Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

 

 

 

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ФІЛОСОФІЯ

 

для студентів радіофізичного факультету

спеціальності:  “Електроніка та комп’ютерні системи”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-2017

 

Робоча програма з дисципліни «Філософія» Робоча програма дисципліни для студентів напрямку підготовки статистика, механіка, спеціальності «Електроніка та комп’ютерні системи».

«29» серпня 2017 року 46 с.

 

 

Розробник: канд.філос.наук, асистент Богачевський П.С.

 

Робоча програма дисципліни «Філософія»  затверджена на засіданні кафедри філософії та методології науки філософського факультету

 

Протокол №  1    від «29 »  серпня          2017 року

 

 

Завідувач кафедри ________________________ І.С. Добронравова

(підпис)

« 29 » серпня 2017 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Дисципліна “Філософія” є нормативним курсом для студентів радіофізичного факультету, викладається на II курсі  у 3 семестрі в обсязі 120 години (4 кредитів), з них:

Лекції – 28 год.

Практичні – 28 год. у 2 академічних групах.

Консультація – 2 год.

Самостійна робота студентів – 60 год.

Форма підсумкового контролю – іспит.

 

Мета і завдання навчальної дисципліни "Філософія":

Забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів, ознайомити студентів з такими філософськими дисциплінами як логіка та релігієзнавство.

 

Предмет навчальної дисципліни " Філософія":

Виходячи з того, що філософія вивчає граничні засади визначення місця людини в світі, можливостей людського пізнання і діяльності, сенсу людського життя предметом дисципліни виступають філософія як феномен культури, світовий історико-філософський процес, включаючи дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставлення до неї.

 

Вимоги до знань та вмінь: розуміти сутність філософських проблем, тем, ідей, вміти аналізуівти філософські та наукові тексти.

 

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми: підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Нормативна навчальна дисципліна “Філософія” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямком «Електроніка та комп’ютерні системи».

 

 

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти:

 

Оцінювання за формами контролю:

 

ЗМ1

ЗМ2

Min. – 15балів

Max. – 25 бали

Min. – 20 бали

Max. – 35балів

Усна відповідь

2

5

2

5

Доповнення

1

2

1

2

Реферати

3

5

3

5

Виконання самостійнихіндивідуальних робіт

№1

 

1

4

 

 

№2

 

 

1

10

Модульна контрольна робота

1

5

1

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною шкалою. Кількість балів, які необхідні для отримання допуску до іспиту становить 35.

При простому розрахунку отримаємо:

1 модуль

2 модуль

Самостійна робота

Іспит

Лекції

 

 

3

Практичні

 

 

15

Модульна контрольна робота                    5

 

Лекції

 

3

Практичні

 

 

15

Модульна контрольна робота                 5

 

 

 

14

 

 

 

 

 

40

23

23

14

 

 

 

 

 

 

 

 

кількість балів, які необхідні для отримання відповідної оцінки за кожний змістовий модуль впродовж семестру: І модуль – 15-23, ІІ модуль – 15-23, виконання самостійної роботи – 5-14 балів; кількість балів на іспит – 1-40.

 

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Оцінювання за формами контролю:

Письмові модульні контрольні роботи (на семестр – 2 модульні контрольні роботи):

·           по результатах І модулю – від 1 до 5 балів;

·           по результатах ІI модулю – від 1 до 5 балів.

Експрес-контроль на лекціях (4):

·           від 0 до 2 балів.

- Робота на практичних заняттях:

·           повна відповідь з використанням першоджерел – від 1 до 5 балів;

·           повна відповідь без використанням першоджерел – від 1 до 2 балів;

·           змістовне доповнення –  до 1 балу.

Самостійна робота:

·           аналіз філософського тексту – від 1 до 10 балів;

·           українська філософська думка – від 1 до 4 балів;

·          відпрацювання пропущених занять за поважною причиною – від 1 до 3 балів.

- Підсумковий контроль у формі іспиту – від 0 до 40 балів.

 

Шкала оцінювання

В балах

Шкала університету

За шкалою ECTS

90 –100

відмінно – 5

А – відмінно

85 – 89

75 – 84

добре – 4

В – добре (дуже добре)

С – добре

65 – 74

60 – 64

задовільно – 3

D – задовільно

E – задовільно (достатньо)

1 – 59

незадовільно – 2

FX – незадовільно з можливістю повторно здавати

 

 

ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль 1. Філософська пропедевтика

 

Тема 1. Філософія і коло її проблем (14 г.)

Первинне розуміння філософії. Особливості філософського підходу до світу. Філософія та філософування.  «Вічний» характер філософських проблем. Місце філософії в культурі та освіті.

Духовні та соціальні чинники ставлення філософського світогляду. Світогляд як спосіб орієнтації людини в світі та смисложиттєва позиція. Світовідчуття і світорозуміння як рівні світогляду. Структура світогляду. Історичні типи світогляду.Предмет і проблеми філософії. Граничність філософських категорій. Співвідношення світогляду і філософії. Основні світоглядні орієнтації людини в світі. Особливості сучасного розуміння філософії.  

 

Тема 2. Філософія в її історії (44 г.)

Генеза, природа та розвиток античної філософії. «Натуралісти» та філософи «фізиса»: проблема початку всіх речей (Іонійська школа), піфагорійці та число як початок, елеатська школа та відкриття проблеми буття, фізики-плюралісти та фізики-еклектики. Відкриття людини: софісти та антропологічний поворот. Сократ та засновки філософії західної моралі. Платон та обрій метафізики: обгрунтування метафізики (світ ідей, генеза та структура чуттєво сприйнятого світу, Бог та божествене), концепція людини, ідеальна держава. Метафізика, психологія та етика Аристотеля. Філософська думка еліністичної епохи: розквіт кінізму, значення та межі кінізму; генеза та розвиток думок античної Стої; Моральний скепсис Пірона – скептицизм.

Фундаментальні біблійні ідеї філософського значення. Золотий вік Патристики та Нікейський символ віри. Святий Августин та апогей патристики: відкриття «особистості»; структура темпоральності та вічності; зло та його онтологічний статус. Розум та віра в Середньовіччі: проблема зла та свободи волі у Боеція; перша теоретизація «раціо» в функції віри Скота Еріугени; раціон та його роль в теології за Абеляром. Філософія Томи Аквінського: розума та віра, філософія та теологія; докази існування Бога.

Ідеї та та тенденції гуманістичної думки епохи відродження. Філософія Миколи Кузанського: вчене незнання у відношенні до бескінечного; значення принципу «все в усьому». Концепція «глупоти» Еразма Ротердамського. Чотири особистості епохи відродження: Леонардо, Телезіо, Бруно, Кампанела.

Френсіс Бекон – філософ промислової ери: теорія ідолів; відкриття «форм» як мета науки; індукція шляхом елімінації. Декарт як засновник сучасної філософії: правило метода, сумнів як метод, світ як машина; «Cogito ergo sum»; Існування та роль Бога. «Субстанція» або Бог Спінози, пізнання як звільнення від страстей та основа доброчинності. Лейбніц та метафізика плюралізма: напередзадана гармонія; Бог та кращий з можливих світів; Істини розуму, істини факту і принцип достатньої підстави. Розвиток емпіризму: теорія політичного абсолютизму Т. Гобса; Принцип досвіду та кртика ідеї субстанції, сутності та універсалій в філософії Дж. Лока; Принцип esse est percipi в філософії Берклі; Філософія Д. Юма: критика причиновості, заперечення загальних понять та виродження емпіризму в скептичний розум;

Класичний характер німецької філософії ХVIII-поч.XIX ст., її найвідоміші представники. Два періоди наукової творчості Канта. Його «коперніканський поворот у філософії”. Гносеологічні, етичні та естетичні погляди Канта.

Основні ідеї “Науковчення” Фіхте. Розвиток філософських поглядів Шеллінга.

Абсолютна Ідея та розвиток як головні поняття філософії Гегеля. Сутність антропологічної концепції Фойербаха. Базові положення марксистської філософії.

Принципи та ідеали класичної та некласичної західної філософії. Причини переходу від класичного до некласичного філософствування. Своєрідність волюнтаризму А.Шопенгауера та Ф.Ніцше. Розуміння філософствування та екзистенції за С.К’єркегором. Основні тенденції розвитку сучасної західної філософії. Найбільш впливові напрямки сучасної філософії.

 

Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія

 

Тема 3. Онтологія як філософське вчення про буття (12 г.)

Онтологія і метафізика: основні проблеми. Історична зміна уявлень про метафізику. Онтологічні категорії. Буття і суще. Буття і небуття. Сутність і існування. Буття необхідне і контингентне. Субстанція і акциденція, модуси і атрибути субстанції. Філософські докази буття Бога. Сучасні онтологічні проблеми: простір, час, матерія. Детермінізм та індетермінізм. Метафізична проблема людської екзистенції.

 

Тема 4. Проблема свідомості (12 г.)

Поняття свідомості і самосвідомості. Свідоме та несвідоме. Психофізичнапроблема.  Структура свідомості. Проблема тотожності особистості. Основні сучасні теорії співвідношення свідомості і мозку (тотожності, функціоналізм, дуалізм властивостей). Феноменальний рівень свідомості і інтенціональність. Свідомість і мова.

 

Тема 5. Філософська антропологія і соціальна філософія (12 г.)

Місце людини у світі. Основні концепції людини. Проблема сенсу людського буття. Соціальне буття людини: єдність особистого і суспільного. Теорії суспільства та держави. Проблема утопій. Ідея громадянського суспільства.  Проблема техніки і суспільства споживання.

 

Тема 6. Основні проблеми епістемології. Наука як соціокультурний та пiзнавальний феномен (14 г.)

Знання: достатні та необхідні умови визначення. Форми знання фактуальне і процедурне (знання що і знання як), пропозиційне і невербалізоване, експлітитне та імпліцитне. Знання і пізнання. Скептицизм і агностицизм: межі пізнання і достовірність. Теорії обґрунтування (фундаменталізм, когерентизм) та теорії істини (кореспондентна, когерентна, прагматична).  Джерела знання: чуття та розум. Емпіризм та раціоналізм.

Поняття про науку та особливості наукового пізнання. Основні види наукового пізнання. Виникнення науки. Принципи інтерналізму і екстерналізму. Періодизація історії науки. Рівні та структура наукового пізнання. Методи наукового пізнання. Сучасні оцінки науки. Поняття про етику науки. Визначення соціокультурних орієнтирів науки.

 

Тема 7. Культура і цивілізація (12 г.)

Поняття про культуру і цивілізацію. Матеріальна та духовна культура. Історичні моделі культури та цивілізаційні типи. Співвідношення культури і цивілізації. Сутність інформаційно-семіотичної концепції культури. Загальне уявлення про сучасну філософію культури. Передумови, прояви та проблема подолання кризи сучасної культури.

 


НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧИХ ЗАНЯТЬ

 

Назва лекції

Кількість годин

лекції

семінари

Керівн. самост. робота

Інші форми контр.

Змістовий модуль 1: Філософська пропедевтика

1

Філософія і коло її проблем

1.     Вступ до філософії

2.     Загальні уявлення про філософію і філософствування

 

4

2

 

2

 

6

2

 

4

 

4

2

 

2

 

 

2

Філософія в її історії:

1.     Основні етапи та проблеми античної філософії

2.     Головні ідеї філософії Середньовіччя й Відродження

3.     Західноєвропейська філософія Нового часу та доби Просвітництва

4.     Визначальні риси німецької класичної філософії

5.     Особливості переходу від класичного до некласичного філософствування. Основні напрямки сучасної філософії

4

0,5

 

0,5

 

1

 

 

1

 

1

10

2

 

2

 

2

 

 

2

 

2

16

2

 

4

 

4

 

 

2

 

4

 

3

Модульна контрольна робота 1

 

 2

 

19

Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фундаментальні філософські проблеми

1.     Онтологія як філософське вчення про буття

2.     Проблема свідомості

3.     Філософська антропологія і соціальна філософія

4.     Основні проблеми епістемології

5.       Наука як соціокультурний і пізнавальний феномен

9

 

2

 

2

2

 

2

  

1

14

 

2

 

4

2

 

4

  

2

12

 

2

 

2

2

 

2

  

4

 

5

Модульна контрольна робота 2

 

 

19

 

ВСЬОГО

17

34

32

38

 

 

 

 

 

 

 

 

Змістовий модуль 1. Філософська пропедевтика

Тема 1. Філософія і коло її проблем

 

Лекція1. Вступ до філософії

Первинне розуміння філософії. Особливості філософського підходу до світу. Філософія та філософування.  «Вічний» характер філософських проблем. Місце філософії в культурі та освіті.

 

Лекція 2. Загальні уявлення про філософію і філософствування

Духовні та соціальні чинники ставлення філософського світогляду. Світогляд як спосіб орієнтації людини в світі та смисложиттєва позиція. Світовідчуття і світорозуміння як рівні світогляду. Структура світогляду. Історичні типи світогляду. Предмет і проблеми філософії. Граничність філософських категорій. Співвідношення світогляду і філософії. Основні світоглядні орієнтації людини в світі. Особливості сучасного розуміння філософії.  

Практичні заняття

Заняття 1. Вступ до філософії

1.Багатоманітність визначень філософії.

2.Філософія та філософування.

3.Особливості філософського пояснення світу.

4.«Вічний» характер філософських проблем.

5. Місце філософії в культурі та освіті.

 

Заняття 2. Сутність філософії та особливості філософування

1. Співвідношення філософії та світогляду.

2. Поняття світогляду. Світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння.

3. Структура світогляду.

4. Історичні типи світогляду.

5. Філософія як вид знання. Предмет філософії.

6. Структура і дисциплінарна будова філософського знання.

7. Граничність філософських категорій.

8. Методи філософування.

9. Функції філософії.

10. Місце філософії в структурі культури.

  

Література:

Основна:

Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія : Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .

Філософія : Курс лекцій. Навч. посібник для студ. вузів / Бичко І.В. та інш. – К., 1993.

Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 9-23, 176-220.

Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

 Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

 

Додаткова:

Библер В.С. Что есть философия// Вопросы философии – 1995 - № 1.

Кант І. Відповідь на запитання Що таке Просвітництво // Мислителі німецького Романтизму. – Івно-Франківськ, 2003. – С. 158-161.

Ортега-і-Гассет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К., 1994.

http://ae-lib.org.ua/texts/ortega-y-gaset__filosofia__ua.htm

Сантаяна Дж. Прогресс в философии // Вопросы философии. 1992. № 4.

Франк С. Л. Культура и религия // Философские науки. 1991. № 7.

Шинкарук В.І. Філософія і культура // Доповідь на II Всеукраїнському філософському конгресі (27-29 червня 1995 p., м. Київ)// Філософська і соціологічна думка. 1995, № 9-10. – С. 220-235.

Шинкарук В.І. Категоріальна структура наукового світогляду // Шикарук В.І Вибрані твори у 3-х т. – К, 2003. – Т.3. – Ч.1. – С.164-172.

Ясперс К. Философская вера // Смысл и назначение истории. М., 1991.

 

 

Тема 2. Філософія в її історії

 

Лекція 3. Основні етапи та проблеми античної філософії, філософії Середньовіччя та Нового часу.

Генеза, природа та розвиток античної філософії. «Натуралісти» та філософи «фізиса»: проблема початку всіх речей (Іонійська школа), піфагорійці та число як початок, елеатська школа та відкриття проблеми буття, фізики-плюралісти та фізики-еклектики. Відкриття людини: софісти та антропологічний поворот. Сократ та засновки філософії західної моралі. Платон та обрій метафізики: обгрунтування метафізики (світ ідей, генеза та структура чуттєво сприйнятого світу, Бог та божествене), концепція людини, ідеальна держава. Метафізика, психологія та етика Аристотеля. Філософська думка еліністичної епохи: розквіт кінізму, значення та межі кінізму; генеза та розвиток думок античної Стої; Моральний скепсис Пірона – скептицизм.

Фундаментальні біблійні ідеї філософського значення. Золотий вік Патристики та Нікейський символ віри. Святий Августин та апогей патристики: відкриття «особистості»; структура темпоральності та вічності; зло та його онтологічний статус. Розум та віра в Середньовіччі: проблема зла та свободи волі у Боеція; перша теоретизація «раціо» в функції віри Скота Еріугени; раціон та його роль в теології за Абеляром. Філософія Томи Аквінського: розума та віра, філософія та теологія; докази існування Бога.

Ідеї та та тенденції гуманістичної думки епохи відродження. Філософія Миколи Кузанського: вчене незнання у відношенні до бескінечного; значення принципу «все в усьому». Концепція «глупоти» Еразма Ротердамського. Чотири особистості епохи відродження: Леонардо, Телезіо, Бруно, Кампанела.

Френсіс Бекон – філософ промислової ери: теорія ідолів; відкриття «форм» як мета науки; індукція шляхом елімінації. Декарт як засновник сучасної філософії: правило метода, сумнів як метод, світ як машина; «Cogito ergo sum»; Існування та роль Бога. «Субстанція» або Бог Спінози, пізнання як звільнення від страстей та основа доброчинності. Лейбніц та метафізика плюралізма: напередзадана гармонія; Бог та кращий з можливих світів; Істини розуму, істини факту і принцип достатньої підстави. Розвиток емпіризму: теорія політичного абсолютизму Т. Гобса; Принцип досвіду та кртика ідеї субстанції, сутності та універсалій в філософії Дж. Лока; Принцип esse est percipi в філософії Берклі; Філософія Д. Юма: критика причиновості, заперечення загальних понять та виродження емпіризму в скептичний розум;

 

 

Лекція 4. Від німецької класичної філософії до філософії сучасності

Класичний характер німецької філософії ХVIII-поч.XIX ст., її найвідоміші представники. Два періоди наукової творчості Канта. Його “коперніканський поворот у філософії”. Гносеологічні, етичні та естетичні погляди Канта.

Основні ідеї “Науковчення” Фіхте. Розвиток філософських поглядів Шеллінга.

Абсолютна Ідея та розвиток як головні поняття філософії Гегеля. Сутність антропологічної концепції Фойербаха. Базові положення марксистської філософії.

Принципи та ідеали класичної та некласичної західної філософії. Причини переходу від класичного до некласичного філософствування. Своєрідність волюнтаризму А.Шопенгауера та Ф.Ніцше. Розуміння філософствування та екзистенції за С.К’єркегором. Основні тенденції розвитку сучасної західної філософії. Найбільш впливові напрямки сучасної філософії.

 

Практичні заняття

Заняття 1. Основні етапи та проблеми античної філософії

1. Особливості виникнення філософії в Давній Греції.

2. Досократична філософія:

а) проблема першоначала: мілетська школа, Геракліт, піфагорійці;

б) проблема буття; елеати, Емпедокл і Анаксагор.

3. Атомізм Левкіппа і Демокріта.

4. Софісти і Сократ – антропологічний поворот в античній філософії..

5. Філософія Платона – загальна характеристика.

6. Філософія Аристотеля – загальна характеристика.

7. Елліністичний період: стоїки, скептики, епікурійці.

 

 

Література:

Основна:

Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.

Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

Короткий довідник з історії філософії: від витоків до середини ХІХ століття / За ред. Т.Д. Пікашової та В. Л. Чуйка – К., 1997.

Орлов С.В. История философии. – СПб., 2006.

Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., 1994-1997.

Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. –  С. 38-53.

Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

 

Додаткова:

Антология мировой философии. – М., 1969. – Т. 1.

Аристотель. Соч. В 4 т. – М., 1975.

Арістотель Політика. – К., 2003.

Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

Геракліт Про природу // Тихолаз, А.Г. Геракліт. – К. : Абріс, 1995. – С.41–131.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979.

Кессиди Ф. X. От мифа к логосу. – М., 1972.

Лосев А. Ф. История античной философии. – М., 1989.

Лукреций. О природе вещей. – М., 1983.

Марк Аврелий. Размышления. – М., 1985.

Платон. Діалоги. – К.: "Основи", 1995.

Платон. Бенкет. – Л.: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995

Сенека. Моральні листи до Луцілія. – К., 1996.

http://ae-lib.org.ua/texts/seneca__ad_lucilium_epistularum_moralium__ua.htm

Тіт Лукрецій Кар Про природу речей // Антична література: хрестоматія. – К., 1968. – С.407-415. http://ae-lib.org.ua/ texts/lucretius__de_rerum_natura_by_zerov__ua.htm

 

Заняття 2. Головні ідеї філософії Середньовіччя й Відродження

1.     Загальна характеристика філософії Середньовіччя: основні ідеї та персоналії.

2.     Основні етапи розвитку середньовічної філософії:

a) патристика:

рання (апологетика) – Тертулліан;

пізня – Августин Аврелій;

б) перехідний період від патристики до схоластики (С.Боецій);

в) схоластика:

рання – П’єр Абеляр;

середня – Хома Аквінський;

пізня – В.Оккам.

3. Головні теологічні проблеми Середньовіччя та їх філософські інтерпретації:

а) полеміка між номіналізмом і реалізмом;

б) проблема співвідношення віри і знання;

в) проблема людини: душа і тіло.

4. Загальна характеристика філософії епохи Відродження: основні ідеї та персоналії.

5. Гуманізм та новий ідеал людини.

6. Італійська філософія як повернення до античних засад (Телезіо, Кампанелла).

7. Філософія М.Кузанськго.

8. Наука епохи Відродження (Л.да Вінчі, М.Коперник).

9. Пантеїзм Дж.Бруно.

  

Література:

Основна:

Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.

Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І.Ярошовця. – К., 2005.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., 1994-1997.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. –  С. 53-64.

Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

 

Додаткова:

Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевой «Політики». – К.: Основи. – 2003.

Библия. Книги Священного писания Старого и Нового заветов. – М., 1968.

Боецій. Розрада від філософії. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л. : Свічадо, 2007.

Горфункель А. X. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

Кузанский Н. Об ученом незнании. – Соч. 2-х т. – М., 1979 – Т.1 /http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/kuzanski.html

Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

Монтень М. Опыты. – М., 1992.

Мор Т. Утопия. – М., 1978.

Роттердамський Е. Похвала Глупоті…– К., 1993.

http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

 

Заняття 3. Західноєвропейська філософія Нового часу та доби Просвітництва

1. Загальна характеристика філософії Нового часу: основні ідеї та представники.

2. Проблема методу в філософії Нового часу ( Ф.Бекон, Р.Декарт).

3. Проблема емпіризму в філософії Ф.Бекона (програма “великого відновлення наук”, концепція “ідолів”).

4. Проблема раціоналізму в філософії Р.Декарта (принцип методичного сумніву, теза “cogito ergo sum” , вчення про “вроджені ідеї”).

5. Англійська традиція в філософії Нового часу: ознаки та представники:

а) філософія Т.Гоббсом.

б) пізнавальна концепція Д.Локка.

в) суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж.Берклі.

г) агностицизм Д.Юма.

6. Загальна характеристика раціонального напрямку філософії Нового часу: ознаки та представники:

7. а) проблема субстанції у Новий час: Декарт, Спіноза, Ляйбніц.

б) теорія пізнання Б.Спінози.

в) гносеологічна концепція Ляйбніца.

8. Загальна характеристика епохи Просвітництва: ознаки та представники.

9.  Проблема природи в філософії Просвітництва.

10.  Проблема людини у філософії епохи Просвітництва.

 

Література:

Основна:

Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., 1994-1997.

Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. –  С. 64-78.

Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

 

Доаткова:

Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч.: В 2т. – М., 1972 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2т. – М., 1972.  /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

Лейбниц Г.В. Монадология // Соч. в 4 т. – М., 1982. – Т.1 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/leibnitz/mon.html

Лябніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008.  № 4.  С. 25–43.

Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

Паскаль Б. Думки. Філософська думка: український науково-теоретичний часопис.– К., 2009.  № 5.  С. 114–139.

Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2 т. – М., 1957, – Т.2 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/spinoza/01/00.html

Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат. – К., 2005.

 

Заняття 4. Визначальні риси німецької класичної філософії

1.       Загальна характеристика німецького ідеалізму ХVIII-XIX ст.

2.       Система критичної філософії Канта.

3.       Вчення про розум у Канта.

4.       Практична філософія Канта.

5.       Естетична та соціальна філософія Канта.

6.       Основні ідеї “Науковчення” Фіхте.

7.       Етика та соціальна філософія Фіхте.

8.       Натурфілософія Шеллінга.

9.       Система трансцендентального ідеалізму Шеллінга.

10.  Філософія “одкровення” Шеллінга.

11.  Діалектична логіка Гегеля.

12.  Філософія природи Гегеля.

13.  Система абсолютного ідеалізму Гегеля.

14.  Характеристика антропологічного матеріалізму Фойербаха.

15.  Філософська антропологія та філософія історії К.Маркса.

  

Література:

Основна:

Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. М., 1986.

Історія філософії: Підручник / за ред. Володимира Івановича Ярошовця – К., 2002.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., 1994-1997.

Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. –  С. 79-86.

Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

 

Додаткова:

Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Работы разных лет. В 2 т. – М., 1972. – Т.1.

Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т. М., 1974-1977.

Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm

Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Избр. филос. произв.: В 2 т. – М., 1995. – Т.1.

Фихте И.Г. Наукоучение в его общих чертах // Фихте И.Г. Соч. в 2-х т. –СПб.: Мифрил, 1993. – Т.2. – С.771– 789.

Фіхте Й.Г. Промови до німецької нації. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 110–134.

Шеллінг Ф.В. Про відношення образотворчих мистецв до природи // Мислителі німецького Романтизм. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 364–372.

Шеллинг Ф.В.Й. Натурфилософия // Шеллинг Ф.В.Й. Сочинения в 2 т. – М.: “Мысль”, 1989. – Т.2. – С.472-495.

 

Заняття 5. Особливості переходу від класичного до некласичного філософування. Основні напрямки сучасної філософії

1.     Криза класичної філософії в середині ХІХ ст. і становлення нових філософських напрямків.

2.     Ірраціоналізм і волюнтаризм філософії А.Шопенгауера.

3.     Критичний раціоналізм та ірраціонально-екзистенційна філософія Сьорена К’єркегора.

4.     Основні концепції “Філософії життя” (Ф.Ніцше, А.Бергсон, В.Дільтей).

5.     Філософські засади психоаналізу, вчення про несвідоме (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

6.     Прагматизм як напрям сучасної філософії (Ч.Пірс, У.Джемс, Д.Дьюї).

7.     Основні етапи розвитку позитивізму:

а) позитивізм О.Конта, Г.Спенсера, Дж.Мілля;

б) емпіріокритицизм Е.Маха та Р.Авенаріуса;

в) конвенціоналізм А.Пуанкаре та П.Дюгема;

г) неопозитивізм (М.Шлік, Р.Карнап);

д) аналітична філософія (Б.Расел, Л.Вітгенштейн);

є) критичний раціоналізм К.Поппера;

ж) історична школа філософії науки (Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейерабенд).

8. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання (К.Леві-Стросс, М.Фуко).

9.       Феноменологія Е.Гусерля.

10.  Екзистенціальна філософія: К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр.

11.  Сучасна філософська антропологія.

12.  Сучасна релігійна філософія (неотомізм, персоналізм).

13.  Сучасна соціальна філософія.

14.  Філософські концепції модерну та постмодерну.

 

Література:

Основна:

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., 1994-1997.

Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. –  С. 94-122.

Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.

Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2004.

 

Додаткова:

Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

Гейзінга Й. Homo ludens. – К, 1994.

Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Вестник МГУ”, сер. 7 “Философия”, № 6, 1993, с. 11-26

/http://ru.philosophy.kiev.ua/library/carnap/01.html#_ftn1

Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/kuhn/01/00.html

Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000 – С.71-90.

Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

Поппер К. логика и рост научного знания. – М., 1983.

Рікер П. Конфлікт інтерпретацій // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Л.,1996.

Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

Теяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987.

Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

Шопенгауер, А. Світ як воля і уявлення // Мислителі німецького романтизму. Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003.

Ясперс К. Осьва епоха // «Ї». – Л., 1990. – №3.

 

 

 

Рекомендовані першоджерела до І модуля:

1.  Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

2.  Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевой «Політики». – К.: Основи. – 2003.

3.  Антология мировой философии. – М., 1969. – Т. 1.

4.  Аристотель. Соч. В 4 т. – М., 1975.

5.  Арістотель Нікомахова етика. К., 2002. http://ae-lib.org.ua/texts/aristoteles__nicomachean_ethics__ua.htm

6.  Арістотель Політика. – К., 2003.

7.  Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

8.  Бибихин В. В. Философия и религия // Вопросы философии. 1992. № 7.

9.  Библер В.С. Что есть философия// Вопросы философии – 1995 - № 1.

10.           Библия. Книги Священного писания Старого и Нового заветов. – М., 1968.

11.           Боецій. Розрада від філософії. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

12.           Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч.: В 2т. – М., 1972 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

13.           Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2т. – М., 1972.  /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

14.           Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л. : Свічадо, 2007.

15.           Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

16.           Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

17.           Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. –  Л., 2007.

18.           Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т. М., 1974-1977.

19.           Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

20.           Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Работы разных лет. В 2 т. – М., 1972. – Т.1.

21.           Гейзінга Й. Homo ludens. – К, 1994.

22.           Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

23.           Герокліт Про природу // Тихолаз, А.Г. Геракліт. – К. : Абріс, 1995. – С.41–131.

24.           Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

25.           Горфункель А. X. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

26.           Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

27.           Гуревич А. Я. Проблемы средневековой народной культуры. – М., 1991.

28.           Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

29.           Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1992.

30.           Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

31.           Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

32.           Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

33.           Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979.

34.           Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

35.           Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

36.           Кант І. Відповідь на запитання Що таке Просвітництво // Мислителі німецького Романтизму. – Івно-Франківськ, 2003. – С. 158-161.

37.           Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

38.           Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm

39.           Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Вестник МГУ”, сер. 7 “Философия”, № 6, 1993, с. 11-26.  /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/carnap/01.html#_ftn1

40.           Кессиди Ф. X. От мифа к логосу. – М., 1972.

41.           Кузанский Н. Об ученом незнании. – Соч. 2-х т. – М., 1979 – Т.1 /http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/kuzanski.html

42.           Культура эпохи Возрождения и Реформации. – М., 1981.

43.           Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/kuhn/01/00.html

44.           Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

45.           Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

46.           Лейбниц Г.В. Монадология // Соч. в 4 т. – М., 1982. – Т.1 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/leibnitz/mon.html

47.           Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000 – С.71-90.

48.           Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

49.           Лосев А. Ф. Дерзания духа. М., 1988.Лосева И. Н. Миф и религия... // Вопросы философии. 1992. № 7.

50.           Лосев А. Ф. История античной философии. – М., 1989.

51.           Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

52.           Лукреций. О природе вещей. – М., 1983.

53.           Лябніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. – С. 25–43.

54.           Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

55.           Марк Аврелий. Размышления. – М., 1985.

56.           Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

57.           Монтень М. Опыты. – М., 1992.

58.           Мор Т. Утопия. – М., 1978.

59.           Нарский И. С. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1974.

60.           Никифоров А. А. Философия как личный опыт // Заблуждающийся разум? М., 1990.

61.           Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

62.           Ортега-і-Гассет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К., 1994. http://ae-lib.org.ua/texts/ortega-y-gaset__filosofia__ua.htm

63.           Паскаль Б. Думки. Філософська думка: український науково-теоретичний часопис.– К., 2009. – № 5. – С. 114–139.

64.           Платон. Бенкет. – Л.: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005.

65.           Платон. Діалоги. – К.: "Основи", 1995.

66.           Поппер К. логика и рост научного знания. – М., 1983.

67.           Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995

68.           Рікер П. Конфлікт інтерпретацій // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Л.,1996.

69.           Роттердамський Е. Похвала Глупоті…– К., 1993. http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

70.           Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

71.           Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

72.           Сенека. Моральні листи до Луцілія. – К., 1996. http://ae-lib.org.ua/texts/seneca__ad_lucilium_epistularum_moralium__ua.htm

73.           Современная западноевропейская философия. Словарь. – М., 1992.

74.           Соколов В. В. Европейская философия XV-XVII веков. – М., 1984.

75.           Соколов В. В. Средневековая философия. – М., 1979.

76.           Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2 т. – М., 1957, – Т.2 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/spinoza/01/00.html

77.           Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат. – К., 2005.

78.           Степин В.С. Эпоха перемен и сценарии будущего. – М., 1996.

79.           Сумерки богов. М., 1989.

80.           Теяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987.

81.           Тіт Лукрецій Кар Про природу речей // Антична література: хрестоматія. – К., 1968. – С.407-415. http://ae-lib.org.ua/ texts/lucretius__de_rerum_natura_by_zerov__ua.htm

82.           Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

83.           Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Избр. филос. произв.: В 2 т. – М., 1995. – Т.1.

84.           Философия и мировоззрение. М., 1990.

85.           Фихте И.Г. Наукоучение в его общих чертах // Фихте И.Г. Соч. в 2-х т. – СПб.: Мифрил, 1993. – Т.2. – С.771– 789.

86.           Фіхте Й.Г. Промови до німецької нації. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 110–134.

87.           Франк С. Л. Культура и религия // Философские науки. 1991. № 7.

88.           Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.

89.           Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1989. – № 9.

90.           Хайдеггер М. Что такое философии // Вопросы философии. – 1993. №7.

91.           Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

92.           Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1986.

93.           Шеллинг Ф.В.Й. Натурфилософия // Шеллинг Ф.В.Й. Сочинения в 2 т. – М.: “Мысль”, 1989. – Т.2. – С.472-495.

94.           Шеллінг Ф.В. Про відношення образотворчих мистецв до природи // Мислителі німецького Романтизм. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 364–372.

95.           Шинкарук В.І. Категоріальна структура наукового світогляду // Шикарук В.І Вибрані твори у 3-х т. – К, 2003. – Т.3. – Ч.1. – С.164-172.

96.           Шинкарук В.І. Філософія і культура // Доповідь на II Всеукраїнському філософському конгресі (27-29 червня 1995 p., м. Київ)// Філософська і соціологічна думка. 1995, № 9-10. – С. 220-235.

97.           Шопенгавер, А. Світ як воля і уявлення // Мислителі німецького романтизму. Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003.

98.           Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». – Л., 1990. – №3.

99.           Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

 


Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія

 

Лекція 5. Онтологія як філософське вчення про буття

 Онтологія і метафізика: основні проблеми. Історична зміна уявлень про метафізику. Онтологічні категорії. Буття і суще. Буття і небуття. Сутність і існування. Буття необхідне і контингентне. Субстанція і акциденція, модуси і атрибути субстанції. Філософські докази буття Бога. Сучасні онтологічні проблеми: простір, час, матерія. Детермінізм та індетермінізм. Метафізична проблема людської екзистенції.

 

Лекція 6. Проблема свідомості

Поняття свідомості і самосвідомості. Свідоме та несвідоме. Психофізичнапроблема.  Структура свідомості. Проблема тотожності особистості. Основні сучасні теорії співвідношення свідомості і мозку (тотожності, функціоналізм, дуалізм властивостей). Феноменальний рівень свідомості і інтенціональність. Свідомість і мова.

 

 

Лекція 7. Філософська антропологія і соціальна філософія

Місце людини у світі. Основні концепції людини. Проблема сенсу людського буття. Соціальне буття людини: єдність особистого і суспільного. Теорії суспільства та держави. Проблема утопій. Ідея громадянського суспільства.  Проблема техніки і суспільства споживання.

 

 

Лекція 8. Основні проблеми епістемології.

Знання: достатні та необхідні умови визначення. Форми знання фактуальне і процедурне (знання що і знання як), пропозиційне і невербалізоване, експлітитне та імпліцитне. Знання і пізнання. Скептицизм і агностицизм: межі пізнання і достовірність. Теорії обґрунтування (фундаменталізм, когерентизм) та теорії істини (кореспондентна, когерентна, прагматична).  Джерела знання: чуття та розум. Емпіризм та раціоналізм.

 

 

Лекція 9. Наука як соціокультурний та пiзнавальний феномен

Поняття про науку та особливості наукового пізнання. Основні види наукового пізнання. Виникнення науки. Принципи інтерналізму і екстерналізму. Періодизація історії науки. Рівні та структура наукового пізнання. Методи наукового пізнання. Сучасні оцінки науки. Поняття про етику науки. Визначення соціокультурних орієнтирів науки.

 


Практичні заняття

Заняття 1. Теоретичне усвідомлення проблеми буття:

філософська онтологія

1.    Детермінізм та індетермінізм (за роботою К. Попера «Об облаках и часах»).

2. Метафізика: pro et contra (М. Хайдеггер «Преодоление метафизики»; Р. Карнап «Преодоление метафизики логическим анализом языка»).

3. Проблема існування зовнішнього світу (Дж. Мур «Доказ зовнішнього світу»).

Основна література:

Поппер Карл Р. Объективное знание. Эволюционный подход. — М.: Эдиториал УРСС, 2002. — с. 150-185

Хайдеггер Мартин «Бытие и время». – М.: “Республика”, 1993.

Карнап Рудольф «Преодоление метафизики логическим анализом языка» // Аналитическая философия: становление и развитие. Антология. М. - 1998. – с. 69-90.

Мур Джордж «Доказательство внешнего мира» // Moore G.E. Philosophical Papers. – L., 1959. – P. 127 –151. // - пер. И.В. Борисова - http://nibiryukov.narod.ru/nb_russian/nbr_teaching/nbr_teach_library/nbr_library_studies/nbr_studies_moore_proof_of_an_external_world.htm#Note_01

 

 

Додаткова література: 

Ахундов М.Д. Концепции пространства и времени. – М., 1982.

Дамміт М. Логічні основи метафізики. Переклад з англ. В.Навроцького. – Київ: IRIS, 2001.

Джеймс В. Деякі метафізичні проблеми, розглянуті з погляду прагматизму. Єдність і множинність. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2000.

Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986. http://ru.philosophy.kiev.ua/library/catalog.html#5.

Ильенков Э. В. Диалектическая логика. – М., 1984.

Кедров Б.М. Научная концепция детерминизма // Современный детерминизм: Законы природы. – М., 1973.

Кедров Б.М. Эволюция понятия материи в философии и естествознании // Вопр. философии, – 1975. – № 8.

КучевскийЛ.Б. Анализ категории "материя". – М., 1983.

Молчанов В.И. Время и сознание. – М., 1988.

Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / Пер. з фр. В. Лях, П. Таращук. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001.

Тілліх П.Мужність бути. Небуття і тривога// Часопис «Ї». – 2005. – №37.

 

Заняття 2. Проблема свідомості

1. Суб’єктивність свідомості і фізикалізм. Чи можливе об’єктивне пізнання свідомості (Ф. Джексон «Чого не знала Мері»; Т. Нагель «Каково быть летучей мышью?»)?

2. Свідомість і штучний інтелект (Дж.Серл  «Сознание, мозг и программы»; А.Тьюринг «Вычислительные машины и разум»).

3.  Виникнення свідомості і еволюція: pro et contra (Д. Деннет «Виды психики» п. 1,6; Р. Докинз «Эгоистичный ген»).

 

Література:

Основна:

Джексон Френк «Чого не знала Мері» // Journal of Philosophy, LXXXIII, 5 (1986) – пер. О. Комар - http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Djekson.html

Нагель Томас «Каково быть летучей мышью?» - http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Article/nag_kak.php

Серл Джон «Сознание, мозг и программы» // «The Behavioral and Brain Sciences», 1980, № 3, pp. 417- 424. - http://alt-future.narod.ru/Ai/searle1.htm#_ftn1

Тьюринг Алан «Вычислительные машины и разум» // Даглас Р. Хофштадтер, Дэниел К. Деннет «Глаз Разума»  - http://litrus.net/book/read/84119/Glaz_razuma?p=13

Д. Деннет «Виды психики» // D.Dennett. Kinds of Minds: Towards an Understanding of Consciousness Weidenfeld & Nicolson, 1996 М.: Идея-Пресс, 2004 - http://psylib.org.ua/books/dennd01/index.htm

Докинз Ричард  «Эгоистичный ген» / пер. с англ. Н. Фоминой. — М.: АСТ:CORPUS, 2013. — 512 с.

 

Додаткова:

Бондаренко Л. И. Основные этапы становления сознания. – Киев, 1979.

Дубровский Д.И. Информация, сознание, мозг. – М., 1980.

Клике Ф. Пробуждающееся мышление. У истоков человеческого интеллекта. – М., 1983.

Лифшиц М. Об идеальном и реальном // Вопр. философии. -1984.-№10.

Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопp. философии. – 1990. – N 10.

Михайлов Ф. Т. Загадка человеческого Я. – М., 1976.

Общественное сознание и его формы / Отв. ред. В.И.Толстых. – М.,1986.

Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972.

Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1992.

Фрейд З. Я и Оно //Избранное. – М., 1989.

Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. – М., 1995.

 

Заняття 3. Людина як предмет філософського аналізу

1. Класична теорія філософської антропології. Сутність людини у її духовності (М. Шелер «Положение человека в космосе»)?

2. Екзистенціалістська теорія. Людина — проект самої себе?
а) Проблема свободи і відповідальності (Ж.-П.Сартр «Экзистенциализм — это гуманизм»).
б) Проблема сенсу життя (А.Камю «Миф о Сизифе»)

3. Постмодерністська теорія. Чи є майбутнє у людини (Ф.Фукуяма «Наше постчеловеческое будущее»)?

4. Сучасне суспільство індустріальне чи постіндустріальне (Д.Белл «Социальные рамки информационного общества»; А.Тоффлер «Третья волна»)?

3. Критика суспільства споживання (Г.Маркузе «Одномерный человек»).

 

Література:

Основна:

Шелер М. Положение человека в Космосе (пер. А. Ф. Филиппова) // Проблема человека в западной философии: Переводы / Сост. и послесл. П. С. Гуревича; Общ. ред. Ю. Н. Попова. — М.: Прогресс, 1988. — с. 31—95.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм — это гуманизм / Пер. с фр. М. Грецкого. М.: Изд-во иностр. лит., 1953.

Камю Альбер Миф о Сизифе. – М.: Азбука-Классика, 2007.

Фукуяма Фрэнсис. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции. М.: АСТ, 2004.

Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. — Москва: Прогресс, 1986. — с. 330—342

Тоффлер Элвин Третья волна. — Москва: АСТ, 2004.

Маркузе Герберт Одномерный Человек – М.: АСТ, 2003.

 

 

Додаткова:

Агацци Э. Человек как предмет философии // Вопр. философии. – 1989.- № 2.

Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.

Больнов О.Ф. Філософська антропологія та її методичні принципи / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч.посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – Київ: Ваклер, 1996.

Григорьян Б. Т. Философская антропология. – М., 1982.

Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

Кон И. С. В поисках себя. – М., 1984.

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844року /Маркс К., Енгельс Ф. З ранніх творів. – К.: ВПЛУ, 1973.

Мысливченко А.Г. Человек как предмет философского познания. – М., 1972.

Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр. философии. – 1989. – № 2.

Табачковський ВЖиттєвий світ людини і пізнання: персоналістична інтерпретація / Філософська думка, 2006. – №2.

Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1990.

Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

 

Заняття 4. Проблема пізнання

1. Раціональне та ірраціональне у пізнанні
а) Логічні та нелогічні способи пізнання у філософії (Рассел «Мистицизм и логика»).

б) Роль інтуїції у науковому пізнанні (Пуанкаре «Интуиция и логика в математике»).

2. Чи існують достатні та необхідні умови визначення знання (Е.Геттіер «Чи є істинне обґрунтоване переконання знанням?»)?

3. Еволюційна теорія пізнання

а) Чи є пізнання формою адаптації (К.Лоренц «Оборотная сторона зеркала»; Г.Фоллмер «Эволюционная теория познания»)?

б) Чи можна пізнати об’єктивну реальність чи вона конструюється нашим пізнанням (Э. фон Глазерсфельд «Введение в радикальный конструктивизм»; П.Ватцлавик «Адаптация к действительности или адаптированная «реальность»»)?

4. Об’єктивність і суб’єктивність пізнання (М.Полани «Личностное знание»; К.Поппер «Объективное знание»).

 

Заняття 5. Філософія науки

1. Експеримент і теорія. Експеримент створює чи відтворює явища? Факт — це маленька теорія, чи теорія — великий факт (Я.Хакинг «Представление и вмешательство» ч. 2. Эксперимент. Создание феноменов)?

2. Наука — це єдина істинна форма знання чи успішна ідеологія (П. Фейерабенд. «Против методологического принуждения». Очерк анархистской теории познания. Введение, р.1, p 5, р. 18)?

 

Література:

Основна:

Рассел Б. МИСТИЦИЗМ И ЛОГИКА// Рассел Б. Почему я не христианин. М., 1987. – с.37-60. - http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/rass-mist-log.html

Пуанкаре А. О НАУКЕ (под ред. Л.С. Понтрягина). — М., Наука, 1989. // «Ценность науки. Математические науки» (пер. с фр. С.Г. Суворова) — с. 205—218

Gettier Ed. Is Justified True Belief Knowledge? // Empirical Knowledge: Readings in Contemporary Epistemology / Moser Paul K. (ed.), Row-man & Littlefield Publishers, Inc., 1986, pp. 231—233. Перевод выполнен Т. Н. Зеликиной. - http://anna-ganzha.narod.ru/gettier.doc

Лоренц К. Оборотная сторона зеркала. — М. : Республика, 1998.

Фоллмер Герхард  Эволюционная теория познания: врождённые структуры познания в контексте биологии, психологии, лингвистики, философии и теории науки - http://royallib.com/book/follmer_gerhard/evolyutsionnaya_teoriya_poznaniya__vrogdyonnie_strukturi_poznaniya_v_kontekste_biologii_psihologii_lingvistiki_filosofii_i_teorii_nauki.html

Глазерсфельд, Э. фон. Введение в радикальный конструктивизм // Вестник Московского ун-та. Сер. 7, Философия. — 2001. — № 4. — с. 59—81.

Вацлавик П. Адаптация к действительности или адаптированная «реальность»? // «Дискурс радикального конструктивизма» Цоколов С.М., 2000.

Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии / Под ред. В. А. Лекторского, В. А. Аршинова; пер. с англ. М. Б. Гнедовского, Н. М. Смирновой, Б. А. Старостина. — М., 1995.

Поппер Карл Объективное знание. Эволюционный подход – М.: Эдиториал УРСС, 2002.

Хакинг Я. Представление и вмешательство. Введение в философию естественных наук. Пер. с англ. / Перевод С. Кузнецова, Науч. ред. Мамчур Е. А. М.: Логос 1998. - ч. 2. Эксперимент. Создание феноменов

Фейерабенд Пол Против метода. Очерк анархистской теории познания. // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М., 1986. - с.125-467 - р.1, p 5, р. 18

 

Додаткова:

Карнап Р. Философские основания физики. – М., 1971.

Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. -М.,1974.

Кун Т. Структура научных революций. – М., 2009.

Лакатос И. Доказательства и опровержения (Как доказывают теоремы). – М., 1967

Лекторский В. А. Субъект. Объект. Познание. – М., 1980.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. – М., 2001.

Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

Пуанкаре А. О науке. – М., 1983.

Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. – Киев, 1997.

Современные теории познания / Отв. ред. В.А.Лекторский. – М., 1992.

Степин B.C. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопр. философии. – 1989. – № 10.

Тулмин Ст. Человеческое понимание. – М., 1984.

Фролов И. Т., Юдин Б.Г. Этика науки. – М., 1986.

Хилл Т. И. Современные теории познания. – М., 1965.

Чудинов Э.М. Природа научной истины. – М., 1977.

 

  

Рекомендовані першоджерела до ІІ модуля:

1.  Аверьянов А. Н. Системное познание мира. – М., 1985.

2.  Агацци Э. Человек как предмет философии // Вопр. философии. – 1989.- № 2.

3.  Алексеев В. П. Становление человечества. – М., 1984.

4.  Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М.,1991.

5.  Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. – М., 1982.

6.  Анищенко А.И. Структура общественного сознания. – М., 1973.

7.  Ахундов М.Д. Концепции пространства и времени. – М., 1982.

8.  Башляр Г. Новый рационализм. – М., 1987.

9.  Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.

10.           Бердяев Н.А. Смысл истории. – М., 1990.

11.           Библер B.C. Культура. Диалог культур /У Вопр. философии. – 1989. – №6.

12.           Больнов О.Ф. Філософська антропологія та її методичні принципи / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч.посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – Київ: Ваклер, 1996.

13.           Бондаренко Л. И. Основные этапы становления сознания. – Киев, 1979.

14.           Бутаков А.А. Основные формы движения материи и их связь в свете современной науки. – М., 1974.

15.           Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.

16.           Гносеология в системе философского мировоззрения / Отв. ред. В.А.Лекторский. – М., 1983.

17.           Голдстейн М., Голдстейн И. Как мы познаем. – М., 1984.

18.           Григоръян Б.Т. Человек. Его положение и призвание в современном мире. – М., 1986.

19.           Григорьян Б. Т. Философская антропология. – М., 1982.

20.           Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли / Под редакцией докт.геогр.наук профессора В.С.Жекулина. 2-е изд. испр. и доп. – Л.: Издательство Ленинградского университета. – 1989.

21.           Давыдов Ю.Н., Роднянская И.Б. Социология контркультуры. – М.,1980.

22.           Дамміт М. Логічні основи метафізики. Переклад з англ. В.Навроцького. – Київ: IRIS, 2001.

23.                          Джеймс В. Деякі метафізичні проблеми, розглянуті з погляду прагматизму. Єдність і множинність. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2000.

24.           Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986. http://ru.philosophy.kiev.ua/library/catalog.html#5.

25.           Донских О.А. Происхождение языка как философская проблема. – Новосибирск, 1984.

26.           Дубровский Д. И. Проблема идеального. – М., 1983.

27.           Дубровский Д.И. Информация, сознание, мозг. – М., 1980.

28.           Злобин Н.С., Межуев В.М. Культура-человек-философия: к проблеме интеграции и развития // Вопр. философии. – 1982. – № 1.

29.           Ильенков Э.В. Диалектическая логика. – М., 1984.

30.           Ильенков Э.В. Проблема идеального // Вопр. философии. -1979.-№6-7.

31.           Ильин В.В. Критерии научности знания. – М., 1989.

32.           Каган М.С. К вопросу о понимании культуры // Филос. науки. – 1989. –№12.

33.           Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

34.           Карнап Р. Философские основания физики. – М., 1971.

35.           Кедров Б.М. Научная концепция детерминизма // Современный детерминизм: Законы природы. – М., 1973.

36.           Кедров Б.М. Эволюция понятия материи в философии и естествознании // Вопр. философии, – 1975. – № 8.

37.           Кедровский О.И. Методы построения теоретической системы знания: диалог философа и математика. – Киев, І 982.

38.           Клике Ф. Пробуждающееся мышление. У истоков человеческого интеллекта. – М., 1983.

39.           Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. – М., 1985.

40.           Кон И. С. В поисках себя. – М., 1984.

41.           Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки. -М.,1974.

42.           Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. -М.,1974.

43.           Кун Т. Структура научных революций. – М., 2009.

44.           КучевскийЛ.Б. Анализ категории "материя". – М., 1983.

45.           Лакатос И. Доказательства и опровержения (Как доказывают теоремы). – М., 1967

46.           Лекторский В. А. Субъект. Объект. Познание. – М., 1980.

47.           Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. – М., 2001.

48.           Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1975.

49.           Лифшиц М. Об идеальном и реальном // Вопр. философии. -1984.-№10.

50.           Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопp. философии. – 1990. – N 10.

51.           Марков Ю.Г. Функциональный подход в современном научном познании. – Новосибирск, 1982.

52.           Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844року /Маркс К., Енгельс Ф. З ранніх творів. – К.: ВПЛУ, 1973.

53.           Михайлов Ф. Т. Загадка человеческого Я. – М., 1976.

54.           Молчанов В.И. Время и сознание. – М., 1988.

55.           Мысливченко А.Г. Человек как предмет философского познания. – М., 1972.

56.           Общественное сознание и его формы / Отв. ред. В.И.Толстых. – М.,1986.

57.           Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

58.           Пуанкаре А. О науке. – М., 1983.

59.           Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. – Киев, 1997.

60.           Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр. философии. – 1989. – № 2.

61.           Сагатовский В.Н., Элентух И. П. Методологические основы решения проблемы идеальности сознания // Филос. науки. – 1984. -№4.

62.           Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / Пер. з фр. В. Лях, П. Таращук. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001.

63.           Современные теории познания / Отв. ред. В.А.Лекторский. – М., 1992.

64.           Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

65.           Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972.

66.           Степин B.C. Теоретическое знание. – М., 2000.

67.           Табачковський В. Життєвий світ людини і пізнання: персоналістична інтерпретація / Філософська думка, 2006. – №2.

68.           Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1990.

69.           Тілліх П.Мужність бути. Небуття і тривога. // Часопис «Ї». – 2005. – №37.

70.           Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-з томах. / Пер. з англ. В. Шовкуна. – К.: Основи.1995.

71.           Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. – М., 1987.

72.           Тулмин Ст. Человеческое понимание. – М., 1984.

73.           Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.

74.           Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1992.

75.           Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

76.      Фрейд З. Я и Оно //Избранное. – М., 1989.

77.           Фролов И. Т., Юдин Б.Г. Этика науки. – М., 1986.

78.           Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

79.           Хакен Г. Синергетика. – М., 1980.

80.           Хейзинга Й. Homo Ludens. – М., 1992.

81.           Хилл Т. И. Современные теории познания. – М., 1965.

82.           Чудинов Э.М. Природа научной истины. – М., 1977.

83.           Швырев B.C. Научное познание как деятельность. – М., 1984.

84.           Швырев B.C. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М., 1978.

85.           Шелер М. Сутність моральної особистості / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. – К.: Ваклер , 1996.

86.           Шпенглер О. Падіння Європи // Основа. – 1996. – №8 (30).

87.           Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности. – М., 1978.

88.           Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. – М., 1995.

89.           Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991.

90.           Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». – Львів, 1990. – № 3.

91.           Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

 

 

 

Самостійна робота студентів

1. На самостійну роботу студентів виноситься для опрацювання тема “Українська філософія”, що має розглядатися за наступними питаннями:

1.     Зародження філософської думки у Київській Русі.

2.     Філософії в Україні у ХІV-ХVІІ ст. Полемічна література.

3.     Філософія Г.С.Сковороди.

4.     Кордоцентрична філософія П.Юркевича.

5.     Філософські ідеї в українських літературних творах.

6.     Українська філософія ХХ ст.: радянський та пострадянський періоди.

Кожне питання опрацьовуються студентами самостійно за рекомендованою викладачем літературою, після чого виносяться на обговорення у час, відведений для самостійної роботи.

2. Упродовж семестру студент має обрати філософський текст-першоджерело обсягом 25-50 ст. (завершена праця або розділ книги) для самостійного опрацювання. Текст може бути обраний самостійно після узгодження з викладачем (будь-який твір, що відповідає програмній темі і відображає важливі ідеї філософської персоналії або історичного періоду). Студент має підготувати на основі опрацьованого тексту письмову роботу обсягом 7 сторінок з такою структурою: 1 частина (обсяг 1-2 сторінки): стисла інформація про автора, його філософську творчість, основні твори, а також твір, обраний для аналізу; 2 частина (обсяг 3-4 сторінки): конспективний виклад-переказ основних ідей твору, ілюстрований цитатним матеріалом з посиланнями; 3 частина (обсяг 2-3 сторінки): творче есе-роздуми довільного характеру на тему ідеї (ідей), висловлених філософом у праці. Дана робота здається в письмовому вигляді викладачу протягом семестру.

Питання на іспит

1.  Практична та теоретична філософія.

2.  Виникнення та розподіл філософських дисциплін.

3.  Натурфілософські погляди філософів мілетської школи.

4.  Тлумачення поняття «Логос» у Геракліта.

5.  Софістична школа античності. Діалектичний метод Сократа.

6.  Вчення про «ідеї» Платона.Міф «про печеру».

7.  Платон: погляди на суспільство та державу.

8.  Система категорій Аристотеля. Вчення про матерію і форму.

10.  Загальна характеристика середньовiчної філософії, її періодизація.

11.  Патристика. Поняття часу в Августина Аврелія.

12.  Схоластика. «Докази» буття Бога Томи Аквінського.

13.  Проблема спiввiдношення знання та вiри та проблема унiверсалiй  у середньовiчнiйфiлософiї.

14.  Головні проблеми філософської думки епохи Відродження. Гуманістичні ідеали.

15.  Загальна характеристика фiлософiї Нового часу.

16.  Індуктивний метод Ф.Бекона.

17.  Раціоналістичне вчення про метод Р.Декарта, правила методу.

18.  Теорія пізнання Д.Г`юма.

19.  Концепція «первинних» та «вторинних» якостей Д.Лока.

20.  Дуалізмфiлософiї Р.Декарта.

21.  Філософський монізм у вченні про субстанцію Б.Спінози.

22.  Вчення про монади Г.Ляйбніца.

23.  Проблема людини та соціальні ідеали у філософії Просвітництва.

24.  Загальна характеристика та відмінності представників німецької класичної філософії.

25.  Основні положення теорії пізнання І.Канта.

26.  Етичне вчення Канта. Категоричний імператив.

27.  Характеристика філософської системи Гегеля.

28.  Діалектичний метод Гегеля.

29.  Антропологічна філософія Л. Фойєрбаха.

30.  Філософські засади марксизму.

31.  Криза класичної філософії в середині ХІХст. і становлення нових філософських шкіл.

32.  Програма перетворення філософії в загальну пізнавальну науку в позитивізмі.

33.  Основні етапи розвитку позитивізму.

34.  Поняття волі, ірраціоналізм та волюнтаризм філософії А.Шопенгауера.

35.  Головні ідеї «філософії життя» Ф.Ніцше.

36.  Інтуїтивізм А.Бергсона.

37.  Вчення про несвідоме З.Фройда.

38.  Поняття «колективного несвідомого» та «архетипу» в концепції К.Юнга.

39.  Основні ідеї філософської позиції екзистенціалізму.

40.  Проблема людини та її свободи у філософії Ж.-П.Сартра.

41.  Прагматизм як напрям світової філософії ХІХ-ХХ ст.

42.  Становлення філософської думки у добу Київської Русі.

43.  Постановка та розв'язання перших філософських проблем мислителями Київської Русі.

44.  Філософія у Києво-Могилянській академії.

45.  Філософські погляди Г.Сковороди.

46.  Вчення про «три світи» та теорія «сродної праці» Г.Сковороди.

47.  Філософські погляди Г.Сковороди.

48.  «Філософія серця» П.Юркевича.

49. Поступ науки: поняття наукової революції та парадигми.

50. Класична філософська антропологія: духовне, соціальне, природнє.

51. Проблема існування зовнішнього світу.

52. Теорія методологічного анархізму.

53. Пізнання як форма адаптації.

54. Критика метафізики в ХІХ – ХХ ст.

55. Інтелект природний і штучний: філософський підхід.

56. Поняття «істини» у пізнанні. Теорії істини.

57. Значення мови в філософії ХХ ст.

58. Соціально-політичні утопії.

59. Категорія буття у філософії. Буття і небуття.

60. Теоретичний та емпіричний рівні пізнання.