КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Зам. декана

філософського факультету

Комаха Л.Г.

______________________

«____» ______________201__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ФІЛОСОФІЯ

для студентів

галузь знань 12 Інформаційні технології

спеціальність 121 Інженерія програмного забезпечення, 122 Комп’ютерні науки, 124 Системний аналіз

освітній рівень Бакалавр

освітня програма 6.040302 інформатика, 6.040303 системний аналіз, 6.050103 програмна інженерія

Форма навчання денна

Навчальний рік 2017/2018

Семестр 5

Кількість кредитів ЕСТS 4

Мова викладання українська

Форма заключного контролю екзамен

Викладачі: Петрущенков Сергій Петрович, к.ф.н., доцент кафедри філософії та методології науки;

Савинська Інна Володимирівна, к.ф.н., асистентка кафедри філософії та методології науки;

Пролонговано: на 20__/20__ н.р. ________(_________) «__»___ 20__р.

^{(підпис,
ПІБ, дата)}

на 20__/20__ н.р. __________(________) «__»___ 20__р.

КИЇВ – 2017

Розробник: Петрущенков Сергій Петрович, к.ф.н., доцент кафедри філософії та методології науки

Затверджено «29» серпня 2017 р.

Зав. кафедри філософії та методології науки

______________________ (Добронравова І.С.)

Протокол № 1 від «29» серпня 2017 р.

Схвалено науково - методичною комісією філософського факультету

Протокол від «_____» _____________________ 201__ року №__

Голова науково-методичної комісії ____________________ (Маслікова І.І.)

«_____» _________________ 20___ року

ВСТУП

1. Мета дисципліни – забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.

2. Вимоги до вибору навчальної дисципліни:

· До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні етапи та характеристики історико-культурного процесу, що базуються на знаннях шкільної програми дисциплін «Історії», «Людини і світ», «Художньої культури», «Етики».

· Вміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо феноменів та явищ світу й культури, розуміти сутність філософських проблем, тем, ідей, вміти аналізувати філософські та наукові тексти;

· Володіти елементарними навичками сприйняття та аналізу інформації; критичного ставлення та прогнозування стосовно політичних, економічних, культурних подій та явищ.

3. Анотація навчальної дисципліни: дисципліна «Філософія» належить до переліку дисциплін вибору ВНЗ та викладається у 3 семестрі бакалаврата при підготовці за галуззю знань «Математика та статистика». Навчальна дисципліна «Філософія»дає можливість прилучити студентів до світоглядної та методологічної культури, накопиченої людством за всю історію свого існування, показати цілісний, інтегративний характер знань про навколишній світ, підкреслити принципову важливість для кожної людини її вільного світоглядного самовизначення, вибору активної життєвої позиції, творіння добра шляхом зміцнення власною діяльністю держави та суспільства. Філософія для майбутніх математиків – це світоглядна і водночас методологічна основа, на базі якої відбувається засвоєння гуманітарних, загальноосвітніх, фундаментальних та прикладних дисциплін. Значною мірою саме завдяки їй стає можливий вихід свідомості студентів за межі вузькопрофесійної підготовки, орієнтація на загальнолюдські цінності.

4. Завдання (навчальні цілі) – навчити студентів самостійно орієнтуватись в палітрі філософських напрямків, течій і шкіл; сформувати вміння співвідносити філософські, світоглядні ідеї та теорії з практикою суспільного життя, включаючи дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставленні до неї.

5. Результати навчання:

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Результат навчання (1. знати; 2. вміти; 3. комунікація 4. автономність та відповідальність)		Методи викладання і навчання	Методи оцінювання	Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни
Код	Результат навчання	Методи викладання і навчання	Методи оцінювання	Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни
	Знати:
1.1	Історію формування і розвитку філософії, її основні проблеми, напрямки та школи	Лекція, семінар, самостійна робота	Усна доповідь, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота	6
1.2	Специфіку методології пізнавального і ціннісного освоєння людиною дійсності	Лекція, семінар, самостійна робота	Усна доповідь, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота	6
1.3	Понятійний апарат філософського знання	Лекція, самостійна робота	Письмова контрольна робота, екзаменаційна робота	7
1.4	Основні шляхи (способи) філософування	Лекція, семінар, самостійна робота	Усна доповідь, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота	6
1.5	Основні філософські проблеми (буття, матерія, свідомість, людина, суспільство, природа, практика, пізнання, цінності тощо) та специфіку їх трактування в різних філософських школах	Семінар, самостійна робота	Усна доповідь, презентація самостійного дослідження письмова контрольна робота, екзаменаційна робота	7
1.6	Місце і роль філософії в суспільстві, її основні функції та задачі	Лекція, семінар, самостійна робота	Усна доповіді, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота	8
	Вміти:
2.1	Самостійно опрацьовувати філософські тексти, здійснювати їх критичний аналіз	Семінар, самостійна робота	Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту, екзаменаційна робота	7
2.2	Порівнювати світоглядні парадигми, ідеологічні і релігійні конструкції, концепції, виділяти їх сильні і слабкі сторони;	Семінар, самостійна робота	Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота	7
2.3	Оперувати понятійним апаратом філософії, розвивати абстрактне мислення	Семінар, самостійна робота	презентація самостійного дослідження, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота	6
2.4	Обґрунтовувати і відстоювати власну світоглядну і життєву позиції, виявляти, ставити та вирішувати проблеми	Семінар, самостійна робота	Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту	7
2.5	Застосовувати отримані знання при аналізі і оцінці суспільних процесів та явищ	Семінар, самостійна робота	Усні доповіді, дискусії, письмова контрольна робота	6
2.6	Аналізувати історико-філософський процес, предметну сферу різних філософських та природничих дисциплін.	Семінар, самостійна робота	Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота	7
	Комунікація:
3.1	Використовувати знання іноземних мов для аналізу інформаційних інтернет-ресурсів, читання новітньої філософської літератури в підготовці до семінарських занять та написання самостійних робіт;	Семінари, самостійна робота	Усні доповіді, аналіз філософського тексту	3
3.2	Презентувати результати проведених досліджень та здійсненої самостійної роботи у вигляді доповідей, повідомлень, есе, презентацій, конспектів;	Семінари, самостійна робота	Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту	3
3.3	Вести полеміку стосовно філософських питань на основі володіння категоріально-поняттєвим апаратом філософії	Семінари	Дискусії	3
	Автономність та відповідальність:
4.1	Самостійно шукати та критично опрацьовувати літературу з різних джерел;	Самостійна робота	Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту	4
4.2	вирішувати самостійно комплексні завдання, що поставлені в індивідуальних роботах;	Семінари, самостійна робота	Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження,	4
4.3	Самостійно приймати та обґрунтовувати власні рішення	Семінари, самостійна робота	Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота	3

6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання (необов’язково для вибіркових дисциплін)

Результати навчання дисципліни Програмні результати навчання	1.1	1.2	2.1	4.1	4.2

7.Структура курсу: у курсі передбачено 2 змістових частини. Заняття проводяться у вигляді лекцій, семінарів, з використання інтерактивних методів навчання. Завершується дисципліна екзаменом.

Перша частина курсу «Філософська пропедевтика» присвячена розкриттю змісту понять філософія та світогляд, визначенню предмета, функцій методів філософії, її історичному розвитку.

Друга частина курсу «Теоретична та практична філософія» розглядає основні фундаментальні проблеми філософії.

8. Схема формування оцінки:

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.6), що складає 50% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.6); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.3), що складає 50% загальної оцінки.

Критерії оцінювання:

· Усна відповідь:

5 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу, першоджерела.

4 бали - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності.

3 бали – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, першоджерела. Має у відповіді суттєві неточності.

2 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді.

· Доповнення / дискусія:

2 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми.

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію.

· Самостійна робота:

10-9 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, апелює до поглядів відомих філософів, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість письмової роботи.

8-7 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність в письмовій роботі. Допускаються несуттєві неточності.

6-5 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності.

4-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань.

· Підсумкова письмова робота:

5-4 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність письмової роботи

3-2 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності.

1-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань.

· Екзаменаційна робота виконується у вигляді тестового завдання та оцінюється у 40 балів:

Тестове завдання складається з закритих питань та одного відкритого питання. Закриті питання оцінюються у 30 балів, відкрите питання тесту оцінюється у 10 балів.

Оцінювання відкритого питання тесту:

10-8 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, спирається на погляди відомих філософів, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, власну позицію.

7-4 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє достатній рівень самостійності. Допускаються несуттєві неточності

3-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдання.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усіх двох частин та виконання самостійних робіт

Оцінювання за формами контролю:

Види робіт		Семестрова кількість балів
Види робіт		Min – 35 бали	Max – 60 балів
Усна відповідь		«2» х 6 = 12	«5» х 4 = 20
Доповнення, участь в дискусіях		«1» х 6 = 6	«2» х 5 = 10
Самостійна індивідуальна робота	Дискусія з прочитаного тексту з української філософської думки	«5» х 1 = 5	«10» х 1 = 10
Самостійна індивідуальна робота	Аналіз філософського тексту	«6» х 1 = 6	«10» х 1 = 10
Підсумкова контрольна робота		«6» х 1 = 6	«10» х 1 = 10
*у разі відсутності студента на семінарському занятті, розглянуті на семінарі питання відпрацьовуються у письмовій формі. Загальна кількість балів за аудиторну роботу складає 50% від семестрової кількості балів

Підсумкове оцінювання у формі екзамену: екзаменаційне оцінювання відбувається в тестовій формі та оцінюється у 40 балів.

При простому розрахунку отримуємо:

	Семестрова кількість балів	Екзамен	Підсумкова оцінка
Мінімум	35	25	60
Максимум	60	40	100

Студент не допускається до екзамену, якщо під час семестру набрав менше 35 балів. Для допуску до екзамену студент має здати всі самостійні роботи . Екзаменаційна оцінка не може бути меншою за 25 балів для отримання загальної позитивної оцінки за дисципліну.

Шкала відповідності:

Відмінно / Excellent	90-100
Добре / Good	75-89
Задовільно / Satisfactory	60-74
Незадовільно з можливістю повторного складання / Fail	35-59
Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни / Fail	0-34
Зараховано / Passed	60-100
Не зараховано / Fail	0-59

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п		Назва лекції	Кількість годин
№ п/п		Назва лекції	Лекції	Семінари	Самостійна робота
*Змістовий модуль 1: Філософська пропедевтика*
1		Філософія і коло її проблем Тема 1. Вступ до філософії	2	2	2
2		Тема 2. Загальні уявлення про філософію і філософствування	2	2	2
3		Філософія в її історії: Тема 3. Основні етапи та проблеми античної філософії	2	2	4
4		Тема 4. Головні ідеї філософії Середньовіччя й Відродження	2	2	4
5		Тема 5. Західноєвропейська філософія Нового часу та доби Просвітництва	2	2	4
6		Тема 6. Визначальні риси німецької класичної філософії	2	2	4
7		Тема 7. Особливості переходу від класичного до некласичного філософствування. Основні напрямки сучасної філософії	4	4	4
8		Тема 8. Українська філософська думка			6
9		Модульна контрольна робота 1	1
*Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія*
10	Фундаментальні філософські проблеми Тема 9. Онтологія як філософське вчення про буття		2	2	4
11	Тема 10. Філософія свідомості. Свідомість і мова.		2	2	4
12	Тема 11. Людина як предмет філософського аналізу		2	2	4
13	Тема 12. Епістемологія: основні проблеми теорії пізнання. Наука як соціокультурний та пізнавальний феномен		2	2	4
14	Тема 13. Соціальна філософія: індивід, суспільство і держава.		1	1	4
15	Тема 14. Культура і цивілізація		1	1	4
16	Індивідуальна самостійна робота: Аналіз філософського тексту				10
17	*Підсумкова контрольна робота*		1
	ВСЬОГО		28	26	64

Загальний обсяг 120 год., в тому числі:

Лекцій – 28 год.

Семінари – 26 год.

Консультація – 2 год.

Самостійна робота - 64 год.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна: (Базова)

Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 463-508.
Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. акад. НАН Україні Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.
Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010.
Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. – СПб., 2006.
Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. – К., 2002.
Петрушенко В.Л. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: Каравела, 2001.
Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія : Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001 .
Філософія : Курс лекцій. Навч. посібник для студ. вузів / Бичко І.В. та інш. – К., 1993.
Філософія: Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). – К., 2001.

Додаткова:

· Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

· Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевой «Політики». – К.: Основи. – 2003.

· Антология мировой философии. – М., 1969. – Т. 1.

· Аристотель. Соч. В 4 т. – М., 1975.

· Арістотель Нікомахова етика. К., 2002. http://ae-lib.org.ua/texts/aristoteles__nicomachean_ethics__ua.htm

· Арістотель Політика. – К., 2003.

· Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

· Бибихин В. В. Философия и религия // Вопросы философии. 1992. № 7.

Библер В.С. Что есть философия// Вопросы философии – 1995 - № 1.

· Боецій. Розрада від філософії. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.

Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч.: В 2т. – М., 1972 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html
Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2т. – М., 1972. /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

· Василій Великий. Морально-аскетичні твори. – Л. : Свічадо, 2007.

· Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

· Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

· Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

· Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т. М., 1974-1977.

· Гегель. Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К., 2004.

Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Работы разных лет. В 2 т. – М., 1972. – Т.1.

· Гейзінга Й. Homo ludens. – К, 1994.

· Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

· Герокліт Про природу // Тихолаз, А.Г. Геракліт. – К. : Абріс, 1995. – С.41–131.

· Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

· Горфункель А. X. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

· Гуревич А. Я. Проблемы средневековой народной культуры. – М., 1991.

· Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

· Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1992.

· Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К.: Юніверс, 2000.

· Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

· Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

· Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

· Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

· Кант І. Відповідь на запитання Що таке Просвітництво // Мислителі німецького Романтизму. – Івно-Франківськ, 2003. – С. 158-161.

· Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005. http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/Kant/index.htm
Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Вестник МГУ, сер. 7 “Философия”, № 6, 1993, с. 11-26. /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/carnap/01.html#_ftn1

· Кессиди Ф. X. От мифа к логосу. – М., 1972.

Кузанский Н. Об ученом незнании. – Соч. 2-х т. – М., 1979 – Т.1 /http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/kuzanski.html
Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/kuhn/01/00.html

· Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

· Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

Лейбниц Г.В. Монадология // Соч. в 4 т. – М., 1982. – Т.1 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/leibnitz/mon.html

· Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000 – С.71-90.

· Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

· Лосев А. Ф. Дерзания духа. М., 1988.Лосева И. Н. Миф и религия... // Вопросы философии. 1992. № 7.

· Лосев А. Ф. История античной философии. – М., 1989.

· Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

· Лукреций. О природе вещей. – М., 1983.

· Лябніц Г.-В. Принципи природи і благодаті, засновані на раціо // Філософська думка: український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. – С. 25–43.

· Мак`явеллі Н. Державець. – К., 1998.

· Марк Аврелий. Размышления. – М., 1985.

· Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

· Нарский И. С. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1974.

· Никифоров А. А. Философия как личный опыт // Заблуждающийся разум? М., 1990.

· Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

· Ортега-і-Гассет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К., 1994. http://ae-lib.org.ua/texts/ortega-y-gaset__filosofia__ua.htm

· Паскаль Б. Думки. Філософська думка: український науково-теоретичний часопис.– К., 2009. – № 5. – С. 114–139.

· Платон. Бенкет. – Л.: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005.

· Платон. Діалоги. – К.: "Основи", 1995.

· Поппер К. логика и рост научного знания. – М., 1983.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: "Основи", 1995

· Рікер П. Конфлікт інтерпретацій // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Л.,1996.

· Роттердамський Е. Похвала Глупоті…– К., 1993. http://ae-lib.org.ua/texts/erasmus__fool__ua.htm

· Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду. – К., 2001.

· Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

· Сенека. Моральні листи до Луцілія. – К., 1996. http://ae-lib.org.ua/texts/seneca__ad_lucilium_epistularum_moralium__ua.htm

· Соколов В. В. Европейская философия XV-XVII веков. – М., 1984.

· Соколов В. В. Средневековая философия. – М., 1979.

Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2 т. – М., 1957, – Т.2 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/spinoza/01/00.html

· Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат. – К., 2005.

Степин В.С. Эпоха перемен и сценарии будущего. – М., 1996.

· Сумерки богов. М., 1989.

· Теяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987.

· Тіт Лукрецій Кар Про природу речей // Антична література: хрестоматія. – К., 1968. – С.407-415. http://ae-lib.org.ua/ texts/lucretius__de_rerum_natura_by_zerov__ua.htm

· Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Избр. филос. произв.: В 2 т. – М., 1995. – Т.1.

· Философия и мировоззрение. М., 1990.

Фихте И.Г. Наукоучение в его общих чертах // Фихте И.Г. Соч. в 2-х т. – СПб.: Мифрил, 1993. – Т.2. – С.771– 789.

· Фіхте Й.Г. Промови до німецької нації. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 110–134.

· Франк С. Л. Культура и религия // Философские науки. 1991. № 7.

Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.
Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1989. – № 9.
Хайдеггер М. Что такое философии // Вопросы философии. – 1993. №7.

· Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

· Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1986.

Шеллинг Ф.В.Й. Натурфилософия // Шеллинг Ф.В.Й. Сочинения в 2 т. – М.: “Мысль”, 1989. – Т.2. – С.472-495.

· Шеллінг Ф.В. Про відношення образотворчих мистецв до природи // Мислителі німецького Романтизм. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 364–372.

· Шинкарук В.І. Категоріальна структура наукового світогляду // Шикарук В.І Вибрані твори у 3-х т. – К, 2003. – Т.3. – Ч.1. – С.164-172.

Шинкарук В.І. Філософія і культура // Доповідь на II Всеукраїнському філософському конгресі (27-29 червня 1995 p., м. Київ)// Філософська і соціологічна думка. 1995, № 9-10. – С. 220-235.

· Шопенгавер, А. Світ як воля і уявлення // Мислителі німецького романтизму. Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003.

· Ясперс К. Осьова епоха // «Ї». – Л., 1990. – №3.