Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

 

 

 

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Філософія

 

для студентів факультету інформаційних технологій

галузь знань   125 - кібербезпека

спеціальність 6.170101 - Безпека інформаційних і комунікаційних систем; управління інформаційною безпекою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-2017


Робоча програма з дисципліни «Філософія»

для студентів факультету інформаційних технологій

галузь знань   125 - кібербезпека

спеціальність 6.170101 - Безпека інформаційних і комунікаційних систем; управління інформаційною безпекою.

 «29» серпня 2017 року.

 

 

Розробник: канд.філос.наук, доцент Комар Олена Вікторівна

 

Робоча програма дисципліни «Філософія»  затверджена на засіданні кафедри філософії та методології науки філософського факультету

 

Протокол   1    від «29 »  серпня      2017 року

 

 

Завідувач кафедри ________________________ І.С. Добронравова

(підпис)

« 29 » серпня 2017 року

 

 

 

 

 

 

© О.В. Комар 2017 рік


ВСТУП

Дисципліна “Філософія” є нормативним курсом для студентів факультету інформаційних технологій, викладається на 3 курсі  у 1 семестрі в обсязі 120 години (4 кредитів), з них:

Лекції – 18 год.

Практичні – 40 год. (по 20 год. у 2 академічних групах).

Консультація – 2 год.

Самостійна робота студентів –  год.

Форма підсумкового контролю – іспит.

 

Мета і завдання навчальної дисципліни "Філософія":

Забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів, ознайомити студентів з такими філософськими дисциплінами як логіка та релігієзнавство.

 

Предмет навчальної дисципліни " Філософія":

Виходячи з того, що філософія вивчає граничні засади визначення місця людини в світі, можливостей людського пізнання і діяльності, сенсу людського життя предметом дисципліни виступають філософія як феномен культури, світовий історико-філософський процес, включаючи дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставлення до неї.

 

Вимоги до знань та вмінь: розуміти сутність філософських проблем, тем, ідей, вміти аналізуівти філософські та наукові тексти.

 

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми: підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Нормативна навчальна дисципліна “Філософія” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямками «кібербезпека».

 


Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти:

 

Оцінювання за формами контролю:

 

ЗМ1

ЗМ2

Min. – 15 балів

Max. – 25 бали

Min. – 20 бали

Max. – 35 балів

Усна відповідь

2

5

2

5

Доповнення

1

2

1

2

Реферати

3

5

3

5

Виконання самостійних індивідуальних робіт

№1

 

1

4

 

 

№2

 

 

1

10

Модульна контрольна робота

1

5

1

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною шкалою. Кількість балів, які необхідні для отримання допуску до іспиту становить 35.

При простому розрахунку отримаємо:

1 модуль

2 модуль

Самостійна робота

Іспит

Лекції

 

 

3

Практичні

 

 

15

Модульна контрольна робота            5

 

Лекції 

 

3

Практичні

 

 

15

Модульна контрольна робота         5

 

 

 

14

 

 

 

 

 

40

23

23

14

 

 

 

 

 

 

 

 

кількість балів, які необхідні для отримання відповідної оцінки за кожний змістовий модуль впродовж семестру: І модуль – 15-23, ІІ модуль – 15-23, виконання самостійної роботи – 5-14 балів; кількість балів на іспит – 1-40.

 

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Оцінювання за формами контролю:

Письмові модульні контрольні роботи (на семестр – 2 модульні контрольні роботи):

·           по результатах І модулю – від 1 до 5 балів;

·           по результатах ІI модулю – від 1 до 5 балів.

Експрес-контроль на лекціях (5):

·           від 0 до 2 балів.

- Робота на практичних заняттях:

·           повна відповідь з використанням першоджерел – від 1 до 5 балів;

·           повна відповідь без використанням першоджерел – від 1 до 2 балів;

·           змістовне доповнення –  до 1 балу.

Самостійна робота:

·           аналіз філософського тексту – від 1 до 10 балів;

·           українська філософська думка – від 1 до 4 балів;

·           відпрацювання пропущених занять за поважною причиною – від 1 до 3 балів.

- Підсумковий контроль у формі іспиту – від 0 до 40 балів.

 

Шкала оцінювання

В балах

Шкала університету

За шкалою ECTS

90 –100

відмінно – 5

А – відмінно

85 – 89

75 – 84

добре – 4

В – добре (дуже добре)

С – добре

65 – 74

60 – 64

задовільно – 3

D – задовільно

E – задовільно (достатньо)

1 – 59

незадовільно – 2

FX – незадовільно з можливістю повторно здавати


ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль 1. Філософія в її історіїї

Тема 1. Вступ

Філософська пропедевтика (вступ до філософії). Філософія у структурі культури

1. Поняття філософії. Передумови філософського осмислення світу та предмет філософії.

2.Структура філософського знання. Основні філософські підрозділи: онтологія, теорія пізнання, етика або практична філософія, філ. антропологія, соціальна філософія, філос. логіка, естетика, ф. та методологія науки. Додаткові структурні розділи: аксіологія, філософія конкретних наук (ф. математики, фізики, історії, біології), філософія свідомості, філософія мови, філософія техніки, філософія культури та ін.

3. Філософія як феномен культури:

1.     Антропологічні, епістемологічні, аксіологічні та етичні джерела філософії.

2.     Поняття культури та дві концепції культури і цивілізації (лінійна та циклічна).

3.     Культурно-історичні особливості виникнення філософії. “Географія філософії”: східна та західна парадигми античності, континентальна та англо-американська — сучасності. Періодизація західноєвропейської філософії.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Що вивчає філософія?

2. У чому полягає особливість філософських проблем? Чому їх називають „вічними”?

3. Назвіть і порівняйте основні історичні типи світогляду.

4. Які дисципліни є філософськими?

5.  Як історично змінювались уявлення про філософію?

 

Тема 2.

Частина 1. Антична філософія Греції та Риму

1. Філософія досократиків — пізнання Природи: 

a.     Натурфілософські пошуки першоначала в Мілетській школі, Піфагорійському союзі та філософії Геракліта.

b.     Єдність проти множинності: Елейська школа і грецькі атомісти.

2. Класична доба грецької філософії — від Природи до Ідеї.

a.     Софісти і Сократ. Логіка (софізми), і філософський метод (діалектика, маєвтика).

b.     Філософія Платона: теорія ідей-ейдосів, мнемонічна теорія пізнання;

c.      Філософія Аристотеля: критика Платона, вчення про форму та матерію.

3. Елліністична філософія — пошуки щастя.

a.     Рецепти щасливого життя від елліністичних шкіл (кініки, скептики, стоїки, епікурейці, неоплатоніки).

Контрольні запитання та завдання

1.     Чому давньогрецька філософія першого періоду розвитку переймається пошуками першоначала?

2.     У чому проявляється протилежність між поглядами елейців і атомістів?

3.     У чому полягає різниця між телеологічним і детерміністичним підходами до проблеми випадковості і необхідності?

4.     Спробуйте пояснити особливість доказової сили апорій і вказати переваги та недоліки такого способу аргументації.

5.     Порівняйте метод софістів і Сократа. Чим відрізняється їхнє ставлення до істини?

6.     Чому, на думку Платона, ідея є більш реальною, аніж річ?

7.     Як співвідносяться поняття форми та матерії у філософії Аристотеля?

8.     Чому етика епохи еллінізму втрачає всегазальний характер і звертається до індивідуалізму?

9.     Як різні школи елліністичної філософії вирішують проблему щастя?

Частина 2. Середньовічна та ренесансна філософія

1. Філософія середньовіччя:

       I.            Християнство і філософія: теологія та її служниця.

    II.            Основні ідейні етапи розвитку с.ф.:

а) апологетика;

б) патристика;

в) схоластика.

 III.            Проблема універсалій.

2. Філософія Ренесансу:

а) рух гуманістів;

б) натурфілософські ідеї: пантеїзм Н. Кузанського і Дж. Бруно, природа як математичний універсум (Галілей).

Рекомендована література

Антология мировой философии: В 4-х томах. - М., 1969.

Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995.

Асмус В.Ф. Античная философия - М., 1976 (1998).

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997

Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії ХVVІІ ст. —К., 1994.

Кунцман П.,Буркард Ф.-П.,Відман Ф. Філософія.

 

Контрольні запитання та завдання

1.     Чому християнство протиставляє себе не лише язичницькій релігії, а й античній філософії?

2.     Опишіть основні етапи становлення середньовічної філософії.

3.     Як схоластична філософія вирішує проблему універсалій? Який вигляд ця проблема мала в античності і чиї погляди серед античних філософів близькі до позиції реалізму? Як сучасна філософія ставиться до проблеми загальних понять?

4.     У чому проявляється „відродження” у філософії?

5.     Що таке гуманізм? Які цілі переслідували гуманісти епохи Ренесансу?

6.     Як змінюється ставлення до людини в епоху Відродження?

7.     Що таке пантеїзм? Чому ця концепція стає поширеною в епоху Ренесансу?

Тема 3

Частина 1.

 Філософія Нового часу

1.     Проблема наукового методу: емпіричний метод Ф.Бекона та раціоналістичний метод Р.Декарта.

2.     Проблема пізнання: емпіризм та сенсуалізм проти раціоналізму (Лейбніц, Локк, Берклі, Г’юм).

3.     Проблема субстанції: монізм Спінози, дуалізм Декарта, плюралізм Лейбніца.

 Частина 2. Просвітницька філософія.

1.     Поняття Просвітництва. Ідея розуму і природи людини (права людини, походження релігії і моралі, природний стан людини).

2.      Німецька класична філософія І.Канта і Г.Гегеля.

 Частина 3. Філософія ХІХст.

1.     Криза у філософії ХІХ ст. Раціоналізм класичної філософії та бунт проти розуму у філософії кінця ХІХ ст.

2.     Виклик ідеї розуму у філософії життя А.Шопенгауера і Ф.Ніцше.

3.     Філософія несвідомого З.Фрейда

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997

Кант И. Пролегомены ко всякой метафизике, могущей появиться как наука//Кант И. Соч. в 6-ти т. - М., 1965. Т.4.

Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т.- М., 1974

Шопенгауэр А. Избранные произведения. - М.,1992.

Фрідріх Ніцше. Так казав Заратустра: Книжка для всіх і ні для кого. Київ: Основи, 1993.

Фрейд З. Психология бессознательного.- М.,1989

 

Контрольні запитання та завдання

1.     Як емпіризм пов’язаний з індуктивною методологією?

2.     Які перешкоди на шляху істинного пізнання природи виділяє Ф.Бекон?

3.     Як Р.Декарт за допомогою методу універсального сумніву вирішує проблему пошуку фундаменту знання?

4.     Чому „мислю, отже існую” є неспростовним твердженням?

5.     Які онтологічні концепції субстанції виникають у філософії Нового часу?

6.     У чому полягає, згідно Д.Г’юма, проблема індукції?

7.     Що означає термін „просвітництво”? Як він пов’язаний з метафорою світла Р.Декарта?

8.     Чим трансцендентальний ідеалізм І.Канта відрізняється від інших різновидів ідеалізму?

9.     Поясніть поняття кантіанської філософії: „річ-у-собі”, „a priori” „a posteriori”,  „антиномії чистого розуму”.

10.                        Поясніть особливість діалектичного підходу до дійсності на прикладі філософської системи Гегеля.

11.                        Чому філософія 19 ст. називається некласичною?

12.                        Які ірраціоналістичні ідеї виникають у філософії 19 ст.?

Тема 4.

Філософія ХХ ст. та сучасні філософські напрями

1.     Характерні риси філософії ХХ століття.

2.     Формування позитивістської парадигми.

3.     Екзистенціальна філософія: Ідея свободи і відповідальності, проблема сенсу життя і природи людини (Ж.-П.Сартра і А.Камю).

4.     Аналітична філософія як філософія мови.

5.     Сучасна континентальна філософія: Феноменологія, герменевтика. Філософська антропологія. Структуралізм і постмодернізм.

 

Шопенгауэр А. Избранные произведения. - М.,1992.

Ницше Ф. Избранные произведения: В 2 кн.- М.,1991.

Кьеркегор С. Страх и трепет.- М., 1993.

Фрейд З. Психология бессознательного.- М.,1989.

Фрейд З. "Я" и "оно". - М., 1990. - С.68-107.

Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного// "ВФ". 1998. №1.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.

Камю А. Бунтующий человек.- М.,1990.

Гадамер Х.- Г. Истина и метод. М.: Прогресс, 1988. - С. 267-281; 615-628; 636-638.

Витгенштейн Л. Философские работы. Ч.1.- М., 1994.

Позитивизм и наука. - М., 1975.

Поппер К. Логика и рост научного знания.- М.,1983.

Аналитическая философия: Становление и развитие. — М., 1998.

Змістовий модуль 2: Основні філософські проблеми. Теоретична та практична філософія

Тема 5. Проблема буття у філософії. Метафізика. Онтологія.

1.     Буття і суще. Буття і небуття. Сутність і існування.

2.     Поняття субстанції. Монізм, дуалізм, плюралізм. Матеріалізм та ідеалізм. Субстанція і акциденція. Модуси та атрибути субстанції.

3.     Закони буття.

4.     Абсолютне та відносне буття. Ієрархія буттєвих форм.

5.     Специфіка людського буття. Світ, реальність, дійсність. Скінченність і темпоральність людської екзистенції.

6.     Метафізика та онтологія як науки про буття і суще. Походження терміну метафізика. Зміна уявлень про метафізику протягом формування історії філософії. Позитивістська критика метафізики.

Питання та завдання для самоконтролю

1.     Які концепції субстанції виникали в історії філософії?

2.     Що таке контингентне буття?

3.     Як поняття Бога відноситься до поняття абсолютного буття?

4.     Які існують докази буття Бога у метафізиці?

5.     Як змінювались уявлення про предмет метафізики у філософії?

 

Тема 6. Філософія свідомості.

1.     Поняття свідомості і самосвідомості. Свідоме та несвідоме.

2.     Структура свідомості. Свідомість і самість. Проблема тотожності особистості.

3.     Психофізична проблема: співвідношення „душі” і „тіла”. Основні сучасні теорії співвідношення свідомості і мозку (т. тотожності, функціоналізм, дуалізм властивостей).

4.     Феноменальний рівень свідомості і інтенціональність як характеристика свідомості.

Питання та завдання для самоконтролю

1.     Чи існують достатні та необхідні умови визначення свідомості?

2.     Чому свідомість порівнюють з кораблем Тесея?

3.     У чому полягає складність об’єктивного наукового дослідження свідомості.?

4.     Як виникнення свідомості пов’язане з розвитком мови?

5.     Які існують докази на користь реалізму?

6.     Як свідомість розглядається в онтологічному вимірі?

7.     У чому конструктивістська позиція щодо свідомості узгоджується з транценденталізмом?

Тема 7. Епістемологія: основні проблеми теорії пізнання

1.     Проблема визначення знання:

а) різновиди знання;

б) знання і гадка („Теетет” Платона); знання як істинне обґрунтоване переконання. Поняття та теорії істини: кореспондентна, когерентна, прагматична; парадокси істини

2.     Скептицизм:

                               I.            різновиди скептицизму;

                            II.            два види скептичних аргументів;

3.     Природа та джерела пізнання:

                               I.            емпіричне та раціональне, свідоме та несвідоме у пізнанні;

                            II.            знання як еволюційний феномен.

Питання та завдання для самоконтролю

1.     Чим відрізняється знання від правильної гадки?

2.     Поясніть, як виникають парадокси на зразок „Брехуна”?

3.     Які існують підходи до проблеми істини?

4.     Чим скептицизм відрізняється від агностицизму?

5.     Як у сучасній філософії та науці розглядається проблема раціоналізму та емпіризму?

6.     Чому пізнання є соціально обумовленим?

Тема 8-9. Проблема людини і суспільства

Частина 1.

1.     Людина як предмет філософської антропології. Визначення поняття людини в історії філософії і невизначеність людини як природної істоти.

2.     Антропологічні закони (Х.Плеснер). Основні антропологічні концепції.

3.     Сенс і спрямованість людського буття. Проблема скінченності людського буття як умова філософування.

Частина 2.

4.     Особливості соціального буття людини:

1.     Суспільство як об’єктивна і суб’єктивна реальність. Соціальне буття людини: єдність особистого і суспільного.

2.     Культура, цивілізація, держава, історія.

3.     Теорії суспільства та держави. Проблема утопій. Ідея громадянського суспільства.

4.     Проблема техніки і суспільства споживання.

Аггаци Э. Человек как предмет философии // Вопр.философии, 1989, № 2.

Бердяев Н.А. О назначении человека, гл.3. М., 1993.

Бубер М. Проблема человека // Два образа веры. М., 1995.

Быстрицкий Е.К. Феномен личности : мировоззрение, культура, бытие. К., 1991.

Гуревич П.C. Философская антропология. - М.,1997.

Камю А. Бунтующий человек.- М.,1990.

Карпов М.М. Смысл жизни человека.- Ростов-на-Дону. 1994.

Концепции человека в современной западной философии. - М.,1988.

Марков Б.В. Философская антропология. СПб., 1997.

Мунье Э. Персонализм. М., 1992.

Общество и человек: пути самоопределения.- СПб., 1994.

Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч.: В 2т. М.,1992.

Проблема человека в западной философии. М., 1988.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. М.,1991

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М., 1987.

Человек как философская проблема : Восток - Запад. М., 1991.

Человек. - М.,1991.- Т.I,2.

Человек: образ и сущность.- М.,1991-1992.

Шаронов В.В. Основы социальной антропологии. - СПб., 1997.

1)    Юнг К. Проблема души современного человека //"ВФ". - 1989. - №1

 

Питання та завдання для самоконтролю

1.     Як відбувається становлення предмету філософської антропології?

2.     У чому різниця між есенціалістськими та екзистенціалістськими концепціями природи людини?

3.     Як ідеї детермінізму, напередвизначеності, долі і свободи розглядаються у філософській антропології?

4.     Назвіть основних представників філософської антропології та охарактеризуйте їх концепції.

5.     Знайдіть і прокоментуйте визначення людини, які пропонувались різними філософами.

6.     Чому людина є соціальною істотою?

7.     Чому, на думку багатьох філософів, існує пряма залежність між усвідомленням власної смертності і початком філософствування?

8.     У чому полягає парадоксальність питання про сенс життя?

9.     У чому специфіка екзистенціалістського підходу до проблеми сенсу життя?

10.                        Що робить буття людини у світі наділеним сенсом?

11.                        Розкрийте зміст понять „індивід” та „особистість”.

12.                        Поясніть фундаменталість відношення „Я-Інші”. Чому Інші є обов’язковою умовою існування окремого Я?

13.                        Що таке соціальна утопія? Опишіть кілька варіантів утопій та антиутопій, спробуйте їх порівняти.

14.                        У чому полягає ідея громаданського суспільства? Чи не є, на вашу думку, ідея громаданського суспільства варіантом соціально-політичної утопії?

У другому модулі студенти можуть обрати на основі запропонованих тем семінарських занять теми для дискусій з приводу фундаментальних філософських проблем. Дискусія передбачає зацікавлене і аргументоване обговорення теми, активну участь у ньому більшої частини аудиторії. Виступ, що репрезентує певну позицію, має спиратись на філософські тексти-першоджерела, запропоновані викладачем, як базові, так і додаткові, захищати чітко сформульовану і аргументовану позицію.

Теми семінарських занять з філософії на вибір на основі першоджерел

Проблема буття

1. Детермінізм та індетермінізм

К.Поппер Об облаках и часах

2. Метафізика: за і проти

ЗА: М.Хайдеггер Преодоление метафизики

ПРОТИ: Р.Карнап Преодоление метафизики логическим анализом языка

3. Проблема існування зовнішнього світу.

Дж.Э.Мур Доказательство внешнего мира.

 

Проблема свідомості

1. Суб’єктивність свідомості і фізикалізм. Чи можливе об’єктивне пізнання свідомості?

Ф.Джексон Чого не знала Мері?

Т.Нагель „Каково быть летучей мышью?” та інші тексти збірки під ред. Д.Деннета, Д.Хофштадтера «Глаз разума»

2. Свідомість і штучний інтелект

ПРОТИ: Дж.Серл (Сирл) Разум, мозг и программы

ЗА: А.Тьюринг Вычислительные машины и разум

3. Виникнення свідомості і еволюція: за і проти.

Р.Докинз Эгоистичный ген.

Д.Деннет Виды психики. Р.1, 6.

 

Проблема пізнання

1. Раціональне та ірраціональне у пізнанні

А. Логічні та нелогічні способи пізнання у філософії

Б.Рассел Мистицизм и логика

Б. Роль інтуїції у науковому пізнанні

А.Пуанкаре Интуиция и логика в математике/ О науке; Наука и гипотеза

2. Чи існують достатні та необхідні умови визначення знання?

Е.Геттіер Чи є істинне обґрунтоване переконання знанням?

3. Еволюційна теорія пізнання

А. Чи є пізнання формою адаптації?

Б. Чи можна пізнати об’єктивну реальність чи вона конструюється нашим пізнанням?

К.Лоренц Оборотная сторона зеркала

Г.Фоллмер Эволюционная эпистемология

Э. фон Глазерсфельд Введение в радикальный конструктивизм.

П.Ватцлавик Адаптация к реальности или адаптированная реальность?

Х. фон Ферстер О конструировании реальности

4. Об’єктивність і суб’єктивність пізнання.

М.Полани Личностное знание

К.Поппер Объективное знание.

 

Проблема мови

1. Чому слова мають значення? Хто (що?) визначає значення слів природної мови?

Х.Патнем Значення значення.

2. Мовні ігри. Чи існує приватна (особиста мова)?

Л.Вітгенштайн Філософські дослідження.

 

Філософія науки

1. Експеримент і теорія. Експеримент створює чи відтворює явища? Факт — це маленька теорія, чи теорія — великий факт?

Я.Хакинг Представление и вмешательство. Ч. 2. Эксперимент. Создание феноменов.

2. Наука — це єдина істинна форма знання чи успішна ідеологія?

П. Фейерабенд. Против методологического принуждения. Очерк анархистской теории познания. Введение, Р.1, Приложение 5. (Наука — миф современности).

 

 

Філософія і сучасність. Хто такі філософи і що таке філософія?

М.Шлик. Поворот в философии.

К.Поппер Все люди — философы.

 

Проблеми соціальної філософії

1. Соціальні утопії та антиутопії

Громадянське та „відкрите” суспільство.

Т.Мор Утопія

Т.Кампанелла Місто сонця

Платон Держава

К.Мангейм Ідеологія та утопія.

К.Поппер Відкрите суспільство та його вороги

2.  Сучасне суспільство індустріальне чи постіндустріальне?

Д.Белл Социальные рамки информационного общества

А.Тоффлер Третья волна

3. Критика суспільства споживання.

Г.Маркузе Одномерный человек

 Філософське питання техніки.

М.Хайдеггер Вопрос о технике.

4. Чи настав кінець історії?

Ф.Фукуяма Конец истории.

 

Проблема людини у філософії

1. Класична теорія філософської антропології. Сутність людини у її духовності?

М.Шелер Положение человека в космосе.

2. Екзистенціалістська теорія. Людина — проект самої себе?

а. Проблема свободи і відповідальності

Ж.-П.Сартр Экзистенциализм — это гуманизм

б. Проблема сенсу життя.

А.Камю Миф о Сизифе

3. Фрейдистська та неофрейдистська концепції. Несвідоме важливе ніж свідоме, а почуття — ніж думки?

З.Фрейд Я и Оно.

Э.Фромм Душа человека

4. Постмодерністська теорія. Чи є майбутнє у людини?

Ф.Фукуяма Наше постчеловеческое будущее.

 

Етика і проблема добра та зла

1. Що таке добро і зло? (Сократичне питання: чи тому добро добре, що його люблять боги, чи боги люблять добро, бо воно добре?).

К.Лоренц Агрессия: так называемое зло.

2. Основні етичні концепції

Дж.Мур Принципы этики

3. Чи існують чесноти?

Е.Макінтайр Після чесноти.

 

Самостійна робота студентів

1. На самостійну роботу студентів виноситься для опрацювання тема “Українська філософія”, що має розглядатися за наступними питаннями:

1.     Зародження філософської думки у Київській Русі.

2.     Філософії в Україні у ХІV-ХVІІ ст. Полемічна література.

3.     Філософія Г.С.Сковороди.

4.     Кордоцентрична філософія П.Юркевича.

5.     Філософські ідеї в українських літературних творах.

6.     Українська філософія ХХ ст.: радянський та пострадянський періоди.

Питання опрацьовуються студентами самостійно за рекомендованою викладачем літературою, після чого виносяться на обговорення у час, відведений для самостійної роботи.

2. До самостійної роботи належить самостійне більш поглиблене вивчення лекційних і семінарських тем курсу, у тому числі з використанням праць філософів зі списків рекомендованої і додаткової літератури, причому список останньої може бути розширений згідо побажань студентів.

Список рекомендованих текстів

1.     Платон: "Держава" або один з діалогів — "Федр", "Менон", "Теетет", "Бенкет".

2.     Арістотель: "Метафізика", Ч.1, або "Категорії".

3.     Марк Аврелій: "Наодинці з собою".

4.     Святий Августин (Августин Аврелій): "Сповідь".

5.     С.Боецій "Втішення філософією" ("Утешение философией").

6.     Кампанелла "Місто сонця".

7.     Макіавеллі "Правитель" ("Князь", "Государь").

8.     Б.Паскаль "Думки".

9.     Р.Декарт "Роздуми про метод", "Правила для керівництва розумом".

10.                       І.Кант "Пролегомени".

11.                       Ф.Ніцше: "Так казав Заратустра", "Антихристиянин".

12.                       "Сумерки богов" — збірка праць Ф.Ніцше, З.Фрейда, Е.Фромма, А.Камю, Ж.-П.Сартра: обрати один текст.

13.                       Г.Ріккерт Науки про природу і науки про культуру.

14.                       Б.Рассел "Человеческое познание".

15.                       Б.Рассел "Мистицизм и логика".

16.                       З.Фрейд ""Я" і "Воно"".

17.                       К.Г.Юнг "Коллективное бессознательное".

18.                       А.Камю "Бунтующий человек".

19.                       М.Мамардашвили "Как я понимаю философию".

20.                       М.Вебер "Протестантська етика і дух капіталізму".

21.                       "Проблема человека в западной философии" (Зб.): Ж.-П.Сартр"Первичное отношение к другому…"

22.                       М.Шелер"Положение человека в космосе"

23.                       М.Хайдеггер "Европейский нигилизм" або "Письмо о гуманизме" (або можна обрати будь-яку статтю зі збірки “Время и бытие”).

24.                       Л.Шестов"Апофеоз беспочвенности".

25.                       Л.Вітгенштейн "Філософські дослідження".

26.                       Г.Маркузе "Одномерный человек".

27.                       Й.Гейзінга "Homo Ludens".

28.                       Х.Ортега-і-Гасет "Бунт мас" або "Що таке філософія".

29.                       Ж.Бодріяр "Система речей".

30.                       М.Фуко "Слова і речі. Археологія знання".

31.                       Г.Башляр "Новый рационализм".

32.                       Ж.Делёз "Логика смысла".

33.                       П.Рикёр "Герменевтика и социальные науки".

34.                       Б.Страуд "Аналитическая философия и метафизика".

35.                       Я.Хаккинг "Представление и вмешательство".

36.                       Е. Макінтайр “Після чесноти”.

37.                       Ч.Тейлор “Етика автентичності”

Додаткова література для самостійної роботи студентів

1.     Витгенштейн Л. Философские работы. Ч.1.- М., 1994.

2.     Гадамер Х.- Г. Истина и метод. М.: Прогресс, 1988. - С. 267-281; 615-628; 636-638.

3.     Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология// Вопр.филос. - 1992. - N7.

4.     Гуссерль Э. Кризис европейских наук и транцендентальная феноменология.

5.     Делез Ж., Гватари Ф. Капитализм и шизофрения. Анти - Эдип.- M., I990.

6.     Джемс У. Прагматизм.— Київ: Вид-во Україна, 1995. - С. 25-44; 98-117.

7.     Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

8.     Камю А. Бунтующий человек.- М.,1990.

9.     Карнап Р. Философские основания физики.- M., 1971.

10.                       Кун Т. Структура научных революции. - М.,1977.

11.                       Кьеркегор С. Страх и трепет.- М., 1993.

12.                       Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.

13.                       Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.42.

14.                       Ницше Ф. Избранные произведения: В 2 кн.- М.,1991.

15.                       Ницше Ф. Антихрист (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

16.                       Ницше Ф. Воля к власти (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

17.                       Ницше Ф. К генеалогии морали (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

18.                       Ницше Ф. По ту сторону добра и зла (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

19.                       Ницше Ф. Сумерки богов (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

20.                       Ницше Ф. Так говорил Заратустра (в бібліотеці М.Мошкова)

21.                       Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? - М., 1991.

22.                       Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч.: В 2т. М.,1992.

23.                       Поппер К. Логика и рост научного знания.- М.,1983.

24.                       Пуанкаре А. Наука и гипотеза// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

25.                       Пуанкаре А. Ценность науки// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

26.                       Рассел Б. Человеческое познание. - М.,1957.

27.                       Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре//Культурология. ХХ век. Антология. - М., 1995. - С.63-103.

28.                       Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.

29.                       Спенсер Г. Синтетическая философия. - К., 1997.

30.                       Шопенгауэр А. Избранные произведения. - М.,1992.

31.                       Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки.- М., 1986.

32.                       Фрейд З. Психология бессознательного.- М.,1989.

33.                       Фрейд З. "Я" и "оно". - М., 1990. - С.68-107.[Я и Оно (в бібліотеці Д.Сатіна).

34.                       Фромм Э. Духовная сущность человека. // Филос. науки. 1990, № 8,9.

35.                       Хайдеггер М. Время и бытие.- М., 1993. - С.391-406.

36.                       Хайдеггер М. Бытие и время.- М., 1997.

37.                       Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. - М.,1995.

 

 

Завдання для письмових форм контролю

 

ТИПОВІ  ЗАВДАННЯ  БЛІЦ – ОПИТУВАННЯ

(проводиться у кінці лекції за її змістом)

1. Хто є автором висловлювання:

- «Людина є мірою усіх речей»?

- «Все тече, все змінюється, і ніколи не можна двічі увійти в одну й ту ж річку»

- «Я знаю, що я нічого не знаю, інші ж не знають навіть цього».

2. Хто є автором концепції:

- трансцендентального ідеалізму;

- об’єктивного ідеалізму.

3. Перекладіть вираз:

- Cogito ergo sum.

- Tabula rasa.

4. Яка філософська дисципліна вивчає першопричини буття: онтологія чи метафізика?

5. Який напрям некласичної філософії виступає проти філософії як спекулятивної метафізики: позитивізм чи герменевтика?

6. Які філософські теорії заперечують наявність людської природи, яка передує існуванню: есенціалістські чи екзистенціалістські?

7. Як називається теорія, яка заперечує пізнаваність істини: скептицизм чи агностицизм?

8. Хто з перерахованих філософів є емпіристом: Г.Лейбніц, Б.Спіноза, Дж.Локк, Р.Декарт, Ф.Бекон?

9. Хто з перерахованих філософів є автором циклічної концепції культури і цивілізації: Г.Гегель, О.Шпенглер, Ф.Фукуяма?

10. Підберіть філософський термін, який відповідає означенню:

- самопричинне буття,

- причинна обумовленість явищ,

- ототожнення Бога (творця) і Природи (створеного).

 

СИТУАТИВНИЙ    ТЕСТ: приклади питань

(передбачає відповіді у форматі «так» чи «ні»)

 

1.     Філософський тип світогляду історично передує науковому?

2.     Досократична філософія є натурфілософією?

3.     Елліністична етика спрямована на пошуки всезагального Блага, а не індивідуального щастя?

4.     Схоластична філософія є служницею теології?

5.     Раціоналізм заперечує існування вроджених ідей, не набутих з досвіду?

6.     Класична епістемологічна теорія визначає знання як «істинне обгрунтоване переконання»?

7.     Філософія Ренесансу є антропоцентричною?

8.     Категоричний імператив етики Канта стверджує: «Стався до інших так, як хочеш, щоб інші ставились до тебе»?

9.     Рефлексія як форма мислення може існувати без самосвідомості?

Діалектика як філософське вчення заперечує ідею розвитку?

 

ТИПОВІ ЗАВДАННЯ ПІДСУМКОВОЇ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Опишіть як змінюється ставлення до ......  у періоди античності, середньовіччя і Відродження.

Варіант І.  людини

Варіант ІІ. природи.

2. Вкажіть до якого періоду належить, яку школу (напрям) репрезентує та автором якої концепції є філософ.

Варіант І. Анаксімандр, Р.Декарт, Августин Аврелій, Платон.

Варіант ІІ. Г.Лейбніц, П.Абеляр, М. Кузанський, Сенека.

 

3. Поясніть значення термінів (за змогою вкажіть, ким або в якому контексті використовувались):

Варіант І. Номіналізм, субстанція, монада,  скептицизм, суб’єкт.

Варіант ІІ. Архе, схоластика, діалектика, ідеалізм, креаціонізм .

 

4. Розкрийте зміст концепції

Варіант І.  Критика Аристотелем теорії ідей Платона

Варіант ІІ. Чому „мислю, отже існую” є першим принципом філософії Декарта.

 

1. Дайте порівняльну характеристику основних ідей філософії епохи:

Варіант І. Ренесансу і Нового часу.

В. ІІ. античності і середньовіччя

 

2. Вкажіть до якого періоду належить, яку школу (напрям) репрезентує та автором якої концепції є філософ.

Варіант І. Д.Юм, Парменід, Сократ, Дж.Бруно.

Варіант ІІ. Ф.Бекон, Епікур, Фалес, Фома Аквінський.

 

3. Поясніть значення термінів (за змогою вкажіть, ким або в якому контексті використовувались):

Варіант І. пантеїзм, дедукція, категорія, натурфілософія, онтологія.

 

Варіант ІІ. Феномен, індукція, креаціонізм, синкретизм, метафізика.

4. Розкрийте зміст проблеми:

 

Варіант І. Єдності і множинності буття в елліністичній філософії.

Варіант ІІ. універсалій у середньовічній філософії.

 

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ (І і ІІ питання білетів)

Питання до іспиту

1.     Історична трансформація значення поняття філософії.

2.     Основні риси міфології. 

3.     Загальна характеристика давньогрецької філософії за основними періодами.

4.     Натурфілософські ідеї у давньогрецькій філософії.

5.     Проблема єдності та множинності у давньогрецькій філософії.

6.     Теорія ідей Платона і вчення Аристотеля про форму і матерію.

7.     Античний атомізм (Демокріт, Епікур) і вчення Елейської школи (Парменід, Зенон).

8.     Філософія софістів і Сократа (метод та етичні ідеї).

9.     Елліністична філософія: основні риси та напрями.

10.                       Середньовічна філософія: основні ідеї і представники.

11.                       Проблема універсалій.

12.                       Апологетика, патристика, схоластика.

13.                       Схоластика і схоластичний метод.

14.                       Філософія Відродження: загальна характеристика.

15.                        Ренесансний гуманізм.

16.                       Натурфілософія епохи Відродження.

17.                       Проблема наукового методу у Новий час.

18.                       Емпіризм та раціоналізм.

19.                       Філософія Ф.Бекона.

20.                       Декартів метод універсального сумніву і принцип Cogito ergo sum.

21.                       Проблема субстанції у філософії Нового часу.

22.                       Поняття “Просвітництво”. Головні ідеї просвітницької філософії.

23.                       Проблема природи людини у філософії Просвітництва.

24.                       Ідея розуму у філософії Просвітництва та німецькій класичній філософії.

25.                       Вчення І.Канта про апріорні форми свідомості.

26.                       Категоричний імператив і підвалини етики.

27.                       Загальна характеристика німецької класичної філософії.

28.                       Основні ідеї філософії життя.

29.                       Поняття “волі” у філософії Ф.Ніцше та А.Шопенгауера.

30.                       Переоцінка цінностей і нігілізм (за працею Ф.Ніцше “Так казав Заратустра”).

31.                       Критика християнської моралі у філософії Ф.Ніцше (за працею Ф.Ніцше “Антихристиянин”).

32.                       Напрями філософської думки ХХ ст.

33.                       Фрейдизм та неофрейдизм про сутність людини.

34.                        Різновиди позитивізму. Позитивістське ставлення до філософії.

35.                       Проблема свободи в екзистенціалізмі (за працею Ж.-П.Сартра “Екзистенціалізм — це гуманізм”).

36.                       Значення мови в філософії ХХ ст.

37.                       Місце філософії у системі культури.

38.                       Раціональне та ірраціональне у пізнанні.

39.                       Предмет та основні проблеми епістемології.

40.                       Онтологія як філософська дисципліна.

41.                       Метафізика і діалектика.

42.                       Проблема чуттєвого та раціонального у пізнанні.

43.                       Поняття знання: достатні та необхідні умови знання. Знання і гадка.

44.                       Скептицизм як епістемологічна проблема.

45.                       Теоретичний та емпіричний рівні пізнання.

46.                       Індукція та дедукція як методи пізнання.

47.                       Поняття “істини” у пізнанні. Теорії істини.

48.                       Мова як предмет філософського осмислення. Категорії та загальні поняття.

49.                        Проблема людини у філософії.

50.                       Основні філософські концепції сутності людини.

51.                       Особливості соціального буття людини.

52.                       Антропологічні закони (Х.Плеснер).

53.                       Проблема свідомості. Поняття самосвідомості.

54.                       Свідоме та несвідоме.

55.                       Категорія буття у філософії. Буття і небуття.

56.                       Проблема субстанції.

57.                       Ідея єдності і множинності світу.

58.                        Сучасні інтерпретації проблеми свідомості.

59.                       Проблема сенсу життя: есенціалістський та екзистенціалістський підходи.

60.                       Соціально-політичні утопії і громадянське суспільство.

ПРИКЛАДИ ЦИТАТ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАВДАННЯ НА ІСПИТІ

(ІІІ-тє питання білетів)

„З ніщо нічого не виникає”

„Все розумне дійсне, все дійсне розумне”

„Моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини”

„Ми живемо у найкращому з можливих світів”

„Утопії сьогоднішнього дня є реаліями завтрашнього”.

„Навіть якби Бога не існувало, його слід було в вигадати з етичних міркувань”

„Доки людина вірить у всесвіт, вона завжди йде додому”.

„Ніколи не стався до людини як до засобу, а завжди як до мети”.

«Людина є мірою усіх речей».

«Бути – значить бути сприйнятим»

«Все тече, все змінюється, і ніколи не можна двічі увійти в одну й ту ж річку».

«Я знаю, що я нічого не знаю, інші ж не знають навіть цього».