Інформаційний додаток до робочої програми з дисципліни
Методологія та організація наукових досліджень
з основами інтелектуальної власності
для студентів фізичного факультету
Змістовий модуль 1. Методологія наукових досліджень
(30 годин)
Тема 1. Наука як дослідницька діяльність.
Наука як система знань, соціальний інститут та дослідницька діяльність.
Особливості наукової діяльності та наукового знання. Проблема розвитку науки, ідея наукового прогресу. Науки гуманітарні і природничі: методологічні відмінності.
Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Наукова картина світу як складова засад наукового дослідження. Місце філософії в системі засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.
Наукова революція як зміна парадигм. (Т. Кун). Глобальні наукові революції як зміна типів наукової раціональності (В.С.Стьопін). Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.
Тема 2. Методи та методологія
Поняття наукового методу. Метод, методологія, методика, техніка. Основні методи наукового дослідження: емпіричні, теоретичні, загальнонаукові. Роль експерименту, індукції та дедукції у методологічному розвитку науки.
Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій. Норми наукового дослідження як методологічні принципи.
Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Невдача програми пошуків універсальної методології.
Тема 3. Множина методологічних систем
Емпіризм і методологія індуктивізму. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного емпіризму.
Критичний раціоналізм К. Попера. Методологія фальсифікаціонізму.
Історична школа у філософії науки. «Історичний поворот», означений роботами Т. Куна, І. Лакатоша, П. Фейерабенда та Ст. Тулміна у філософії науки XX століття. «Структура наукових революцій» Т. Куна. Поняття парадигми: та поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти для функціонування науки Методологія науково-дослідницьких програм» І. Лакатоша. Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.
Раціональність: критика догматичної раціональності (Л. Лаудан та Г. Патнем). Реалізм в сучасній філософії науки (Г. Патнем).
Тема 4. Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання
Загальнонаукові та спеціальні, емпіричні та теоретичні, кількісні та якісні методи.
Популярні методологічні моделі: гіпотетико-дедуктивна та емпірична індуктивна. Факт, гіпотеза і теорія. Абдукція і висновок до найкращого пояснення. Методологічні процедури верифікації, обґрунтування і фальсифікації.
Абстрактні об’єкти теорії, процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Системна організація. абстрактних об’єктів (теоретична схема) і математичний апарат. Роль фундаментальної і спеціальних теоретичних схем у дедуктивному розгортанні теорії. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом. Створення експериментальної ситуації: об’єкти оперування та об’єкти дослідження. Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів.
Тема 5. Методологічні проблеми нелінійної науки
Сучасна глобальна наукова революція як становлення постнекласичної науки. Складні людиновимірні системи як об’єкти дослідження постнекласичної науки.
Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства.
Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу від незмінності до глобального еволюціонізму. Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації.
Синергетика як загальнонаукова дослідницька програма вивчення процесів самоорганізації. (Г. Хакен). Складність, темпоральність, цілісність – риси нового світобачення (за І. Пригожиним).
Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем. Фрактальна геометрія як геометрія динамічного хаосу. Принципова складність фракталів.
Застосування нових математичних методів і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.
Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень та зближення природничих та гуманітарних наук.
Основна література до змістового модуля 1:
Аналитическая философия: становление и развитие. – СПб., 1998.
Добронравова И. С.Нелинейное и сложное мышление. / И.С.Добронравова // Философия мышления – Одесса: Печатный дом, 2013 – С. 91 – 104.
Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітня західна філософія / І. С. Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К., 2008.
Добронравова І. С., Сидоренко Л. І. Філософія та методологія науки / І. С. Добронравова, Л. І. Сидоренко. – К., 2008. http://www.philsci.univ.kiev.ua
Кримський C. Б. Запити філософських смислів / С. Б. Кримський; Під сигнатурою Софії. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718 с. – С. 444 – 717.
Кун Т. Структура научных революций. –М.,1975.
Никифоров А. Л. Философия науки: история и методология / А. Л. Никифоров. – М, 1998. – Ч. 2.
Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер; пер. с англ. – М., 1983.
Стёпин В. С. Теоретическое знание / В. С. Степин. – М., 2000. – Гл. 2.
Додаткова література до змістового модуля 1:
Аналитическая философия: Избранные тексты \ Сост. Вступл. Ст. и комент. А.Ф. Грязнова. –М.,1993.
Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учеб.
пособие. — М.: Высш. шк., 1991.
Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986.
Добронравова І. С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві / І. С. Добронравова // Філософська думка. – 1999. – № 4. – С. 36 – 48. http://www.philsci.univ.kiev.ua
Киященко Л.П. Постнеклассическая философия – опыт трансдисциплинарности. – В кн. Постнеклассика. С-Пбг: «Мір», 2009, 677с. С.137-169.
Колесников О. В. Основи наукових досліджень: Навч. посіб. / О. В. Колесников. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 144 с.
Лаудан Л. Наука и ценности. (Главы из книги.) // Современная философия науки. М., 1994.
Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. –М.,1995.
Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.
Лакатос И. Поппер, фальсификационизм и тезис Дюгема-Куайна. // Лакатос И. Фальсификационизм и методология исследовательских программ. Приложение. М., 1995.
Мандельброт Б. Фрактальная геометрия природы / Б. Мандельброт. – М. : Институт компьютерных исследований, 2002. – 656 с.
Патнем Х. Философы и человеческое понимание. (Глава из книги "Реализм и разум") // Современная философия науки. М., 1994.
Патнем Х. Введение к книге "Реализм и разум" //Современная философия науки. М., 1994.
Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии. — М., 1985.
Сітько С. П. Квантово-механічна основа багатоманітної диференційної стійкості живого / С. П. Сітько // Фізика живого. – 2005. – № 1. – С. 5 – 8. Див. цю та інші статті С. П. Сітько на сайті : http://www.sergiysitko.org.ua
Тулмин Ст. Человеческое понимание. –М.,1984.
Фраассен Б., ван. Чтобы спасти явления // Современная философия науки: знание, рациональность и ценности в трудах мыслителей Запада. — М.: "Логос", 1996. - C. 345-357.
Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986.
Хакинг Я. Представление и вмешательство. – М.: "Логос", 1999.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Методологія наукових досліджень.
Тема 1. Лекція 1. Наука як дослідження.
Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність. Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.
Класичний,некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.
Література
1. Добронравова І.С. Идеалы и типы научной рациональности. // Философия, наука, цивилизация. М., 1999. С.89-95; Добронравова І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві // Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. http://www.philsci.univ.kiev.ua
2. Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: «Київський університет», 2008.
3. Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. Киев, 1974.
4. Степин В.С. Теоретическое знание. М., «Прогресс-Традиция». 2000. С. 185-257, 533-641;
5. Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. М., 1997
Контрольні питання
1. Які глобальні революції пережила наука Нового часу?
2. Як співвідносяться типи наукової раціональності з системою засад науки?
3. Чи перетинаються між собою онтологічна та гносеологічна складові філософських засад науки?
4. Як співвідносяться ідеали та норми наукового дослідження з стилями наукового мислення?
5. Як співвідносяться наукові теорії та наукові картини світу?
Тема 2. Лекція 2. Методи та методологія.
Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій. Норми наукового дослідження як методологічні принципи.
Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Невдача програми пошуків універсальної методології. Методологічні проблеми нелінійних теорій.
Література:
Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. - Гл.4,5.
Идеалы и нормы научного исследования. – Минск, 1981.
Гемпель К. Г. Логика объяснения. - М., 1998.
Лекторский В.А., Швырёв В.С. Методологический анализ науки. (Типы и уровни). - //Философия, методология, наука. - М., 1972
Никитин Е.П. От идеологии к методологии. - Вопросы философии, № 10, 1998 - С 77-87.
Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000.
Контрольні питання
1. Як співвідносяться між собою рівні методології науки?
2. Які методологічні принципи є загальнонауковими?
3. Яким буває походження загальнонаукових методологічних принципів?
4. Які вимоги до теорії передбачаються загальнонауковими методологічними принципами?
5. Як змінилось розуміння принципу простоти в процесі розвитку науки Нового часу?
Тема 3. Лекція 3. Множина методологічних систем
Емпіризм і методологія індуктивізму. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного емпіризму.
Критичний раціоналізм К. Попера. Методологія фальсифікаціонізму.
Історична школа у філософії науки. «Історичний поворот», означений роботами Т. Куна, І. Лакатоша, П. Фейерабенда та Ст. Тулміна у філософії науки XX століття. «Структура наукових революцій» Т. Куна. Поняття парадигми: та поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти для функціонування науки Методологія науково-дослідницьких програм» І. Лакатоша. Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.
Раціональність: критика догматичної раціональності (Л. Лаудан та Г. Патнем). Реалізм в сучасній філософії науки (Г. Патнем).
Література:
Кун Т. Структура научных революций. –М.,1975.
Никифоров А. Л. Философия науки: история и методология / А. Л. Никифоров. – М, 1998. – Ч. 2.
Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер; пер. с англ. – М., 1983.
Стёпин В. С. Теоретическое знание / В. С. Степин. – М., 2000. – Гл. 2.
Аналитическая философия: Избранные тексты \ Сост. Вступл. Ст. и комент. А.Ф. Грязнова. –М.,1993.
Лаудан Л. Наука и ценности. (Главы из книги.) // Современная философия науки. М., 1994.
Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. –М.,1995.
Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.
Контрольні питання:
1. !.Які етапи пройшла у своєму розвитку філософія науки як напрямок світової філософської думки?
2. Які з методологічних систем розглядають науку як систему знань, а які як дослідницьку діяльність?
3. З чим пов'язаний історичний поворот у західній філософії науки ХХ століття?
Тема 4. Лекція 4. Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.
Абстрактні об’єкти теорії, процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Системна організація. абстрактних об’єктів (теоретична схема) і математичний апарат. Роль фундаментальної і спеціальних теоретичних схем в дедуктивному розгортанні теорії. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом. Створення експериментальної ситуації: об’єкти оперування і об’єкти дослідження. Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів
Література
Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. - Гл.4,5.
Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.А. Теория и ее объект.- М., 1973. - С.143-238.
Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.- Ч.2.
Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997. - С.193-199.
Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000.
Стёпин В.С. Структура и эволюция теоретических знаний//Природа научного познания.- Минск, 1979.
Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. М., 1978.
Степин В.С. Становление научной теории. – Минск, 1976.
Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000.
Контрольні питання
1. Чим відрізняються риси теоретичних та емпіричних абстрактних об'єктів?
2. Як співвідносяться теоретична схема та математичний апарат теорії?
3. Яким чином відбувається перехід від теоретичної схеми до досліду?
4. Якими є процедури переходу від даних спостереження до наукових фактів?
Тема 5. Лекція 5. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.
Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Співвідношення аналітичних і обчислювальних методів в розв'язанні нелінійних рівнянь. Застосування нових математичних методів (ітераційні процедури, фрактальна геометрія і т.ін.) і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві. Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень.
Література:
3. Добронраврва І.С. Теоретична реконструкція нелінійних феноменів: епістемологічні засади та науковий дискурс. // Філософії освіти. Philosophy of Education №1(20)-2017 http://www.philosopheducation.com/index.php/ua
4. Добронравова І.С. Практична філософія науки. – Суми : Університетська книга, 2017.
Контрольні питання
1. Яке значення має комп'ютерна революція для розвитку нелінійного природознавства?
2. Якими є методологічні проблеми нелінійних теорій?
3. Яким чином змінюються гносеологічні засади науки при переході до нелінійного природознавства?
4. Що таке трансдисциплінарність?
ТИПОВІ ЗАВДАННЯ БЛІЦ – ОПИТУВАННЯ (За наявності)
1. Чи обмежені підвалини наукового пізнання суто філософськими засадами?
2. Чи складають ідеали і норми наукового дослідження ядро стилю наукового мислення?
3. Чи пов'язані між собою стиль наукового мислення і наукова картина світу певної історичної епохи?
4. Чи змінились за час існування науки Нового часу її вихідні цінності?
5. Чи відбувається під час глобальної наукової революції зміна системи засад науки?
6. Чи пов'язана глобальна наукова революція зі зміною типу наукової раціональності?
7. Чи пов'язана сучасна глобальна наукова революція зі становленням нелінійного природознавства?
8. Чи є синергетика загальнонауковою дослідницькою програмою?
9. Чи можливе пояснення систем, що самоорганізуються, на основі принципу редукції?
10. Чи є синергетичний принцип підлеглості відмінним від принципу редукції?
11. Чи обмежується предмет синергетики суто природними процесами?
12. Чи є методологія науки багаторівневим утворенням?
13. Чи завжди співпадають між собою методологічні принципи різних наукових дисциплін певного часу?
14. Чи є загальнонаукові методологічні принципи вимогами до теорій?
15. Чи є вимога перевірюваності теорії слабким варіантом принципу спостережуваності?
16. Чи всі величини в теорії мають бути спостережуваними?
17. Чи тотожні вимога максимальної загальності теорії і настанова на збільшення її пояснювальної сили?
18. Чи можливе спрацьовування вимоги максимальної загальності теоріх при поясненні унікальних явищ?
19. Чи вимагає принцип простоти теорії простоту застосовуваного в ній математичного апарату?
20. Чи направлені вимоги пояснювальної і передбачувальної сили теорії проти теорій ad hoc?
21. Чи завжди теорії ad hoc мають бути негайно елімінованими?
22. Чи є теоретична схема системою абстрактних об’єктів?
23. Чи усі абстрактні об’єкти утворюються внаслідок ідеалізації?
24. Чи існують абстрактні об’єкти в гуманітарних науках?
25. Чи можна безпосередньо зіставляти теоретичні формули з експериментальними ситуаціями?
26. Чи є емпірична формула необхідним посередником при співставленні передбачень теорії і результатів експерименту?
27. Чи тотожні спостережувані дані науковим фактам?
28. Чи містить емпірична схема ідеалізовані об”єкти?
29. Чи містить емпірична схема абстрактні об'єкти?
30. Чи відповідає емпірична схема певному типу експериментальних ситуацій?
31. Чи складають протокольні речення емпіричний базис теорії?
32. Чи складають наукові факти і емпіричні залежності емпіричний базис теорії?
33. Чи можна використовувати природні об'єкти в якості квазіприладів при створенні приладової ситуації?
34. Чи викликає зміна методів при переході до нелінійного природознавства зміну уявлень про світ?
35. Чи зберігає свою значущість розрізнення фундаментальних і прикладних теорій в сфері нелінійної науки?
36. Чи означає детермінованість кожного кроку в ітераційному відтворенні нелінійної динаміки можливість довгострокової передбачуваності поведінки системи?
37. Чи є вибір варіанту поведінки системи в точці біфуркації принципово випадковим?
38. Чи залежить спосіб опису нелінійної системи від позиції спостерігача?
39. Чи посилюються вихідні відмінності при нелінійній динаміці?
40. Чи зберігається значущість протиставлення сутності як незмінного і необхідного явищу як випадковому і минущому в нелінійній фізиці?
41. Чи тотожні поняття “ хаос ” і “ безлад ”?
42. Чи є складна структура границі порядку і безладу результатом конкуренції атракторів?
43. Чи змінилось розуміння природи складності зі створенням фрактальної геометрії?
44. Чи пов'язані між собою стиль наукового мислення і наукова картина світу?
45. Чи передбачає зміна стилів наукового мислення зміну групи еврістичних категорій?
46. Чи всі методологічні принципи змінюються при переході до нового стилю наукового мислення?
47. Чи виходить нелінійна картина світу з принципу простоти природних систем і процесів?
48. Чи пов'язаний методологічний принцип спонтанного порушення симетрії з ідеєю темпоральності в засадах НКС?
49. Чи пов'язаний методологічний принцип когерентності з ідеєю цілісності в засадах НКС?
50. Чи орієнтує нелінійне мислення на можливість появи нового?
51. Чи передбачає формування нелінійного стилю наукового мислення зміну типу наукової раціональності?
52. Чи змінились за час існування науки Нового часу її вихідні цінності?
53. Чи співпадають абстрактні об'єкти наукової теорії і наукової картини світу?
54. Чи можлива онтологізація абстрактних об'єктів теорії?
55. Чи можлива онтологізація абстрактних об'єктів наукової картини світу?
Питання до заліку:
1. Наука як дослідження. Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність.
2. Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки..
3. Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.
4. Методи та методологія.
5. Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій.
6. Норми наукового дослідження як методологічні принципи.
7. Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи.
8. Емпіризм і методологія індуктивізму. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного емпіризму.
9. Критичний раціоналізм К. Попера. Методологія фальсифікаціонізму.
10. «Структура наукових революцій» Т. Куна. Поняття парадигми: та поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти для функціонування науки
11. Методологія науково-дослідницьких програм» І. Лакатоша.
12. Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.
13. Раціональність: критика догматичної раціональності (Л. Лаудан та Г. Патнем).
14. Реалізм в сучасній філософії науки (Г. Патнем). Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.
15. Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів
16. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.
Теми рефератів.
1. Розуміння науки як системи знань, соціального інституту та дослідницької діяльності в різних методологічних системах.
2. Співвідношення наукових теорій та наукових картин світу.
3. Наукові революції: локальні та глобальні.
4. Класичний,некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.
5. Норми наукового дослідження як методологічні принципи. Різноманітність конкретно-наукових методологій.
6. Невдача програми пошуків універсальної методології.
7. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.
8. Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки.
9. Система філософських засад науки та їх історична зміна.
10. Стиді наукового мислення та їх історична зміна. Методологічна свідомість.
11. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи, історична зміна їх розуміння.
12. Аналітична філософія науки:логічний емпіризм versus критичний раціоналізм, верифікаціонізм versus фальсифікаціонізм.
13. Методологія науково-дослідницьких програм» . Раціональна реконструкція історії науки.
14. «Історичний поворот», означений роботами Т. Куна, І. Лакатоша, П. Фейерабенда та Ст. Тулміна у філософії науки XX століття.
15. Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.
16. Реалізм і раціоналізм в сучасній філософії науки.
17. Діяльнісний підхід у вітчизняній філософії науки.
18. Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.
19. Абстрактні об’єкти теорії, процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Системна організація. абстрактних об’єктів (теоретична схема) і математичний апарат. Роль фундаментальної і спеціальних теоретичних схем в дедуктивному розгортанні теорії.
20. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом. Створення експериментальної ситуації: об’єкти оперування і об’єкти дослідження.
21. Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів.
22. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.
23. Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Співвідношення аналітичних і обчислювальних методів в розв'язанні нелінійних рівнянь. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.
24. Застосування нових математичних методів (ітераційні процедури, фрактальна геометрія і т.ін.) і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності.
25. Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень.