КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

                                                                             Зам. декана 

                                                                             філософського факультету

                                                                             Комаха Л.Г.       

                                                                             ______________________

                                                                             «____» ______________201__ року

РОБОЧА  ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

ФІЛОСОФІЯ

для студентів

галузь знань                 22 «охорона здоров’я »

спеціальність 222– медицина

освітній рівень             бакалавр

вид дисципліни            обов’язкова

освітня програма        медицина

Форма навчання                      денна

Навчальний рік                       2018/2019

Семестр                                              4

Кількість кредитів ЕСТS                  3

Мова викладання                              українська

Форма заключного контролю          екзамен

Викладач: Чайка Яна Миколаївна, к.філос.н., асистент кафедри філософії та методології науки

Пролонговано: на 20__/20__ н.р. ________(_________) «__»___ 20__р.

^{(підпис, ПІБ, дата)}

КИЇВ – 2018

Розробник: Чайка Яна Миколаївна, к.філос.н., асистент кафедри філософії та методології науки

         Затверджено «28» серпня 2018 р.

                                                           Зав. кафедри філософії та методології науки

        ______________________ (Добронравова І.С.)

        Протокол № 1 від «28» серпня 2018 р.

Схвалено науково - методичною комісією філософського факультету

Протокол від «_____» _____________________ 201__ року №__

Голова науково-методичної комісії  ____________________ (Маслікова І.І.)

«_____» _________________ 20___ року

ВСТУП

Програма вивчення навчальної дисципліни «Філософія» складена відповідно до Стандарту вищої освіти України (далі – Стандарт) додипломної підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»

освітньої програми з навчальної дисципліни «Філософія»

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Вивчення філософії відіграє важливу роль у гуманітарній освіті сучасного лікаря, оскільки саме філософія виконує світоглядну, пізнавальну та методологічну функції забезпечуючи інтеграцію гуманітарних, фундаментальних та професійних дисциплін у підготовці фахівців другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров’я».

Програма навчальної дисципліни «Філософія» складається з 2-ох змістових модулів: 1. Предмет та історія філософії; 2. Система філософії. Вивчення філософії здійснюється протягом I-IІ семестрів 1 року навчання. Термін навчання за спеціальністю 222 «Медицина» становить 6 років.

Предметом навчальної дисципліни є вивчення докорінних проблем буття світу та людини, вирішення яких сприятиме утвердженню загальнолюдських цінностей.

Міждисциплінарні зв’язки: вивчення дисципліни пов’язане зі знаннями соціально-гуманітарних і природничо-наукових дисциплін І курсу (Історія України та української культури; Безпеки життєдіяльності; основи біоетики та біобезпеки; та курсів за вибором: Етика; Естетика; Релігієзнавство; Соціологія та медична соціологія; Основи економічних теорій тощо).

У свою чергу, філософія як навчальна дисципліна предметно інтегрується з дисциплінами, які забезпечують подальшу гуманітарну й природничо-наукову підготовку студентів-медиків: Логіка. Формальна логіка; Етичні проблеми в медицині; Теорія пізнання та медицина; Основи християнської етики та моралі та ін.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія» є світоглядно-методологічна підготовка студентів-медиків, формування їх філософської культури як теоретичного підґрунтя університетського рівня підготовки спеціалістів та актуалізація національної свідомості майбутньої лікарської еліти.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Філософія» є навчити студентів самостійно орієнтуватись в палітрі філософських напрямків, течій і шкіл; сформувати вміння співвідносити філософські, світоглядні ідеї та теорії з практикою суспільного життя, професійною діяльністю в галузі медицини та охорони здоров’я тощо; створити належну теоретичну основу для вільного світоглядного самовизначення кожного молодої людини.

Викладання філософії дає можливість прилучити студентів до світоглядної та методологічної культури, накопиченої людством за всю історію свого існування, показати цілісний, інтегративний характер знань про навколишній світ, підкреслити принципову важливість для кожної людини її духовної самодетермінації, громадянської й професійної самоідентифікації на засадах гуманізму та культури.

Філософія для майбутніх медиків – це світоглядна і водночас методологічна основа, на базі якої відбувається засвоєння гуманітарних, загальноосвітніх, фундаментальних та прикладних дисциплін. Значною мірою саме завдяки їй стає можливий вихід свідомості студентів за межі вузькопрофесійної підготовки, орієнтація на загальнолюдські цінності.

1.3. Компетентності та результати навчання, формуванню яких сприяє дисципліна (взаємозв’язок з нормативним змістом підготовки здобувачів вищої освіти, сформульованим у термінах результатів навчання у Стандарті).

Згідно з вимогами Стандарту дисципліна забезпечує набуття студентами

компетентностей:

інтегральна:

- здатність застосовувати отримані знання, розв’язувати складні задачі та практичні проблеми у професійній діяльності лікаря із застосуванням теорій, положень, принципів та норм гуманітарних, фундаментальних та клінічних наук в умовах інформаційності й комплексності.

загальні:

- здатність до абстрактного мислення;

- здатність до аналізу і синтезу отриманої інформації;

- вміння формувати, впорядковувати, послідовно висловлювати свої думки;

- вміння складати та реалізовувати плани та особисті проекти;

- здатність до інтерактивного використання засобів навчання;

- вміння здійснювати обробку та інтерпретацію емпіричних даних;

- прагнення до автономної діяльності;

- вміння функціонувати у гетерогенних групах;

- готовність діяти у відповідності до норм моралі та етичних принципів;

- здатність визначати та обґрунтовувати цілі, що співвідносяться власними цінностями та є сенсом життя;

- здатність співпрацювати, проявляти ініціативу та підтримувати взаємини з іншими;

- вміння застосовувати теоретичні знання та набувати практичного досвіду  при вирішенні життєвих та професійних завдань;

- здатність використовувати інформаційні технології у повсякденному житті;

- здатність до самоорганізації та вільного розвитку особистості.

спеціальні (фахові, предметні):

- здатність до логічного, діалектичного мислення;

- вміння володіти навичками дефініції філософських понять;

- здатність до засвоєння теоретико-методологічного базису філософської науки;

- здатність до послідовного відтворення розвитку історико-філософських вчень, системи філософії та практичної філософії;

- здатність виявляти свою світоглядну позицію;

- вміння вирішувати тестові завдання різної складності;

- вміння вести філософсько-термінологічний словник;

- вміння шукати та накопичувати інформацію з філософської проблематики;

- здатність реферувати першоджерела та наукові публікації з філософії;

- вміння реалізовувати на практиці засвоєні теоретико-філософські знання;

- вміння аналізувати механізми розвитку та взаємодії природних, соціальних та культурних процесів;

- здатність апріорно синтезувати набуті знання з філософських дисциплін у цілісне світосприйняття та світорозуміння.

- вміння передбачати проблеми й процеси, що пов'язані зі збереженням навколишнього середовища та розвитком соціокультурного життя;

- вміння володіти методами та прийомами ведення діалогу, дискусії;

Деталізація компетентностей відповідно до дескрипторів НРК у формі «Матриці компетентностей».

Матриця компетентностей

№	Компетентність	Знання	Уміння	Комунікація	Автономія та відповідальність
	Загальні
1.	Здатність до абстрактного мислення	+	+		+
2.	Здатність до аналізу і синтезу отриманої інформації	+	+	+	+
3.	Вміння формувати, впорядковувати, послідовно висловлювати свої думки	+	+	+	+
4.	Вміння складати та реалізовувати плани та особисті проекти	+	+	+	+
5.	Здатність до інтерактивного використання засобів навчання	+	+	+	+
6.	Вміння здійснювати обробку та інтерпретацію емпіричних даних	+	+	+	+
7.	Прагнення до автономної діяльності	+	+	+	+
8.	Вміння функціонувати у гетерогенних групах		+	+	+
9.	Готовність діяти у відповідності до норм моралі та етичних принципів	+	+	+	+
10.	Здатність визначати та обґрунтовувати цілі, що співвідносяться власними цінностями та є сенсом життя	+	+	+	+
11.	Здатність співпрацювати, проявляти ініціативу та підтримувати взаємини з іншими		+	+	+
12.	Вміння застосовувати теоретичні знання та набувати практичного досвіду  при вирішенні життєвих та професійних завдань	+	+	+	+
13.	Здатність використовувати інформаційні технології у повсякденному житті	+	+	+	+
14.	Здатність до самоорганізації та вільного розвитку особистості	+	+	+	+
	Спеціальні (фахові, предметні)
1.	Здатність до логічного, діалектичного мислення	+	+		+
2.	Вміння володіти навичками дефініції філософських понять	+	+	+	+
3.	Здатність до засвоєння теоретико-методологічного базису філософської науки	+	+	+	+
4.	Здатність до послідовного відтворення розвитку історико-філософських вчень, системи філософії та практичної філософії	+	+	+	+
5.	Здатність виявляти свою світоглядну позицію	+	+	+	+
6.	Вміння вирішувати тестові завдання різної складності	+	+		+
7.	Вміння вести філософсько-термінологічний словник	+	+	+	+
8.	Вміння шукати та накопичувати інформацію з філософської проблематики	+	+	+	+
9.	Здатність реферувати першоджерела та наукові публікації з філософії	+	+	+	+
10.	Вміння реалізовувати на практиці засвоєні теоретико-філософські знання	+	+	+	+
11.	Вміння аналізувати механізми розвитку та взаємодії природних, соціальних та культурних процесів	+	+		+
12.	Здатність апріорно синтезувати набуті знання з філософських дисциплін у цілісне світосприйняття та світорозуміння	+	+	+	+
13.	Вміння передбачати проблеми й процеси, що пов'язані зі збереженням навколишнього середовища та розвитком соціокультурного життя	+	+	+	+
14.	Вміння володіти методами та прийомами ведення діалогу, дискусії	+	+	+	+

Результати навчання:

формування культури особистості, майбутнього лікаря на засадах гуманізму та загальнолюдських цінностей, за умов оволодіння базовим набором загальних та спеціальних компетентностей, теоретико-методологічними знаннями з дисципліни та практичними вміннями і навичками.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин 3 кредити ЄКТС.

Зміст дисципліни структуровано в 2-х змістових модулях:

Змістовий модуль 1. Предмет та історія філософії.                   

Змістовий модуль 2. Система філософії.

Змістовий модуль 1. Предмет та історія філософії

Тема 1. Предмет філософії. Філософія та світогляд.

Філософія та світогляд. Компонентна структура світогляду: картина світу, переконання, світоглядні почуття, цінності та ідеали, життєві принципи. Рівнева структура світогляду: світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння.

Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.  Міфологія: синкретизм, абсолютний космологізм, антропо- і соціоморфізм, політеїзм, магія, оберненість в минуле. Міф і традиція. Міф і релігія. Подвоєння світу. Монотеїзм – феномен релігійної віри. Релігійні культи і богослужіння, світоглядні функції. Філософія як теоретична форма світогляду. Філософія і релігія.

Предмет філософії. Філософія як дослідження світоглядних проблем засобами раціонального мислення. Специфіка філософських проблем. Структура філософських знань. Основні питання філософії. Плюралізм філософського знання. Проблема діалогу різних філософських напрямів і шкіл. Філософія і наука.

Філософія в системі духовної культури. Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, аксіологічна, соціально-практична та ін. Соціальна спрямованість філософського знання. Людиновимірна сутність філософії. Загальнолюдські цінності у філософії. Людина як найвища цінність. Філософія і гуманізм. Загальноцивілізаційне і національне у філософії. Призначення філософії. Гуманітарна сутність філософії.

Тема 2. Філософія Стародавнього світу

Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Предмет історії філософії. Основні етапи розвитку філософії. Особливості східної та західної філософії. Передумови виникнення філософії у Стародавній Індії. Велична та епічна література про людину, її походження та існування. Ортодоксальні та неортодоксальні школи Індії: джайнізм, чарвака-локаята, буддизм. Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм.

Основні етапи розвитку античної філософії. Своєрідність філософії Стародавньої Греції. Космоцентризм ранньої грецької (досократичної) філософії. Вчення про субстанцію (Мілетська школа).

Вчення про  рух і спокій ( Геракліт, Елейська школа). Піфагорійський союз про  числову структуру космосу.

Поворот античної філософії до людини (софісти, Сократ). Античний атомізм про людину як мікрокосм (Демокрит). Філософія Платона: вчення про буття (ідеї, їх співвідношення зі світом речей), людину, пізнання  та ідеальну державу.

Філософія Аристотеля: критика «концепції ідей» Платона, вчення про буття (матерію і форму, чотири причини), сутність людини і держави, природу пізнання. Аристотель як систематизатор античної філософії.

Філософія епохи еллінізму: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм. Римська антична філософія. Неоплатонізм.

Тема 3. Філософія Середньовіччя та доби Відродження

Розвиток християнства у Західній Європі. Апологетика, патристика. Філософські погляди Августина Аврелія. Теологічна  концепція прогресу. Схоластика. Суперечка про природу понять: реалізм і номіналізм. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура і філософія ( М.Маймонід, Авіценна, Аверроес).

Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, про двоїстість істоти, про співвідношення релігії, філософії і науки.

Філософія Відродження. Гуманізм та антропоцентризм. Натурфілософія Відродження: пантеїзм; повернення до первісного розуміння сутності діалектики. Геліоцентризм і вчення про нескінченість Всесвіту (М.Коперник, М.Кузанський, Дж.Бруно, Г.Галілей, І.Кеплер).

Реформація, її ідеї (Т.Мюнцер, М.Лютер, Ж.Кальвін).

Соціальна філософія (Н.Макіавеллі). Утопічні вчення Т.Мора та Т.Кампанелли.

Тема 4. Філософія Нового часу та класична німецька філософія

                                        Криза раціоналістичного мислення

Наукова революція XVII ст. (І.Ньютон). Новоєвропейська програма побудови філософії науки: методологічне протистояння емпірико-індуктивної (Ф.Бекон, Д.Локк, Дж.Берклі, Д.Юм) і раціонально-дедуктивної методології (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц). Створення механічно-матеріалістичної картини світу. Розмаїття онтологічних концепцій XVІІ-XVIII ст. (монізм, дуалізм, плюралізм). Субстанція і психофізична проблема (Р.Декарт і Б.Спіноза). Суб’єктивний ідеалізм і соліпсизм (Дж.Берклі, Д.Юм).

Специфіка німецької класичної філософії та її вплив на розвиток філософської думки ХІХ-ХХ ст. Трансцендентальна філософія І.Канта, її ключові проблеми та варіанти, їх вирішення ( проблема пізнаваності світу,  можливості знань, антимонії розуму та ін.). Кантівське розв’язання проблеми свободи і необхідності у принципі автономії волі. Г.Гегель, його філософська система та метод. Антропологічний матеріалізм і критика релігії Л.Фейєрбахом. Криза раціоналістичного мислення. Німецька класична філософія і сучасне бачення світу. Особливості марксистської філософії, її цілі і положення. Діалектико-матеріалістичний метод.

Тема 5. Історія філософії України

Становлення й розвиток світогляду слов’ян: давньослов’янська міфологія, запровадження християнства. Філософія Київської Русі (Ілларіон, Володимир Мономах, Кирило Туровський, «Повість минулих літ»). Філософська думка періоду етнокультурної катастрофи. Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії. Г.С.Сковорода – фундатор філософії українського кордо-центризму. Український романтизм (М.Гоголь, М.Костомаров, П.Куліш та ін.). Кирило-Мефодієвське товариство. Філософські ідеї Т.Шевченка. Академічна філософія (С.Гогоцький, П.Юркевич, В.Лесевич, О.Гіляров та ін.). Соціально-філософські погляди Л.Українки, П.Грабовського, М.Коцюбинського, М.Драгоманова, І.Франка, В.Антоновича, М.Грушевського. Теорія ноосферогенезу у В.Вернадського. Український космізм (С.Подолинський, Н.Холодний). Філософія України в радянський період. Розробка філософських проблем у сучасній Україні.

Змістовий модуль II. Система філософії

Тема 6. Онтологія

Філософський зміст проблеми буття. Буття та небуття. Становлення категорії «буття» в історії філософії, зокрема у філософії ХХ ст. (марксизм, феноменологія, екзистенціалізм, неотомізм, аналітична філософія).Види і форми буття: матеріальне і духовне; природне, соціальне і соціоприродне (людське). Специфіка буття людини.

Матеріальне буття. Еволюція філософських уявлень про матерію. Сучасна наука про будову, властивості, спосіб існування матерії. Проблема єдності світу та субстанції (монізм, дуалізм, плюралізм).

Універсальні форми буття матерії: рух, простір, час. Рух як спосіб існування матерії, його внутрішня суперечність. Рух і розвиток. Форми руху матерії, їх якісна своєрідність і взаємозв’язок. Простір і час. Субстанційна і реляційна концепції простору і часу, особливості просторово-часової організації біологічної і соціальної форми руху матерії.

Діалектика як концепція розвитку та методологія, загальний метод пізнання та діяльності. Основні історичні форми діалектики: антична діалектика, німецька ідеалістична (гегелівська) діалектика, матеріалістична (марксистська) діалектика. Форми діалектики в західній філософії ХХст.: негативна діалектика (Т.Адорно, Г.Маркузе), діалектична теологія (К.Барт, П.Тілліх). Критика діалектики К.Поппером.

Метафізика, софістика, еклектика як альтернативи діалектики.

Структура діалектики як теорії: принципи, закони, категорії.

Діалектика та синергетика.

Принцип загального взаємозв’язку, види зв’язків. Суперечливість розвитку та проблема джерел розвитку, діалектика та логічні суперечності. Діалектика кількісних та якісних змін, заперечення заперечення. Специфіка прояву законів діалектики в природі, суспільстві, свідомості людини. Об’єктивна та суб’єктивна діалектика. Діалектика та догматичне мислення.

Категорії діалектики, їх природа, особливості, співвідношення з принципами та законами діалектики. Співвідносні (парні) категорії, їх зміст та класифікація. Категорії універсальних зв’язків буття: одиничне, загальне та особливе; явище та сутність. Структурні зв’язки буття: частина та ціле; форма та зміст; система, елемент, структура. Зв’язки детермінації: сутність та явлення, причина та наслідок: необхідність та випадковість; можливість та дійсність.

Тема 7. Свідомість як філософська проблема

Духовне буття: знаково-символічна форма буття духа. Проблема свідомості в філософії, релігії та психології (неотомізм, психоаналіз, біхевіоризм. вульгарний матеріалізм).

Виникнення та еволюція свідомості: природні та соціально-історичні основи свідомості, трудова діяльність, спілкування, мова.

Природа свідомості: відображення та його форми. Відображення та творчість.

Ідеальність свідомості, її структура (компонентна та рівнева). Самосвідомість. Свідомість і психіка. Рівні психічного життя людини: несвідоме, підсвідоме, свідоме, надсвідоме. Інтуїція.

Свідомість і мозок. Психофізіологічні аспекти свідомості.

Індивідуальна, групова і суспільна свідомість. Проблема  детермінації суспільної свідомості. Структура  суспільної свідомості (рівні, форми, їх взаємодія).

Психотерапія як різновид лікувальної діяльності.

Тема 8. Гносеологія

Пізнання як філософська проблема. Проблема визначеності меж пізнання людини. Сутність пізнання як специфічного відношення між людиною та світом. Суб’єкт і об’єкт пізнання, характер їх взаємодії. Об’єкт-суб’єктна та суб’єкт-суб’єктна пізнавальні ситуації. Пізнаваність людиною світу і самої себе.

Свідомість та пізнання. Роль структур свідомості в процесі пізнання. Самосвідомість та рефлексія. Рефлексія як єдність відображення і перетворення її об’єкта.

Колективний і індивідуальний суб’єкт. Концепція пізнання як соціально-орієнтована діяльність. Пізнання і практика. Наука як специфічний вид пізнавальної діяльності, соціальний інститут і система знань. Місце медичної науки в системі сучасних знань.

Роль розуму і відчуття у пізнанні. Види пізнавальної діяльності: чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне пізнання.

Проблема істини. Концепції істини. Класична концепція істини. Кореспондентна концепція істини. Когерентна концепція істини та несуперечливість знання. Прагматична концепція істини і утилітарність знання. Регулятивна концепція істини.

Види істини: істина об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна і відносна, фактична і логічна, аналітична і синтетична. Проблема критеріїв істини у сучасній філософії. Критика догматизму і релятивізму.

Діагностичний процес як специфічна форма пізнання.

Тема 9. Філософська антропологія

Поняття і предмет філософської антропології. Проблема людини в історії філософії. Антропологічна проблематика у вітчизняній філософії. Сучасна філософська антропологія (неотомізм, екзистенціалізм, персоналізм, психоаналіз, антропологічна філософська школа тощо). Питання походження людини в сучасній науковій думці. Антропосоціогенез.

Сутність та існування людини. Біологічне, психічне і соціальне в людині, їх єдність та взаємозв’язки. Проблема духовних вимірів людського буття в філософії та релігії. Цінність та сенс людського життя.

Зміст категорій: «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Філософія особистості. Соціальні функції (ролі) та соціальні позиції особистості. Проблема оптимізації форм самореалізації людини у сучасному суспільстві. Свобода та відповідальність особистості.

Питання життя, смерті та безсмертя людини в контексті філософських, релігійних та наукових (медичних) підходів.

Тема 10. Філософія культури

Поняття «культура», проблема його визначення. Функції культури: адаптаційна, пізнавальна, аксіологічна, інформаційна, комунікативна, гуманістична, виховна, світоглядна. Основні сфери культури: предмети культурної діяльності; суб’єкти  та носії культури; національний характер та ментальність. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація»: спільне та відмінне

(культурологічні концепції М.Данилевського, О.Шпенглера, А.Тойнбі).

Морфологія культури: матеріальна, духовна, соціальна, фізична складові. Соціокультурний світ. Тип культури. Типологія культур. Історична типологія. Структурна (морфологічна типологія). Концепція ідеальних типів. Циклічні концепції. Еволюційні та формаційні концепції. Артефакти культури .Знання, цінності і регулятиви  як три основних види смислів культури. Людина як творіння і творець культури. Культура – сфера творчості та самореалізації людини.

Масова та елітарна  культури. Субкультура. Антикультура. Контркультура.

3. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма
	усього	у тому числі
		л	с	лаб.	інд.	с.р.
1	2	3	4	5	6	7
МОДУЛЬ 1. ПРЕДМЕТ ТА ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
Тема 1. Предмет філософії. Філософія та світогляд	10	2	2			6
Тема 2. Філософія Стародавнього світу	8	2	2			4
Тема 3. Філософія Середньовіччя та доби Відродження	8	2	2			4
Тема 4. Філософія Нового часу та німецька класична філософія.	10	2	2			6
Тема 5. Історія філософії України	6					6
МОДУЛЬ 2. СИСТЕМА ФІЛОСОФІЇ.
Тема 6. Онтологія	12	4	2			6
Тема 7. Свідомість як філософська проблема	8	2	2			4
Тема 8. Гносеологія	8	2	2			4
Тема 9. Філософська антропологія	10	2	2			6
Тема 10. Філософія культури	8	2	2			4
ПМК	2		2
Усього годин	90	20	20	-	-	50

4. ТЕМИ ЛЕКЦІЙ

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Модуль І. Предмет філософії. Філософія та світогляд	2
2.	Філософія Стародавнього світу	2
3.	Філософія Середньовіччя та доби Відродження	2
4.	Філософія Нового Часу та німецька класична філософія. Криза раціоналістичного мислення	2
5.	Модуль ІІ. Філософська онтологія	4
6.	Свідомість як філософська проблема	2
7	Гносеологія	2
8.	Філософська антропологія	2
9.	Філософія культури	2
	Разом	20

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Змістовий модуль І. Філософія та світогляд. Предмет філософії	2
2.	Філософія Стародавнього Світу	2
3.	Філософія Середньовіччя та доби Відродження	2
4.	Філософія Нового Часу. Німецька класична філософія. Криза раціоналістичного мислення	2
5.	Змістовий модуль ІІ. Онтологія	2
6.	Свідомість як філософська проблема	2
7.	Гносеологія	2
8.	Філософська антропологія	2
9.	Філософія культури	2
10.	ПМК	2
	Разом	20

6. САМОСТІЙНА РОБОТА

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Предмет філософії. Філософія та світогляд	6
2.	Філософія Стародавнього Світу	4
3.	Філософія Середньовіччя та доби Відродження	4
4.	Філософія Нового часу та німецька класична філософія. Криза раціоналістичного мислення	6
5.	Історія філософії України	6
6.	Онтологія	6
7.	Свідомість як філософська проблема	4
8.	Гносеологія	4
9.	Філософська антропологія	6
10.	Філософія культури	4
	Разом	50

7. Індивідуальні завдання: підготовка рефератів, есе, доповідей та виступів на засіданнях круглого столу, конференціях; публікація тез та статей.

8. Завдання для самостійної роботи:

1. Світогляд сучасного лікаря: міфи, очікування, реальність?

2. Міфологія і міфологічність у сучасному світі.

3. Лікарі-філософи в історії медицини та філософії.

4. Плюралізм філософії: необхідність чи випадковість?

5. Філософія як самосвідомість історичної епохи.

6. Цінності у діяльності лікаря.

7. Релігія та сучасність.

8. Філософія та мистецтво.

9. Філософія і наука.

10. Зв’язок стародавніх філософсько-релігійних вчень Сходу з медициною.

11. Взаємозв’язки античної філософії та медицини.

12. Філософія неоплатонізму.

13. Елліністична філософія про щастя людини та шляхи його досягнення.

14. Розвиток діалектики в працях М. Кузанського.

15. Ідеї Реформації та їх вплив на розвиток капіталістичних відносин.

16. Пантеїзм у філософії Відродження.

17. Людина як «вінець творіння»: художній гуманізм у мистецтві Ренесансу.

18. Порівняльний аналіз політичного вчення Т. Гобса та Дж. Локка.

19. Теодицея Г. Ляйбніца.

20. Філософія Ф. Шеллінга.

21. Філософія Г. Фіхте.

22. Філософія А. Шопенгауера.

23. Некласична парадигма у європейській філософії.

24. Філософія життя: Ф. Ніцше, В. Дільтей.

25. Філософія С. К’єркегора.

26. Філософія сучасності: загальна характеристика.

27. Антропологічне вчення Г.С. Сковороди.

28. Філософські погляди Ф. Прокоповича.

29. Кордоцентризм в українській філософії.

30. Філософи «української ідеї».

31. Специфіка людського буття.

32. Філософія екзистенціалізму.

33. Буття та небуття: ревізія отології у філософії М. Гайдеггера.

34. Проблема «зникнення» матерії у філософії і науці ХХ ст. у контексті сучасних наукових уявлень.

35. Синергетична модель розвитку.

36. Концепція неосферогенезу В.І. Вернадського.

37. Діалектика необхідності і випадковості у біології.

38. Специфіка соціальних суперечностей.

39. Принцип вірогідності та діалектика можливого і дійсного.

40. Еволюція поняття «матерія» у філософії та науці.

41. Історико-філософський аспект ідеї розвитку.

42. Проблема свідомості в українській філософії.

43. Психофізична проблема у філософії та медицині.

44. Проблема взаємовідношення свідомого і позасвідомого у вченні З.Фройда.

45. Концепція колективного позасвідомого у філософії К.Г.Юнга.

46. Проблема свідомості у філософській феноменології.

47. Проблема співвідношення знання та віри у філософії.

48. Проблема поза раціонального досвіду у гносеології: інтуїтивне, містичне, релігійне, екзистенційне знання.

49. Проблема співвідношення істини та заблудження у медичній практиці.

50. Аксіологічна складова у медичному пізнанні.

51. Значення лікарської інтуїції у діагностиці.

52. Творча природа пізнання.

53. Природа наукової інтуїції.

54. Місце медичної науки у структурі пізнавальної діяльності людини.

55. Специфіка соціально-гуманітарного пізнання.

56. Структуралізм як методологія соціально-гуманітарного пізнання.

57. Ментальне і тілесне у людині.

58. Проблема тілесності людини у філософії ХХ століття.

59. Німецька школа філософської антропології: М.Шеллер, А.Гелен, Г.Плеснер.

60. Проблема людини у сучасній українській філософії.

61. Проблема буття, смерті, безсмертя у духовному досвіді людини.

62. Проблема людини у філософії неофройдизму.

63. Перспективи людини у філософії постмодернізму.

64. Мати чи бути: людина в умовах ринкових відносин.

65. Свобода та справедливість як цінності людського буття.

66. Проблема ціннісного вибору сучасного лікаря.

67. Здоров’я людини як цінність.

68. Біоетика як ціннісна складова діяльності лікаря.

69. Культура як сфера самореалізації особистості.

70. Культура і природа: філософські погляди.

71. Професійна культура лікаря.

72. Медичні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації.

73. Культура та контркультура: взаємодія та взаємовідношення.

74. Типи субкультур.

75. Етичні проблеми науково-технічної творчості.

76. Герменевтика як метод дослідження культурних феноменів.

77. Система охорони здоров’я: соціокультурні аспекти.

78. Система охорони здоров’я як соціальний інститут.

9. Методи навчання: 1) проблемний метод навчання, який націлений на формування у студенів здатностей до діалогу, вміння відстоювати свою власну думку; 2) бесіда, яка спонукає студентів міркувати, аналізувати та відтворювати раніше отримані знання; 2) «мікрофон», який дає можливість кожному студенту швидко, по черзі, дати відповідь на запитання чи висловити свою думку; 3) метод навчання «мозковий штурм», який спонукає студентів проявити уяву і творчість, допомагає знайти кілька рішень з означеної теми шляхом вільного вираження думок тощо.

10. Методи контролю: попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів); поточний контроль (діагностика якості засвоєння матеріалу студентами з окремих тем та змістових модулів); підсумковий контроль (загальна діагностика якості знань та навичок студентів у відповідності до гуманітарної компоненти підготовки фахівців магістерського рівня).

11. Форма підсумкового контролю успішності навчання: підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення його змістових модулів на останньому семінарському занятті.

Форма контролю змішана (тестово-усна). Поряд з підсумковим тестовим контролем обов’язковим є застосування такої форми контролю як усне опитування.

Максимальна кількість балів за ПМК – 80.

Оцінювання усної відповіді:

«5» – студент правильно, повно та аргументовано розкрив теоретичне питання, продемонстрував вміння самостійно аналізувати матеріал, володіє філософською термінологією і викладає матеріал чітко і логічно;

«4» – студент достатньо повно розкрив суть питання, володіє філософською термінологією, але назвав не всі риси, ознаки або види явища, процесу, теорії, проблеми, категорії, не до кінця розуміє зміст понять, припустився деяких неточностей, які не вплинули на правильне розуміння;

«3» – отримує студент, який частково розкрив зміст питання, не повністю визначив істотні аспекти питання: риси, функції, види, форми тощо, допустив деякі помилки принципового характеру.

Оцінювання дисципліни «Філософія» в цілому здійснюється з врахуванням середнього арифметичного із загальної кількості балів (за всі форми навчальної діяльності), набраної студентом при засвоєнні 1-го та 2-го змістових модулів.

12. Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти з дисципліни «ФІЛОСОФІЯ» за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали; оцінка у балах за виконання індивідуальних завдань).

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.6), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.6); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.3), що складає 60% загальної оцінки.

Критерії оцінювання:

        Усна відповідь:

5 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу, першоджерела.

4 бали - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності.

3 бали – в цілому студент володіє навчальним матеріалом, але не демонструє належну глибину знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, ігнорує першоджерела. Має у відповіді суттєві неточності.

2 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді.

        Доповнення / дискусія:

2 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює та розширює межі обговорення теми,

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво та змістовно не розширює дискусію

       Самостійна робота:

10-9 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи

8-7 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження / письмової роботи.  Допускаються несуттєві неточності

6-5 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності

4-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

      Підсумкова письмова робота:

5-4 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи

3-2 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності

1-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

      Кожне питання в екзаменаційній роботі (білет складається з 2 частин: тестового завдання та двох запитань. Тестова частина оцінюється за шкалою 20 білів, а кожне запитання за шкалою 10 балів):

Тестове завдання:

20-16 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи

15-11 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження / письмової роботи.  Допускаються несуттєві неточності

11-7 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності

7-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

Запитання:

10-8 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи

7-4 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження / письмової роботи.  Допускаються несуттєві неточності

3-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усіх двох частин та виконання самостійних робіт

Оцінювання за формами контролю:

Види робіт		Семестрова кількість балів
		Min – 36 балів	Max – 60 балів
Усна відповідь	Протягом семестру	«2» х 6 = 12	«5» х 4 = 20
Доповнення, участь в дискусіях	Дискусія з тематики прочитаного тексту (проводиться на передостанньому семінарському занятті)	«1» х 5 = 5	«2» х 5 = 10
Самостійна індивідуальна робота	Реферат з обраних тем (протягом 21.02.2018-28.02.2018)	«5» х 1 = 5	«10» х 1 = 10
	Написання міні-конспектів по змісту прочитаних філософських текстів (протягом 21.02.2018-28.02.2018)	«6» х 1 = 6	«10» х 1 = 10
Підсумкова контрольна робота		«6» х 1 = 6	«10» х 1 = 10
*у разі відсутності студента на семінарському занятті, розглянуті на семінарі питання відпрацьовуються у письмовій формі. Загальна кількість балів за аудиторну роботу складає 60 % від семестрової кількості балів

Підсумкове оцінювання у формі екзамену: екзаменаційне оцінювання відбувається в письмовій формі. Білет складається з 2 частин: тестового завдання та 2 запитань. Тестова частина оцінюється за шкалою 20 білів, а кожне запитання за шкалою 10 білів, що в загальному підсумку дає 40 балів.

При простому розрахунку отримуємо:

	Семестрова кількість балів	Екзамен	Підсумкова оцінка
Мінімум	36	24	60
Максимум	60	40	100

Студент не допускається до екзамену, якщо під час семестру набрав менше 35 балів. Для допуску до екзамену студент має здати всі самостійні роботи  та конспекти. Екзаменаційна оцінка не може бути меншою за 24 бали для отримання загальної позитивної оцінки за дисципліну.

Шкала відповідності:

Відмінно / Excellent	90-100
Добре / Good	75-89
Задовільно / Satisfactory	60-74
Незадовільно	0-59
Зараховано / Passed	60-100
Не зараховано / Fail	0-59

13. Методичне забезпечення (навчальний контент (конспект або розширений план лекцій), плани практичних (семінарських) занять, самостійної роботи, питання, завдання або кейси для поточного та підсумкового контролю знань і вмінь студентів, комплексної контрольної роботи, післяатестаційного моніторингу набутих знань і вмінь з навчальної дисципліни).

1. Методичні рекомендації для студентів з навчальної дисципліни «Філософія»

         2. Завдання для самостійної роботи студентів

         3. Підручники, навчальні посібники

4. Питання для підсумкового модульного контролю студентів

Питання для підсумкового самоконтролю студентів зі змістового модулю І

«Предмет та історія філософії»

1. Світогляд його сутність структура та функції.

2. Міфологія і релігія як історичні типи світогляду. Місце міфології і релігії в системі культури.

3. Філософія як тип світогляду, її предмет специфіка, структура і функції.

4. Проблема співвідношення духовного і матеріального, її можливі вирішення (матеріалізм, ідеалізм дуалізм, пантеїзм, еклектизм).

5. Витоки філософії, передумови і час виникнення.

6. Давньоіндійська філософія: загальна характеристика, основні школи (джайнізм, буддизм, чарвака, йога).

7. Давньокитайська філософія: загальна характеристика, основні школи (конфуціанство даосизм).

8. Антична філософія: особливості, основні етапи розвитку, школи, джерела.

9. Учення Мілетської школи та проблема субстанції.

10. Становлення стихійної діалектики. Геракліт про рух як всезагальний спосіб буття та космічний закон («логос»).

11. Елейська школа про рух і спокій.

12. Античний атомізм Левкіпа-Демокріта.

13. Зародження антропологічної та скептичної тенденції в античній філософії. Проблема людини та суспільства у софістів (Протагор, Горгій).

14. Суб’єктивна діалектика та філософський метод Сократа. Самопізнання як мета сократівської філософії.

15. Проблема виникнення античного соціалізму та вчення Платона про ідеальну державу.

16. Об’єктивний ідеалізм Платона.

17. Політичне та етичне вчення Аристотеля.

18. Аристотель про чотири причини. Телеологія.

19. Антична філософія епохи еллінізму: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

20. Основні етапи розвитку Середньовіччя та її головні особливості. Патристика. Вчення Августина Аврелія.

21. Схоластика: боротьба реалізму і номіналізму. Вчення Фоми Аквінського.

22. Характерні риси культури Відродження та їх відображення в філософській думці. М.Кузанський.

23. Натурфілософія та «нове природознавство» Відродження: М.Коперник, Дж.Бруно, Г.Галілей, Й.Кеплер.

24. Соціальна філософія Н.Макіавеллі. Проблема моральності політики.

25. Утопічний соціалізм епохи Відродження: Т.Мор, Т.Мюнцер, Т.Кампанелла.

26. Характерні риси Нового часу. Особливості наукового та релігійного світоглядів.

27. Ф.Бекон – основоположник дослідної науки Нового часу. Проблеми методу та хиб розуму в беконівській філософії.

28. Психофізична проблема в науці ХVІІ ст. та дуалізм Р.Декарта. Метод сумніву.

29. Поняття субстанції в філософії ХVІІ – ХVІІІ ст. та пантеїзм Б.Спінози. Раціоналістична психологія та етика Б.Спінози.

30. Монадологія Г.Лейбніца.

31. Теорія пізнання та політичне вчення Дж.Локка.

32. Суб’єктивний ідеалізм Дж.Берклі. Принцип «існувати – значить бути сприйнятим».

33. Характерні риси та особливості  німецької класичної  філософії. Концепція «трансцендентальної логіки» І.Канта. І.Кант про межі теоретичного знання.

34. Етичне вчення І.Канта та проблеми гуманізму сучасного людства.

35. Розробка Гегелем проблем ідеалістичної діалектики.

36. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха та його критика релігії.

37. Основні ідеї діалектичного матеріалізму К.Маркса і Ф.Енгельса. Марксизм та історична реальність: «за» та «проти».

38. Загальна характеристика та особливості становлення і розвитку української філософії. Філософська думка доби Київської Русі.

39. Основні ідеї та проблеми в філософії Києво-Могилянської Академії, її роль у розвитку української філософії.

40. Антропологія та гуманістична філософія Г.С.Сковороди. «Філософія серця» П.Юркевича.

41. Кирило-Мефодіївське товариство, його світоглядні та ідеологічні засади, роль в утвердженні визвольних ідей в Україні (Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш).

42. Українська філософська думка кінця ХІХ та поч. ХХ ст. (Л.Українка, П.Грабовський, М.Коцюбинський, М.Драгоманов, І.Франко, В.Антонович,  М.Грушевський).

43. Теорія ноосферогенезу В.Вернадського.

44. Духовне значення української академічної філософії (С.Гогоцький, В.Лесевич, П.Юркевич, О.Гіляров).

45. Український космізм (В.Вернадський, С.Подолинський, А.Холодний)

Питання для підсумкового самоконтролю студентів

зі змістового модулю 2

«Система філософії»

1. Філософська категорія буття, її зміст і значення. Концепції буття в історії філософії.

2. Основні види буття, їх співвідношення.

3. Матерія як вид буття і філософська категорія.

4. Універсальні форми буття  та матерії: рух, простір, час  та їх зв’язок.

5. Буття соціального. Життя та смерть. Евтаназія.

6. Проблема єдності світу та її вирішення в історії філософії.

7. Діалектика як теорія розвитку і метод пізнання, її основні принципи. Історичні форми та сучасні варіанти діалектики.

8. Основні закони діалектики, їх зміст і специфіка (закон єдності і боротьби протилежностей, закон переходу кількісних змін в якісні, закон заперечення заперечення).

9. Категорії діалектики, їх специфіка і класифікація (сутність і явище причина і наслідок, необхідність і випадковість, можливість і дійсність. Одиничне і загальне, форма і зміст, частина і ціле, елемент і система).

10. Проблема походження і сутності свідомості у філософії.

11. Структура свідомості. Співвідношення свідомого і несвідомого як філософська та медична проблема.

12. Суспільна свідомість, її рівні та сфери.

13. Самосвідомість: властивості та функції.

14. Фізіологічне та психічне, їх співвідношення. Свідомість та мозок.

15. Пізнання як взаємодія суб’єкта і об’єкта. Проблема пізнаваності світу.

16. Чуттєве пізнання, його специфіка і форми. Особливості чуттєвого пізнання в медицині.

17. Раціональне пізнання та його форми.

18. Поняття істини і проблема істини в пізнанні. Основні філософські концепції істини.

19. Основні характеристики істини (об’єктивна, конкретна, абсолютна і відносна істини). Критерії істини.

20. Специфіка наукового пізнання, його рівні та форми. Місце медицини в системі наук.

21. Істина та практика в науковому медичному пізнанні. Медичний діагноз як специфічний прояв істини.

22. Людина як предмет філософії, релігії, медицини, її сутність і природа.

23. Концепції походження людини. Проблема антропосоціогенезу.

24. Людський індивід, індивідуальність, особистість.

25. Людина як природно-соціальна істота.

26. Особистість – продукт та творець суспільного буття.

27. Проблема відчуження, свободи та відповідальності особистості. Відповідальність лікаря.

28. Цінності людського буття, їх природа та види.

29. Цінність та сенс людського життя. Проблема безсмертя.

30. Творчість як сутнісна характеристика людини, спосіб її самореалізації і самовираження. Творчість і свобода.

31. Культура як об’єкт філософського осмислення, її сутність, соціальні функції та закономірності розвитку.

32. Конкретні історичні типи та форми культури.

33. Ідеал культурної людини, культура лікаря.

34. Культура і цивілізація. Філософські концепції цивілізації.

35. Сучасна цивілізація, її основні ознаки і протиріччя.

36. Сутність, походження та основні типи глобальних проблем цивілізації.

14. Рекомендована література:

Основна (базова)

1. Історія української філософії: Підручник. – К.: Академвидав, 2008.

2. Канке В.А. История философии: мислители, концепции, открития: Учебное пособие. – М.: Логос, 2005.

3. Пазенок В.С. Філософія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2008.

4. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник. – 3-тє вид. перероблене та доповнене. – Львів, 2005.

5. Попов М.В. Філософія: підручник. – К.: ВСВ «Медицина», 2011.

6. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К.: Академвидав, 2008.

7. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін. За ред. І.Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікор, 2006.

8. Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів за ред. Л.В. Губерського. – Харків: Фоліо, 2013.

Допоміжна

1. Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А.А. Грицанов. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2001.

2. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Пер. з фр. –        В 3-х томах. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2011-2013.

3. Федів Ю.В., Мозгова Н.Г. Історія української філософії: Навчальний посібник. – К.: Україна, 2001.

4. Філософія: Мислителі, ідеї, концепції: підручник / В.Г. Кремень, В.В. Ільїн. – К.: Книга, 2005.

5. Філософський ециклопедичний словник / Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. – К., 2002.

6. Философия: учеб.-метод. пособие для иностран. студ. / Н.В. Попов, А.А. Закордонец. – К.: НМУ им. А.А. Богомольца, 2007.

7. Философия: учебное пособие для иностранных студентов / А.В. Синицына. – Львов, Новий Світ, 2000, 2014.

8. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: Навч. посібн. / В.П. Андрущенко, І.Г. Волинка, Н.Г. Мозгова та ін. – К.: Каравела, 2010.

9. Соціально-філософські та етичні проблеми медицини: Навч. посібн. / За ред. А.П. Алексєєнко, В.М. Лісового. – Харків: Колегіум, 2010.

10. Скирбекк Г., Гилье Н. История филисофии: Учеб. пособие для студ. высш. учебн. заведений / Пер. с англ. – М.: Гуманит. издат. центр ВЛАДОС, 2001.

11. Чикин С.Г. Врачи-философы. – М., 1990.

12. Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму: підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008.

Першоджерела

1. Аристотель. Метафизика. – Кн.1 (гл.1-1V) // Сочинения. В 4 т. – Т1 – М., 1995.

2. Аристотель. Никомахова этика.// Там же – Т.4.

3. Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1983.

4. Бэкон Ф. Новый Органон // Соч.: В 2 т. – М., 1972. – Т.2.

5. Вебер М. Протестантская этика – дух капитализма. –  Ивано-Франковск, 2002.

6. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1998.

7. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере // Русский космізм – М., 1993.

8. Гегель Г. Наука логики. – М., 1999.

9. Гегель Г. Философия истории. – СПб. 2000.

10. Гоббс Т. Левиафан // Соч.: В 2 т. – М., 1993. – Т.1.

11. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. – М., 1991.

12. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К., 2000.

13. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно сформувати свій розум і відшукати  істину в науках. – К., 2001.

14. Джеймс У. Воля к вере: Пер. с англ. – М., 1997.

15. Драгоманов М.П. Вибране. – К., 1991.

16. Енгельс Ф. Діалектика природи // Вибрані твори в 9 т. – К., 1990.

17. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави // Там же.

18. Кант И. Критика чистого разума. – Склиф., 1998.

19. Кун Т. Структура научных революций. – К., 2001.

20. Лейбниц Г.В. Монадалогия // Соч. в 4 т.– М., 1982. – Т.1.

21. Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм // ПСС–М., Т.18.

22. Ленин В.И. К вопросу о диалектике // Там же. – Т.29.

23. Локк Дж. Опыт о человеческом разуме // Избр.филос.произвед.: в 2 т. – М., 1969 – Т.1.

24. Лосев А.Ф. Философия, мифология, культура. – М., 1990.

25. Макиавелли Н. Государь. – М., 1950.

26. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М., 1990.

27. Манхейм К. Диагноз нашего времени. Пер. с нем. и англ. – М., 1994.

28. Мілль Д.С. Про свободу. Есе // Пер. з англ. – К., 2001.

29. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. – СПб., 2005.

30. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия ? – М., 1991.

31. Роттердамский Е. Похвала Глупості. Домашні бесіди // Пер. з латин. – К., 1003.

32. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм. // Сумерки богов. – М., 1989.

33. Сковорода Г. Кольцо. Дружеский разговор о душевном мире // Повн. зібр.тв. у 2-х т. – К., 1972. – Т.1.

34. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

35. Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2 т. – М., 1984. – Т.2.

36. Творча спадщина Ібн Сіни та сучасність. – К., 2006.

37. Тейяр де Шарден // Феномен человека. – М., 1987.

38. Тойнбі А. Дослідження історії. – Т.1 // Пер. з англ. – К., 1985.

39. Тоффлер Е. Третя хвиля. – К., 2000.

40. Фейербах Л. Сущность християнства // Избр. филос. произв. в 2 - х т. – М., 1995. – Т.2.

41. Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1992.

42. Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.

43. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. – М., 1991.

44. Хайдаггер М. Время и бытие. – М., 1993.

45. Швейцер А. Благовение перед жизнью. – М., 1992.

46. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 2003.

47. Юркевич П. Сердце та його значення в духовному житті людини // Вибране. – К., 1993.

48. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

15. Інформаційні ресурси

1. http://www/.philosophy. ru (велика бібліотека філософських тестів російською мовою).

2. http://www/.philosofia. org. ua

3. http://www/.philosophy. nsc. ru (філософська бібліотека Новосибирського гуманітарного університету).

4. http://www/.philsci. univ. kiev.  ua (бібліотека факультету філософії Київського національного університету ім.Тараса Шевченка).

5. http://elenakosilova. narod. ru/1. htn1 (посилання на філософські сайти та бібліотеки).

6. http://www/. nietzsche . ru/ (сайт, присвячений Ф.Ніцше, російською мовою).

7. http://www/. utm. edu /research / iep/(філософська інтернет-енциклопедія англійською мовою).

8. http:rw.web. ur. ru /ph main. html( словник термінів з філософії російською мовою).

9. http://www/. uct. Kiev. ua/  sofi/ ( Центр практичної філософії).

10. http://www/.ecsocman. edu. ru/ ( електронні варіанти багатьох гуманітарних журналів російською мовою).