Інформаці1ний додаток до робочої програми з курсу

«Філософія та методологяї науки» для студентів філософського факультету.

2018 – 2019 навчальний рік.

(заочна форма навчання)

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

Всі роботи надсилаються на електронну адресу викладача Добронравової Ірини Серафимівни – irinadobronravova@knu.ua

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Історичні типи наукової раціональності.

Завдання індивідуальної самостійної роботи по темі Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності. (3 год.): Max:3 бали

Законспектувати або написати есе на основі роботи В.С.Стьопіна «Теоретическое знание»

Розділ ІІІ (http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/step-gl3.html)

Розділ VІ (http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/step-gl6.html )

Рекомендована література:

Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. Киев, 1974.

Микешина Л.А. Детерминация естественнонаучного знания. Ленинград, 1977.

Степин В.С. Наука и ценности техногенной цивилизации. // Вопросы философии, №10, 1989.

Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000. Гл. ІІІ, VІ.

Завдання індивідуальної самостійної роботи по темі Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки. (3год) Max:3 бали

Законспектувати або написати есе за працею М.Гайдегера "Час картини світу» про таке:

Наука як сутнісне явище Нового Часу. Метафізичне обгрунтування наукового дослідження Декартом. Відмінність розуміння світу як картини в Новому Часі від давньогрецьких та середньовічних уявлень про світ і пізнання. (за працею М.Гайдегера

Рекомендована література:

1. Гайдегер М. “Час картини світу”

2. Декарт Р. Правила для руководства ума.// Декарт Р. Соч. в 2-х т. – М., 1989, т. 1.

3. Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках.// Декарт Р. Соч. в 2-х т. – М., 1989, т. 1.

4. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XYII-XYIII вв). - М., “Наука”, 1987, с. 139-150, 165-187.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

Методологія науки.

Завдання індивідуальної самостійної роботи по темі (3год) Методологічні принципи науки Max:3 бали

Законспектувати або написати есе. за роботою Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. - Гл.4,5.по таких питаннях:

Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи як. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії.

Рекомендована література:

Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. - Гл.4,5.

Гемпель К. Г. Логика объяснения. - М., 1998.

Лекторский В.А., Швырёв В.С. Методологический анализ науки. (Типы и уровни). - //Философия, методология, наука. - М., 1972

Никитин Е.П От идеологии к методологии. - Вопросы философии, № 10, 1998 - С 77-87.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.- Ч.2.

Методологические принципы физики. – М., 1975.

Завдання індивідуальної самостійної роботи по темі Емпіричне і теоретичне в науковому дослідженні. (3год) Max:3 бали

Законспектувати або написати есе за роботою Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000, гл. 2. по таких питаннях:

1. Фундаментальні та спеціальні теоретичні схеми. Ідеалізовані абстрактні об'єкти теоретичних схем та абстрактні об'єкти емпіричних схем.

2. Процедури переходу від даних спостереження і експерименту до наукових фактів і залежностей.

3. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом.

Рекомендована література:

Никифоров А.Л Философия науки: история и методология. М. 1998

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000, гл. 2.

Стёпин В.С. Наука и ценности техногенной цивилизации. // Вопросы философии, №10, 1989.

Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997

ТЕМАТИЧНИЙ ОПИС КУРСУ, ЗАВДАННЯ НА СЕМІНАРИ ТА ПОТОЧНА САМОСТІЙНА РОБОТА

Змістовий модуль 1

Історичні типи наукової раціональності

Лекція 1. Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності. (2 год.)

Місце системи філософських засад науки серед підвалин наукового пізнання.

Наукові картини світу як складова підвалин наукового пізнання.

Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

Глобальні наукові революції як зміна системи засад науки.

Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

Контрольні запитання та завдання

1. Які глобальні революції пережила наука Нового часу?

2. Як співвідносяться типи наукової раціональності з системою засад науки?

3. Чи перетинаються між собою онтологічна та гносеологічна складові філософських засад науки?

4. Як співвідносяться ідеали та норми наукового дослідження з стилями наукового мислення?

5. Як співвідносяться наукові теорії та наукові картини світу?

Рекомендована література:

Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. Киев, 1974.

Микешина Л.А. Детерминация естественнонаучного знания. Ленинград, 1977.

Степин В.С. Наука и ценности техногенной цивилизации. // Вопросы философии, №10, 1989.

Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000. Гл. ІІІ.

Лекція 2. Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки. (2год)

Зміна уявлень про співвідношення суб"єкту і об"єкту пізнання при переході від класичної до некласичної і постнекласичної раціональності.

Завдання для самостійної роботи

Згадати, в яких своїх роботах М.Гайдегер докладно обґрунтовує деякі з положень, викладені в «Часі картини світа»

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому саме науку Гайдегер визнає першорядним сутнісним явищем Нового часу?

2. Яке рішення про сутність буття та істини передбачається, коли наука перетворюється на дослідження ?

3. Чи можна вважати, що в античності та середньовіччі також існували свої картини світу?

Рекомендована література:

1. Гайдегер М. “Час картини світу”

2. Декарт Р. Правила для руководства ума.// Декарт Р. Соч. в 2-х т. – М., 1989, т. 1.

4. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XYII-XYIII вв). - М., “Наука”, 1987, с. 139-150, 165-187.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому Арістотель не застосовував математику для опису природи в фізиці?

2. Чому примислення нескінченності причинних зв'язків світу є передумовою математизації природи Галілеєм.

3. Чи пов’язана ідея Галілея про природу як математичний універсумз визначенням І.Кантом предмету природничої науки?

Лекція 3. Виявлення обмеженості класичного ідеалу раціональності під час наукової революції початку ХХ століття. (2 год.)

Усвідомлення відносності наукового пізнання: принцип відповідності Бора.

Релятивістська концепція простору і часу. Методологічні концепції квантової фізики: концепція доповняльності (Н.Бор);

концепція відносності до засобів спостереження (Фок); "квантові сходи" (В.Вайскопф)

Завдання для самостійної роботи

Прочитати в роботі М.Мамардашвілі «Класичний та некласичний ідеал раціональності» про обмеженість застосування класичного ідеалу раціональності після створення квантової механіки.

Контрольні запитання та завдання:

1 В чому з точки зору фізики проявляється обмеженість класичного ідеалу раціональності за рахунок втрати привілейованої пізнавальної позиції?

2.В чому з точки зору фізики проявляється обмеженість класичного ідеалу раціональності за рахунок неможливості нескінченного поділу простору і часу?

3. За рахунок чого досягається об’єктивність при некласичному типі наукової раціональності?

Рекомендована література:

Бор Н. Квантовая механика и физическая реальность// Избр.науч. труды. - М.: Наука, 1971, т.2.

Вайскопф В. Физика в ХХ столетии. - М.: Атомиздат, 1977.- С.33-53.

Методологические принципы физики. – М., 1975.

Гриб А.А. Неравенство Белла и экспериментальная проверка квантовых корреляций на макроскопических расстояниях. – Успехи физических наук, 1984, т. 142, вып. 4.

Мамардашвили М.К. Классический и неклассический идеал рациональности. Тбилиси:»Мцениереба», 1984.

Методологические принципы физики. – М., 1975.

Патнем Г. Реализм с человеческим лицом. /Аналитическая философия: становление и развитие. Антология. - М. - 1998.С 466-495.

Фок В.А. Квантовая физика и строение материи. -- Л., 1965.§1-11

А.Эйнштейн Физика и реальность. – М. ., 1965. - С. 5-10, 38-60, 272-274.

Змістовий модуль 2.

Філософські засади наукових картин світу

Лекція 4. Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму. (2 год.)

Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації. Філософська інтерпретація і світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів. Світи і Універсум. Можливий, віртуальний і дійсний модуси буття.

Завдання для самостійної роботи

З’ясувати, які зміни вносить в картину світу, зокрема в розуміння простору-часу, теорія струн та суперструн.

Контрольні запитання та завдання:

1.Яким чином розвиток фізики високих енергій призвів до застосування концепції множинності світів в сучасній космології?

2.Як змінюється зміст і співвідношення понять «світ», «матерія», «універсум» в філософських засадах космологічних концепцій множинності світів порівняно з попередніми космологічними концепціями?

Рекомендована література:

Вайнберг С. Первые три минуты. М., 1981.

Грин Б. Элегантная Вселенная М., 2004.

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. Киев: “Лыбидь”, 1990. Гл.2, §5. http://www.philsci,univ.kiev..ua

Крымский С. В., Кузнецов В. И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. К., 1984.

Линде А. Д. Раздувающаяся Вселенная // Успехи физических наук. 1984. Т. 144, вып. 2. С. 177—214.

Линде А.Д. Физика элементарных частиц и инфляционная космология. - М.: Наука, 1990.

Лекція 5. Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі. (2 год.)

Системи і структури. Ціле і частини. Самоорганізація як становлення складного цілого. Типи цілісності складних систем, що самоорганізуються, та їх динамічна стійкість. Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем. Фрактальна геометрія як новий спосіб розуміння складності.

Контрольні запитання та завдання:

1. Як розрізнявся системний підхід при його застосуванні в фізиці та біології до початку сучасної революції в природознавстві? Які типи цілісності систем, що само організуються. можна виділити на підставі різниці в ступені їх стійкості?

2. Які приклади цілісних систем, що самоорганізуються, але не здатні до самовідтворення, ви можете назвати?

3. Чи можна віднести до дисипативних структур категорію цілого?

4. Які системи в фізиці проявляли досі найбільшу стійкість?

5. Чи можна розглядати тотальне ціле не процесуально?

6. Яким чином зміна методів при переході до нелінійного природознавства викликає зміну уявлень про світ?

7. Чи означає детермінованість кожного кроку в ітераційному відтворенні нелінійної динаміки можливість довгострокової передбачуваності поведінки системи?

8. Як позначається позиція спостерігача на способі опису нелінійної системи?

9. Яким чином нелінійна динаміка посилює вихідні відмінності?

10. Чи тотожні поняття “хаос” і “безлад”?

11. Як пов'язана складна структура границі порядку і безладу з конкуренцією аттракторів?

12. Як змінилось розуміння природи багатоманітності зі створенням фрактальної геометрії?

Рекомендована література:

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: 2008.

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. Киев: “Лыбидь”, 1990. Гл.2, §2-4. http://www.philsci,univ.kiev..ua

Добронравова И.С. Физика живого как феномен постнеклассической науки // Физика живого.- 2001.- Т.9. - № 1.

Пайтген Х.-О., П.Х.Рихтер “Красота фракталов. Образы динамических систем”, М. Мир, 1993, 176с. 432с.

Пригожин И., Стэнгерс И. Время, хаос, квант. М.,:“Прогресс”. 1994.

Мандельброт Б.Фрактальная геометрия природы. – Москва: Институт компьютерных исследований, 2002, 656 с.

Лекція 6. Філософські засади наукових картин світу: причиновість і детермінізм. (4 год.)

Причиновість і необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони. Ймовірнісна причиновістьв некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового. Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинне визначених процесів в детермінованому хаосі.

Контрольні запитання та завдання:

1. В чому полягає роль випадковості в точці біфуркації для системи, що самоорганізується?

2. Чи є система, що самоорганізується, принципово відкритою до найменших впливів в особливих точках?

3. В чому полягає помилковість спроби розглядати стан системи перед точкою біфуркації як причину наступних станів?

4. Чому теза про малі причини великих наслідків не є адекватним описом ситуацій біфуркації в нелінійній науці?

5. Що розглядав Пригожин в якості причин самоорганізації дисипативних структур?

6. Чи можна розглядати ситуацію біфуркації як ситуацію формування діючої причини?

7. Чим детермінується спонтанне виникнення діючої причини в нелінійних системах?

8. Чи включає реальна необхідність випадковість?

9. Чи є випадковим набір можливостей, що відкриваються в особливих точках?

10. В ситуаціях біфуркації випадковість є виразом чи доповненням необхідності?

Рекомендована література:

Мякишев Г. Я. Физическая теория. – М.; Наука, 1980. – С. 420-436.

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. - К., 1990. - Гл.2 , §6.

Добронравова И.С. Физика живого как феномен постнеклассической науки // Физика живого.- 2001.- Т.9. - № 1.

Пригожин И., Стэнгерс И. Время, хаос, квант. М.,:“Прогресс”. 1994.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

Філософські засади норм сучасної науки, методологія науки.

Лекція 7. Загальнонаукові методологічні принципи.

Нормативний характер методологічних принципів науки. Загальнонаукові методологічні принципи як вимоги до наукової теорії. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Структура теорії.

Контрольні запитання та завдання:

1. Як співвідносяться між собою методологічні принципи конкретних наук певного часу?

2. Які загально-наукові методологічні принципи, окрім загальних вимог до теорії вам відомі?

3. Чи з’являються з часом нові загально-наукові методологічні принципи

Рекомендована література:

Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. - Гл.4,5.

Идеалы и нормы научного исследования. – Минск, 1981.

Гемпель К. Г. Логика объяснения. - М., 1998.

Никитин Е.П От идеологии к методологии. - Вопросы философии, № 10, 1998 - С 77-87.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.- Ч.2.

Методологические принципы физики. – М., 1975.

Семінар . Емпіричне і теоретичне в науковому дослідженні.

2. Процедури переходу від даних спостереження і експерименту до наукових фактів і залежностей.

3. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом.

4. Зміна логічної структури опису, пояснення та передбачення як функцій нелінійних теорій.

5. Відмова від протиставлення мінливих явищ незмінній сутності в гносеологічних засадах теоретичної реконструкції процесів самоорганізації. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чим відрізняються емпіричні залежності від теоретичних законів?

2. Які твердження сингулярні чи універсальні виражають наукові факти?

3. Які процедури забезпечують перехід від даних спостереження до наукових фактів?

Рекомендована література:

Буданов В.Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании. - М.: Издательство ЛКИ, 2007. - 232 с.

Добронравова І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві// Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Никифоров А.Л Философия науки: история и методология. М. 1998

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000, гл. 2.

Стёпин В.С. Наука и ценности техногенной цивилизации. // Вопросы философии, №10, 1989.

Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997

Пайтген Х.-О., П.Х.Рихтер “Красота фракталов. Образы динамических систем”, М. Мир, 1993,

Питання на іспит.

1. Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності.

2. Місце системи філософських засад науки серед підвалин наукового пізнання.

3. Наукові картини світу як складова підвалин наукового пізнання.

4. Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

5. Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

6. Глобальні наукові революції як зміна системи засад науки.

7. Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

8. Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки.

9. Наука як сутнісне явище Нового Часу. Метафізичне обгрунтування наукового дослідження Декартом.

10. Відмінність розуміння світу як картини в Новому Часі від давньогрецьких та середньовічних уявлень про світ і пізнання. (за працею М.Хайдеггера "Час картини світу").

11. Виявлення обмеженності класичного ідеалу раціональності під час наукової революції початку ХХ століття.

12. Основні напрямки сучасної наукової революції та становлення постнекласичної науки.

13. Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму.

14. Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації.

15. Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі.

16. Самоорганізація як становлення складного цілого. Типи цілісності складних систем, що самоорганізуються, та їх динамічна стійкість.

17. Філософські засади наукових картин світу: причиновістьі детермінізм.

18. Причиновістьі необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони.

19. Ймовірнісна причиновістьв некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового.

20. Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинне визначених процесів в детермінованому хаосі.

21. Філософські засади фрактальної геометрії як геометрії динамічного хаосу. Фрактальна геометрія як новий спосіб розуміння складності.

22. Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем.

23. Філософські засади наукових картин світу: простір і час.

24. Багаторівневість наукової методології.

25. Загальнонаукові методологічні принципи та методологічні принципи конкретних наук.

26. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. (Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії.)

27. Методи теоретичного дослідження та структура теоретичного знання.

28. Методи емпіричного дослідження та структура емпіричного знання.