Інформаційний додаток до робочої програми з курсу

«Філософія та методологія науки» для студентів філософського факультету.

2 семестр 2017 – 2018 навчального року.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

 

Виконання індивідуальних завдань самостійної роботи (з 24.01.2018 до 28.02.2018)

Всі роботи надсилаються в зазначені терміни на електронну адресу викладача Добронравової Ірини Серафимівни – irinadobronravova@knu.ua

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Історичні типи наукової раціональності.

 

Завдання індивідуальної самостійної роботи на тиждень 22-26 січня по темі Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності. (3 год.): Max:3 бали

Законспектувати або написати есе на основі роботи В.С.Стьопіна «Теоретическое знание»

Розділ ІІІ (http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/step-gl3.html)

Розділ VІ (http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/step-gl6.html )

 

Рекомендована література:

Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. Киев, 1974.

Микешина Л.А. Детерминация естественнонаучного знания. Ленинград, 1977.

Степин В.С. Наука и ценности техногенной цивилизации. // Вопросы философии, №10, 1989.

Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000. Гл. ІІІ, VІ.

 

Завдання індивідуальної самостійної роботи на тиждень 29 січня – 2 лютого по темі Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки.  (3год) Max:3 бали.

Законспектувати або написати есе. за книгою  Е.Гусерля "Криза  європейських наук", розділ 1, параграфи 9-12) по питаннях

1.      Створення Галілеєм за зразком геометрії фізичного методу як методу об'єктивного пізнання природи. Непряма математизація чуттєвих якостей.

2.      Природа як математичний універсум: розгляд будь-якої події як результату дії природних законів.

3.      Передбачення нескінченності вдосконалення вимірювань внаслідок застосування математичних формул для опису природи

4.      Забуття вихідного сенсу природознавства внаслідок технізації оперування математичними формулами.

5.      Виток кризи європейської науки: заміщення життєвого світу ідеалізованою природою як “ істинним буттям,” яке є в дійсності лише методом.

 

Рекомендована література:  

1.     Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. // “Вопросы философии”, №7,1992. §9-11.

2.     Гайденко П.П. Эволюция понятия науки., М., “Наука”, 1980, с. 254 – 256.

 

Завдання індивідуальної самостійної роботи на тиждень 5-9 лютого по темі Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки.  (3год) Max:3 бали

Законспектувати або написати есе за працею М.Гайдегера "Час картини світу» про таке:

Наука як сутнісне явище Нового Часу. Метафізичне обгрунтування наукового дослідження Декартом. Відмінність розуміння світу як картини в Новому Часі від давньогрецьких та середньовічних уявлень про світ і пізнання. (за працею М.Гайдегера                                                                      

 Рекомендована література:  

1.     Гайдегер М. “Час картини світу”

2.     Декарт Р. Правила для руководства ума.// Декарт Р. Соч. в 2-х т. – М., 1989, т. 1.

3.     Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках.// Декарт Р. Соч. в 2-х т. – М., 1989, т. 1.

4.     Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XYII-XYIII вв). - М., “Наука”, 1987, с. 139-150, 165-187.

 

 ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2  

Методологія науки.

 

Завдання індивідуальної самостійної роботи на тиждень 12-16 лютого по темі (3год) Методологічні принципи науки Max:3 бали

Законспектувати або написати есе. за роботою Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. - Гл.4,5.по таких питаннях:

Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи як. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії.

 

 Рекомендована література:

Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. - Гл.4,5.

Гемпель К. Г. Логика объяснения. - М., 1998.

Лекторский В.А., Швырёв В.С. Методологический анализ науки. (Типы и уровни). - //Философия, методология, наука. - М., 1972

Никитин Е.П От идеологии к методологии. - Вопросы философии, № 10, 1998 - С 77-87.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.- Ч.2.

Методологические принципы физики. – М., 1975.

 

Завдання індивідуальної самостійної роботи на тиждень 19-23 лютого по темі Емпіричне і теоретичне в науковому дослідженні.  (3год) Max:3 бали

Законспектувати або написати есе за роботою Степин В.С. Теоретическое знание.  М., 2000, гл. 2. по таких питаннях:

  1. Фундаментальні та спеціальні теоретичні схеми. Ідеалізовані абстрактні об'єкти теоретичних схем та абстрактні об'єкти емпіричних схем.
  2. Процедури переходу від даних спостереження і експерименту до наукових фактів і залежностей.
  3. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом.

 Рекомендована література:

Никифоров А.Л Философия науки: история и методология. М. 1998

Степин В.С. Теоретическое знание.  М., 2000, гл. 2.

Стёпин В.С. Наука и ценности техногенной цивилизации. // Вопросы философии, №10, 1989.

Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ОПИС КУРСУ, ЗАВДАННЯ НА СЕМІНАРИ ТА ПОТОЧНА САМОСТІЙНА РОБОТА

Змістовий модуль 1

Історичні типи наукової раціональності

 

 Лекція 1.  Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності. (2 год.)

 Місце системи філософських засад науки серед підвалин наукового пізнання.

Наукові картини світу як складова підвалин наукового пізнання.

Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

Глобальні наукові революції як зміна системи засад науки.

Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

Контрольні запитання та завдання

1.     Які глобальні революції пережила наука Нового часу?

2.     Як співвідносяться типи наукової раціональності з системою засад науки?

3.     Чи перетинаються між собою онтологічна та гносеологічна складові філософських засад науки?

4.     Як співвідносяться ідеали та норми наукового дослідження з стилями наукового мислення?

5.     Як співвідносяться наукові теорії та наукові картини світу?

Рекомендована література:

Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. Киев, 1974.

Микешина Л.А. Детерминация естественнонаучного знания. Ленинград, 1977.

Степин В.С. Наука и ценности техногенной цивилизации. // Вопросы философии, №10, 1989.

Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000. Гл. ІІІ.

 

Лекція 2. Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки.  (2год)

Започаткування фізичного методу Галілеєм. (за книгою  Е.Гусерля "Криза       європейських наук", розділ 1, параграфи 9-12).

Наука як сутнісне явище Нового Часу. Метафізичне обгрунтування наукового дослідження Декартом. Відмінність розуміння світу як картини в Новому Часі від давньогрецьких та середньовічних уявлень про світ і пізнання. (за працею М.Гайдегера "Час картини світу").                                                                       

Зміна уявлень про співвідношення суб"єкту і об"єкту пізнання при переході від класичної до некласичної і постнекласичної раціональності.

 

Семінар 1. Наука Нового часу та її метафізичні засади (за працею Мартіна Гайдегера  “Час картини світу”)(2 год.)

.

1.    М.Гайдегер про сутнісні явища Нового часу.

2.    Визначення Гайдегером новоєвропейської науки як дослідження та характеристика його суттєвих рис:проективності;строгості; методів; наукового виробництва.

3.    Гайдегер про метафізичні засади науки Нового часу, сформульовані Декартом. .

4.    Обґрунтування Гайдеггером єдності процесів перетворення світу на картину та людини на суб’єкт як визначальної для сутності Нового часу.

5.    Різниця між тезами Декарта і Протагора.

 

Завдання для самостійної роботи    

Згадати, в яких своїх роботах М.Гайдегер докладно обґрунтовує деякі з положень, викладені в «Часі картини світа»                                       

Контрольні запитання та завдання:

 

1. Чому саме науку Гайдегер визнає першорядним сутнісним явищем Нового часу?  

2. Яке рішення про сутність буття та істини передбачається, коли наука перетворюється на дослідження ? 

3. Чи можна вважати, що в античності та середньовіччі також існували свої картини світу?

 

Рекомендована література:

 

1.     Гайдегер М. “Час картини світу”

2.     Декарт Р. Правила для руководства ума.// Декарт Р. Соч. в 2-х т. – М., 1989, т. 1.

3.     Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках.// Декарт Р. Соч. в 2-х т. – М., 1989, т. 1.

4.     Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XYII-XYIII вв). - М., “Наука”, 1987, с. 139-150, 165-187.

 

 

Семінар 2. Започаткування фізичного методу Галілеєм

(за працею Е.Гусерля “Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія”. ) (2 год.)

6.      Створення Галілеєм за зразком геометрії фізичного методу як методу об'єктивного пізнання природи. Непряма математизація чуттєвих якостей.

7.      Природа як математичний універсум: розгляд будь-якої події як результату дії природних законів.

8.      Передбачення нескінченності вдосконалення вимірювань внаслідок застосування математичних формул для опису природи

9.      Забуття вихідного сенсу природознавства внаслідок технізації оперування математичними формулами.

10.  Виток кризи європейської науки: заміщення життєвого світу ідеалізованою природою як “ істинним буттям,” яке є в дійсності лише методом.

 

Контрольні запитання та завдання:

 

1.     Чому Арістотель не застосовував математику для опису природи в фізиці?

2.     Чому примислення нескінченності причинних зв'язків світу є передумовою  математизації природи Галілеєм.

3.     Чи пов’язана ідея Галілея про природу як математичний універсумз визначенням І.Кантом предмету природничої науки?

 

Рекомендована література:

 

1.     Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. // “Вопросы философии”, №7,1992. §9-11.

2.     Гайденко П.П. Эволюция понятия науки., М., “Наука”, 1980, с. 254 – 256.

 

Лекція 3.  Виявлення обмеженості класичного ідеалу раціональності під час наукової революції початку ХХ століття. (2 год.)

 Усвідомлення відносності наукового пізнання:  принцип відповідності Бора. 

 Релятивістська концепція простору і часу. Методологічні концепції квантової фізики: концепція доповняльності (Н.Бор);

концепція відносності до засобів спостереження (Фок);  "квантові сходи" (В.Вайскопф)

 

 

 Завдання для самостійної роботи   

Прочитати в роботі М.Мамардашвілі «Класичний та некласичний ідеал раціональності» про обмеженість застосування класичного ідеалу раціональності після створення квантової механіки.

Контрольні запитання та завдання:

 

1 В чому з точки зору фізики  проявляється обмеженість класичного ідеалу раціональності за рахунок втрати привілейованої пізнавальної позиції?

2.В чому з точки зору фізики  проявляється обмеженість класичного ідеалу раціональності за рахунок неможливості нескінченного поділу простору і часу?

3. За рахунок чого досягається об’єктивність при некласичному типі наукової раціональності?

 

Рекомендована література:

 

Бор Н. Квантовая механика и физическая реальность// Избр.науч. труды. - М.: Наука, 1971, т.2.

Вайскопф В. Физика в ХХ столетии. - М.: Атомиздат, 1977.- С.33-53.

Методологические принципы физики. – М., 1975.

Гриб А.А. Неравенство Белла и экспериментальная проверка квантовых корреляций на макроскопических расстояниях. – Успехи физических наук, 1984, т. 142, вып. 4.

Мамардашвили М.К. Классический и неклассический идеал рациональности. Тбилиси:»Мцениереба», 1984.

Методологические принципы физики. – М., 1975.

Патнем Г. Реализм с человеческим лицом. /Аналитическая философия: становление и развитие. Антология. - М. - 1998.С 466-495.

Фок В.А. Квантовая физика и строение материи. -- Л., 1965.§1-11

А.Эйнштейн Физика и реальность. – М. ., 1965. - С. 5-10, 38-60, 272-274.

 

Лекція 4. Постнекласичний тип наукової раціональності та проблема створення некласичного ідеалу наукової раціональності. (2 год.)

Напрямки сучасної глобальної наукової революції, пов’язаної зі становленням нелінійної науки. Зміна предметних областей дослідження при переході від одного типу наукової раціональності до іншого. Складні системи, здатні до самоорганізації та саморозвитку як предмет постнекласичної науки. Відносність до поза наукових ціннісних настанов суб’єкта як умова забезпечення об’єктивності в постнекласичному типі наукової раціональності. Проблема створення некласичного ідеалу наукової раціональності.

 

Рекомендована література:

Добронравова І.С. Практична філософія постнеклласичної науки

про наукову істину та людську свободу. // «Філософія освіти», № 2, 2014, с. 224-234

Добронравова І.С. Ідеали і типи наукової раціональності// Київський університет як осередок національної духовності, науки, культури. Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої 165-річчю університету. Гуманітарні науки. Частина І. - К.: ВЦ "Київський університет", 1999. - С.24-28.

Добронравова І. Некласична раціональність для нелінійної науки. //Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. Вип.29. 1999.

Мамардашвили М.К. Классический и неклассический идеал рациональности. Тбилиси:»Мцениереба», 1984.

Патнем Г. Реализм с человеческим лицом. /Аналитическая философия: становление и развитие. Антология. - М. - 1998.С 466-495.

Пригожин. И. От существующего к возникающему. М., 1985.

Пригожин И., Стэнгерс И. Время, хаос, квант. М.,:“Прогресс”. 1994.

Пригожин И., Стэнгерс И. Порядок из хаоса. М.: “ Прогресс”., 1986.

Степин В.С. Наука и ценности техногенной цивилизации. // Вопросы философии, №10, 1989.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000. Гл. ІІІ.

Хакен Г. Основные понятия синергетики. // «Синергетическая парадигма», М., «Прогресс-Традиция», 1999. С. 28-55.

 

Завдання для самостійної роботи    

Прочитати уривки з якоїсь із запропонованих робіт фундаторів постнекласичної науки та визначити, в чому проявляється людино вимірність нелінійної науки.

З’ясувати відмінність між ідеалами науки та наукової раціональності.

 

 

Змістовий модуль 2.

Філософські засади наукових картин світу

 

Лекція 5. Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму. (2 год.)

Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації. Філософська інтерпретація і світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів. Світи і Універсум. Можливий, віртуальний і дійсний модуси буття.

 

Семінар 3. (2 год.)

1.    Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність.

2.    Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі.

3.    Філософська інтерпретація і світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів.

4.    Світи і Універсум. Можливий, віртуальний і дійсний модуси буття.

 

Завдання для самостійної роботи    

З’ясувати, які зміни вносить в картину світу, зокрема в розуміння простору-часу, теорія струн та суперструн.

 

Контрольні запитання та завдання:

1.Яким чином розвиток фізики високих енергій призвів до застосування концепції множинності світів в сучасній космології?

2.Як змінюється зміст і співвідношення понять «світ», «матерія», «універсум» в філософських засадах космологічних концепцій множинності світів порівняно з попередніми космологічними концепціями?

Рекомендована література:

Вайнберг С. Первые три минуты. М., 1981.

Грин Б. Элегантная Вселенная М., 2004.

Добронравова И.С.  Синергетика: становление нелинейного мышления. Киев: “Лыбидь”, 1990. Гл.2, §5. http://www.philsci,univ.kiev..ua

Крымский С. В., Кузнецов В. И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. К., 1984.

Линде А. Д. Раздувающаяся Вселенная // Успехи физических наук. 1984. Т. 144, вып. 2. С. 177—214.

Линде А.Д. Физика элементарных частиц и инфляционная космология. - М.: Наука, 1990.

 

Лекція 6. Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі. (2 год.)

Системи і структури. Ціле і частини. Самоорганізація як становлення складного цілого. Типи цілісності складних систем, що самоорганізуються, та їх динамічна стійкість. Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем. Фрактальна геометрія як новий спосіб розуміння складності.  

 

Семінар 4.Системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі. (2 год.)

1.      Самоорганізація як становлення складного цілого. Типи цілісності складних систем, що самоорганізуються, та їх динамічна стійкість.

2.      Динамічний хаос як єдність порядку і безладу.

3.      Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем.

4.      Фрактальна геометрія як новий спосіб розуміння складності.  

Контрольні запитання та завдання:

1.     Як розрізнявся системний підхід при його застосуванні в фізиці та біології до початку сучасної революції в природознавстві? Які типи цілісності систем, що само організуються. можна виділити на підставі різниці в ступені їх стійкості?

2.     Які приклади цілісних систем, що самоорганізуються, але не здатні до самовідтворення, ви можете назвати?

3.     Чи можна віднести до дисипативних структур категорію цілого?

4.     Які системи в фізиці проявляли досі найбільшу стійкість?

5.     Чи можна розглядати тотальне ціле не процесуально?

6.     Яким чином зміна методів при переході до нелінійного природознавства викликає зміну уявлень про світ?

7.     Чи означає детермінованість кожного кроку в ітераційному відтворенні нелінійної динаміки можливість довгострокової передбачуваності поведінки системи?

8.     Як позначається позиція спостерігача на способі опису нелінійної системи?

9.     Яким чином нелінійна динаміка посилює вихідні відмінності?

10. Чи тотожні поняття “хаос” і “безлад”?

11. Як пов'язана складна структура границі порядку і безладу з конкуренцією аттракторів? 

12. Як змінилось розуміння природи багатоманітності зі створенням фрактальної геометрії?  

Рекомендована література:

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: 2008.

Добронравова И.С.  Синергетика: становление нелинейного мышления. Киев: “Лыбидь”, 1990. Гл.2,  §2-4. http://www.philsci,univ.kiev..ua

Добронравова И.С. Физика живого как феномен постнеклассической  науки // Физика живого.- 2001.- Т.9. - № 1.

Пайтген Х.-О., П.Х.Рихтер “Красота фракталов. Образы динамических систем”, М. Мир, 1993, 176с.  432с.

Пригожин И., Стэнгерс И. Время, хаос, квант. М.,:“Прогресс”. 1994.

Мандельброт Б.Фрактальная геометрия природы. – Москва: Институт компьютерных исследований, 2002, 656 с.

 

 

 Лекція 7. Філософські засади наукових картин світу: причиновість і детермінізм. (4 год.)

Причиновість і необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони. Ймовірнісна причиновістьв некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового. Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинне визначених процесів в детермінованому хаосі.

 

Семінар 5. Філософські засади наукових картин світу: причиновістьі детермінізм. (2 год.)

1.     Причиновість і необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони.

2.     Ймовірнісна причиновістьв некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового.

3.     Проблеми причиновості в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування діючої причини.

 

Контрольні запитання та завдання:

1.    В чому полягає роль випадковості в точці біфуркації для системи, що самоорганізується?

2.    Чи є система, що самоорганізується, принципово відкритою до найменших впливів в особливих точках?

3.    В чому полягає помилковість спроби розглядати стан системи перед точкою біфуркації як причину наступних станів?

4.    Чому теза про малі причини великих наслідків не є адекватним описом ситуацій біфуркації в нелінійній науці?

5.    Що розглядав Пригожин в якості причин  самоорганізації дисипативних структур?

6.    Чи можна розглядати ситуацію біфуркації як ситуацію формування діючої причини?

    1. Чим детермінується спонтанне виникнення діючої причини в нелінійних  системах?
    2.  Чи включає реальна необхідність випадковість?
    3. Чи є випадковим набір можливостей, що відкриваються в особливих точках?
    4. В ситуаціях біфуркації випадковість є виразом чи доповненням необхідності?

 

Рекомендована література:

Мякишев Г. Я. Физическая теория. – М.; Наука, 1980. – С. 420-436.

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. - К., 1990. - Гл.2 , §6.

Добронравова И.С. Физика живого как феномен постнеклассической  науки // Физика живого.- 2001.- Т.9. - № 1.

Пригожин И., Стэнгерс И. Время, хаос, квант. М.,:“Прогресс”. 1994.

 

 

Лекція 8. Філософські засади наукових картин світу: простір і час. (2 год.)

Проблема скінченності і нескінченності простору і часу в контексті космологічних уявлень : класичних (Н''ютон), релятивістських (Ейнштейн, Фрідман), сучасних (Вайнберг, Лінде).

Проблема незворотності часу в класичній, некласичній, постнекласичній фізиці. Специфіка біологічного часу як внутрішнього часу живих систем.

 

Рекомендована література:

Ахундов М.Д. Концепции пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы. - М., 1982.

Методологические принципы физики. – М., 1975.

Молчанов Ю.Б. Четыре концепции времени в философии и физике. - М.,1977

Рейхенбах Г. Направление времени. - М., 1982.

Пригожина И., Стэнгерс И. Время, хаос, квант. М.,:“Прогресс”. 1994.

 

Контрольні запитання та завдання:

1.    Яким чином виражається напрямок часу в теоріях нелінійної науки?

2.    Яким є внутрішній час систем, що самоорганізуються?

3.    Чи потрібно вводити внутрішній час системи для опису її переміщення?

4.    Як пов’язані просторово-часові властивості матеріального світу з іншими його властивостями і діючими в ньому фізичними законами?

 

Рекомендована література:

Крымский С. В., Кузнецов В. И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. К., 1984.

Линде А. Д. Раздувающаяся Вселенная // Успехи физических наук. 1984. Т. 144, вып. 2. С. 177—214.

Пригожин И., Стэнгерс И. Время, хаос, квант. М.,:“Прогресс”. 1994.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Філософські засади норм сучасної науки, методологія науки.  

 

Тема 3.  Методологічні принципи науки.

Лекція9. Загальнонаукові методологічні принципи.

Нормативний характер методологічних принципів науки. Загальнонаукові методологічні принципи як вимоги до наукової теорії. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії.

 

Семінар6.

  1. Нормативний характер методологічних принципів науки.
  2. Загальнонаукові методологічні принципи як вимоги до наукової теорії.
  3. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності.
  4. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили.
  5. Вимога передбачувальної сили теорії.
  6. Вимога принципової простоти теорії.

 

Контрольні запитання та завдання:

1. Як співвідносяться між собою методологічні принципи  конкретних наук певного часу?

2. Які загально-наукові методологічні принципи, окрім загальних вимог до теорії вам відомі?

3. Чи з’являються з часом нові загально-наукові методологічні принципи

 

Рекомендована література:

Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. - Гл.4,5.

Идеалы и нормы научного исследования. – Минск, 1981.

Гемпель К. Г. Логика объяснения. - М., 1998.

Лекторский В.А., Швырёв В.С. Методологический анализ науки. (Типы и уровни). - //Философия, методология, наука. - М., 1972

Никитин Е.П От идеологии к методологии. - Вопросы философии, № 10, 1998 - С 77-87.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.- Ч.2.

Методологические принципы физики. – М., 1975.

 

 

Лекція 10. Методи теоретичного дослідження та структура теоретичного знання.  

Теоретична модель і теоретичний закон. Математичний апарат та його інтерпретації (емпірична і семантична). Абстрактні об'єкти теорії і абстрактні об'єкти картини світу і процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Методи утворення теоретичних понять. Співвідношення абстрактних об'єктів і теоретичних понять з теоретичними термінами (значення і смисл терміну). Типи наукових теорій і методологічні моделі їхньої структури. Фундаментальні та спеціальні теоретичні схеми. Ідеалізовані абстрактні об'єкти теоретичних схем та абстрактні об'єкти емпіричних схем.

 

Контрольні запитання та завдання:

1.    Чим розрізняються процедури побудови абстрактних об’єктів теорії та абстрактних об’єктів картини світу?

2.    Чи працює принцип відповідності, який співвідносить нові і старі теорії для наукових картин світу?

3.    Як співвідносяться між собою теоретичні схеми та математичний апарат теорій?

 

Завдання для самостійної роботи

Покажіть, які ідеалізовані абстрактні об’єкти містять в собі будь-які теорії гуманітарних наук.

 

 

Лекція 11. Методи емпіричного дослідження та структура емпіричного знання.

Експеримент і данні спостереження. Процедури переходу до емпіричних залежностей і наукових фактів Теоретична навантаженість наукового факту.

Процедури переходу від даних спостереження і експерименту до наукових фактів і залежностей. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом.

 

Семінар 7 . Емпіричне і теоретичне в науковому дослідженні.

  1. Фундаментальні та спеціальні теоретичні схеми. Ідеалізовані абстрактні об'єкти теоретичних схем та абстрактні об'єкти емпіричних схем.
  2. Процедури переходу від даних спостереження і експерименту до наукових фактів і залежностей.
  3. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом.

 

Контрольні запитання та завдання:

1.    Чим відрізняються емпіричні залежності від теоретичних законів?

2.    Які твердження сингулярні чи універсальні виражають наукові факти?

3.    Які процедури забезпечують перехід від даних спостереження до наукових фактів?

 

Рекомендована література:

Никифоров А.Л Философия науки: история и методология. М. 1998

Степин В.С. Теоретическое знание.  М., 2000, гл. 2.

Стёпин В.С. Наука и ценности техногенной цивилизации. // Вопросы философии, №10, 1989.

Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997

 

 

Лекція 12. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Співвідношення аналітичних і обчислювальних методів в розв’язку нелінійних рівнянь  та відмова від протиставлення мінливих явищ незмінній сутності в гносеологічних засадах теоретичної реконструкції процесів самоорганізації.  Застосування нових математичних методів (ітераційні процедури, фрактальна геометрія і т.ін.) і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.

 

Семінар 12

1. Зміна логічної структури опису, пояснення та передбачення як функцій нелінійних теорій.

2. Відмова від протиставлення мінливих явищ незмінній сутності в гносеологічних засадах теоретичної реконструкції процесів самоорганізації.

3. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.

Рекомендована література:

Буданов В.Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании. - М.: Издательство ЛКИ, 2007. - 232 с.

Добронравова  І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві// Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Пайтген Х.-О., П.Х.Рихтер “Красота фракталов. Образы динамических систем”, М. Мир, 1993,

 

Питання на іспит.

1.      Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності.

2.      Місце системи філософських засад науки серед підвалин наукового пізнання.

3.      Наукові картини світу як складова підвалин наукового пізнання.

4.      Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

5.      Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу.

6.      Глобальні наукові революції як зміна системи засад науки.

7.      Класичний, некласичний і постнекласичний типи наукової раціональності.

8.      Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки. 

9.      Започаткування фізичного методу Галілеєм. (за книгою  Е.Гусерля "Криза європейських наук", розділ 1, параграфи 9-12).

10.  Наука як сутнісне явище Нового Часу. Метафізичне обгрунтування наукового дослідження Декартом.

11.  Відмінність розуміння світу як картини в Новому Часі від давньогрецьких та середньовічних уявлень про світ і пізнання. (за працею М.Хайдеггера "Час картини світу").                                                                      

12.  Виявлення обмеженності класичного ідеалу раціональності під час наукової революції початку ХХ століття.

13.  Усвідомлення відносності наукового пізнання:  принцип відповідності Бора. 

14.  Релятивістська концепція простору і часу.

15.  Методологічні концепції квантової фізики: концепція доповняльності (Н.Бор); концепція відносності до засобів спостереження (Фок);  "квантова драбина" (В.Вайскопф)

16.  Основні напрямки сучасної наукової революції та становлення постнекласичної науки. 

17.  Синергетика як загальнонаукова дослідницька програма вивчення процесів самоорганізації. (Г.Хакен). Складність, темпоральність, цілісність - риси нового світобачення (за І.Пригожиним).

18.  Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу: від незмінності до глобального еволюціонізму.

19.  Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації.

20.  Філософська інтерпретація і світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів. Можливий, віртуальний і дійсний типи існування.

21.  Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі.

22.  Самоорганізація як становлення складного цілого. Типи цілісності складних систем, що самоорганізуються, та їх динамічна стійкість.

23.  Філософські засади наукових картин світу: причиновістьі детермінізм.

24.  Причиновістьі необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони.

25.  Ймовірнісна причиновістьв некласичній науці: статистичні закони як зв'язок необхідного і випадкового.

26.  Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинне визначених процесів в детермінованому хаосі.

27.  Філософські засади фрактальної геометрії як геометрії динамічного хаосу. Фрактальна геометрія як новий спосіб розуміння складності.

28.  Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем.

29.  Філософські засади наукових картин світу: простір і час.

30.  Проблема скінченності і нескінченності простору і часу в контексті космологічних уявлень : класичних (Н''ютон), релятивістських (Ейнштейн, Фрідман), сучасних (Вайнберг, Лінде).

31.  Проблема незворотності часу в класичній, некласичній, постнекласичній фізиці. Специфіка біологічного часу як внутрішнього часу живих систем.

32.  Багаторівневість наукової методології.

33.  Загальнонаукові методологічні принципи та методологічні принципи конкретних наук.

34.  Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи.  (Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії.)

35.  Методи теоретичного дослідження та структура теоретичного знання. 

36.  Методи емпіричного дослідження та структура емпіричного знання.

37.  Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

38.  Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.