-

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

кафедра філософії та методології науки

Укладач: доцент Комар О.В.

 

Робоча програма дисципліни

“Філософія”

 

для бакалаврів факультету кібернетики


  

Дисципліна “Філософія” є нормативною. Викладається на 4 курсі факультету кібернетики у 1 семестрі.

Загальна кількість годин – 199.

З них:

Керівництво самостійною роботою студентів –  14 годин.

Консультації –  26 годин.

Перевірка модульних контрольних робіт — 31 година.

Форма підсумкового контролю: іспит (43 години).

  

Мета і завдання навчальної дисципліни "Філософія":

Забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.

Предмет навчальної дисципліни "Філософія":

Виходячи з того, що філософія вивчає граничні засади визначення місця людини в світі, можливостей людського пізнання і діяльності, сенсу людського життя, предметом дисципліни виступають філософія як феномен культури, світовий історико-філософський процес, включаючи дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності в розумінні дійсності та ставлення до неї.

Вимоги до знань та вмінь: розуміти сутність філософських проблем, тем, ідей, вміти аналізувати філософські та наукові тексти, висловлювати власні міркування.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми: підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Нормативна навчальна дисципліна “Філософія” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни:

максимальна кількість балів, які студент може отримати сумарно за модулями становить 60 балів, кількість балів, які необхідні для отримання відповідної оцінки за кожний змістовний модуль впродовж семестру - 0-25, додаткові письмові види робіт – 0-10 балів; кількість балів на іспит - 0-40.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Оцінювання за формами контролю:

Письмові модульні контрольні роботи (2 упродовж семестру):

Експрес-контроль на лекціях:

- Робота на практичних заняттях:

Самостійна робота (на вибір студента, не обов’язкові форми роботи; загальна кількість балів за додатковими роботами — не більше 10):

- Підсумковий контроль у формі іспиту – від 0 до 40 балів.

Шкала оцінювання

В балах

Шкала університету

За шкалою ECTS

90 –100

відмінно – 5

А – відмінно

85 – 89

75 – 84

добре – 4

В – добре (дуже добре)

С – добре

65 – 74

60 – 64

задовільно – 3

D – задовільно

E – задовільно (достатньо)

35 – 59

незадовільно – 2

FX – незадовільно з можливістю повторно здавати

1-34

Незадовільно – 2

F – незадовільно

з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

 

Тематичний план дисципліни

Назва теми

Години

Лекції

Практ./

Сем.

 Сам.

 І. Формування і розвиток філософських уявлень

1

Вступ до філософії. Філософія у структурі культури.

1

2/2

 

2

Зародження філософії. Міфологія та найдавніші філософські системи: східна (індійська та китайська), західна (греко-римська).

1

2/2

 

3

Антична філософія Греції та Риму.

1

2/2

 

4

Середньовічна та ренесансна філософія

1

2/2

 

5

Філософія Нового часу

1

2/2

 

6

Філософія епохи Просвітництва та НКФ

1

2/2

 

7

Філософія ХІХ ст. та сучасні філософські напрями

 

1

4/4

 1

 

Модульна контрольна робота І.

 

15

 

 

ІІ. Фундаментальні проблеми філософії

 

 

 

8

Проблема буття у філософії. Метафізика. Онтологія.

2

4/4

 1

9

Філософія свідомості. Свідомість і мова.

2

4/4

1

10

Епістемологія: основні проблеми теорії пізнання.

2

4/4

1

11

Філософська антропологія: теорії сутності людини.

2

2/2

1

12

Сенс і спрямованість людського буття.

1

2/2

1

13

Соціальна філософія: індивід, суспільство і держава.

1

2/2

 

14

Українська філософія

 

 

8

 

Модульна контрольна робота ІІ.

 

16

 

Плани лекцій

 І. Формування і розвиток філософських уявлень

Тема 1. Вступ до філософії. Філософія у структурі культури

1. Поняття філософії. Передумови філософського осмислення світу та предмет філософії.

2.Структура філософського знання. Основні філософські підрозділи: онтологія, теорія пізнання, етика або практична філософія, філ. антропологія, соціальна філософія, філос. логіка, естетика, ф. та методологія науки. Додаткові структурні розділи: аксіологія, філософія конкретних наук (ф. математики, фізики, історії, біології), філософія свідомості, філософія мови, філософія техніки, філософія культури та ін.

3. Філософія як феномен культури:

1.     Антропологічні, епістемологічні, аксіологічні та етичні джерела філософії.

2.     Поняття культури та дві концепції культури і цивілізації (лінійна та циклічна).

3.     Культурно-історичні особливості виникнення філософії. “Географія філософії”: східна та західна парадигми античності, континентальна та англо-американська — сучасності.

Тема 2. Зародження філософії. Міфологія та найдавніші філософські системи: східна (індійська та китайська), західна (греко-римська)

1.     Особливості та основні риси міфологічної свідомості: генетизм, символізм, синкретизм, тотемізм, анімізм, фетишизм, магія. Роль слова і мови в міфологічних уявленнях. Проблема часу у міфології. Перехід від міфології до філософії як перехід від світовідчуття до світорозуміння, від чуттєво-образного до абстрактно-логічного мислення.

2.     Східна філософія:

1) Традиційний тип цивілізації, відмінність від техногенного. Ідея замкненості, часу, цінність традиції.

2) Філософія Стародавньої Індії. Веди і найдавніші релігійно-філософські системи. Ортодоксальні (веданта, санкх'я, йога, ньяя, вайшешика, міманса) та неортодоксальні (чарвака-локаята, джайнізм, буддизм) школи. Трансформація філософських шкіл у релігійні системи. Ідея пізнання та істини. Ставлення до життя. Песимізм і гуманізм.

3) Філософія Стародавнього Китаю. Даосизм і конфуціанство. Ставлення до природи (ідея єдності та невтручання та недіяння). Категорія “дао”. Державницько-бюрократична філософія Конфуція.

3. Передумови виникнення філософії у Стародавній Греції. Грецька міфологія (хтонічний та олімпійський періоди) за творами Гесіода та Гомера, ідея виникнення, зооморфізм та антропоморфізм гр. релігії. Роль математичних знань у виникненні філософії.

Тема 3. Антична філософія Греції та Риму

1. Філософія досократиків:

a.     Натурфілософські пошуки першоначала в Мілетській школі, Піфагорійському союзі та філософії Геракліта.

b.     Проблема буття в Елейській школі. Вчення про буття Парменіда, тотожність мислення та буття, апорії Зенона.

c.      Від єдності до множинності: Емпедокл, Анаксагор і грецькі атомісти. Проблема необхідності та випадковості.

d.     Проблема чуттєвого та раціонального в епістемології досократиків: ідея первинних і вторинних якостей, розрізнення знання і гадки.

2. Класична доба грецької філософії.

a.     Софісти і Сократ. Логіка, риторика і філософський метод. Етика і теорія пізнання: тотожність істини, краси і блага.

b.     Філософія Платона: теорія ейдосів, мнемонічна теорія пізнання, теорія ідеальної держави;

c.      Філософія Аристотеля: критика Платона, вчення про форму та матерію, проблема руху і 4 причини, систематизація наук, метафізика, психологія, логіка, соціальні погляди.

3. Елліністична філософія.

a.     Передумови виникнення, головні особливості;

b.     Основні школи: кініки, скептики, стоїки, епікурейці, неоплатоніки.

Тема 4. Середньовічна та ренесансна філософія

1. Філософія середньовіччя:

       I.            Християнство і філософія: теологія та її служниця. Основні філософські ідеї християнства. Роль Біблії.

    II.             

 III.            Основні ідейні етапи розвитку с.ф.:

а) апологетика;

б) патристика;

в) схоластика.

IV.            Проблема універсалій.

2. Філософія Ренесансу:

1.     культурно-історичні передумови змін;

2.     рух гуманістів;

3.     натурфілософські ідеї епохи Відродження:

а) пантеїзм Н. Кузанського і Дж. Бруно;

б) природа як математичний універсум (Галілей).

4. соціально-політичні ідеї: утилітаризм Макіавеллі, утопії Кампанелли і Мора.

Тема 5. Філософія Нового часу

1.     Емпіризм та раціоналізм: загальні ідеї, осн. представники.

2.     Ідея систематизації наук і проблема єдиного методу:

                               I.            емпіричний метод Ф.Бекона, проблема індукції, ідоли розуму

                            II.            раціоналістичний метод Декарта: метод універсального сумніву, принцип cogito, ergo sum; основні правила методу, обмеженість дедукції.

3.     Ідея субстанції:

                               I.            дуалістична онтологія Декарта: ідея Бога, матеріальна та духовна субстанції, проблема свідомості

                            II.            монізм Спінози: субстанція, модуси і атрибути

                         III.            плюралістична монадологія Лейбніца: монади, ідея множинності світів, принцип наперед встановленої гармонії.

4.     Епістемологічні проблеми ф-ї НЧ:

       I.            проблема джерела, змісту та засобів пізнання: емпіричний (відмінність між емпіризмом та сенсуалізмом, tabula rasa) та раціоналістичний варіанти (вроджені ідеї, інтелектуальна інтуїція)

    II.            проблема скептицизму: Дж.Берклі та Д.Юм (Г’юм).

Тема 6. Філософія Просвітництва. Німецька класична філософія

1.     Філософія Просвітництва. Основні просвітницькі ідеї: ідея розуму, соціальних свобод, прогресу і природи людини.

2.     Філософія І.Канта:

       I.            „коперніканський переворот” у філософії, ідея трансценденталізму;

    II.            систематика чистого розуму та апріорні форми свідомості;

 III.            антиномії чистого розуму і річ-у-собі;

IV.            категоричний імператив і засади кантіанської етики.

3.     Філософія Г. Фіхте: ідея „Я” і природи, проблема „речі-у-собі”.

4.     Філософія Г.В.Ф. Гегеля: система абсолютного ідеалізму, діалектичний метод. Онтологія, логіка і теорія пізнання.

 

Тема 7. Філософія ХІХ ст. та сучасні філософські напрями

1.     Криза філософії на межі ХІХ і ХХ ст.

2.     Раціоналізм класичної філософії та бунт проти розуму у філософії кінця ХІХ ст. Формування нових філософських парадигм: продовження класики, ірраціоналізм, новітні напрямки, що приймають ідею розуму.

3.     Послідовники НКФ: неокантіанство та неогегельянство.

4.     Головні ідеї філософії життя:

                               I.            Концепція волі Ф.Ніцше та А.Шопенгауера.

                            II.            Інтуїтивізм А.Бергсона.

5.     Філософські ідеї фрейдизму та неофрейдизму.

6.     Формування позитивістської парадигми.

                               I.            Позитивізм І хвилі (О. Конт, Спенсер, Дж.С. Міль).

                            II.            Позитивізм ІІ хвилі (емпіріокритицизм Е.Маха та Р.Авенаріуса).

7.     Екзистенціальна філософія:

                               I.            Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм.

                            II.            Російський екзистенціалізм: Шестов і Бердяєв.

                         III.            Ідея свободи і відповідальності, проблема сенсу життя і природи людини у філософії Сартра і Камю.

8.     Аналітична філософія і логічний позитивізм (ІІІ хвиля позитивізму).

9.     Феноменологія, герменевтика, філософська антропологія.

10.                       Структуралізм і постмодернізм.

Тема 8. Проблема буття у філософії. Метафізика. Онтологія

1.     Буття і суще. Буття і небуття. Сутність і існування.

2.     Поняття субстанції. Монізм, дуалізм, плюралізм. Матеріалізм та ідеалізм. Субстанція і акциденція. Модуси та атрибути субстанції.

3.     Закони буття.

4.     Абсолютне та відносне буття. Ієрархія буттєвих форм.

5.     Специфіка людського буття. Світ, реальність, дійсність. Скінченність і темпоральність людської екзистенції.

6.     Метафізика та онтологія як науки про буття і суще. Походження терміну метафізика. Зміна уявлень про метафізику протягом формування історії філософії. Позитивістська критика метафізики.

7.     Простір, час, матерія. Детермінізм та індетермінізм.

Тема 9. Філософія свідомості. Свідомість і мова

1.     Поняття свідомості і самосвідомості. Свідоме та несвідоме.

2.     Структура свідомості. Свідомість і самість. Проблема тотожності особистості.

3.     Психофізична проблема: співвідношення „душі” і „тіла”. Основні сучасні теорії співвідношення свідомості і мозку (т. тотожності, функціоналізм, дуалізм властивостей).

4.     Феноменальний рівень свідомості і інтенціональність як характеристика свідомості.

5.     Проблема відношення свідомості до об'єктивної реальності.

6.     Свідомість і мова. Теорії виникнення мови. Зв'язок мови і пізнання.

 

Тема 10. Епістемологія: основні проблеми теорії пізнання

1.     Проблема визначення знання:

                               I.            різновиди знання;

                            II.            знання як істинне обґрунтоване переконання.

2.     Основні умови знання – істина і обґрунтування:

                               I.            поняття та теорії істини: кореспондентна, когерентна, прагматична; парадокси істини;

                            II.            теорії обґрунтування: фундаменталізм/когерентизм, інтерналізм/екстерналізм.

3.     Скептицизм:

                               I.            різновиди скептицизму;

                            II.            два види скептичних аргументів;

4.     Природа та джерела пізнання:

                               I.            емпіричне та раціональне, свідоме та несвідоме у пізнанні;

                            II.            знання як еволюційний феномен.

5.     Пізнання і мова:

                               I.            суб'єкт, об'єкт, пізнання; конструювання versus відображення; пізнавальна та соціалізуюча функція мови; індивідуальне та соціальне у пізнанні.

Тема 11. Філософська антропологія: теорії сутності людини

1.     Предмет філософської антропології.

2.     Проблема „природи людини”: історичний та сучасний контекст.

3.     Екзистенціалістська та есенціалістські концепції сутності людини.

4.     Людина як „суспільна тварина”: роль суспільства у формуванні людської цивілізаційної ойкумени. Фактор культури.

Тема 12. Сенс і спрямованість людського буття

1.     Проблема скінченності людського буття як умова філософствування. Філософське осмислення смерті та безсмертя.

2.     Основні підходи до проблеми сенсу людського існування. Існування і сутність.

3.     Цілепокладання, цінності і мета як фактори формування осмисленості буття людини.

Тема 13. Соціальна філософія: індивід, суспільство і держава

1.     Проблема співвідношення індивіда і суспільства.

2.     Основні теорії походження держави.

3.     Проблема влади і соціальної нерівності.

4.     Ідея побудови громадянського суспільства.

5.     Проблема соціальних утопій.

 

Семінарські заняття

Семінарські заняття проводяться у двох формах – підготовки доповідей за темою з подальшим обговоренням і семінару-диспуту.

Семінар-диспут має форму організованої дискусії на задану тему. Викладач пропонує тему та проблемні питання для обговорення, студентська аудиторія поділяється на активних учасників, що формують команди, і спостерігачів-коментаторів. До першої категорії належать ті студенти, мають чітко визначену позицію стосовно теми і здатні її відстоювати (у залежності від кількості різних поглядів утворюються команди), до другої – ті, що не визначились щодо власної позиції, однак для обох обов'язкове ознайомлення з темою. Кожна команда виставляє промовця, який репрезентує її думку. Викладач виступає у якості ведучого-модератора, який надає право голосу. Етапи диспуту:

1.     Виступ промовців від кожної команди, які наводять найбільш переконливі аргументи на користь представленої позиції (до 10 хвилин).

2.     Запитання до кожної групи від опонентів, спостерігачів і модератора. Відповіді команд.

3.     Дискусія за схемою: 1) на підставі доповідей опонентів та відповідей висуваються контраргументи; 2) відповідь на контраргументи, яка може здійснюватись таким чином: а) уточнення, доповнення або корекції власної концепції, б) доведення хибності або неправомірності контраргументів; 3) повторення схеми іншою командою. Протягом дискусії свою думку можуть висловлювати спостерігачі.

4.     За регламентом (10-15 хвилин до кінця пари) модератор зупиняє обговорення і надає кожній з команд право виступити з заключним словом (до 2-х хвилин).

5.     Слово надається спостерігачам, які мають оцінити переконливість аргументів кожної з команд (причому оцінюються не учасники, а лише аргументованість репрезентованих позицій).

6.     Модератор підсумовує результати диспуту, окреслюючи позитивні (щодо яких дійшли згоди учасники) і негативні (щодо яких не дійшли згоди) моменти.

Теми семінарів-диспутів визначаються викладачем за основними проблемами філософії після узгодження зі студентами.

Теми семінарських занять

Тема 1. Виникнення філософії та найдавніші філософські системи

1.     Міфологія як передумова виникнення філософії. Основні риси міфологічного світогляду.

2.     Філософія Стародавньої Індії. Ортодоксальні та неортодоксальні школи.

3.     Філософія Стародавнього Китаю. Даосизм і конфуціанство.

4.     Особливості виникнення філософії у Стародавній Греції.

Основна література

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. - М., 2001.

Кесседи Ф.Х. От мифа к логосу. - М., 1972.

Рассел Б. Історія західної філософії. — К., 1995.

Рекомендована література для додаткового читання

Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. - М., 1990.

Ортега- и Гассет Х. Что такое философия? - М., 1991.

Філософія. Курс лекцій.- К., 1993. Розділ 1, лекція 1.

Хайдеггер М. Что такое философия//Вопр. философии. 1993, №7.

Радхакришнан С. Индийская философия: В 2 т.— Спб., 1994.

Мудрецы Китая. — СПб., 1994.

Конфуций. Уроки мудрости: Сочинения. — М., 1998.

Торчинов Е. Даосизм. — СПб., 1993.

Тема 2. Антична філософія Греції та Риму

1.     Досократична філософія

                               I.            Натурфілософські ідеї Мілетської школи, Піфагорійського союзу, Геракліта, Емпедокла та Анаксагора;

                            II.            Проблема буття в Елейській школі. Апорії Зенона.

2.     Класичний період грецької філософії:

       I.            Атомізм Левкіппа та Демокріта;

    II.            Антропологічний поворот у філософії софістів та Сократа;

 III.            Філософія Платона;

IV.            Філософія Арістотеля.

3.     Елліністична філософія:

                               I.            соціально-політичні передумови формування нового типу філософствування та основні риси ел. філософії;

                            II.            основні напрямки: скептицизм, кінічна філософія, стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм.

Основна література

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997.

Рассел Б. Історія західної філософії. — К., 1995.

Рекомендована література для додаткового читання

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М., 1991.

Асмус В.Ф. Античная философия. — М., 1999.

Антология мировой философии: В 4-х томах. - М., 1969.

Аристотель. Метафизика. - М., 1975. Соч. в 4-х тт. Т.

Платон. Соч.: В З т.- М., 1971.

Тема 3. Філософія середньовіччя

1.     Роль християнства у становленні середньовічної філософії.

2.     Основні періоди:

                               I.            апологетика;

                            II.            патристика;

                         III.            схоластика.

3.     Центральні проблеми середньовічної філософії: проблема співвідношення розуму та віри, душі і тіла, проблема універсалій.

Основна література

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., І994-1997

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

Рекомендована література для додаткового читання

Августин Аврелий. Исповедь. – М., 1991.

Антология мировой философии: В 4-х томах. – М., 1969.

Боэций. “Утешение Философией” и другие трактаты М., 1990.

Тема 4. Філософія епохи Відродження

1.     Становлення філософії Відродження як критика схоластики. Основні ідеї: ставлення до людини і гуманізм, ставлення до природи і натурфілософія.

2.     Натурфілософські та діалектичні пошуки у філософії Дж.Бруно та М.Кузанського.

3.     Соціально-політичні ідеї: утилітаризм Н.Макіавеллі, утопії Т.Мора, Т.Кампанелли.

Основна література

Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії ХV-ХVІІ ст. —К., 1994.

Рассел Б. Історія західної філософії. — К., 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997

Рекомендована література для додаткового читання

Валла Л. Об истинном и ложном благе. О свободе воли. — М., 1989.

Роттердамський Е. Похвала глупоті. Домашні бесіди — К., 1993.

Кузанский Н. Сочинения в 2-х т. — М., 1979.

Бруно Дж. Диалоги. — М., 1949.

Макиавелли Н. Государь. — Мн., 1998.

Кампанелла Город Солнца — М., 1952.

Тема 5. Філософія Нового часу

1.     Наукова революція 17 ст. та її філософські наслідки. Емпіризм та раціоналізм як основні напрями філософії Нового часу.

2.     Проблема наукового методу: емпіричний метод Ф.Бекона та раціоналістичний метод Р.Декарта.

3.     Проблема пізнання: емпіризм та сенсуалізм проти раціоналізму (Бекон, Декарт, Лейбніц, Локк, Берклі). Соліпсизм як філософська проблема. Скептицизм Д.Юма.

4.     Проблема субстанції: монізм Спінози, дуалізм Декарта, плюралізм Лейбніца.

Основна література

Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії ХV-ХVІІ ст. —К., 1994.

Рассел Б. Історія західної філософії. — К., 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997.

Рекомендована література для додаткового читання

Бэкон Ф. Сочинения: В 2т.- М., 1972.

Декарт Р. Сочинения: В 2 т.- М.,1989.

Лейбниц Г.В. Сочинения в 4-х томах., - М.: Мысль, 1984.

Тема 6. Просвітницька філософія. Німецька класична філософія

1.     Поняття Просвітництва. Ідея розуму і природи людини.

2.     Німецька класична філософія: основні ідеї і пердставники.

3.     Філософія І.Канта:

                               I.            Коперніканський переворот у філософії. Трансцендентальна ідея Канта.

                            II.            Вчення Канта про апріорні форми свідомості. Феномен і “річ-у-собі”.

                         III.            Категоричний імператив і універсалістська етика Канта.

4. Основні риси ідеалістичної концепції Й.Фіхте. Ідея науковчення.

5.     Філософія Г.Гегеля: діалектичний метод, стадії розвитку абсолютного духу. Систематизація наук.

 Основна література                                                     

Рассел Б. Історія західної філософії. — К., 1995.

Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997.

Рекомендована література для додаткового читання

Вольтер Философские повести. — М., 1954.

Руссо Ж.-Ж. Трактаты. — М., 1969.

Кант И. Пролегомены ко всякой метафизике, могущей появиться как наука//Кант И. Соч. в 6-ти т. - М., 1965. Т.4.

Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т.- М., 1974

Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. — СПб., 1997.

Тема 7. Філософія ХІХ-ХХ ст.

1.     Криза у філософії ХІХ ст. Критика раціоналізму. некласична філософія.

2.     Продовження класичної традиції у неокантіанстві та неогегельянстві.

3.     Основні ідеї філософії життя. Ідея “волі” у філософії А.Шопенгауера і Ф.Ніцше.

4.     Філософія несвідомого З.Фрейда та її трансформації у неофрейдизмі.

5.     Прагматизм як напрям сучасної філософії.

6.     Основні ідеї екзистенціалізму.

7.     Позитивістська критика філософії. Три хвилі позитивізму.

8.     Аналітична філософія: проблема мови, аналітичний метод, розмаїття сучасних форм.

9.     Герменевтична та феноменологічна філософія.

10.                       Структуралізм та постмодернізм.

Основна література

Губерський Л.В., Надольний І.Ф. та ін. Філософія. — К., 2001.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. - М., 2001.

Рекомендована література для додаткового читання

Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. — К., 1996.

Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Тема 8. Проблема буття

1.     Онтологія і метафізика: основні проблеми. Історична зміна уявлень про метафізику.

2.     Онтологічні категорії. Буття і суще. Буття і небуття. Сутність і існування.

3.     Буття необхідне і контингентне. Субстанція і акциденція, модуси і атрибути субстанції. Філософські докази буття Бога.

4.     Сучасні онтологічні проблеми: простір, час, матерія. Детермінізм та індетермінізм.

5.     Метафізична проблема людської екзистенції.

Основна література

Введение в философию. Под редакцией И.Фролова. Гл.5. Бытие.

Корет Э. Основы метафизики. — К., 1998.

Философия. Под редакцией Губина В.М. - М., 1997. Ч.II. Гл.I. Онтология: учение о бытии.

Філософія. Курс лекцій. - К., 1993. Розділ ІІІ. Проблема буття.

Рекомендована література для додаткового читання

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.,1986.

Хайдеггер М. Бытие и время.- М., 1997.

Тема 9. Філософія свідомості

1.     Поняття свідомості і самосвідомості. Свідоме та несвідоме. Психофізична проблема.

2.     Структура свідомості. Проблема тотожності особистості.

3.     Основні сучасні теорії співвідношення свідомості і мозку (т. тотожності, функціоналізм, дуалізм властивостей).

4.     Феноменальний рівень свідомості і інтенціональність.

5.     Свідомість і мова.

Основна література

Радугин А.А. Философия. Курс лекций. - М., 1995.

Мамардашвили М. Сознание как философская проблема //"ВФ". 1990. №10.

Проблема сознания в современной западной философии. - М., 1989.

Рекомендована література для додаткового читання

Фрейд З. "Я" и "оно". - М., 1990. - С.68-107.

Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. - М.,1995.

Прист С. Теории сознания. — М., 2000.

Сёрл Дж. Открывая сознание заново. — М., 2002.

Райл Г. Понятие сознания. — М., 2000.

Гуссерль Э. Картезианские размышления. — СПб., 1998.

Тема 10. Основні проблеми епістемології

1.     Знання: достатні та необхідні умови визначення. Форми знання: фактуальне і процедурне (знання що і знання як), пропозиційне і невербалізоване, експлітитне та імпліцитне. Знання і пізнання.

2.     Скептицизм і агностицизм: межі пізнання і достовірність.

3.     Теорії обґрунтування (фундаменталізм, когерентизм) та теорії істини (кореспондентна, когерентна, прагматична).

4.     Джерела знання: чуття та розум. Емпіризм та раціоналізм. Проблема a priori.

 Основна література

Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. – К., 2002.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія : Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .

Дж.Тейчман, К.Эванс. Философия (кембриджский курс) // www.zipsites.ru Введение в философию. Под редакцией И.Фролова. - М., 1989. Гл. Познание.

Рекомендована література для додаткового читання

Бэкон Ф. Великое восстановление наук // Бэкон Ф. Соч. в 2-х томах, - М.: Мысль, 1971.- Т.1.— С. 156-184; 212-213; 217-243; 247-250; 291-310; 318-329.

Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Декарт Р. Сочин. в 2-х томах.- М.: Мысль, 1989. - Т.1. - С. 256-262; 285-286.

Хилл Т. Современные теории познания.- М.: Прогрес, 1965. - С.282-296.

Лекторский В.А. Субъект, Объект. Познание. - М., 1980.

Рассел Б. Человеческое познание. - М.,1957.

Рорти Р. Философия и зеркало природы. Новосибирск. Изд-во Новосиб. ун-та, 1997.— С. 97-103; 109-115.

Современные теории познания. (Отв. Ред. В.А.Лекторский). - М., 1992.

Тема 11. Філософська антропологія і соціальна філософія

1.     Місце людини у світі. Основні концепції людини.

2.     Проблема сенсу людського буття.

3.     Соціальне буття людини: єдність особистого і суспільного.

4.     Теорії суспільства та держави. Проблема утопій. Ідея громадянського суспільства.

5.     Проблема техніки і суспільства споживання.

Основна література

Філософія. Світ людини: Курс лекцій / Інститут філософії НАН України. — К., 1999.

Спиркин А.Г. Философия. Учебник для технических вузов. — М., 2000.

Рекомендована література для додаткового читання

Аггаци Э. Человек как предмет философии // Вопр.философии, 1989, № 2.

Бердяев Н.А. О назначении человека, гл.3. М., 1993.

Бубер М. Проблема человека // Два образа веры. М., 1995.

Гуревич П.C. Философская антропология. - М.,1997.

Камю А. Бунтующий человек.- М.,1990.

Концепции человека в современной западной философии. - М.,1988.

Проблема человека в западной философии. М., 1988.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М., 1987.

Юнг К. Проблема души современного человека //"ВФ". - 1989. - №1

 

У другому модулі студенти можуть обрати на основі запропонованих тем семінарських занять теми для дискусій з приводу фундаментальних філософських проблем. Дискусія передбачає зацікавлене і аргументоване обговорення теми, активну участь у ньому більшої частини аудиторії. Виступ, що репрезентує певну позицію, має спиратись на філософські тексти-першоджерела, запропоновані викладачем, як базові, так і додаткові, захищати чітко сформульовану і аргументовану позицію.

Теми семінарських занять з філософії на вибір на основі першоджерел

Проблема буття

1. Детермінізм та індетермінізм

К.Поппер Об облаках и часах

2. Метафізика: за і проти

ЗА: М.Хайдеггер Преодоление метафизики

ПРОТИ: Р.Карнап Преодоление метафизики логическим анализом языка

3. Проблема існування зовнішнього світу

Дж.Э.Мур Доказательство внешнего мира.

 

Проблема свідомості

1. Суб’єктивність свідомості і фізикалізм. Чи можливе об’єктивне пізнання свідомості?

Ф.Джексон Чого не знала Мері?

Т.Нагель „Каково быть летучей мышью?” // Д.Деннет, Д.Хофштадтер. Глаз разума

2. Свідомість і штучний інтелект

ПРОТИ: Дж.Серл (Сирл) Разум, мозг и программы

ЗА: А.Тьюринг Вычислительные машины и разум

3. Виникнення свідомості і еволюція: за і проти.

Р.Докинз Эгоистичный ген.

Д.Деннет Виды психики. Р.1, 6.

 

Проблема пізнання

1. Раціональне та ірраціональне у пізнанні

А. Логічні та нелогічні способи пізнання у філософії

Б.Рассел Мистицизм и логика

Б. Роль інтуїції у науковому пізнанні

А.Пуанкаре Интуиция и логика в математике/ О науке; Наука и гипотеза

2. Чи існують достатні та необхідні умови визначення знання?

Е.Геттіер Чи є істинне обґрунтоване переконання знанням?

3. Еволюційна теорія пізнання

А. Чи є пізнання формою адаптації?

Б. Чи можна пізнати об’єктивну реальність чи вона конструюється нашим пізнанням?

К.Лоренц Оборотная сторона зеркала

Г.Фоллмер Эволюционная эпистемология

Э. фон Глазерсфельд Введение в радикальный конструктивизм.

П.Ватцлавик Адаптация к реальности или адаптированная реальность?

Х. фон Ферстер О конструировании реальности

4. Об’єктивність і суб’єктивність пізнання.

М.Полани Личностное знание

К.Поппер Объективное знание.

 

Проблема мови

1. Чому слова мають значення? Хто (що?) визначає значення слів природної мови?

Х.Патнем Значення значення.

2. Мовні ігри. Чи існує приватна (особиста мова)?

Л.Вітгенштайн Філософські дослідження.

 

Філософія науки

1. Експеримент і теорія. Експеримент створює чи відтворює явища? Факт — це маленька теорія, чи теорія — великий факт?

Я.Хакинг Представление и вмешательство. Ч. 2. Эксперимент. Создание феноменов.

2. Наука — це єдина істинна форма знання чи успішна ідеологія?

П. Фейерабенд. Против методологического принуждения. Очерк анархистской теории познания. Введение, Р.1, Приложение 5. (Наука — миф современности).

 

 

Філософія і сучасність. Хто такі філософи і що таке філософія?

М.Шлик. Поворот в философии.

К.Поппер Все люди — философы.

 

Проблеми соціальної філософії

1. Соціальні утопії та антиутопії

Громадянське та „відкрите” суспільство.

Т.Мор Утопія

Т.Кампанелла Місто сонця

Платон Держава

К.Мангейм Ідеологія та утопія.

К.Поппер Відкрите суспільство та його вороги

2.  Сучасне суспільство індустріальне чи постіндустріальне?

Д.Белл Социальные рамки информационного общества

А.Тоффлер Третья волна

3. Критика суспільства споживання.

Г.Маркузе Одномерный человек

 Філософське питання техніки.

М.Хайдеггер Вопрос о технике.

4. Чи настав кінець історії?

Ф.Фукуяма Конец истории.

 

Проблема людини у філософії

1. Класична теорія філософської антропології. Сутність людини у її духовності?

М.Шелер Положение человека в космосе.

2. Екзистенціалістська теорія. Людина — проект самої себе?

а. Проблема свободи і відповідальності

Ж.-П.Сартр Экзистенциализм — это гуманизм

б. Проблема сенсу життя.

А.Камю Миф о Сизифе

3. Фрейдистська та неофрейдистська концепції. Несвідоме важливе ніж свідоме, а почуття — ніж думки?

З.Фрейд Я и Оно.

Э.Фромм Душа человека

4. Постмодерністська теорія. Чи є майбутнє у людини?

Ф.Фукуяма Наше постчеловеческое будущее.

 

Етика і проблема добра і зла

1. Що таке добро і зло? (Сократ: чи тому добро добре, що його люблять боги, чи боги люблять добро, бо воно добре?).

К.Лоренц Агрессия: так называемое зло.

2. Основні етичні концепції

Дж.Мур Принципы этики

3. Чи існують чесноти?

Е.Макінтайр Після чесноти.

 

Самостійна робота студентів

1. На самостійну роботу студентів виноситься обов’язкова для опрацювання тема “Українська філософія”, що має розглядатися за наступними питаннями:

1.     Зародження філософської думки у Київській Русі.

2.     Філософії в Україні у ХІV-ХVІІ ст. Полемічна література.

3.     Філософія Г.С.Сковороди.

4.     Кордоцентрична філософія П.Юркевича.

5.     Філософські ідеї в українських літературних творах.

6.     Українська філософія ХХ ст.: радянський та пострадянський періоди.

Питання опрацьовуються студентами самостійно за рекомендованою викладачем літературою, після чого виносяться на обговорення у час, відведений для самостійної роботи.

2. Упродовж семестру студент може обрати філософський текст-першоджерело обсягом 25-50 ст. (завершена праця або розділ книги, обсяг залежить від складності тексту) для самостійного опрацювання. Текст може бути запропонований викладачем або обраний самостійно після узгодження з викладачем (будь-який твір, що відповідає програмній темі і відображає важливі ідеї філософської персоналії або історичного періоду). Студент має підготувати на основі опрацьованого тексту письмову роботу обсягом 7 сторінок з такою структурою: 1 частина (обсяг 1-2 сторінки): стисла інформація про автора, його філософську творчість, основні твори, а також твір, обраний для аналізу; 2 частина (обсяг 3-4 сторінки): конспективний виклад-переказ основних ідей твору, ілюстрований цитатним матеріалом з посиланнями; 3 частина (обсяг 2 сторінки): творче есе-роздуми довільного характеру на тему ідеї (ідей), висловлених філософом у праці. Обов’язкове посилання на літературу (посилання на „Вікіпедію” не зараховуються!). Студент повинен уміти відповісти на додаткові запитання за текстом, аргументовано пояснити, з якої причини була обрана саме ця праця, проілюструвати свою розповідь цитатами.

Список рекомендованих текстів для додаткової роботи

1.     Платон: один із діалогів — „Апологія Сократа”, "Федр", "Менон", "Теетет", "Бенкет".

2.     Аристотель: "Метафізика", Ч.1, або "Категорії".

3.     Тіт Лукрецій Кар „Про природу речей” (Кн. 1-3).

4.     Марк Аврелій: "Наодинці з собою".

5.     Святий Августин (Августин Аврелій): "Сповідь".

6.     С.Боецій "Втішення філософією" ("Утешение философией").

7.     Б.Паскаль "Думки".

8.     Р.Декарт "Правила для керівництва розумом".

9.     І.Кант "Пролегомени".

10.            І.Фіхте „Про призначення вченого” (Лекції 1, 2, 4).

11.            А.Шопенгауер „Поняття волі”.

12.            А.Шопенгауер „Смерть і її відношення до незнищенності нашої сутності” („Смерть и ее отношение к неразрушимости нашего существа”.

13.           Ф.Ніцше „По той бік добра і зла” („По ту сторону добра и зла”).

14.            Г.Ріккерт Науки про природу і науки про культуру.

15.            Б.Рассел "Человеческое познание" (Р.1-2).

16.            Б.Рассел „Чому я не християнин” (збірник праць, обрати 2 статті).

17.            З.Фрейд "Психологія мас і аналіз людського Я”.

18.            З.Фрейд „Майбутнє однієї ілюзії”.

19.            Г.Бейтсон „Кроки у напрямку екології розуму”: статті „Кібернетичне пояснення”, „Надлишковість і кодування” (Избыточность и кодирование), „Свідома мета проти природи” (Сознательная цель против природы).

20.            К.Г.Юнг "Коллективное бессознательное".

21.           А.Камю "Бунтующий человек".

22.           М.Мамардашвили "Как я понимаю философию".

23.            М.Бердяєв „Філософія свободи. Смисл творчості”.

24.           "Проблема человека в западной философии" (Зб.), один з текстів:

Ж.-П.Сартр"Первичное отношение к другому: любовь, язык, мазохизм)"

М.Шелер"Положение человека в космосе"

М.Хайдеггер "Европейский нигилизм" або "Письмо о гуманизме"

(або можна обрати будь-яку статтю зі збірки «Время и бытие»).

25.           Л.Шестов"Апофеоз беспочвенности".

26.           Л.Вітгенштейн "Філософські дослідження" (Ч.1).

27.           Г.Маркузе "Одномерный человек".

28.           Й.Гейзінга "Homo Ludens".

29.           Х.Ортега-і-Гасет "Бунт мас" або "Що таке філософія".

30.           Ж.Бодріяр "Система речей".

31.           М.Фуко "Слова і речі. Археологія знання".

32.           Г.Башляр "Новый рационализм".

33.           Ж.Делёз "Логика смысла".

34.           П.Рикёр "Герменевтика и социальные науки".

35.           Б.Страуд "Аналитическая философия и метафизика".

36.           Я.Хаккінг "Уявлення і втручання” („Представление и вмешательство").

37.           Е. Макінтайр “Після чесноти”.

38.           Ч.Тейлор Етика автентичності”.

39.            Д.Хофштадтер, Д.Деннетт „Глаз Разума”: збірка праць, присвячених пізнанню, свідомості, мозку. Варіанти (вказуються обов’язкові для опрацювання праці, інші з розділу — за бажанням):

1)    Р.1. Самовідчуття — повністю;

2)    Р.2. У пошуках душі — А.Тьюринг „Обчислювальні машини і розум”, Д.Хофштадтер „Тест Тьюринга: бесіда у кафетерії”;

3)    Р.3. Від „заліза” до програм — Р.Доукінз „Егоїстичні гени і егоїстичні меми”.

4)    Р.5. Створена самосвідомість і свобода волі — Р.М.Смоллян „Чи є Бог даоїстом?”,  Дж.Сірл „Розум, мозок і програми”.

5)    Р.6. Внутрішнє око — Т.Нагель „На що схоже бути кажаном?” (Каково быть летучей мышью?) Р.Смоллян „Епістемологічний жах” (Эпистемологический кошмар).

40. Д.Деннет „Види психіки” (Р.1, 2, 5).

Додаткова література для самостійної роботи студентів

Витгенштейн Л. Философские работы. Ч.1.- М., 1994.

Гадамер Х.- Г. Истина и метод. М.: Прогресс, 1988. - С. 267-281; 615-628; 636-638.

Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология// Вопр.филос. - 1992. - N7.

Гуссерль Э. Кризис европейских наук и транцендентальная феноменология.

Делез Ж., Гватари Ф. Капитализм и шизофрения. Анти - Эдип.- M., I990.

Джемс У. Прагматизм.— Київ: Вид-во Україна, 1995. - С. 25-44; 98-117.

Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

Камю А. Бунтующий человек.- М.,1990.

Карнап Р. Философские основания физики.- M., 1971.

Кун Т. Структура научных революции. - М.,1977.

Кьеркегор С. Страх и трепет.- М., 1993.

Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.

Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.42.

Ницше Ф. Избранные произведения: В 2 кн.- М.,1991.

Ницше Ф. Антихрист (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

Ницше Ф. Воля к власти (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

Ницше Ф. К генеалогии морали (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

Ницше Ф. По ту сторону добра и зла (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

Ницше Ф. Сумерки богов (фрагменти) (на сайті "Скрижалі")

Ницше Ф. Так говорил Заратустра (в бібліотеці М.Мошкова)

Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? - М., 1991.

Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч.: В 2т. М.,1992.

Поппер К. Логика и рост научного знания.- М.,1983.

Пуанкаре А. Наука и гипотеза// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

Пуанкаре А. Ценность науки// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

Рассел Б. Человеческое познание. - М.,1957.

Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре//Культурология. ХХ век. Антология. - М., 1995. - С.63-103.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.

Спенсер Г. Синтетическая философия. - К., 1997.

Шопенгауэр А. Избранные произведения. - М.,1992.

Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки.- М., 1986.

Фрейд З. Психология бессознательного.- М.,1989.

Фрейд З. "Я" и "оно". - М., 1990. - С.68-107.[Я и Оно (в бібліотеці Д.Сатіна).

Фромм Э. Духовная сущность человека. // Филос. науки. 1990, № 8,9.

Хайдеггер М. Время и бытие.- М., 1993. - С.391-406.

Хайдеггер М. Бытие и время.- М., 1997.

Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. - М.,1995.

Питання до іспиту

1.     Поняття світогляду. Співвідношення філософії та світогляду.

2.     Історичні типи світогляду.

3.     Основні риси міфологічних систем.

4.     Філософія Стародавньої Індії.

5.     Філософія Стародавнього Китаю.

6.     Загальна характеристика давньогрецької філософії за основними періодами.

7.     Натурфілософські ідеї у давньогрецькій філософії.

8.     Проблема єдності та множинності у гр. філософії.

9.     Теорія ідей Платона.

10.                       Давньогрецький атомізм (Демокріт, Епікур).

11.                       Теорії держави та суспільства Платона і Арістотеля.

12.                       Філософія софістів і Сократа (метод та етичні ідеї).

13.                       Елліністична філософія: основні риси та напрямки.

14.                       Проблема чуттєвого та раціонального в давньогрецькій епістемології.

15.                       Проблема першоначала у філософії досократиків.

16.                       Апологетика: осн. ідеї і представники.

17.                       Патристика: осн. ідеї і представники.

18.                       Проблема співвідношення розуму та віри в середньовічній філософії.

19.                       Неоплатонізм і ранньохристиянська філософія.

20.                       Філософія Августина Блаженного.

21.                       Проблема універсалій.

22.                       Філософія Фоми Аквінського та неотомізм.

23.                       Схоластичний метод та його критика в ранньоренесансну епоху.

24.                       Філософія Відродження: загальна характеристика.

25.                       Соціально-філософські ідеї епохи Відродження (Макіавелі, Мор, Кампанелла).

26.                       Натурфілософія епохи Відродження.

27.                       Діалектичні ідеї М.Кузанського.

28.                       Проблема наукового методу у Новий час.

29.                       Проблема пізнання у Новому часі.

30.                       Емпіризм та раціоналізм.

31.                       Філософія Ф.Бекона.

32.                       Декартів метод універсального сумніву і скептична проблема існування зовнішнього світу. Принцип Cogito ergo sum.

33.                       “Правила для керівництва розуму” Декарта.

34.                       Моністичні, дуалістичні та плюралістичні концепції субстанції у філософії Нового часу.

35.                       Поняття “Просвітництво”. Головні ідеї просвітницької філософії.

36.                       Проблема природи людини у філософії Просвітництва.

37.                       Ідея розуму у філософії Просвітництва та НКФ.

38.                       Вчення Канта про апріорні форми свідомості.

39.                       Коперніканський переворот у теорії пізнання. “Річ-у-собі”.

40.                       Категоричний імператив і підвалини етики.

41.                       Діалектичний метод Гегеля.

42.                       Загальна характеристика німецької класичної філософії (порівняти ідеї Канта, Гегеля і Фіхте).

43.                       Основні ідеї філософії життя.

44.                       Поняття “волі” у Ніцше та Шопенгауера.

45.                       Переоцінка цінностей і нігілізм (за працею Ніцше “Так казав Заратустра”).

46.                       Лінійна та циклічні концепції культури і цивілізації.

47.                       Філософсько-антропологічні ідеї З.Фрейда.

48.                       Фрейдизм та неофрейдизм про сутність людини.

49.                       Позитивістське ставлення до філософії.

50.                       Проблема свободи в екзистенціалізмі (за працею Сартра “Екзистенціалізм — це гуманізм”).

51.                       Ідея мови в аналітичній філософії.

52.                       Основні ідеї в соціальній філософії ХХ ст.

53.                       Філософське осмислення історії. Роль особистого та суспільного в історичному процесі.

54.                       Місце філософії у системі культури.

55.                       Раціональне та ірраціональне у пізнанні.

56.                       Предмет та основні проблеми епістемології.

57.                       Онтологія як філософська дисципліна.

58.                       Проблема чуттєвого та раціонального у пізнанні.

59.                       Поняття знання: достатні та необхідні умови знання. Знання і гадка.

60.                       Скептицизм як епістемологічна проблема.

61.                       Теоретичний та емпіричний рівні пізнання.

62.                       Індукція та дедукція як методи пізнання.

63.                       Поняття “істини” у пізнанні. Теорії істини.

64.                       Мова як предмет філософського осмислення. Категорії та загальні поняття.

65.                       Проблема людини у філософії. Історико-філософські теорії людини.

66.                       Психофізична проблема: співвідношення душі і тіла.

67.                       Проблема свідомості. Поняття самосвідомості. Свідоме та несвідоме.

68.                       Категорія буття у філософії.

69.                       Проблема субстанції. Субстанція і акциденція, модуси і атрибути субстанції.

70.                       Ідея єдності і множинності світу. Роль філософської ідеї Бога у креаціонізмі.

71.                       Суб’єктивний та об’єктивний ідеалізм.

72.                       Діалектика і метафізика.

73.                       Основні проблеми філософії науки. Наука як предмет філософського осмислення.

74.                       Золоте правило етики. Етика, мораль і моральнісність.

75.                       Етичні засади людського буття.

76.                       Емотивізм, утилітаризм і універсалізм в етиці.

77.                       Проблема меж пізнання. Агностицизм і скептицизм.

78.                       Ідея свободи у філософії. Свобода і соціальний детермінізм.

79.                       Переконання, ідеали і цінності як складові світогляду.

80.                       Проблема сенсу життя: есенціалістський та екзистенціалістський підходи.

81.                       Постмодернізм як філософське явище.

82.                       Основні етапи становлення української філософії.

83.                       Континентальна та англо-американська парадигми філософствування. Настановча та систематична філософія.

84.                       Інтелект природний і штучний: філософський підхід.

85.                       Новітні тенденції у філософії.

86.                       Критика суспільства споживання у сучасній соціальній філософії.

87.                       Проблема часу у філософії.

88.                       Сократичний метод (розкрити питання на прикладі будь-якого діалогу Платона).

89.                       Стоїчний ідеал мудрості (за працею Марка Аврелія “Наодинці з собою”).

90.                       Філософське осмислення проблеми соціальних утопій.