Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Філософія

для студентів

факультету кібернетики спеціальностей:

121 Інженерія програмного забезпечення, 122 Комп’ютерні науки, 124 Системний аналіз

КИЇВ-2017

Робоча програма з дисципліни «Філософія» для студентів напрямку підготовки Інженерія програмного забезпечення, Комп’ютерні науки, Системний аналіз

«29» серпня 2017 року .

Розробник: канд.філос.наук, доцент Петрущенков Сергій Петрович

Робоча програма дисципліни «Філософія» затверджена на засіданні кафедри філософії та методології науки філософського факультету

Протокол № 1 від «29 » серпня 2017 року

Завідувач кафедри ________________________ І.С. Добронравова

(підпис)

« 29 » серпня 2017 року

ВСТУП

Дисципліна “Філософія” є нормативним курсом для студентів факультету кібернетики, викладається на IIІ курсі у 5 семестрі в обсязі 120 години (4 кредитів), з них:

Лекції – 28 год.

Практичні – 26 год.

Консультація – 2 год.

Самостійна робота студентів – 64 год.

Форма підсумкового контролю – іспит.

Мета і завдання навчальної дисципліни "Філософія":

Забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів, ознайомити студентів з такими філософськими дисциплінами як логіка та релігієзнавство.

Предмет навчальної дисципліни " Філософія":

Виходячи з того, що філософія вивчає граничні засади визначення місця людини в світі, можливостей людського пізнання і діяльності, сенсу людського життя предметом дисципліни виступають філософія як феномен культури, світовий історико-філософський процес, включаючи дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставлення до неї.

Вимоги до знань та вмінь: розуміти сутність філософських проблем, тем, ідей, вміти аналізуівти філософські та наукові тексти.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми: підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Нормативна навчальна дисципліна “Філософія” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямками "Інженерія програмного забезпечення", "Комп’ютерні науки", "Системний аналіз".

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти:

Оцінювання за формами контролю:

		*ЗМ1*		*ЗМ2*
		Min. – 15 балів	Max. – 25 бали	Min. – 20 бали	Max. – 35 балів
Усна відповідь		2	5	2	5
Доповнення		1	2	1	2
Реферати		3	5	3	5
Виконання самостійних індивідуальних робіт	№1	1	4
	№2			1	10
Модульна контрольна робота		1	5	1	5

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною шкалою. Кількість балів, які необхідні для отримання допуску до іспиту становить 35.

При простому розрахунку отримаємо:

1 модуль			2 модуль			Самостійна робота	Іспит
Лекції 3	Практичні 15	Модульна контрольна робота 5	Лекції 3	Практичні 15	Модульна контрольна робота 5	14	40
23			23			14	40

кількість балів, які необхідні для отримання відповідної оцінки за кожний змістовий модуль впродовж семестру: І модуль – 15-23, ІІ модуль – 15-23, виконання самостійної роботи – 5-14 балів; кількість балів на іспит – 1-40.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Оцінювання за формами контролю:

Письмові модульні контрольні роботи (на семестр – 2 модульні контрольні роботи):

· по результатах І модулю – від 1 до 5 балів;

· по результатах ІI модулю – від 1 до 5 балів.

Експрес-контроль на лекціях (4):

· від 0 до 2 балів.

- Робота на практичних заняттях:

· повна відповідь з використанням першоджерел – від 1 до 5 балів;

· повна відповідь без використанням першоджерел – від 1 до 2 балів;

· змістовне доповнення – до 1 балу.

Самостійна робота:

· аналіз філософського тексту – від 1 до 10 балів;

· українська філософська думка – від 1 до 4 балів;

· відпрацювання пропущених занять за поважною причиною – від 1 до 3 балів.

- Підсумковий контроль у формі іспиту – від 0 до 40 балів.

Шкала оцінювання

В балах	Шкала університету	За шкалою ECTS
90 –100	відмінно – 5	А – відмінно
85 – 89 75 – 84	добре – 4	В – добре (дуже добре) С – добре
65 – 74 60 – 64	задовільно – 3	D – задовільно E – задовільно (достатньо)
1 – 59	незадовільно – 2	FX – незадовільно з можливістю повторно здавати

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Філософська пропедевтика

Тема 1. Філософія і коло її проблем (12 г.)

Первинне розуміння філософії. Особливості філософського підходу до світу. Філософія та філософування. «Вічний» характер філософських проблем. Місце філософії в культурі та освіті.

Духовні та соціальні чинники ставлення філософського світогляду. Світогляд як спосіб орієнтації людини в світі та смисложиттєва позиція. Світовідчуття і світорозуміння як рівні світогляду. Структура світогляду. Історичні типи світогляду.Предмет і проблеми філософії. Граничність філософських категорій. Співвідношення світогляду і філософії. Основні світоглядні орієнтації людини в світі. Особливості сучасного розуміння філософії.

Тема 2. Філософія в її історії (46 г.)

Міфологія, зачатки наукового знання та буденне знання як передумова формування філософії. Особливості розуміння філософії в античну добу. Пошук субстанціональних основ речей в період "ранньої класики". Прагнення усвідомити сутність людини, її відносини з суспільством – визначальний напрям "середньої класики. Синтез філософського знання, його проблем і методів на етапі "високої класики". Мораль і свобода людини, пізнання, взаємини з Богом як головна проблема епохи еллінізму.

Загальна характеристика філософії Середньовіччя: основні ідеї та персоналії. Своєрідність християнської середньовічної філософії. Основні ідеї і проблеми патристики і схоластики. Загальна характеристика філософії епохи Відродження: основні ідеї та персоналії. Предмет дослідження, світогляд, натурфілософія епохи Відродження.

Загальна характеристика філософії Нового часу: основні ідеї та представники.

Проблема методу у Новий час. Проблема субстанції у Новий час. Особливості пізнавальної проблематики філософії Нового часу. Просвітництво як течія філософії Нового часу. Проблема людини у філософії епохи Просвітництва.

Класичний характер німецької філософії ХVIII-поч.XIX ст., її найвідоміші представники. Два періоди наукової творчості Канта. Його “коперніканський поворот у філософії”. Гносеологічні, етичні та естетичні погляди Канта.

Основні ідеї “Науковчення” Фіхте. Розвиток філософських поглядів Шеллінга.

Абсолютна Ідея та розвиток як головні поняття філософії Гегеля. Сутність антропологічної концепції Фойербаха. Базові положення марксистської філософії.

Принципи та ідеали класичної та некласичної західної філософії. Причини переходу від класичного до некласичного філософствування. Своєрідність волюнтаризму А.Шопенгауера та Ф.Ніцше. Розуміння філософствування та екзистенції за С.К’єркегором. Основні тенденції розвитку сучасної західної філософії. Найбільш впливові напрямки сучасної філософії.

Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія

Тема 3. Онтологія як філософське вчення про буття (12 г.)

Філософське розуміння проблеми буття. Уявлення про онтологію як вчення про буття. Історико-філософські варіанти розгляду проблеми буття. Особливості розуміння буття як засади виникнення різних філософських концепцій. Форми буття. Співвідношення категорій "буття", "субстанція", матерія". Функції категорії "матерія" у філософії. Спосіб і форми існування матерії.

Тема 4. Проблема свідомості (12 г.)

Філософський зміст проблеми свідомості та шляхи її розгляду в історії філософії. Основні підходи до пояснення феномену свідомості. Найбільш загальні властивості свідомості. Філософське визначення свідомості та її функції. Свідомість, самосвідомість, мова. Суспільна та індивідуальна свідомість. Феномен ілюзорної свідомості. Свідоме і несвідоме. Концепції несвідомого.

Тема 5. Людина як предмет філософського аналізу (12 г.)

Актуальність філософського дослідження людини. Основні філософсько-антропологічні проблеми: природа і сутність людини, антропогенез, сенс життя, смерть і безсмертя, спілкування і розуміння, людина і космос. Поняття про особу. Соціалізація особи. Уявлення про "Я-концепцію". Ціннісні орієнтації, свобода, відповідальність та криза особи в сучасному світі.

Тема 6. Проблема пізнання. Наука як соціокультурний та пiзнавальний феномен (14 г.)

Уявлення про знання і пізнання. Об'єкт і суб'єкт пізнання. Форми пізнання світу. Теорія пізнання, її предмет і метод. Чуттєве і раціональне пізнання. Характерні риси інтуїції. Співвідношення пізнання і розуміння. Проблеми істини у пізнанні.

Поняття про науку та особливості наукового пізнання. Основні види наукового пізнання. Виникнення науки. Принципи інтерналізму і екстерналізму. Періодизація історії науки. Рівні та структура наукового пізнання. Методи наукового пізнання. Сучасні оцінки науки. Поняття про етику науки. Визначення соціокультурних орієнтирів науки.

Тема 7. Культура і цивілізація (12 г.)

Поняття про культуру і цивілізацію. Матеріальна та духовна культура. Історичні моделі культури та цивілізаційні типи. Співвідношення культури і цивілізації. Сутність інформаційно-семіотичної концепції культури. Загальне уявлення про сучасну філософію культури. Передумови, прояви та проблема подолання кризи сучасної культури.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧИХ ЗАНЯТЬ

№	Назва лекції	Кількість годин
№	Назва лекції	лекції	семінари		Керівн. самост. робота	Інші форми контр.
*Змістовий модуль 1: Філософська пропедевтика*
1	Філософія і коло її проблем 1. Вступ до філософії 2. Загальні уявлення про філософію і філософствування	4 2 2	4 2 2	4 2 2
2	Філософія в її історії: 1. Основні етапи та проблеми античної філософії 2. Головні ідеї філософії Середньовіччя й Відродження 3. Західноєвропейська філософія Нового часу та доби Просвітництва 4. Визначальні риси німецької класичної філософії 5. Особливості переходу від класичного до некласичного філософствування. Основні напрямки сучасної філософії 6. Українська філософська думка	12 2 2 2 2 2 2	12 2 2 2 2 2 2	22 2 2 2 2 4 4 6
3	Модульна контрольна робота 1	2
*Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія*
4	Фундаментальні філософські проблеми 1. Онтологія як філософське вчення про буття 2. Проблема свідомості 3. Людина як предмет філософського аналізу 4. Проблема пізнання. Наука як соціокультурний та пізнавальний феномен 5. Культура і цивілізація	12 2 2 2 2 2	10 2 2 2 2 2	38 2 2 2 2 2
5	Модульна контрольна робота 2	2
6	Підсумкова самостійна робота			28
7	Консультація					2
	ВСЬОГО	28	26	64		2

Змістовий модуль 1. Філософська пропедевтика

Тема 1. Філософія і коло її проблем

Лекція1. Вступ до філософії. Поняття світогляду.

Первинне розуміння філософії. Духовні та соціальні чинники ставлення філософського світогляду. Світогляд як спосіб орієнтації людини в світі та смисложиттєва позиція. Світовідчуття і світорозуміння як рівні світогляду. Структура світогляду. Історичні типи світогляду. Особливості філософського підходу до світу.

Лекція 2. Загальні уявлення про філософію і філософствування

Філософія та філософування. «Вічний» характер філософських проблем. Місце філософії в культурі та освіті. Предмет і проблеми філософії. Граничність філософських категорій. Співвідношення світогляду і філософії. Основні світоглядні орієнтації людини в світі. Особливості сучасного розуміння філософії.

Практичні заняття

Заняття 1. Поняття світогляду

1. Світогляд як спосіб орієнтації людини в світі.

2. Основні рівні світогляду. Світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння.

3. Природа та структура світогляду.

4. Історичні типи світогляду.

5. Співвідношення філософії та світогляду.

Завдання для самостійної роботи

Контрольні запитання та завдання:

1. Чим характеризується людське ставлення до світу?

2. Що є основою єдності буденного та теоретичного світоглядів?

3. Яка головна функція будь-якого світогляду?

4. Які основні елементи світогляду?

5. Чи існують різні історичні типи світогляду?

Проблемні теми для обговорення:

1. Які особливості людської діяльності викликають формування світогляду?

2. Чи усвідомлює людина процес формування власного світогляду?

3. Чи можливий світогляд без ідеалів?

4. Чи всі люди мають світогляди?

5. Чому виділяють декілька історичних типів світогляду?

Заняття 2. Сутність філософії та особливості філософування

1. Багатоманітність визначень філософії.

2. Філософія та філософування.

3. Філософія як вид знання. Предмет філософії.

4. Структура і дисциплінарна будова філософського знання.

5. Граничність філософських категорій.

6. Методи філософування.

7. Функції філософії.

8. Місце філософії в структурі культури.

Завдання для самостійної роботи

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Первинне розуміння філософії.

2. Рефлексія як основний метод філософії.

4. Філософія і наукова картина світу в ХХ ст.

5. Основні світоглядні орієнтації людини.

Контрольні запитання та завдання:

1. Як змінювались уявлення про мудрість? У чому полягає сутність мудрості?

2. Що означає перехід від “міфу” до “логосу”?

3. Що вивчає філософія?

4. Які методи використовуються в філософії і в чому їх специфічна характерність.

6. В чому полягає суспільна значущість філософії?

Проблемні теми для обговорення:

1. На що скероване філософське пізнання?

2. Які джерела філософської думки?

4. Культурні ролі філософії в історії людства.

5. Особистість філософа (філософія як образ життя).

6. Філософія: наука чи форма суспільної свідомості?

Література:

Основна:

Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія : Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .

Філософія : Курс лекцій. Навч. посібник для студ. вузів / Бичко І.В. та інш. – К., 1993.

Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 9-23, 176-220.

Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

Додаткова:

Библер В.С. Что есть философия// Вопросы философии – 1995 - № 1.

Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – М., 1972.

Лосев А. Ф. Дерзания духа. М., 1988.Лосева И. Н. Миф и религия... // Вопросы философии. 1992. № 7.

Никифоров А. А. Философия как личный опыт // Заблуждающийся разум? М., 1990.

Ортега-і-Гассет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К., 1994.

http://ae-lib.org.ua/texts/ortega-y-gaset__filosofia__ua.htm

Рубинштейн М. М. Жизнепонимание – центральная задача философии //

Сантаяна Дж. Прогресс в философии // Вопросы философии. 1992. № 4.

Философия и мировоззрение. М., 1990.

Франк С. Л. Культура и религия // Философские науки. 1991. № 7.

Шинкарук В.І. Філософія і культура // Доповідь на II Всеукраїнському філософському конгресі (27-29 червня 1995 p., м. Київ)// Філософська і соціологічна думка. 1995, № 9-10. – С. 220-235.

Шинкарук В.І. Категоріальна структура наукового світогляду // Шикарук В.І Вибрані твори у 3-х т. – К, 2003. – Т.3. – Ч.1. – С.164-172.

Тема 2. Філософія в її історії

Лекція 3-5. Основні етапи та проблеми античної філософії, філософії Середньовіччя та Нового часу.

Загальна характеристика філософії Нового часу: основні ідеї та представники.

Лекція 6-7. Від німецької класичної філософії до філософії сучасності

Основні ідеї “Науковчення” Фіхте. Розвиток філософських поглядів Шеллінга.

Практичні заняття

Заняття 1. Основні етапи та проблеми античної філософії

1. Особливості виникнення філософії в Давній Греції.

2. Досократична філософія:

а) проблема першоначала: мілетська школа, Геракліт, піфагорійці;

б) проблема буття; елеати, Емпедокл і Анаксагор.

3. Атомізм Левкіппа і Демокріта.

4. Софісти і Сократ – антропологічний поворот в античній філософії..

5. Філософія Платона – загальна характеристика.

6. Філософія Аристотеля – загальна характеристика.

7. Елліністичний період: стоїки, скептики, епікурійці.

Завдання для самостійної роботи

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Розуміння філософії в античну добу.

2. Проблема першопричини світу в античній натурфілософії.

3. Проблема буття в античній філософії.

4. Сутність полеміки Сократа з софістами.

5. Основні ідеї філософії Платона.

6. Перша будова системи категорій Аристотеля.

Контрольні запитання та завдання:

1. Які етапи виділяють в розвитку античної філософії?

2. Чому представників філософії “ранньої класики” називали натурфілософами?

3. У чому полягає філософський сенс апорій Зенона?

4. Що означає вислів “антропологічний поворот в античній філософії” і з іменами яких мислителів він пов’язаний?

5. Якими рисами відрізнялось розуміння світу за Платоном?

6. Яким був науковий здобуток Аристотеля?

Література:

Основна:

Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.

Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

Короткий довідник з історії філософії: від витоків до середини ХІХ століття / За ред. Т.Д. Пікашової та В. Л. Чуйка – К., 1997.

Орлов С.В. История философии. – СПб., 2006.

Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., 1994-1997.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 38-53.

Додаткова:

Антология мировой философии. – М., 1969. – Т. 1.

Арістотель Нікомахова етика. К., 2002.

http://ae-lib.org.ua/texts/aristoteles__nicomachean_ethics__ua.htm

Арістотель Політика. – К., 2003.

Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

Гегель Г. Лекции по истории философии. – СПб., 1993.

Герокліт Про природу // Тихолаз, А.Г. Геракліт. – К. : Абріс, 1995. – С.41–131.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979.

Кессиди Ф. X. От мифа к логосу. – М., 1972.

Лосев А. Ф. История античной философии. – М., 1989.

Лукреций. О природе вещей. – М., 1983.

Марк Аврелий. Размышления. – М., 1985.

Платон. Діалоги. – К.: "Основи", 1995.

Платон. Бенкет. – Л.: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995

Секст Эмпирик. Соч. В 2 т. – М., 1975.

Сенека. Моральні листи до Луцілія. – К., 1996.

http://ae-lib.org.ua/texts/seneca__ad_lucilium_epistularum_moralium__ua.htm

Тіт Лукрецій Кар Про природу речей // Антична література: хрестоматія. – К., 1968. – С.407-415. http://ae-lib.org.ua/ texts/lucretius__de_rerum_natura_by_zerov__ua.htm

Заняття 2. Головні ідеї філософії Середньовіччя й Відродження

1. Загальна характеристика філософії Середньовіччя: основні ідеї та персоналії.

2. Основні етапи розвитку середньовічної філософії:

a) патристика; б) схоластика.

3. Головні теологічні проблеми Середньовіччя та їх філософські інтерпретації:

а) полеміка між номіналізмом і реалізмом;

б) проблема співвідношення віри і знання;

в) проблема людини: душа і тіло.

4. Загальна характеристика філософії епохи Відродження: основні ідеї та персоналії.

5. Гуманізм та новий ідеал людини. Італійська філософія як повернення до античних засад (Телезіо, Кампанелла, Помпонацці).

6. Філософія М.Кузанськго.

7. Наука епохи Відродження (Л.да Вінчі, М.Коперник).

8. Пантеїзм Дж.Бруно.

9. Відділення фізики від метафізики (Г.Галілей, Кеплер).

10. Основні ідеї Реформації (Лютер, Кальвін, Мюнцер).

Завдання для самостійної роботи

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Філософія Середньовіччя ті її зв’язок з християнською релігією та теологією.

2. Спроби доведення буття Бога в середньовічній філософії.

3. Проблема співвідношення теорії і філософії у схоластиці.

4. Нова натурфілософія епохи Відродження.

5. Основні ідеї Реформації.

Контрольні запитання та завдання:

1. Яка головна особливість християнської середньовічної філософії?

2. Розкрийте зміст понять “апологетика”, “патристика”, “схоластика”.

3. Які головні теологічні проблеми Середньовіччя?

4. До якого знання відновлюється інтерес в епоху Відродження?

5. В чому полягає гуманістичний характер філософії доби Відродження?

6. Розкрийте зміст понять “теїзм”, “пантеїзм”, “космологія”.

Література:

Основна:

Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.

Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

Лубський В. І., Бурлак С. та ін. Релігієзнавство: Підручник. – К. : Видавничий центр "Академія", 2000.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігієзнавство: Підручник. – К. : Академвидав, 2002.

Орлов С.В. История философии. – СПб., 2006.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., 1994-1997.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 53-64.

Додаткова:

Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевой «Політики». – К.: Основи. – 2003.

Библия. Книги Священного писания Старого и Нового заветов. – М., 1968.

Боецій. Розрада від філософії. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

Горфункель А. X. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

Гуревич А. Я. Проблемы средневековой народной культуры. – М., 1991.

Кузанский Н. Об ученом незнании. – Соч. 2-х т. – М., 1979 – Т.1 /http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/kuzanski.html

Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

Монтень М. Опыты. – М., 1992.

Мор Т. Утопия. – М., 1978.

Роттердамський Е. Похвала Глупоті…– К., 1993.

http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

Соколов В. В. Средневековая философия. – М., 1979.

Соловьев Э. Ю. Прошлое толкует нас. – М., 1991.

Федотов Г. П. Социальное значение христианства // Философские науки. – 1991. – № 3.

Заняття 3. Західноєвропейська філософія Нового часу та доби Просвітництва

1. Загальна характеристика філософії Нового часу: основні ідеї та представники.

2. Проблема методу в філософії Нового часу ( Ф.Бекон, Р.Декарт).

3. Проблема емпіризму в філософії Ф.Бекона (програма “великого відновлення наук”, концепція “ідолів”).

4. Проблема раціоналізму в філософії Р.Декарта (принцип методичного сумніву, теза “cogito ergo sum” , вчення про “вроджені ідеї”).

5. Англійська традиція в філософії Нового часу: ознаки та представники:

а) філософія Т.Гоббсом. б) пізнавальна концепція Д.Локка. в) суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж.Берклі. г) агностицизм Д.Юма.

6. Загальна характеристика раціонального напрямку філософії Нового часу: ознаки та представники: а) проблема субстанції у Новий час: Декарт, Спіноза, Ляйбніц. б) теорія пізнання Б.Спінози. в) гносеологічна концепція Ляйбніца.

7. Загальна характеристика епохи Просвітництва: ознаки та представники.

8. Проблема природи в філософії Просвітництва.

9. Проблема людини у філософії епохи Просвітництва.

10. Суспільно-соціальні теорії епохи Просвітництва.

Завдання для самостійної роботи

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Природознавство та філософія Нового часу.

2. Взаємозв’язок філософії й математики в добу Нового часу.

3. Соціальна концепція Т.Гоббса.

4. Проблема субстанції у Новий час: Декарт, Спіноза, Ляйбніц.

5. Людина як предмет філософського аналізу в добу Просвітництва.

6. Суспільно-соціальні теорії епохи Просвітництва.

Контрольні запитання та завдання:

1. У чому полягає зв’язок філософії Нового часу з математикою й природознавством?

2. Чому раціоналізм вважається протилежністю сенсуалізму?

3. У чому полягає сутність поглядів на субстанцію в новоєвропейській філософії?

4. Що означає поняття “скептицизм”?

5. Яка система поглядів і чому отримала назву Просвітництва?

6. У чому полягає сутність “механістичного принципу” філософії доби Просвітництва?

Література:

Основна:

Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.

Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

Орлов С.В. История философии. – СПб., 2006.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., 1994-1997.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 64-78.

Додаткова:

Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч.: В 2т. – М., 1972 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2т. – М., 1972. /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

Лейбниц Г.В. Монадология // Соч. в 4 т. – М., 1982. – Т.1 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/leibnitz/mon.html

Лябніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. – С. 25–43.

Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

Нарский И. С. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1974.

Паскаль Б. Думки. Філософська думка: український науково-теоретичний часопис.– К., 2009. – № 5. – С. 114–139.

Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2 т. – М., 1957, – Т.2 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/spinoza/01/00.html

Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат. – К., 2005.

Соколов В. В. Европейская философия XV-XVII веков. – М., 1984.

Заняття 4. Визначальні риси німецької класичної філософії

1. Загальна характеристика німецького ідеалізму ХVIII-XIX ст.

2. Система критичної філософії Канта.

3. Вчення про розум у Канта.

4. Практична філософія Канта.

5. Естетична та соціальна філософія Канта.

6. Основні ідеї “Науковчення” Фіхте.

7. Етика та соціальна філософія Фіхте.

8. Натурфілософія Шеллінга.

9. Система трансцендентального ідеалізму Шеллінга.

10. Філософія “одкровення” Шеллінга.

11. Діалектична логіка Гегеля.

12. Філософія природи Гегеля.

13. Система абсолютного ідеалізму Гегеля.

14. Характеристика антропологічного матеріалізму Фойербаха.

15. Філософська антропологія та філософія історії К.Маркса.

Завдання для самостійної роботи

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Сутність теорії пізнання І.Канта.

2. Натурфілософські концепції філософів німецької класики.

3. Проблеми етики в німецькій класичній філософії.

4. Своєрідність діалектики Гегеля.

5. Філософська характеристика людини за Л.Фойербахом.

6. Філософська антропологія та філософія історії К.Маркса.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому своє пояснення процесу пізнання Кант називав "коперніканським поворотом у філософії"?

2. Що означає поняття “суб’єкт” у Фіхте?

3. У чому полягає суть натурфілософії Шеллінга?

4. Що таке “абсолютна ідея” в філософії Гегеля?

5. З яких філософських позицій Фойєрбах критикував гегелівську філософію?

6. Які базові положення марксистської філософії?

Література:

Основна:

Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. М., 1986.

Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.

Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

Орлов С.В. История философии. – СПб., 2006.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., 1994-1997.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 79-86.

Додаткова:

Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Работы разных лет. В 2 т. – М., 1972. – Т.1.

Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т. М., 1974-1977.

Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm

Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Избр. филос. произв.: В 2 т. – М., 1995. – Т.1.

Фихте И.Г. Наукоучение в его общих чертах // Фихте И.Г. Соч. в 2-х т. –СПб.: Мифрил, 1993. – Т.2. – С.771– 789.

Шеллінг Ф.В. Про відношення образотворчих мистецв до природи // Мислителі німецького Романтизм. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 364–372.

Шеллинг Ф.В.Й. Натурфилософия // Шеллинг Ф.В.Й. Сочинения в 2 т. – М.: “Мысль”, 1989. – Т.2. – С.472-495.

Заняття 5. Особливості переходу від класичного до некласичного філософування. Основні напрямки сучасної філософії

1. Криза класичної філософії в середині ХІХ ст. і становлення нових філософських напрямків.

2. Ірраціоналізм і волюнтаризм філософії А.Шопенгауера.

3. Критичний раціоналізм та ірраціонально-екзистенційна філософія Сьорена К’єркегора.

4. Основні концепції “Філософії життя” (Ф.Ніцше, А.Бергсон, В.Дільтей).

5. Філософські засади психоаналізу, вчення про несвідоме (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

6. Прагматизм як напрям сучасної філософії (Ч.Пірс, У.Джемс, Д.Дьюї).

7. Основні етапи розвитку позитивізму:

а) позитивізм О.Конта, Г.Спенсера, Дж.Мілля;

б) емпіріокритицизм Е.Маха та Р.Авенаріуса;

в) конвенціоналізм А.Пуанкаре та П.Дюгема;

г) неопозитивізм (М.Шлік, Р.Карнап);

д) аналітична філософія (Б.Расел, Л.Вітгенштейн);

є) критичний раціоналізм К.Поппера;

ж) історична школа філософії науки (Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейерабенд).

8. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання (К.Леві-Стросс, М.Фуко).

9. Феноменологія Е.Гусерля.

10. Екзистенціальна філософія: К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр.

11. Сучасна філософська антропологія.

12. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, персоналізм).

13. Сучасна соціальна філософія.

14. Філософські концепції модерну та постмодерну.

Завдання для самостійної роботи

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Порівняльний аналіз основних проблем класичної та сучасної західноєвропейської філософії.

2. Антропологізм і сцієнтизм як тенденції сучасної західної філософії.

3. Філософія і логіка: логічний позитивізм.

4. Структуралізм і постмодернізм: проблеми філософського осмислення культури.

5. Буття людини як проблема в екзистенціальній філософії.

6. Проблема Бога в традиційній і сучасній релігійній філософії.

Контрольні запитання та завдання:

1. Якими причинами був обумовлений перехід від класичного до некласичного філософствування?

2. Розкрийте зміст загальної назви “філософія життя”.

3. Якою є основна проблематика феноменологічної філософії?

4. Які історичні стадії розвитку та основні проблеми філософії позитивізму?

5. Чому структуралізм вважають методологічною основою гуманітарних наук?

6. Розкрийте зміст аналітичної філософії як однієї з провідних філософських методологій.

7. Що таке “постмодернізм” та які його філософські засади?

Література:

Основна:

Зарубіжна філософія XX століття. – К., 1993.

Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.

Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

Орлов С.В. История философии. – СПб., 2006.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., 1994-1997.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 94-122.

Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2004.

Додаткова:

Вітгенштайн Лю Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

Гейзінга Й. Homo ludens. – К, 1994.

Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Вестник МГУ”, сер. 7 “Философия”, № 6, 1993, с. 11-26

/http://ru.philosophy.kiev.ua/library/carnap/01.html#_ftn1

Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/kuhn/01/00.html

Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000 – С.71-90.

Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

Поппер К. логика и рост научного знания. – М., 1983.

Рікер П. Конфлікт інтерпретацій // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Л.,1996.

Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

Сумерки богов. М., 1989.

Теяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987.

Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

Шопенгавер, А. Світ як воля і уявлення // Мислителі німецького романтизму. Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003.

Ясперс К. Осьва епоха // «Ї». – Л., 1990. – №3.

Самостійна робота до І модулю “Українська філософська думка”:

Форма контролю – співбесіда за обраним твором.

1. Іларіон Митрополит Київський Слово про закон і благодать // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 147-157.

2. Гізель І. Праця із загальної філософії. Метафізичний трактат // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 287-303.

3. Прокопович Ф. Суть, походження та види почуттів // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 310-322.

4. Сковорода Г. Розмова п’яти мандрівників про істинне щастя в житті // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 324-331 .

5. Юркевич П. Cepцe та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого // Юркевич, П. Д. Вибране. – К., 1993. – С.73-114.

6. Франко І. Що таке поступ? http://ukrclassic.com.ua/katalog/f/franko-ivan/2123-ivan-franko-shcho-take-postup

7. Чижевський Д. Філософія і національність // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 606-616.

Література:

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 128-173.

Рекомендована література для змістовного модуля 1

Основні джерела:

1. Горак Г.І. Філософія. Курс лекцій.– К., 1998.

2. Зарубіжна філософія XX століття. – К., 1993.

3. Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.

4. Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

5. Князєв В.М. Філософія: Короткий курс / Міжрегіональна академія управління персоналом. – 2.вид. – К., 1997.

6. Короткий довідник з історії філософії: від витоків до середини ХІХ століття / За ред. Т.Д. Пікашової та В. Л. Чуйка – К., 1997.

7. Лубський В. І., Бурлак С. та ін. Релігієзнавство: Підручник. – К. : Видавничий центр "Академія", 2000. - 408с.

8. Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігієзнавство: Підручник. - К. : Академвидав, 2002. – 432с.

9. Орлов С.В. История философии. – СПб., 2006.

10. Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

11. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія : Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .

12. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

13. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., 1994-1997.

14. Філософія : Курс лекцій. Навч. посібник для студ. вузів / Бичко І.В. та інш. – К., 1993.

15. Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

16. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – с. 510.

17. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

18. Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

19. Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2004.

Додаткові джерела:

1. Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

2. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевой «Політики». – К.: Основи. – 2003.

3. Антология мировой философии. – М., 1969. – Т. 1.

4. Аристотель. Соч. В 4 т. – М., 1975.

5. Арістотель Нікомахова етика. К., 2002. http://ae-lib.org.ua/texts/aristoteles__nicomachean_ethics__ua.htm

6. Арістотель Політика. – К., 2003.

7. Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

8. Бибихин В. В. Философия и религия // Вопросы философии. 1992. № 7.

9. Библер В.С. Что есть философия// Вопросы философии – 1995 - № 1.

10. Библия. Книги Священного писания Старого и Нового заветов. – М., 1968.

11. Боецій. Розрада від філософії. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

12. Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч.: В 2т. – М., 1972 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

13. Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2т. – М., 1972. /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

14. Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л. : Свічадо, 2007.

15. Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

16. Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

17. Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

18. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т. М., 1974-1977.

19. Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

20. Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Работы разных лет. В 2 т. – М., 1972. – Т.1.

21. Гейзінга Й. Homo ludens. – К, 1994.

22. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

23. Герокліт Про природу // Тихолаз, А.Г. Геракліт. – К. : Абріс, 1995. – С.41–131.

24. Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

25. Горфункель А. X. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

26. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

27. Гуревич А. Я. Проблемы средневековой народной культуры. – М., 1991.

28. Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

29. Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1992.

30. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

31. Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

32. Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

33. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979.

34. Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

35. Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

36. Кант І. Відповідь на запитання Що таке Просвітництво // Мислителі німецького Романтизму. – Івно-Франківськ, 2003. – С. 158-161.

37. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

38. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm

39. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Вестник МГУ”, сер. 7 “Философия”, № 6, 1993, с. 11-26. /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/carnap/01.html#_ftn1

40. Кессиди Ф. X. От мифа к логосу. – М., 1972.

41. Кузанский Н. Об ученом незнании. – Соч. 2-х т. – М., 1979 – Т.1 /http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/kuzanski.html

42. Культура эпохи Возрождения и Реформации. – М., 1981.

43. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/kuhn/01/00.html

44. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

45. Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

46. Лейбниц Г.В. Монадология // Соч. в 4 т. – М., 1982. – Т.1 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/leibnitz/mon.html

47. Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000 – С.71-90.

48. Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

49. Лосев А. Ф. Дерзания духа. М., 1988.Лосева И. Н. Миф и религия... // Вопросы философии. 1992. № 7.

50. Лосев А. Ф. История античной философии. – М., 1989.

51. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

52. Лукреций. О природе вещей. – М., 1983.

53. Лябніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. – С. 25–43.

54. Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

55. Марк Аврелий. Размышления. – М., 1985.

56. Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

57. Монтень М. Опыты. – М., 1992.

58. Мор Т. Утопия. – М., 1978.

59. Нарский И. С. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1974.

60. Никифоров А. А. Философия как личный опыт // Заблуждающийся разум? М., 1990.

61. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

62. Ортега-і-Гассет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К., 1994. http://ae-lib.org.ua/texts/ortega-y-gaset__filosofia__ua.htm

63. Паскаль Б. Думки. Філософська думка: український науково-теоретичний часопис.– К., 2009. – № 5. – С. 114–139.

64. Платон. Бенкет. – Л.: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005.

65. Платон. Діалоги. – К.: "Основи", 1995.

66. Поппер К. логика и рост научного знания. – М., 1983.

67. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995

68. Рікер П. Конфлікт інтерпретацій // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Л.,1996.

69. Роттердамський Е. Похвала Глупоті…– К., 1993. http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

70. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

71. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

72. Сенека. Моральні листи до Луцілія. – К., 1996. http://ae-lib.org.ua/texts/seneca__ad_lucilium_epistularum_moralium__ua.htm

73. Современная западноевропейская философия. Словарь. – М., 1992.

74. Соколов В. В. Европейская философия XV-XVII веков. – М., 1984.

75. Соколов В. В. Средневековая философия. – М., 1979.

76. Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2 т. – М., 1957, – Т.2 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/spinoza/01/00.html

77. Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат. – К., 2005.

78. Степин В.С. Эпоха перемен и сценарии будущего. – М., 1996.

79. Сумерки богов. М., 1989.

80. Теяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987.

81. Тіт Лукрецій Кар Про природу речей // Антична література: хрестоматія. – К., 1968. – С.407-415. http://ae-lib.org.ua/ texts/lucretius__de_rerum_natura_by_zerov__ua.htm

82. Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

83. Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Избр. филос. произв.: В 2 т. – М., 1995. – Т.1.

84. Философия и мировоззрение. М., 1990.

85. Фихте И.Г. Наукоучение в его общих чертах // Фихте И.Г. Соч. в 2-х т. – СПб.: Мифрил, 1993. – Т.2. – С.771– 789.

86. Фіхте Й.Г. Промови до німецької нації. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 110–134.

87. Франк С. Л. Культура и религия // Философские науки. 1991. № 7.

88. Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.

89. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1989. – № 9.

90. Хайдеггер М. Что такое философии // Вопросы философии. – 1993. №7.

91. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

92. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1986.

93. Шеллинг Ф.В.Й. Натурфилософия // Шеллинг Ф.В.Й. Сочинения в 2 т. – М.: “Мысль”, 1989. – Т.2. – С.472-495.

94. Шеллінг Ф.В. Про відношення образотворчих мистецв до природи // Мислителі німецького Романтизм. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 364–372.

95. Шинкарук В.І. Категоріальна структура наукового світогляду // Шикарук В.І Вибрані твори у 3-х т. – К, 2003. – Т.3. – Ч.1. – С.164-172.

96. Шинкарук В.І. Філософія і культура // Доповідь на II Всеукраїнському філософському конгресі (27-29 червня 1995 p., м. Київ)// Філософська і соціологічна думка. 1995, № 9-10. – С. 220-235.

97. Шопенгавер, А. Світ як воля і уявлення // Мислителі німецького романтизму. Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003.

98. Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». – Л., 1990. – №3.

99. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія

Лекція 9. Онтологія як філософське вчення про буття

Лекція 10. Проблема свідомості

Лекція 11. Людина як предмет філософського аналізу

Лекція 12-13. Проблема пізнання. Наука як соціокультурний та пiзнавальний феномен

Лекція 14. Культура і цивілізація

Практичні заняття

Заняття 1. Теоретичне усвідомлення проблеми буття:

філософська онтологія

1. Основні етапи розвитку уявлень про буття в історії філософської думки:

а) античність – космогонія, космологія та онтологія (Геракліт, Парменід, Платон, Аристотель, Епікур);

б) середньовіччя – релігійно-філософське тлумачення буття;

в) сцієнтифікація та субстанціоналізація проблеми буття у філософії Нового часу та німецькій класичній філософії;

г) марксистська діалектико-матеріалістична концепція буття;

д) проблема буття в російській релігійній філософії кінця ХІХ – початку XX ст.;

е) онтологічний поворот у західній філософії XX ст.

2. Поняття матерії та її структура:

а) проблема протилежності матерії та свідомості;

б) відмінність філософського поняття матерії від природничонаукового;

в) проблема самоорганізації та системності матеріального світу.

3. Проблема детермінізму як принципу філософського пояснення світу.

4. Простір і час як форми буття матерії. Субстанціональна і реляційна концепції простору і часу.

5. Рух як спосіб існування матерії:

а) багатоманітність форм руху матерії;

б) ідея розвитку;

в) прогрес як проблема;

г) діалектика як загальна теорія розвитку.

Заняття 1 (альтернативне)

1. Філософське вирішення проблеми буття як віддзеркалення світогляду епохи (античність, Середньовіччя, Новий час, XX ст.).

2. Еволюція поняття "матерія" у філософії і науці.

3. Порівняльний аналіз субстанційної та реляційної концепцій простору і часу.

Завдання для самостійної роботи

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Порівняльний аналіз розуміння Абсолюту в Парменіда і в християнському вченні про Бога.

2. Проблема буття a філософії М.Хайдеггера.

3. Онтологічний поворот у філософії XX ст.

4. Синергетика: зміст і основні проблеми.

5. Детермінізм як принцип філософського осмислення світу.

6. Історико-філософський аспект ідеї розвитку.

7. Проблема прогресу та його критеріїв.

Контрольні питання та завдання

1. Коли і чому в філософії з'явилась проблема буття?

2. У чому сутність парменідового розуміння буття?

3. Хто з античних філософів не сприйняв парменідового тлумачення буття і чому?

4. У чому полягає специфіка середньовічного тлумачення проблеми буття?

5. Які зміни у розумінні проблеми буття відбулись у філософії Нового часу?

6. Як вплинула специфіка російського світогляду на філософське вирішення проблеми буття?

7. Розкрийте зміст вислову "онтологічний поворот у філософії XX ст.".

8. Чи є змістовний зв'язок між світоглядом людини XX ст. та філософським вирішенням проблеми буття, і якщо є – чому?

9. Що таке матерія та яка її структура?

10. Які форми руху матерії Ви знаєте?

11. Як співвідносяться поняття "матерія" і "субстанція"?

12. Як співвідноситься природничонаукове і філософське розуміння матерії"?

13. Розкрийте зміст субстанційної та реляційної концепцій простору і часу.

14. Розкрийте зміст понять "детермінізм" та "індетермінізм".

15. Як співвідносяться поняття "рух", "розвиток", "прогрес"?

16. Які закони і категорії діалектики Ви знаєте і в чому полягає їхній основний зміст?

Література:

Основна:

Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. – СПб., 2006.

Князєв В.М. Філософія: Короткий курс / Міжрегіональна академія управління персоналом. – 2.вид. – К., 1997.

Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. – К., 2002.

Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

Філософія : Курс лекцій. Навч. посібник для студ. вузів / Бичко І.В. та інш. – К., 1993.

Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 288-325.

Додаткова:

Аверьянов А. Н. Системное познание мира. – М., 1985.

Ахундов М.Д. Концепции пространства и времени. – М., 1982.

Бутаков А.А. Основные формы движения материи и их связь в свете современной науки. – М., 1974.

Дамміт М. Логічні основи метафізики. Переклад з англ. В.Навроцького. – Київ: IRIS, 2001.

Джеймс В. Деякі метафізичні проблеми, розглянуті з погляду прагматизму. Єдність і множинність. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2000.

Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986. http://ru.philosophy.kiev.ua/library/catalog.html#5.

Ильенков Э. В. Диалектическая логика. – М., 1984.

Кедров Б.М. Научная концепция детерминизма // Современный детерминизм: Законы природы. – М., 1973.

Кедров Б.М. Эволюция понятия материи в философии и естествознании // Вопр. философии, – 1975. – № 8.

КучевскийЛ.Б. Анализ категории "материя". – М., 1983.

Марков Ю.Г. Функциональный подход в современном научном познании. – Новосибирск, 1982.

Молчанов В.И. Время и сознание. – М., 1988.

Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / Пер. з фр. В. Лях, П. Таращук. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001.

Тілліх П.Мужність бути. Небуття і тривога. // Часопис «Ї». – 2005. – №37.

Хакен Г. Синергетика. – М., 1980.

Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности. – М., 1978.

Заняття 2. Проблема духу і свідомості

1. Проблема духу і свідомості в історії філософської думки:

а) метафора свідомості в культурі та філософії античності;

б) християнська концепція внутрішнього духовного світу;

в) концептуальні зміни у розв'язанні проблеми свідомості у філософії Нового часу;

г) проблема духу і свідомості в німецькій класичній філософії;

д) діалектико-матеріалістична концепція свідомості К.Маркса;

е) сучасні філософські концепції свідомості.

2. Свідомість як філософська категорія. Джерела та витоки свідомості.

3. Структура свідомості. Свідомість та самосвідомість.

4. Свідомість та безсвідоме: К.Маркс та З.Фрейд.

5. Свідомість та мислення. Свідомість та мова.

6. Проблема ідеального та варіанти її вирішення.

7. Поняття суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості.

Заняття 2 (альтернативне)

1. Свідомість, її структура, джерела та витоки.

2. Свідомість та безсвідоме: порівняльний аналіз концепцій Фройда та Юнга.

3. Історичні та сучасні варіанти вирішення проблеми ідеального.

Завдання для самостійної роботи

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Суспільний та особистісно індивідуальний зміст свідомості: зв'язок та відмінність.

2. Свідомість і особистість.

3. Проблема свідомості в українській філософії.

4. Проблема свідомості у філософії Сходу.

5. Свідомість та безсвідоме: порівняльний аналіз концепцій К.Маркса та 3.Фрейда.

6. Фрейдівські ідеї безсвідомого в художній культурі XX ст.

7. Проблема свідомості у сучасній філософії.

Контрольні питання та завдання

1. У чому полягають труднощі філософського вирішення проблеми свідомості?

2. Якою метафорою користувались давні греки для опису свідомості і чому?

3. У чому полягає зв'язок середньовічного розуміння свідомості з геоцентричним світоглядом?

4. Чому в релігійній філософії свідомість розуміється як тягар і "хрест"?

5. Які концептуальні зміни в розгляді проблеми свідомості відбулись у філософії Нового часу?

6. Яким є зміст і соціальні передумови марксової концепції свідомості?

7. У чому полягає подібність та відмінність марксової і фрейдової концепцій безсвідомого?

8. Що таке свідомість, які її структура, джерела і витоки?

9. Розкрийте зміст понять "самосвідомість", "ідеальне", "духовне".

10. Які історичні та сучасні варіанти вирішення проблеми ідеального Ви знаєте?

11. Що таке суспільна свідомість і яка її структура?

12. Які сучасні концепції свідомості Ви знаєте?

Література:

Основна:

Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. – СПб., 2006.

Князєв В.М. Філософія: Короткий курс / Міжрегіональна академія управління персоналом. – 2.вид. – К., 1997.

Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. – К., 2002.

Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

Філософія : Курс лекцій. Навч. посібник для студ. вузів / Бичко І.В. та інш. – К., 1993.

Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 327-350.

Додаткова:

Анищенко А.И. Структура общественного сознания. – М., 1973.

Бондаренко Л. И. Основные этапы становления сознания. – Киев, 1979.

Донских О.А. Происхождение языка как философская проблема. – Новосибирск, 1984.

Дубровский Д.И. Информация, сознание, мозг. – М., 1980.

Дубровский Д. И. Проблема идеального. – М., 1983.

Ильенков Э.В. Диалектическая логика. – М., 1984.

Ильенков Э.В. Проблема идеального // Вопр. философии. -1979.-№6-7.

Клике Ф. Пробуждающееся мышление. У истоков человеческого интеллекта. – М., 1983.

Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки. -М.,1974.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1975.

Лифшиц М. Об идеальном и реальном // Вопр. философии. -1984.-№10.

Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопp. философии. – 1990. – N 10.

Михайлов Ф. Т. Загадка человеческого Я. – М., 1976.

Общественное сознание и его формы / Отв. ред. В.И.Толстых. – М.,1986.

Сагатовский В.Н., Элентух И. П. Методологические основы решения проблемы идеальности сознания // Филос. науки. – 1984. -№4.

Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972.

Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1992.

Фрейд З. Я и Оно //Избранное. – М., 1989.

Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. – М., 1995.

Заняття 3. Людина як предмет філософського аналізу

1. Образи людини в історії філософської думки:

а) уявлення про природу людини в античній та середньовічній філософії;

б) концепція "природної людини" в добу Відродження;

в) натуралістичний антропологізм та його вплив на розвиток природознавства;

г) соціобіологічна інтерпретація проблеми співвідношення біологічного і соціального в "природі людини"; соціал-дарвінізм;

д) марксистська концепція людини;

е) сучасна філософська антропологія та антропологічний напрям у західноєвропейській філософії XX ст.

2. Проблема сутності людини:

а) людина як суб'єкт практичної діяльності;

б) людина як суб'єкт історичного процесу;

в) біопсихосоціальна цілісність людини.

3. Проблема антропосоціогенезу.

4. Діяльність як спосіб існування людини. Структура діяльності.

5. Поняття "індивід", "індивідуальність", "особистість" та їх співвідношення.

Заняття 3 (альтернативне)

1. Проблема сенсу людського існування та багатоманіття способів її розв'язання.

2. Свобода і відповідальність особи.

3. Поліфонія філософських версій місця людини у Всесвіті.

Завдання для самостійної роботи

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Психоаналіз і проблема людини.

2. Проблема людини в екзистенціалізмі.

3. Основні риси марксистського розуміння людини.

4. Расизм і проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

5. Значення і межі проблеми сенсу життя.

6. Специфіка розуміння особистості в різних типах культур.

7. Особистість та її свобода в поглядах світових релігій.

8. Проблема свободи й відповідальності особи на сучасному етапі розвитку світової цивілізації.

9. Проблеми життя та смерті наприкінці XX ст. і шляхи їх вирішення.

Контрольні питання та завдання

1. Які, на Ваш погляд, причини зростання інтересу до антропологічної проблематики?

2. Чому багато філософів і мислителів кажуть про людину як таємницю?

3. Які Ви знаєте основні риси пануючого розуміння людини в добу античності. Середньовіччя і в Нові часи?

4. Яка роль діяльнісної парадигми в розумінні людини?

5. Розкрийте зміст поняття "антропосоціогенез" та підходів до розуміння сутності антропосоціогенезу.

6. У чому сутність проблеми співвідношення біологічного та соціального в людині? Які варіанти вирішення цієї проблеми Ви знаєте?

7. Розкрийте зміст понять "індивід", "індивідуальність", "особистість".

8. У чому полягає унікальність особистості людини?

9. У чому полягає парадоксальність феномену свободи oсобистості?

10. Що таке "самоцінність людини"?

11. Які типи ставлення до життя і смерті Ви знаєте?

12. У чому сенс безсмертя особи?

13. Які шляхи подолання кризи особистості на межі XX та .XI ст. Ви можете запропонувати?

Література:

Основна:

Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. – СПб., 2006.

Князєв В.М. Філософія: Короткий курс / Міжрегіональна академія управління персоналом. – 2.вид. – К., 1997.

Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. – К., 2002.

Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

Проблема человека в западной философии / Сост. П.С.Гуревич. – М., 1988.

Філософія : Курс лекцій. Навч. посібник для студ. вузів / Бичко І.В. та інш. – К., 1993.

Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 221-285.

Додаткова:

Агацци Э. Человек как предмет философии // Вопр. философии. – 1989.- № 2.

Алексеев В. П. Становление человечества. – М., 1984.

Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. – М., 1982.

Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.

Библер B.C. Культура. Диалог культур /У Вопр. философии. – 1989. – №6.

Больнов О.Ф. Філософська антропологія та її методичні принципи / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч.посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – Київ: Ваклер, 1996.

Григорьян Б. Т. Философская антропология. – М., 1982.

Григоръян Б.Т. Человек. Его положение и призвание в современном мире. – М., 1986.

Давыдов Ю.Н., Роднянская И.Б. Социология контркультуры. – М.,1980.

Злобин Н.С., Межуев В.М. Культура-человек-философия: к проблеме интеграции и развития // Вопр. философии. – 1982. – № 1.

Каган М.С. К вопросу о понимании культуры // Филос. науки. – 1989. –№12.

Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

Кон И. С. В поисках себя. – М., 1984.

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844року /Маркс К., Енгельс Ф. З ранніх творів. – К.: ВПЛУ, 1973.

Мысливченко А.Г. Человек как предмет философского познания. – М., 1972.

Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр. философии. – 1989. – № 2.

Табачковський В. Життєвий світ людини і пізнання: персоналістична інтерпретація / Філософська думка, 2006. – №2.

Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1990.

Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. – М., 1987.

Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

Заняття 4. Проблема пізнання

1. Специфіка філософського аналізу пізнання:

а) предмет і структура пізнання;

б) поняття "об'єкт" і "суб'єкт" пізнання.

2. Істина та хиба:

а) поняття істини;

б) форми істини;

в) хиба, дезінформація, омана і проблема відмежування істини від омани.

3. Пізнавальні здібності людини:

а) чуттєве пізнання;

б) абстрактне мислення;

в) інтуїція.

4. Пізнання і практика.

5.Проблема творчості у пізнанні.

Заняття 4 (альтернативне)

1. Природничонаукове та соціогуманітарне пізнання: подібності і відмінності.

2. Проблема критерію істини у філософії та науці.

3. Зміст екстерналістських та інтерналістських концепцій генези науки.

Заняття 5. Наука як соціокультурний та пiзнавальний феномен

1. Генеза науки.

а) Проблема виникнення науки.

б) Періодизація науки. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки.

2. Наука як соціокультурний феномен.

а) Наука в системі техногенної цивілізації.

б) Наука як соціальний інститут і явище культури.

в) Світоглядно-етичні проблеми сучасної науки.

3. Наука як пiзнавальний феномен.

а) Наукове знання, його специфiка i будова.

б) Проблема iстини в науковому пiзнаннi.

в) Наукова рацiональнiсть. Iсторичнi типи рацiональностi.

г) Методологiя наукового пiзнання.

4. Основні проблеми філософії науки.

Заняття 5 (альтернативне)

11. Структура наукової теорії та її основні функції.

12. Класифікація наукових методів і рівні методології.

14. Сенс і витоки наукових революцій.

Завдання для самостійної роботи

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Основні особливості діалектико-матеріалістичної теорії пізнання.

2. Головні напрями розробки гносеологічних проблем у сучасній західній філософії.

3. Структура, форми і функції практики в процесі пізнання.

4. Проблема класифікації форм знання і пізнавальної діяльності.

5. Пізнання та інтуїція.

6. Проблема творчості в пізнанні.

7. Критерії та еталони науковості.

8. Проблема періодизації історії науки.

9. Позанаукове знання і його форми.

Контрольні питання та завдання

1. Що таке знання і пізнання?

2. Які основні етапи розробки проблем пізнання в історії філософії Ви знаєте?

3. Що є предметом гносеології та яка її відмінність від епістемології?

4. Який зв'язок між пізнанням і практикою?

5. Розкрийте зміст понять "об'єкт" ї "суб'єкт пізнання".

6. Що таке істина, які її властивості та критерії?

7. У чому полягає сутність хиби?

8. Які пізнавальні здібності людини Ви знаєте? Розкрийте їх зміст.

9. Як можуть співвідноситись пізнання і віра?

10. Розкрийте основні аспекти поняття "наука".

11. У чому полягають основні закономірності розвитку науки?

12. Розкрийте специфіку рівнів та структури наукового пізнання.

13. Розкрийте

Література:

Основна:

Аналитическая философия. Избранные тексты / Ред.сост. А.Ф.Грязнов.-М.,1993.

Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. – СПб., 2006.

Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. – К., 2002.

Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

Філософія : Курс лекцій. Навч. посібник для студ. вузів / Бичко І.В. та інш. – К., 1993.

Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 353-411.

Додаткова:

Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М.,1991.

Башляр Г. Новый рационализм. – М., 1987.

Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.

Гносеология в системе философского мировоззрения / Отв. ред. В.А.Лекторский. – М., 1983.

Голдстейн М., Голдстейн И. Как мы познаем. – М., 1984.

Ильин В.В. Критерии научности знания. – М., 1989.

Карнап Р. Философские основания физики. – М., 1971.

Кедровский О.И. Методы построения теоретической системы знания: диалог философа и математика. – Киев, І 982.

Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. – М., 1985.

Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. -М.,1974.

Кун Т. Структура научных революций. – М., 2009.

Лакатос И. Доказательства и опровержения (Как доказывают теоремы). – М., 1967

Лекторский В. А. Субъект. Объект. Познание. – М., 1980.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. – М., 2001.

Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

Пуанкаре А. О науке. – М., 1983.

Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. – Киев, 1997.

Современные теории познания / Отв. ред. В.А.Лекторский. – М., 1992.

Степин B.C. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопр. философии. – 1989. – № 10.

Тулмин Ст. Человеческое понимание. – М., 1984.

Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.

Фролов И. Т., Юдин Б.Г. Этика науки. – М., 1986.

Хилл Т. И. Современные теории познания. – М., 1965.

Чудинов Э.М. Природа научной истины. – М., 1977.

Швырев B.C. Научное познание как деятельность. – М., 1984.

Швырев B.C. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М., 1978.

Заняття 6. Філософський розгляд культури і цивілізації

1. Уявлення про культуру і цивілізацію. Моделі культури і типи цивілізацій.

2. Особливості сучасної культурної кризи. Проблеми її подолання.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Філософське розуміння культури і цивілізації.

2. Матеріальна та духовна культура.

3. Співвідношення культури і цивілізації.

4. Сутність інформаційно-семіотичної концепції культури.

5. Класична модель культури.

6. Сутність моральної культури.

7. Елітарна та масова культура.

8. Традиційна і сучасна культура.

Контрольні запитання та завдання

1. Як історично змінювалися уявлення про культуру?

2. Якими способами передається культурна спадщина?

3. Спектр уявлення про цивілізацію?

4. На які типи поділяються цивілізації?

5. Що таке "контркультура"? Яке її ставлення до масової культури?

6. Яка визначальна причина кризи сучасної культури?

7. У чому полягає специфіка філософського аналізу культури?

8. Які найвідоміші концепції та визначення культури Ви знаєте?

9. Чи існує прогрес у культурі?

Література:

Основна:

Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. – СПб., 2006.

Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. – К., 2002.

Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

Філософія : Курс лекцій. Навч. посібник для студ. вузів / Бичко І.В. та інш. – К., 1993.

Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 463-508.

Додаткова:

Бердяев Н.А. Смысл истории. – М., 1990.

Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли / Под редакцией докт.геогр.наук профессора В.С.Жекулина. 2-е изд. испр. и доп. – Л.: Издательство Ленинградского университета. – 1989.

Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-з томах. / Пер. з англ. В. Шовкуна. – К.: Основи.1995.

Хейзинга Й. Homo Ludens. – М., 1992.

Шпенглер О. Падіння Європи // Основа. – 1996. – №8 (30).

Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». – Львів, 1990. – № 3.

Рекомендована література для змістовного модуля 2

Основні джерела:

1. Аналитическая философия. Избранные тексты / Ред.сост. А.Ф.Грязнов.-М.,1993.

2. Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. – СПб., 2006.

3. Князєв В.М. Філософія: Короткий курс / Міжрегіональна академія управління персоналом. – 2.вид. – К., 1997.

4. Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. – К., 2002.

5. Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

6. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія : Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .

7. Проблема человека в западной философии / Сост. П.С.Гуревич. – М., 1988.

8. Філософія : Курс лекцій. Навч. посібник для студ. вузів / Бичко І.В. та інш. – К., 1993.

9. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – с. 510.

10. Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

11. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

12. Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

Додаткові джерела

1. Аверьянов А. Н. Системное познание мира. – М., 1985.

2. Агацци Э. Человек как предмет философии // Вопр. философии. – 1989.- № 2.

3. Алексеев В. П. Становление человечества. – М., 1984.

4. Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М.,1991.

5. Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. – М., 1982.

6. Анищенко А.И. Структура общественного сознания. – М., 1973.

7. Ахундов М.Д. Концепции пространства и времени. – М., 1982.

8. Башляр Г. Новый рационализм. – М., 1987.

9. Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.

10. Бердяев Н.А. Смысл истории. – М., 1990.

11. Библер B.C. Культура. Диалог культур /У Вопр. философии. – 1989. – №6.

12. Больнов О.Ф. Філософська антропологія та її методичні принципи / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч.посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – Київ: Ваклер, 1996.

13. Бондаренко Л. И. Основные этапы становления сознания. – Киев, 1979.

14. Бутаков А.А. Основные формы движения материи и их связь в свете современной науки. – М., 1974.

15. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.

16. Гносеология в системе философского мировоззрения / Отв. ред. В.А.Лекторский. – М., 1983.

17. Голдстейн М., Голдстейн И. Как мы познаем. – М., 1984.

18. Григоръян Б.Т. Человек. Его положение и призвание в современном мире. – М., 1986.

19. Григорьян Б. Т. Философская антропология. – М., 1982.

20. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли / Под редакцией докт.геогр.наук профессора В.С.Жекулина. 2-е изд. испр. и доп. – Л.: Издательство Ленинградского университета. – 1989.

21. Давыдов Ю.Н., Роднянская И.Б. Социология контркультуры. – М.,1980.

22. Дамміт М. Логічні основи метафізики. Переклад з англ. В.Навроцького. – Київ: IRIS, 2001.

23. Джеймс В. Деякі метафізичні проблеми, розглянуті з погляду прагматизму. Єдність і множинність. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2000.

24. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986. http://ru.philosophy.kiev.ua/library/catalog.html#5.

25. Донских О.А. Происхождение языка как философская проблема. – Новосибирск, 1984.

26. Дубровский Д. И. Проблема идеального. – М., 1983.

27. Дубровский Д.И. Информация, сознание, мозг. – М., 1980.

28. Злобин Н.С., Межуев В.М. Культура-человек-философия: к проблеме интеграции и развития // Вопр. философии. – 1982. – № 1.

29. Ильенков Э.В. Диалектическая логика. – М., 1984.

30. Ильенков Э.В. Проблема идеального // Вопр. философии. -1979.-№6-7.

31. Ильин В.В. Критерии научности знания. – М., 1989.

32. Каган М.С. К вопросу о понимании культуры // Филос. науки. – 1989. –№12.

33. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

34. Карнап Р. Философские основания физики. – М., 1971.

35. Кедров Б.М. Научная концепция детерминизма // Современный детерминизм: Законы природы. – М., 1973.

36. Кедров Б.М. Эволюция понятия материи в философии и естествознании // Вопр. философии, – 1975. – № 8.

37. Кедровский О.И. Методы построения теоретической системы знания: диалог философа и математика. – Киев, І 982.

38. Клике Ф. Пробуждающееся мышление. У истоков человеческого интеллекта. – М., 1983.

39. Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. – М., 1985.

40. Кон И. С. В поисках себя. – М., 1984.

41. Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки. -М.,1974.

42. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. -М.,1974.

43. Кун Т. Структура научных революций. – М., 2009.

44. КучевскийЛ.Б. Анализ категории "материя". – М., 1983.

45. Лакатос И. Доказательства и опровержения (Как доказывают теоремы). – М., 1967

46. Лекторский В. А. Субъект. Объект. Познание. – М., 1980.

47. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. – М., 2001.

48. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1975.

49. Лифшиц М. Об идеальном и реальном // Вопр. философии. -1984.-№10.

50. Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопp. философии. – 1990. – N 10.

51. Марков Ю.Г. Функциональный подход в современном научном познании. – Новосибирск, 1982.

52. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844року /Маркс К., Енгельс Ф. З ранніх творів. – К.: ВПЛУ, 1973.

53. Михайлов Ф. Т. Загадка человеческого Я. – М., 1976.

54. Молчанов В.И. Время и сознание. – М., 1988.

55. Мысливченко А.Г. Человек как предмет философского познания. – М., 1972.

56. Общественное сознание и его формы / Отв. ред. В.И.Толстых. – М.,1986.

57. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

58. Пуанкаре А. О науке. – М., 1983.

59. Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. – Киев, 1997.

60. Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр. философии. – 1989. – № 2.

61. Сагатовский В.Н., Элентух И. П. Методологические основы решения проблемы идеальности сознания // Филос. науки. – 1984. -№4.

62. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / Пер. з фр. В. Лях, П. Таращук. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001.

63. Современные теории познания / Отв. ред. В.А.Лекторский. – М., 1992.

64. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

65. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972.

66. Степин B.C. Теоретическое знание. – М., 2000.

67. Табачковський В. Життєвий світ людини і пізнання: персоналістична інтерпретація / Філософська думка, 2006. – №2.

68. Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1990.

69. Тілліх П.Мужність бути. Небуття і тривога. // Часопис «Ї». – 2005. – №37.

70. Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-з томах. / Пер. з англ. В. Шовкуна. – К.: Основи.1995.

71. Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. – М., 1987.

72. Тулмин Ст. Человеческое понимание. – М., 1984.

73. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.

74. Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1992.

75. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

76. Фрейд З. Я и Оно //Избранное. – М., 1989.

77. Фролов И. Т., Юдин Б.Г. Этика науки. – М., 1986.

78. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

79. Хакен Г. Синергетика. – М., 1980.

80. Хейзинга Й. Homo Ludens. – М., 1992.

81. Хилл Т. И. Современные теории познания. – М., 1965.

82. Чудинов Э.М. Природа научной истины. – М., 1977.

83. Швырев B.C. Научное познание как деятельность. – М., 1984.

84. Швырев B.C. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М., 1978.

85. Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

86. Шпенглер О. Падіння Європи // Основа. – 1996. – №8 (30).

87. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности. – М., 1978.

88. Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. – М., 1995.

89. Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991.

90. Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». – Львів, 1990. – № 3.

91. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

Письмова робота "Аналіз філософського тексту".

Форма контролю: співбесіда за результатами виконання письмової роботи.

Вимоги до роботи "Аналіз філософського тексту".

1. Вибір тексту: студент самостійно вибирає текст, керуючись програмою курсу та списком рекомендованої літератури. Остаточний вибір тексту повинен бути узгоджений з викладачем.

Критерії вибору:

- традиція та час створення: європейська філософія; від античності до середини ХХ століття;

- автор: основоположник чи видатний представник відомої філософської школи чи напрямку;

- текст: теоретична робота, що дає уявлення про філософську позицію автора; бажано цілісний текст або логічно завершений фрагмент;

- обсяг тексту: не менше 10 сторінок, бажано не більше 50 сторінок.

2. Порядок роботи.

Перший етап: ознайомлення з текстом.

Другий етап: вибір фрагмента для коментаря (погоджується з викладачем).

Третій етап: виконання й оформлення роботи.

3. Вимоги до оформлення.

Робота виконується письмово і складається з наступних частин:

1. Вступ (обсяг 1 стор.).

1.1. Точна вказівка автора, назви тексту та вихідних даних (книга, сайт й т.ін.).

1.2. Стисла довідка про автора тексту: дати життя, освіта, творчий шлях, внесок в історію філософської думки.

1.3. Стисла довідка про текст: історія створення, місце і час видання, роль даної роботи у творчості філософа та її місце в історії філософії.

2. Аналіз тексту (обсяг 3 стор.).

2.1. Формальна характеристика: структура (композиція), стиль, мова і т.п.

2.2. Змістовна характеристика: тема роботи, основні проблеми, засоби їх вирішення, аргументація, тощо.

2.3. Коментар фрагменту тексту: виконується у вільній формі, включає: обгрунтування вибору фрагменту, вказівку мети і методу коментарю, ключові цитати*, змістовний висновок.

* Посилання оформлюються відповідно до загальних вимог до цитування.

Головна вимога – чітка вказівка авторства конкретного висновку.

3. Есе – власні роздуми стосовно тексту (обсяг 1 стор.).

Типові завдання для підсумкової (модульної) контрольної роботи з курсу "Філософія"

Варіант 1

1. Чим характеризується людське ставлення до світу?

2. Які етапи виділяють в розвитку античної філософії? Представники.

3. Новизна гносеологічних І.Канта.

4. Дайте визначення поняттям: аксіологія, досвід, пантеїзм.

5. Хто є автором висловлювання "В розумі немає нічого, чого б не було у чуттях"? В чому сенс цього висловлювання. Локк

Варіант 2

1. Визначення філософії: історичні форми і сучасність.

2. Кого і чому представників філософії “ранньої класики” називали натурфілософами?

3. Що означає поняття “суб’єкт” у Фіхте?

4. Дайте визначення поняттям: аксіома, енциклопедисти, світогляд.

5. Хто є автором висловлювання "Філософія – це епоха, схоплена думкою"? В чому сенс цього висловлювання. Гегель

Варіант 3

1. З яких позицій підходять до визначення релігії та її місця у всесвітньому історичному процесі представники різних філософських напрямків?

2. Етичні уявлення епікурейців і стоїків.

3. Соціальна концепція Т.Гоббса.

4. Дайте визначення поняттям: раціоналізм, філософія, схоластика.

5. Хто є автором висловлювання "Філософія являє собою міркування про предмети, знання про які ще неможливе "? В чому сенс цього висловлювання. Рассел

Перелік питань, що виносяться на іспит

1. Визначення філософії: історичні форми і сучасність.

2. Форми існування філософського знання.

3. Поняття і функції світогляду.

4. Співвідношення світогляду та філософії.

5. Філософія і наука.

6. Роль філософії в сучасному житті суспільства.

7. Культурно-історичні передумови виникнення філософії.

8. Основи періодизації західноєвропейської філософії.

9. Основні етапи розвитку давньогрецької філософської думки.

10. Уявлення про сутність і першоначала світу в античній натурфілософії.

11. Підходи до розуміння сутності людини у софістів і Сократа.

12. Загальна характеристика філософії Платона.

13. Загальна характеристика філософії Аристотеля.

14. Етичні уявлення епікурейців і стоїків.

15. Особливості, періоди розвитку та основні проблеми середньовічної філософії.

16. Проблема співвідношення віри й знання у філософії Хоми Аквінського.

17. Антропологічні та натурфілософські ідеї епохи Відродження.

18. Філософія М. Кузанського

19. Основні філософські проблеми в філософії Нового часу.

20. Філософія Р.Декарта.

21. Французьке Просвітництво: основні ідеї та персоналії.

22. Класична німецька філософія: основні ідеї та персоналії.

23. Новизна гносеологічних та етичних уявлень Канта.

24. Своєрідність гегелівської діалектики.

25. Антропологічний характер філософії Фейєрбаха.

26. Марксистська філософія: вихідні положення й історичні форми.

27. Перехід від класичного до некласичного етапу розвитку західної філософії.

28. Ірраціоналізм ХІХ ст.: ключові філософські ідеї та персоналії.

29. Основні тенденції і напрямки західної філософії ХХ ст.

30. Особливості та основні етапи розвитку філософської думки в Україні.

31. Філософський смисл проблеми буття.

32. Розвиток уявлення й особливості розуміння буття в історії філософії.

33. Категоріальний вираз буття.

34. Філософський зміст проблеми свідомості.

35. Різноманітність шляхів розуміння свідомості в історії філософії.

36. Свідомість і самосвідомість.

37. Поняттєве мислення й мова.

38. Свідоме і несвідоме. Розуміння несвідомого в концепціях Фрейда та Юнга.

39. Визначення знання в класичній філософії та некласичній філософії.

40. Проблема суб'єкта й об'єкта пізнання.

41. Теорія пізнання, її предмет і метод.

42. Форми чуттєвого й раціонального пізнання.

43. Співвідношення пізнання й розуміння.

44. Філософські концепції істини та її критеріїв.

45. Скептицизм як філософська позиція.

46. Поняття про науку. Проблема виникнення науки.

47. Періодизація історії науки: класична, некласична та постнекласична наука.

48. Рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний.

49. Методологія та основні групи методів наукового пізнання.

50. Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.

51. Наука як соціокультурний і цивілізаційний феномен.

52. Проблема людини як вічна філософська проблема.

53. Формування й історичний розвиток проблематики філософії людини.

54. Проблема співвідношення природи й сутності людини в історії філософії.

55. Філософські аспекти проблеми походження людини.

56. Індивід і соціум. Поняття про особу.

57. Проблема свободи.

58. Духовний світ людини.

59. Поняття культури. Історичні моделі культури.

60. Уявлення про цивілізацію. Типи цивілізації.

Приклад тестового завдання для іспиту:

1. Аристотель був учителем:

А) Платона; Б) Філіпа Македонського;

В) Олександра Македонського; Г) Філона Олександрійського.

2. Чи вірні такі судження про розвиток науки?

2.1. Розвиток науки неможливий без опори на здобутки попередників.

2.2. Наукове знання неможливе без міфів та легенд.

А) Вірне тільки 2.1; Б) Вірне тільки 2.2; В) Вірні обидва судження; Г) Невірні обидва судження.

3. «Під рефлексивною філософією я взагалі маю на увазі спосіб мислення, який бере початок від картезіанського Cogito та продовжений Кантом». Це сказав:

А) Рікер; Б) Рассел; В) Мамардашвілі; Г) Ортега-і-Гассет.

4.Виконання популярної естрадної пісні є частиною:

А) народної культури; Б) громадянської культури; В) масової культури; Г) елітарної культури.

5. Результатом чуттєвого пізнання, на відміну від раціонального, є:

А) узагальнене судження про предмет; Б) поняття про предмет; В) конкретний образ предмета; Г) пояснення причин зміни предмета.

6. «Книга природи написана мовою математики». Цей вислів належить:

А) Декарту; Б) Лейбніцу; В) Галілею; Г) Паскалю.

7. Основною характерною ознакою людської свідомості є:

А) здатність відображати матеріальні предмети в ідеальній формі; Б) зведеність суто до функцій мозку та центральної нервової системи; В) відтворювальний характер; Г) репродуктивний характер.

8. Чи вірні наступні судження про форми пізнання?

8.1. Уявлення як форма пізнання передбачає безпосередній вплив реальності на органи чуттів.

8.2. Сприйняття надає інформацію про форму предмета, і не більше.

А) Вірне тільки 2.1; Б) Вірне тільки 2.2; В) Вірні обидва судження; Г) Невірні обидва судження.

9. Релігійна віра передбачає:

А) бажання відкрити душу назустріч вірі, надії та любові; Б) віру в надприродне; В) віру в те, що світ наповнений смислом; Г) віру в одухотвореність природи.

10. Основною характеристикою часу вважають:

А) зворотність; Б) тривалість; В) симетричність; Г) синхронність.

Internet-література

http://philsci.univ.kiev.ua/ Сайт кафедри філософії та методології науки.

http://www.philosophy.ru/ Філософія в Росії. Найбільш повне відображення філософії в інтернеті російською мовою.

http://ihtik.lib.ru/index.html Електронна бібліотека Іхтіка. Багато філософської літератури: книжки, автореферати, дисертації, статті, збірники матеріалів конференцій і дуже багато підручників по філософії.

http://www.i-u.ru/ Російський гуманітарний інтернет-університет.

http://plato.stanford.edu/ Філософська енциклопедія Станфордського університету. (Англійською мовою).

http://www.nietzsche.ru/ Сторінка присвячена Ф.Ніцше. Твори, біографія, бібліографія та ін.(Російською мовою)

http://rw.web.ur.ru/ph_main.html Словник термінів по філософії (Російською мовою)

http://www.uct.kiev.ua/~sofi/ Центр практичної філософії.

http://www.synergetics.org.ua/ Українське синергетичне товариство.

http://elenakosilova.narod.ru/l.html Підбірка посилань на філософські сайти і бібліотеки.