та теми лекцій
Філософська пропедевтика. Витоки європейської філософії: Антика, медієвістика та новочасова філософія
ТЕМА 1. Вступ до філософії
Лекція 1. (2 год.)
Філософська пропедевтика. Практична та теоретична філософія. Різноманіття філософських дисциплін: виникнення та предметна сфера: онтологія, гносеологія, етика, естетика, філософія науки, філософія історії, філософія мови тощо. Історія філософії: лінійна концепція часу. Специфіка філософського знання. Проблемний підхід до вивчення філософії. Методологія прочитання філософських текстів.
Семінарське завдання 1 (2 год.)
Пропедевтика
Форма проведення: полілог, обговорення
1. Філософія та її предмет.
2. Теоретична та практична філософія. Розподіл філософських дисциплін; генеалогія назв.
3. Філософське і наукове знання. Чи є філософія наукою?
4. Сучасні підходи до вивчення філософії. «За»і «проти» викладання філософії на різних факультетах (природничі, технічні, гуманітарні).
Література для підготовки:
1. Кант И. Спор факультетов //Собрание сочинений в 8-ми томах. Т. VII.- М.: Чоро, 1994. – С. 57-137.
2. Мамардашвили М. Как я понимаю философию (беседа)// Вестник высшей школы. - 1989. - № 9. - С.80-87.
3. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? / Х. Ортега-и-Гассет. – М.: Наука, 1991. – С. 51-192.
4. Поппер К. Все люди – философы: Как я понимаю философию – пер. с нем. И.З. Шишкова/ Карл Поппер. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – С. 5- 23.
Відео:
1. А.Баумейстер. Как читать философские тексты.
2. PasticheProject. «Doxa» – філософський серіал (1-3 серія).
Акценти підготовки: тези, ключові слова.
ТЕМА 2 Антична філософія: онтологія та гносеологія досократичного та класичного етапу
Лекція 2. (4 год.)
Антична філософія: досократичний, класичний та елліністично-римський етапи. Піфагорійський союз. Натурфілософія «фісіологів» та «метафізиків». Онтологія - поняття ідея за Платоном та теорія пізнання як пригадування. Діалог як стиль написання текстів. Платонова академія – перша навчальна інституція. Аристотель та його «Метафізика». Антична софістика та нтичний гносеологічний ідеал.
Основні школи елліністично-римського періоду: стоїки, скептики, епікурейці, неоплатоніки. «Сім вільних мистецтв».
Семінарське заняття 2 (2 год.)
Антична філософія І
Форма проведення: аналітична робота над текстом, обговорення першоджерела
1. Антична філософія як спосіб життя.
2. Фісіологи досократичного періоду: перехід від міфу до логосу:
- Піфагорійський союз: теорія чисел;
- Мілетська школа: пошук першопричини буття;
- Елейська школа: апорії Зенона;
- Атомісти: поняття «атом»;
3. Тлумачення поняття «логос» у Геракліта. Робота «Про природу» - першоджерело.
Література для підготовки:
1. П. Адо. Что такое Античная философия? С.13-38.
2. Шредингер. Каковы же основные особенности?// Природа и греки.
3. М. Хайдеггер. Гераклит.
4. Ямвлих. О Пифагоровой жизни.
Першоджерело: Герактіл. Про природу// Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова.– К., 2010. – С. 82-100.
Підручники:
1.Кунцман П.,Буркард Ф.-П.,Видман Ф.Атлас по філософії. - М. Рыбари, 2002. – 134 с.
2. Реале и Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. Т1. 2003 – СПБ,. с. 25-53.
Семінарське заняття 2(2 год.)
Антична філософія ІІ
Форма проведення: обговорення першоджерела завдяки використанню діалектичного методу; полілог.
1. Філософ, «софос», софіст: спільне та відмінне.
2. Філософування Сократа: «маєвтика», «діалектика», «даймонія», «евдемонія».
3. Платонова Академія: концепція Пайдеї.
4. Висока класика: тлумачення «ідеї» за Платоном (ідея Блага).
5. Лікей Аристотеля: перипатетика як спосіб викладання.
6. Чуття та метафізика в теорії пізнання: «суще», «сутність», «форма», «матерія».
Література для підготовки:
1. Слезак. Т.А. Как читать Платона. С. 34-82; 207-277.
2. Диллон Д. Наследники Платона. Исселд. Древней Академии. СПБ – 2005. – С. 12-29.
3. Адо. Что такое Античная философия С. 38-55; 67-89.
4. Кассен. Б. Эффект софистики.
Першоджерело: Платон. Алкивиад I / Диалоги. - М.: Мысль, 1986. — С. 175-223.(Серия Философское наследие) т. 98.
Підручники:
1. Реале и Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. Т1. 2003 – СПБ,. С. 62-68; 77-82.
2. Кунцман П.,Буркард Ф.-П.,Видман Ф.Атлас по философии. - М. Рыбари, 2002.
ТЕМА 2. Філософія Середніх віків: поява класичного етапу розвитку науки
Лекція 3 (2 год.)
Середні віки: доба християнства та вплив грецької філософії. Патристика та схоластика. Климент Олександрійський, Августин Аврелій, Тома Аквінський – представники різних традицій в середньовічній філософії. Метафізика та теорія пізнання: катафатика та апофатика. Питання часу, проблема взаємовідношення тіла й душі, віри та розуму. Суперечка про універсалії: концептуалізм, номіналізм, реалізм. Перші навчальні заклади Європи: школи та університети. Система навчання. Аристотелізм та неоплатонізм. Пізнє Середньовіччя та доба Відродження. Відновлення Платонової Академії в Кареджі. Доба Відродження.
Семінар 4 (2год.)
Середньовічна філософія І
Патристика
Форма проведення: обговорення першоджерела, робота з текстом, полілог.
1. Пізня Античність або Раннє Середньовіччя:
1.2. Апологетика, патристика (латинська та візантійська), «гнозис» та гностики.
1.3. Нікейський символ віри (Symbolum Nicaeum).
2. Концепція «внутрішньої свідомості» часу Августина Аврелія.
Першоджерело: Августин Аврелій. Сповідь. Частина XI-XXХІ. Пер. З латини. Ю. Мушак; Післям. С. Здіорука. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2008. – С. 220-236.
Література для підготовки:
1. Гайденко П.П. Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. – М.: Прогресс-Традиция, - С. 55-68.
Підручники:
1. Коплстон Ф. История философии в Средние века / Пер. С англ. Ю.А. Алакина. М.: ЗАО Центро–полиграф, 2003. - С. 7-102.
2. Реале и Антисери. Средневековье // Западная философия от истоков до наших дней. Т.1-2. 2003 – СПБ., - С. 383-399.
3. Татаркевич Вл. История философии.: Пер. С польс./Пер. В.Н. Квасков. – Пермь: Из-во Перм. у-та, 2000, - С. 268-273.
Семінар 5 (2 години)
Середньовічна філософія ІІ
Схоластика (prima)
Форма проведення: аналітична робота над словниковою статтею.
Патристика та схоластика: представники та особливості методів.
1. Універсалії: «ante rem», «post rem», «in re».
2. Поява перших середньовічних університетів: історія укладення статутів:
2.1. Паризький, Болонський, Оксфордський та Кембриджський університети.
2.2. Чернечі ордені домініканців, францисканців та бенедиктинців.
2.3. Quaestionesdisputatae, summa, lectio – раціональність ХІІI ст.
Першоджерело: Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Том перший. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. – С. 271-275.
Література для підготовки:
1. Баумейстер А. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. - с. 67-71.
2. Средневековая философия и цивилизация/Пер. с англ. О.Д. Сидоровой. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2014. – С. 57-87; 126-150. (університети + ордени).
3. Коплстон Ф. История философии в Средние века / Пер. С англ. Ю.А. Алакина. М.: ЗАО Центро–полиграф, 2003. – С. 121-147; 481-488. (університети).
4. Честертон Г.К. Святой Франциск Ассизский, Святой Фома Аквинский // Вечный человек. М.: ЭКСМО, 2004. – С. 7-103; 305-411.
Схоластика (secunda)
Форма проведення: пошук аргументів «pro et contra» щодо «quinque viae» пізнання Бога – схоластичний метод.
1. Quinqueviae – п’ять шляхів пізнання Бога у філософії Томи Аквінського:
1.1. Метафізичне доведення та «фізичні» аргументи.
1.2. Застосування аристотелівської метафізики до схоластичної філософії.
2. Онтологічний доказ буття Бога Ансельма Кентерберійського:
2.1. Реконструкція онтологічного аргументу.
Першоджерело:
1. Фома Аквинский. Сумма теологии / Фома Аквинский ; пер. с лат. А. В. Апполонова. – М.: Издатель Савин С. А., 2007, С. 20-28; (В ІІ ч. / Фома Аквинский; ч. I (вопросы 1-64)).
2. Ансельм Кентерберійський. Прослогіум//Монологіум. Прослогіум. Пер. з лат. мови Ростислава Паранько, вступна стаття, коментарі А.Баумейстра. Львів: Видавництво УКУ 2012. – С. 173-177.
Література для підготовки:
1. Андрій Баумейстер. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. - С. 188-195.
2. Аналитический теист. Антология Алвина Платнинга. Сост. Дж. Ф. Сеннет; пер. с англ. К. В. Карпова; науч. ред. В. К. Шохин. Ин-т философии РАН.— М.: Языки славянской культуры, 2014. — С. 113-144.
3. Баттіста Мондіна. Підручники систематичної філософії: Том 4. Філософія релігії і теодицея/Пер. з італ. Б Завідняка. – Жовква: Місіонер, 2012. – С. 93-99.
ТЕМА 4. Новочасова філософія: поява класичного етапу розвитку науки
Лекція 4. (2 год.)
Філософія Нового часу та поява критеріїв науковості. Пошук універсального методу пізнання. Раціоналізм та емпіризм. Чуттєве пізнання Ф. Бекона та Дж. Лока. «Метафізичні розмисли» Р. Декарта та поява суб’єкта пізнання. Поняття «ідея» та «метод» пізнання. Індукція та дедукція. Класифікація наук.
Передумови виникнення німецької класичної філософії. Монізм та плюралізм. Філософія Б. Спінози та Г. Ляйбніца.
Семінар 6 (2 години)
Новочасова філософія І
Форма проведення: розмисли, аналітична робота з текстом, полілог.
Історія
1. Гуманізм, відродження, герметизм, Нова академія Платона та скептицизм.
2. Новий час: чуттєвий досвід, раціоналізм, наука та експеримент.
Теорія
3. Френсіс Бекон: велике відновлення наук, «новий органон» та «ідоли пізнання».
4. «Sienimfallor, sum» Августина та «Cogitoergosum» Декарта – спроба інтерпретації «помилки» та «сумніву»:
4.1. психофізична проблема: ум та тіло як «композит»;
4.2. теорія «пасій».
Першоджерело:
1. Августин Аврелий. Творения: В 4 т., Т.3: О граде Божием (Книга ХІ, 26). СПб.: Алетейя; Киев: УЦИММ-Пресс, 1998. – С.498-499.
2. Рене Декарт. Медитації про першу філософію / Метафізичні медитації//«Медитації Декарта» у дзеркалі сучасних тлумачень. Жан-Марі Бейсад, Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун. Пер з фр. і лат. – К.: Дух і Літера, 2014. – С. 115-176. (Медитація І, ІІ).
Література для підготовки:
1. Юрген Габермас. Філософський дискурс Модерну. Пер. з нім. В.М.Купліна. Четверта хвиля, 2011. – С. 13-23. (Модерн)
2. Этьен Жильсон. Декарт в коллеже Ла Флеш. Противник Декарта/Учение Декарта о свободе и теологии//Избранное: христианская философия/пер. с фр. и анг. – М.:РОССПЭН,2004. – С. 9-22.
3. Ернест Ґелнер. Розум і культура. – К.: АКТА, 2004. – С. 15-54.
Підручники: Реале и Антисери. От Возрождения до Канта// Западная философия от истоков до наших дней, – СПБ., 2002 - С. 22-33; 40-43; 48; (доба Відродження); 84-90; 123-127 (Новий час) 142-152. (Бекон)
Відео: О.Хома. Декарт, про якого нам час довідатись (І, ІІ частини)
https://www.youtube.com/watch?v=7iwsbsgZ_Sg&nohtml5=False
https://www.youtube.com/watch?v=XILSsDszqXQ
Акценти підготовки: відновити мисленнєвий експеримент Декарта, метод сумніву, сформувати словничок термінів: rescogito, resextensa , mens, substantia, compositum, conscientia дуалізм, монізм, індукція, дедукція, пасія).
Семінар 7 (2 години)
Новий час ІІ
Форма проведення: обговорення першоджерела.
1. Емпіризм та раціоналізм: дві епістемічні позиції чи нероздільні етапи пізнання?
2. Роль перцепції та рефлексії в утворенні ідей (за Джоном Локком).
3. Каузальність, знання та ймовірність (за Девідом Ґ’юмом):
3.1. Декарт siveҐ’юм: дві моделі теорія пізнання.
4. Новочасовий та античний скептицизми.
Першоджерела:
1. Джон Локк.. Опыт о человеческом разумении. Книга IV / Сочинения в 3-х томах, Т.2 (Философское наследие) / Джон Локк. – М.:Мысль -1985. – С. 3-57.
2. Девід Ґ’юм. Трактат про людську природу. – Київ: Всесвіт. – 2003. – С. 37-47; 94-97; 109-127; 188-194.
Література:
1. Панич О. Розвідки з історії скептицизму в британо-американській епістемології / Олексій Панич. – ДонНУ, 2007. – С. 49-55;76-99.
2. Ернест Ґелнер. Розум і культура. – К.: АКТА, 2004. – С.31-44.
Підручники:
1. Кунцман П.,Буркард Ф.-П.,Видман Ф.Атлас по філософії. - М. Рыбари, 2002. – 134 с.
2. Реале и Антисери. От Возрождения до Канта// Западная философия от истоков до наших дней, – СПБ., 2002 – С. 217-229; 243-255.
ТЕМА 5. Німецька класична філософія: експериментально-трансцендентальний метод (2 год.)
Лекція 5.
Суб'єктивний ідеалізм І. Фіхте. Філософія як “науковчення”. Вчення про абсолютне “Я”, принцип «тотожності».
Філософська система Г. Геґеля. Феноменологія духу Геґеля: проблема пізнання та форми свідомості. Філософія права.
К.Маркс та марксизм. «Економічно-філософські рукописи 1844 р.». Вплив та значення марксистської філософії. Зв'язок соціальної філософії Маркса та Гегеля. Романтизм як філософський напрям: Ф.В, Шелінґ.
Семінар 9 (2 години)
Німецька класична філософія
Форма проведення: обговорення, тлумачення понять.
1. Загальна характеристика німецької класичної філософії.
2. «Що таке Просвітництво?»: приватне та публічне використання розуму.
3. Теорія пізнання І. Канта:
3.1. апріорі та апостеріорі.
3.2. трасцендентальний метод;
3.3. феномен та ноумен.
4. Етика «обов’язку» І.Канта:
4.1. Категоричний та гіпотетичний імперативи.
5. Система абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Геґеля.
6. Діалектичний метод, розвиток, становлення.
7. Абстрактне та конкретне мислення.
Першоджерела:
1. Кант И. Ответ на вопрос: что такое просвещение? // Соч. в 4-х томах на немецком и русском языках, Т 1. – М.: Издательская фирма АО «Ками». – 1993. – С. 125-149.
2. Кант И. О мнимом праве лгать из человеколюбия // Трактаты и письма. – М.: Наука, 1980. – С. 292-298.
3. Г. Гегель. Кто мыслит абстрактно // Г. Гегель. Работы разных лет. В 2-х т. – Т. 1. – М.: Мысль, 1970 (Философское наследие). – С. 389-394.
Підручники:
1. Кунцман П.,Буркард Ф.-П.,Видман Ф.Атлас по філософії. - М. Рыбари, 2002. – С. 137-145.
2. Дж. Реале, Д. Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. – Кн. 4, гл. 3. – Т. 4: От романтизма до наших дней. – СПб.: Петрополис, 1997. – С. 59-107.
3. Виндельбанд В. . История новой философии в её связи с общей культурой и отдельными науками. В 2-х т. – Т. 2: От Канта до Ницше. – § 68. – М.: Терра – Книжный клуб; Канон-пресс-Ц., 2000 (Канон философии). – С. 321-359; те ж: В. Виндельбанд. От Канта до Ницше: История новой философии в её связи с общей культурой и отдельными науками [в 2-х т. – Т. 2]. – М.: Канон-пресс, Кучково поле, 1998 (Канон философии). – С. 307-342.
Акценти підготовки: додати до словничка нові поняття, надати визначення трансцендентальної філософії, сформувати «формулу» категоричного імперативу; система та філософія, негативне значення абстрактного мислення.
Семінар 10 (2 год.)
Німецька класична філософія
8. Загальна характеристика німецької класичної філософії.
9. Теорія пізнання І. Канта:
9.1. апріорі та апостеріорі;
9.2. трасцендентальний метод;
9.3. антиномії та паралогізми.
10. Етика «обов’язку» І.Канта.
11. Що таке Просвітництво за Кантом?
12. Система абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Геґеля.
13. Діалектичний метод.
14. Абстрактне мислення та його характеристика з боку Геґеля.
15. Напрям романтизм та його представники.
Рекомендована література
1. Виндельбанд В. История новой философии в её связи с общей культурой и отдельными науками. В 2-х т. – Т. 2: От Канта до Ницше. – § 68. – М.: Терра – Книжный клуб; Канон-пресс-Ц., 2000 (Канон философии). – С. 321-359; то же: В. Виндельбанд. От Канта до Ницше: История новой философии в её связи с общей культурой и отдельными науками [в 2-х т. – Т. 2]. – М.: Канон-пресс, Кучково поле, 1998 (Канон философии). – С. 307-342.
2. Кант И. Ответ на вопрос: что такое просвещение? // Соч. в 4-х томах на немецком и русском языках, Т 1. – М.: Издательская фирма АО «Ками». – 1993. – С. 125-149.
3. Кант И. О мнимом праве лгать из человеколюбия // Трактаты и письма. – М.: Наука, 1980. – С. 292-298.
4. Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.– С. 53-176, 313-371, 515-539.
5. Г. Гегель. Кто мыслит абстрактно // Г. Гегель. Работы разных лет. В 2-х т. – Т. 1. – М.: Мысль, 1970 (Философское наследие). – С. 389-394.
6. Дж. Реале, Д. Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. – Кн. 4, гл. 3. – Т. 4: От романтизма до наших дней. – СПб.: Петрополис, 1997. – С. 59-107.
7. Рокмор Т. Гегель. Маркс. Марксизм // Маркс после марксизма: Философия Карла Маркса. М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2011. - С. 30-89.
8. Рьод В. Шлях філософії ХІХ-ХХ ст. – Київ: Дух і Літера, 2010. – С. 146-149; 173-17-81; 263-291.
Додаткова література
1. Гайденко П. П. . История новоевропейской философии в её связи с наукой. – Гл. 11. – М: Per Se - СПб.: Университетская книга, 2000 (Humanitas). – С. 395-405; гл. 11.
2. Гулыга А. В. . Гегель. – М.: Молодая гвардия, 1970 (Жизнь замечательных людей). – С. 95-105; 2-ое изд. – М.: Соратник, 1994 (Серия избранных биографий). – С. 91-98.
3. Коплстон Ф. Ч. От Фихте до Ницше. – Гл. 9-11. – М.: Республика, 2004. – С. 190-285.
Лекція 6 (4 год.)
ТЕМА 6. Філософія ХІХ ст.: основні школи
Натуралістичні течії ХІХ ст. Вплив еволюціоністського підходу на розвиток філософії. Позитивізм: перша та друга хвилі. О.Конт (стадіальна теорія розвитку) Г.Спенсер (синтетична філософія). Поява явища сцієнтизму. Класичний етап розвитку науки та його характеристика.
Неокантіанство (марбурзьке те та баденське)
Антропологічний напрям у філософії. «Філософія життя»: А. Шопенгауера (воля та уявлення), Ф. Ніцше (нігілізм, воля до влади, надлюдина). Герменевтична філософія В. Дильтая та інтелектуальна інтуїція А. Бергсона. Концепція філософії історії О. Шпенглера.
Семінар 11(2 год.)
Напрями філософії ХІХ ст.
1. Позитивна філософія: О.Конт, Г.Спенсер.
2. «Філософія життя». Тлумачення поняття «життя».
3. Основні періоди філософії життя Ф.Ніцше.
4. В.Дильтай та герменевтична філософія.
5. Роль інтуїції у пізнанні. Філософська позиція А.Бергсона.
6. Значення історії, культури та цивілізації за О.Шпенглером.
Завдання для самостійної роботи (1 год.)
1. Які основні розбіжності між напрямами раціоналізм та ірраціоналізм?
2. Що спричинило появу такого філософського напряму як «філософія життя»?
3. Розкрити роль інтелектуальної інтуїції у пізнанні.
Рекомендована література
1. Дильтай В. Сущность философии. – М.:»Интрада», 2001. – С. 1-17.
2. Жаклін Р. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Пер. З фр. В. Шовкун. – К.: Основи, 1998. – С. 11-20.
3. Ницше Ф. Что аристократично? // Сочинения. В 2-х тт., Т. 1,2. – М.: Мысль, 1990. - С. 717-747.
4. Ницше Ф. Проблема Сократа // Сочинения. В 2-х тт.. Т. 1,2. – М.: Мысль, 1990. - С.759-765.
5. Рьод В. Шлях філософії ХІХ-ХХ ст. – Київ: Дух і Літера, 2010. – С. 37-55; 100-129.
Додаткова література
1. Гелнер Е. Розум і культура / пер. З анг. Сергія Савченка. – К.:Акта. – С. 151-171.
2. Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі / Пер. з нім. А. Оношко. – Львів: Літопис, 2002. – С. 5-184.
3. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки мифологии мировой истории: Гештальт и действительность – Освальд Шпенглер; пер. с нем., К.А Свасьяна. – М.: Эксмо, 2006. - С. 296-386.
Семінар 12 (2 год.)
1. Антропологічний, онтологічний та лінгвістичний повороти в філософії.
2. Фройдизм та неофройдизм. Структура людської психіки за Фройдом.
3. Філософська антропологія та підходи до вивчення людського буття.
4. Екзистенційна філософія. Представники та короткий огляд концепцій.
5. Філософія мови Л. Вітгенштайна.
6. Прагматизм В. Джеймса.
7. Позитивізм та логічний позитивізм.
8. Структуралізм та постмодерний дискурс.
9. Неосхоластика та сучасний томізм.
Рекомендована література
1. Джеймс В. Прагматизм. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2000. – 144 с.
2. Джеймс С. Церковь и постмодернизм. Как найти место в церкви Лиотару, Фуко и Деррида? – Черкассы: Коллоквиум, 2012. – 214 с.
3. Жаклін Р. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Пер. З фр. В. Шовкун. – К.: Основи, 1998. – 669 с.
4. Крафт В. Венский кружок. Возникновение позитивизма. М.: Идея-прес. – С. 36-203.
5. Лук’янець В., О. Соболь. Філософський постмодерн.Навчальний посібник для викладачів, аспірантів, студентів вузів, які спеціалізуються в галузі гуманітарних дисциплін. – К. Абрис, 1998. – 352 с.
6. Рорті Р. Філософія і дзеркало природи / Річард Рорті // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: навч. посібник ; пер. с англ. В. С. Пазенка. – К.: Ваклер, 1996 – с. 328-358.
7. Фрейд З. будуще одной иллюзии; пер. В. Бибихина / Сумерки богов. – М.: Издательство политической литературы, 1990. – С. 94-143.
Додаткова література
1. Вітгенштайн Л. Тractatus Logico-Philosophicus. Філософські дослідження. - К.: Основи. – 311 с.
2. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм; пер. Санина А. / Сумерки богов. – М.: Издательство политической литературы, 1990. – С. 319-345.
3. Фромм Э. Психоанализ и релігія; пер А. Яковлева / Сумерки богов. – М.: Издательство политической литературы, 1990. – С. 143-222.
4. Камю А. Человек бунтующий / Калигула; пер Ю. Денисов, Ю. Степанов. М.: АСТ, 2003. – С. 5-307.
5. Маритен Ж. Об истине / Жак Маритен // Избранное: Величие и нищета метафизики ; пер. с франц. Р. А. Гальцевой. – М. : РОССПЭН, 2004. – С. 130-144.
Питання на іспит
1. Філософія: мислення, спосіб життя, вміння запитувати. Чи можна навчити або навчитися філософії?
2. Практична та теоретична філософія. Розподіл філософських дисциплін та їх предметів.
3. Чому етика вважається практичною філософією? Предмет етики як філософської дисципліни.
4. Тлумачення поняття «Логос» у роботі Геракліта «Про природу». Символи «гри», «боротьби» та «живого».
5. Сократична «софістика». Чи належить філософія Сократа до спадку софістів? Маєвтика та її сучасне значення.
6. “Ідея Блага” в теорії пізнання Платона. Міф «про печеру».
7. Настанови діалогу «Алківіад І: «пізнай самого себе» та пошук ідеї справедливості.
8. Діалог Платона «Алківіад І»: роль маєвтики Сократа. Розкрити методологію.
9. Визначення поняття: «чеснота», «здатність» та «пристрасть» у другій Книзі «Нікомахової етики» Аристотеля.
10. Етична «формула міри» у Нікомаховій етиці Аристотеля.
11. Елліністично-римський період. Стоїцизм та епікуреїзм. «Свобода волі» в концепції стоїків.
12. Екзистенційна філософія та література Ж.-П. Сартра (аналіз роботи на вибір).
13. Загальна характеристика середньовічної філософії, її періодизація.
14. Патристика, схоластика – періоди Середньовічної філософії. Поява перших середньовічних університетів.
15. «Онтологічний доказ» Ансельма Кентерберійського за роботою «Прослогіон» (Глава ІІ). «Дещо, від чого не можна помислити чогось більшого».
16. Патристика. Поняття «часу» в роботі «Сповідь» Августина Аврелія.
17. Схоластика. «Докази» буття Бога Томи Аквінського. Роль метафізичної концепції причина-наслідок у формуванні «доказів».
18. Поняття «універсалія» у середньовічній філософії: до речей, в речах, після речей.
19. Загальна характеристика філософії Нового часу: поняття «модерн» та «епохи розуму».
20. «Ідоли» та методи пізнання за Ф. Беконом.
21. Методологічний сумнів Р.Декарта: пошук достовірного знання про світ.
22. Методологічний сумнів Р.Декарта: поняття «cogito», «meumcorpus», «mens».
23. «Cogitoergosum» (ІІ -а « Метафізична медитація» Рене Декарта).
24. Поняття «вроджені ідеї» Р. Декарта.
25. Значення поняття «ідея» в філософії Платона та Рене Декарта.
26. Порівняти категоричний імператив І. Канта та «золоте правило моральності Конфуція».
27. Етичне вчення Канта. Категоричний імператив та гіпотетичний.
28. Розкрити значення понять «трансцендентальна філософія», «ноумен», «феномен», «апріорі», «апостеріорі».
29. Роботи І. Канта «Що таке Просвітництво?» та Г.В.Ф. Геґеля «Хто мислить абстрактно?»
30. Категоричний імператив І. Канта (два варіанти формулювання).
31. Концепція суспільного Блага І. Канта за роботою «Про уявне право брехати з людинолюбства». Чи існує право на правду?
32. Чи передбачає виконання Кантівського категоричного імперативу свободу волі?
33. Ф. Ніцше та поняття «аристократ», «ресентимент», «воля до влади», «нігілізм».
34. Які два типи мораль розглядає Ф.Ніцше у фрагменті роботи «Що аристократично? («По той бік добра і зла»)»
35. Філософія ХХ-ХХІ століття: сучасна мапа напрямів та концепцій.
36. Сучасні філософії: аналітична робота над текстом на вибір (структуралізм, екзистенціалізм, неофройдизм).
37. Теорія пізнання та онтологія, метафізика та натурфілософія. Зв'язок філософських дисциплін.
38. Пояснити філософські поняття: «трансцендентне», «трансцендентальне», «apriori», «aposteriori», «універсалія», «субстанція», «категоричний імператив». Навести приклади їх вживання філософами.
39. Етика, естетика, онтологія. Теоретична та практична філософія.
40. Робота М. Мамардашвілі «Як я розумію філософію»: роль особистого досвіду у вивченні філософії.