Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

 

 

 

 

кафедра філософії та методології науки

Укладач: доц. Кравчук А.А.

 

Філософія

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів Військового інституту та географічного факультету

 

Вступ.

Методичні рекомендації по вивченню дисципліни

Дисципліна «Філософія» є нормативною дисципліною, що читається в І та ІІ семестрі в обсязі   3.0 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЄСТS), а саме 108 годин, з яких 62 години аудиторних занять, з них 31 години лекцій, 31 години семінарські заняття і 56 години самостійної роботи і підсумовується іспитом в ІІ семестрі.

Мета і завдання навчальної дисципліни.

Забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності; ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм і плюралізм філософського мислення; створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.

Головним завданням курсу «Філософія» є формування вміння студентів системно і історично аналізувати основні етапи розвитку філософської думки, досліджувати особливості формування філософських концепцій враховуючи соціальні, економічні, культурні, політичні чинники, навчання роботі з науковою літературою і комплексом джерел з історії філософії. Програма курсу орієнтована на вивчення зарубіжної і вітчизняної філософії в контексті світових, загально цивілізаційних вимірів.

У курсі передбачається забезпечити три рівні знання: актуальний, семантичний (зміст факту), прагматичний (оцінка історико-філософська і власне студента).

Предмет навчальної дисципліни.

      Філософія як феномен культури, світовий історико-філософський процес, сучасні філософські концепції, основні філософські проблеми, система філософського знання.

Курс філософія включає вивчення сукупності подій, явищ, фактів (ретроспективу філософії), що сприяє формуванню науково обґрунтованих уявлень про головні тенденції становлення та розвитку філософії як науки, філософії як окремої дисципліни. При цьому основна увага приділяється вивченню філософських традицій, формуванню культури філософського мислення, впливу наукової думки на філософське осягнення дійсності.

Вимоги до знань та вмінь

      У результаті засвоєння дисципліни студенти повинні:

      Студент повинен знати основний зміст тем усіх розділів програми; визначення основних філософських категорій і понять, їх обумовленість, причинно-наслідковий контекст, зокрема орієнтуватися в традиціях філософського мислення сформованих в контексті світових, загально цивілізаційних вимірів.

Студент повинен вміти вільно володіти матеріалом з курсу філософії, розкривати суть будь-якого питання з тих, які розглядалися під час лекційних та семінарських занять, не лише викладати засвоєний матеріал, а й здійснювати його аналіз, обстоювати власну точку зору на дискусійні проблеми як зарубіжної, так і вітчизняної філософії, працювати з першоджерелами, застосовувати набуті філософські знання при аналізі світоглядно-методологічних проблем сучасного наукового пізнання, формувати та обґрунтовувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Нормативна навчальна дисципліна «Філософія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом «філософія природознавства», «актуальні питання філософії», «сучасні проблеми філософії науки», «філософія біології».

Система контролю знань та умови складання іспиту.

Навчальна дисципліна «Філософія» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з чотирьох модулів: до першого входять 1 – 3 теми, до другого 4 – 7 теми, до третього 8 – 10 теми, до четвертого 11 – 13 теми.

Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни «Філософія».

Кожний змістовний модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу. Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, тестування, письмові роботи – реферати) і підсумковий контроль (підсумковий іспит). Оцінювання на семінарських заняттях здійснюється за 5-бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.

Завдання поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно та письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовному модулі.

Загальна сума балів – 100 балів (із них поточний модульний контроль 60 балів; підсумковий контроль – 40 балів).

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи. 

 

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою

 

 

Оцінювання за формами контролю:

    

   поточний контроль - експрес-контроль, модульні контрольні 

          роботи;

   підсумковий контроль - підсумкова модульна контрольна робота;

   семестровий контроль - іспит - КПМ

 

Співвідношення складових у змістовному модулі:

 

- підготовка реферату (на семестр - 2)

_10_балів - максимальна кількість балів

 

-            семінарські заняття – 40 балів

 

- підготовка конспекту першоджерела

_10_балів - максимальна кількість балів

 

 

Підсумковий - у формі заліку  __0 - 40__залікових балів в       першому семестрі

 - у формі іспиту  __0 - 40__залікових балів в       другому семестрі


 

ФОРМУЛА ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ ОЦІНОК  ЗМ та ПКР

------------------------------------------------------------------------------                                    ЗМ1          ЗМ2                 КПМ                Разом

                                                                                                     (підсумкова

оцінка)                                                                                                           іспит  

------------------------------------------------------------------------------

   Вагові

коефіцієнти(%)        30%            30%                  40%                   100%

Оцінка в балах        ОБ1                  ОБ2                    ОБ3                  ПО

     (ОБ)

--------------------------------------------------------------------------------------------

 

 

Розрахунок підсумкової оцінки (ПО):

 

ПО=ОБ1 х 0,3 + ОБ2 х 0,3 + ОБ3 х 0,4

 

 

Шкала оцінювання

-------------------------------------------------------------------------------------------

 

В балах                Шкала університету             За шкалою  ECTS

--------------------------------------------------------------------------------------------

90 -100                  відмінно      -  5                А  - відмінно

--------------------------------------------------------------------------------------------

75 - 89                   добре            -   4               В - добре                                                          

--------------------------------------------------------------------------------------------

60 - 74                  задовільно   -    3               C - задовільно

                                                              

--------------------------------------------------------------------------------------------

35 -59                  незадовільно  -  2               FX - незадовільно з мож-

                                                                           ливістю повторно здавати

--------------------------------------------------------------------------------------------

1-34                    незадовільно     -  2             F - незадовільно  з обов"яз-

                                                                            ковим повторним вивчен-

                                                                            ням дисципліни

--------------------------------------------------------------------------------------------

                                                                                   

                                                                                                                                                    

 

 

 

 


 

Змістовий модуль 1.

Теми

Бали

1.  Філософія коло її проблем та місце у суспільстві

 

2.  Передфілософія Стародавніх Індії і Китаю

        

3. Антична філософія

     

Сума балів

25

 Підготовка реферату, конспекту першоджерел

    5

Сума

30

 

Змістовий модуль 2.

Теми

Бали

4. Філософія доби Середньовіччя

 

5. Філософія Нового Часу

 

6.Німецька класична філософія

 

7. Філософія марксизму

20

 Підготовка реферату, конспекту першоджерел

    5

Модульна контрольна робота 2

5

Сума

30

 

З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою яка розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за поточні модулі. В таблиці представлена максимальна кількість балів за змістові модулі та розрахунок підсумкової оцінки за накопичувальною системою з курсу «Філософія», який складається з 4 змістових модулів і має загальний обсяг рівний 3,0 кредитам (31 години лекцій, 31 години семінарських занять, 64 годин самостійної роботи студента, всього 108 годин).

 

Змістовий модуль 3.

Теми

Бали

8. Філософська думка в Україні

 

9. Сучасна Західна ірраціоналістична філософія

 

10. Теоретичне усвідомлення проблем буття: філософська онтологія

 

20

 Підготовка реферату, конспекту першоджерел

5

Сума

30

 

 

 

Змістовий модуль 4.

Теми

Бали

11. Проблеми духу і свідомості

 

12. Людина як предмет філософського аналізу

 

13. Проблема суспільства: соціальна філософія та філософія історії

20

  Підготовка реферату, конспекту першоджерел

5

Модульна контрольна робота 2

5

Сума

30

 

 Підсумкова рейтингова оцінка з курсу «Філософія» виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх семінарських занять. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через усне опитування у поза аудиторний час ( але не більше половини від загальної кількості семінарських занять). В разі відсутності студента при написання модульної контрольної роботи з поважних причин, які підтверджені документально, він має право на його складання впродовж двох тижнів. При неявці студента у зазначений  термін без поважних причин кількість балів даного модуля рівна нулю.

      Підсумкове тестування. Студенти, у яких загальний рейтинг за семестр є нижчим 60-ти балів, обов’язково проходять підсумкове тестування. Максимальна кількість балів, яку можна отримати після підсумкового тестування, не може перевищувати 40% від раніше отриманих балів за змістові модулі.

 Також підсумкове тестування  можуть пройти ті студенти, які мають позитивний рейтинг, але бажають підвищити його. Підсумкова рейтингова оцінка студента, який набрав задовільну кількість балів, але бажає підвищити свій рейтинг, оцінюється як середня від суми балів, набраних протягом семестру та отриманих на підсумковому тестуванні:

О=(ПРО+ПТ) : 2 ,

де О – остаточна підсумкова рейтингова оцінка, ПРО – підсумкова оцінка, отримана протягом семестру, ПТ – оцінка, отримана за підсумковий тест.

Таким чином, за результатами підсумкового тесту студент може отримати не лише вищу, але й нижчу від семестрової остаточну оцінку.

      Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову та екзаменаційну відомість.

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

 

 лекції

 

назва лекцій

Кількість годин

 

лекції

Семінарські заняття

Самостійна

робота

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1,2 (І семестр)

 

1.        

Філософія, коло  її проблем та місце у суспільстві

 

2

 

2

 

2.        

Передфілософія Стародавніх Індії і Китаю

2

2

 

3.        

Антична філософія  

2

2

2

4.        

Філософія Середньовіччя

4

4

2

5.        

Філософія Нового Часу

2

2

 

6.        

Німецька класична філософія

3

2

2

7.        

Філософія марксизму

2

2

 

 

Модульна контрольна робота 1

 

1

 

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3,4 (ІІ семестр)

 

8.

Філософська думка в Україні 

2

2

 

9.

Сучасна Західна ірраціоналістична філософія

 

2

 

2

 

2

10.

Теоретичне усвідомлення проблем буття: філософська онтологія

 

4

 

3

 

2

11.

Проблеми духу і свідомості

2

2

2

12.

Людина як предмет філософського аналізу

2

2

 

13.

Проблема суспільства: соціальна філософія та філософія історії

2

2

 

 

Модульна контрольна робота 2

 

1

 

Всього годин за семестр 126

 

 

 

 

Загальний  обсяг годин – 108

Лекцій                              - 31 годин

Семінарських занять   – 31 годин

Самостійна робота         - 56 годин

 

 

 

Змістовий модуль 1.

 

Лекція 1. Філософія та світогляд

 

1.       Поняття світогляду. Світогляд і наукова картина світу. Відношення "людина - світ" як основоположна проблема, світогляду. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.

2.       Структура світогляду. Світогляд як поліструктурне утворення. Рівні світогляду:   світовідчуття,  світосприйняття,  світорозуміння.  Основні підсистеми світогляду: пізнавальна, ціннісна та поведінкова.

3.  Проблема   історичності  світогляду.   Соціально-історична  сутність світогляду. Головні історичні системи світогляду: космоцентрична, теоцентрична, антропоцентрична. Історичні типи світогляду.

4.    Філософія та наука.

 

Семінар 1. Філософія, коло її проблем та місце у суспільстві

 

1.       Поняття світогляду. Природа та структура світогляду.

2.       Історичні типи світогляду.

3.       Філософія як форма теоретичного усвідомлення світу:

а) предмет філософії

б) основні проблеми та питання філософії

в) методи філософствування

г) функції філософії.

4.       Основні підрозділи філософського знання.

 

Завдання для самостійної роботи

 

а) Питання для самоконтролю:

 

1.       Що таке світогляд? Чи всі люди мають світогляди?

2.       Чим характеризується міфологічний та релігійний світогляди?

3.       Чи можливий суто науковий світогляд?

4.       Як співвідносяться філософія і наука?

5.       Які основні підрозділи філософського знання Ви знаєте?

6.       Чи може філософія перетворювати світ і якщо так – то яким чином?

7.        Які методи використовуються в філософії і в чому їхня специфічна характерність.

 

б) Тексти для читання

 

1. Філософія - авантюра духу чи літургія смислу? // Кримський С.Б. Запити філософських смислів. - К.: Вид. ПАРАПАН, 2003. - С. 8-21.

2. Ортега-и-Гасет X. Что такое философия? - М.: Наука, 1991. - С. 51 -192.

3. Философия - это сознание вслух // Мамардашвили М. Сознание и цивилизация

Тексты и беседы. - М.: Изд. "Логос", 2004. - С 87-103

4. Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах //  Культурология. XX век: Антологія. - М., 1995.  

5. Философия и мировоззрение // Шинкарук B.I. Вибрані твори у 3-х т. - К.:

Український Центр духовної культури, 2004. - Т.З.Ч.1. - С. 148-163.

6. Шелер М. Философское мировоззрение // Шелер М. Избранные произвидения: Пер с нем. / Пер. Денежкина А.В., МалинкинаА.Н., Пилипова А.Ф., Ред. Денежкин А.В. - М.: Изд-во "Гнозис", 1994. - С. 1-128.

 

Теми рефератів

1.       Світогляд, його природа, структура та історичні типи.

2.       Філософія і наука (історичний огляд співвідношення).

3.       Філософія і наукова картина світу в ХХ ст.

4.       Філософія і релігія.

5.       Особистість філософа (філософія як образ життя).

6.       Функції філософії.

7.       Філософія і політика (ідеологія).

 

 Лекція 2. Розвиток філософської думки в Древній Індії та Китаї.

 

1.       Ведичний період.

2.       Філософське вчення джайнізму та буддизму

3.       Філософські системи індуїзму: міманса, веданта, санкх’я, йога, ньяя, вайшешика.

4.       Даосизм та конфуціанство.

 

Семінар 2. Передфілософія Стародвніх Індії та Китаю.

1. Зародження філософії в стародавній Індії:

а) “ведична” ідеологія; “Веди” як джерело формування філософських шкіл в Індії;

б)  ортодоксальні вчення – міманса, веданта, санкх’я, йога, ньяя, вайшешика.

в)  неортодоксальні вчення – чарвака-локаята, джайнізм, буддизм.

3.       Філософські школи Стародавнього Китаю:

а) даосизм

б) конфуціанство

 

Завдання для самостійної роботи

а) Питання для самоконтролю:

1. Як   співвідносяться східна і західна традиції філософування?

2. Як поділяються філософські школи Стародавньої Індії?

3. У чому полягає подібність і в чому відмінність давньоіндійської і давньокитайської філософії?

4.Яким є погляд на людину в філософії Стародавнього Сходу?

5. Яку картину світу вибудовувала філософія Стародавнього Сходу?

 

б) Тексти для читання

Бонгард-Левин   Г.М.   Древнеиндийская   цивилизация: Философия, наука, религия. - М., 1980.

Васильев Л.С. Проблема генезиса китайской мысли. - М., 1983.

Дао и даосизм в Китае / Отв. ред. Л.С.Васильев. - М., 1982.

Исаева Н. В. Шанкара и индийская философия. - М., 1991.

Лукьянов A.E. Дао-дэ Цзин: предфилософия и философия // Филос. науки. - 1989. - N 2.

Лукьянов A.E. Лаоцзы (философия раннего даосизма). - М., 1991.

Лукьянов А. Е. Становление философии на Востоке. Древний Китай и Индия. - М., 1989.

Проблема человека в традиционных китайских учениях / Отв. ред. Т.П.Григорьева. - М., 1983.

Радхакришнан С. Индийская философия: В 2 т. - М., 1956-1957.

Семенцов B.C. Бхагавадгита в традиции и в современной научной критике. - М., 1985.

Чаттерджи С., Датта Д. Индийская философия. - М., 1954.

Щербатской Ф.И. Философское учение буддизма // Восток - Запад. Исследования, Переводы. Публикации. - М.; 1989. - Вып. 4.

Теми рефератів

1. Східна філософія: специфіка, основні напрями та проблеми розгляду.

2. Проблема першопочатку світу у філософії Стародавнього Сходу.

3. Філософія Давньої Індії: проблема світобудови.

4. Людина, її життя та смерть у філософії Давнього Сходу.

5. Проблема етики у вченні Конфуція.

6. Буддизм: класика і сучасність.

7. Модель Всесвіту в давньокитайській філософії.

 

Лекція 3. Антична філософія

 

1. Попередники античної філософії

2. До сократівська філософія

3. Антична філософія класичного періоду (Сократ, Платон, Аристотель)

 

Семінар 3. Антична філософія

1. Особливості зародження і формування давньогрецької філософії:

а) витоки філософії в міфології Стародавньої Греції;

б) пошуки першопричини світу філософами Мілетської школи (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен);

в) натурфілософія та діалектичні ідеї Геракліта.

2. Проблема буття в піфагорійській школі та у філософії елеатів.

3. Натурфілософські побудови Емпедокла, Анаксагора та атомістика Левкіппа-Демокріта.

4. Антропологічний поворот в античній філософії (софісти і Сократ).

5. Ідеалістична філософія Платона:

а) вчення про ідеї;

б) вчення про душу і теорія пізнання;

в) етика і теорія держави;

г) філософія неоплатоніків.

6. Філософія Аристотеля:

а) основні ідеї "Метафізики";

б) теорія пізнання та логіка;

в) вчення про душу;

г) соціально-політичне вчення.

 

Завдання для самостійної роботи

 

а) Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає зв'язок давньогрецької міфології з першими філософськими вченнями античності, а також із класичними філософськими вченнями Стародавньої Греції?

2. Як змінюються проблематика та предмет філософії в античності?

3. Які першопочатки світу виділяли античні натурфілософи?

4. У чому полягає філософський сенс апорій Зенона?

5. Що означає вислів "антропологічний поворот в античній філософії" і з іменами яких мислителів він пов'язаний?

6. Чому Платона вважають першим представником (або ж засновником) філософського ідеалізму та з якою частиною його вчення це пов'язано?

7. Що лежить в основі Арістотелевої критики теорії ідей Платона та в чому відмінність між ними у тлумаченні понять "матерія" і "форма"?

 

б) Тексти для читання

Асмус В.Ф. Античная философия. - М., 1976.

Асмус В.Ф. Платон: эйдология, эстетика, учение об искусстве // Асмус В.Ф. Историко-философские этюды. - М., 1984.

Богомолов A.C. Античная философия. - М., 1985.

Богомолов A.C. Диалектический логос: Становление античной диалектики.- М., 1982.

Бычков В. В. Эстетика поздней античности. - М., 1981.

Вернам. Ж.-П. Происхожденис древнегреческой мысли. - М., 1988.

Донских O.A.,  Кочергин А.Н.  Античная философия. Мифология в зеркале рефлексии. - М., 1993.

История античной диалектики / Ред. М.А.Дынник. - М., 1979.

Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. - М., 1972.

Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении. - М., 1989.                       Лосев А.Ф. Словарь античной философии: Избранные статьи. -М., 1995.

Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. -М.,1991.

Целлер 3. Очерк истории греческой философии. - СПб., 1996.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М., 1991.

 

Теми рефератів

1. Формування античної філософії: витоки, періодизація, особистості.

2. Проблема   першопричини   світу   в   натурфілософії Стародавньої Греції.

3. Проблема буття в античній філософії.

4. Людина, її природа та сутність із погляду античних філософів.

5. Етико-моральні концепції, проблема блага і доброчинності в античній філософії.

6. Філософія як образ життя (за матеріалами давньогрецької філософії).

7. Платон як засновник класичного ідеалізму.

8. "Метафізика"   Арістотеля    як   вихідний    пункт західноєвропейської теоретичної філософії.

9. Політичні вчення античності.

 

 

Лекція 4. Філософія епохи Середньовіччя та Відродження

 

1. Формування Середньовічної філософської парадигми.

2. Християнсько-середньовічна патристика. А.Аврелій.

3. Середньовічна схоластика. Номіналізм та реалізм.

4. Філософія Ф.Аквінського

 

Семінар 4. Філософія епохи Середньовіччя та Відродження

1. Особливості середньовічної філософії та основні етапи її розвитку.

2. Поняття патристики. Філософія Августина Аврелія.

3. Поняття схоластики. Філософія Фоми Аквінського.

4. Сутність та зміст суперечки про універсали. Номіналізм та реалізм.

5. Основні ідеї філософії доби Відродження:

а) гуманістичне   спрямування філософії Відродження (Еразм Роттердамський);

б) пантеїзм Миколи Кузанського;

в) натурфілософія та космологія Джордано Бруно;

г) філософські ідеї в працях природодослідників (Леонардо да Вінчі, Микола Копернік, Галілео Галілей).

 

Завдання для самостійної роботи

 

а) Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте зміст понять "апологетика", "патристика" і "схоластика".

2. У чому проявляється неоплатонізм Августина Аврелія?

3. Який зв'язок існує між філософією Арістотеля і Фоми Аквінського?

4. Що таке універсалії і в чому сутність суперечки про них?

5. Що означають терміни "гуманізм та антропоцентризм" у філософії Відродження?

6. Розкрийте зміст понять "теїзм", "пантеїзм", "космологія".

 

б) Тексти для читання

Баткин Л.М. Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления. - М., 1978.

Бычков В. В. Византийская эстетика. - М., 1977.

Бычков В.В. Эстетика поздней античности. - М., 1981.

Горфункель А.X. Философия эпохи Возрождения. - М., 1980.

Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии. - М., 1997.

Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. - М., 1978.

Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. - М. , 1979.

Соколов В.В, Европейская философия ХVVII вв. - М., 1985.

Соколов В.В. Средневековая философия. - М., 1979.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М., 1991.

Теми рефератів

1. Філософія Середньовіччя та її зв'язок з християнською релігією та теологією.

2. Проблема історичного часу у творчості Августина.

3. Спроби доведення буття Бога в середньовічній філософії.

4. Фома Аквінський як основоположник томізму.

5. Гуманістичний та антропоцентристський характер філо­софії і культури Відродження.

6. Природничонаукові здобутки доби Відродження як основа розвитку науки Нового часу.

 

Лекція 5. Європейська філософія ХVII в.

1. Емпіризм. Англійська філософія ХVII в. (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Д.Локк).

2.Раціоналізм. Європейська континентальна філософія ХVII в. (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц)

 

Семінар 5. Філософія Нового часу та епохи Просвітництва

1. Проблема емпіризму в філософії Ф.Бекона (програма "великого відновлення наук"; концепція "ідолів"; індуктивний метод).

2. Проблема раціоналізму в філософії Р.Декарта (принцип методичного сумніву; теза "мислю - отже, існую"; учення про "вроджені ідеї"; дуалізм; дедуктивний метод).

3. Емпіристські та сенсуалістичні концепції:

а) Т.Гоббс;

б) Дж.Локк;

в) Дж.Берклі;

г) Д.Юм.

4. Раціоналістичні вчення:

а) Б.Спіноза;

б) Г.Лейбніц.

5. Антропологічний характер та антитеологічна спрямо­ваність філософії Просвітництва та французького матеріалізму.

 

Завдання для самостійної роботи та питання для самоконтролю:

1. У чому полягає зв'язок філософії Нового часу з математикою і природознавством?

2. Що означає індуктивний метод у філософії Ф.Бекона?

3. Розкрийте зміст тези Р.Декарта "мислю - отже, існую".

4. Що означає дедуктивний метод у філософії Р.Декарта?

5. Що таке "вроджені ідеї", хто був прихильником даної концепції, а хто - опонентом?

6. У чому полягає сутність поглядів на субстанцію в новоєвропейській філософії?

7. Що означає поняття "скептицизм"?

8. Поясність зміст понять "емпіризм" та "раціоналізм" і на основі цього - суть виразу "епістемологічний поворот у новоєвропейській філософії".

9. Як співвідносяться поняття "емпіризм" та "сенсуалізм"?

10. Чи має місце чуттєвий досвід у раціоналістичній філософії і розум - в емпіристській, і якщо так - то в якому вигляді і чому?

11. Яке місце відводили інтуїції в пізнанні філософи Нового часу?

12. У чому полягає сутність "механістичного принципу" в матеріалізмі епохи Просвітництва?

13. Якими особливостями відзначаються погляди на людину філософів доби Просвітництва?

Теми рефератів

1. Природознавство та філософія Нового часу.

2. Ф.Бекон як творець досвідно-індуктивної методології.

3. Р.Декарт як основоположник новоєвропейського раціо­налізму.

4. Проблема методу пізнання та епістемологічний поворот у філософії Нового часу.

5. Проблема субстанції в новоєвропейській філософії.

6. Соціально-політичні доктрини філософів Нового часу.

7. Проблеми етики та моральності в новоєвропейській філософії.

8. Взаємозв'язки філософії і математики в епоху Нового часу.

9. Людина як предмет філософського аналізу в  добу Просвітництва.

10. Матеріалістичні ідеї французьких філософів ХУШ ст.

 

Лекція 6. Філософська думка в Німеччині другої половини ХVІІІ-ХІХ століття.

1. Німецька класична філософія

      а) життя і філософська творчість І.Канта

      б) "Науковчення". Теоретичне обґрунтування суб’єктивного ідеалізму І.Г.Фіхте

      в) "система трансцендентального ідеалізму" та "філософія тотожності" Ф.В.Й. Шеллінга

      г) метод та система Г.В.Ф. Гегеля

      д) антропологічний матеріалізм Л.А.Фейербаха

 

Семінар 6. Німецька класична філософія

1. Філософія І.Канта:

а) космогонічна гіпотеза;

б) основні положення теорії пізнання;

в) проблеми етики та поняття категоричного імперативу.

2. Основні    ідеї філософських  учень  Й.Г.Фіхте та Ф.В.Й.Шеллінга.

3. Філософія Г.В.Ф.Гегеля:

а) філософська система, її основні складові та принципи формування;

б) учення про діалектичний метод.

4. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Як співвідноситься космогонічна гіпотеза Канта із сучасними науковими уявленнями?

2. Розкрийте зміст понять "річ у собі", "апріорне", "трансцендентальне",  "трансцендентне"  та "іманентне", як вони розглядаються у філософії Канта?

3. Як співвідноситься категоричний імператив Канта з іншими моральними правилами, сформульованими у світовій філософії та релігії?

4. Що означає поняття "суб'єкт" у Фіхте?

5. У чому полягає суть натурфілософії Шеллінга?

6. Що означає вислів "суперечність методу Гегеля"?

7. Що таке "абсолютна ідея" в філософії Гегеля?

8. У чому полягає зміст антропологічного філософії Фейєрбаха?

 

Теми рефератів

1.Кант як основоположник німецької класичної філософії.

2. Теорія пізнання І.Канта.

3. Проблеми етики в німецькій класичній філософії.

4. Розробка діалектики в німецькій класичній філософії.

5. Соціально-політичні теорії філософів німецької класики.

6. Натурфілософські концепції філософів німецької класики.

7. "Феноменологія духу" як джерело філософії Гегеля.

8. Порівняльний аналіз матеріалістичних концепцій фран­цузьких матеріалістів і Л.Фейєрбаха.

 

Тексти для читання

Асмус В.Ф. Иммануил Кант. - М., 1973.

Гулыга A.B. Гегель. - М., 1970.

Гулыга A.B. Кант. - М., 1977.

Гулыга A.B. Немецкая классическая философия. - М.; 1986.

Гулыга A.B. Шеллинг. - М., 1982.

Идлис Г.М. Кант и современные представления о Вселенной // Природа.- 1974.-N6.

История диалектики. Немецкая классическая философия / Ред. А.С.Богомолов. - М., 1978.

Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХУШ - начала XIX вв. - М., 1989.

Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. - М.,1991.

Нарский И.С. Западноевропейская философия XIX в. - М., 1976.

Очерки по философии Л.Фейербаха // Отв. ред. МА.Булатов. - Киев, 1982.

Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – Киев, 1964.

Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика Канта. - Киев, 1974.

 

Лекція 7. Філософія марксизму

 

1.       Виникнення і розвиток марксистської філософії.

2.       Гуманістичні тенденції у філософії К.Маркса та Ф.Енгельса.

3.       Марксистське вчення про практику та істину.

4.       Шляхи розвитку марксизму у колишній радянській філософії (Г.В.Плеханов, В.І.Ленін, Й.В.Сталін).

5.       Марксистсько-ленінська філософія сьогодні: проблеми та перспективи.

6.       Багатоманітність концепцій всередині зарубіжної марксистської філософії.

 

Семінар 7. Марксизм як філософська концепція

1. Філософське вчення К.Маркса:

а) К.Маркс і філософія Гегеля;

б) гуманістичні ідеї в філософії K Маркса;

в) соціальна філософія та філософія історії К.Маркса.

2. Розробка та популяризація філософії Маркса Ф.Енгельсом.

3. Марксистська філософія наприкінці XIX - початку XX ст. (Г.Плеханов, В.Ленін).

4. Історична доля радянського марксизму.

5. Західний марксизм: розмаїття підходів та проблем.

Література

Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм // Ленин В.И. Полн.собр.соч. - Т. 18.

Ленин В.И. Три источника и три составные части марксизма // Там само. - Т. 23.

Маркс К. Философско-экономические рукописи 1844 г. // Маркс К., Энгельс Ф. - Соч. - 2-е изд. - Т. 42.

Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Там само. - Т. 3.

Плеханов Г.В. Основные вопросы марксизма // Избр. филос.произв.: В 3 т. - М., 1957. - Т.3.

Ойзерман Т.И. Формирование философии марксизма. - М., 1962.

Философия й мировоззрение. Философские дискуссии 20-х годов / Сост. П.В.Алексеев. - М., 1990.

 

 

Завдання для самостійної роботи

 

а) Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає зв'язок філософії К.Маркса з гегелівською філософією?

2. Розкрийте  зміст  соціально-філософської    концепції К,Маркса.

3. Який внесок зробив до філософії Маркса В.І.Ленін?

4. Які основні проблеми були предметом розгляду в ра­дянській філософській думці?

5. У чому полягають принципові відмінності між радянським і західним марксизмом?

 

 б) Теми рефератів

1. Марксизм і німецька класична філософія.

2. Гуманістичні ідеї в філософії раннього Маркса.

3. Ленінська версія філософії марксизму.

4. Західний марксизм: поліфонія поглядів.

Змістовий модуль 2.

 

Лекція 8. Філософська думка в Україні

 

1.       Філософія Києво-Руської доби.

2.       Філософська освіта в Києво-Могилянській Академії.

3.       Філософська концепція Г.Сковороди.

4.       Філософські погляди П.Юркевича.

Семінар 8. Українська та російська філософія

1. Зародження філософських учень у Київській Русі та їхні специфічні особливості.

2. Філософська освіта в братських школах та Києво-Могилянській Академії.

3. Філософські погляди Г.Сковороди.

4. "Філософія серця" П.Юркевича.

5. Філософія "української ідеї" (М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Винниченко, Д.Донцов).

6. Філософія "всеєдності" В.Соловйова.

7. Релігійний екзистенціалізм М.Бердяєва.

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. Який змістовний зв'язок існує між давньослов'янською міфологією та філософією Києво-Руської доби?

2. Який вплив виявило християнство на філософські ідеї мислителів Київської Русі?

3. У чому полягає специфіка філософських курсів професорів Києво-Могилянської Академії?

4. Що означає поняття "кордоцентризм" у філософії Г.Сковороди?

5. У чому полягає суть концепції "трьох світів" у філософії Г.Сковороди?            

6. Що означає визначення "філософія серця" стосовно поглядів П.Юркевича?

7. Розкрийте зміст поняття "всеєдність" у філософії В.Соловйова.

8. Як визначається свобода в концепції М.Бердяєва?

 

Теми рефератів

 

1. Філософські ідеї Києво-Руської доби, їх зв'язок із міфологією та християнською релігією.

2. Києво-Могилянська Академія як осередок духовності українського народу.

3. Філософські курси в Києво-Могилянській Академії.

4. Філософська творчість Г.Сковороди.

5. Ідея "серця" в українській філософії.

6. Обґрунтування української національної ідеї в філо­софській творчості визначних українських мислителів (на вибір).

7. Учення про доброчинність та мораль у філософії В.Соловйова.

8. Людина як центральна проблема філософії з погляду М.Бердяєва.

 

Література для читання

Горський B.C. Історія української філософії: Курс лекцій. - К., 1996.

Горский В.С. Философские идеи в культуре Киевской Руси XI-ХІІ вв. - Киев, 1988.

Історія філософії в Україні: В 3 т. / Гол. ред. В.І.Шинкарук. -К.,1987.

Історія  філософії  України: Підручник / За ред. М.Ф.Тарасенка. – К., 1994.

Історія філософії України: Хрестоматія / Упорядн. М.І.Тимошик. - К., 1993.

Лосев А. Ф. Владимир Соловьев и eгo время. - М., 1990.

Ничик В.М. Из истории отечественной философии конца ХVII - начала ХVIII веков. - Киев, 1978.

Ничик В. М. Феофан Прокопович. - Киев, 1977.

ІІоляков Л.В. Философские идеи в культуре Киевской Руси. - М.,1988.

Попович М.В. Мировоззрение древних славян. - Киев, 1985.

Рыбаков Б.А. Язичество древней Руси. - М., 1987.

Філософія Відродження на Україні / Відп. ред. М.В.Кашуба. -К,1990.

Философская мысль в Киеве: историко-философский очерк / Отв. ред. В.И.Шинкарук. - Киев, 1982.

 

Лекція 9. Сучасна західна ірраціоналістична філософія (із середини ХІХ ст. до наших днів)

 

1.       Загальна характеристика переходу від класичного до некласичного ірраціоналістичного типу філософування.

2.       “Філософія життя” і її різновиди.

а) “академічна філософія життя” В.Дільтея, Г.Зіммеля

б) “творча еволюція” А.Бергсона

в) “філософія волі” Ф.Ніцше

3.       Еволюція психоаналітичної філософії. Свідоме та безсвідоме. З.Фрейд.

4.       Екзистенціалізм: основні теми і вчення

 

Семінар 9. Західна філософія (із середини XIX ст. до наших днів)

 

1. Основні концепції "Філософії життя":

а) волюнтаристська філософія А.Шопенгауера;

б) філософія Ф.Ніцше;

в) інтуїтивізм А.Бергсона;

г) філософія життя В.Дільтея;

д) філософія культури О.Шпенглера.

2. Філософські аспекти психоаналізу:

а) класичний психоаналіз З.Фрейда;

б) аналітична психологія К.Юнга;

в) соціально-філософська переорієнтація психоаналізу в Е.Фромма.

 

Завдання для самостійної роботи

1.       У чому полягає відмінність і в чому подібність між класичною і сучасною західноєвропейською філософією?

2. Які причини, на Ваш погляд, зумовили ірраціоналістичний характер західноєвропейської філософської думки на   етапі переходу від класичної до сучасної філософії?

3. Розкрийте зміст загальної назви "філософія життя".

 

 

Теми рефератів

1. Порівняльний аналіз основних проблем класичної та сучасної західноєвропейської філософії.

2. Антропологічний та сцієнтистський напрями сучасної філософії: зв'язки і відмінності.

3. Історичні стадії розвитку та основні проблеми філософії позитивізму.

4. Німецька класична філософія і неокантіанство: взаємозв'язок і суперечності.

5.       Філософія і логіка: логічний позитивізм.

6. Герменевтика: історія та сучасність.

7. Розвиток філософської думки від позитивізму до аналітизму.

8. Структуралізм і постмодернізм: проблеми філософського осмислення культури на зламі тисячоліть.

9. Проблема Бога в традиційній і сучасній релігійній філо­софії.

10. Буття людини як проблема в екзистенціальній філософії.

11. Проблема людини, її сутності та походження в філо­софській антропології.

 

Лекція 10. Онтологія: вчення про буття

 

1.       Життєві корені та філософський сенс проблеми буття: античність. Парменід та його опоненти.

2.       Проблема буття в західно-європейській філософії Нового часу.

3.       Проблема буття в російській релігійній філософії.

4.       ХХ століття – доля проблеми буття.

 

Семінар 10. Теоретичне усвідомлення проблеми буття: філософська онтологія

 

1. Основні етапи розвитку уявлень про буття в історії філософської думки:

а) античність - космогонія, космологія та онтологія (Геракліт, Парменід, Платон, Арістотель, Епікур):

б) середньовіччя - релігійно-філософське тлумачення буття;

в) сцієнтифікація та субстанціоналізація проблеми буття у філософії Нового часу та німецькій класичній філософії;

г) марксистська діалектико-матеріалістична концепція буття;

д) проблема, буття в російській релігійній філософії кінця ХЇХ - початку XX ст.;

е) онтологічний поворот у західній філософії XX ст.

2. Поняття матерії та її структура:

а) проблема протилежності матерії та свідомості;

б) відмінність  філософського  поняття   матерії  від природничо-наукового;

в) проблема самоорганізації та системності матеріального світу.

3. Проблема детермінізму як принципу філософського пояс­нення світу.

4. Простір і час як форми буття матерії. Субстанціональна і рєляційна концепції простору і часу.

5. Рух як спосіб існування матерії:

а) багатоманітність форм руху матерії;

б) ідея розвитку;

в) прогрес як проблема;

г) діалектика як загальна теорія розвитку.

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. Коли і чому в філософії з'явилась проблема буття?

2. У чому сутність парменідового розуміння буття?

3. Хто з античних філософів не сприйняв парменідового тлумачення буття і чому?

4. У чому полягає специфіка середньовічного тлумачення проблеми буття?

5. Які зміни у розумінні проблеми буття відбулись у філософії Нового часу?

6. Як вплинула специфіка російського світогляду на філософське вирішення проблеми буття?

7. Розкрийте зміст вислову "онтологічний поворот у філософії XX ст.".

8. Чи є змістовний зв'язок між світоглядом людини XX ст. та філософським вирішенням проблеми буття, і якщо є - чому?

9. Що таке матерія та яка її структура?

10. Які форми руху матерії Ви знаєте?

11. Як співвідносяться поняття "матерія" і "субстанція"?

12. Як співвідноситься природничо-наукове і філософське розуміння матерії?

13. Розкрийте зміст субстанційної та реляційної концепцій простору і часу.

14. Розкрийте зміст понять "детермінізм" та "індетермінізм".

15. Як співвідносяться поняття "рух", "розвиток", "прогрес"?

16. Які закони і категорії діалектики Ви знаєте і в чому полягає їхній основний зміст?

 

Теми рефератів

1. Порівняльний аналіз розуміння Абсолюту в Парменіда і в християнському вченні про Бога.

2. Філософське вирішення проблеми буття як віддзеркалення ї світогляду епохи (Античність, Середньовіччя, Новий час, XX ст.).

3. Проблема буття в філософії М.Хайдеггера.

4. Онтологічний поворот у філософії XX ст.

5. Еволюція поняття "матерія" у філософії і науці.

6. Синергетика: зміст і основні проблеми.

7. Детермінізм як принцип філософського осмислення світу.

8. Порівняльний аналіз субстанційної та реляційної концепцій простору і часу.

9. Історико-філософський аспект ідеї розвитку.

10. Проблема прогресу та його критеріїв.

 

Література для читання

 

Аверьяное А.Н. Системное познание мира. - М., 1985. Ахундов М.Д. Концепции пространства й времени. - М., 1982. Баженов Л.Б., Морозов К.Е., Слуцкий М.С. Философия естествознания. - М., 1966.

Богомолов A.C. Идея развития в буржуазной философии XIX и ХХвеков.-М.,1962.

Босенко В.А. Диалектика как теория развития. - Киев, 1966.

Бутаков A.A. Основные формы движения материи и их связь в свете современной науки. - М., 1974.

Доброхотов  А.Л.  Категория  бытия в  классической западноевропейской философии. - М., 1986.

Ильенков Э.В. Диалектическая логика. - М., 1984.

Какабадзе З.М. Проблема человеческого бытия. – Тбилиси, 1985.

Кедров  Б.М.  Научная  концепция  детерминизма // Современный детерминизм: Законы природы. - М., 1973.

Кедров Б.М. Эволюция понятия материи в философии и естествознании // Вопр. философии. - 1975. - N 8.

КучевскийЛ.Б. Анализ категории "материя". - М., 1983.

ЛосевА.Ф. Классицизм // Лит. учеба. - 1990. -N 10.

Марков М.А. О природе материи. - M., 1976.

Марков Ю.Г. Функциональньїй подход в современном научном познании. - Новосибирск, 1982.

Молчанов В.И. Время и сознание. - М., 1988.

Мостепаненко A.M. Пространство и время в макро-, мега-, микромире. - М-, 1974.

Огородников В.П. Познание необходимости. - М., 1985.

Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. - М., 1967.

Трубников H.H. Время человеческого бытия. - М., 1987.

Хакен Г. Синергетика. - М., 1980.

Юдин З.Г. Системний подход и принцип деятельности. - М., І978.

Корет Э. Основы метафизики / пер. с нем. – К.: Тандем, 1998. – 248 с.

Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К.: Основи, 2001.

Хайдеггер М. Бытие и время. – М.: Ad marginem, 1997.

 

Лекція 11. Проблема свідомості: історичні виміри та змістовні характеристики.

1.       Сенс проблеми свідомості та труднощі її вирішення.

2.       Метафора свідомості в космоцентричній культурі античності

3.       Християнство: відкриття внутрішнього духовного світу.

4.       Перевідкриття проблеми свідомості у Новий час: ідеалістична філософія.

5.       Маркс: діалектико-матеріалістична концепція свідомості.

6.       Свідоме та безсвідоме: Маркс та Фрейд.

 

Семінар 11. Проблема духу і свідомості

 

1. Проблема духу і свідомості в історії філософської думки:

а) метафора свідомості в .культурі та філософії античності;

б) християнська концепція внутрішнього духовного світу;

в) концептуальні зміни у розв'язанні проблеми свідомості у філософії Нового часу;

ŕ) проблема духу і свідомості в німецькій класичній філософії;                                

д) діалектико-матеріалістична   концепція   свідомості К.Маркса;

е) сучасні філософські концепції свідомості.

2. Свідомість як філософська категорія. Джерела та витоки свідомості.

3. Структура свідомості. Свідомість та самосвідомість.

4. Свідомість та безсвідоме: К.Маркс та З.Фрейд.

5. Свідомість та мислення. Свідомість та мова.

6. Проблема ідеального та варіанти її вирішення.

7. Поняття суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості.

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. У чому полягають труднощі філософського вирішення проблеми свідомості?

2. Якою метафорою користувались давні греки для опису свідомості і чому?

3. У чому полягає . зв'язок середньовічного розуміння свідомості з геоцентричним світоглядом?

4. Чому в релігійній філософії свідомість розуміється як тягар і "хрест"?

5. Які концептуальні зміни в розгляді проблеми свідомості відбулись у філософії Нового часу?

6. Яким є зміст і соціальні передумови Марксової концепції свідомості?

7. У чому полягає подібність та відмінність Марксової і Фрейдової концепцій безсвідомого?

8. Що таке свідомість, які її структура, джерела і витоки?

9. Розкрийте зміст понять "самосвідомість", "ідеальне", "ду­ховне".

10. Які історичні та сучасні варіанти вирішення проблеми іде­ального Ви знаєте?

11. Що таке суспільна свідомість і яка її структура?

12. Які сучасні концепції свідомості Ви знаєте?

 

Теми рефератів

 

1. Суспільний та особистісно-індивідуальний зміст свідомості: зв'язок та відмінність.

2. Свідомість і особистість.

3. Проблема свідомості в українській філософії.

4. Проблема свідомості у філософії Сходу.

5. Свідомість та безсвідоме: порівняльний аналіз концепцій К.Маркса та 3.Фрейда.

6. Фрейдівські ідеї безсвідомого в художній культурі XX ст.

7. Проблема свідомості у сучасній філософії.

 

Література для читання

 

Анищенко А.И. Структура общественного сознания. - М., 1973.

Бондаренко Л.И. Основньїе зтапьі становлення сознания. -Киев, 1979.

Донских O.A. Происхождение язьїка как философская проблема. - Новосибирск, 1984.

ДубровскийД.И. Информация, сознание, мозг. - М., 1980.

ДубровскийД.И. Проблема идеального. - М., 1983.

Ильенков Э.В. Диалектическая логика. - М., 1984.

Ильенков Э.В. Проблема идеального // Вопр. философии. - 1979.- N6-7.

Кликс  Ф.   Пробуждающееся  мышление. У истоков человеческого интеллекта. - М., 1983.

Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. - М.,1974.

Лейбин В.М. Психоанализ й философия неофрейдизма. - М., 1977.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1975.

Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики.- М., 1981.

Лифшиц М. Об идеальном и реальном // Вопр. философии. - 1984. - N10.

Лосев А.Ф. Платоновский обьективный идеализм и eгo трагическая судьба // Платон и eгo эпоха. - М., 1979.

Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопр. философии. – 1990. – N 10.    

Михайлов Ф. Т. Загадка человеческого Я. - М., 1976.

Общественное сознание и eгo формы / Отв. ред. В.И.Толстых. - М., 1986.

Панов E.H. Знаки, символы, языки. - М., 1983.

Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. - М., 1967.

Сагатовский В.Н., Злентух И.П. Методологические основы решения проблемы идеальности сознания // Филос, науки. - 1984. - N4.

Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. - М., 1972.

Ильенков Э.В. Диалектика идеального / Философия и культура. – М., 1991. – С.229-270.

Фрейд З. Будущее одной иллюзии / Психоанализ. Религия. Культура. – М., 1992.

Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии феноменологической философии. – М., 1992. – С. 158-191.

 

Лекція 12. Філософська антропологія: учення про людину.

 

1.       Кінець ХХ ст. та проблеми людини.

2.       Образи людини в історії філософської думки.

3.       Проблеми антропосоціогенезу.

4.       Біологічне та соціальне в людині.

5.       «Пророда людини» та характер філософської концепції.

6.       Смисл людського існування.

 

Семінар 12. Людина як предмет філософського аналізу: філософська антропологія і філософія культури

 

1. Образи людини в історії філософської думки:

а) уявлення про природу людини в античній та середньовічній філософії;

б) Концепція "природної людини" в добу Відродження;

в) натуралістичний  антропологізм та його вплив на розвиток природознавства;

г) соціобіологічна інтерпретація проблеми співвідношення біологічного і соціального в "природі людини"; соціал-дарвінізм;

д) марксистська концепція людини;

е) сучасна філософська антропологія та антропологічний напрям у західноєвропейській філософії XX ст.

2. Проблема сутності людини:

а) людина як суб'єкт практичної діяльності;

б) людина як суб'єкт історичного процесу;

в) біопсихосоціальна цілісність людини.

3. Проблема антропосоціогенезу.

4. Діяльність як спосіб існування людини. Структура діяльності.

5. Поняття "індивід", "індивідуальність", "особистість" та їх співвідношення.

6. Проблема сенсу людського існування та багатоманіття способів її розв'язання.

7. Поняття культури. Специфіка філософського аналізу культури як підвалини людського буття.

 

 

Завдання для самостійної роботи

 

1.       Які, на Ваш погляд, причини зростання інтересу до антропологічної проблематики?

2. Чому багато філософів і мислителів кажуть про людину як таємницю?

3. Які Ви знаєте основні риси пануючого розуміння людини в добу античності, Середньовіччя і в Нові часи?

4. Яка роль діяльнісної парадигми в розумінні людини?

5. Розкрийте зміст поняття "антропосоціогенез" та підходів до розуміння сутності антропосоціогенезу.

6. У чому сутність проблеми співвідношення біологічного та соціального в людині? Які варіанти вирішення цієї проблеми Ви знаєте?

7. Розкрийте зміст понять "індивід", "індивідуальність", "особистість".

8. У чому полягає унікальність особистості людини?

9. У чому полягає парадоксальність феномену свободи особистості?

10. Що таке "самоцінність людини"?

11. Які типи ставлення до життя і смерті Ви знаєте?

12. У чому сенс безсмертя особи?

13. Які шляхи подолання кризи особистості на межі XX та XI ст. Ви можете запропонувати?

14. У чому полягає специфіка філософського аналізу куль­тури?

15. Які найвідоміші концепції та визначення культури Ви знаєте?

16. Чи існує прогрес у культурі?

Теми рефератів

1. Психоаналіз і проблема людини.

2. Проблема людини в екзистенціалізмі.

3. Основні риси марксистського розуміння людини.

4. Расизм і проблема співвідношення біологічного та соці­ального в людині.

5. Значення і межі проблеми сенсу життя.

6. Поліфонія філософських версій місця людини у Всесвіті.

7. Специфіка розуміння особистості в різних типах культур.

8. Особистість та її свобода в поглядах світових релігій.

9. Проблема свободи й відповідальності особи на сучасному етапі розвитку світової цивілізації.

10. Проблеми життя та смерті наприкінці XX ст. і шляхи їх вирішення.

11. Класична модель культури.

12. Сутність моральної культури.

13. Елітарна та масова культура.

14. Традиційна і сучасна культура.

 

Тексти для читання:

 

Л. Тейяр де Шарден П. Феномен людини. // Читанка з історії філософії: У 6 кн. - Кн. 6: Зарубіжна філософія XX століття. . - К., 1993. - С. 215-218.

Сартр Ж-П. Первичное отношение к другому // Проблема человека в западной  философии. - М.: Прогресс, 1988.

Человек: мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и безсмертии XIX в.-М., 1995.-528 с.

Г'юм Д. Трактат про людську природу. - К.: Всесвіт., 2004. - 550 с.

Алексеев В.П. Становление человечества. - М., 1984.

Ананьев В.Г. О проблемах современного человекознания. -М.,1977.

Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. - М.,. 1982.

Библер В. С. Культура. Диалог культур // Вопр. философии. -1989.-N6.

Ватин И.В. Человеческая субьективность. - Ростов н/Д., 1984.

Григорьян Б. Т. Философия о сущности человека. - М., 1973.

Григорьян Б.Т. Философская антропология, - М., 1982.

Григорьян Б.Т. Человек. Ero положение и призвание в современном мире. - М., 1986.

Давыдов Ю.Н., Роднянская И.Б. Социологая контркультуры. -М., 1980.

Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. - М., 1986.

Злобин Н.С., Межуев В.М. Культура-человек-философия: к проблеме интеграции и развития // Вопр. философии. - 1982. - N 1.

Каган М.С. К вопросу о понимании культуры // Филос. науки.- Í989.-N 12.

Каган М.С. Человеческая деятельность. - М., 1974.

Кон И.С. В поисках себя. - М., 1984.

Мысливченко А.Г. Человек как предмет философского познания. - М., 1972.

Трубников H.H. Время человеческого бытия. - М., 1987.

 

Лекція 13. Суспільство та культура як предмет філософського осмислення

 

1.       Специфіка філософського осмислення суспільного буття.

2.       Методологічні принципи вивчення суспільства.

3.       Смисл історії та її осягнення в філософії історії К.Ясперса.

4.       Поняття культури та цивілізації.

5.        Особливості Західної та Східної культури.

6.       Глобальні проблеми сучасності.

Семінар 13. Проблема суспільства: соціальна філософія та філософія історії

 

1. Багатозначність поняття "суспільство" (як відокремлена частина природи; як людина в структурі її відносин; як соціальна форма руху матерії; як людство в цілому).

2. Суспільство як система, що саморозвивається:

а) суспільне виробництво та його структура;

б) суспільно-економічна формація та її структура.

3. Людина в плині історії: проблема періодизації історичного процесу.

4. Суспільний прогрес, його історичні типи та проблема критеріїв.

5. Проблеми сучасного інформаційного та  глобальні проблеми сучасності.                

 

Література

 

Бергер П. Понимание современности // Социолог. исслед. -1990.-N7.

Вебер M. Протестантская этика и дух капитализма // Избр. произв. - М., 1990.

Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. - М.,

Кондорсе А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. - М., 1956.

Тойнби А.Дж. Постижение истории. - М., 1991.

Франко І. Що таке поступ? // Зібр. тв.: У 50 т. - К., 1978. - T. 45.

Фромм Э. Иметь или быть? - М., 1986.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.

Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: підручник для вищ. навч. закл. / В.П.Андрущенко, Л.В.Губерський, М.І.Михальченко. – Вид. 3-тє, випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – Розділ 3,  § 6. – С. 436-478.

Філософія: Навч. посіб. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; за ред. І.Ф.Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – Тема 11, 12, 14. – С.212-224, 224-258, 279-304.

Спосіб життя // Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С.606.

Стани суспільства // Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С.607-608.

Соціальні верстви // Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С.599-600.

Суспільство // Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С.620-621.

Гидденс Э. Устроение общества. – М.: академический проект – 2005. – 528с.

Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992 (електронний варіант за адресою http://www.socd.univ.kiev.ua/LOCAL/LIB/SOC/sorokin.pdf)

Луман Н. Общество как социальная система. – М., 2004. – 232 с.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Що відрізняє суспільство як систему від інших систем?

2. Якими є джерела саморозвитку суспільства?

3. Які моделі суспільства Ви знаєте?

4. Що таке ритми історії і від чого вони залежать?

5. У чому полягає сутність глобальних проблем сучасності та які шляхи їх вирішення на межі тисячоліть?

6. Що таке інформаційне суспільство та які перспективи його розвитку?

7. Розкрийте зміст понять "суспільне виробництво" та "су­спільно-економічна формація".

8. У чому полягають труднощі вирішення проблеми періо­дизації історичного процесу?

9. Чим зумовлені труднощі визначення критеріїв суспільного прогресу?

Теми рефератів

1. Системи природи і суспільства: спільне та відмінне.

2. Криза світової цивілізації на межі тисячоліть та шляхи й вирішення.

3. Проблема людського початку в історії.

4. Специфіка соціального детермінізму.

5. Основні риси техногенної цивілізації.

6. Світова соціально-екологічна ситуація наприкінці XX ст.  ,

7. Глобальні проблеми, їх сутність та шляхи розв'язання

 

 

Завдання для самостійної роботи. Підготовка реферату з наведених тем:

 

1.       Світогляд, його природа, структура та історичні типи.

2.       Філософія і наука.

3.       Філософія і наукова картина світу в ХХ ст.

4.       Філософія і релігія.

5.       Особистість філософа (філософія як образ життя).

6.       Функції філософії.

7.       Філософія і політика (ідеологія).

8.       Східна філософія: специфіка, основні напрямки та проблеми розгляду.

9.       Філософія Давньої Індії: проблема світобудови.

10.  Проблема етики у вченні Конфуція.

11.  Буддизм: класика і сучасність.

12.  Формування Античної філософії: витоки, періодизація, особистості.

13.  Проблема буття в античній філософії.

14.  Платон як засновник класичного ідеалізму.

15.  Політичні вчення античності.

16.  Філософія Середньовіччя та її зв'язок з християнською релігією та теологією.

17.  Проблема історичного часу у творчості Августина.

18.  Спроби доведення буття Бога в середньовічній філософії.

19.  Фома Аквінський як основоположник томізму.

20.  Гуманістичний та антропоцентристський характер філософії і культури Відродження.      

21.  Природничонаукові здобутки доби Відродження як основа розвитку науки Нового часу.

22.   Природознавство та філософія Нового часу, Ф.Бекон як творець досвідно-індуктивної методології.

23.  Р.Декарт  як основоположник новоєвропейського раціоналізму.

24.  Проблема методу пізнання та епістемологічний поворот у філософії Нового часу.

25.   Проблема субстанції в новоєвропейській філософії.

26.   Соціально-політичні доктрини філософів Нового часу.

27.  Проблеми етики та моральності в новоєвропейській філософії.

28.   Взаємозв'язки філософії і математики в епоху Нового часу.

29.   Людина як предмет філософського аналізу в добу Просвітництва.

30.   Матеріалістичні ідеї французьких філософів ХVІІІ ст.

31.  І.Кант як основоположник німецької класичної філософії.

32.  Теорія пізнання І. Канта.

33.  Проблеми етики в німецькій класичній філософії.

34.  Розробка діалектики в німецькій класичній філософії.

35.  Соціально-політичні теорії філософів німецької класики.

36.  Натурфілософські концепції філософів німецької класики.

37.  "Феноменологія духу" як джерело філософії Гегеля.

38.  Порівняльний аналіз; матеріалістичних концепцій французьких матеріалістів і Л.Фейербаха.    

39.  Марксизм і німецька класична філософія.

40.  Гуманістичні ідеї в філософії раннього Маркса.

41.  Ленінська версія філософії марксизму.

42.  Західний марксизм; поліфонія поглядів.

43.  Філософські ідеї Києво-Руської доби, їх зв'язок із міфологією та християнською релігією.

44.  Києво-Могилянська  Академія як осередок духовності  українського народу.

45.  Філософські курси в Києво-Могилянській Академії.

46.  Філософська творчість Г.Сковороди.

47.  Ідея "серця" в українській філософії.

48.  Обґрунтування української національної  ідеї в філо­софській творчості визначних українських Мислителів: (на вибір).

49.  Учення про доброчинність та мораль у філософії Д.Соловйова.

50.  Людина як центральна проблема філософії з погляду М.Бердяева.          

51.  Порівняльний аналіз основних проблем класичної та сучасної західноевропейської філософії.

52.  Антропологічний  та сцієнтистський напрями сучасної філософії: зв'язки і відмінності.

53.  Історичні стадії розвитку та основні проблеми філософії позитивізму.

54.  Німецька класична філософія і неокантіанство: взаємозв'язок і суперечності.  

55.  Філософія і логіка: логічний позитивізм.

56.  Герменевтика: історія та сучасність.

57.  Розвиток філософської думки від позитивізму до аналітизму.

58.  Структуралізм і постмодернізм: проблеми філософського  осмислення культури на зламі тисячоліть.

59.  Проблема Бога в традиційній і сучасній релігійній філо­софії.

60.  Буття людини як проблема в екзистенціальній філософії.

61.  Проблема людини, її сутності та походження в філо­софській антропології.      

62.  Порівняльний аналіз розуміння Абсолюту в Парменіда і в християнському вченні про Бога.

63.  Філософське вирішення проблеми буття як віддзеркалення світогляду епохи (античність, Середньовіччя, Новий час, XX ст.).

64.  Проблема буття в філософії М.Хайдегтсра.

65.  Онтологічний повороту філософії XX ст.

66.  Еволюція поняття "матерія" у філософії і науці.

67.  Синергетика: зміст і основні проблеми.

68.  Детермінізм як принцип філософського осмислення світу.

69.  Порівняльний аналіз субстанційної та реляційної концепцій простору і часу.

70.  Історико-філософський аспект ідеї розвитку.

71.  Проблема прогресу та його критеріїв.

72.  Суспільний та особистісно індивідуальний зміст свідомсті: зв'язок та відмінність.

73.  Свідомість і особистість.

74.  Проблема свідомості в українській філософії.

75.  Проблема свідомості у філософії Сходу.

76.  Свідомість та безсвідоме: порівняльний аналіз концепцій К.Маркса та З.Фрейда.

77.  Фрейдівські ідеї безсвідомого в художній культурі XX ст.

78.  Проблема свідомості у сучасній філософії.

79.  Психоаналіз і проблема людини.

80.  Проблема людини в екзистенціалізмі.

81.  Основні риси марксистського розуміння людини.

82.  Расизм і проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

83.  Значення і межі проблеми сенсу життя.

84.  Поліфонія філософських версій місця людини у Всесвіті.

85.  Специфіка розуміння особистості в різних типах культур.

86.  Особистість та її свобода в поглядах світових релігій.

87.  Проблема свободи й відповідальності особи на сучасному етапі розвитку світової цивілізації.

88.  Проблеми життя та смерті наприкінці XX ст. і шляхи їх вирішення.

89.  Класична модель культури.

90.  Сутність моральної культури.

91.  Елітарна та масова культура.

92.  Традиційна і сучасна культура.

93.  Системи природи і суспільства: спільне та відмінне.

94.  Криза світової цивілізації на межі тисячоліть та шляхи вирішення.

95.  Проблема людського початку в історії.

96.  Специфіка соціального детермінізму.

97.  Основні риси техногенної цивілізації.

98.  Світова соціально-екологічна ситуація наприкінці XX ст.

99.  Глобальні проблеми, їх сутність та шляхи розв'язання.

100.                     Основні особливості діалектико-матеріалістичної теорії пізнання.

101.                     Головні напрями розробки гносеологічних проблем у сучасній західній філософії.

102.                     Структура, форми і функції практики в процесі пізнання.   

103.                     Проблема класифікації форм знання і пізнавальної діяльності.

104.                     Проблема критерію істини у філософії та науці.

105.                     Пізнання та інтуїція.

106.                     Проблема творчості в пізнанні.

107.                     Критерії та еталони науковості.

108.                     Природничо-наукове   та соціогуманітарне пізнання: подібності і відмінності.

109.                     Проблема періодизації історії науки.

110.                     Структура наукової теорії та її основні функції.

111.                     Класифікація наукових методів і рівні методології,

112.                     Позанаукове знання і його форми.

113.                     Сенс і витоки наукових революцій.               

 

 

Контрольні завдання.

1.       Що таке світогляд? Чи всі люди мають світогляд.

2.       Чим характеризується  міфологічний       релігійний світогляд.

3.       Чи можливий суто науковий світогляд.

4.       Як співвідносяться філософія і наука?

5.       Які основні підрозділи філософського знання Ви знаєте?

6.       Чи може філософія перетворпювати світ і якщо так то яким чином?

7.       Які методи використовуються в філософії і вчому їхня специфічна характерність.

8.       Як співвідносяться східна і західна традиції філософствування?

9.       Як поділяються філософські школи Стародавньої Індії.

10.  У чому полягає подібність і в чому відмінність давньоіндійської і давньокитайської філософії?

11.  Яким є погляд на людину в філософії Стародавнього Сходу.

12.  Яку картину світу вибудовувала філософія Стародавнього Сходу?

13.  У чому полягає зв'язок давньогрецької міфології з першими філософськими вченнями античності, а також із класичними філософськими вченнями Стародавньої Греції?

14.  Як змінюються проблематика та предмет філософії в античності?

15.  Які першопочатки світу виділяли античні натурфілософи?

16.  У чому полягає філософський сенс апорій Зенона?

17.  Що означає вислів "антропологічний поворот з античній філософії" і з іменами яких мислителів він пов'язаний?

18.  Чому Платона, вважають першим представником (або ж засновником) філософського ідеалізму та з якою частиною його вчення це пов'язано?

19.  Що лежить в основі Арістотелевої критики теорії ідей Платона та в чому, відмінність між ними у тлумаченні понять "матерія" і "форма"?

20.  Розкрийте зміст  понять "аполегетика", "патристика" і "схоластика" .

21.  У чому проявляється неоплатонізм Августина Аврелія?

22.  Який зв'язок існує між філософією Арістотеля і Фоми Аквінського.

23.  У чому полягає зв'язок філософії Нового часу  з математикою і природознавством?

24.  Що означає індуктивний метод у філософії Ф.Бекона?

25.  Розкрийте зміст тези Р.Декарта ''мислю, - отже, існую''.

26.  Що означає дедуктивний метод у філософії Р.Декарта?

27.  Що таке."вроджені ідеї", хто був прихильником даної концепції, а хто - опонентом?

28.  У чому полягає сутність поглядів на субстанцію в Новоєвропейській філософії?

29.  Що означає поняття "скептицизм"?

30.  Поясність зміст понять "емпіризм" та "раціоналізм" і на основі цього - суть виразу "епістемологічний поворот у : новоєвропейській філософії".

31.  Як співвідносяться поняття "емпіризм" та "сенсуалізм"?

32.  Чи має місце чуттєвий досвід у раціоналістичній філософії і розум - в емпіристській, і якщо так - то в якому вигляді і чому?

33.  Яке місце відводили інтуїції в пізнанні філософи Нового  часу?

34.  У чому полягає сутність "механістичного принципу" в матеріалізмі епохи Просвітництва?

35.  Як співвідноситься космогонічна гіпотеза Канта  із сучасними науковими уявленнями?

36.  Розкрийте зміст понять "річ у собі", ."апріорне", "транс­цендентальне", ч "трансцендентне"  та "іманентне", як вони розглядаються у філософії Канта?

37.  Як співвідноситься категоричний імператив Канта з ін­шими моральними правилами, сформульованими у світовій філософії та релігії?

38.  Що означає поняття "суб'єкт" у Фіхте?

39.  У чому полягає суть натурфілософії Шеллінга?

40.  Що означає вислів "суперечність методу та системи Гегеля"?

41.  Що таке "абсолютна ідея" в філософії Гегеля?

42.  У чому полягає зміст антропологічного принципу в філософії  Фейербаха?

43.  У чому полягає зв'язок, філософії К.Маркса з гегелівською філософією?

44.  Розкрийте зміст соціально-філософської    концепції  К.Маркса.  Який внесок зробив до філософії Маркса В. І. Ленін?

45.  Які основні, проблеми були предметом розгляду в ра­дянській філософській думці?

46.  У чому полягають принципові відмінності між радянським і західним марксизмом?

47.  Який змістовний зв'язок існує між давньослов'янською міфологією та філософією Києво-Руської доби?

48.  Який вплив виявило християнство на філософські ідеї мислителів Київської Русі?      

49.  У чому полягає специфіка філософських курсів професорів Києво-Могилянської Академії?

50.  Що означає поняття "кордоцентризм" у філософії Г.Сковороди?

51.  У чому полягає суть концепції "трьох світів" у філософії Г.Сковороди?

52.  Що означає визначення '"філософія серця" стосовно поглядів Д.Юркевича?

53.  Розкрийте зміст поняття "всеєдність" у філософії В.Соловйова.

54.  Як визначається свобода, а концепції М.Бердяева?

55.  У чому полягає відмінність і в чому подібність між класичною і сучасною західноєвропейською філософією?

56.  Які причини на Ваш погляд, зумовили ірраціоналістичний характер західноєвропейської філософської думки на   етапі переходу від класичної до сучасної філософії?

57.  Розкрийте зміст загальної назви "філософія життя".

58.  У чому полягає сутність терміна "філософія позитивізму"?

59.  Розкрийте головну, проблематику неокантіанства порів­няно з німецькою класичною філософією.

60.  Який сенс назви "логічний; позитивізм"? Розкриєте її суть.

61.  Що таке герменевтика та які її витоки і проблеми?    

62.  Якою є основна проблематика феноменологічної філософії?

63.  Що таке екзистенціалізм, які його основні представники та проблеми розгляду?

64.  У чому, полягає відмінність і в чому подібність міжрелігійною філософією в класичній філософській думці та у сучасній?

65.  Розкрийте основний зміст аналітичної філософії як однієї з провідних філософських методологій. 

66.  Чому структуралізм уважають методологічною основою гуманітарних наук?

67.  Яким є  погляд на людину у сучасній філософській антропології?                                              Розкрийте зміст філософських учень конвенціоналізму фальсифікаціонізму, історизму як методологічних концепцій наукового пізнання.

68.  Що таке "постмодернізм", та які його філософські засади?

69.  Коли і чому в філософії з'явилась проблема буття?

70.  У чому сутність парменідового розуміння буття?

71.  Хто з античних філософів не сприйняв парменідового тлумачення буття і чому?

72.  У чому полягає-специфіка середньовічного тлумачення  проблеми буття?

73.  Які зміни у розумінні проблеми буття відбулись у філософії Нового часу?

74.  Як вплинула специфіка російського світогляду на філософське вирішення проблеми буття?

75.  Розкрийте зміст вислову "онтологічний поворот у філософії XX ст."

76.  Чи є змістовний зв'язок між світоглядом людини XX ст. та філософським вирішенням проблеми буття, і якщо є - чому?

77.  Що таке матерія та яка її структура?

78.  Які форми руху матерії Ви знаєте?

79.  Як співвідносяться поняття ''матерія" і "субстанція"?

80.  Як співвідноситься природничо-наукове і філософське розуміння матерії?

81.  Розкрийте зміст субстанційної та реляційної концепцій простору і часу.

82.  Розкрийте зміст понять "детермінізм" та "індетермінізм".

83.  Як співвідносяться поняття "рух", "розвиток", "прогрес"?

84.  Які закони і категорії діалектики Ви знаєте і в чому полягає їхній основний зміст?

85.  У чому полягають "труднощі філософського вирішення проблеми свідомості?

86.  Якою метафорою користувались, давні греки для опису свідомості і чому? 

87.  У чому полягає зв'язок середньовічного  розуміння свідомості з геоцентричним світоглядом?"

88.  Чому в релігійній філософії свідомість розуміється як тягар і "хрест"?

89.  Які концептуальні зміни в розгляді проблеми свідомості відбулись у філософії Нового часу?

90.  Яким є зміст і соціальні передумови марксової концепції свідомості?   

91.  У чому полягає подібність та відмінність марксової і фрейдової концепції безсвідомого?

92.  Що таке свідомість, які її структура, джерела і витоки?  

93.  Розкрийте зміст, понять "самосвідомість", "ідеальне", "духовне".

94.  Які історичні та сучасні варіанти вирішення проблеми іде­ального Ви знаєте?

95.  Що таке суспільна свідомість і яка її структура?

96.  Які сучасні концепції свідомості Ви знаєте?

97.  Які, на Ваш погляд, причини зростання інтересу до антропологічної проблематики?

98.  Чому багато філософів і мислителів кажуть про людину як таємницю?  Які Ви знаєте основні риси пануючого розуміння людини в добу античності. Середньовіччя і в Нові часи?  

99.  Яка роль діяльнісної парадигми в розумінні людини?

100.                     Розкрийте зміст поняття "антропосоціогенез" та підходів до розуміння сутності антропрсоціогенезу. 

101.                     У чому сутність проблеми співвідношення біологічно соціального в людині? Які варіанти вирішення цієї проблеми Ви знаєте?

102.                     Розкрийте зміст понять "індивід", "індивідуальність" "особистість".

103.                     У чому полягає, унікальність особистості людини? 

104.                     У чому полягає парадоксальність феномену свободи особистості?

105.                     Що таке "самоцінність людини"?

106.                     Які типи ставлення до життя і смерті Ви знаєте?

107.                     У чому сенс безсмертя особи?

108.                     Які шляхи подолання кризи особистості на межі XX та ХХІ ст. Ви можете запропонувати?  

109.                     У чому полягає специфіка філософського аналізу культури?

110.                     Які найвідоміші концепції та визначення культури Ви знаєте?

111.                     Чи існує прогрес у культурі?

112.                     Що відрізняє суспільство як систему від інших систем?

113.                     Якими є джерела саморозвитку суспільства?

114.                     Які моделі суспільства Ви знаєте?     

115.                     Що таке ритми історії і від чого вони залежать?

116.                     У чому полягає сутність глобальним проблем сучасності та які шляхи їх вирішення на межі тисячоліть?   

117.                     Що таке інформаційне суспільство; та які перспективи його розвитку?

118.                     Розкрийте зміст понять "суспільне виробництво'" та "суспільно-економічна формація".

119.                     У чому полягають труднощі вирішення проблеми nepioдизації історичного процесу?

120.                     Чим зумовлені труднощі визначення критеріїв суспільного прогресу?

121.                     Що таке знання і пізнання?

122.                     Які основні етапи розробки проблем пізнання в історії філософії Ви знаєте?

123.                     Що є предметом гносеології та яка ії відмінність від епістемології?

124.                     Який зв'язок між пізнанням і практикою?

125.                     Розкрийте зміст понять"об'єкт" і "суб'єкт пізнання".

126.                     Що таке істина, які її властивості та критерії?

127.                     У чому полягає сутність хиби?    

128.                     Які пізнавальні здібності людини Ви знаєте? Розкрийте їх зміст.

129.                     Як можуть, співвідноситись пізнання і віра?

130.                     Розкрийте основні аспекти поняття "наука".

131.                     У чому полягають основні : закономірності розвитку науки?

132.                     Розкрийте специфіку рівнів та структури наукового пізнання.

133.                     Розкрийте зміст екстерналістських та інтерналістських концепцій генези науки.                                        

Опрацювання першоджерел:

1.       Аврелий Августин. Исповедь - М., 1991. Антология мировой философии: В 4 т. / Ред.-сост. В.В.Соколов. - М., 1969. - Т. 1 ч.2.

2.       Антология мировой философии: В 4 т. / Ред.-сост. В.В.Соколов.  - М., 1970. - Т. 2.

3.       Ариспютель. Категории // Соч.: В 4т, - М., 1978. - Т. 2.

4.       Аристотель. Метафизика //Соч.: В 4т. - М., 1976. Т. 1.

5.       Аристотель. О душе II Соч.: В 4т. - M., 1976. Т. 1.

6.       Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого знания // Соч. - М., 1978.

7.       Беркли Дж. Три раствора между Гиласом и Филонусом // Соч. - М., 1978.

8.       Бєкон Ф. О достоинстве и приумножении наук // Соч.: В 2 т. М., 1971. - Т.1. 

9.       Боэций. "Утешение философией" и другие трактаты. - М.

10.  Бруно Дж. Диалоги. - М., 1949.

11.  Бруно Дж. О героическом энтузиазме. - М., 1953.

12.  Бэкон Ф. Новый Органон // Соч.; В 2 т. - М., 1972. - Т. 2.

13.  Вольтер. Метафизический трактат // Филос. соч. - М., 1988.

14.  Гeльвeций К.А. Об yмe//Соч.: B 2 т. - M., 1973-74. - Т. 1. Гельвеций К.А.  О человеке //Там само. - Т. 2. Гоббс Т. Левиафан // Избр. произв.: В 2 т. - М., 1968. - Т. 1. Гольбах П. Система природы //Избр. произв.: В 2 т; - М., 1963. - Т.1.

15.  Галилей Г. Избранные труды: В 2 т. - М., 1964.

16.  Гассенди П. Метафизические исследования, или сомнения и новые возражения против метафизики Декарта //Соч.: В 2 т. - М., 1968. - Т.1.

17.  Гегель Г. В. Ф. Философская пропедевтика // Работы разных лет В 2 т.  - М., 1971. - Т. 2.

18.  Гегель Г.В.Ф. Кто мыслит абстрактно // Работы разных лет: В 2т. - М., 1972, Т.1.

19.  Гегель Г.В.Ф. Наука логики // Энциклопедия филос. наук: В 3 т. - М., 1974. - Т. 1.

20.  Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа // Соч. - М., 1959. - Т. 4.

21.  Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа и логики // Работы разных лет: В 2 т. - М. 1971. - Т. 2.

22.  Данте Алигъери. Божественная комедия. - М., 1967

23.  Декарт Р. Начала философии // Избр. филос. соч. - М., 1950.

24.  Декарт рассуждения о методе // Там само.

25.  Дидро Д. Разговор Д'Аламбера с Дидро. Сон Д'Аламбера, Философские принципы относительно материи и движения.// Соч.: В 2 T. - M., l986. - T. l.

26.  Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. - М., 1986.

27.  Кант И. Всеобщая естественная история и теория Соч.: В 6т. - М., 1963. - Т.1.

28.  Кант И. К вечному миру // Соч.: В 6 т. - М., 1966. - Т. 6.

29.  Кант И. Критика чистого разума // Соч.: В 6 т. - М., 1964.

30.  Кант И. Пролегомены // Соч.: В 6 т. - М., 1965. - Т. 4, ч. 1.

31.  Кузанский Н. Об ученом незнании //Соч.: В 2 т. - М., 1979. - Т. 1.

32.  Ламетри Ж. Человек-машина //Соч. - М., 1976. 

33.  Лейбниц Г. В. Монадология //Соч.: В 4 т. - М., 1982. - Т. 1.

34.  Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении // Соч.: В 4 т. - М., 1983. Т. 2.

35.  Леонардо да Винчи.    Избранные естественнонаучные произведения. - М., 1955.

36.  Локк Дж. Опыты о человеческом разумении // Соч.: В 3 т. - М., 1985. - Т. 1.

37.  Лукреций. О природе вещей.  - М., 1958.

38.  Лурье С.Я. Демокрит. Тексты. Переводы. Исследования. - Л. - 1970.

39.  Луций Анней Сенека. Нравственные письма к Луцилию. - М., 1977.

40.  Мамардашвили М.К. Как я,понимаю философию. - М., 1990.

41.  Материалисты Древней Греции.   Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура / Ред.-сост. М. А. Дынник. - М., 1955.

42.  Никифоров А.Л. Является ли философия наукой? // Филос. науки. - 1989. - № 6.

43.  Ортега-и-Гассет X. Что такое философия? - М., 1991.

44.  Паскаль Б. Мысли. - М., 1974.

45.  Платон. Teэтeт //Taм caмo.  Платон. Федон // Соч.: В 3 т. - М., 1970. - Т.2.

46.  Платон. Гиппий Большой // Соч.: В 3 т. - М., 1968. Платон. Пир // Соч.: В 3 т. - М., 1970. - Т.2.

47.  Платон. Тимеи // Соч.: В 3 т. - М.; 1971. -Т. 3, ч. Прокл. Первоосновы теологии. - Тбилиси, 1972.

48.  Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр. философии. - 1989. - № 2.

49.  Руссо Ж.-Ж. Философские сочинения. - М., 1988. Спиноза Б. Этика //Избр. произв.: В 2 т.- М., 1957. - Т. 2.

50.  Секст Эмпирик. Три книги пирроновых положений // Соч.: В т. - М., 1976. - Т.2.                

51.  Упаншиады /Ред.-сост. А.Я. Сыркин. - М., 1967.

52.  Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Избp. филос. произв.: В 2 т. - М., 1955. - T.1.

53.  Фейербах Л. Предварительные тезисы к реформе философии//Избр. филос. произв.; В 2 т. - М., 1955. - Т. 1.

54.  Фихте И.Г. Общие принципы наукоучения // Антология мировой философии: В 4 т. - М., 1971. - Т.3.

55.  Фрагменты ранних греческих философов /Сост. А.В. Лебедев. - М., 1989. - Т. 1.

56.  Шеллинг Ф.В.И. Система -трансцендентального идеализма // Соч.: В 2 т.- М.,1987. - Т. 1.

57.  Эмпедокл. Очищения //Семушкин А.В.  Эмпедокл. - М., 1985.

58.  Эразм Роттердамский. Философские произведения. - М., 1986.

Список літератури

1.       Xилл Т.И. Современные теории познания. -М., 1965.

2.       Бердяев Н.А. Самопознание. - М., 1991.

3.       Бердяев Н.А. Философия свободы: Смысл творчества. - М., 1989.

4.       Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. - М., 1958.

5.       Гадамер Х.-Г. Истина и метод. - М., 1988.

6.       Гуссерль Э. Логические исследования. - Киев, 1995.

7.       Дильтей В. Введение в науки о духе // Зарубежная эстетика н теория литературы ХІХ-ХХ вв. - М., 1987.

8.       Златоструй (Древняя Русь Х-ХШ вв.) / Сост. А.Г.Кузьмин, А.Ю.Карпов. - М., 1990. Лосский Н.О. История русской философии. - М., 1991.

9.       Камю А. Бунтующий человек. - М., 1990.

10.  Карнап Р. Философские основания физики (введение в философию науки). - М., 1971.

11.  Койре Л. Очерки истории философской мысли (О влиянии философских, концепций на развитие научных теорий). - М., 1985.

12.  Кун Т. Структура научных революции. - М., 1975.

13.  Кьеркегор С. Наслаждение и долг. - Киев, 1994.

14.  Лакатос И. Доказательства и опровержения (Как доказывают теоремы). - М., 1967.

15.  Леви-Стросс К. Структурная антропология. - М., 1983.

16.  Ленин В. И. Три источника и три составные части марксизма // Там само. - Т. 23.    

17.  Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм // Ленин В.И. Полн. собр. соч. - Т. 18.

18.  Маркс К. Философско-экономические рукописи 1844 г. // Маркс К., Энгельс Ф. - Соч. - 2-е изд. - T. 42.

19.  Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология //Там само. - Т. 3.

20.  Ницше Ф. Так говорил Заратустра. - М., 1990.

21.  О России и русской философской культуре. Философы русского послеоктябрьского зарубежья / Сост. М.А.Маслин - М., 1990.

22.  Ойзерман Т. И. Формирование философии марксизма. - М., 1952.

23.  Плеханов Г. Д. Основные вопросы марксизма // Избр. филос. произв.: В 3 т. - М., 1957. - Т. 3.

24.  Полани М. Личностное знание. - М., 1985.

25.  Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. - М., 1983.  

26.  Потер К. Відкрите суспільство та його вороги. - К., 1995.

27.  Проблема человека в западной философии / Сост. П.С.Гуревич. - М., 1988. 

28.  Прокопович Ф. Філософські твори: В 3 т. - К., 1979-1981.

29.  Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.   Рассел. Б.  Человеческое познание, его сфера и границы. - Киев., 1997.   

30.  Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр. философии. - 1989, - № 2.

31.  Самосознание европейской культуры XX века / Сост. Р.А. Гальцева. - М., 1991.

32.  Сковорода Г.С. Повн. зібр. тв.: В 3 т.- К, 1973.

33.  Соловьев В. С. Сочинения: В 2 т. - М., 1989.|

34.  Тейяр де Шарден. Феномен человека.  - М., 1987.

35.  Тулмин Ст. Человеческое понимание. - М., 1984.

36.  Фейерабенд П. Избранные труды по методологий науки. - М., 1986.

37.  Философия и мировоззрение. Философские дискуссии 20-х годов /Сост. П.В.Алексеев. - М., 1990.

38.  Фрейд З. Психология бессознательного. - М., 1989.

39.  Фромм Э. Иметь или быть? - М., 1989.

40.  Фуко М. Слова и вещи. - М., 1977.

41.  Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. - М., 1991.

42.  Холтон Дж. Тематический анализ науки. - М., 1981.

43.  Человек и история в средневековой мысли, русского, украинского и белорусского народов /Отв. ред. В.С.Горский. - Киев, 1987.

44.  Чижевсъкий Д. Нариси з історії філософії на Україні. - К, 1993.

45.  Шопенгауэр А. Избранные произведения. - М., 1992.

46.  Юркевич П., Философские произведения. - М.,  1990.

47.  Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.

Список основної літератури.

 

1.       Агацци Э. Человек как предмет философии // Вопр. философии. -1989. -№2. Бердяев Н.А. Смысл истории.  - М., 1990.

2.       Аналитическая философия. Избранные тексты / Ред.-сост. А.Ф. Грязнов. - М., - 1993.

3.       Бергер П. Понимание современности. // Социолог. исслед. - 1990. - № 7.

4.       Бердяев Н.А. Философия свободы. - М., 1989.

5.       Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма //Избр. произв. - М., 1990.

6.       Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. - М., 1988.

7.       Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа //Соч. - М., 1959. - Т. 4.

8.       Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. В 3 т. - М., 1974. - Т. 1.

9.       Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. - М., 1977.

10.  Дубровский Д. И. Проблема, идеального, - М., 1983.             Ильенков Э. В. Диалектическая логика. - M., 1984. 

11.  Ильенков Э.В. Проблема идеального// Вопр. философии. - 1979. - № 6-7.                            

12.  Карнап А. Философские основания физики. - М., 1971.

13.  Кликс  Ф.  Пробуждающееся  мышление.  У истоков человеческого интеллекта. - М., 1983.      

14.  Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теории. - М., 1985.

15.  Кондорсе А. Эскиз исторической картины прогресса чело­веческого разума. - М., 1956.

16.  Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. - М., 1974.

17.  Кун Т. Структура научных революций. - М., 1975.

18.  Лакатос И. Доказательства и опровержения (Как доказывают теоремы). - М., 1967.                              

19.  Лейбин В.М. Психоанализ и философия неофрейдизма. - М., 1977. 

20.  Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание; Личность. - М., 1975.

21.  Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М., 1981.

22.  Лифшиц М. Об идеальном и реальном // Вопр. философии. - 1984. - № 10.

23.  Лосев А.Ф. Платоновский объективный идеализм и его трагическая судьба // Платон и его эпоха. - М., 1979.

24.  Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопр. философии. - 1990. - № 10.

25.  Маркс К. Капитал. Т. 1. Гл. 24 //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т. 23.

26.  Михайлов Ф. Т. Загадка человеческого Я. - М., 1976.  Общественное сознание и его формы /Отв. ред. В.И.Толстых. - М., 1986.

27.  На переломе. Философские дискуссии 20-х годов / Сост. П.В. Алексеев., - М.,1990.

28.  Найссер У. Познание и  реальность. Смысл и принципы когнитивной психологии. - М., 1981.

29.  Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? - М., 1991.

30.  Панов Е.Н. Знаки, символы, языки. - М., 1983.

31.  Платон. Протагор //Соч.: В 3т. - М., 1968. - Т. 1.

32.  Поппер K. Логика и рост научного знания. - М., 1983.

33.  Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. - М., 1986.

34.  Проблема человека в западной философии / Сост. П.С.Гуревич. - 1989.

35.  Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

36.  Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. - Kиeв,:1997.

37.  Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр. философии. 1989. -№ 2.

38.  Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. - М., 1967.

39.  Сагатовский В.Н., Элентух И.П. Методологические основы решения проблемы идеальности сознания // Филос. науки. -1984.  - № 4.

40.  Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. - М., 1972.

41.  Тейард де Шарден. Феномен человека. - М., 1987.

42.  Тойнби А.Дж. Постижение истории. -  М., 1991.

43.  Тойнби А.Дж. Постижение истории; - М., 1991.

44.  Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. - М., 1986.

45.  Флоренский П.А. Итоги // Соч.: В 2 т. - М., 1990. - Т. 2.

46.  Фрагменты ранних греческих философов /Сост. А.В. Лебедев. - М., 1989. - Т. 1.

47.  Франко І. Що таке поступ?//Зібр. тв.: У 50 т. - К., 1978. - Т. 45.

48.  Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. - М., 1989 .

49.  Фрейд З. Психология бессознательного. - М., 1990.

50.  Фромм Э. Иметь или быть? - M., 1986.

51.  Хайдеггер M. Разговор на проселочной дороге. - М., 1991.

52.  Хилл Т.И. Современные теории познания. - М., 1965.

53.  Юнг К. Г. Архетип и символ. - М., 1991.

54.  Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.

 

Комплексний підсумковий модуль.

Питання для КПМ.

1.       Визначення поняття "філософія". Предмет філософії, методи та її значення.

2.       Основні підрозділи філософського знання. Значення філософії для людини.

3.       Поняття світогляду. Структура світогляду.

4.       Історичні типи світогляду (загальна характеристика).

5.       Міфологія як тип світогляду.

6.       Релігія як тип світогляду.

7.       Філософія як тип світогляду.

8.       Філософія і наука.

9.       Ведичний період давньоіндійської філософії.

10.  Вчення Конфуція про суспільство та державу, його етика.

11.  Філософія даосизму.

12.  Попередники античної філософії.

13.  Досократівська філософія.

14.  Антична філософія класичного періоду (загальна характеристика).

15.  Перші грецькі мудреці. Мілетська школа.

16.  Наївна діалектика давньогрецьких мислителів. Геракліт з Ефесу.

17.  Антропологічний поворот в античній філософії. Сократ.

18.  Античний атомізм. Загальна характеристика і представники.

19.  Ідеалістична філософія Платона (вчення про ідеї, теорія пізнання).

20.  Філософія Арістотеля. Загальна характеристика філософської системи.

21.  Вчення про матерію і форму в Арістотеля.

22.  Основні етапи розвитку та напрями середньовічної європейської філософії (загальна характеристика).

23.  Поняття патристики. Філософія Августина Аврелія.

24.  Поняття схоластики. Філософія Фоми Аквінського.

25.  Суперечка про універсалії в середньовічній філософії: номіналізм та реалізм.

26.  Проблема людини в християнському віровченні.

27.  Пантеїзм М.Кузанського.

28.  Космологія Дж.Бруно.

29.  Філософські погляди в працях природодослідників: М.Коперник, Г.Галілей, Л.да Вінчі.

30.  Філософія доби Відродження (основні ідеї та представники).

31.  Загальна характеристика Нового часу.

32.  Проблема методу пізнання в філософії Нового часу: емпіризм та раціоналізм.

33.  Філософія Ф.Бекона  (концепція "ідолів", індуктивний метод пізнання).

34.  Філософія Р.Декарта  (методологічний сумнів, теза "мислю - отже існую", дедуктивний метод пізнання).

35.  Філософська концепція Дж.Локка.

36.  Філософія Б.Спінози.

37.  Філософія доби Просвітництва. Загальна характеристика, основні проблеми та представники.

38.   Загальна характеристика та основні проблеми розгляду в німецькій класичній філософії.

39.  Теорія пізнання І.Канта (поняття "річ в собі", апріоризм та трансценденталізм).

40.  Основні ідеї філософії Й.Фіхте.

41.  Філософська концепція Ф.Шеллінга.

42.  Філософська система Г.Гегеля.

43.  Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

44.  Українська філософська культура та її специфіка.

45.  Філософська думка доби Київської Русі.

46.  Формування та розвиток українського романтизму Г.Сковороди.

47.  Філософія "серця" П.Юркевича.

48.  Філософія в Києво-Могилянській Академії.

49.  Виникнення і розвиток марксистської філософії.

50.  Гуманістичні тенденції в філософії К.Маркса та Ф.Енгельса.

51.  Марксистське вчення про практику та істину.

52.  Шляхи розвитку марксизму в бувшій радянській філософії.

53.  Формування російської релігійної філософії. Слов'янофільство.

54.  Філософія всеєдності В.С.Соловйова.

55.  Філософські погляди М.О.Бердяєва.

56.  Матеріалістичні тенденції російської філософії.

57.  Розвиток російської філософії в II половині XIX ст. (Ф.Достоєвський, Л.Толстой).

58.  Основні ідеї філософії екзистенціалізму.

59.  Сучасний філософський ірраціоналізм (загальна характеристика).

60.   "Філософія життя" та її різновиди.

61.  Основні етапи розвитку уявлень про буття: античність.

62.  Основні етапи розвитку уявлень про буття: Середньовіччя.

63.  Основні етапи розвитку уявлень про буття: Новий час та німецька класична філософія.

64.  Онтологічний поворот у західній філософії ХХ ст.

65.  Метафора свідомості в культурі та філософії античності.

66.  Християнська концепція внутрішнього духовного світу.

67.  Проблема свідомості у філософії Нового часу.

68.  Діалектико-матеріалістична концепція свідомості К.Маркса.

69.  Уявлення про природу людини в античній та середньовічній філософії.

70.  Концепція " природньої людини" в добу Відродження.

71.  Марксистська концепція людини.

72.  Сучасна філософська антропологія.

73.  Суспільство як система, що розвивається.

74.  Суспільний прогрес, його історичні типи та проблеми критеріїв.

75.  Специфіка філософського аналізу пізнання.

76.  Істина та хиба.

77.  Наука як специфічний пізнавальний феномен.