетентностей, проявлених аспірантом на основі його самостійної роботи.: здатності до автономної роботи та вміння шукати інформацію та послуговуватися нею, а також зі здатності презентувати здобуті знання та проявляти комунікативну компетентність (вести дискусію, обстоювати власні міркування, брати участь у командній роботі).
Реферат оцінюється, виходячи з компетентностей, проявлених аспірантом на основі його самостійної роботи.: здатності до автономної роботи та вміння шукати інформацію та послуговуватися нею. Реферат має включати план та список джерел.
Теми рефератів дані в інформаційному додатку до програми, а також можуть бути сформульовані аспірантом самостійно, виходячи з програми. Використання матеріалу з різних тем заохочується додатковими балами.
Есе готується аспірантом з одного з питань програми, має невеликий обсяг (1-3 сторінки тексту). Крім засвоєної інформації, може викладати власні міркування автора з обраної теми. Може бути написано кілька есе чи рефератів.
7.3 Шкала відповідності
Відмінно / Excellent |
90-100 |
Добре / Good |
75-89 |
Задовільно / Satisfactory |
60-74 |
Незадовільно / Fail |
35-59 |
Зараховано / Passed |
60-100 |
Не зараховано / Fail |
0-59 |
Структура навчальної дисципліни:
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
№ п/п |
Назви лекцій |
Кількість годин |
||
лекції |
практичні заняття |
С/Р |
||
1 |
Тема 1. Філософія постнекласичної науки як практична філософія. |
2 |
10 |
|
2 |
Тема 2. Проблема людської свободи в контексті нелінійної картини світу. |
2 |
10 |
|
3 |
Тема 3. Нелінійні закони, що виражають реальну необхідність, яка включає в себе випадковість, а саме випадковість вибору варіанту подальшого розгортання подій в точках біфуркації. |
2 |
12 |
|
4 |
Тема 4 Ситуації біфуркації як ситуації формування діючої причини. Нелінійність як засновок самоорганізації діючої причини, випадкові внутрішні або зовнішні впливи як умови вибору варіанту формування діючої причини з альтернативних великомасштабних флуктуацій. |
2 |
|
12 |
5 |
Тема 5. Можливість визначення людиною порівняно невеликими за енергією впливами напрямку розгортання нелінійних процесів з незрівнянно більшими енергіями як підстава свободи людини і ризикованості її дій. Відповідальність суб'єкта пізнання та практичних дій. |
2 |
2 |
10 |
6 |
Тема 6 Наука як форма знання та епістемологічний дискурс. Епістемологічні наслідки міждисциплінарної революції у науці. |
2 |
10 |
|
7 |
Тема 7. Епістемологічні моделі сучасного наукового дискурсу. Нормативний та дескриптивний виміри наукового знання. Комунікативно-дискурсивний характер сучасної науки. |
2 |
12 |
|
8 |
Тема 8. Особливості теорій сучасної нелінійної науки та їх епістемологічних засад Дескриптивність нелінійного теоретичного знання. |
2 |
2 |
10 |
9 |
Тема 9. Розуміння істини в епістемологічних засадах науки. Істина як нелінійний процес. |
2 |
10 |
|
|
Разом: |
18 |
4 |
96 |
Загальний обсяг _120___ год. В тому числі:
Лекцій – _18__ год.
Практичних занять 4 год.
Консультації - __2_ год.
Самостійна робота – 96 год.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Основна:
Філософія науки. Підручник для аспірантів. Київ: «Київський університет», 2018. http://www.philsci.univ.kiev.ua
Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітня філософія науки. – К., 2009. http://www.philsci.univ.kiev.ua
Добронравова И.С. Нелинейное и сложное мышление. – В кн .«Философия мышления» – Одесса: «Печатный дом», 2013 – 442с. С. 91 – 104.
Латур, Б. (2013) Наука в действии: следуя за учеными и инженерами внутри общества / [пер. с англ. К. Федоровой; науч. ред. С. Миляева]. - СПб. : Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге. - 414 с.
Степин В.С. Философия науки Общие вопросы. Учебник для аспирантов. М. 2010.
Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000.
Хайдеггер М. Время картины мира / М. Хайдеггер // Хайдеггер М. Время и бытие. Статьи и выступления: [Пер. с нем.] – М.: Республика, 1993
Додаткова:
Бевзенко Л.Д. Социальная самоорганизация. Киев: Институт социолоии НАНУ, 2002. ..
Буданов В.Г. Методология синергетики в постнекласической науке и в образовании. ИФ РАН, М.: УРСС, 2007. 232 с. http://www.synergetic.org.ua
Добронравова І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві // Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. http://www.philsci.univ.kiev.ua
Добронравова І.С. Практична філософія науки. – Суми : Університетська книга, 2017.
http://www.philsci.univ.kiev.ua
Добронраврва І.С. Теоретична реконструкція нелінійних феноменів:
епістемологічні засади та науковий дискурс. // Філософії освіти. Philosophy of Education №1(20)-2017 http://www.philosopheducation.com/index.php/ua
Комар О.В. Гуманізація науки чи натуралізація філософії? Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. - Чернівці : ЧНУ, 2009, 82-86.
Кримський C.Б. Запити філософських смислів. // Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718с. С.444-717.
Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. - К., 1983. - Гл.2.
Мандельброт Б.Фрактальная геометрия природы. – Москва: Институт компьютерных исследований, 2002, 656 с.
Морен Э. Метод. Природа природы. М.: «Прогресс – Традиция» .2005. 464с.
Пайтген Х.-О., Рихтер П.Х. Красота фракталов. - М., 1993.
Пригожин И., Стенгерс И. Время, заос, квант. – М. 1996.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. - М., 1986.
. Сидоренко Л.І. Проблеми етики науки в постнекласичному дискурсі //Філософські проблеми гуманітарних наук. Альманах. – 2010. - № 19. – С.121-125.
Сидоренко Л.І. Сучасна наука в контекстах свободи та відповідальності // Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. – 2015.
Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее. Последствия биотехнологической революции. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ОАО»Люкс», 2004. – 349
.Хакинг Я. Представление и вмешательство. Введение в философию естественных наук. - Москва: Издательство «Логос». 1998.
Эволюционная эпистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. — М.: Эдиториал УРСС, 2000.
The Handbook of Discourse Analysis / Edited by D.Tannen, H.E.Hamilton, and D.Schiffrin. — JohnWiley & Sons, Inc., Blackwell Publishers Ltd., 2015. Vol. I.
Эволюционная эпистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. — М.: Эдиториал УРСС, 2000.
Experimental Philosophy, Rationalism, and Naturalism. (2015) E. Fischer and J. Collins (eds.) - London: Routledge
Питання на іспит з курсу вільного вибору аспіранта
«Практична філософія та епістемологія науки»:.
1. Визначення постнекоасичної науки, постнекласичного типу наукової раціональності. Кантівське розуміння практичного як такого, що сприяє людській свободі.
2. Як може бути реалізована свобода людини, здатної до самоорганізації , виходячи з нелінійної картини світу як такого, що само організується,
3. Нелінійні закони, що виражають реальну необхідність, яка включає в себе випадковість, а саме випадковість вибору варіанту подальшого розгортання подій в точках біфуркації..
4. Ситуації біфуркації як ситуації формування діючої причини. Нелінійність як засновок самоорганізації діючої причини, випадкові внутрішні або зовнішні впливи як умови вибору варіанту формування діючої причини з альтернативних великомасштабних флуктуацій.
5. Можливість визначення людиною порівняно невеликими за енергією впливами напрямку розгортання нелінійних процесів з незрівнянно більшими енергіями як підстава свободи людини і ризикованості її дій. Відповідальність суб'єкта пізнання та практичних дій.
6. Наука як форма знання та епістемологічний дискурс. Епістемологічні наслідки міждисциплінарної революції у науці.
7. Епістемологічні моделі сучасного наукового дискурсу. Нормативний та дескриптивний виміри наукового знання. Комунікативно-дискурсивний характер сучасної науки.
8. Особливості теорій сучасної нелінійної науки та їх епістемологічних засад Дескриптивність нелінійного теоретичного знання.
9. Теорії істини в епістемологічних засадах науки. Істина як нелінійний процес.