КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

 

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-педагогічної роботи

                                                                              __________________________

 

                                                                              «____»____________20__ року

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

 

 

Методологія та організація наукових досліджень

з основами інтелектуальної власності

для магістрантів ФРЕКС  та ІВТ

 

Змістовий модуль 1 – Методологія наукових досліджень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2016


 

 

 

 

 

Робоча програма дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності» для студентів освітнього рівня «магістр» ФРЕКС та ІВТ Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

 

Лектор д.філос.н. проф. Добронравова Ірина Серафимівна обговорено та рекомендовано до затвердження кафедрою філософії та методології науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

Протокол № _1___ від «__29___» ___серпня _________________ 20__16__ року

 

 

Зав. кафедри _________________________

(підпис)

 

 

 

 

«__29___» ___серпня______________ 2016__ року

 

 

 

ВСТУП

 

Навчальна дисципліна "Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності" є обов’язковою дисципліною, що забезпечує отримання загальних компетентностей випускниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Ця дисципліна входить до циклу обов’язкових навчальних дисциплін. Рекомендовано викладання у 1 семестрі магістратури в обсязі не менше 90 годин (3 кредити). – 30 годин аудиторних занять, 60 годин самостійного засвоєння матеріалу. Заключна форма контролю – залік або іспит.

Змістовний модуль 1 «Методологія наукових досліджень викладається у обсязі 30 годин (1 кредит)—8 годин аудиторних занять, 22 годин самостійної роботи. Заключна форма контролю – залік.

Предмет вивчення навчальної дисципліни: сучасна методологія науки, сукупність методологічних засобів науки, система організації науково-дослідницької діяльності; право інтелектуальної власності та комерціалізація результатів інтелектуальної діяльності в Україні та світі.

 

Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістових модулів:

 

1. Методологія наукових досліджень. Розкривається зміст понять «методологія», «методика», «методи дослідження», розуміння науки як дослідження, розглядаються конкретно-науковий, загально-науковий та філософський рівні методології. Окреслюється множина методологічних систем сучасної філософії науки. Розглядається структура теоретичного та емпіричного знання в єдності з методами теоретичного та емпіричного дослідження. Висвітлюються методологічні проблеми нелінійної науки, які визначають стан сучасної методології науки.

 

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (модуль1 )

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни – надати студентам знання та вміння, що створюють необхідне методологічне, організаційне та правове підґрунтя для здійснення фахової науково-дослідницької роботи, її презентації науковій спільноті, захисту і комерціалізації майнових прав інтелектуальної власності на її результати.

1.2. Основні завдання вивчення дисципліни

- ознайомити студентів із сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень;

- сформувати цілісне уявлення про науково-дослідницький процес;

- забезпечити освоєння навичок формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження;

 

1.3. Відповідно до вимог програми в результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- основні методологічні системи сучасної філософії науки;

- значення методологічної підготовки для професійної діяльності вченого;

- характеристики основних методів наукового пізнання;

- сучасні ідеали та норми наукового дослідження;

 

вміти:

 - правильно  використовувати методологічні принципи наукового дослідження;

- працювати з масивом публікацій із фахової дисципліни: вести пошук, накопичення та обробку наукової інформації,

-   вибирати та формулювати проблему дослідження;

-   шукати необхідну наукову інформацію;

-   обирати методологічну основу дослідження

 

   2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль 1. Методологія наукових досліджень

(30 годин)

 

Тема 1. Наука як дослідницька діяльність.

Наука як система знань, соціальний інститут та дослідницька діяльність. 

Особливості наукової діяльності та наукового знання. Проблема розвитку науки, ідея наукового прогресу. Науки гуманітарні і природничі: методологічні відмінності.

Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Наукова картина світу як складова засад наукового дослідження. Місце філософії в системі засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.

Наукова революція як зміна парадигм. (Т. Кун). Глобальні наукові революції як зміна типів наукової раціональності (В.С.Стьопін). Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

 

Тема 2. Методи та методологія

Поняття наукового методу. Метод, методологія, методика, техніка. Основні методи наукового дослідження: емпіричні, теоретичні, загальнонаукові. Роль експерименту, індукції та дедукції у методологічному розвитку науки.

Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій. Норми наукового дослідження як методологічні принципи.

Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Невдача програми пошуків універсальної методології.

Тема 3. Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання

 Загальнонаукові та спеціальні, емпіричні та теоретичні, кількісні та якісні методи.

 Популярні методологічні моделі: гіпотетико-дедуктивна та емпірична індуктивна. Факт, гіпотеза і теорія. Абдукція і висновок до найкращого пояснення. Методологічні процедури верифікації, обґрунтування і фальсифікації.

Абстрактні об’єкти теорії, процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Системна організація. абстрактних об’єктів (теоретична схема) і математичний апарат. Роль фундаментальної і спеціальних теоретичних схем у дедуктивному розгортанні теорії. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом. Створення експериментальної ситуації: об’єкти оперування та об’єкти дослідження. Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів. 

 

Тема 4. Методологічні проблеми нелінійної науки

Сучасна глобальна наукова революція як становлення постнекласичної науки. Складні людиновимірні системи як об’єкти дослідження постнекласичної науки.

Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства.

Зміна засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу від незмінності до глобального еволюціонізму. Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації.

Синергетика як загальнонаукова дослідницька програма вивчення процесів самоорганізації. (Г. Хакен). Складність, темпоральність, цілісність – риси нового світобачення (за І. Пригожиним).

Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем. Фрактальна геометрія як геометрія динамічного хаосу. Принципова складність фракталів.

Застосування нових математичних методів і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.

Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень та зближення природничих та гуманітарних наук.

 

 

Основна література до змістового модуля 1:

Аналитическая философия: становление и развитие. – СПб., 1998.

Добронравова И. С.Нелинейное и сложное мышление. / И.С.Добронравова // Философия мышления – Одесса:  Печатный дом, 2013 – С. 91 – 104.

Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітня західна філософія / І. С. Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К., 2008.

Добронравова І. С., Сидоренко Л. І. Філософія та методологія науки / І. С. Добронравова, Л. І. Сидоренко. – К., 2008. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Кримський C. Б. Запити філософських смислів / С. Б. Кримський; Під сигнатурою Софії. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718 с. – С. 444 – 717.

Кун Т. Структура научных революций. –М.,1975.

Никифоров А. Л. Философия науки: история и методология / А. Л. Никифоров. – М, 1998. – Ч. 2.

Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер; пер. с англ. – М., 1983.

Стёпин В. С. Теоретическое знание / В. С. Степин. – М., 2000. – Гл. 2.

 

Додаткова література до змістового модуля 1:

Аналитическая философия: Избранные тексты \ Сост. Вступл. Ст. и комент. А.Ф. Грязнова. –М.,1993.

Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учеб.

пособие. — М.: Высш. шк., 1991.

Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986.

Бетти Э. Герменевтика как общая методология наук о духе. / Эмилио Бетти [пер. с немецкого Е.В.Борисова] – М.: Канон+,2011—144с.

Ґадамер Г.Ґ. Істина і метод. — Т. 1. — К.: Юніверс, 2000.

Добронравова І. С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві / І. С. Добронравова // Філософська думка. – 1999. – № 4. – С. 36 – 48. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Киященко Л.П. Постнеклассическая философия – опыт трансдисциплинарности. – В кн. Постнеклассика. С-Пбг: «Мір», 2009, 677с. С.137-169.

Колесников О. В. Основи наукових досліджень: Навч. посіб. / О. В. Колесников. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 144 с.

Колінгвуд Р.Дж. Ідея історії./Робин Джеральд Колінгвуд  [перекл. з анг. О.Мокровецького] – К.: Основа, 1996 – 685с.

Лаудан Л. Наука и ценности. (Главы из книги.) // Современная философия науки. М., 1994.

Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. –М.,1995.

Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.

Лакатос И. Поппер, фальсификационизм и тезис Дюгема-Куайна. // Лакатос И. Фальсификационизм и методология исследовательских программ. Приложение. М., 1995.

Мандельброт Б. Фрактальная геометрия природы / Б. МандельбротМ. : Институт компьютерных исследований, 2002. – 656 с.

Патнем Х. Философы и человеческое понимание. (Глава из книги "Реализм и разум") // Современная философия науки. М., 1994.

Патнем Х. Введение к книге "Реализм и разум" //Современная философия науки. М., 1994.

Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии. — М., 1985.

Пролеев С.В. Власть метода и феноменология / С.В.Пролеев //Феноменологія і філософський метод.  – К.: Тандем, 2000 – С. 153-159.

Сітько С. П. Квантово-механічна основа багатоманітної диференційної стійкості живого / С. П. Сітько // Фізика живого. – 2005. – № 1. – С. 5 – 8. Див. цю та інші статті С. П. Сітько на сайті : http://www.sergiysitko.org.ua

Тулмин Ст. Человеческое понимание. –М.,1984.

Фраассен Б., ван. Чтобы спасти явления // Современная философия науки: знание, рациональность и ценности в трудах мыслителей Запада. — М.: "Логос", 1996. - C. 345-357.

Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986.

Хакинг Я. Представление и вмешательство. – М.: "Логос", 1999.

 

СТРУКТУРА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  ЛЕКЦІЙ  І  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ

№ п/п

Назва  лекції

Кількість годин

лекції

семінари

С/Р

Змістовий модуль 1 Методологія наукових досліджень.

1

Тема 1 Наука як дослідження.

2

 

5

2

Тема 2.  Методи та методологія.

2

 5

4

Тема 3 Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.

2

 

 6

5

Тема 4.  Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

2

 

 6

 

 

8

 

22

Загальний обсяг __30___ год., в тому числі:

Лекцій – 8____ год.

Самостійна робота - 22____ год.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Методологія наукових досліджень.

Тема 1.       Лекція 1. Наука як дослідження.

Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність.  Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.

Класичний,некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

Література

1.     Добронравова І.С. Идеалы и типы научной рациональности. // Философия, наука, цивилизация.  М., 1999.  С.89-95; Добронравова  І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві // Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. http://www.philsci.univ.kiev.ua

2.     Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: «Київський університет», 2008.

3.     Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. Киев, 1974.

4.     Степин В.С. Теоретическое знание. М.,  «Прогресс-Традиция». 2000. С. 185-257, 533-641;

5.     Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. М., 1997

 

Контрольні  питання

1.     Які глобальні революції пережила наука Нового часу?

2.     Як співвідносяться типи наукової раціональності з системою засад науки?

3.     Чи перетинаються між собою онтологічна та гносеологічна складові філософських засад науки?

4.     Як співвідносяться ідеали та норми наукового дослідження з стилями наукового мислення?

5.     Як співвідносяться наукові теорії та наукові картини світу?

 

Тема 2.       Лекція 2. Методи та методологія.

Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій. Норми наукового дослідження як методологічні принципи.

Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Невдача програми пошуків універсальної методології. Методологічні проблеми нелінійних теорій.  

 

Література:

Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. - Гл.4,5.

Идеалы и нормы научного исследования. – Минск, 1981.

Гемпель К. Г. Логика объяснения. - М., 1998.

Лекторский В.А., Швырёв В.С. Методологический анализ науки. (Типы и уровни). - //Философия, методология, наука. - М., 1972

Никитин Е.П. От идеологии к методологии. - Вопросы философии, № 10, 1998 - С 77-87.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000.

Контрольні  питання

1.    Як співвідносяться між собою рівні методології науки?

2.    Які методологічні принципи є загальнонауковими?

3.    Яким буває походження загальнонаукових методологічних принципів?

4.    Які вимоги до теорії передбачаються загальнонауковими методологічними принципами?

5.    Як змінилось розуміння принципу простоти в процесі розвитку науки Нового часу?

 

Тема 3.       Лекція 3. Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.

 

Абстрактні об’єкти теорії, процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Системна організація. абстрактних об’єктів (теоретична схема) і математичний апарат. Роль фундаментальної і спеціальних теоретичних схем в дедуктивному розгортанні теорії.  Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом. Створення експериментальної ситуації: об’єкти оперування і об’єкти дослідження. Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних  спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів 

Література

Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. - Гл.4,5.

Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.А. Теория и ее объект.- М., 1973. - С.143-238.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.- Ч.2.

Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997. - С.193-199.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000.

Стёпин В.С. Структура и эволюция теоретических знаний//Природа научного познания.- Минск, 1979.

Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. М., 1978.

Степин В.С. Становление научной теории. – Минск, 1976.

Степин В.С. Теоретическое знание. М., 2000.

Контрольні  питання

1.    Чим відрізняються риси теоретичних та емпіричних абстрактних об'єктів?

2.    Як співвідносяться теоретична схема та математичний апарат теорії?

3.    Яким чином відбувається перехід від теоретичної схеми до досліду?

4.    Якими є процедури переходу від даних спостереження до наукових фактів?

 

 

Тема 54       Лекція 4. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

 

Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Співвідношення аналітичних і обчислювальних методів в розв'язанні нелінійних рівнянь. Застосування нових математичних методів (ітераційні процедури, фрактальна геометрія і т.ін.) і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві. Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень.

Літературв:

  1. Пайтаген Х.-О., Рихтер П.Х. Красота фракталов. - М., 1993.
  2. Николис Г., Пригожин И. Познание сложного.- М.,1990. Гл.1,2,6. Приложение 5.
  3. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. - К.:Лыбидь, 1990. - Гл.1,3.
  4. Капица С.П., Курдюмов С.П, Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего М, 1997.
  5. Климонотович Н.Ю. Без формул о синергетике. - Минск: “Вышайша школа”, 1986.
  6. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение.- Вопросы философии, N 12, 1992.
  7. Князева Е Н, Курдюмов С П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем — М., 1994.
  8. Мандельброт Б.Фрактальная геометрия природы. – Москва: Институт компьютерных исследований, 2002, 656 с.

Контрольні  питання

1.    Яке значення має комп'ютерна революція для розвитку нелінійного природознавства?

2.    Якими є методологічні проблеми нелінійних теорій?

3.    Яким чином змінюються гносеологічні засади науки при переході до нелінійного природознавства?

4.    Що таке трансдисциплінарність?

 

ТИПОВІ  ЗАВДАННЯ  БЛІЦ – ОПИТУВАННЯ (За наявності)

1.  Чи обмежені підвалини наукового пізнання суто філософськими засадами?

2.  Чи складають ідеали і норми наукового дослідження ядро стилю наукового мислення?

3.  Чи пов'язані між собою стиль наукового мислення і наукова картина світу певної історичної епохи?

4.  Чи змінились за час існування науки Нового часу її вихідні цінності?

5.  Чи відбувається під час глобальної наукової революції зміна системи засад науки?

6.  Чи пов'язана глобальна наукова революція зі зміною типу наукової раціональності?

7.  Чи пов'язана сучасна глобальна наукова революція зі становленням нелінійного природознавства?

8.  Чи є синергетика загальнонауковою дослідницькою програмою?

9.  Чи можливе пояснення систем, що самоорганізуються, на основі принципу редукції?                                   

10.      Чи є синергетичний принцип підлеглості відмінним від  принципу редукції?

11.      Чи обмежується предмет синергетики суто природними процесами?

12.      Чи є методологія науки багаторівневим утворенням?

13.      Чи завжди співпадають між собою методологічні принципи різних наукових дисциплін певного часу?

14.      Чи є загальнонаукові методологічні принципи вимогами до теорій?

15.      Чи є вимога перевірюваності теорії слабким варіантом принципу спостережуваності?

16.      Чи всі величини в теорії мають бути спостережуваними?

17.      Чи тотожні вимога максимальної загальності теорії і настанова на збільшення її пояснювальної сили?

18.      Чи можливе спрацьовування вимоги максимальної загальності теоріх при поясненні унікальних явищ?

19.      Чи вимагає принцип простоти теорії простоту застосовуваного в ній математичного апарату?

20.      Чи направлені вимоги пояснювальної і передбачувальної сили теорії проти теорій ad hoc?

21.      Чи завжди теорії ad hoc мають бути негайно елімінованими?

22.      Чи є теоретична схема системою абстрактних об’єктів?

23.      Чи усі абстрактні об’єкти утворюються внаслідок ідеалізації?

24.      Чи існують абстрактні об’єкти в гуманітарних науках?

25.      Чи можна безпосередньо зіставляти теоретичні формули з експериментальними ситуаціями?

26.      Чи є емпірична формула необхідним посередником при співставленні передбачень теорії і результатів експерименту?

27.      Чи тотожні спостережувані дані науковим фактам?

28.      Чи містить емпірична схема ідеалізовані об”єкти?

29.      Чи містить емпірична схема абстрактні об'єкти?

30.      Чи відповідає емпірична схема певному типу експериментальних ситуацій?

31.      Чи складають протокольні речення емпіричний базис теорії?

32.      Чи складають наукові факти і емпіричні залежності емпіричний базис теорії?

33.      Чи можна використовувати природні об'єкти в якості квазіприладів при створенні приладової ситуації?

34.      Чи викликає зміна методів при переході до нелінійного природознавства зміну уявлень про світ?

35.      Чи зберігає свою значущість розрізнення фундаментальних і прикладних теорій в сфері нелінійної науки?

36.      Чи означає детермінованість кожного кроку в ітераційному відтворенні нелінійної динаміки можливість довгострокової передбачуваності поведінки системи?

37.      Чи є вибір варіанту поведінки системи в точці біфуркації принципово  випадковим?

38.      Чи залежить спосіб опису нелінійної системи від позиції спостерігача?

39.      Чи посилюються вихідні відмінності при нелінійній динаміці?

40.      Чи зберігається значущість протиставлення сутності як незмінного і необхідного явищу як випадковому і минущому в нелінійній фізиці?

41.      Чи тотожні поняття “ хаос ” і “ безлад ”?

42.      Чи є складна структура границі порядку і безладу результатом конкуренції атракторів? 

43.      Чи змінилось розуміння природи складності зі створенням фрактальної геометрії?

44.      Чи пов'язані між собою стиль наукового мислення і наукова картина світу?

45.      Чи передбачає зміна стилів наукового мислення зміну групи еврістичних категорій?

46.      Чи всі методологічні принципи змінюються при переході до нового стилю наукового мислення?

47.      Чи виходить нелінійна картина світу з принципу простоти природних систем і процесів?  

48.      Чи пов'язаний методологічний принцип спонтанного порушення симетрії з ідеєю темпоральності  в засадах НКС?

49.      Чи пов'язаний методологічний принцип когерентності з ідеєю цілісності в засадах НКС?

50.      Чи орієнтує нелінійне мислення на можливість появи нового?

51.      Чи передбачає формування нелінійного стилю наукового мислення зміну типу наукової раціональності?

52.      Чи змінились за час існування науки Нового часу її вихідні цінності?

53.      Чи співпадають абстрактні об'єкти наукової теорії і наукової картини світу?

54.      Чи можлива онтологізація абстрактних об'єктів теорії? 

55.      Чи можлива онтологізація абстрактних об'єктів наукової картини світу?

 

 

Питання до заліку:

1.      Наука як дослідження. Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність. 

2.      Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки..

3.      Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

4.      Методи та методологія.

5.      Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій.

6.      Норми наукового дослідження як методологічні принципи.

7.      Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи.

8.      Емпіризм і методологія індуктивізму. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного емпіризму.

9.      Критичний раціоналізм К. Попера. Методологія фальсифікаціонізму.

10.   «Структура наукових революцій» Т. Куна. Поняття парадигми: та поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти для функціонування науки

11.  Методологія науково-дослідницьких програм» І. Лакатоша.

12.  Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.

13.  Раціональність: критика догматичної раціональності (Л. Лаудан та Г. Патнем).

14.  Реалізм в сучасній філософії науки (Г. Патнем). Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.

15.  Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів 

16.  Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

 ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - _5__,

Обов’язковим для заліку є ___10 балів_________________

                                                                              (зазначаються умови, невиконання яких унеможливлює допуск до

Оцінювання за формами контролю[8]: (як приклад)

 

ЗМ1

ЗМ ХХ

Min. –_ балів

Max. - _ бали

Min. – __ бали

Max. – __ балів

Експрес-контроль на лекціях …

0

20

 

 

Реферат з те курсу

10 

 

 

 

 

 

 

При простому розрахунку отримаємо:

 

Змістовий модуль1

Змістовий модуль2

іспит / залік

Підсумкова оцінка

Мінімум

_10__

Максимум

_20____

При цьому, кількість балів: ·     1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

·     35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

·     60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

·     65-74  відповідає оцінці «задовільно»;

·     75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

·     85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);     

·     90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

  Шкала відповідності (за умови іспиту)             Шкала відповідності (за умови заліку)

За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

Зараховано

85 – 89

75 – 84

65 – 74

60 – 64

1 – 59

не зараховано

За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

5

відмінно

85 – 89

4

добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

не задовільно

1 – 34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання до заліку:

17.  Наука як дослідження. Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність. 

18.  Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки..

19.  Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

20.  Методи та методологія.

21.  Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій.

22.  Норми наукового дослідження як методологічні принципи.

23.  Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи.

24.  Емпіризм і методологія індуктивізму. Критерій верифікації як спроба вирішення проблеми демаркації в програмі логічного емпіризму.

25.  Критичний раціоналізм К. Попера. Методологія фальсифікаціонізму.

26.   «Структура наукових революцій» Т. Куна. Поняття парадигми: та поняття «наукова спільнота» та роль наукової спільноти для функціонування науки

27.  Методологія науково-дослідницьких програм» І. Лакатоша.

28.  Методологічний анархізм П. Фойерабенда. Проблема несумірності.

29.  Раціональність: критика догматичної раціональності (Л. Лаудан та Г. Патнем).

30.  Реалізм в сучасній філософії науки (Г. Патнем). Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.

31.  Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів 

32.  Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

 ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - _5__,

Оцінювання за формами контролю[8]: (як приклад)

 

ЗМ1

ЗМ ХХ

Min. –_ балів

Max. - _ бали

Min. – __ бали

Max. – __ балів

Експрес-контроль на лекціях …

0

20

 

 

Реферат з те курсу

10 

 

 

 

 

 

 

При простому розрахунку отримаємо:

 

Змістовий модуль1

Змістовий модуль2

іспит / залік

Підсумкова оцінка

Мінімум

_10__

Максимум

_20____

При цьому, кількість балів:

·     1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

·     35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

·     60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

·     65-74  відповідає оцінці «задовільно»;

·     75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

·     85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);     

·     90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

  Шкала відповідності (за умови іспиту)             Шкала відповідності (за умови заліку)

За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

Зараховано

85 – 89

75 – 84

65 – 74

60 – 64

1 – 59

не зараховано

За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

5

відмінно

85 – 89

4

добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

не задовільно

1 – 34