Інформаційний додаток до робочої програми з дисципліни

Методологія та організація наукових досліджень

з основами інтелектуальної власності 

для студентів хімічного факультету

Викладач – О.В.Комар

 

Тематичний опис курсу

Лекційний план

Тема 1.

Наука як дослідження

1.     Наука у техногенній цивілізації

2. Основні підходи до розуміння науки. Наука як опис і узагальнення фактів. Наука як спосіб виведення фундаментальних законів природи. Наука як істинне знання. Наука як інструмент вирішення проблем. „Світлоносна та плодоносна наука” Ф.Бекона (фундаментальна і прикладна).

3. Методологічні відмінності між гуманітарними та природничими науками. Екстерналізм та інтерналізм.

4. Проблема розвитку науки. Наукові революції (Т.Кун). Глобальні наукові революції і типи наукової раціональності.

5. Місце сучасної лінгвістики у класифікації сучасних наук.

 

Література

Основи методології та організації наукових досліджень: навчальний посібник для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнктів. – К.: ВПЦ "Київський університет", - 2010.

Голдстейн М., Голдстейн И.Ф. Как мы познаем. Исследование процесса научного познания. – М.: Знание, 1984.

Добронравова І., Білоус Т., Комар О. Новітня філософія науки. – К.: «Логос», 2009.

Кун Т. Структура научных революций. - М., 1975.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.

Новиков А.М., Новиков Д.А. Методология научного исследования. – М.: Либроком. – 280 с.

 

Тема 2. 

Методи, методологія, методологічні моделі наукового дослідження

1.     Поняття наукового методу. Метод, методологія, методика.

2.     Основні етапи організації стандартного наукового дослідження. Різновиди кваліфікаційних робіт та їхні особливості.

3.     Класифікація методів наукового дослідження.

4.     Роль експерименту, індукції та дедукції у методологічному розвитку науки.

5.     Популярні методологічні моделі: гіпотетико-дедуктивна і емпірична індуктивна.

6.     Абдукція і висновок до найкращого пояснення. Методологічні процедури верифікації, обґрунтування і фальсифікації.

 

Література

  Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учеб.

пособие. — М.: Высш. шк., 1991.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.

Новиков А.М., Новиков Д.А. Методология научного исследования. – М.: Либроком. – 280 с.

Основи методології та організації наукових досліджень: навчальний посібник для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнктів. – К.: ВПЦ "Київський університет", - 2010.

Рузавин Г.И.  Методология научного исследования: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.

 

Тема 3. 

Множина методологічних систем

1.     Загальні риси методології індуктивізму.

Основні ознаки позитивістської науки. Поняття позитивного знання. Редукціонізм, антипсихологізм, фізикалізм. Етапи розвитку позитивізму. Позитивізм І та ІІ хвилі. Закон трьох стадій розвитку О.Конта. Діяльність Віденського гуртка. Проблема пошуку емпіричного базису. Принцип верифікації і критерій демаркації науки та метафізики. Проблема протокольних речень.

2. Дедуктивізм у методологіях конвенціоналізму і критичного раціоналізму

Конвенціоналізм як дедуктивістська методологічна програма. Проблема статусу аксіом геометрії та її вирішення А.Пуанкаре. Методологічна концепція фальсифікаціонізму К.Поппера. Фаллібілізм. Ідея демаркації науки та метафізики. Фальсифікація і фальсифікатори. Різновиди фальсифікаціонізму: наївний, методологічний і витончений фальсифікаціонізм.

3. Методологія історицизму.

Революційний погляд Т.Куна на розвиток науки. Переоцінка ролі історії науки. Основні поняття Кунівської філософії науки: парадигма, наукове співтовариство, нормальна наука, головоломки, наукова революція. Критика концепції Т.Куна Карлом Поппером. Методологія науково-дослідницьких програм І.Лакатоса. Методологічний анархізм П.Фейєрабенда. Концепція особистісного знання М.Полані.

 

Література

Шлик М. Поворот в философии // Аналитическая философия. Избранные тексты. М., 1993.

Шлик М. О фундаменте познания // Аналитическая философия. Избранные тексты. М., 1993.

Карнап Р., Нейрат О., Хайнс Х. Научное миропонимание. Венский кружок // www. philosophy.ru

Хакинг Я. Представление и вмешательство. Введение в философию естественных наук. Пер. с англ. / Перевод С. Кузнецова, Науч. ред. Мамчур Е. А. М.: Логос 1998. 

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.

Пуанкаре А. Наука и гипотеза// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

Хахлвег, К., Хукер, К. Эволюционная эпистемология  и философия науки // Современная философия науки: знание, рациональность и ценности в трудах мыслителей Запада. — М., 1996

Поппер К. Нормальная наука и опасности, связанные с ней // Т.Кун Структура научных революций / Сост. В.Ю.Кузнецов. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2002.

Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход. — М.: Эдиториал УРСС, 2002.

 Кун Т. Логика открытия или психология исследования? // Т.Кун Структура научных революций / Сост. В.Ю.Кузнецов. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2002.

Добронравова І., Білоус Т., Комар О. Новітня західна філософія науки. – К.: ПАРАПАН, 2008.

Добронравова І., Білоус Т., Комар О. Новітня філософія науки. – К.: «Логос», 2009.

Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. –М.,1995.

Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.

Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии. — М., 1985.

Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986.

 

Тема 4. 

Методологічні проблеми нелінійної науки

Сучасна глобальна наукова революція як становлення постнекласичної науки. Складні людиновимірні системи як об’єкти дослідження постнекласичної науки.

Міждисциплінарний характер сучасних наукових досліджень. Поняття між-, крос- і трансдисциплінарності у науці.

Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Когнітивна наука, комп’ютерна наука і теорії штучного інтелекту.

Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу від незмінності до глобального еволюціонізму. Хімія, біологія і нейронаука у

сучасних міждисциплінарних дослідженнях. Новітні методологічні тенденції у науці: соціологізація, психологізація наукового дискурсу.

План семінарських занять

Семінар 1

«Наука – це продовження політики іншими засобами»

1.    Зміна спрямування методологічних досліджень внаслідок соціологічного повороту.

2.    Роль соціології знання у методології науки.

3.    Успішна наука як політичний менеджмент – кейс Л.Пастера (за Б.Латуром).

4.    Мова науки, факти і засоби переконання – зміна соціологічного масштабування суспільства завдяки новій ролі науки.

5.    Лабораторія як засіб трансформації світу.

Література

Латур, Б. Дайте мне лабораторию, и я переверну мир // Логос. — 2002. — № 5-6 (35) — С. 211—242.

Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітня філософія науки. – К., 2009. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: «Київський університет», 2008. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Питання для самоконтролю

1.    Що таке «соціологічний поворот у методології науки?

2.    Якими методами досліджує науку соціологія знання?

3.    Яку роль відіграє мова науки у  формуванні фактів?

4.    Як лабораторія змінює соціологічний масштаб (макро-та мікросоціологічний рівні)?

5.    Як Л.Пастеру вдалося перетворити науку на успішний соціальний проект?ї

 

Семінар 2

Методологія історицизму

 

1. Праця «Структура наукових революцій» та її роль у формуванні історицизму. Революційний погляд Т.Куна на розвиток науки. Переоцінка ролі історії науки.

1.            Основні поняття Кунівської філософії науки: парадигма, наукове співтовариство, нормальна наука, головоломки, наукова революція.

2.            Теза несумірності парадигм. Психологізм і роль „людського фактора” в історії науки.

3.            Критика концепції Т.Куна Карлом Поппером: якою повинна бути наука – нормальною чи революційною?

Література

Кун Т. Структура научныхреволюций. Р.1, 3, 6, 10, доповнення 1969 року.

Поппер К. Нормальная наука и опасности, связанные с ней.

Кун Т. Логикаоткрытияилипсихологияисследования? 

Питання для самоконтролю

1.     Що таке наукова парадигма?

2.    Як співвідносяться наукове співтовариство і наукова парадигма?

3.    Чому парадигми є несумірними?

4.    Коли і як відбуваються видатні наукові відкриття? Як відрізнятимуться у цьому питанні позиції К.Поппера і Т.Куна?

5.    У чому полягає проблема раціональності (згідно К.Поппера і Т.Куна)?

 

 

Семінар 3

Співвідношення теорії та експерименту як методологічна проблема

1.    Репрезентація проблеми співвідношення теорії та експерименту у класичних методологічних моделях:

а) індуктивна модель дослідження;

б) дедуктивна модель дослідження.

2. Емпіричні методи дослідження: експеримент, спостереження, вимірювання (за Я.Хакінгом «Уявлення і втручання»).

3. Роль приладів у природничій науці і вплив на формування наукової картини світу.

4. Теоретизування, обчислення, моделі та наближення.

5. Експериментування і науковий реалізм.

Література

Хакинг Я. Представление и вмешательство. Введение в философию естественных наук. - М.: Логос 1998.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000.

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: «Київський університет», 2008. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Питання для самоконтролю

1.    Чи завжди еміричне дослідження передує теоретичному?

2.    Що таке «щаслива зустріч» теорії та експерименту?

3.    Чому реалізм щодо теорій не передбачаєвіру в об’єкти, які вона описує (реалізму щодо сутностей)?

4.    Що означає вислів "Якщо їх можна напиляти, то вони реальні" (Я.Хакінг)?

5.    Чому прилади мають не прикладну, а методологічну функцію?

6.    Чим відрізняється поняття спостережуваного у науковому дослідженні і буденному сенсі?

7.    Яка відмінність між ефектами і феноменами?

 

 

Теми для самостійної роботи

 Завдання до теми 1.

Написати есе на тему: «Як посприяти популяризації української науки» (за мотивами статті Б.Латура «Дайте мені лабораторію, і я переверну світ!»)

Завдання до теми 2.

Описати порівняльні моделі наукової раціональності К.Поппера і Т.Куна і аргументи на їх користь. Надати власну оцінку змісту цієї методологічної дискусії щодо розвитку науки.

Завдання до теми 3.

Написати есе на обрану тему: «Експеримент і теорія у науці» або «Індуктивна та дедуктивна моделі науки» (на основі праці Я.Хакінга «Репрезентація і втручання»)

Завдання до теми 4.

Визначити роль хімії у сучасних міждисциплінарних дослідженнях. Описати прогноз розвитку хімічних методів на найближчі десятиліття.

 

Студенти, які навчаються за офіційно оформленим індивідуальним графіком, крім завдань для самостійної роботи, виконують методологічний аналіз своєї магістерської роботи за такою схемою:

 

Етапи стандартного наукового дослідження

Перший етапПідготовчий (етап проектування)

Постановка (усвідомлення наявності проблеми)

Вивчення літератури з питання

Обґрунтування актуальності

Вибір теми

Формулювання мети із завдань дослідження

             ↓                                                                            ↓

        Визначення об’єкта                                    Визначення предмета

 

                               Висування пробної гіпотези (на основі попередніх досліджень до самостійного збору даних)

Вибір методів згідно

загальнометодологічних принципів

Узгодження методів на різних

етапах застосування

Другий етапДослідницький

Збір фактичних даних за допомогою методів (проведення серії експериментів, спостережень, опитувань, тестування, анкетування, бесіди тощо)

Опрацювання літератури з обраної теми

Порівняння з проведеними раніше дослідженнями

Формулювання основної гіпотези дослідження на основі обраних фактів

Третій етап

Обробка даних дослідження та інтерпретація

Кількісний та якісний аналіз

    аналіз кожного факту

    встановлення зв’язків «факт — гіпотеза»

    виокремлення повторюваних фактів, обрахунок частотності

    пошук винятків, аномалій

    статистична обробка даних

    класифікація, побудова графіків, схем, складання таблиць

Четвертий етап

Висновки та результати: оцінка дослідження

Встановлення істинності чи помилковості гіпотези, підтвердження чи спростування (верифікація, фальсифікація)

Співвіднесення результатів з наявними концепціями і теоріями, порівняльний аналіз

Формулювання висновків, оцінка проведеного дослідження

    практичне і теоретичне значення дослідження

    виокремлення недослідженої сфери проблеми

    окреслення перспектив майбутніх досліджень

 

Питання до заліку

1. Основні підходи до розуміння науки.

2.     Принципи та критерії наукового пізнання.

3.     Типи наукової раціональності.

4.     Поняття наукової революції.

5.     Методологія, методика та організація наукового дослідження: порівняльний аналіз.

6.     Основні етапи наукового дослідження.

7.     Емпіричні методи науки.

8.     Загальнонаукові методи.

9.      Гіпотетико-дедуктивна модель наукового дослідження.

10.    Індукція, дедукція та абдукція.

11.    Позитивістський світогляд і критерії демаркації науки та метафізики.

12. Критичний раціоналізм і конвенціоналізм як дедуктивні методологічні програми.

13. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання: проблема співвідношення.

14. Верифікація і фальсифікація – підтвердження і спростування у науці.

15. Методологічна роль наукових конвенцій.

16. Глобальні наукові революції і типи наукової раціональності.

17. Роль лабораторії у трансформації соціальної ролі науки (за Б.Латуром).

18. Нормальна і революційна наука (Т.Кун, К.Поппер).

19. Методологія історицизму – загальні риси.

20. Несумірність наукових парадигм (за Т.Куном).

21. Реалізм щодо теорій і реалізм щодо сутностей (Я.Хакінг).

22. Феномени, ефекти і спостережувані обєкти(Я.Хакінг).

23. Між-, крос- і трансдисциплінарність у науці.

24. Місце хімії у сучасних міждисциплінарних дослідженнях.

25. Перспективи розвитку хімічної науки після глобальної наукової революції. Оцінка парадигмального статусу хімії.