Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

 

 

 

 

кафедра філософії та методології науки

Укладач: к.філос.н., доц. Білоус Т.М.

 

 

"МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ"

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ДЛЯ МАГІСТРІВ ЕКОНОМІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Дана дисципліна «Методологія та організація наукових досліджень»є спеціалізованим курсом. Викладається на 1 курсі 1-го семестру в обсязі 38 годин, в тому числі 12 лекційних, 12 – семінарські заняття, 4-керівництво самостійною роботою студентів, 4 – консультації, 6 – іспит.

Мета навчальної дисципліни - здобуття студентами знань з теорії наукового пізнання розробленої в межах філософії науки.

Завдання навчальної дисципліни -

- ознайомлення студентів з специфікою наукового пізнання;

- формування уявлення про структуру наукового мислення та основи когнітології;

- вивчення основних понять теорії наукового пізнання;

- ознайомлення з основоположними тезами, постулатами і концепціями наукового пізнання;

- формування уявлення про структуру науково-пізнавальної діяльності та дисциплінарну множину наук.

Предмет навчальної дисципліни:

філософсько-методологічний аналіз процесу пізнання та мислення як діяльності спрямованої на усвідомленням наукових проблем, задач, питань.

Вимоги до знань та вмінь:

- уміння вирізняти систематизовану, соціально організовану і усвідомлену пізнавальну діяльність як відмінну від спонтанного здобуття знання;

- розрізняти теоретичні моделі практичного і пізнавального відношення людини до дійсності;

- знати основні елементи структури наукового мислення;

- знати та інтерпретувати основні поняття теорії наукового пізнання;

- знати структуру та рівні пізнавальної діяльності;

- розуміти значення дисциплінарного розмежування наук;

- вміти використовувати основи рефлексії та реконструкції системи знання;

- знати специфіку філософського дослідження науки;

- вміти здійснювати філософське дослідження науки.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем:

курс «Методологія наукових досліджень» є спеціалізованим курсом для підготовки магістрів спеціальності ПЗАС "економіка"

Кредити -2

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Поточний, модульний та підсумковий контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою

Оцінювання за формами контролю:

1. Поточний контроль –експрес-контроль, самостійні письмові роботи;

2. Модульний контроль – одна модульна контрольні роботи;

3. Семестровий контроль – іспит.

Співвідношення складових у змістовому модулі:

1. Експрес-контроль на лекціях: 2 контрольні роботи – оцінка від 0 до 2 балів, максимальна кількість балів – 4.

3. Самостійна робота в письмовій формі: 1 робота – оцінка від 0 до 10 балів, максимальна кількість балів – 10.

4. Модульна контрольна робота: 1 робота – оцінка від 0 до 7 максимальна кількість балів – 7.

5. Відповіді на семінарських заняттях – 1-5 балів, максимальна кількість балів – 5.

5. Підсумковий - у формі іспиту - 20 балів

Загальна кількість балів за 1,5 модулі -30 балів. Загальна кількість балів за іспит -20 балів.

 

ФОРМУЛА ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ ОЦІНОК

-------------------------------------------------------------------------------------------

ЗМ1 ЗМ2 ЕК Р КПМ Разом

(підсумкова

оцінка)

залік

------------------------------------------------------------------------------------------Оцінка в балах ОБ1 ОБ2 ОБек ОБр ОБ3 ПО

(ОБ)

--------------------------------------------------------------------------------------------

ЕК - експрес - контроль

Р - реферат

РОЗРАХУНОК ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ (ПО):

ПО=ОБ1 + ОБ2 + ОБек + ОБр + ОБ3

Шкала оцінювання

-------------------------------------------------------------------------------------------

В балах Шкала університету За шкалою ECTS

--------------------------------------------------------------------------------------------

90 -100 відмінно - 5 А - відмінно

--------------------------------------------------------------------------------------------

85 - 89 добре - 4 В - добре (дуже добре)

75 - 84 С - добре

--------------------------------------------------------------------------------------------

65 - 74 задовільно - 3 D - задовільно

60 - 64 E - задовільно (достатньо)

--------------------------------------------------------------------------------------------

35 -59 незадовільно - 2 FX - незадовільно з

можливістю повторно здавати

--------------------------------------------------------------------------------------------

1-34 незадовільно - 2 F - незадовільно з

обов’язковим повторним

вивченням дисципліни

--------------------------------------------------------------------------------------------

1. ЗАГАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН.

Теми

Назва теми

Лекц.

год.

Кон- сультації

Сам.

Тема №1

Наука і методологічне дослідження. Базові поняття  філософії науки

2

 

 

Тема №2

Множина методологічних систем.

6

2

 

Тема №3

Досвід філософсько-методологічного дослідження економічної науки.

4

2

2

 

 

12 г.

4 г.

2г.

 

 

2. ЗАГАЛЬНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ТА ДЖЕРЕЛА

Тема 1. Наука і методологічне дослідження. Основні поняття  філософії та методології наукового дослідження

Лекція 1.

Основи філософсько-методологічного дослідження науки, наука як знання і наука як вид діяльності. Логіка та методологія науки. Епістемологія та метафізика науки

Раціоналізм і емпіризм як базові епістемологічні настанови у науці та їх інтерпретації в економічній методології.

Основи позитивістської версії філософії науки. Множина методологічних систем філософії науки та їх класифікації

Типи наукової раціональності: класична і некласична наука, постнекласична наука. Суспільні науки: від наслідування природознавства до суперечок про специфіку.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997.– електронная версия: http://ru.philosophy.kiev.ua/library/fnt/00.html

2.      Философия и методология науки /под ред.В.И.Купцова/. - М.,1996. – електронная версия: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/kypcov.html

3.     Блауг М. Методология экономической науки, или как экономисты объясняют. М.: НП «Журнал ВЭ», 2004. Гл. 1-2.

4.     Ананьин О.И. Философия и методология экономической науки // Философия социальных и гуманитарных наук. Под ред. С.А. Лебедева. М.: Академический проект. 2006. Раздел II, глава 3, с. 353-436.

5.     Философско-методологический анализ экономических теорий. Составитель – У.Мяки. М.:ГУ-ВШЭ, 2000.

 

 

Додаткова література:

1.     Горохов В. Г., Розин В. М. Введение в философию техники. М.: ИНФРА-М, 1998.

2.     Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. - М., Дом интеллектуальной книги, - 1998. – електронная версия: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Nikiforov.html

3.     Современная философия науки: Знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей запада. Хрестоматия. - М: Логос, - 1996

4.     The Philosophy of Science / ed. by D.Papineau. – Oxford: Oxford University Press, 1997. – 339 p.

 

Тема 2. Множина методологічних систем

Лекція 1. Емпіризм і методологія індуктивізму. Перший та другий (логічний позитивізм, або логічний емпіризм, або неопозитивізм) етапи позитивізму. Зміст позитивізму як філософської (антиреалістичної) традиції. Види методологій та їх основоположення. Методологія науки створювались як проект обґрунтування раціональності наукових процедур. Індуктивізм та емпіризм. Теорія пізнання як філософія науки. Позитивістське розуміння наукового знання. Наука, наукова раціональність.

Проблема демаркація між наукою та не наукою. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного позитивізму(емпіризму). Програма формальної редукції - завдання науки надавати пояснення та передбачення одиничним фактам, регулярностям за допомогою більш загальної теорії. Методологічний натуралізм. Дескрипція versus пояснення. Розмежування контексту відкриття та контексту пояснення.

Лекція 2. Критичний раціоналізм К.Попера. К.Попер як засновник методологічного фальсифікаціонізму. „Логіка наукового відкриття”: основні ідеї: критика індктивізму, позиція фаллібілізму, методологія фальсифікаціонізму, програма критичного раціоналізму, дедуктивізм (гипотетико–дедуктивний метод), метод проб та помилок, теорія правдоподібності.

Основні риси методологічний фальсифікаціонізму. Фальсифікаціонізм як відкритість наукової теорії для спростування, критики, фальсифікації. Проблема індукції та спроба її вирішення К.Попером щляхом критика індуктивізму. Доктрина фалібілізму К.Попера. Фаллібіліст та скептик в філософії науки:

Наука як послідовність припущень, принцип фальсифікації як критерій демаркації. Корраборація як специфічна версія теорії підтвердження

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня західна філософія науки. Підручник. –К., 2008.

2.     - Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: Монографія. –К.,2000. –252 с.

3.     - Аналитическая философия: Избранные тексты \ Сост. Вступл. Ст. и комент. А.Ф. Грязнова. –М.,1993.

4.     - Аналитическая философия: становление и развитие. –СПб.,1998.

5.     - Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. –М.,1971.

6.     - Конт О. Дух положительной философии. –СПб.,1910.

7.     - Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. –М.,1998.

8.     Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

9.     Поппер К. Реализм и цель науки \\ Современная философия наукт: знание, рациональность, ценность в трудах мыслителей Запада. – М., 1996.

Тема 2. Множина методологічних систем

Лекція 1. Історична школа в філософії науки. Історичний поворот”, означений роботами Т.Куна, І.Лакатоса, П.Фейерабенда та Ст.Тулміна в філософії науки XX століття. Т.Кун як засновник історичної школи. „Структура наукових революцій” (1962 р.). Т.Куна. Упорядкована „структура наукових революцій”: нормальна наука, криза, нова нормальна наука. Поняття парадигми: парадигма як досягнення та парадигма як набір спільних цінностей. Структура парадигми – метафізична компонента, цінності, символічні узагальнення, „зразки вирішення задач” Поняття „наукова спільнота” та роль наукової спільноти для функціонування науки. Структура нормальної науки. „Головоломки” та аномалії в науковій теорії. Революція в науці. Неспівмірність. Проблема раціональності.

 Методологічний анархізм П. Фейерабенда. Основні ідеї "Проти методологічного примусу ” (1975) П. Фейерабенда. Принципи „припустимо все ” (anything goes), принцип проліферації, принцип „впертості”(tenacity). Ідея несумісності (inconsistency) та ідея взаємонеспівмірності (incommesurability). Раціональність. Критика догматичної раціональності. Анархо-раціоналізм чи плюралізм раціональностей (раціоналістичний плюралізм)? Рівноправність раціональності науки, філософії, міфу, релігії.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Аналитическая философия: Избранные тексты \ Сост. Вступл. Ст. и комент. А.Ф. Грязнова. –М.,1993.

2.     Аналитическая философия: становление и развитие. –СПб., 1998.

3.     Кун Т. Структура научных революций. –М.,1975.

4.     Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. –М.,1995.

5.     Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.

6.     Лакатос И. Поппер, фальсификационизм и тезис Дюгема-Куайна. // Лакатос И. Фальсификационизм и методология исследовательских программ. Приложение. М., 1995.

7.     Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. –М.,1998.

8.     Тулмин Ст. Человеческое понимание. –М.,1984.

9.     Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986.

 

Тема 3. Досвід філософсько-методологічного дослідження економічної науки

Лекція 1. Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія. Основні питання економічної методології : 1) Як функціонують економічні моделі? Як функціонує економіка? Як функціонує економічна дисципліна? Проблема реалізму в економічній науці. Традиційна схема «предмет + метод»; позитивістські теми в економічній методології.

Методологічні концепції інструменталізму М.Фрідмана і операціоналізму П.Самуельсона..

Проникнення в економічну методологію ідей фальсіфікаціонізму К.Поппера та методології дослідницьких програм І.Лакатоша.

Лекція 2. Сучасні методологічні проблема економічної науки. Постмодернізм у філософії науки та її вплив на економічну науку. Сучасний постмодернізм в економічній методології Б. Колдуелл, Л. Боленд, Д. Макклоскі.

Основні методологічні концепції в сучасній методології економіки: "новий дедуктивізм" (Данієль .Хаусман) та "новий реалізм" (Іскаї Мякі), реформований фальсифікаціонізм Марка Блауга, емпіризм Ненсі Картрайт.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

1.     Автономов В. (2004): За что экономисты не любят методологов // Блауг М. Методология экономической науки, или Как экономисты объясняют. М.: НП «Редакция журнала Вопросы экономики».

2.     Ананьин О. И. (2005): Структура экономико-теоретического знания. Методологический анализ. М.: Наука.

3.     Ананьин О. И. (2009). Междисциплинарность и развитие экономического знания. В: Ананьин О. И. (ред.) Философские проблемы экономической науки. М.: ИЭ РАН. C. 189–208.

4.     Блауг М. Методология экономической науки, или как экономисты объясняют. М.: НП «Журнал ВЭ», 2004.

5.     Философско-методологический анализ экономических теорий. Составитель – У.Мяки. М.:ГУ-ВШЭ, 2000. (Далее: Ридер М).

6.     Полтерович В.М. Кризис экономической теории // Философско-методологический анализ экономических теорий. Составитель – У.Мяки. М.:ГУ-ВШЭ, 2000.

 

Додаткова література

 

1.     Болдырев И. (2006). Экономическая методология и постмодернизм // Вопросы экономики, № 11, 59-78.

2.     Болдырев И. А. (2008). Языковые игры и экономическая теория мейнстрима (несколько иллюстраций). М.: ИЭ РАН.

3.     Либман А. (2007). Современная экономическая теория: основные тенденции // Вопросы экономики, № 3, 36-54.

4.     Либман А. (2008) Теоретические и эмпирические исследования в современной экономике: проблемы коммуникации // Вопросы экономики, № 6, 4-19.

5.     Лоусон Т. (2006). Современная "экономическая теория" в свете реализма (предисловие О. Ананьина) // Вопросы экономики, № 2, 75-98.

6.     Рубинштейн Ар. (2008). Дилеммы экономиста-теоретика // Вопросы экономики, № 11, 62-80.

7.     Флек Л. (1999). Возникновение и развитие научного факта. М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги.

8.     Alexandrova, A., Northcott, R. (2009). Progress in Economics: Lessons from the Spectrum Auctions. in: Kincaid H., Ross D. (eds.) Oxford Handbook of Philosophy of Economics. Oxford: Oxford University Press.

9.     Backhouse, R. (1992). Should We Ignore Methodology? // Royal Economics Society Newsletter, July, 4–5.

10.                       Backhouse R., Fontaine Ph. (eds.) (2010). The Unsocial Social Science? Economics and the Neighboring Disciplines since 1945. Ann. Suppl. to Vol. 42, History of Political Economy.  Durham, NC and London: Duke University Press.

11.                       Barker D. K., Kuiper E. (2003). Toward a Feminist Philosophy of Economics. London and New York: Routledge.

12.                       Barnes B. (1988). The Nature of Power. Cambridge: Polity.

13.                       Barnes B, Bloor D., Henry J. (1996). Scientific Knowledge: A Sociological Analysis, Chicago: University of Chicago Press.

14.                       Bibow J., Lewis P., Runde, J. (2005). Uncertainty, conventional behavior, and economic sociology // The American Journal of Economics and Sociology, 64(2), 507-532

15.                       Bloor D. (1991). Knowledge and Social Imagery, 2nd edn, Chicago: University of Chicago Press.

16.                       Blume L. E., Durlauf S. N. (eds.) (2005). Economy as an evolving complex system 3. Current Perspectives and Future Directions. Oxford/N.Y.: Oxford University press.

17.                       Blume L. E., Easley D. (2008). Rationality. In Blume L. E., Durlauf S. N. (eds.) The New Palgrave Dictionary of Economics. 2nd  edn. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2008.

18.                       Boehm S., Gehrke Сh., Kurz H. D., Sturn R. (eds.) (2002). Is There Progress in Economics? Knowledge, Truth and the History of Economic Thought. Cheltenham: Edward Elgar.

19.                       Boland L. A. (2001). Towards a useful methodology discipline // Journal of Economic Methodology, 8(1), 3–10.

20.                       Boumans M. J. (1999). Built-in justification. In Morrison M., Morgan M. S. (eds.) Models as Mediators - Perspectives on Natural and Social Science. Cambridge: Cambridge University Press, 66-96.  

21.                       Boumans M. J. (2005). How Economists Model the World into Numbers.  London and New York: Routledge.

22.                       Caldwell B. (1991) Clarifying Popper // Journal of Economic Literature, 29(1), 1-33.

23.                       Callon M. (ed.), 1998. The Laws of the Markets, New York: Blackwell.

24.                       Camerer C., Loewenstein G., Prelec, D. (2005). Neuroeconomics: how neuroeconomics can inform economics // Journal of Economic Literature 43, 9–64.

25.                       Cartwright N. (1999). The dappled world: A study of the boundaries of science. Cambridge: Cambridge University Press.

26.                       Cartwright N. (2007). Hunting Causes and Using Them: Approaches in Philosophy and Economics. Cambridge: Cambridge University Press.

27.                       Cartwright N. (2009). If No Capacities Then No Credible Worlds. But Can Models Reveal Capacities? // Erkenntnis, 70(1), 45-58.

28.                       Chick V., Dow S. (2005). Meaning of open systems // Journal of Economic Methodology. 12(3), 363-381.

29.                       Colander D. (2000) The Death Of Neoclassical Economics // Journal of the History of Economic Thought, 22(2), 127-143.

30.                       Colander D. et al. (2009). The Financial Crisis and the Systemic Failure of Academic Economics, Kiel Working Papers 1489, Kiel Institute for the World Economy.

31.                       Cullenberg S., Amariglio J., Ruccio, D. F. (eds.) (2001). Postmodernism, Economics and Knowledge. London: Routledge.

32.                       D'Autume A., Cartelier J. (eds.) (1997). Is Economics Becoming a Hard Science? Cheltenham: Edward Elgar.

33.                       Davis J. B. (2003a). Economic methodology since Kuhn // Samuels W. J., Biddle J. E., Davis J. B. (eds.) A Companion to the History of Economic Thought. Oxford: Blackwell.

34.                       Davis J. B. (2003b). The Theory of the Individual in Economics. London: Routledge.

35.                       Davis J. B. (ed.) (2006). Recent Developments in Economic Methodology. Vol. I–III. Cheltenham: Edward Elgar.

36.                       Davis J. B. (2007). The turn in economics and the turn in economic methodology // Journal of Economic Methodology 14(3), 275–290

37.                       Dow S. C. (2001). Methodology in a pluralist environment // Journal of Economic Methodology 8(1), 33–40.

38.                       Dow S. C. (2002). Economic Methodology: an Inquiry. Oxford: Oxford University Press.

39.                       Eggertsson T. (1995). On the Economics of Economics // Kyklos. 48(2), 201—210.

40.                       Faulkner P. (2002). The human agent in behavioural finance: A Searlean perspective // Journal of Economic Methodology, 9(1), 31-52

41.                       Favereau O., Lazega E. (eds.) (2002). Conventions and structures in economic organization : markets, networks and hierarchies. Cheltenham: Edward Elgar

42.                       Favretti R. R., Sandri G., Scazzieri R. (eds.) 1999. Incommensurability and translation: Kuhnian perspectives on scientific communication and theory change. Cheltenham: Edward Elgar.

43.                       Frank R., Gilovich T., Regan D. (1993). Does Studying Economics Inhibit Cooperation? // Journal of Economic Perspectives 7, 159-72.

44.                       Frey B. (2001). Why economists disregard economic methodology // Journal of Economic Methodology 8(1), 41–47.

45.                       Frey B. (2003). Publishing as prostitution? – Choosing between one’s own ideas and academic success // Public Choice, 116, 205–223.

46.                       Groenewegen J. (ed.) (2007). Teaching Pluralism in Economics. Cheltenham: Edward Elgar.

Семінар 1.

1.     Поняття науки. Проблема визначення науки.

2.     Основні поняття філософії та методології науки:

2.1.        Філософія науки: епістемологія та метафізика

2.2.        Філософія науки: логіка та методологія науки

Семінар 2.Позитивізм як методологічна програма

3.     Поняття науки. Проблема визначення науки.

4.      Етапи розвитку позитивізму.

5.     Основні риси позитивізму.

6.     Програма позитивної  економічної науки:

6.1.        Веріфікаціонізм як філософсько-методологічна настанова (принцип веріфкації)

6.2.        Емпіризм як філософська настанова в метологіїо наукового дослідження позитивізму (проблема співвідношення теорії та емпіричного базису)

      5. Програма методологічного фальсифікаціонізму К.Попера.

      6. Проблема демаркації між наукою та не наукою.

Семінар 3. Історична школа у філософії та методології науки

1.     Основні положення роботи Т.Куна «Структура наукових революцій»: нормана наука, криза, революція.

2.     Зміст понять метології Т.Куна: «парадигма», «наукова спільнота».

3.     Методологія науково-дослідних програм І.Лакатоса Основні структурні елементи методології.

4.     Методологічний анархізм П.Фейерабента.

Семінар 4.  Аналіз статті М.Фрідмана «Методологія позитивной економічної науки»

Семінар 5. Аналіз статті І.Мякі «Модели та експерименти»

Семінар 6 Модульна контрольна робота

 

План аналізу статті (тексту)

1.     Коротка довідка про автора тексту та загальн характеристика методологічної традиції, в якій написана робота, що аналізують.

2.     Визначення я головної проблеми роботи та опис аргументів, які обґрунтовують актуальність та вагомість проблеми.

3.     Вирішення проблеми автором та аналіз аргументів, які висуває автор на обрунтуваня своєї позиції

4.     Оцінка аргументів автор

5.     Оцінка значення роботи в методологічній перспективі.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

6.     Предмет та основні проблеми філософії та методології науки.

7.     Підходи до аналізу наукового дослідження у філософії та методології науки у XX столітті?

8.     Визначення аксіоматико-дедуктивного методу, формальної аксіоматики, гіпотетико-дедуктивний методу як теоретичних операціональних методів науки.

9.     Логічний емпіризм як методологчна програма доктрині.

10.                      Позитивістську теорію підтвердження, принцип верифікації, веріфікаціонізм як методологічна програма

11.                      Особливості концепції методології фальсифікаціонізму К.Попера.

12.                      Охарактеризуйте теорію підтвердження К.Поппера.

13.                      Проблема критерію демаркації у філософії науки.

14.                      Вплив історичної школи філософії науки на розуміння структури та методів наукового дослідження у філософії та методології науки .

15.                      Основні положення роботи „Структура наукових революцій” Т.Куна.

16.                      Основні положення методології науково-дослідницьких програм І. Лакатоса.

17.                      Основні положення концепції методологічного анархізму П. Фейерабенда.

18.                      Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.

19.                      Основні питання економічної методології

20.                      Проблема реалізму в економічній науці.

21.                      Методологічні концепції інструменталізму М.Фрідмена і операціоналізму П.Самуельсона..

22.                      Сучасній постмодернізм в економічній методологіїі Б. Колдуелл, Л. Боленд, Д. Макклоскі.

23.                      Основні методологічні концепції у сучасній методології економіки.

24.                      Методологія М.Фрідмана.

25.                      "Новий дедуктивізм" (Данієль .Хаусман) та "новий реалізм" (Іскаї Мякі),

26.                      Реформований фальсифікаціонізм Марка Блауга, емпіризм Ненсі Картрайт.

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

(самостійне опрацювання наступних праць):

За темою 1  Наука і методологічне дослідження. Базові поняття  філософії науки.

1.     Философия и методология науки /под ред.В.И.Купцова/. - М.,1996. – електронная версия: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/kypcov.html

2.     Блауг М. Методология экономической науки, или как экономисты объясняют. М.: НП «Журнал ВЭ», 2004. Гл. 1-2.

3.     Ананьин О.И. Философия и методология экономической науки // Философия социальных и гуманитарных наук. Под ред. С.А. Лебедева. М.: Академический проект. 2006. Раздел II, глава 3, с. 353-436.

4.     Философско-методологический анализ экономических теорий. Составитель – У.Мяки. М.:ГУ-ВШЭ, 2000.

 

За темою 2.  Множина методологічних систем

1.     Аналитическая философия: Избранные тексты \ Сост. Вступл. Ст. и комент. А.Ф. Грязнова. –М.,1993.

2.     Аналитическая философия: становление и развитие. –СПб.,1998.

3.     Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

4.     Поппер К. Реализм и цель науки \\ Современная философия науки: знание, рациональность, ценность в трудах мыслителей Запада. – М., 1996.

5.     Кун Т. Структура научных революций. –М.,1975.

6.     Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. –М.,1995.

7.     Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.

8.     Лакатос И. Поппер, фальсификационизм и тезис Дюгема-Куайна. // Лакатос И. Фальсификационизм и методология исследовательских программ. Приложение. М., 1995.

9.     Тулмин Ст. Человеческое понимание. –М.,1984.

10.          Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986.

 

 

За темою 3.  Досвід філософсько-методологічного дослідження економічної науки

2.     Автономов В. (2004): За что экономисты не любят методологов // Блауг М. Методология экономической науки, или Как экономисты объясняют. М.: НП «Редакция журнала Вопросы экономики».

3.     Ананьин О. И. (2005): Структура экономико-теоретического знания. Методологический анализ. М.: Наука.

4.     Ананьин О. И. (2009). Междисциплинарность и развитие экономического знания. В: Ананьин О. И. (ред.) Философские проблемы экономической науки. М.: ИЭ РАН. C. 189–208.

5.     Блауг М. Методология экономической науки, или как экономисты объясняют. М.: НП «Журнал ВЭ», 2004.

6.     Философско-методологический анализ экономических теорий. Составитель – У.Мяки. М.:ГУ-ВШЭ, 2000.

7.     Полтерович В.М. Кризис экономической теории // Философско-методологический анализ экономических теорий. Составитель – У.Мяки. М.:ГУ-ВШЭ, 2000.

Питання на іспит

1.     Предмет та основні проблеми філософії науки.

2.     Проблема визначення науки

3.     Зміст позитивізму як філософської традиції.

4.     Програма верифікаціонізму, принцип верифікації.

5.     Емпіризм як філософська настанова в метологіїо наукового дослідження позитивізму

6.     Проблема демаркації між наукою та не наукою.

7.     Методологія фальсифікаціонізму та концепція критичного раціоналізму К.Попера.

8.     Основні положення роботи Т.Куна «Структура наукових революцій»: нормана наука, криза, революція.

9.     Зміст понять метології Т.Куна: «парадигма», «наукова спільнота».

10.                      Методологія науково-дослідних програм І.Лакатоса Основні структурні елементи методології.

11.                      Філософія науки та економічна методологія

12.                      Методологія реформованого фальсифікаціонізму Марка Блауга.

13.                      Методологічнa концепція інструменталізму М.Фрідмена

14.                      Методологія дослідницьких програм І. Лакатоса.

15.                      Сучасній постмодернізм в економічній методологіїі Б. Колдуелл, Л. Боленд, Д. Макклоскі.

16.                      Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.

17.                      Проблема реалізму в економічній науці.

18.                      Аналіз роботи П.Фейерабента «Проти методологічного примусу»(Частини: «Введення до роботи», «Передмова»)

19.                      Аналіз статті І.Мякі «Модели та експерименти»

20.                      Аналіз статті М.Фрідмана «Методологія позитивной економічної науки»