КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

                                                                             Зам. декана 

                                                                             філософського факультету

                                                                             Комаха Л.Г.       

                                                                             ______________________

                                                                             «____» ______________2017 року

 

РОБОЧА  ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

ФІЛОСОФІЯ

 

для студентів

галузь знань                 10 Природничі науки

спеціальність                 103 Науки про Землю

освітній рівень              Бакалавр

освітня програма          Геологія

вид дисципліни             обов’язкова

 

 

Форма навчання                     денна

Навчальний рік                       2017/2018

Семестр                                   7

Кількість кредитів ЕСТS                  4

Мова викладання                              українська

Форма заключного контролю         екзамен

Викладачі: Кравчук Андрій Андрійович, к.ф.н., доцент кафедри філософії та методології науки;

 

Пролонговано:  на 20__/20__ н.р. ________(_________) «__»___ 20__р.

(підпис, ПІБ, дата)

на 20__/20__ н.р. __________(________) «__»___ 20__р.

 

КИЇВ – 2017


Розробники: Кравчук Андрій Андрійович, к.ф.н., доцент кафедри філософії та методології науки

 

 

Затверджено «29» серпня 2017 р.

 

                                                          Зав. кафедри філософії та методології науки

______________________ (Добронравова І.С.)

 

 

Протокол № 1 від «29» серпня 2017 р.

 

 

 

 

Схвалено науково - методичною комісією філософського факультету

 

 

Протокол від «_____» _____________________ 2017 року №__

Голова науково-методичної комісії  ____________________ (Маслікова І.І.)

 

«_____» _________________ 2017 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ВСТУП

1. Мета дисципліни – забезпечити засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, ознайомити із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм та плюралізм філософського мислення, створити умови для формування світоглядно-методологічної культури студентів.

2. Вимоги до вибору навчальної дисципліни:

·        До початку вивчення цього курсу студенти мають знати основні етапи та характеристики історико-культурного процесу, що базуються на знаннях шкільної програми дисциплін «Історії», «Людини і світ», «Художньої культури», «Етики».

·        Вміти збирати та інтерпретувати інформацію щодо феноменів та явищ світу й культури, розуміти сутність філософських проблем, тем, ідей, вміти аналізувати філософські та наукові тексти;

·        Володіти елементарними навичками сприйняття та аналізу інформації; критичного ставлення та прогнозування стосовно політичних, економічних, культурних подій та явищ.

3. Анотація навчальної дисципліни: дисципліна «Філософія» належить до переліку дисциплін вибору ВНЗ та викладається у 7 семестрі бакалаврату при підготовці за галуззю знань «Природничі науки». Навчальна дисципліна «Філософія» дає можливість прилучити студентів до світоглядної та методологічної культури, накопиченої людством за всю історію свого існування, показати цілісний, інтегративний характер знань про навколишній світ, підкреслити принципову важливість для кожної людини її вільного світоглядного самовизначення, вибору активної життєвої позиції, творіння добра шляхом зміцнення власною діяльністю держави та суспільства. Філософія для майбутніх геологів – це світоглядна і водночас методологічна основа, на базі якої відбувається засвоєння гуманітарних, загальноосвітніх, фундаментальних та прикладних дисциплін. Значною мірою саме завдяки їй стає можливий вихід свідомості студентів за межі вузькопрофесійної підготовки, орієнтація на загальнолюдські цінності.

4. Завдання (навчальні цілі) – навчити студентів самостійно орієнтуватись в палітрі філософських напрямків, течій і шкіл; сформувати вміння співвідносити філософські, світоглядні ідеї та теорії з практикою суспільного життя, включаючи дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставленні до неї.

5. Результати навчання:

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Результат навчання

(1. знати; 2. вміти; 3. комунікація 4. автономність та відповідальність)

Методи викладання і навчання

Методи оцінювання

Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни

ККод

Результат навчання

 

Знати:

 

 

 

11.1

Історію формування і розвитку філософії, її основні проблеми, напрямки та школи

Лекція, семінар, самостійна робота

Усна доповідь, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

6

11.2

Специфіку методології пізнавального і ціннісного освоєння людиною дійсності

Лекція, семінар, самостійна робота

Усна доповідь, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

6

11.3

Понятійний апарат філософського знання

Лекція, самостійна робота

Письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

7

11.4

Основні шляхи (способи) філософування

Лекція, семінар, самостійна робота

Усна доповідь, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

6

11.5

Основні філософські проблеми (буття, матерія, свідомість, людина, суспільство, природа, практика, пізнання, цінності тощо) та специфіку їх трактування в різних філософських школах

Семінар, самостійна робота

Усна доповідь, презентація самостійного дослідження письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

7

11.6

Місце і роль філософії в суспільстві, її основні функції та задачі

Лекція, семінар, самостійна робота

Усна доповіді, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

8

 

Вміти:

 

 

 

22.1

Самостійно опрацьовувати філософські тексти, здійснювати їх критичний аналіз

Семінар, самостійна робота

Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту, екзаменаційна робота

7

22.2

Порівнювати світоглядні парадигми, ідеологічні і релігійні конструкції, концепції,

виділяти їх сильні і слабкі сторони;

 

Семінар, самостійна робота

Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота

7

22.3

Оперувати понятійним апаратом філософії, розвивати абстрактне мислення

Семінар, самостійна робота

презентація самостійного дослідження, письмова контрольна робота, екзаменаційна робота

6

12.4

Обґрунтовувати і відстоювати власну світоглядну і життєву позиції, виявляти, ставити та вирішувати проблеми

Семінар, самостійна робота

Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту

7

12.5

Застосовувати отримані знання при аналізі і оцінці суспільних процесів та явищ

Семінар, самостійна робота

Усні доповіді, дискусії, письмова контрольна робота

6

22.6

Аналізувати історико-філософський процес,  предметну сферу різних філософських та природничих дисциплін.

Семінар, самостійна робота

Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота

7

 

комунікація:

 

 

 

33.1

Використовувати знання іноземних мов для аналізу інформаційних інтернет-ресурсів, читання новітньої філософської літератури в підготовці до семінарських занять та написання самостійних робіт;

Семінари, самостійна робота

Усні доповіді, аналіз філософського тексту

3

33.2

Презентувати результати проведених досліджень та здійсненої самостійної роботи у вигляді доповідей, повідомлень, есе, презентацій, конспектів;

Семінари, самостійна робота

Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту

3

23.3

Вести полеміку стосовно філософських питань на основі володіння категоріально-поняттєвим апаратом філософії

Семінари

Дискусії

3

 

автономність та відповідальність:

 

 

 

44.1

Самостійно шукати та критично опрацьовувати літературу з різних джерел;

Самостійна робота

Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження, аналіз філософського тексту

4

44.2

вирішувати самостійно комплексні завдання, що поставлені в індивідуальних роботах;

Семінари, самостійна робота

Усні доповіді, дискусії, презентація самостійного дослідження,

4

44.3

Самостійно приймати та  обґрунтовувати власні рішення

Семінари, самостійна робота

Усні доповіді, презентація самостійного дослідження, екзаменаційна робота

3

 

6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання (необов’язково для вибіркових дисциплін)

                                      Результати навчання дисципліни

Програмні результати навчання

1.1

1.2

2.1

4.1

4.2

 

 

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

+

 

 

7.Структура курсу: у курсі передбачено 2 змістових частини. Заняття проводяться у вигляді лекцій, семінарів, з використання інтерактивних методів навчання. Завершується дисципліна екзаменом.

Перша частина курсу «Філософська пропедевтика» присвячена розкриттю змісту понять філософія та світогляд, визначенню предмета, функцій методів філософії, її історичному розвитку.

Друга частина курсу «Теоретична та практична філософія» розглядає основні фундаментальні проблеми філософії.

8. Схема формування оцінки:

          Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.6), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.6); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.3), що складає 60% загальної оцінки.

Критерії оцінювання:

·        Усна відповідь:

10 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу, першоджерела

8 бали - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності

6 бали – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, першоджерела. Має у відповіді суттєві неточності

4 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді

·        Доповнення / дискусія:

2 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми,

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію

Самостійна робота:

10-9 балів студент у повному обсязі володіє філософським текстом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість письмової роботи

8-7 балів - студент у достатньому обсязі володіє філософським текстом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання,  демонструє самостійність та достовірність  письмової роботи.  Допускаються несуттєві неточності

6-5 балів - в цілому володіє філософським текстом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань,  робота містить суттєві неточності

4-0 балів - не в повному обсязі володіє філософським текстом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

·        Підсумковий тест до першого модулю:

5 балів студент правильно відповів на всі питання тесту

4 бали студент неправильно відповів на 2 питання тесту

3 бали студент неправильно відповів на 4 питання тесту

2 бали студент неправильно відповів на 6 запитань тесту

1 бал студент неправильно відповів на 10 запитань тесту

Екзаменаційна робота виконується у вигляді тестового завдання та оцінюється у 40 балів:

Тестове завдання складається з закритих питань та одного відкритого питання. Закриті питання оцінюються у 30 балів, відкрите питання тесту оцінюється у 10 балів.

Оцінювання відкритого питання тесту:

10-8 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, спирається на погляди відомих філософів, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, власну позицію.

7-4 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє достатній рівень самостійності.  Допускаються несуттєві неточності

3-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдання.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усіх двох частин та виконання самостійних робіт

Оцінювання за формами контролю:

Види робіт

Семестрова кількість балів

Min – 36 балів

Max – 60 балів

Усна відповідь

Протягом семестру

«6» х 4 = 24

«10» х 4 = 40

Доповнення, участь в дискусіях

Протягом семестру

«1» х 3 = 3

«1» х 5 = 5

Самостійна індивідуальна робота

Аналіз філософського тексту (наприкінці 2 модулю – кінець листопада)

«6» х 1 = 6

«10» х 1 = 10

Підсумковий тест до першого модулю

наприкінці 1 модулю –  середина жовтня

«3» х 1 = 3

«5» х 1 = 5

*у разі відсутності студента на семінарському занятті, розглянуті на семінарі питання відпрацьовуються у письмовій формі.

Загальна кількість балів за аудиторну роботу складає 40% від семестрової кількості балів

 

Підсумкове оцінювання у формі екзамену: екзаменаційне оцінювання відбувається в тестовій формі  та  оцінюється у 40 балів. 

 

При простому розрахунку отримуємо:

 

Семестрова кількість балів

Екзамен

Підсумкова оцінка

Мінімум

36

24

60

Максимум

60

40

100

 

 

 

 

 

Студент не допускається до екзамену, якщо під час семестру набрав менше 36 балів. Для допуску до екзамену студент має здати всі самостійні роботи  та конспекти. Екзаменаційна оцінка не може бути меншою за 24 бали для отримання загальної позитивної оцінки за дисципліну.

 

Шкала відповідності:

Відмінно / Excellent

90-100

Добре / Good

75-89

Задовільно / Satisfactory

60-74

Незадовільно / Fail

0-59

Зараховано / Passed

60-100

Не зараховано / Fail

0-59


СТРУКТУРА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  ЛЕКЦІЙ  І  СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п

Назва  лекції

Кількість годин

Лекції

Семінари

Самостійна робота

Змістовий модуль 1: Філософська пропедевтика

1.      

Філософія і коло її проблем

Загальні уявлення про філософію і філософствування

4

1

6

2.      

Філософія в її історії:

Основні етапи та проблеми античної філософії

 

4

1

6

3.      

Головні ідеї філософії Середньовіччя й Відродження

2

1

5

4.      

Західноєвропейська філософія Нового часу та доби Просвітництва

2

1

5

5.      

Визначальні риси німецької класичної філософії

4

1

6

6.      

Філософія марксизму.

2

1

4

7.      

Філософська думка в Україні.

2

1

6

8.      

Тест 1

 

 

 

Змістовий модуль 2: Теоретична та практична філософія

10

Фундаментальні філософські проблеми

Особливості переходу від класичного до некласичного філософствування.

 

2

 

1

8

11

Онтологія як філософське вчення про буття. Основні напрямки сучасної філософії

2

1

7

12

Проблема свідомості

3

1

6

13

Людина як предмет філософського аналізу

3

 

6

16

Індивідуальна самостійна робота: Аналіз філософського тексту

 

 

10

 

ВСЬОГО

30

10

75

Загальний обсяг 120 год., в тому числі:

Лекцій                  – 30 год.

Семінари             – 10 год.

Консультація       5 год.

Самостійна робота       - 75 год.


 

РЕКОМЕНДОВАНА  ЛІТЕРАТУРА:

Основна: (Базова)

 

Додаткова:

1.Августин Святий. Сповідь. – К.: Основи, 1996.

2.Аристотель. Соч. В 4 т. – М., 1975.

3.Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч.: В 2т. – М., 1972 /http://ru.philosophy.kiev.ua/library/bacon/idol.html

4. Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

5.Г`юм Д. Трактат про людську природу. – К., 2003.

6.Гоббс Т. Левіафан. – К., 2000.

7.Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

8.Декарт Р. Міркування про метод. – К.: Тандем, 2001.

9.Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

10.Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

11.Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

12. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

13.Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000 – С.71-90.

14. Лок Д. Два трактати про врядування. К., 2001.

15.Ортега-і-Гассет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К., 1994. http://ae-lib.org.ua/texts/ortega-y-gaset__filosofia__ua.htm

16. Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат. – К., 2005.

17. Философия и мировоззрение. М., 1990.

18.Фіхте Й.Г. Промови до німецької нації. – Івано-Франківсь. – Вид-во "Лілея-НВ", 2003. – С. 110–134.

19.Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.

20.Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.