Інформаційний додаток до робочої програми з курсу

«Філософія та методологія науки» для студентів філософського факультету.

ТЕМАТИЧНИЙ ОПИС КУРСУ, ЗАВДАННЯ НА СЕМІНАРИ ТА ПОТОЧНА САМОСТІЙНА РОБОТА

Змістовий модуль 1

Історичні типи наукової раціональності

Лекція 1. Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності. (2 год.)

Місце системи філософських засад науки серед підвалин наукового пізнання.

Наукові картини світу як складова підвалин наукового пізнання.

Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

Глобальні наукові революції як зміна системи засад науки.

Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

Семінар 1.Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності. (2 год.)

1. Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

2. Наукові картини світу як складова підвалин наукового пізнання.

3. Місце системи філософських засад науки серед підвалин наукового пізнання.

4. Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

5. Глобальні наукові революції як зміна системи засад науки.

6. Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

Контрольні запитання та завдання

1. Які глобальні революції пережила наука Нового часу?

2. Як співвідносяться типи наукової раціональності з системою засад науки?

3. Чи перетинаються між собою онтологічна та гносеологічна складові філософських засад науки?

4. Як співвідносяться ідеали та норми наукового дослідження з стилями наукового мислення?

5. Як співвідносяться наукові теорії та наукові картини світу?

Рекомендована література:

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: 2008.

Кримський C.Б. Запити філософських смислів. // Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718с. С.444-717.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000. Гл. ІІІ.

Stepin V. Theoretical Knowledge. A C.I.P. Catalogue record for this book is available from the Library of Congress. Published by Springer, P.O. Box 17, 3300 AA Dordrecht, The Netherlands. 2005. Chapters 3, 5.

Лекція 2. Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки. (2год)

Започаткування фізичного методу Галілеєм. (за книгою Е. Гусерля "Криза європейських наук", розділ 1, параграфи 9-12).

Наука як сутнісне явище Нового Часу. Метафізичне обґрунтування наукового дослідження Декартом. Відмінність розуміння світу як картини в Новому Часі від давньогрецьких та середньовічних уявлень про світ і пізнання. (за працею М. Гайдегера "Час картини світу").

Зміна уявлень про співвідношення суб´єкту і об´єкту пізнання при переході від класичної до некласичної і постнекласичної раціональності.

Семінар 2. Наука Нового часу та її метафізичні засади (за працею Мартіна Гайдегера “Час картини світу”)(2 год.)

1. М. Гайдегер про сутнісні явища Нового ч асу.

2. Визначення Гайдегером новоєвропейської науки як дослідження та характеристика його суттєвих рис: проективності; строгості; методів; наукового виробництва.

3. Гайдегер про метафізичні засади науки Нового часу, сформульовані Декартом. .

4. Обґрунтування Гайдеггером єдності процесів перетворення світу на картину та людини на суб’єкт як визначальної для сутності Нового часу.

5. Різниця між тезами Декарта і Протагора.

Завдання для самостійної роботи

Згадати, в яких своїх роботах М.Гайдегер докладно обґрунтовує деякі з положень, викладені в «Часі картини світу»

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому саме науку Гайдегер визнає першорядним сутнісним явищем Нового часу?

2. Яке рішення про сутність буття та істини передбачається, коли наука перетворюється на дослідження ?

3. Чи можна вважати, що в античності та середньовіччі також існували свої картини світу?

Рекомендована література:

1. Гайдегер М. “Час картини світу”

2. "Медитації" Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень
https://www.yakaboo.ua/ua/meditacii-dekarta-u-dzerkali-suchasnih-tlumachen.html

3. Едмунд Гуссерль

Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія

https://chtyvo.org.ua/authors/Husserl_Edmund/Kryza_yevropeiskykh_nauk/

Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. // “Вопросы философии”, №7,1992. §9-11.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому Арістотель не застосовував математику для опису природи в фізиці?

2. Чому примислення нескінченності причинних зв´язків світу є передумовою математизації природи Галілеєм?

3. Чи пов’язане визначення І. Кантом предмету природничої науки

з ідеєю Галілея про природу як математичний Універсум?

Лекція 3. Виявлення обмеженості класичного ідеалу раціональності під час наукової революції початку ХХ століття. (2 год.)

Усвідомлення відносності наукового пізнання: принцип відповідності Бора.

Втрата привілейованої пізнавальної позиції за рахунок створення релятивістської фізики Ейнштейном.

Релятивістська концепція простору і часу. Методологічні концепції квантової фізики: концепція доповняльності (Н.Бор); концепція відносності до засобів спостереження (Фок); "квантові сходи" (В.Вайскопф)

Завдання для самостійної роботи

Прочитати в роботі М.Мамардашвілі «Класичний та некласичний ідеал раціональності» про обмеженість застосування класичного ідеалу раціональності після створення квантової механіки.

Контрольні запитання та завдання:

1 В чому з точки зору фізики проявляється обмеженість класичного ідеалу раціональності за рахунок втрати привілейованої пізнавальної позиції?

2.В чому з точки зору фізики проявляється обмеженість класичного ідеалу раціональності за рахунок неможливості нескінченного поділу простору і часу?

3. За рахунок чого досягається об’єктивність при некласичному типі наукової раціональності?

Рекомендована література:

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: 2008.

Н. Бор Квантовая механика и физическая реальность// Избр.науч. труды. - М.: Наука, 1971, т.2.

Вайскопф В. Физика в ХХ столетии. - М.: Атомиздат, 1977.- С.33-53.

Мамардашвили М.К. Классический и неклассический идеал рациональности. Тбилиси:»Мцениереба», 1984.

Фок В.А. Квантовая физика и строение материи. --Л., 1965.§1-11

А.Эйнштейн Физика и реальность. – М. ., 1965. - С. 5-10, 38-60, 272-274.

Putnam H. Realism with a Human Face. Publisher: Harvard University Press, Year: 1992. Preface. Chapter 1.

Лекція 4. Постнекласичний тип наукової раціональності та проблема створення некласичного ідеалу наукової раціональності. (2 год.)

Напрямки сучасної глобальної наукової революції, пов’язаної зі становленням нелінійної науки. Зміна предметних областей дослідження при переході від одного типу наукової раціональності до іншого. Складні системи, здатні до самоорганізації та саморозвитку як предмет постнекласичної науки. Відносність до поза наукових ціннісних настанов суб’єкта як умова забезпечення об’єктивності в постнекласичному типі наукової раціональності. Проблема створення некласичного ідеалу наукової раціональності.

Рекомендована література:

Добронравова І.С. Практична філософія науки. Збірка наукових праць. Суми: «Університетська книга», 2017. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dodr-phil-2017.pdf

Добронравова І.С. Практична філософія постнеклласичної науки

про наукову істину та людську свободу. // «Філософія освіти», № 2, 2014, с. 224-234

Добронравова І.С. Ідеали і типи наукової раціональності// Київський університет як осередок національної духовності, науки, культури. Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої 165-річчю університету. Гуманітарні науки. Частина І. - К.: ВЦ "Київський університет", 1999. - С.24-28.

Мамардашвили М.К. Классический и неклассический идеал рациональности. Тбилиси:»Мцениереба», 1984.

Пригожин И., Стэнгерс И. Время, хаос, квант. М.,:“Прогресс”. 1994.

Завдання для самостійної роботи

Прочитати уривки з якоїсь із запропонованих робіт фундаторів постнекласичної науки та визначити, в чому проявляється людиновимірність нелінійної науки.

З’ясувати відмінність між ідеалами науки та наукової раціональності.

Змістовий модуль 2.

Філософські засади наукових картин світу

Лекція 5. Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму. (2 год.)

Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації. Філософська інтерпретація і світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів. Світи і Універсум. Можливий, віртуальний і дійсний модуси буття.

Завдання для самостійної роботи

З’ясувати, які зміни вносить в картину світу, зокрема в розуміння простору-часу, теорія струн та суперструн.

Контрольні запитання та завдання:

1.Яким чином розвиток фізики високих енергій призвів до застосування концепції множинності світів в сучасній космології?

2.Як змінюється зміст і співвідношення понять «світ», «матерія», «універсум» в філософських засадах космологічних концепцій множинності світів порівняно з попередніми космологічними концепціями?

Рекомендована література:

Вайнберг С. Первые три минуты. М., 1981.

Грин Б. Элегантная Вселенная М., 2004.

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. Киев: “Лыбидь”, 1990. Гл.2, §5. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dobr-sinerg/index.html

Добронравова І.С. Мультиверсум: філософська рефлексія над теоретичними ідеями та емпіричними даними. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія, 4(4), 2021, 5-13. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2021

Крымский С. В., Кузнецов В. И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. К., 1984.

Линде А.Д. Физика элементарных частиц и инфляционная космология. - М.: Наука, 1990.

Лекція 6. Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі. (2 год.)

Системи і структури. Ціле і частини. Самоорганізація як становлення складного цілого. Типи цілісності складних систем, що самоорганізуються, та їх динамічна стійкість. Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем. Фрактальна геометрія як новий спосіб розуміння складності.

Семінар 3 .Системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі. (2 год.)

1. Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Філософська інтерпретація і світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів.

2. Самоорганізація як становлення складного цілого. Типи цілісності складних систем, що самоорганізуються, та їх динамічна стійкість.

3. Динамічний хаос як єдність порядку і безладу.

4. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем.

5. Фрактальна геометрія як новий спосіб розуміння складності.

Контрольні запитання та завдання:

1. Як розрізнявся системний підхід при його застосуванні в фізиці та біології до початку сучасної революції в природознавстві? Які типи цілісності систем, що само організуються. можна виділити на підставі різниці в ступені їх стійкості?

2. Які приклади цілісних систем, що самоорганізуються, але не здатні до самовідтворення, ви можете назвати?

3. Чи можна віднести до дисипативних структур категорію цілого?

4. Які системи в фізиці проявляли досі найбільшу стійкість?

5. Чи можна розглядати тотальне ціле не процесуально?

6. Яким чином зміна методів при переході до нелінійного природознавства викликає зміну уявлень про світ?

7. Чи означає детермінованість кожного кроку в ітераційному відтворенні нелінійної динаміки можливість довгострокової передбачуваності поведінки системи?

8. Як позначається позиція спостерігача на способі опису нелінійної системи?

9. Яким чином нелінійна динаміка посилює вихідні відмінності?

10. Чи тотожні поняття “хаос” і “безлад”?

11. Як пов'язана складна структура границі порядку і безладу з конкуренцією аттракторів?

12. Як змінилось розуміння природи складності зі створенням фрактальної геометрії?

Рекомендована література:

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: 2008.

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. Киев: “Лыбидь”, 1990. Гл.2, §2-4. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dobr-sinerg/index.html

Mandelbrot B. Fractal Geometry of Nature. Publisher: W. H. Freeman and Company, 1982

Peitgen H-O, Richter H. The Beauty of Fractals. Images of Complex Dynamical Systems. Germany^ Springer. 1986.

Prigogine I., Stengers I. Order out of Chaos. Bantam Books, 1984

Лекція 7. Філософські засади наукових картин світу: причиновість і детермінізм. (2 год.)

Причиновість і необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони. Ймовірнісна причиновістьв некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового. Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинне визначених процесів в детермінованому хаосі.

Семінар 4. Філософські засади наукових картин світу: причиновістьі детермінізм. (2 год.)

1. Причиновість і необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони.

2. Ймовірнісна причиновістьв некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового.

3. Проблеми причиновості в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування діючої причини.

Контрольні запитання та завдання:

1. В чому полягає роль випадковості в точці біфуркації для системи, що самоорганізується?

2. Чи є система, що самоорганізується, принципово відкритою до найменших впливів в особливих точках?

3. В чому полягає помилковість спроби розглядати стан системи перед точкою біфуркації як причину наступних станів?

4. Чому теза про малі причини великих наслідків не є адекватним описом ситуацій біфуркації в нелінійній науці?

5. Що розглядав Пригожин в якості причин самоорганізації дисипативних структур?

6. Чи можна розглядати ситуацію біфуркації як ситуацію формування діючої причини?

7. Чим детермінується спонтанне виникнення діючої причини в нелінійних системах?

8. Чи включає реальна необхідність випадковість?

9. Чи є випадковим набір можливостей, що відкриваються в особливих точках?

10. В ситуаціях біфуркації випадковість є виразом чи доповненням необхідності?

Рекомендована література:

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: 2008

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. - К., 1990. - Гл.2 , §6. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dobr-sinerg/index.html

Добронравова І.С. Практична філософія науки. Збірка наукових праць. Суми: «Університетська книга», 2017. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dodr-phil-2017.pdf

Лекція 8. Філософські засади наукових картин світу: простір і час. (2 год.)

Проблема скінченності і нескінченності простору і часу в контексті космологічних уявлень : класичних (Н''ютон), релятивістських (Ейнштейн, Фрідман), сучасних (Вайнберг, Лінде).

Проблема незворотності часу в класичній, некласичній, постнекласичній фізиці. Специфіка біологічного часу як внутрішнього часу живих систем.

Рекомендована література:

Крымский С. В., Кузнецов В. И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. К., 1984.

Линде А. Д. Раздувающаяся Вселенная // Успехи физических наук. 1984. Т. 144, вып. 2. С. 177—214.

Пригожин И., Стэнгерс И. Время, хаос, квант. М.,:“Прогресс”. 1994.

Рейхенбах Г. Направление времени. - М., 1982.

Контрольні запитання та завдання:

1. Яким чином виражається напрямок часу в теоріях нелінійної науки?

2. Яким є внутрішній час систем, що самоорганізуються?

3. Чи потрібно вводити внутрішній час системи для опису її переміщення?

4. Як пов’язані просторово-часові властивості матеріального світу з іншими його властивостями і діючими в ньому фізичними законами?

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Філософські засади норм сучасної науки, методологія науки.

Тема 3. Методологічні принципи науки.

Лекція9. Загальнонаукові методологічні принципи.

Нормативний характер методологічних принципів науки. Загальнонаукові методологічні принципи як вимоги до наукової теорії. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії.

Контрольні запитання та завдання:

1. Як співвідносяться між собою методологічні принципи конкретних наук певного часу?

2. Які загально-наукові методологічні принципи, окрім загальних вимог до теорії вам відомі?

3. Чи з’являються з часом нові загально-наукові методологічні принципи

Рекомендована література:

Методологія та організація наукових досліджень. Навчальний посібник для студентів магістратури усіх спеціальностей / за ред. Ірини Добронравової (ч. 1), Ольги Руденко (ч. 2). Київ : ВПЦ "Київський університет", 2018. Розділи 4.2, 5, 6.3. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Methodol.pdf

Лекція 10. Методи теоретичного та емпіричного дослідження та структура теоретичного та емпіричного знання.

Теоретична модель і теоретичний закон. Математичний апарат та його інтерпретації (емпірична і семантична). Абстрактні об'єкти теорії і абстрактні об'єкти картини світу і процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Методи утворення теоретичних понять. Співвідношення абстрактних об'єктів і теоретичних понять з теоретичними термінами (значення і смисл терміну). Типи наукових теорій і методологічні моделі їхньої структури. Фундаментальні та спеціальні теоретичні схеми. Ідеалізовані абстрактні об'єкти теоретичних схем та абстрактні об'єкти емпіричних схем.

Експеримент і данні спостереження. Процедури переходу до емпіричних залежностей і наукових фактів Теоретична навантаженість наукового факту.

Процедури переходу від даних спостереження і експерименту до наукових фактів і залежностей. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чим розрізняються процедури побудови абстрактних об’єктів теорії та абстрактних об’єктів картини світу?

2. Чи працює принцип відповідності, який співвідносить нові і старі теорії для наукових картин світу?

3. Як співвідносяться між собою теоретичні схеми та математичний апарат теорій?

Завдання для самостійної роботи

Покажіть, які ідеалізовані абстрактні об’єкти містять в собі будь-які теорії гуманітарних наук.

Семінар 5.Емпіричне і теоретичне в науковому дослідженні.

4. Фундаментальні та спеціальні теоретичні схеми. Ідеалізовані абстрактні об'єкти теоретичних схем та абстрактні об'єкти емпіричних схем.

5. Процедури переходу від даних спостереження і експерименту до наукових фактів і залежностей.

6. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чим відрізняються емпіричні залежності від теоретичних законів?

2. Які твердження сингулярні чи універсальні виражають наукові факти?

3. Які процедури забезпечують перехід від даних спостереження до наукових фактів?

Рекомендована література:

Лекція 11. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Співвідношення аналітичних і обчислювальних методів в розв'язанні нелінійних рівнянь. Застосування нових математичних методів (ітераційні процедури, фрактальна геометрія і т.ін.) і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві. Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень.

Рекомендована література:

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. Киев: «ВНЦ Київський університет», 1990, 150 с. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dobr-sinerg/index.html

Добронравова І. С. Практична філософія науки. Збірка наукових праць // Ірина Добронравова. – Суми: Університетська книга, 2017, 351 с. С.273-282. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dodr-phil-2017.pdf

Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. - К., 1983. - С. 59-83, 94-121, 130-153, 184-186.

Питання на іспит.

1. Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності.

2. Місце системи філософських засад науки серед підвалин наукового пізнання.

3. Наукові картини світу як складова підвалин наукового пізнання.

4. Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

5. Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

6. Глобальні наукові революції як зміна системи засад науки.

7. Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

8. Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки.

9. Наука як сутнісне явище Нового Часу. Метафізичне обгрунтування наукового дослідження Декартом.

10. Відмінність розуміння світу як картини в Новому Часі від давньогрецьких та середньовічних уявлень про світ і пізнання. (за працею М.Хайдеггера "Час картини світу").

11. Виявлення обмеженності класичного ідеалу раціональності під час наукової революції початку ХХ століття.

12. Усвідомлення відносності наукового пізнання: принцип відповідності Бора.

13. Методологічні концепції квантової фізики: концепція доповняльності (Н.Бор); концепція відносності до засобів спостереження (Фок); "квантова драбина" (В.Вайскопф)

14. Основні напрямки сучасної наукової революції та становлення постнекласичної науки.

15. Синергетика як загальнонаукова дослідницька програма вивчення процесів самоорганізації. (Г.Хакен). Складність, темпоральність, цілісність - риси нового світобачення (за І.Пригожиним).

16. Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму.

17. Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі

18. Філософська інтерпретація і світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів.

19. Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі.

20. Самоорганізація як становлення складного цілого. Типи цілісності складних систем, що самоорганізуються, та їх динамічна стійкість.

21. Філософські засади наукових картин світу: причиновістьі детермінізм.

22. Причиновістьі необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони.

23. Ймовірнісна причиновістьв некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового.

24. Проблеми причиновості в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинне визначених процесів в детермінованому хаосі.

25. Філософські засади фрактальної геометрії як геометрії динамічного хаосу. Фрактальна геометрія як новий спосіб розуміння складності.

26. Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем.

27. Філософські засади наукових картин світу: простір і час.

28. Проблема скінченності і нескінченності простору і часу в контексті космологічних уявлень : класичних (Н''ютон), релятивістських (Ейнштейн, Фрідман), сучасних (Вайнберг, Лінде).

29. Проблема незворотності часу в класичній, некласичній, постнекласичній фізиці. Специфіка біологічного часу як внутрішнього часу живих систем.

30. Багаторівневість наукової методології.

31. Загальнонаукові методологічні принципи та методологічні принципи конкретних наук.

32. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. (Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії.)

33. Методи теоретичного дослідження та структура теоретичного знання.

34. Методи емпіричного дослідження та структура емпіричного знання.

Завдання для поточної самостійної роботи.

Опрацюйте текст лекцій, зібраних під однією назвою "Філософські засади ідеалів та норм наукового дослідження". Ті, хто хоче відпрацювати попередні теми, зверніться до тексту "Філософські засади наукової картини світу".

Завдання: прочитавши тексти, або надішліть конспекти (3 бали за кожну частину з трьох), або напишіть короткі есе (6 балів за кожне). Можна скористатись літературою, що дана до семінарів, і також надіслати есе відповідно до формулювання питань семінарів.

Виконані завдання подаються в електронній формі. Адреса корпоративної пошти: irinadobronravova@knu.ua

Кожен студент отримає відповідь про кількість балів.

Лекція "Філософські засади сучасної наукової картини світу" Текст Відео

Лекція "Філософські засади ідеалів та норм наукового дослідження" Текст Відео