Інформаційний додаток до навчальної програми

Методологія та організація наукових досліджень

для студентів Інституту філології

галузь знань 0203 гуманітарні науки

спеціальність 035 філологія

035.04 Філологія (германські мови та літератури (переклад включно))

035.05 Філологія (романські мови та літератури (переклад включно))

освітній рівень магістр

Освітня програма:

Études Francophones et Traduction / Франкофонні студії та переклад (франкомовна освітня програма) - французька філологія, англійська мова

Іспанська філологія та англійська мова: комунікація, інтерпретація та переклад (викладання іноземними мовами)

English Communication Studies and Translation / Сучасна англомовна комунікація та переклад (англомовна освітня програма)

Germanistik. Interkulturelles Management and Translation / Германістика. Міжкультурний менеджмент та переклад (німецькомовна освітня програма)

Італійська та англійська мови, друга романська мова та переклад

Зарубіжна література

Вид дисципліни обов’язкова Форма навчання денна_

Навчальний рік 2017/2018

Семестр перший

Кількість кредитів ЕСТS _3

Мова викладання, навчання

та оцінювання українська

Форма заключного контролю залік

Викладач: к.ф.н., доц. Комар О.В.

Пролонговано: на 20_17_/20_18_ н.р. ______( Комар О.В.) «29_»08_ 2017р.

^{(підпис, ПІБ, дата)}

Пролонговано: на 20__/20__ н. р. __________(___________) «__»___ 20__ р.

^{(підпис, ПІБ, дата)}

на 20__/20__ н. р. __________(___________) «__»___ 20__ р.

^{(підпис, ПІБ, дата)}

Виконання індивідуальних завдань (з 24.01.2018 до 28.02.2018)

Завдання до теми 1.

Прочитати розділ 1. «Феномен науки», підрозділи 1.1 та 1.4 і розділ 2 «Філософські засади науки та їхня зміна при переході від класичної до некласичної та постнекласичної науки», підрозділ 2.1 підручника «Філософія та методологія науки» (автори: І.С.Добронравова і Л.І.Сидоренко). Режим доступу: http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-sidor.pdf

Дати письмові відповіді на питання:

1. Які основні аспекти науки виділяють сучасні дослідники?

2. Як змінилося уявлення про науку протягом її існування?

3. Що таке наукова революція? Які наукові революції називають глобальними і чому?

4. Яка існує залежність між науковими революціями і типами наукової раціональності?

Обсяг роботи: 1-2 стор.

Терміни виконання завдання: з 24.01.18 по 01.02.18.

Завдання до теми 2.

Використовуючи схему 1, здійснити методологічний аналіз своєї магістерської роботи, що відповідає першому етапу наукового дослідження – підготовчому. Продумати та спланувати, як буде виконуватися робота на наступних етапах (відповідно до схеми 1). Письмова робота, відповідно до першого етапу, має бути виконана у вказаний нижче період дистанційного навчання. Презентація та усний захист виконаної роботи за усіма етапами буде відбуватися на семінарському занятті згідно з тематичним плану.

Обсяг роботи: 2-3 стор.

Терміни виконання завдання: з 01.02.18 по 12.02.18.

Схема 1

Етапи стандартного наукового дослідження

Перший етап Підготовчий (етап проектування)

Постановка проблеми і формулювання проблемного питання (усвідомлення наявності проблеми і звуження її до питання, яке може лягти в основу гіпотези)

Попереднє вивчення літератури з проблемного питання (окреслення проблемної області дослідження)

Обґрунтування актуальності

Вибір теми

↓

Формулювання мети і завдань дослідження

↓ ↓

Визначення об’єкта Визначення предмета

Висування пробної гіпотези – обґрунтованого припущення, яке буде перевірятися у дослідженні (на основі попередніх досліджень або самостійного збору даних)

↓

Вибір методів згідно

загальнометодологічних принципів

Узгодження методів на різних

етапах застосування (розподіл за критеріями: напр., загальнонаукові і спеціальні, емпіричні і теоретичні тощо)

Другий етап Дослідницький

Збір фактичних даних за допомогою методів (проведення серії експериментів, спостережень, опитувань, тестування, анкетування, бесіди тощо)

Опрацювання літератури з обраної теми

Порівняння з проведеними раніше дослідженнями

Формулювання основної гіпотези дослідження на основі обраних фактів

Третій етап

Обробка даних дослідження та інтерпретація

Кількісний та якісний аналіз

— аналіз кожного факту

— встановлення зв’язків «факт — гіпотеза»

— виокремлення повторюваних фактів, обрахунок частотності

— пошук винятків, аномалій

— статистична обробка даних

— класифікація, побудова графіків, схем, складання таблиць

Четвертий етап

Висновки та результати: оцінка дослідження

Встановлення істинності чи помилковості гіпотези, підтвердження чи спростування (верифікація, фальсифікація)

Співвіднесення результатів з наявними концепціями і теоріями, порівняльний аналіз

Формулювання висновків, оцінка проведеного дослідження

— практичне і теоретичне значення дослідження

— виокремлення недослідженої царини проблеми

— окреслення перспектив майбутніх досліджень

Завдання до теми 5.

Прочитати статтю О.Комар «Концептуальна схема і екстерналістські семантики». Режим доступу: http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/komar-st.htm

Дати відповідь на питання:

1. Яким чином використовується теорія концептуальних схем для подолання мовного релятивізму?

2. Які терміни використовуються в аналітичних екстерналістських семантиках для пояснення значення?

Обсяг роботи: 1-2 стор.

Терміни виконання завдання: з 12.02.18 по 19.02.18.

Завдання до теми 6.

Прочитати статтю В.Беньяміна «Завдання перекладача» (Беньямін В. Завдання перекладача / Вибрані твори. — Львів: Літопис, 2002. — С. 23-38). Виписати цитати, які підтверджують думку автора про те, яких помилок припускається перекладач художніх творів і якою має бути мета перекладача.

Обсяг роботи: 1 стор.

Терміни виконання завдання: з 19.02.18 по 28.02.18.

Структура навчальної дисципліни:

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п	Назва лекції	Кількість годин
№ п/п	Назва лекції	лекції	семінари	С/Р

1	Тема 1. Наука як дослідження.	2	4	10
2	Тема 2. Методи, методологія, методологічні моделі наукового дослідження.	2	4	20
3	Тема 3. Множина методологічних систем: методологія індуктивізму і позитивістський науковий світогляд	2	2	10
4	Тема 4. Множина методологічних систем: дедуктивізм у методологіях конвенціоналізму і критичного раціоналізму	2	2	10
5	Тема 5. Методологічні моделі філологічних дисциплін: аналітичні методологічні засади семантики і прагматики	2	2	10
6	Тема 6. Методологічні моделі філологічних дисциплін: генетичний (історичний) і герменевтичний методи	2	2	10
7	Тема 7. Міждисциплінарні методології у лінгвістиці: когнітивна наука як зразок конвергенції методів	2	2	10
	Загалом	14	14	80

Загальний обсяг_120____ год., в тому числі:

Лекцій – _14_ год.

Семінари - 14 год.

Консультації – 2 год.

Самостійна робота – 80 год.

Тематичний опис курсу

Лекційний план

Тема 1. Наука як дослідження

1. Наука у техногенній цивілізації

2. Основні підходи до розуміння науки. Наука як опис і узагальнення фактів. Наука як спосіб виведення фундаментальних законів природи. Наука як істинне знання. Наука як інструмент вирішення проблем. „Світлоносна та плодоносна наука” Ф.Бекона (фундаментальна і прикладна).

3. Методологічні відмінності між гуманітарними та природничими науками. Екстерналізм та інтерналізм.

4. Проблема розвитку науки. Наукові революції (Т.Кун). Глобальні наукові революції і типи наукової раціональності.

5. Місце сучасної лінгвістики у класифікації сучасних наук.

Література

Основи методології та організації наукових досліджень: навчальний посібник для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнктів. – К.: ВПЦ "Київський університет", - 2010.

Голдстейн М., Голдстейн И.Ф. Как мы познаем. Исследование процесса научного познания. – М.: Знание, 1984.

Добронравова І., Білоус Т., Комар О. Новітня філософія науки. – К.: «Логос», 2009.

Кун Т. Структура научных революций. - М., 1975.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.

Новиков А.М., Новиков Д.А. Методология научного исследования. – М.: Либроком. – 280 с.

Тема 2. Методи, методологія, методологічні моделі наукового дослідження.

1. Поняття наукового методу. Метод, методологія, методика.

2. Основні етапи організації стандартного наукового дослідження. Різновиди кваліфікаційних робіт та їхні особливості.

3. Класифікація методів наукового дослідження.

4. Роль експерименту, індукції та дедукції у методологічному розвитку науки.

5. Популярні методологічні моделі: гіпотетико-дедуктивна і емпірична індуктивна.

6. Абдукція і висновок до найкращого пояснення. Методологічні процедури верифікації, обґрунтування і фальсифікації.

Література

Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учеб.

пособие. — М.: Высш. шк., 1991.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.

Новиков А.М., Новиков Д.А. Методология научного исследования. – М.: Либроком. – 280 с.

Рузавин Г.И. Методология научного исследования: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.

Эко У. Как написать дипломную работу. Гуманитарные науки: учебно-методическое пособие /пер. с ит. Е.Костюкович. – М.: Книжный дом "Унивеситет", 2003.

Тема 3. Множина методологічних систем: методологія індуктивізму і позитивістський науковий світогляд

1. Загальні риси методології індуктивізму.

2. Основні ознаки позитивістської науки. Поняття позитивного знання. Редукціонізм, антипсихологізм, фізикалізм.

3. Етапи розвитку позитивізму. Позитивізм І та ІІ хвилі. Закон трьох стадій розвитку О.Конта. Діяльність Віденського гуртка.

4. Проблема пошуку емпіричного базису. Принцип верифікації і критерій демаркації науки та метафізики. Проблема протокольних речень.

Література

Шлик М. Поворот в философии // Аналитическая философия. Избранные тексты. М., 1993.

Шлик М. О фундаменте познания // Аналитическая философия. Избранные тексты. М., 1993.

Карнап Р., Нейрат О., Хайнс Х. Научное миропонимание. Венский кружок // www. philosophy.ru

Хакинг Я. Представление и вмешательство. Введение в философию естественных наук. Пер. с англ. / Перевод С. Кузнецова, Науч. ред. Мамчур Е. А. М.: Логос 1998.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.

Тема 4. Множина методологічних систем: дедуктивізм у методологіях конвенціоналізму і критичного раціоналізму

1. Конвенціоналізм як дедуктивістська методологічна програма. Проблема статусу аксіом геометрії та її вирішення А.Пуанкаре.

2. Методологічна концепція фальсифікаціонізму К.Поппера. Фаллібілізм. Ідея демаркації науки та метафізики. Фальсифікація і фальсифікатори.

3. Різновиди фальсифікаціонізму: наївний, методологічний і витончений фальсифікаціонізм.

4. Критичний раціоналізм. Проблема зростання наукового знання в еволюційній теорії пізнання.

5. Критика теорії К.Поппера в методології історицизму.

Література

Пуанкаре А. Наука и гипотеза// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

Хахлвег, К., Хукер, К. Эволюционная эпистемология и философия науки // Современная философия науки: знание, рациональность и ценности в трудах мыслителей Запада. — М., 1996

Поппер К. Нормальная наука и опасности, связанные с ней // Т.Кун Структура научных революций / Сост. В.Ю.Кузнецов. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2002.

Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход. — М.: Эдиториал УРСС, 2002.

Кун Т. Логика открытия или психология исследования? // Т.Кун Структура научных революций / Сост. В.Ю.Кузнецов. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2002.

Добронравова І., Білоус Т., Комар О. Новітня західна філософія науки. – К.: ПАРАПАН, 2008.

Добронравова І., Білоус Т., Комар О. Новітня філософія науки. – К.: «Логос», 2009.

Тема 5. Методологічні моделі філологічних дисциплін: аналітичні методологічні засади семантики і прагматики

1. Метод аналізу і його застосування для вирішення наукових проблем. Різновиди аналізу. Специфіка аналітичної методології і особливості її застосування у філології. Роль аналітичної філософії у становленні мовної проблематики у 20-21 столітті.

2. Аналітичний підхід у семантиці. Проблема побудови референційної семантики і трикутник Фреґе. Поняття „екстенсіонал” та „інтенсіонал”; їх відношення до інших семантичних понять (референт, конотат, денотат, смисл, значення).

3. Роль „Логіко-філософського трактату” Л.Вітгенштайна у філософії мови. Мова як картина думки.

4. Сучасні аналітичні семантичні теорії: теорія радикального перекладу В.Квайна, теорія концептуальних схем Д.Девідсона, екстенсіональна семантика Г.Патнема. Непрозорість референції і принцип невизначеності перекладу на основі референції. Несумірність як неперекладність (Т.Кун).

5. Методологічні зміни в аналітичних дослідженнях мови: переорієнтація аналітиків на дослідження природних мов у вченні „пізнього” Вітгенштайна і оксфордської школи. Критика «ідеальної мови».

6. Методологічні засади мовної прагматики. Теорія мовленнєвих актів Дж.Остіна. Типи мовленнєвих актів.

Література

Аналитическая философия. Избранные тексты. — М.: Изд-во МГУ, 1993.

Аналитическая философия: Становление и развитие (антология). — М.: ДИК, „Прогресс-Традиция”, 1998. — С.17-37.

Арутюнова H. Д. Лингвистические проблемы референции // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 13. Логика и лингвистика (Проблемы референции). — М., 1982.

Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus; Філософські дослідження. — К.: Основи, 1995. С. 5-86.

Дэвидсон Д. Общение и конвенциональность / Исследования истины и интерпретации. — М.: Праксис, 2003. — С. 362-383.

Класики філософії мови від Платона до Ноама Хомського. — К.: видавництво „Курс”, 2008. — С. 339-362.

Куайн У. Ван О. Слово и объект. — М: Логос, 2000. Глава 2. Перевод и значение. Глава 4. Причуды референции. — С.43-101, 148-183.

Кун Т.С. Парадигмы научной эволюции // Боррадори Дж. Американский философ: Беседы с Куайном, Дэвидсоном, Патнэмом, Нозиком, Данто, Рорти, Кейвлом, МакИнтайром, Куном. — М.: ДИК, Гнозис, 1998. — С. 184-200.

Лебедев М.В., Черняк А.З. Онтологические проблемы референции. — М.: Праксис, 2001. Гл. 1. Референция и содержание мира. — С. 14-29.

Никоненко С.В. Аналитическая философия: основные концепции. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007.

Новое в зарубежной лингвистике. Лингвистическая прагматика. Выпуск 16. – М., 1985.

Остин Дж.Л.Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С. 22-130.

Патнем Г. Розум, істина й історія. — К.: Вид. дім „Альтернативи”, 2003. Р. 2. Проблема з референцією. — С.33-59.

Патнэм Х. Значение значения / Философия сознания. — М.: ДИК, 1999. — С. 164-234.

Рассел Б. Исследования значения и истины. — М.: ДИК, 1999.

Серль Дж.Р. Что такое речевой акт? // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С.151-169.

Серль Дж.Р. Классификация иллокутивных актов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С.170-194.

Тема 6. Методологічні моделі філологічних дисциплін: генетичний (історичний) і герменевтичний методи

1. Генетичний (історичний) методологічний підхід у філологічних науках. Порівняльно-історичний метод.

2. Герменевтика як метод, методологія і філософська школа. Принципи герменевтичного тлумачення тексту (герменевтичне коло та ін.).

3. Особливості перекладу художніх і філософських творів. Проблема співвідношення оригіналу і перекладу. Переклад мистецького твору і переклад як твір мистецтва.

4. Завдання перекладача за В.Беньяміном. Мета перекладу. Проблема національної ідентичності тексту.

5. Герменевтична концепція перекладу Г.Ґ.Ґадамера.

6. Переклад неперекладного у герменевтичній методологічній практиці. Принцип диференціації перекладності.

Література

Беньямін В. Завдання перекладача / Вибрані твори. — Львів: Літопис, 2002. — С. 23-38.

Ґадамер Г.Ґ. Істина і метод. — Т. 1. — К.: Юніверс, 2000.

Эко У. Сказать почти то же самое. — СПб.: Symposium, 2006.

Gadamer H.-G. Philosophie und Poesie / Gesammelte Werke. — Bd. 8. — Tubingen, 1995. — S. 232-239.

Рикер П. Парадигма перевода // Лингвистические аспекты теории перевода. Хрестоматия. — Ереван: Лингва, 2007. — С. 288-305.

Богачов А. Можливість перекладу. До герменевтичної феноменології перекладу // Філософська думка. — №3. Філософія перекладу. — 2010. — С. 5-21.

Васильченко А. Перекладання неперекладностей: семіотична проблема і філософський метод // Філософська думка. — №3. Філософія перекладу. — 2010. — С. 138-147.

Тема 7. Міждисциплінарні методології у лінгвістиці: когнітивна наука як зразок конвергенції методів

1. Основні ідеї когнітивної науки. Міждисциплінарний характер когнітивістських досліджень. Вплив глобальної наукової революції на формування міждисциплінарних досліджень.

2. Особливості когнітивної методології. Методологічні принципи когнітивної науки.

3. Когнітивна лінгвістика як напрям когнітивістики. Поєднання природничих та гуманітарних методів у когнітивних лінгвістичних дослідженнях.

4. Сучасні підходи до вивчення мов і проблем перекладу у когнітивній науці і теорії штучного інтелекту. Проблема машинного перекладу і алгоритмізації ментальної діяльності — когнітивістська критика.

5. Метафора як спосіб пізнання (Дж.Лакофф, М.Джонсон).

6. Методологічне застосування когнітивного підходу до мови у сучасній лінгвістиці. Проблема категоризації (фрейми, сценарії, прототипи).

Література

Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем. — М.: Едиториал УРСС, 2004.

Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи. Что категории языка говорят нам о мышлении. — М.: Языки словянской культуры, 2004.

Varela F., Thompson E., Rosh E. The Embodied Mind. Cognitive Science and Human Experience. — Cambridge, Massachusetts, London, England: The MIT Press, 1986.

Арбиб М. Метафорический мозг. — М.: Едиториал УРСС, 2004. Гл. 1. Мозг, поведение и метафора. — С. 15-30.

Величковский Б.М. Когнитивная наука. Основы психологии познания. В 2 т. — М.: Академия, 2006. Р.2, 7, 9.

Плани семінарських занять

Семінарське заняття 1

Наука як дослідження

1. Наука у техногенній цивілізації. Основні підходи до розуміння науки.

2. Особливості наукової діяльності. Принципи, норми і критерії наукового знання.

3. Вимоги до побудови наукової теорії. Проблема і гіпотеза.

4. Методологічна складова науки. Роль методів у дослідженні.

Література

Голдстейн М., Голдстейн И.Ф. Как мы познаем. Исследование процесса научного познания. – М.: Знание, 1984.

Добронравова І., Білоус Т., Комар О. Новітня філософія науки. – К.: «Логос», 2009.

Кохановский В.П. Философия и методология науки. Учебник для высших учебных заведений. — Ростов-на-Дону, „Фенікс”, 1999.

Кун Т. Структура научных революций. - М., 1975.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.

Новиков А.М., Новиков Д.А. Методология научного исследования. – М.: Либроком. – 280 с.

Питання для самоконтролю:

1. Чому науку вважають сутнісним явищем техногенної цивілізації?

2. Чим техногенна цивілізація відрізняється від традиційної? Яку роль у формуванні цивілізацій відіграє уявлення про час і як останнє може пояснити орієнтацію науки на інновації та прогнозування майбутнього?

3. Чим репрезентаційний підхід до науки відрізняється від номологічного?

4. Які існують принципи і норми наукового дослідження?

5. Якими основними нормами регулюється науковий етос?

6. Як співвідносяться вимоги до побудови наукової теорії - пояснення і передбачення?

7. Як відбувається формування емпіричних і теоретичних гіпотез?

Семінарське заняття 2

Методологічна організація наукового дослідження

Семінарське заняття № 2 є практичною презентацією і публічним захистом методологічного аналізу магістерської роботи – завдання, яке у письмовому вигляді студенти виконують самостійно у період дистанційного навчання і має продемонструвати методологічну підготовку магістрантів до написання магістерської роботи. У якості допоміжної літератури слід використати рекомендовану літературу і ознайомитися з основними вимогами до написання і захисту кваліфікаційних робіт.

Література

Основні вимоги до підготовки та написання навчально-наукових і кваліфікаційних робіт (для студентів-філологів): Методична розробка. – К., 2011. Режим доступу: http://philology.knu.ua/student/metod_zagal_2013.pdf

Эко У. Как написать дипломную работу. Гуманитарные науки: Учебно-методическое пособие / Пер. с ит. Е. Костюкович. —. М.: Книжный дом «Университет», 2003.

Семінарське заняття 3

Множина методологічних систем: методологія індуктивізму і дедуктивний підхід у науці

1. Загальна характеристика методів індукції та дедукції. Абдукція як висновок до найкращого пояснення і метод пояснювальних гіпотез.

2. Класична проблема індукції і способи її вирішення.

3. Методологія індуктивізму і позитивістський науковий світогляд. Проблема демаркації науки і метафізики.

4. Проблема емпіричного і теоретичного знання: ідеї і факти - що первинне? Аргументи прихильників індуктивізму та дедуктивізму у науці (Я.Хакінг).

5. Конвеціоналізм і критичний раціоналізм як дедуктивні методології.

Література

Карнап Р., Нейрат О., Хайнс Х. Научное миропонимание. Венский кружок.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998. Шлик М. Поворот в философии // Аналитическая философия. Избранные тексты. М., 1993.

Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.

Пуанкаре А. Наука и гипотеза// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход. — М.: Эдиториал УРСС, 2002.

Питання для самоконтролю

1. Які з трьох методів – індукція, дедукція, абдукція – є достовірними, а які гіпотетичними?

2. За якої умови абдукція є висновком до найкращого пояснення?

3. У чому полягає класична проблема індукції?

4. Які критерії демаркації науки та метафізики виокремлювались позитивістами та постпозитивістами?

5. Які аргументи на користь первинності фактів чи ідей у науці висувають прихильники індуктивної та дедуктивної методологічних настанов?

6. Що таке наукові конвенції? Чи є конвенції істинними?

7. Які методи є основою критичного раціоналізму?

Семінарське заняття 4

Множина методологічних систем: проблема раціональності і шляхи розвитку науки

1. Праця «Структура наукових революцій» та її роль у формуванні історицизму. Революційний погляд Т.Куна на розвиток науки. Переоцінка ролі історії науки.

2. Основні поняття Кунівської філософії науки: парадигма, наукове співтовариство, нормальна наука, головоломки, наукова революція.

3. Теза про несумірність парадигм. Психологізм і роль „людського фактора” в історії науки.

4. Критика концепції Т.Куна Карлом Поппером: якою повинна бути наука – нормальною чи революційною?

Література

Кун Т. Структура научных революций. Р.1, 3, 6, 10, доповнення 1969 року.

Питання для самоконтролю

1. Чому, на думку Т.Куна, історія науки може стати основою перегляду традиційного погляду на науку?

2. Які значення має термін «парадигма» у методології історицизму? Яке співвідношення між парадигмою і науковим співтовариством?

3. Коли і чому відбуваються наукові відкриття? Чим відрізняються погляди Т.Куна і К.Поппера на ці питання?

4. Чому парадигми є несумірними?

5. У чому зміст проблеми наукової раціональності?

6. Чи існує логіка наукового відкриття?

Семінарське заняття 5

Аналітична методологія як методологічна основа семантики і прагматики

1. Метод аналізу і його застосування для вирішення наукових проблем.

2. Аналітичний підхід у семантиці. Проблема побудови референційної семантики. Поняття „екстенсіонал” та „інтенсіонал”; їх відношення до інших семантичних понять (референт, конотат, денотат, смисл, значення).

3. Роль „Логіко-філософського трактату” Л.Вітгенштайна у філософії мови. Мова як картина думки.

4. Переорієнтація аналітиків на дослідження природних мов у вченні „пізнього” Вітгенштайна і оксфордської школи. Критика «ідеальної мови».

5. Теорія мовленнєвих актів Дж.Остіна.

6. Типи мовленнєвих актів. Ілокутивні дієслова.

Література

Остин Дж.Л. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С. 22-130.

Петров B.В. Язык и логическая теория // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 18. Логический анализ естественногоязыка. — М., 1986.

Никоненко С.В. Аналитическая философия: основные концепции. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007.

Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus; Філософські дослідження. — К.: Основи, 1995. С. 5-86.

Семінарське заняття 6

Методологічні підходи до художнього перекладу. Герменевтика як лінгвістична методологія

1. Герменевтика як метод, методологія і школа. Принципи герменевтичного тлумачення тексту.

2. Особливості перекладу художніх і філософських творів. Проблема співвідношення оригіналу і перекладу. Переклад мистецького твору і переклад як твір мистецтва.

3. Завдання перекладача за В.Беньяміном. Мета перекладу. Проблема національної ідентичності тексту.

4. Герменевтична концепція перекладу Г.Ґ.Ґадамера.

5. Переклад неперекладаного у герменевтичній методологічній практиці. Принцип диференціації перекладності.

Література

Беньямін В. Завдання перекладача / Вибрані твори. — Львів: Літопис, 2002. — С. 23-38.

Ґадамер Г.Ґ. Істина і метод. — Т. 1. — К.: Юніверс, 2000.

Эко У. Сказать почти то же самое. — СПб.: Symposium, 2006.

Питання для самоконтролю

1. Коли відбувається становлення герменевтики як методу, методології та філософської школи?

2. Які основні принципи герменевтики?

3. Як співвідносяться тлумачення і розуміння?

4. Що таке «герменевтичне коло»?

5. Які основні помилки перекладача (за В.Беньяміном)?

6. Яка залежність між автономністю і перекладністю тексту (за принципом диференціації перекладності)?

Семінарське заняття 7

Когнітивна методологія як зразок конвергенції методів

1. Основні ідеї когнітивної науки. Міждисциплінарний характер когнітивістських досліджень.

2. Особливості когнітивної методології. Методологічні принципи когнітивної науки.

4. Метафора як спосіб пізнання (Дж.Лакофф, М.Джонсон).

5. Методологічне застосування когнітивного підходу до мови у сучасній лінгвістиці. Проблема категоризації (фрейми, сценарії, прототипи).

Література

Величковский Б.М. Когнитивная наука. Основы психологии познания. В 2 т. — М.: Академия, 2006. Р.2, 7, 9.

Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем. — М.: УРСС, 2004.

Лакофф Д., Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении, М. 2004.

Пинкер С. Язык как инстинкт. - М., 2004.

Бейкер М. Атомы языка. Грамматика в тёмном поле сознания. Пер. с англ. М.: Издательство ЛКИ, 2008.

Питання для самоконтролю

1. Коли і як виникає когнітивна наука?

2. Які ознаки міждисциплінарності має когнітивна наука? Які науки заснували її фундамент?

3. Які методи використовуються у когнітивних дослідженнях?

4. Що таке «лінгвістичні війни» і як вони пов’язані з формуванням когнітивної лінгвістики?

5. Чому, на думку Дж.Лакоффа і М.Джонсона, метафора є засобом пізнання?

6. Які погляди когнітивістів щодо питання вродженості семантики та граматики?

7. Як і чому критикується у когнітивній лінгвістиці традиційна теорія категоризації?

Теми для самостійної індивідуальної роботи

Загальна і спеціальна методологія

1. Особливість використання емпіричних методів у лінгвістиці.

2. Принципи, постулати і норми наукового дослідження.

3. Побудова наукової теорії: проблема, гіпотеза, обґрунтування і перевірка.

4. Основні методологічні концепції ХХ-ХХІ ст.

5. Методи і методика виконання магістерської роботи.

6. Методологічні засади дослідження мови у лінгвістиці.

7. Методологічні і філософські засади науки.

8. Розвиток науки: еволюційні, кумулятивістські та революційні підходи.

9. Типи наукової раціональності.

10. Міждисциплінарні методи у лінгвістиці.

Методологічні питання філологічних досліджень

1. Семантичні концепції на основі референції.

2. Методологічні засади мовної прагматики.

3. Мовна картина світу у праці Л.Вітгенштайна „Логіко-філософський трактат”.

4. Проблема радикального перекладу і невизначеності перекладу (концепція В.Квайна).

5. Структуралістська методологія і структурні методи.

6. Екстенсіональна семантика Г.Патнема.

7. Методологічні проблеми перекладознавства.

8. Застосування теорії мовленнєвих актів у перекладацькій практиці.

9. Принцип герменевтичного кола.

10. Теорія метафор Дж.Лакоффа.

Питання до заліку

1. Основні підходи до розуміння науки.

2. Принципи та критерії наукового пізнання.

3. Типи наукової раціональності.

4. Поняття наукової революції.

5. Методологія, методика та організація наукового дослідження: порівняльний аналіз.

6. Основні етапи наукового дослідження.

7. Емпіричні методи науки.

8. Загальнонаукові методи.

9. Гіпотетико-дедуктивна модель наукового дослідження.

10. Індукція, дедукція та абдукція.

11. Позитивістський світогляд і критерії демаркації науки та метафізики.

12. Критичний раціоналізм і конвенціоналізм як дедуктивні методологічні програми.

13. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання: проблема співвідношення.

14. Аналітичні теорії у семантиці.

15. Метод аналізу у лінгвістиці.

16. Поняття радикального перекладу (В.Квайн).

17. Екстерналістський та інтерналістський типи семантичних теорій.

18. Методи лінгвістики.

20. Теорія мовленнєвих актів.

21. Слово як дія (Дж.Остін). Перформативи і констативи.

22. Локутивні, ілокутивні та перлокутивні мовленнєві акти.

23. Роль конвенцій у мовленнєвих актах.

24. Проблема перекладу художніх текстів: методологічний аспект.

25. Завдання перекладача (В.Беньямін).

26. Герменевтична методологія: основні категорії і принципи.

27. Когнітивна методологічна модель мови. Метафора і мислення (Дж.Лакофф).

28. Міждисциплінарні методологічні дослідження у лінгвістиці.

29. Методи когнітивної науки.

30. Наукові революції і проблема наукової раціональності.