КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

                                                                             Зам. декана 

                                                                             філософського факультету

                                                                             Комаха Л.Г.       

                                                                             ______________________

                                                                             «____» ______________201__ року

РОБОЧА  ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

Філософські проблеми природознавства

ДОДАТОК для студентів

галузь знань                 11 Математика і статистика

спеціальність               111 Математика

освітній рівень             Магістр

освітня програма        Математика 

 

Форма навчання                     денна

Навчальний рік                       2019/2020

Семестр                                   1

Кількість кредитів ЕСТS       3

Мова викладання                    українська

Форма заключного контролю    іспит 

Викладач: Петрущенков Сергій Петрович, к.ф.н., доцент кафедри філософії та методології науки;

Пролонговано:       на 20__/20__ н.р. ________(_________) «__»___ 20__р.

(підпис, ПІБ, дата)

                                 на 20__/20__ н.р. __________(________) «__»___ 20__р.

                                 на 20__/20__ н.р. __________(________) «__»___ 20__р.

КИЇВ – 2019


Розробник: Петрущенков Сергій Петрович, к.ф.н., доцент кафедри філософії та методології науки

 

 

Затверджено «27» серпня 2019 р.

 

                                                          Зав. кафедри філософії та методології науки

______________________ (Добронравова І.С.)

 

 

Протокол № 1 від «27» серпня 2019 р.

 

 

 

 

Схвалено науково - методичною комісією філософського факультету

 

 

Протокол від «_____» _____________________ 201__ року №__

Голова науково-методичної комісії  ____________________ (Маслікова І.І.)

 

«_____» _________________ 20___ року

 

 

 

 

Вступ

1.Мета дисципліни:

Познайомити студентів із сучасними філософськими проблемами природознавства, забезпечити можливість засвоєння головних концепцій цілісного бачення науки в сучасній філософії та, зокрема, сучасні погляди на філософію математики, надати знання  проблематики філософського, світоглядного, методологічного та етичного характеру стосовно сучасної науки, сформувати вміння аналізувати філософські виміри фундаментальних проблем науки та дослідницьких практик, забезпечити  вихід на новий рівень освоєння філософії, який відповідає сучасним вимогам і є необхідним мінімумом для самостійно мислячого й активно працюючого вченого. 

2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:

1.      Успішне опанування курсів  «Філософія»,

2.      Знання теоретичних основ  фахових дисципліни.

3. Анотація навчальної дисципліни / референс:

Навчальна дисципліна «Філософські проблеми природознавства» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Магістр", забезпечує отримання загальної компетентності випускниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Програма навчальної дисципліни складається з 3 кредитів ECTS  та двох змістових модулів. Заключна форма контролю – іспит. Викладається на 1-му курсі магістратури в 1-му семестрі в обсязі – 90 год. Зокрема: лекції – 20 год., консультації – 2 год., самостійна робота – 68 год. Навчальна дисципліна знайомить студентів з основними структурними підрозділами сучасної філософії науки та філософії математики, презентує сучасну науку як багатовимірний феномен, визначає роль науки в пізнанні та суспільстві, висвітлює основні концептуальні підходи до аналізу сучасної науки, надає знання вагомих філософських проблем сучасної математики.

4. Завдання (навчальні цілі):

-  познайомити студентів з концептуальним баченням науки в межах філософії науки;

-  сформувати цілісне уявлення про науку в її пізнавальних, соціокультурних та культурно-цивілізаційних  вимірах,

- забезпечити опанування теоретико-методологічних принципів аналізу філософських проблем природознавства;

- надати базові знання з філософських проблем математики;

- сформувати уявлення про особливості наукового пізнання в межах класичної, некласичної та сучасної наук.

Забезпечити досягнення таких загальних компетентностей як здатність розуміти єдність фундаментальних теоретичних проблем науки та філософських проблем (світоглядних, епістемологічних, аксіологічних), здатність виявляти актуальні для розвитку науки проблеми, здатність магістрів, як майбутніх теоретиків та організаторів науки, в перспективі діяти відповідно до розуміння науки як цілісної складної самоорганізованої системи та соціального інституту.

Забезпечити досягнення таких фахових компетентностей як здатність використовувати цілісний підхід до сучасних проблем математики, ґрунтувати теоретичні висновки на сучасних філософських засадах, здатність оцінювати перспективи математизації сучасного природознавства, зокрема міждисциплінарних досліджень, здатність осмислення світоглядних та методологічних наслідків новітніх наукових практик та технологій.

 

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

Поточний, модульний та підсумковий контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 4, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 5 - 8.

7. Схема формування оцінки:

7.1 Форми оцінювання студентів:

- семестрове оцінювання:

1. Поточний контроль - експрес-контроль на лекціях – 10 балів, виконання самостійних робіт – 20 балів.

2. Модульна контрольна робота 1 – РН 1.1 - 1.3. – 15 балів.

3. Модульна контрольна робота 2 – РН  1.4 - 1.6. – 15 балів.

- підсумкове оцінювання: у формі іспиту

Формою проведення іспиту є письмова робота. Вона включає в себе одне теоретичне питання та 5 відкритих тестових завдань. Результатами навчання, які оцінюються в екзаменаційній роботі, є РН 1.1-4.2. Максимальна кількість балів, які можуть бути отримані студентом, становить 40 балів за 100 бальною шкалою, мінімальна кількість, що забезпечує позитивну оцінку – 24 бали.

 

- умови допуску до підсумкового іспиту:

Студент допускається до іспиту за умови виконання всіх завдань, передбачених програмою навчальної дисципліни. Студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше ніж 36 балів. 

 7.2 Організація оцінювання:

Експрес-контроль здійснюється наприкінці лекції. Модульні контрольні роботи 1 і 2 проводяться після завершення лекцій за темами 1-4, 5-8 відповідно. Перевірка самостійних робіт проводиться упродовж усього курсу.

 

СТРУКТУРА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  ЛЕКЦІЙ  І  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ

 

 

Назва лекції

Кількість годин

лекції

СРС

Змістовий модуль 1

1

Філософія в сучасному світі: основні тенденції розвитку

2

 

2

Наука як соціокультурний і цивілізаційний феномен

2

 

3

Взаємозв'язок філософії та науки: історичні форми і сучасність

2

 

4

Наука як предмет філософського дослідження: різноманіття форм і підходів

2

 

 

Модульна контрольна робота 1

2

 

Змістовий модуль 2

5

Гносеологія, епістемологія та методологія як форми філософського осмислення науки

2

 

6

Філософія науки як філософська дисципліна

2

 

7

Філософські проблеми математики

2

 

8

Криза засад математики і способи її розв'язання

2

 

 

Модульна контрольна робота 2

2

 

 

УСЬОГО:

20

68

 

Загальний обсяг – 90 годин, в тому числі:

Лекцій – 20 годин

Самостійна робота – 68 годин

Консультації – 2 години

 

 

Змістовий модуль 1

Лекція 1.  Філософія в сучасному світі: основні тенденції розвитку

Багатомірність філософії й варіабельність її конкретних визначень.  Філософія як феномен сучасної культури. Функції філософії. Філософія як система знання. Онтологічний, антропологічний і лінгвістичний повороти. Модерн і постмодерн. Нові філософські проблеми і теми філософствування. Тенденції розвитку на початку ХХI століття.

 

Лекція 2. Наука як соціокультурний і цивілізаційний феномен         

Проблема генезису науки. Наука і суспільство – функції науки, соціальний статус і соціальна роль, умови існування, громадська думка. Наука як система – наука як діяльність, наука як система знань, наука як соціальний інститут, наукове співтовариство. Пізнавальні та соціальні обмеження науки. Наука в умовах глобалізації. Технонаука як явище. Проблема розвитку фундаментальних досліджень. Проблема підготовки наукових кадрів. Наука у дзеркалі суспільної думки. Наука і масова культура. Перспективи розвитку вітчизняної науки.

 

Лекція 3. Взаємозв'язок філософії та науки: історичні форми і сучасність

Історичні форми взаємовідносин філософії та науки. Ідеологізація філософії і науки. Проблема демаркації і функціональної взаємозамінності. Філософія і наука відносно інших феноменів культури – релігії, мистецтва, моралі тощо. Особливості взаємодії філософії і математики. Наука на шляху до філософії. Об'єктивні засади та умови формування метанаукових рефлексій. Багатоманіття форм та різновідів філософских рефлексій: гносеологічні, методологічні, аксеологічні й ін.

 

Лекція 4. Наука як предмет філософського дослідження: різноманіття форм і підходів

Історичний досвід філософського дослідження науки та наукового знання. Наука в контексті різних філософських концепцій та підходів. Система спеціалізованих філософських дисциплін: філософія науки, гносеологія, епістемологія, методологія, аксіологія та етика науки.

 

Змістовий модуль 2

 

Лекція 5. Гносеологія, епістемологія та методологія як форми філософського осмислення науки

Гносеологія як теоретична реконструкція процесу наукового пізнання. Епістемологія: наукове знання як предмет філософської рефлексії. Норми й ідеали наукового знання. Проблема обгрунтування наукового знання. Концепції істини: кореспондентська, когерентна, прагматична. Методологія науки як галузь філософського знання. Методологiчні концепції та підходи.

 

Лекція 6. Філософія науки як філософська дисципліна

Філософія науки як самостійна філософська традиція. Філософія науки як розділ в межах різних філософських напрямків: позитивізм і марксизм. Предмет сучасної філософії науки. Взаємозв'язок філософії науки з іншими філософськими дисциплінами. Техніка i новітні технології як предмет сучасного філософського осмислення. Філософські основи науки. Проблема раціональності в науці і філософії. Класичний, некласичний і посткласичний типи раціональності.

 

Лекція 7. Філософські проблеми математики

Проблема істини й ідеали математичного пізнання. Світоглядне осмислення формування нових математичних абстракцій. Проблема існування математичних об'єктів. Дискусії про предмет математики і перспективи її розвитку. Концепція множинності математики. Математизація гуманітарних і соціальних наук. Вплив природознавства на математику. Методологічні проблеми конкретних математичних дисциплін.

 

Лекція 8. Криза засад математики і способи її розв'язання

Програма логіцизму –  ідея логічного атомізму, принципи математики. Програма інтуїціонізму – послаблення абстракції актуальної нескінченності, проблема першої інтуїції, спосіб формування математичного континууму; Програма формалізму – метод ідеальних елементів, побудова зразка формально-аксиоматичної теорії, доведення неповноти формалізації. Програма конвенціалізму та ефективізму – конвенція як метод, принципи зручності, спрощення, ефективності. Програма конструктивізму – експлікація алгоритму, поняття "абстрактної машини", конструктивістська логіка, обчислюваний експеримент.

 

Самостійна робота.

 

Нормативний рівень.

Блок 1.

Практикум №1 за роботою М.Мамардашвілі "Наука і культура".     

1. Взаємозв'язок між наукою та культурою як проблема.

2. Наукова культура.

3. Особливість науки як діяльності.

 

Література

  1. Мамардашвили М. Наука и культура. – електронная версия: http://ru.philosophy.kiev.ua/library/mmk/science.html
  2. Мамардашвили М.К. Культура и мысль. // ФСМ, 1990, № 6.
  3. Мамардашвили М.К. Мысль в культуре. // в кн. Как я понимаю философию. - Москва, 1992.

 

Практикум № 2 за роботою М.Хайдеггера "Наука й осмислення".  

1. Осмислення як інтелектуальна процедура.

2. Предметний розгляд природи.

3. Можливості та перспективи осмислення науки.

Література

  1. Хайдеггер М. Наука и осмысление. - електронная версия:  http://www.philosophy.nsc.ru/BIBLIOTECA/PHILOSOPHY_OF_SCIENCE/Haidegger/xaid_2.htm
  2. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. - К.: Ваклер 1996.

 

Практикум № 3 за роботою Дж.Холтона "Що таке "антинаука"? "

1. Проблема демаркації наукового та позанаукового знання.

2. Антинаука та проблема істини.

Література

Холтона Дж. Что такое "антинаука"? - електронная версия: http://www.philosophy.nsc.ru/BIBLIOTECA/PHILOSOPHY_OF_SCIENCE/HOLTON/lgenauka1.htm

 

Блок 2.

Практикум № 1. за роботою Т.Куна "Структура наукових революцій.  Доповнення 1969 р."     

1. Парадигмальний підхід до реконструкції історії науки.

2. Парадигма та дисциплінарна матриця як концепти.

Література

Кун Т.Структура научных революций. Дополнение 1969 г. - електронная версия: http://ru.philosophy.kiev.ua/library/kuhn/01/00.html

 

Практикум № 2. за роботою Л.Лаудана "Наука і цінності".   

1. Консенсус та дисенсус як форми розв'язання наукових спорів.

2. Ієрархічна структура наукових дебатів.

3. Сітьова модель наукової раціональності.

Література

Лаудан Л. Наука и ценности. - електронная версия: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/laudan.html

 

Практикум № 3.  за роботою М.Клайн "Математика.  Втрата визначеності".

1. Реконструкція історії математики М.Клайном.

2. Теза "втрати визначеності" – аргументи "за" і "проти".

3. Концепція множинності математики.

Література

Клайн М."Математика. Утрата определенности". - М., 1988.

 

Ускладнений рівень.

Виконується письмово, обсяг:  1 сторінка.

Обрати 2 питання.

1. Як позначається позиція спостерігача на способі опису нелінійної системи?

2. Як змінилось розуміння природи багатоманітності зі створенням фрактальної геометрії?

3. Поясніть, які зміни вносить в картину світу, зокрема в розуміння простору-часу, теорія  суперструн.

4. Якими є світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів?

5. Проблема скінченності і нескінченності простору і часу в контексті космологічних уявлень: класичних (Н'ютон), релятивістських (Ейнштейн, Фрідман), сучасних (Вайнберг, Лінде).

6. Проблема незворотності часу в класичній, некласичній, постнекласичній фізиці.

7. Яким є внутрішній час систем, що самоорганізуються?

8.    Як пов’язані просторово-часові властивості матеріального світу з іншими його властивостями і діючими в ньому фізичними законами?

 

Література

1. Філософія науки : підручник / І. С. Добронравова, Л. І. Сидоренко, В. Л. Чуйко та ін. ;за ред. І. С. Добронравової. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2018. – 255 с.

2. Добронравова И.С.  Синергетика: становление нелинейного мышления. Киев: “Лыбидь”, 1990. Гл.2,  §2-4. http://www.philsci,univ.kiev..ua

3. Пайтген Х.-О., П.Х.Рихтер “Красота фракталов. Образы динамических систем”, М. Мир, 1993, 176с.  432с.

4. Пригожин И., Стэнгерс И. Время, хаос, квант. М.,:“Прогресс”. 1994.

5. Мандельброт Б.Фрактальная геометрия природы. – Москва: Институт компьютерных исследований, 2002, 656 с.

6. Вайнберг С. Первые три минуты. М., 1981.

7. Грин Б. Элегантная Вселенная М., 2004.

8. Линде А. Д. Раздувающаяся Вселенная // Успехифизических наук. 1984. Т. 144, вып. 2. С. 177—214.

9. Линде А.Д. Фізика элементарных частиц и инфляционная космология. - М.: Наука, 1990.

10. Молчанов Ю.Б. Четыре концепции времени в философии и физике. - М.,1977.

 

Підсумкова модульна контрольна робота

Форма – набір тестових завдань закритого та відкритого типу. Питання формулюються в межах змісту наступних тем.

1. Наука в контексті культури: вплив науки на культури й навпаки; наука та інші форми культури (філософія, релігія, мораль, ідеологія); наука як цивілізаційний феномен, наука в сучасному світі.

2. Проблема істини: концепції істини, особливості математичної істини, зміна статусу істини в науці.

3. Класичний, некласичний і постнекласичний тип раціональності: зміна основних норм, ідеалів та цінностей наукового пізнання, проблема взаємодії суб’єкту та об'єкту пізнання.

4. Основні програми обґрунтування засад математики – логіцизм, інтуїціонізм, формалізм, конвенціалізм, конструктивізм: сутність програми, її переваги та обмеження.

РЕКОМЕНДОВАНА  ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

 

1. Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. – 223 с.

2. Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня філософія науки. Підручник. — К.: Логос, 2009, 243с.

3. Методологія та організація наукових досліджень : навч. посіб. / І. С. Доб-ронравова, О. В. Руденко, Л. І. Сидоренко та ін. ; за ред. І. С. Добронравової (ч. 1), О. В. Руденко (ч. 2). – К. : ВПЦ "Київський університет", 2018. – 607 с. Розділ 1-6.

4. Ратніков В. С. Основи філософії науки і філософії техніки: навчальний посібник / В. С. Ратніков– Вінниця : ВНТУ,2012. –291 с.

5. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. С-Пб. – 1997

6. Філософія науки : підручник / І. С. Добронравова, Л. І. Си-доренко, В. Л. Чуйко та ін. ;за ред. І. С. Добронравової. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2018. – 255 с.

7. Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред.. Л. В. Губерського; худож.-оформлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2013. – 510 с. (Добронравова І.С., Сидоренко Л.І., Петрущенков С.П., Руденко О.В., Шашкова Л.О. та ін. )

 

 

Додаткова:

 

1. Беляев Е. А., Перминов В. Я. Философские и методологические проблемы математики. - Москва, 1981.

2. Бурбаки М. Элементы математики: очерки по истории математики.- М., 1963.- 292с.

3. Добронравова И. С. Философия науки как практическая философия/ И. С. Добронравова // Практична філософія. – 2009 – № 1. - С.43 -54

4. Клайн М."Математика. Утрата определенности". - М., 1988.

5. Кохановский В.П., Пржиленский В.И., Сергодеева Е.А. Философия науки. – М. – Ростов-на-Дону: МарТ, 2005. – 496 с.

6. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. - М., Дом интеллектуальной книги, - 1998. – електронная версия: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Nikiforov.html

7. Перминов В. Я. Философия и основания математики. - М.: Прогресс – Традиция, - 2001.

8. Ратніков В.С., Макаров З.Ю. Історія та філософія науки. Хрестоматія. – Вінниця: Нова книга, 2009. – 416 с.

9. Рузавин Г.И. Философские проблемы оснований математики. - М., 1983.

10. Самардак М. М. Філософія науки: напрями, теми, концепції / Самардак М. М. – К.: ПАРАПАН, 2011. – 204 с.

11. Степин В.С. Теоретическое знание. М.,  «Прогресс-Традиция». 2000.

12. Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997.– електронная версия: http://ru.philosophy.kiev.ua/library/fnt/00.html

Іспит

Екзаменаційний білет включає теоретичне питання та тестове завдання: 5 питань відкритого типу.

Питання до іспиту

  1. Філософія як феномен сучасної культури: багатомірність філософії, основні тенденції розвитку, ситуація на пострадянському просторі.
  2. Наука як соціокультурний, цивілізаційний феномен і соціальний інститут.
  3. Проблема виникнення науки.
  4. Взаємозв'язок філософії і науки: історичні форми і сучасність.
  5. Наука як предмет філософського дослідження: різноманіття форм і підходів.
  6. Гносеологія як теоретична реконструкція процесу наукового пізнання.
  7. Наукове знання як предмет філософської рефлексії.
  8. Норми й ідеали наукового знання.
  9. Проблема обгрунтування наукового знання.
  10. Філософські концепції істини.
  11. Методологія науки як галузь філософського знання.
  12. Методологiчні концепції та підходи.
  13. Предмет філософії науки.
  14. Етика науки.
  15. Філософські основи науки.
  16. Сциєнтичні напрямки у філософії.
  17. Позитивізм як традиція: основні етапи розвитку.
  18. Сучасна філософія науки: загальна характеристика.
  19. Класичний, некласичний і постнекласичний типи раціональності.
  20. Техніка i новітні технології як предмет сучасного філософського осмислення.
  21. Проблема істини й ідеали математичного пізнання.
  22. Проблема існування математичних об'єктів.
  23. Математика як мова науки.
  24. Концепція множинності математики.
  25. Проблема математизації гуманітарних і соціальних наук.  
  26. Філософський зміст програм обґрунтування математики: програма логіцизму.
  27. Філософський зміст програм обґрунтування математики: програма інтуїтивізму.
  28. Філософський зміст програм обґрунтування математики: програма формалізму.
  29. Філософський зміст програм обґрунтування математики: програма конвенціоналізму та ефектизму.
  30. Філософський зміст програм обґрунтування математики: програма конструктивізму.