Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Філософський факультет
кафедра філософії та методології науки
Укладач: канд.філос.наук, доц., Перова О.Є.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.070400 "Біологія"
Вступ
Методичні рекомендації по вивченню дисципліни
Дисципліна «Філософія» є нормативною дисципліною. Викладається на 2-му курсі біологічного факультету у І-му та ІІ-му семестрі в обсязі 479 годин, з них:
Загальний обсяг годин – 479
Лекцій – 49 годин
Семінарських занять – 240 годин у десяти академічних групах
Індивідуальні консультації та самостійна робота студентів – 96 годин
Консультації перед іспитом – 10 годин
Залік – 10 годин
Іспит – 48 годин
Інші види контролю – 47 години
Мета і завдання навчальної дисципліни «Філософія»
Забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності; ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення; створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.
Предмет навчальної дисципліни «Філософія»
Предметом дисципліни виступає філософія як феномен культури, світовий історико-філософський процес, система філософського знання, включаючи сучасні філософські концепції та основні філософські проблеми.
Вимоги до знань та вмінь: знати основний зміст тем усіх розділів програми; визначати основні філософські категорії та поняття, орієнтуватися в традиціях філософського мислення в загально цивілізаційному контексті.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми: підготовка фахівців за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Нормативна навчальна дисципліна «Філософія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом «біологія».
Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни:
Кількість балів, які необхідні для отримання відповідної оцінки за кожний змістовний модуль впродовж семестру – 0 – 25, аналіз філософського тексту – 0 – 10 балів; кількість балів, що виноситься на іспит – 0 – 40.
Контроль знань
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Оцінювання за формами контролю:
Письмові модульні контрольні роботи (на І семестр – 1 модульна контрольна робота, ІІ семестр - 2 модульні контрольні роботи).
По результатах І модулю – від 0 до 5 балів;
по результатах ІІ модулю – від 0 до 5 балів;
по результатах ІІІ модулю – від 0 до 5 балів.
Експрес-контроль на лекціях (6):
від 0 до 2 балів.
Робота на практичних заняттях:
- повна відповідь з використанням першоджерел – від 0 до 5 балів;
- повна відповідь без використанням першоджерел - від 0 до 2 балів;
- змістовне доповнення – від 0 до 1 балу.
Самостійна робота:
- аналіз філософського тексту – від 0 до 10 балів;
- відпрацювання пропущених занять за поважної причини – від 0 до 3 балів.
Підсумковий контроль у формі заліку/іспиту, який складається з тестового завдання та теоретичних питань - від 0 до 40 балів.
Шкала оцінювання
|
В балах |
Шкала університету |
За шкалою ECTS |
|
90 –100 |
відмінно – 5 |
А – відмінно (зараховано) |
|
85 – 89 75 – 84 |
добре – 4 |
В – добре (дуже добре) (зараховано) С – добре (зараховано) |
|
65 – 74 60 – 64 |
задовільно – 3 |
D – задовільно (зараховано) E – задовільно (достатньо) (зараховано) |
|
35 – 59 |
незадовільно – 2 |
FX – незадовільно з можливістю повторно здавати (незараховано) |
|
1-34 |
Незадовільно – 2 |
F – незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни (незараховано) |
Навчально-тематичний план лекцій та практичних занять
Змістовний модуль 1
|
№ |
Назва лекції |
Кількість годин |
|
||||||||||||
|
лекції |
семінари |
Керів.сам. роб. |
Інші форми контр. |
|
|||||||||||
|
Змістовний модуль 1: Філософська пропедевтика |
|
||||||||||||||
|
1 |
Філософія і коло її проблем 1. Філософія та її предмет 2. Філософські системи стародавнього світу |
4 2
2 |
4 2
2 |
8 2
2 |
|
|
|||||||||
|
2 |
Філософія в її історії: 3. Філософія Античності 4.Середньовічна філософія 5.Філософія епохи Відродження та Нового часу 6.Німецька класична філософія 7.Некласична філософія ХІХ – ХХ ст. 8.Вітчизняна філософія |
12 2 2 2
4
2
2 |
12 2 2 2
4
4
2 |
19 3 2 2
4
4
4 |
|
|
|||||||||
|
3 |
Модульна контрольна робота 1 |
2 |
|
|
25 |
|
|||||||||
|
Змістовний модуль 2: Теоретична та практична філософія |
|
||||||||||||||
|
4
|
Теоретична та практична філософія 9.Філософська онтологія 10. Онтологія – філософське вчення про буття 11.Основні категорії онтології. 12.Проблема руху, простору та часу в філософії. 13.Проблема свідомості у філософії. 14. Проблема походження свідомості 15.Свідомість як реальність ідеального 16.Індивідуальне, колективне та символічне в історичних концепціях свідомості 17.Проблема людини в філософії |
32 2
2
2
2
1
1
2
2
2 |
32 2
2
2
2
2
2
2
2
2 |
52 2
2 4 2
2
4
2
4
4
4 |
|
|
|||||||||
|
5 |
Модульна контрольна робота 2 |
2 |
|
|
24 |
|
|||||||||
|
Змістовний модуль 3: Теоретична та практична філософія |
|
||||||||||||||
|
|
18.Теорія пізнання як філософська наука 19.Пізнання: чуттєве та раціональне. 20. Пізнання та методологія 21.Наука як культурний та цивілізаційний феномен 22. Феномен науки 23.Наука як система знань 24.Світоглядні та методологічні проблеми науки.
|
2
2 2 2
2
1
1
|
2
2 2 2
2
2
2
|
4
4 2 4
2
2
4
|
|
||||||||||
|
6 |
Модульна контрольна робота 3 |
2 |
|
|
24 |
||||||||||
|
|
ВСЬОГО |
49 |
49 |
79 |
73 |
||||||||||
ЗМІСТОВНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙНИХ ТА
ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ЛЕКЦІЇ
Змістовний модуль 1
Лекція 1. Філософія та її предмет
Філософія як частина духовної культури людства. Феномен світогляду: структура, рівні, історичні типи. Об’єктивно-загальне і особистісне в філософських розмислах. Предмет філософії. Реальний, об’єктивний зміст філософських концепцій та інтерпретації історичних контекстів. «Естетичне» та «пізнавальне» у відносинах «людина – світ». Філософія як «софійність». «Реальність» у філософії.
Заняття 1. Вступ до філософії
Ознайомлення з дисципліною. Основні вимоги до самостійної роботи.
Заняття 2. Особливості філософського знання
Заняття 3. Феномен світогляду
1. Поняття світогляду і його структура.
2. Історичні типи світогляду.
3. Предмет та функції філософії.
Завдання для самостійної роботи
Підготовка рефератів з наведених тем:
1. Філософія в системі культури.
2. Філософія та світогляд.
3. Історичні типи світогляду.
4. Роль особистості філософа у філософії.
5. Філософія як наука в історико-філософському контексті..
6. Метафізика та гносеологія в історії філософїї.
7. Філософія у системі наук.
8. Ідеї філософії у формуванні науки
Контрольні запитання та завдання
1. Джерела та особливості філософського знання.
2. Культурно – історичні передумови виникнення філософії.
3. Різновиди та методи філософування.
4. Функції філософії.
5. Термінологія філософування: ідеалізм, матеріалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, агностицизм, діалектика, метафізика).
6. Філософськи вчення, доктрини, концепції, системи.
7. Культурно – історичні передумови виникнення філософії.
8. Історичні типи та традиції філософії.
9. Джерела та особливості філософського знання.
10. Основні функції філософії.
11. Структурні елементи світогляду.
12. Історичні типи світогляду.
13. Предфілософська свідомість у період занепаду раціоналістичної думки.
14. Поняття світогляду.
15. Чинники руйнування міфологічної свідомості.
16. Місце філософії у системі культури.
17. Філософія та історія філософії.
Основна література
1. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації, 2-е видання, виправлене і доповнене. – К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ – 2000», 2002. – 544 с.
2. Куличенко Владимир Викторович, Черныш Алексей Михайлович Философия: учебник для высших учебных заведений. – Тернополь: Підручники і посібники, 2008. – 576 с.
3. Філософія: Підручник / За заг. редакцією Горлача М.І., Кремня В.Г., Рибалка В.К. – Харків: Консул, 2000. – 672 с.
4. Гриненко Г.В. История философии: учебник. – М.: Юрайт – Издат., 2006. – 688 с.
Додаткова література
Лекція 2. Філософські системи стародавнього світу
Предфілософська свідомість у формуванні витоків філософської думки. Теоретичний синтез як інтеграція естетичного, пізнавального та моральнісного у філософії. Деміфологізація свідомості: теоретичні підходи до розуміння відносин людина – світ. Морально – філософські аспекти ранніх форм філософської думки. Старокитайська та Староіндійська філософія.. Пізнавальні підходи у стародавній філософії як основа теорії пізнання..
Семінар 4 Філософія в стародавньому світі
1. Характерні риси стародавньої філософії
2. Загальна характеристика індійської філософії.
3. Філософія Китаю.
Завдання для самостійної роботи
Підготовка рефератів з наведених тем:
1. Філософія Стародавнього сходу як культурно – історична пам’ятка.
2. Гуманізм давньокитайської філософії.
3. Давньо – індійська філософія та релігійні системи.
4. Вчення Конфуція.
5. Людина у стародавній філософії Китаю та Індії.
Контрольні запитання та завдання
1. Філософсько – релігійні засади даосизму.
2. Розуміння людини: китайська філософська традиція.
3. Соціальна проблематика у вченнях китайських мислителів.
4. Конфуціанська етика.
5. Етичні вчення в індійській філософії.
6. Даосизм як філософська доктрина.
7. Школи індійської філософії.
8. Основні принципи вчення Конфуція.
9. Суспільна комунікація у конфуціанстві.
10. Релігійно – філософські тексти Стародавньої Індії.
11. Розуміння боргу та обираності у староіндійській філософії.
12. Загальна характеристика шкіл класичної індійської філософії.
13. Писемні джерела філософії буддизму.
14. Особливості давньо – індійської філософії.
15. Непонятійна структура Дао.
16. Суб’єкт конфуціанства.
Основна література
1. Мозговий Л.І., Бичко І.В., Додонов Р.О. та ін. Філософія. Кредитно-модульний курс. Навч. посіб. / За ред.Р.О.Додонова, Л.І.Мозгового. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 456 с.
2. Куличенко Владимир Викторович, Черныш Алексей Михайлович Философия: учебник для высших учебных заведений. – Тернополь: Підручники і посібники, 2008. – 576 с.
3. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М., 1991.
4. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и безсмертии. Древний мир – Эпоха Просвещения / Редкол.: И.Т.Фролов и др.; Сост. П.С.Гуревич. –М.: Политиздат, 1991, 463 с., С. 3 – 59.
Додаткова література
1. Щукий Ю.К. Китайская классическая «Книга перемен» // Конфуций. Уроки мудрости. – И., Харьков, 1998. – С.427 – 608.
2. Щербатской Ф.Й. Буддийская логика // Избранные труды по буддизму. – М., 1988.
3. Юнг К.Г. Йога и Запад // Архетип и символ. – М., 1991.
4. Костюченко В.С. Классическая веданта и неоведантизм. – М., 1983.
5. Корнев В.И. Сущность учения буддизма // Философские вопросы буддизма. – Новосибирск, 1984.
6. Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т. – М., 1991.
7. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
8. История китайской философии. – М., 1989.
9. Дао. Гармония мира. – М., Харьков, 1998.
10. Аверинцев С.С. Западно – восточные размышления или о несходстве сходного // Восток – Запад. Исследования. Переводы. Публикации. – М., 1988.
Опрацювання першоджерел
1. И – Цзин Книга перемен. СПб Мидгард, М., 2006, 635 с., С. 5 – 105.
Лекція 3. Філософія Античності
Загальна характеристика та етапи розвитку давньогрецької філософії. Докласичний період античної філософії. Філософськи системи класичного періоду. Еллінізм та римська філософія.
Семінар 5 Антична філософія
1. Філософія досократиків:
2. Софісти і Сократ.
3. Платонізм і аристотелізм як вчення античного періоду.
4. Елліністичний період у філософії. Ідеї стоїків, скептиків, епікурейців.
Семінар 6 Філософські школи античної доби
1. Мілетська та Елейська школи античної філософії.
2. Академія Платона.
3. Лікей Аристотеля.
4. Школа стоїків, епікурейські центри, школа мегариків, кінічна школа, кіренська школа.
5. Нова Академія, школа скептиків.
Завдання для самостійної роботи.
Підготовка реферату з наведених тем:
1. Полісний устрій та суспільне життя стародавніх греків
2. Філософські вчення іонійських міст Малої Азії
3. Матеріалістичні тенденції античної натурфілософії
4. Життя та філософія Сократа
5. Антична філософія: Сократ, Платон, Аристотель
6. Еллінська та римська філософія
Контрольні запитання
1. Характерні риси філософії Стародавньої Греції.
2. Періодизація античної філософії.
3. Філософський сенс апорій Зенона.
4. Онтологія та гносеологія Платона.
5. Загальна характеристика філософії Аристотеля.
6. Досократична філософія.
7. Філософія людини: софісти, Сократ.
8. Характеристика філософії Платона.
9. Філософія елліністичного періоду.
10. Історичне значення античної філософії.
11. Філософські школи античної доби.
12. Філософія Геракліта Ефеського.
13. Філософські погляди Сократа.
14. «Прекрасне» в філософських традиціях античності.
15. Філософські погляди стоїків.
16. Розуміння доброчинності в стоїцизмі.
17. «Реальний» та «нереальний» світи Платона.
18. Характеристика категорій Аристотеля.
19. Підходи до пізнання речей в стоїцизмі.
20. Загальні положення філософії кінізму.
21. Платонополіс у міркуваннях Плотіна.
22. Ідеальна та чуттєва природа (платонізм).
23. Людина у філософії Аристотеля.
24. Підходи до філософування Сократа.
25. Перипатетична школа.
26. Засновник етики в західноєвропейській філософії та його філософсько-етичні принципи.
27. «Держава» Платона.
28. Діалектики античної доби.
29. Засновник Мілетської школи та його філософські погляди.
30. Епікурейство.
31. «Єдине» в філософії Плотіна.
32. Розуміння матерії: філософія Платона та Аристотеля.
33. «Необхідність» в розумінні Епікура.
34. Мета в «науковій програмі» Аристотеля.
35. Філософські погляди піфагорійців.
36. Вчення про сприйняття (Емпедокл).
37. Філософія Філона Олександрійського.
38. Характеристика неоплатонізму.
Основна література
1. Кондзьолка В.І. Нариси історії античної філософії. – Львів, 1993.
2. Боннар А. Греческая цивилизация. М., 1995.
3. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т 1. Античность. – СПб., І994.
4. Лосев А.Ф. История античной философии. – М., 1989.
Додаткова література
5. Антология мировой философии: В 4-х томах. - М., 1969. - Т1, ч.1-2; т.2.
6. Асмус В.Ф. Античная философия - М., 1976 (1998).
7. Богомолов А.С. Античная философия. М., 1985.
8. Верна Ж.П. Происхождение древнегреческой мысли. М., 1988.
9. Радугин А.А. Философия. Курс лекций. – М., 1995.
Опрацювання першоджерел.
1. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и безсмертии. Древний мир – Эпоха Просвещения / Редкол.: И.Т.Фролов и др.; Сост. П.С.Гуревич. –М.: Политиздат, 1991, 463 с., С. 59 – 138.
2. Архимед. Послание к Эратосфену: О механических теоремах // Архимед. Соч. М., 1962.
3. Евклид. Начала. М.; 1948. Кн. І – VІ.
4. Геракліт. Фрагменти // Філос. і соціол. думка. 1991. № 4.
5. Платон. Діалоги. М.,1986.
6. Платон. Пир // Соч. В 4 т. – М., 1993.
7. Аристотель. Этика к Никомаху. Соч. В 4 тт., М., 1983.
8. Аристотель. Метафизика. – М., 1975. Соч. в 4-х тт. Т.
Лекція 4. Середньовічна філософія
Виникнення середньовічної філософії. Ідеологія християнства як наслідок розвитку монотеїстичної релігійності. Філософське обґрунтування християнства. Неоплатонізм як античне підґрунтя середньовічної філософії. Арабська філософія. Періодизація середньовічної філософії (думки, мова, термінологія). Середньовічна філософія та богослов’я. Проблема універсалій. Донікейський період в історії середньовічної філософії. Віровчення святого Августина, філософська система І.Еріугени, схоластика Х.Аквінського, номіналізм У.Оккама.
Заняття 7 Філософські ідеї християнських вчень
1. Основні етапи розвитку середньовічної філософії.
а) апологетика – Тертуліан;
б) патристика – Августин Аврелій;
в) схоластика – Хома Аквінський.
2. Теологічні проблеми Середньовіччя та їх філософські інтерпретації:
а) полеміка між номіналізмом та реалізмом;
б) проблема співвідношення віри та знання;
в) проблема людини: душа та тіло.
Завдання для самостійної роботи.
Підготовка реферату з наведених тем:
Контрольні запитання
1. Апологетика як основа теологічних вчень.
2. Етапи розвитку середньовічної філософії.
3. Теологічні проблеми Середньовіччя. Віра та знання. Душа та тіло.
4. Філософсько – алегоричне тлумачення Біблії Оригеном.
5. Термінологія та мова у розвитку середньовічної філософії.
6. Догмати християнського віровчення та їх інтерпретації у Середньовіччі.
7. Система богослов’я Григорія Нисського.
8. «Час» у розумінні Августина.
9. Пантеїзм в поглядах Івана Скотта Еріугени.
10. Раціональні чинники розуміння віри у середньовічній філософії.
11. Схоластика в ІХ – ХV ст..
12. Онтологічний аргумент Ансельма Кентерберійського.
13. Пізнання Бога у поглядах Бонавентури.
14. Філософська «спадщина» Роджера Бекона.
15. Дунс Скот як представник метафізичного індивідуалізму.
16. Пізнання Бога у поглядах Хоми Аквінського.
17. Середньовічне вчення про універсалії.
18. Середньовічний номіналізм.
19. Характеристика арабської філософії.
20. Світ в поглядах Авіцени.
21. Ібн Сіна: вчення про універсалії.
22. Вчення про людину Авероеса.
Основна література
1. Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії. – Львів, 2001.
2. Гуревич А.Я. Средневековый мир. М., 1990.
3. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. М., 1984.
4. Коплетон Ф. Історія середньовічної філософії. – К., 1997.
Додаткова література
5. Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1983.
6. Штекль А. История средневековой философии. – СПб., 1996.
7. Богословие в культуре средневековья. – К., 1992.
8. Гофф Ф. Цивилизации средневекового Запада. – М., 1992.
9. Средневековье в свидетельствах современников. М., 1984.
10. Хейзинга И. Осень Средневековья. – М., 1989.
Опрацювання першоджерел
1. Фома Аквинский. Сумма теологии І – ІІ // Вопросы философии. – 1997. – № 9. – С.163 – 178.
2. Августин Аврелий. Исповедь Блаженного Августина, епископа Гиппонского. – М., 1991.
3. Боэций. «Утешение Философией» и другие трактаты. – М., 1990.
4. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и безсмертии. Древний мир – Эпоха Просвещения / Редкол.: И.Т.Фролов и др.; Сост. П.С.Гуревич. –М.: Политиздат, 1991, 463 с., С. 138 – 204.
Лекція 5. Філософія епохи Відродження та Нового часу
Об’єкт Відродження. Антропоцентризм та гуманізм. Раціональна та емпірико –сенсуалістична гносеологія. Проблема субстанції у філософії ХVІІ ст. Пізнання в філософській системі Б.Спінози. Проблема методу: емпіризм Ф.Бекона та раціоналізм Р.Декарта. Англійська філософія ХVІІ - ХІІІ ст. (Т.Гоббс, Дж.Локк). Парадокси емпірико –сенсуалістичної методології (Д.Юм).
Семінар 8. Філософія епохи Відродження та Нового часу
1. Філософські орієнтири Відродження.
2. Етика, естетика та «філософія природи» у філософії Відродження.
3.Філософські проблеми у Новому часі.
Проблема субстанції:
а) дуалізм Р.Декарта;
б) монізм Б.Спінози;
г) плюралізм Г.Ляйбниця;
проблема методу:
а) індуктивний метод Ф.Бекона;
б) вчення про метод Р.Декарта;
проблема пізнання:
а) теорія вроджених ідей Р.Декарта;
б) концепція Дж.Локка;
в) суб’єктивно – ідеалістичний підхід Дж.Берклі;
г) агностицизм Д.Юма.
Завдання для самостійної роботи
Підготовка реферату з наведених тем:
1. Філософія Відродження
2. Філософські течії ХХVII - XVIII ст.
3. Гуманізм епохи Відродження
4. Проблема методу як фундаментальна проблема західноєвропейської філософії
5. Проблема субстанції у Новому часі
6. Раціоналізм Р.Декарта
7. Ф.Бекон: емпіризм як традиція
Контрольні запитання
1. Гуманізм Відродження.
2. Метод у філософії Ф.Бекона.
3. Суперечність філософських систем Р.Декарта та Дж.Локка.
4. Ключові моменти французької філософії ХVІІ ст..
5. Гуманізм та новий ідеал людини епохи Відродження.
6. Філософські погляди М.Кузанського.
7. Проблема методу у західноєвропейській філософії.
8. Проблема субстанції у Новому часі.
9. Альтернативи декартівського раціоналізму (Дж.Берклі, Д.Юм).
Основна література
1. Мозговий Л.І., Бичко І.В., Додонов Р.О. та ін. Філософія. Кредитно-модульний курс. Навч. посіб. / За ред.Р.О.Додонова, Л.І.Мозгового. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 456 с.
2. Горфункель А.Х. Философия епохи Возрождения. М., 1980.
3. Соколов В.В Европейская философия ХV – ХVІІ веков. М., 1984.
4. Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия ХVІІІ века. М., 1986.
5. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т.2. – СПб., І994.
Додаткова література
1. Бичко І.В., Тихолаз А.Г. Флорентійська академія і розквіт гуманістичної філософії Відродження // Філос. і соціол. думка. 1983. № 5.
2. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и безсмертии. Древний мир – Эпоха Просвещения / Редкол.: И.Т.Фролов и др.; Сост. П.С.Гуревич. –М.: Политиздат, 1991, 463 с., С. 217 – 370.
3. Х.Ортега-и-Гассет. Размышления о Дон Кихоте. Эстетика. Философия. Культура. М., 1992.
4. Леонардо да Винчи. Суждения. – М., 1999.
5. Монтень М. Опыты: В 3 кн. – СПб., 1998.
6. Локк Дж. Сочинения . Т. 1. – М., 1985; Т. 3. – М.. 1988.
7. Декарт Р. Соч.: В 2т. – М.,1989.
8. Спиноза Б. Избранные произведения. – Ростов-на-Дону, 1998.
9. Ляйбниц Г.В. Сочинения. Т. 1. – М., 1982; Т. 2. – М., 1983; Т. 3. – М., 1984; Т. 4 – М., 1989.
Опрацювання першоджерел
1. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и безсмертии. Древний мир – Эпоха Просвещения / Редкол.: И.Т.Фролов и др.; Сост. П.С.Гуревич. –М.: Политиздат, 1991, 463 с., С. 217 – 251, 326 – 363.
2. Макиавелли Н. Государь: Сочинения. – М.; Харьков, 1999.
3. Николай Кузанский. Сочинения: В 2 т. – М., 1979.
4. Бэкон Ф. Соч.: В 2т. – М.,1972.
5. Локк Дж. Сочинения . Т. 1. – М., 1985; Т. 3. – М.. 1988.
Лекція 6. Німецька класична філософія
Німецька філософія в духовно – інтелектуальному розвитку людства. Філософська думка у Німеччині. Німецька філософія у світовій культурі. редмет філософії як людської історії та людської сутності у німецьких мислителів. Принципи свободи в німецькій філософії. «Критика чистого розуму» І.Канта. «Науковість» філософії у вченні Г.Фіхте. Система теоретичної філософії В.Шеллінга. Теорія розвитку суперечності у філософії Г.В.Ф.Гегеля.
Семінар 9 Німецька філософія
1. Філософія І.Канта:
а) гносеологія;
б) етика.
2. Ідеалізм Г.Фіхте.
3. В.Шеллінг. Філософія природи.
4. Філософія Г.В.Ф.Гегеля:
а) духовний розвиток індивіда та зміни ступенів розвитку Духу («Феноменологія Духа»);
б) основні положення системи гегелівської філософії («Енциклопедія філософських наук»).
Завдання для самостійної роботи:
Підготовка рефератів по темах:
1. «Коперніканський переворот» у філософії
2. Пізнання в конепії І.Канта
3. «Практична» філософія І.Канта
4. Філософія Ф.Шеллінга
5. Діалектика Г.В.Ф.Гегеля
Контрольні запитання
1. Проблема людини в філософії Просвітництва.
2. Етика в філософії І.Канта.
3. Трансцендентальний ідеалізм І.Канта.
4. І.-Г.Фіхте. Основні ідеї «Науковчення».
5. В.Шеллінг. Філософія природи.
6. Система абсолютного ідеалізму та діалектичний метод Гегеля.
7. Основні ознаки кризи класичної філософії.
Основна література
1. Мозговий Л.І., Бичко І.В., Додонов Р.О. та ін. Філософія. Кредитно-модульний курс. Навч. посіб. / За ред.Р.О.Додонова, Л.І.Мозгового. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 456 с.
2. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. М., 1986.
3. Мислителі німецького Романтизму / Упор. Леонід Рудницький та Олег Фешовець. – Івано-Франківськ: Вид-во «Лілея-НВ», 2003. – 588 с., С.158-161.
4. Куличенко Владимир Викторович, Черныш Алексей Михайлович Философия: учебник для высших учебных заведений. – Тернополь: Підручники і посібники, 2008. – 576 с.
Додаткова література
1. І.Кант. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука / Пер. з нім., всуп.ст., ком. і прим. В. Терлецького; ППС – 2002; К.; 2005; 178 с.
2. Кант И. Сочинения. Т.1. – М., 1993.
3. Кант И. Трактаты и письма. – М.,1980.
4. Стратон Роджер. Кант: краткое введение / Род жер Стратон: пер. С англ.. А.Голосовской. – М.: Астрель: АСТ, 2006. – 158, (2) с.: ил.
5. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и безсмертии. Древний мир – Эпоха Просвещения / Редкол.: И.Т.Фролов и др.; Сост. П.С.Гуревич. –М.: Политиздат, 1991, 463 с., С. 370 – 391.
6. Фихте И.Г. Сочинения: В 2 т. – М., 1993.
7. Шеллинг Ф.В.Й. Соч.: В 2 т. – М., 1989.
8. Лазарев В.В. Философия раннего и позднего Шеллинга. М., 1990.
9. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т.– М., 1974, 351 с.
10. Геґель, Ґ. В. Ф. Феноменологія духу / З нім. пер. П. Таращук; Наук ред. пер. Ю. Кушаков. — К: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. — 548 с.
Опрацювання першоджерел
1. І.Кант. Критика чистого розуму / Пер. з нім. та прим. І. Бурковського; К.; «Юніверс»; 2000; 501 с., С. 15 – 39.
2. І.Кант. Критика чистого розуму / Пер. з нім. та прим. І. Бурковського; К.; «Юніверс»; 2000; 501 с., С. 39 – 48.
Лекція 7. Некласична філософія ХІХ – ХХ ст.
Критика прогресу розуму у концепціях філософів ХІХ – ХХ ст.. Волюнтаризм А.Шопенгауера. Мораль та традиційні цінності в філософії Ф.Ніцше. «Життя» в традиції ірраціоналізму. Абсолютизація «життя» в біологічному, космічному, культурно – історичному контексті. Життя як метафізичний космічний процес (А.Бергсон). Культурно – історична інтерпретація «життя» (В.Дільтей, Г.Зіммель, О.Шпенглер). «Екзистенціальна діалектика» С.К’єркегора, концепція «екзистенціальної істини». Психоаналіз як комплекс гіпотез та теорія. Теоретичні положення психоаналізу та неофрейдизму. Філософське вчення позитивізму.
Семінар 10. Західноєвропейська філософія середини ХІХ початку ХХ ст.
1. Криза класичної філософії в середині ХІХ ст.
2. Загальна характеристика напрямів некласичної філософії
3. Основні філософські напрями некласичної філософії: марксизм, позитивізм, екзистенціалізм, прагматизм, філософія життя, феноменологія, фрейдизм.
Завдання для самостійної роботи.
Підготовка реферату з наведених тем:
1. Екзистенціальна філософія.
2. Філософські основи феноменології
3. Філософські течії ХХ ст.
4. Філософські погляди А.Шопенгауера
5. Екзистенціалізм С.К’єркегора
6. «Філософія життя» як напрям некласичної філософії.
Контрольні запитання та завдання
1. Ідеї марксизму у філософії.
2. Загальна характеристика позитивізму.
3. Філософія др. пол. ХІХ ст.: розуміння розуму та волі у «філософії життя».
4. Ідеї феноменології.
5. Теоретичні положення психоаналізу та неофрейдизму.
6. Свідоме та несвідоме.
7. Розуміння «несвідомого» в концепціях З.Фрейда та К.Г.Юнга.
8. Екзистенціальна філософія в концепції С. Кьеркегора.
9. Экзистенціалізм Ж.-П. Сартра.
Основна література
1. Мозговий Л.І., Бичко І.В., Додонов Р.О. та ін. Філософія. Кредитно-модульний курс. Навч. посіб. / За ред.Р.О.Додонова, Л.І.Мозгового. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 456 с.
2. Куличенко Владимир Викторович, Черныш Алексей Михайлович Философия: учебник для высших учебных заведений. – Тернополь: Підручники і посібники, 2008. – 576 с.
3. История современной зарубежной философии. - СПб., 1997.
4. История философии (в кратком изложении). – М., 1991.
5. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. – СПб., І994 – 1997.
Додаткова література
1. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.
2. Ницше Ф. Избранные произведения: В 2 кн. – М.,1991.
3. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.
4. Современная западноевропейская философия. Словарь. – М., 1992.
5. Юнг К. Проблема души современного человека // "ВФ". –1989. – № 1.
6. Франк С.Л. Сочинения. – М.,1990.
7. Дильтей В. Категории жизни // Вопросы философии. 1993. – № 10. – С. 129 – 143.
8. Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.
9. Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. М., 1989.
10. Сумерки богов. (Ф.Нише, З.Фрейд, Е.Фромм, А.Камю, Ж.П.Сартр – тексты). М., 1989.
11. Фрейд З. Психология бессознательного. – М.,1989.
12. Фрейд З. «Я» и «Оно». – М., 1990. – С.68-107.
13. Шопенгауер А. Избранные произведения. – М., 1993.
14. Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. – М.,1995.
15. Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного// «ВФ». 1998. № 1.
16. Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997
Опрацювання першоджерел
1. Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993. – С.391 – 406.
2. Нише Ф. Так говорил Заратустра. Соч. в 2-х тт., М., 1990.
Лекція 8. Вітчизняна філософія
Філософська думка в Київській Русі, філософія України ХІV – ХVІ ст., філософія ХІХ – поч.ХХ ст., Кирило-Мефодієвське товариство. Людина та її існування в філософських творах Г.Сковороди. Розуміння людського через індивідуальне в поглядах Т.Г.Шевченка.
Семінар 11 Філософські погляди українських філософів
1. Історико-філософське дослідження в Україні.
2. Антропологічна філософія Г.Сковороди.
3. Романтичне спрямування філософських поглядів представників Кирило –Мефодієвського товариства (М.І.Костомаров, П.О.Куліш, Т.Г.Шевченко та ін.)
4. Філософський гуманізм Т.Г.Шевченка.
Завдання для самостійної роботи
Підготовка реферату з наведених тем:
1. Українське національне відродження
2. Філософський зміст у працях літописця Нестора
3. Людина в «Повчанні» В.Мономаха
4. «Кордоцентризм» у філософії М.Костомарова
5. Г.Сковорода – класик української філософської думки
6. Філософські погляди на людину у творчості Тараса Шевченка
Контрольні запитання та завдання
1. Назвіть основні риси філософії Київської Русі.
2. Основні етапи історико – філософського процесу в Україні.
3. Вплив книжників на становлення української філософської думки.
4. Кирило – Мефодієвське товариство у розвитку вітчизняної філософії.
5. «Кордоцентризм» М.Костомарова
6. Філософські погляди Г.Сковороди.
7. Місце людини в українській «селянській філософії».
8. Філософська позиція Тараса Шевченка.
Основна література
1. Мозговий Л.І., Бичко І.В., Додонов Р.О. та ін. Філософія. Кредитно-модульний курс. Навч. посіб. / За ред.Р.О.Додонова, Л.І.Мозгового. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 456 с., С.128 – 154.
2. Куличенко Владимир Викторович, Черныш Алексей Михайлович Философия: учебник для высших учебных заведений. – Тернополь: Підручники і посібники, 2008. – 576 с., С.119 – 126.
3. Історія філософії Україні. Підручник. – К., 1994.
4. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. – К., 1996.
5. Кирило – Мефодієвське товариство: У-3-х т. – К., 1990. Т. 1 – 3.
Додаткова література
6. Чижевський Д. нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.
7. Литвинов В.Д. Ідеї раннього просвітництва у філософській думці України. – К., 1984.
8. Огієнко Іван. Українська культура. – К., 1991.
9. Табачников И.А. Григорий Сковорода. – М., 1972.
Основна література до 1-го змістовного модулю
1. Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия ХVІІІ века. М., 1986.
2. Куличенко Владимир Викторович, Черныш Алексей Михайлович Философия: учебник для высших учебных заведений. – Тернополь: Підручники і посібники, 2008. – 576 с.
3. Мислителі німецького Романтизму / Упор. Леонід Рудницький та Олег Фешовець. – Івано-Франківськ: Вид-во «Лілея-НВ», 2003. – 588 с., С.158-161.
4. Мозговий Л.І., Бичко І.В., Додонов Р.О. та ін. Філософія. Кредитно-модульний курс. Навч. посіб. / За ред.Р.О.Додонова, Л.І.Мозгового. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 456 с.
5. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М., 1991.
6. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и безсмертии. Древний мир – Эпоха Просвещения / Редкол.: И.Т.Фролов и др.; Сост. П.С.Гуревич. –М.: Политиздат, 1991, 463 с.
Додаткова література
1. Антология мировой философии: В 4-х томах. - М., 1969. - Т1, ч.1-2; т.2.
2. Асмус В.Ф. Античная философия - М., 1976 (1998).
3. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т.– М., 1974, 351 с.
4. Геґель, Ґ. В. Ф. Феноменологія духу / З нім. пер. П. Таращук; Наук ред. пер. Ю. Кушаков. — К: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. — 548 с.
5. Гофф Ф. Цивилизации средневекового Запада. – М., 1992.
6. Декарт Р. Соч.: В 2т. – М.,1989.
7. Дильтей В. Категории жизни // Вопросы философии. 1993. – № 10. – С. 129 – 143.
8. История китайской философии. – М., 1989.
9. І.Кант. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука / Пер. з нім., всуп.ст., ком. і прим. В. Терлецького; ППС – 2002; К.; 2005; 178 с.
10. Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.
11. Лазарев В.В. Философия раннего и позднего Шеллинга. М., 1990.
12. Леонардо да Винчи. Суждения. – М., 1999.
13. Литвинов В.Д. Ідеї раннього просвітництва у філософській думці України. – К., 1984.
14. Локк Дж. Сочинения . Т. 1. – М., 1985; Т. 3. – М.. 1988.
15. Ляйбниц Г.В. Сочинения. Т. 1. – М., 1982; Т. 2. – М., 1983; Т. 3. – М., 1984; Т. 4 – М., 1989.
16. Монтень М. Опыты: В 3 кн. – СПб., 1998.
17. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.
18. Спиноза Б. Избранные произведения. – Ростов-на-Дону, 1998.
19. Сумерки богов. (Ф.Нише, З.Фрейд, Е.Фромм, А.Камю, Ж.П.Сартр – тексты). М., 1989.
20. Табачников И.А. Григорий Сковорода. – М., 1972.
21. Фихте И.Г. Сочинения: В 2 т. – М., 1993.
22. Франк С.Л. Сочинения. – М.,1990.
23. Фрейд З. «Я» и «Оно». – М., 1990. – С.68-107.
24. Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997
25. Хейзинга И. Осень Средневековья. – М., 1989.
26. Чижевський Д. нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.
27. Шеллинг Ф.В.Й. Соч.: В 2 т. – М., 1989.
28. Шопенгауер А. Избранные произведения. – М., 1993.
29. Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного// «ВФ». 1998. № 1.
Контрольні запитання до 1-го змістовного модулю
Змістовний модуль 2
Лекція 9. Філософська онтологія
Історичні етапи формування вчення про буття. Світ як єдність об’єктивної дійсності та дійсності людських сутнісних сил. Історико-філософські системи: відношення буття та сутності, сутності та існування. Філософський зміст категорії буття. Форми людського буття, формування уявлень про світ. Онтологія – як спроба загального розуміння фундаментальних властивостей, форм та способів існування Всесвіту у діалектичній єдності. Класичні теорії буття: Парменід, Платон, Аристотель, раціональна онтологія, екзистенціальна онтологія, феноменологія.
Семінар 12 «Буття» в історії філософії
1. Вчення про буття в історії філософії.
а) Класичні теорії буття: Парменід, Платон, Аристотель;
б) релігійно-філософські вчення про буття;
в) раціональна онтологія (Декарт, Мальбранш, Спіноза, Ляйбніц).
2. Категорія «буття» в німецькій класичній філософії.
3. Проблема буття в середині ХІХ поч. ХХ ст.
Лекція 10. Онтологія як філософське вчення про буття
Онтологія – в філософських системах: курси метафізики Києво-Могилянської академії ХVІІ; підходи до створення загальної онтології в Європі першої половини ХХ ст.; неотомізм (теологічне розуміння буття); феноменологія (відмова від гносеологізму); філософія М.Шелера («прорив» до реальності); «нова онтологія» Н.Гартмана; суб’єктивна онтологія в екзистенціалізмі (М.Гайдеггер); «феноменологічна онтологія» Ж.-П.Сартра.
Семінар 13. Проблема буття
1. Буття як існування та предмет пізнання.
2. Об’єктивне та суб’єктивне буття. Буття, існування, присутність.
3. Буття,небуття та інобуття в філософських дослідженнях.
Лекція 11. Основні категорії онтології
Взаємодія між категоріями та поняттями: людина, світ, буття, свідомість, матерія, особистість, простір, час, рух. Основні сфери буття: природа, суспільство, свідомість. Категорія «буття». Основні форми буття: буття речей, буття людини, буття духовного (ідеального), буття соціального тощо.
Семінар 14
1. Буття природи.
2. Буття людини та суспільства.
3. Духовне та душевне буття.
Лекція 12. Проблема руху, простору та часу в філософії
Матерія як філософська категорія. Історико-філософські підходи до визначення матерії. Основні форми існування матерії. Еволюція уявлень про простір і час. Рух, розвиток та саморух в діалектичному вимірі.
Семінар 15.
Завдання для самостійної роботи:
Підготовка рефератів по темах:
Контрольні запитання
1. Філософський смисл проблеми буття.
2. Форми буття: буття природного, соціального, людини, духовне буття.
3. Історія західної онтології: Парменід, Платон, Аристотель.
4. Раціональна онтологія: Декарт, Мальбранш, Спіноза, Ляйбниц.
5. Гегелівська онтологія як діалектика розуму.
6. Екзистенціальна онтологія.
7. Онтологія в філософії М.Гайдеггера.
8. Онтологічна проблема в творах Ж.П.Сартра.
Лекція 13 Проблема свідомості у філософії
Основні структури, компоненти і форми існування свідомості. Категорія ідеального у розумінні свідомості. Свідомість як реальність ідеального. Становлення психічного відображення. Свідомість як суб’єктивна реальність.
Свідомість та рефлексія, образне та понятійне мислення, інтуїція, уява, творчість, мислення і мова, мовний символізм.
Семінар 16
Лекція 14 Походження свідомості
Історичні підходи до розуміння свідомості. Первісний стан свідомості (синкретичність: фетишизм та анімізм). Становлення свідомості та процес самопізнання (Давня Індія). Процес онтологічного перетворення свідомості людини, структурування та ієрархія свідомості (Давня Греція).Свідомість – надсвітове начало створене з нічого, Бог (Середньовіччя). Свідомість як самопізнання (Новий час). Філософські теорії про абсолютну та відносну свідомість (німецька класична філософія). Свідомість як функція мозку, відображення об’єктивного світу (діалектичний матеріалізм). Дослідження свідомості: прагматизм, психологія, неопозитивізм, екзистенціалізм. Свідомість – біолого-фізіологічні передумови виникнення. Розуміння свідомості в феноменології. Інтенціональність як властивість свідомості. Проблема свідомості в сучасній філософії.
Семінар 17
Лекція 15. Свідомість як реальність ідеального
Пізнавальна (когнітивна), емоційна та мотиваційно-вольова форми діяльності свідомості. Свідомість в світі суб’єктивної реальності, категорія ідеального, «ідеальність» як аспект культури, її вимір та властивості (Е.В.Ільєнков). Гносеологічний вимір свідомості. Проблема свідомості та інтелекту: суспільна свідомість та колективний інтелект. Проблема штучного інтелекту. Єдність пізнавальної, оцінюючої, цілепокладальної та мотиваційної дії свідомості.
Семінар 18
Лекція 16 Індивідуальне, колективне та символічне в історичних концепціях свідомості
Проблема свідомості та внутрішній світ людини, розуміння підсвідомого, свідомого і несвідомого в концепції З.Фрейда, К.Г.Юнга. Психологічний механізм суспільного розвитку. Сенс символічного (Е.Фромм).
Семінар 19
1. Суспільно-історична діяльність людини як домінуючий фактор становлення свідомості .
2. Символічна природа архетипів та мова символів.
3. Проблема несвідомого в структуралізмі. Школа структурного психоаналізу (Ж.Лакан). Конструкція несвідомого (Ж.Дельоз, Ф.Гваттарі).
Завдання для самостійної роботи.
Підготовка реферату з наведених тем:
1. Біологічне та соціальне в підходах до розуміння свідомості
2. Суспільний та індивідуальний зміст свідомості
3. Свідомість та несвідоме в історико-філософській думці
4. Ідея несвідомого в художній культурі ХХ ст.
5. Проблема свідомості в сучасній філософії
Контрольні запитання
1. Проблема виникнення свідомості.
2. Свідомість як суб’єктивна реальність. Категорія ідеального.
3. Структура свідомості.
4. Гносеологічний вимір свідомості.
5. Суспільно-історична сутність свідомості.
6. Біологічне в розумінні свідомості.
7. Соціальне в розумінні свідомості.
8. Несвідоме (З.Фрейд, К.Г.Юнг).
9. Символічне (Е.Фромм).
Лекція 17. Проблема людини в філософії
Феномен людини: проблема сутності та існування людини. Філософське дослідження людини, людськості, людства. Філософський зміст проблеми походження людини. Духовний світ людини. Моральні цінності та релігійні тлумачення. Життя, смерть, безсмертя людини у духовному та філософському досвіді людства.
Природні та соціальні виміри людини. Індивід та соціум. Поняття особистості (екзистенціалізм, персоналізм). Діяльнісні концепції людини.
Людина в культурному просторі: творець та творіння культури. Доля людини та людська свобода. Відчуження людини у світі.
Семінар 20 Філософські виміри розуміння людини
1. Проблема людини в історії філософії.
2. Індивід: природні та соціальні виміри.
3. Духовний світ людини.
Змістовний модуль 3
Лекція 18. Теорія пізнання як філософська наука
Проблеми пізнання у філософії. Теорія пізнання. Основоположення сучасної наукової гносеології. Суб’єкт пізнання та об’єкт пізнання. Діалектика пізнання. Проблема істини в пізнані: об’єктивна, абсолютна, відносна тощо. Єдність чуттєвого та раціонального у пізнанні. Пояснення та розуміння у пізнанні. Пізнання як вид діяльності та феномен культури.
Семінар 21 Філософія пізнання
1. Гносеологія та її суттєві характеристики.
2. Основоположення сучасної наукової гносеології.
3. Діалектика пізнання..
Лекція 19 Пізнання: чуттєво-сенситивне та раціональне пізнання.
«Живе споглядання»: відчуття, сприймання, уявлення. Раціональне пізнання: мислення, поняття, судження, умовивід, категорії. Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні.
Семінар 22
1. Знання як суб’єктивний образ світу.
2. Знання як результат пізнання.
3. Форми чуттєво-сенситивного та раціонального пізнання.
Лекція 20 Пізнання та методологія
Проблема істини: істина та хиба в логіці Аристотеля, істина як загальна мета пізнання (Ф.Бекон, Р.Декарт), істина як процес (Г.В.Ф.Гегель).
Когерентна, кореспондентна та прагматична теорії істини. Виміри наукового пізнання (Р.Карнап, А.Тарський, Ч.С.Пірс, У.Джеймс). Феномен знання як предмет філософської рефлексії. Герменевтика у розумінні істини (Х.-Г. Гадамер, П.Рікьор). Психо – когнітивні основи теорії пізнання.
Семінар 23 Філософія пізнання
1. Психо – когнітивні основи теорії пізнання
2. Проблема істини:
а) проблема істини в історії філософії;
б) характеристики і критерії істини.
3. Когерентна, кореспондентна та прагматична теорії істини.
Завдання для самостійної роботи.
Підготовка реферату з наведених тем:
1. Гносеологічний вимір сучасної західної філософії
2. Логіка, інтуїція та пояснення в пізнанні
3. Практика та пізнання
4. Концепції істини в філософії
5. Пізнання та інтуїція в історико-філософських концепціях
6. Пізнання в природничих та соціо-гуманітарних науках
7. Діалектико-матеріалістична теорія пізнання
8. Аксіолого-пізнавальні форми знання в філософії
9. Пізнання як вид духовної діяльності та феномен культури
Контрольні запитання
1. Пізнання як відношення до світу та вид діяльності.
2. Суб’єкт та об’єкт пізнання.
3. Теорія пізнання: її предмет та метод.
4. Об’єкт, суб’єкт і предмет пізнання. Теоретичний та емпіричний рівні пізнання.
5. Основні ознаки знання.
Лекція 21 Наука як культурний та цивілізаційний феномен
Наука як соціальна система та соціокультурний феномен, наука в системі техногенної цивілізації, ґенеза та закономірності розвитку науки. Проблема виникнення науки (Античність, Новий час). Концепції науки в античній філософії (Арістотель), новоєвропейські підходи до розуміння науки (Г.Галілей, І.Ньютон).
Лекція 24 Феномен науки
Виникнення наукових підходів до дійсності (практика). Іідея обґрунтованого знання в Античності. Ґенеза науки. Класифікація науки: об’єкт, предмет та метод.
Динаміка фаз наукових революцій, особливості розвитку сучасного наукового знання, наука в глобалізованому світі, перспективи розвитку наукових стратегій.
Лекція 22 Наука як система знаннь
Еволюція наукового знання. Будова і специфіка наукового знання, наукова раціональність, її історичні типи. Прийоми, методи та форми наукового пізнання. Методологічні аспекти наукового пізнання.. Наукове пізнання та раціональність. Дисциплінарна будова наукового знання. Наука як пізнавальний феномен.
Семінар 25
1. Наука як пізнавальний феномен.
2. Специфіка та будова наукового знання.
3. Наукова раціональність. Історичні типи наукової раціональності.
Лекція 23 Світоглядні та методологічні проблеми науки.
Філософський аналіз науки, виникнення та розвиток науки, критерії її періодизації, проблема інтеграції наук, синтез наукового знання (суспільні, природничі, технічні науки), особливості міждисциплінарного підходу. Поняття етики науки, світоглядно-етичні проблеми сучасної науки
Семінар 26
1. Наука в соціокультурному вимірі.
2. Фундаментальні наукові теорії та принципові наукові відкриття як основа стилю мислення.
3. Світоглядно-етичні проблеми науки.
Завдання для самостійної роботи:
Підготовка рефератів по темах:
1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку
2. Критерії та еталони науковості.
3. Проблема періодизації історії науки
4. Структура та функції наукової теорії
5. Наука як феномен культури
6. Наука та глобальні проблеми сучасності
Контрольні запитання
1. Методологія та групи методів наукового пізнання.
2. Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.
3. Характеристики та критерії істини.
4. Когерентна, кореспондентна, прагматична теорії істини.
5. Наука в системі техногенної цивілізації.
6. Світоглядно-етичні проблеми сучасної науки.
7. Ґенеза науки.
8. Періодизація науки. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки.
9. Етика науки.
Контрольні запитання до змістовного модулю 2, 3.
1. Дати визначення терміну «онтологія».
2. Які є теоретичні моделі світу?
3. Форми людського буття.
4. Проблеми створення цілісної картини світу.
5. Розкрити філософський зміст понять «матерія», «простір», «час», «рух».
6. Чи можна зрозуміти природу людської свідомості, якщо вивчати тільки мозок?
7. Як розуміється суспільно-історична сутність свідомості?
8. Несвідоме в житті людини.
9. Що вивчає гносеологія?
10. Як в гносеології визначають суб’єкт і об’єкт пізнання?
11. В яких формах здійснюється чуттєво-сенситивне пізнання і в яких раціональне?
12. Соціально-практичні передумови виникнення науки.
13. Історичні етапи розвитку науки.
14. Які соціальні функції науки?
15. Визначити закономірності розвитку сучасної науки.
16. Специфіка природничих і соціальних наук.
17. Назвіть методи наукового дослідження.
18. Основні періоди історичного генезису науки.
Основна література (змістовний модуль 2,3)
1. Ахутин А.В. Понятие «природа» в античности и в Новое время («фазис» и «натура»).- M., I988.
2. Бердяев Н.А. О назначении человека, гл.3. М., 1993.
3. Бутаков В.А. Основные формы движения материи и их взаимосвязь в свете современной науки. - М., 1974.
4. Быстрицкий Е.К. Феномен личности: мировоззрение, культура, бытие. К., 1991.
5. Гуревич П.C. Философская антропология. – М.,1997.
6. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. -М., 1986.
7. Дубровский Д.И. Проблема идеального. - М., 1983.
8. Загадка человеческого понимания. – М.,1991.
9. Идеальное и идеал // Ильенков Э.В. Философия и культура. - М.,1991.
10. Ильенков Э.В. Проблема идеального// «ВФ». 1979. №6,7.
11. Карпов М.М. Смысл жизни человека. Ростов-на-Дону. 1994.
12. Кедров Б.М. Эволюция понятия материи в философии и естествознании // Вопр. философии - 1975. - №8.
13. Крымский А.Б. Контуры духовности: новые аспекты идентификации // Вопр.философии, 1992. № 12.
14. Легостаева О.Ф. О взаимосвязи языка и мышления // «ФН».1990. №2.
15. Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду// Філос. і соціол. думка. 1992. №7.
16. Мамардашвили М. Сознание как Философская проблема // «ВФ». 1990. №10.
17. Марков М.А. О природе материи. - М., 1976.
18. Михаилов Ф.T. Общественное сознание и сознание индивида. - М.,1990.
19. О человеческом в человеке. – М., 1991.
20. Огородников В.П. Познание и необходимость. - М., 1985.
21. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.,1986.
22. Проблема сознания в современной западной философии. - М., 1989.
23. Психосоциогенез сознания // Марков Б.В. Философская антропология. -СПб, 1997.
24. Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр.философии, 1989, № 2.
25. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. М.,1991
26. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М., 1987.
27. Філософія. Курс лекцій. - К., 1993. Розділ ІІІ. Проблема буття.
28. Франк С. Духовные основы общества. – М., 1992.
29. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.,1990.
30. Фрейд З. Психология бессознательного. - М.,1989.
31. Хайдеггер М. Бытие и время. - М., 1997.
32. Человек как философская проблема : Восток - Запад. М., 1991.
33. Человеческая субъективность // Гуревич П.С. Философская антропология. - М., 1997.
34. Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. - М.,1995.
Додаткова література (змістовний модуль 2,3)
Перелік питань, що виносяться на залік
(змістовний модуль №1)
1. Загальне уявлення про філософію: джерела та особливості філософського знання.
2. Різновиди та методи філософування.
3. Структура та основні функції філософії.
4. Зміст понять, які визначають характер філософствування (ідеалізм, матеріалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, агностицизм, діалектика, метафізика).
5. Філософськи вчення, доктрини, концепції, системи як форми філософського знання.
6. Традиційний розподіл філософії: метафізика, логіка, гносеологія.
7. Філософське осмислення ціннісного відношення людини до світу.
8. Поняття культури. Історичні моделі культури.
9. Уявлення про цивілізацію. Типи цивілізацій.
10. Криза культури і особливості сучасної цивілізації.
11. Соціальні виміри людини. Індивід і соціум.
12. Ціннісні орієнтації людини техногенного суспільства.
13. Основні структурні елементи світогляду.
14. Характеристика основних історичних типів світогляду.
15. Місце філософії в системі культури.
16. Філософія та історія філософії: місце і значення історії філософії в освоєнні філософського знання.
17. Культурно-історичні передумови виникнення філософії.
18. Історичні типи та традиції філософствування.
19. Філософія засновник даосизму в Китаї.
20. Китайська філософська традиція розуміння людини.
21. Основні принципи вчення Конфуція.
22. Концепція суспільних відносин в конфуціанстві.
23. Характеристика релігійно-філософських текстів Стародавньої Індії.
24. Розуміння боргу та призначення в староіндійській філософії.
25. Загальна характеристика шкіл класичної індійської філософії.
26. Характеристика писемного джерела філософії буддизму.
27. Особливості давньоіндійської філософії.
28. Сутність гуманізму давньокитайської філософії.
29. Характерні риси філософії Стародавньої Греції.
30. Досократична філософія.
31. Філософія людини (софісти, Сократ).
32. Характеристика філософії Платона.
33. Філософія Арістотеля – загальна характеристика.
34. Філософія елліністичного періоду.
35. Філософські школи античної доби.
36. Філософія Геракліта Ефесського.
37. Філософські погляди Сократа.
38. «Прекрасне» в концепції Платона.
39. Філософські погляди стоїків.
40. Розуміння «доброчинності» в стоїцизмі.
41. «Реальний» та «нереальний» світи Платона.
42. Характеристика категорій Арістотеля.
43. Підходи до пізнання речей в стоїцизмі.
44. Загальні положення філософії кінізму.
45. Платонополіс в розумінні Плотіна.
46. Основа поєднання ідеальної природи з чуттєвою в платонізмі.
47. Людина в філософській концепції Аристотеля.
48. Методи філософування Сократа.
49. Перипатетична школа.
50. Засновник етики в західноєвропейській філософії та його філософсько-етичні принципи.
51. Характеристика «Держави» Платона.
52. Діалектики Античності.
53. Засновник Мілетської школи та його філософські погляди.
54. «Епікурейство» в історії філософії.
55. «Єдине» в філософії Плотіна.
56. Матерія як будівельний матеріал для створення світу в філософії Платона та Аристотеля.
57. «Необхідність» в філософських поглядах Епікура.
58. Розуміння «мети» в концепції Аристотеля.
59. Філософські погляди в Піфагорійській школі.
60. Вчення про сприйняття Емпедокла.
61. Філософія Філона Александрійського.
62. Характеристика неоплатонізму.
63. Апологетика в ІІ ст.н.е..
64. Філософсько-алегоричне тлумачення Біблії Оригеном.
65. Основний догмат християнського віровчення.
66. Система правовірного богослов’я Григорія Нисського.
67. «Час» в розумінні Аврелія Августина.
68. Пантеїзм в онтології Іванна Скота Еріугени.
69. Раціональні доведення віри в середньовічній філософії..
70. Схоластика в ІХ – ХV ст.
71. Негативна теологія Іванна Скота Еріугени.
72. Середньовічне вчення про універсалії.
73. Онтологічний аргумент Ансельма Кентерберійського.
74. Можливість повного пізнання Бога в поглядах Бонавентури.
75. Томізм як релігійно-філософський напрямок.
76. Науково-емпіриська спадщина Роджера Бекона.
77. Дунс Скот як представник метафізичного індивідуалізму.
78. Пізнання Бога в поглядах Хоми Аквінського.
79. Середньовічний номіналізм.
80. Характеристика арабської філософії.
81. Світ в поглядах Авіценни.
82. Ібн Сіна: вчення про універсалії.
83. Вчення про людину Аверроеса.
84. Етапи розвитку середньовічної філософії.
85. Теологічні проблеми Середньовіччя: співвідношення віри і знання. Проблема людини: душа і тіло.
86. Філософська полеміка Середньовіччя (проблема універсалій).
87. Гуманізм і новий ідеал людини епохи Відродження.
88. Філософія М.Кузанського.
89. Проблема методу як ключова проблема західноєвропейської філософії.
90. Проблема субстанції в Новому часі.
91. Р.Декарт – Дж.Локк: сутність суперечності філософських підходів.
92. Альтернативи раціоналізму Р.Декарта (Дж.Берклі, Д.Юм).
93. Проблема людини в філософії епохи Просвітництва.
94. Гносеологія та етика І.Канта.
95. І.-Г.Фіхте. Основні ідеї «Науковчення».
96. В.Шеллінг. Філософія природи.
97. Система абсолютного ідеалізму і діалектичний метод Гегеля.
98. Основні тенденції розвитку західноєвропейської філософії середини ХІХ поч. ХХ ст.. Криза класичної філософії.
99. Філософські погляди А.Шопенгауера.
100. Екзистенціалізм С.К’єркегора.
101. Загальна характеристика позитивізму.
102. Науки та розум у «філософія життя».
103. Основні ідеї феноменології.
104. Теоретичні положення психоаналізу та неофрейдизму.
105. Свідоме і несвідоме. Розуміння несвідомого в концепціях Фрейда і Юнга.
106. Екзистенціальна філософія і її різновиди.
107. Еволюція релігійної філософії ХХ ст.
108. Філософськи погляди Г.Сковороди.
109. Об’єкт вивчення в структуралізмі.
110. Філософська герменевтика (Х.Г.Гадамер, К.Апель, П.Рікьор).
Перелік питань, що виносяться на іспит
(змістовні модулі 2, 3)
3. Філософський смисл проблеми буття.
4. Форми буття: буття природного, соціального, людини, духовного.
5. Історія Західної онтології: Парменід, Платон, Аристотель.
6. Раціональна онтологія: Декарт, Мальбранш, Спіноза, Ляйбніц.
7. Інтегральний раціоналізм і англійський емпіризм ХVІІ ст..
8. Трансцендентальний ідеалізм І.Канта.
9. Гегелівська онтологія як діалектика розуму.
10. Екзистенціальна онтологія: онтологічні підходи М.Хайдеггера.
11. Онтологічна проблема в творах Ж.П.Сартра.
12. Проблема виникнення свідомості.
13. Свідомість як суб’єктивна реальність. Категорія ідеального.
14. Структура свідомості.
15. Гносеологічний вимір свідомості.
16. Суспільно-історична сутність свідомості.
17. Проблема людини у філософії.
18. Пізнання як відношення до світу і вид діяльності.
19. Суб’єкт та об’єкт пізнання.
20. Теорія пізнання: її предмет і метод.
21. Теоретичний та емпіричний рівні пізнання.
22. Основні ознаки знання.
23. Методологія та основні групи методів наукового пізнання.
24. Характеристики та критерії істини.
25. Когерентна, кореспондентна, прагматична теорії істини.
26. Наукове знання: його специфіка та будова.
27. Методологія наукового пізнання.
28. Ґенеза науки.
29. Наука в системі техногенної цивілізації.
30. Світоглядно-етичні проблеми сучасної науки.
Приклад тестового завдання для іспиту
з дисципліни «Філософія»
для бакалаврів біологічного факультету
1. Міркування, за Дж.Локком, це процес:
а) формування первинних відчуттів зовнішнього світу;
б) походження рефлексій як ідей внутрішнього досвіду;
в) створення ідей на основі зовнішнього досвіду за допомогою чуттєвих сприйняттів;
г) виникнення складних ідей на основі узагальнення простих ідей.
2. З точки зору Спінози:
а) бог і субстанція (природа) – одне поняття;
б) бог знаходиться поза субстанцією, але не є її творцем;
в) бог знаходиться в природі, є її творцем;
г) бог знаходиться в природі, ї її субстанція.
3. Для гносеології І.Канта є вірним твердження:
а) все наше пізнання починається з чуттєвого досвіду;
б) пізнання починається з «душевних сприйняттів», які впорядковуються нашим розумом;
в) пізнання - це сприйняття чуттям ідей як сукупності якостей, притаманних відчуттям наших органів почуття.
г) пізнання являє собою поєднання емпіричного досвіду та нечуттєвої основи досвіду.
4. Гегель вважав, що в основу реальності покладено:
а) абсолютна ідентичність;
б) абсолютне без свідоме;
в) абсолютна ідея;
г) абсолютне божество.
5. Згідно М.Гайдеггеру та Ж.П.Сартру, буття, спрямоване до ніщо та усвідомлюючи свою кінцевість, – це:
а) мислення;
б) переживання;
в) екзістенція;
г) науковий факт.