Інформаційний додаток до робочої програми з дисципліни

Методологія та організація наукових досліджень

з основами інтелектуальної власності 

для студентів факультету інформаційних технологій.

 

Змістовий модуль 1. Методологія наукових досліджень

(18 годин)

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Методологія наукових досліджень.

Тема 1.       Лекція 1. Наука як дослідження.

Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність.  Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.

Класичний,некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

Література

1.     Добронравова І.С. Идеалы и типынаучнойрациональности. // Философия, наука, цивилизация.  М., 1999.  С.89-95; Добронравова  І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві // Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. http://www.philsci.univ.kiev.ua

2.     Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: «Київськийуніверситет», 2008.

3.     Крымский С.Б. Научноезнание и принципы его трансформации. Киев, 1974.

4.     Степин В.С. Теоретическоезнание. М.,  «Прогресс-Традиция». 2000. С. 185-257, 533-641;

5.     Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. М., 1997

 

Контрольні  питання

1.     Які глобальні революції пережила наука Нового часу?

2.     Як співвідносяться типи наукової раціональності з системою засад науки?

3.     Чи перетинаються між собою онтологічна та гносеологічна складові філософських засад науки?

4.     Як співвідносяться ідеали та норми наукового дослідження з стилями наукового мислення?

5.     Як співвідносяться наукові теорії та наукові картини світу?

 

Тема 5.Лекція 2. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Співвідношення аналітичних і обчислювальних методів в розв'язанні нелінійних рівнянь. Застосування нових математичних методів (ітераційні процедури, фрактальна геометрія і т.ін.) і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві. Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень.

Література:

1.     Пайтген Х.-О., Рихтер П.Х. Красота фракталов. - М., 1993.

2.     Николис Г., Пригожин И. Познание сложного.- М.,1990. Гл.1,2,6. Приложение 5.

3.      Добронраврва І.С. Теоретична реконструкція нелінійних феноменів:  епістемологічні засади та науковий дискурс. // Філософії освіти. PhilosophyofEducation №1(20)-2017  http://www.philosopheducation.com/index.php/ua

4.      Добронравова І.С. Практична філософія науки. – Суми : Університетська книга, 2017.

5.     Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. - К.:Лыбидь, 1990. - Гл.1,3.

6.     Капица С.П., Курдюмов С.П, Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего М, 1997.

7.     Климонотович Н.Ю. Без формул о синергетике. - Минск: “Вышайша школа”, 1986.

8.     Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение.- Вопросы философии, N 12, 1992.

9.     Князева Е Н, Курдюмов С П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем — М., 1994.

10.                       Мандельброт Б.Фрактальная геометрия природы. – Москва: Институт компьютерных исследований, 2002, 656 с.

 

Контрольні  питання

1.    Яке значення має комп'ютерна революція для розвитку нелінійного природознавства?

2.    Якими є методологічні проблеми нелінійних теорій?

3.    Яким чином змінюються гносеологічні засади науки при переході до нелінійного природознавства?

4.    Що таке трансдисциплінарність?

 

ТИПОВІ  ЗАВДАННЯ  БЛІЦ – ОПИТУВАННЯ (За наявності)

1.  Чи обмежені підвалини наукового пізнання суто філософськими засадами?

2.  Чи складають ідеали і норми наукового дослідження ядро стилю наукового мислення?

3.  Чи пов'язані між собою стиль наукового мислення і наукова картина світу певної історичної епохи?

4.  Чи змінились за час існування науки Нового часу її вихідні цінності?

5.  Чи відбувається під час глобальної наукової революції зміна системи засад науки?

6.  Чи пов'язана глобальна наукова революція зі зміною типу наукової раціональності?

7.  Чи пов'язана сучасна глобальна наукова революція зі становленням нелінійного природознавства?

8.  Чи є синергетика загальнонауковою дослідницькою програмою?

9.  Чи можливе пояснення систем, що самоорганізуються, на основі принципу редукції?                                   

10.      Чи є синергетичний принцип підлеглості відмінним від  принципу редукції?

11.      Чи обмежується предмет синергетики суто природними процесами?

12.      Чи є методологія науки багаторівневим утворенням?

13.      Чи завжди співпадають між собою методологічні принципи різних наукових дисциплін певного часу?

14.      Чи є загальнонаукові методологічні принципи вимогами до теорій?

15.      Чи є вимога перевірюваності теорії слабким варіантом принципу спостережуваності?

16.      Чи всі величини в теорії мають бути спостережуваними?

17.      Чи тотожні вимога максимальної загальності теорії і настанова на збільшення її пояснювальної сили?

18.      Чи можливе спрацьовування вимоги максимальної загальності теоріх при поясненні унікальних явищ?

19.      Чи вимагає принцип простоти теорії простоту застосовуваного в ній математичного апарату?

20.      Чи направлені вимоги пояснювальної і передбачувальної сили теорії проти теорій adhoc?

21.      Чи завжди теорії adhoc мають бути негайно елімінованими?

22.      Чи є теоретична схема системою абстрактних об’єктів?

23.      Чи усі абстрактні об’єкти утворюються внаслідок ідеалізації?

24.      Чи існують абстрактні об’єкти в гуманітарних науках?

25.      Чи можна безпосередньо зіставляти теоретичні формули з експериментальними ситуаціями?

26.      Чи є емпірична формула необхідним посередником при співставленні передбачень теорії і результатів експерименту?

27.      Чи тотожні спостережувані дані науковим фактам?

28.      Чи містить емпірична схема ідеалізовані об”єкти?

29.      Чи містить емпірична схема абстрактні об'єкти?

30.      Чи відповідає емпірична схема певному типу експериментальних ситуацій?

31.      Чи складають протокольні речення емпіричний базис теорії?

32.      Чи складають наукові факти і емпіричні залежності емпіричний базис теорії?

33.      Чи можна використовувати природні об'єкти в якості квазіприладів при створенні приладової ситуації?

34.      Чи викликає зміна методів при переході до нелінійного природознавства зміну уявлень про світ?

35.      Чи зберігає свою значущість розрізнення фундаментальних і прикладних теорій в сфері нелінійної науки?

36.      Чи означає детермінованість кожного кроку в ітераційному відтворенні нелінійної динаміки можливість довгострокової передбачуваності поведінки системи?

37.      Чи є вибір варіанту поведінки системи в точці біфуркації принципово  випадковим?

38.      Чи залежить спосіб опису нелінійної системи від позиції спостерігача?

39.      Чи посилюються вихідні відмінності при нелінійній динаміці?

40.      Чи зберігається значущість протиставлення сутності як незмінного і необхідного явищу як випадковому і минущому в нелінійній фізиці?

41.      Чи тотожні поняття “ хаос ” і “ безлад ”?

42.      Чи є складна структура границі порядку і безладу результатом конкуренції атракторів? 

43.      Чи змінилось розуміння природи складності зі створенням фрактальної геометрії?

44.      Чи пов'язані між собою стиль наукового мислення і наукова картина світу?

45.      Чи передбачає зміна стилів наукового мислення зміну групи еврістичних категорій?

46.      Чи всі методологічні принципи змінюються при переході до нового стилю наукового мислення?

47.      Чи виходить нелінійна картина світу з принципу простоти природних систем і процесів?  

48.      Чи пов'язаний методологічний принцип спонтанного порушення симетрії з ідеєю темпоральності  в засадах НКС?

49.      Чи пов'язаний методологічний принцип когерентності з ідеєю цілісності в засадах НКС?

50.      Чи орієнтує нелінійне мислення на можливість появи нового?

51.      Чи передбачає формування нелінійного стилю наукового мислення зміну типу наукової раціональності?

52.      Чи змінились за час існування науки Нового часу її вихідні цінності?

53.      Чи співпадають абстрактні об'єкти наукової теорії і наукової картини світу?

54.      Чи можлива онтологізація абстрактних об'єктів теорії? 

55.      Чи можлива онтологізація абстрактних об'єктів наукової картини світу?

 

 

Теми рефератів.

1.     Розуміння науки як системи знань, соціального інституту та дослідницької діяльності в різних методологічних системах.

2.     Співвідношення наукових теорій та наукових картин світу.

3.     Наукові революції: локальні та глобальні.

4.     Класичний,некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

5.     Норми наукового дослідження як методологічні принципи. Різноманітність конкретно-наукових методологій.

6.     Невдача програми пошуків універсальної методології.

7.     Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності. 

8.     Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки.

9.     Система філософських засад науки та їх історична зміна.

10.    Стиді наукового мислення та їх історична зміна. Методологічна свідомість.

11.    Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи, історична зміна їх розуміння.

12.    Аналітична філософія науки:логічний емпіризм versus критичний раціоналізм, верифікаціонізмversusфальсифікаціонізм.

13.    Методологія науково-дослідницьких програм» . Раціональна реконструкція історії науки.

14.    «Історичний поворот», означений роботами Т. Куна, І. Лакатоша, П. Фейерабенда та Ст. Тулміна у філософії науки XX століття.

15.    Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності. 

16.     Реалізм і раціоналізм в сучасній філософії науки.

17.     Діяльнісний підхід у вітчизняній філософії науки.

18.     Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.

19.    Абстрактні об’єкти теорії, процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Системна організація. абстрактних об’єктів (теоретична схема) і математичний апарат. Роль фундаментальної і спеціальних теоретичних схем в дедуктивному розгортанні теорії. 

20.    Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом. Створення експериментальної ситуації: об’єкти оперування і об’єкти дослідження.

21.    Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних  спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів.  

22.    Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

23.    Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Співвідношення аналітичних і обчислювальних методів в розв'язанні нелінійних рівнянь. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.

24. Застосування нових математичних методів (ітераційні процедури, фрактальна геометрія і т.ін.) і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності.

25. Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень.  

 

Семінар №1

 Наука як дослідження.

1. Наука як система знань, соціальний інститут та дослідницька діяльність. 

2. Науки гуманітарні, природничі:технічні –  методологічні відмінності.

3. Складові системи засад науки: ідеали і норми наукового дослідження, наукова картина світу, філософські засади науки.

4. Наукові революції локальні і глобальні. Глобальні наукові революції як зміна типів наукової раціональності (В.С.Стьопін).

5. Класична, некласична та постнекласична наука.

 

Література.

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: ВЦ «Київськийуніверситет», 2008.

Добронравова И.С. Нелинейное  и сложное мышление. // Философия мышления – Одесса: Печатный дом – 2013, 443с. С. 91-104. 

Добронравова І.С. Практична філософія постнеклласичної науки про наукову істину та людську свободу. //  «Філософія освіти», № 2, 2014, с. 224-234 

Добронравова І.С. Практична філософія науки – Суми: Університетська книга – 2017, 351с.

Постнеклассические практики. – Санкт-Петербург: Мір – 2012, 533с.

Кримський С.Б. (2008) Запити філософських смислів. // Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718с. С. 441- 718.

Патнем Х. Реализм с человеческим лицом // Аналитическая философия: становление и развитие  Антология – М.: Прогресс-Традиция – 1998 . 527с. С.466-492.

Степин В.С. Теоретическое знание – М.: Прогресс – Традиция – 2000, 743с. Главы 3, 6

Філософія науки. Підручник. http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/PhN/zmist.htm

Хайдеггер М. Время картины мира – В кн. Новая технократическая волна на Западе. М., 1986.С.93-118.

 

Семінар №2. Методологічні засади кібернетики

1. Кібернетика як міждисциплінарна наука про штучне.

2. Кібернетика як фундаментальна наука (закони і принципи кібернетики) та прикладна кібернетика: інформатика та інформаційні технології.

3. Кібернетика як наука про управління складними системами

4. Основні філософські поняття, якими оперує кібернетика: системність, самоорганізація, емерджентність, зворотний зв’язок (feedback), комунікація, системи керовані і такі, що керують, процеси взаємодії, відтворення, копіювання, цілеспрямованість.

5. Кібернетика кібернетики (кібернетика другого рівня). як результат застосування методологічного принципу рекурсії до самої кібернетики.

6 Кібернетика як "прикладна епістемологія". Методологічні проблеми кібернетики першого та другого рівнів.

7. Методологічна роль комп’ютерної метафори у теорії штучного інтелекту.

 

Література навчальна

Винер Н. Кибернетика, илиУправление и связь в животном и машине / Н. Винер. – М., 1983.

Клайн М. Математика: утрата определенности / М. Клайн. – М., 1984.

Люгер Дж.Ф. Искусственныйинтеллект. Стратегии и методырешениясложных проблем / Дж.Ф. Люгер. – М., 2003.

Писаревский Б.М. Беседы о математике и математиках / Б.М. Писаревский, В.Т. Харин. – М., 2004.

РасселС. Искусственныйинтеллект. Современныйподход. – 2-е изд. / СРассел, П. Норвиг; пер. с англ. – М., 2006.

Саймон Г. Науки об искусственном / Г. Саймон. – М., 2004.

Ashby W.R. AnIntroductiontoCybernetics. – 2-nd ed / W.R. Ashby. – L., 1957.

Pask G. AnApproachtoCybernetics / G. Pask. – Hutchenson&CoPublishers, 1961.

 

Література допоміжна

Амплби С. А. Кибернетикавторогопорядка: на пути к признанию [Электронный ресурс]. – Режим доступа : www.gwu.edu/~umpleby/recent_papers/1991_second_order_cybernetics_rus.htm.

UmplebyStuart. SecondOrderScience: Logic, Strategies, Methods[Electronicsource] / StuartUmpleby. – Access mode : http://www.gwu.edu/~umpleby/cybernetics_papers.html.

Бадью А. Концепт моделі. Вступ до матеріалістичної епістемології математики / А. Бадью. – К., 2009.

Бейтсон Г. Кибернетическоеобъяснение / Г. Бейтсон // Шаги в направленииэкологииразума: избранныестатьи по теорииэволюции и эпистемологии / пер. с англ. и предисл. Д.Я. Федотова. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 2005.

Бейтсон Г. Избыточность и кодирование / Г. Бейтсон // Эпистемология и экология // Избранныестатьи по антропологии, психиатрии и эпистемологии / пер. с англ. – М., 2000.

Блехман И.И. Прикладная математика: предмет, логика, особенностиподходов / И.И. Блехман, А.Д. Мышкис, Я.Г. Пановко. – К., 1976.

Гупал А.М. Оптимальныепроцедурыраспознавания / А.М. Гупал, И.В. Сергиенко. – К., 2008.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Ж. Рюс. – К., 1998.

СерлДж. Сознание, мозг и программы / Дж. Серл // Аналитическаяфилософия: Становление и развитие (антология). – М., 1998.

Теслер Г.С. Новаякибернетика / Г.С. Теслер. – К., 2004.

Тьюринг А. Вычислительныемашины и разум / А. Тьюринг // Деннет Д. ГлазРазума / Д. Деннет, Д. Хофштадтер. – М., 2004.

Ферстер Х. фон.О конструированииреальности / Х. Ферстер фон // Цоколов С. Дискурс радикального конструктивизма. Традициискептицизма и теориипознания в современнойфилософии и теориипознания / Цоколов С. ; с пер. оригинальныхработ П. Ватцлавика, Э. Глазерсфельда фон, Х. Ферстера фон, У. Матураны, Ф. Варелы, Г. Рота. – Mюнхен, 2000.

Хофштадтер Д. Гёдель, Эшер, Бах: этабесконечнаягирлянда / Д. Хофштадтер. – Самара, 2001.

Bostrom N. StrategicImplicationsofOpennessin AI Development / N. Bostrom. –

Heylighen F. TheGlobalSuperorganism: anevolutionary-cyberneticmodeloftheemergingnetworksociety / F. Heylighen // SocialEvolution&History. – Vol. 6. No 1. – P. 58–119.

Kurzweil R. HowtoCreate a Mind: TheSecretofHumanThoughtRevealed / R. Kurzweil. – Viking, 2012.

 

 

Питання до заліку:

1.     Наука як дослідження. Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність. 

2.     Науки гуманітарні, природничі:технічні –  методологічні відмінності.

3.     Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки..

4.     Наукова картина світу як складова системи засад науки..

5.     Філософські засади науки.

6.     Глобальні наукові революції як зміна систем засад науки.

7.     Класична, некласична та постнекласична наука.

8.     Методи та методологія.

9.     Норми наукового дослідження як методологічні принципи.

10.     Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

11.     Зміна співвідношення фундаментальних та прикладних теорій при переході до нелінійної науки.

12.     Роль комп'ютерної революції для становлення нелінійної науки.

13.     Кібернетика як міждисциплінарна наука про штучне.

14.     Кібернетика другого рівня як метатеорія.

15.     Значення принципу зворотного зв'язку (feedback) для кібернетичного пояснення.

16.     Методологічні наслідки розвитку інформаційних технологій.

17.     Кібернетика як фундаментальна наука. 

18.     Прикладна кібернетика: інформатика та інформаційні технології.

19.     Кібернетика як наука про управління складними системами

20.     Основні поняття, якими оперує кібернетика: системність, самоорганізація, емерджентність, зворотний зв’язок (feedback), комунікація, системи керовані і такі, що керують, процеси взаємодії, відтворення, копіювання, цілеспрямованість.

21.     Кібернетика кібернетики (кібернетика другого рівня). як результат застосування методологічного принципу рекурсії до самої кібернетики.

22.     Кібернетика як "прикладна епістемологія". Методологічні проблеми кібернетики першого та другого рівнів.

23.      Методологічна роль комп’ютерної метафори у теорії штучного інтелекту.

24.     Штучний інтелект як теоретична та емпірична проблема

25.     Історична трансформація поняття «штучний інтелект». Проблема визначення об’єкта дослідження.