Теми семінарських занять з курсу «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності»

для магістрів 1 року навчання Інституту філології

Модуль 1

Тема 1

Когнітивна методологія як зразок конвергенції методів

1. Основні ідеї когнітивної науки. Міждисциплінарний характер когнітивістських досліджень.

2. Особливості когнітивної методології. Методологічні принципи когнітивної науки.

3. Когнітивна лінгвістика як напрям когнітивістики. Поєднання природничих та гуманітарних методів у когнітивних лінгвістичних дослідженнях.

4. Метафора як спосіб пізнання (Дж.Лакофф, М.Джонсон).

Література

Величковский Б.М. Когнитивная наука. Основы психологии познания. В 2 т. — М.: Академия, 2006. Р.2, 7, 9.

Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем. — М.: УРСС, 2004.

Лакофф Д., Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении, М. 2004.

Тема 2

Аналітична методологія як методологічна основа семантики і прагматики

2. Метод аналізу і його застосування для вирішення наукових проблем.

3. Аналітичний підхід у семантиці. Проблема побудови референційної семантики. Поняття „екстенсіонал” та „інтенсіонал”; їх відношення до інших семантичних понять (референт, конотат, денотат, смисл, значення).

4. Роль „Логіко-філософського трактату” Л.Вітгенштайна у філософії мови. Мова як картина думки.

5. Переорієнтація аналітиків на дослідження природних мов у вченні „пізнього” Вітгенштайна і оксфордської школи. Критика «ідеальної мови».

6. Теорія мовленнєвих актів Дж.Остіна.

7. Типи мовленнєвих актів. Ілокутивні дієслова.

Література

Остин Дж.Л. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С. 22-130.

Серль Дж.Р. Классификация иллокутивных актов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С.170-194.

Петров B. В. Язык и логическая теория // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 18. Логический анализ естественного языка. — М., 1986.

Арутюнова H. Д. Лингвистические проблемы референции // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 13. Логика и лингвистика (Проблемы референции). — М., 1982.

Никоненко С.В. Аналитическая философия: основные концепции. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007.

Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus; Філософські дослідження. — К.: Основи, 1995. С. 5-86.

Тема 3

Методологічні підходи до художнього перекладу. Герменевтика як лінгвістична методологія

1. Герменевтика як метод, методологія і школа. Принципи герменевтичного тлумачення тексту.

2. Особливості перекладу художніх і філософських творів. Проблема співвідношення оригіналу і перекладу. Переклад мистецького твору і переклад як твір мистецтва.

3. Завдання перекладача за В.Беньяміном. Мета перекладу. Проблема національної ідентичності тексту.

4. Герменевтична концепція перекладу Г.Ґ.Ґадамера.

5. Переклад неперекладаного у герменевтичній методологічній практиці. Принцип диференціації перекладності.

Література

Беньямін В. Завдання перекладача / Вибрані твори. — Львів: Літопис, 2002. — С. 23-38.

Ґадамер Г.Ґ. Істина і метод. — Т. 1. — К.: Юніверс, 2000.

Эко У. Сказать почти то же самое. — СПб.: Symposium, 2006.

Рикер П. Парадигма перевода // Лингвистические аспекты теории перевода. Хрестоматия. — Ереван: Лингва, 2007. — С. 288-305.

Богачов А. Можливість перекладу. До герменевтичної феноменології перекладу // Філософська думка. — №3. Філософія перекладу. — 2010. — С. 5-21.

Етапи стандартного наукового дослідження
Перший етап Підготовчий (етап проектування)	Постановка (усвідомлення наявності проблеми) Вивчення літератури з питання Обґрунтування актуальності Вибір теми ↓ Формулювання мети із завдань дослідження ↓ ↓ Визначення об’єкта Визначення предмета (кого, що вивчати), напр., (що вивчати в об’єкті), напр., лексичні одиниці, фраземи тощо особливості функціонування фразеологізмів у французькій мові Висування пробної гіпотези (на основі попередніх досліджень до самостійного збору даних) ↓ Вибір методів згідно загальнометодологічних принципів Узгодження методів на різних етапах застосування
Другий етап Дослідницький	Збір фактичних даних за допомогою методів (проведення серії експериментів, спостережень, опитувань, тестування, анкетування, бесіди тощо) Опрацювання літератури з обраної теми Порівняння з проведеними раніше дослідженнями Формулювання основної гіпотези дослідження на основі обраних фактів
Третій етап Обробка даних дослідження та інтерпретація	Кількісний та якісний аналіз — аналіз кожного факту — встановлення зв’язків «факт — гіпотеза» — виокремлення повторюваних фактів, обрахунок частотності — пошук винятків, аномалій — статистична обробка даних — класифікація, побудова графіків, схем, складання таблиць
Четвертий етап Висновки та результати: оцінка дослідження	Встановлення істинності чи помилковості гіпотези, підтвердження чи спростування (верифікація, фальсифікація) Співвіднесення результатів з наявними концепціями і теоріями, порівняльний аналіз Формулювання висновків, оцінка проведеного дослідження — практичне і теоретичне значення дослідження — виокремлення недослідженої сфери проблеми — окреслення перспектив майбутніх досліджень