КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Філософський факультет
Кафедра філософії та методології науки
Укладач: професор СИДОРЕНКО Л.І
РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
Методологія та організація наукових досліджень
з основами інтелектуальної власності
для магістрів географічного факультету
КИЇВ – 2016
ВСТУП
Навчальна дисципліна "Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності" є обов’язковою дисципліною, що забезпечує отримання загальних компетентностей випускників Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Дана дисципліна входить до циклу обов’язкових навчальних дисциплін. Рекомендовано викладання у 1 семестрі магістратури в обсязі 90 годин (3 кредити). – 30 год. аудиторних занять. Заключна форма контролю – залік.
Предмет вивчення навчальної дисципліни: сучасна методологія науки як дисципліна, сукупність методологічних засобів науки, система організації науково-дослідницької діяльності; право інтелектуальної власності в Україні та світі..
Міждисциплінарні зв’язки. Навчальна дисципліна "Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності"» базується на знаннях, отриманих студентами під час вивчення нормативних курсів «Філософія», «Філософські проблеми природознавства», «Історія науки», «Основи наукових досліджень» (2 курс бакалаврату) «Вступ до університетських студій» (1 курс), «Теорія масових комунікацій» (1-2 курс), «Медіарегулювання» (3 курс).
Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістових модулів:
1. Методологія наукових досліджень. Розкривається розуміння як дослідження. Розрізняються поняття методів та методології, розглядаються конкретно-науковий, загально-науковий та філософський рівні методології. Ідеали та норми наукових досліджень в їх конкретно-історичній визначеності складають ядро стилів наукового мислення, що відповідає певній науковій картині світу. Структура теоретичного та емпіричного знання розглядаються в єдності з методами теоретичного та емпіричного дослідження. Методологічні проблеминелінійної наукивизначають передній фронт сучасної методології науки.
2. Загальна організація наукових досліджень. Студентів ознайомлюють з системою організації науково-пізнавальної діяльності, наукою як соціальним інститутом, системою підготовки й атестації наукових кадрів. Формулювання наукової проблеми, визначення:актуальності, мети, завдань, об'єкта і предмета дослідження, пошук наукової інформації, проблема інтерпретації даних, джерела вторинної наукової інформації, загальнонаукові методи опрацювання інформації, правила оформлення та посилання на наукові джерела, Розглядається презентація результатів дослідження, Вивчаються види кваліфікаційних робіт; методика підготовки, оформлення та захисту. Проблема підвищення ефективності наукової діяльності та різноманіття підходів до її розв'язання та рефлексія над власним дослідницьким досвідом залучають до розгляду специфіку організації наукових досліджень окремих галузей науки.
3. Основи інтелектуальної власності.
Роль інтелектуальної власності як інтелектуального капіталу в соціально-економічному розвитку суспільства та її місце у гуманітарній науці. Вітчизняне та зарубіжне законодавство у сфері охорони інтелектуальної власності; роль інтелектуальної власності у регулюванні відносин, що виникають у процесі функціонування різних ланок організації діяльності засобів масової інформації, піар-агенцій, видавництв; основні права та обов’язки всіх учасників авторсько-правових відносин; особливості правової охорони різних видів інтелектуальної власності; специфічність застосування традиційних правових норм до сфери масової інформації; запобігання порушенням прав інтелектуальної власності та захист прав у судовому порядку.
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
1.1.
Мета викладання навчальної дисципліни –
здобуття студентами базових знань з методології, методики та організації
наукової діяльності для забезпечення їхньої професійної соціалізації як
дослідників, ознайомлення студентів з основами прав інтелектуальної
власності.
формування цілісних уявлень про методологію наукових досліджень, планування та організацію наукової діяльності, роботу з джерелами, формування наукового звіту у вигляді статті, дисертації, монографії, тез, виступу на науковій конференції; розуміння законодавства у сфері охорони інтелектуальної власності, основні права та обов'язки всіх учасників авторсько-правових відносин.
1.2. Основні завдання вивчення дисципліни –
- ознайомлення студентів з сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень;
- формування цілісного уявлення про науково-дослідницький процес;
- освоєння навиків формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження;
- вдосконалення вмінь у пошуці, доборові й опрацюванні наукової інформації, у точному формулюванні мети, задач і висновків дослідження.
-
дати
знання щодо об’єктів та суб’єктів інтелектуальної власності, законодавчого
врегулювання відносин у сферах, що пов’язані із використанням об’єктів
інтелектуальної власності, ознайомити із нормами міжнародного та вітчизняного
законодавства у цій сфері, ефективними способами захисту прав інтелектуальної
власності.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми в результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
- яке значення має методологічна підготовка для професійної діяльності вченого;
- характеристики основних методів наукового пізнання;
- сучасні ідеали та норми наукового дослідження;
- систему організації науково-пізнавальної діяльності,
- систему підготовки й атестації наукових кадрів.
- визначення об’єкту, предмету, мети, завдань дослідження;
- типи наукових звітів;
- принципи, етапи підготовки і проведення наукових досліджень;
- права та обов’язки власників прав інтелектуальної власності та інших учасників авторсько-правових відносин;
- правила укладання авторських і трудових договорів між автором та роботодавцем;
- способи цивільно-правового захисту прав інтелектуальної власності.
вміти:
- правильно використовувати методологічні принципи наукового дослідження;
- працювати з дисциплінарним масивом публікацій: вести пошук, накопичення
та обробку наукової інформації,
- правильно робити презентацію власних наукових результатів;
- поважати та захищати авторське право;
- вибирати та формулювати проблему дослідження;
- шукати необхідну наукову інформацію;
- обирати методологічну основу дослідження
- реферувати літературні джерела;
- брати участь в науковій дискусії;
- формулювати об’єкт і предмет дослідження;
- формулювати і перевіряти наукові гіпотези;
- формувати комплекс методик для дослідження обраного предмету;
- збирати емпіричні дані;
- проводити обробку та інтерпретацію емпіричних даних;
- оформляти наукові звіти;
- представляти результат дослідження на наукових конференціях та семінарах.
- правильно визначати факти порушення прав інтелектуальної власності та вимагати відповідного відшкодування завданих збитків;
- укладати договори із замовником або роботодавцем;
- співпрацювати із організаціями колективного управління правами авторів;
- зареєструвати права на об’єкт інтелектуальної власності;
- скласти позовну заяву або претензію з приводу порушених прав інтелектуальної власності;
- захищати порушені права інтелектуальної власності цивільно-правовими способами.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин / 3 кредити ECTS.Зокрема: лекції та семінарські заняття – 30 год., самостійна робота – 60 год.
2. Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік, проводиться у письмовій формі.
3. Засоби діагностики успішності навчання. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою, яка розраховується як сума оцінок модулів (до 80 балів) та оцінки за залік (до 20 балів).Серед форм поточного контролю успішності навчання застосовуються: усна відповідь на семінарському занятті; доповіді на семінарському занятті; виконання самостійних завдань; письмові роботи; реферати тощо.
Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усіх тем трьох змістових частин та виконання індивідуальних творчих робіт впродовж семестру (75 балів, на залік виноситься 25).
Детальніше систему оцінювання за формами контролю див. Робочу навчальну програму.
Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 48 балів для допуску до заліку обов’язково пишуть комплексну семестрову контрольну роботу, яка включає увесь пройдений матеріал і оцінюється у 59балів. Рекомендований мінімум для допуску до заліку – 48 балів
При простому розрахунку отримаємо:
|
ЗМ 1 |
ЗМ 2 |
ЗМ3 |
ПМК/Залік |
Семестрова кількість балів |
Мінімум |
16 |
16 |
16 |
12 |
60 |
Максимум |
25 |
25 |
25 |
25 |
100 |
Шкала відповідності:
За 100 – бальною шкалою |
За національною шкалою |
90 – 100 |
Зараховано |
85 – 89 |
|
75 – 84 |
|
65 – 74 |
|
60 – 64 |
|
1 – 59 |
не зараховано |
2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Змістовий модуль 1. Методологія наукових досліджень.
(10 годин аудиторних занять)
Лекція 1. Наука як дослідження.
Наука як система знань, соціальний інститут та дослідницька діяльність. Наука як культурний та цивілізаційний феномен. Методологічні, світоглядні та етичні складові сучасного географічного дослідження.
Генеза науки як дослідження. Становлення принципових ознак наукового дослідження в науці Нового часу. М.Гайдеггер «Час картини світу». Методологічні виміри науки техногенної цивілізації: можливості та обмеженість в дослідженні природи та людини. Потреба нового типу наукової раціональності та відповідних йомуметодологій науки. Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності. Особливості постнекласичних досліджень в географії. Наукові парадигми.
Семінар 1. Наукові дослідження: методологічний вимір (1 год.)
1. Наука як дослідження: соціокультурні, гносеологічні та методологічні аспекти
2. Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності та їх засади. Постнекласична географія
Завдання для самостійної роботи
Теми рефератів
1. Сучасна наука: багатоаспектність виявів
2. Зміна типів наукової раціональності в розвитку науки
3. Сучасна географія: постнекласичний етап
Контрольні запитання та завдання
1. Охарактеризуйте особливості науки як дослідження
2. В яких аспектах виявляються можливості науки в суспільстві?
3. Які типи наукової раціональності можете назвати?
4. Охарактеризуйте основні особливості типів наукової раціональності.
Література
Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.
http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-sidor.pdf
Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление . - [Электронный ресурс].
http://vernadsky.lib.ru/e-texts/archive/thought.html
Добронравова И.С. Синергетика: становлениенелинейногомышления. Киев: “Лыбидь”, 1990.
Ковальов О.П. Сучасний погляд на географію: загальна і теоретична географія.
http://www.geography.pp.ua/2012/08/modern-view-geography.html
Лук’янець В. Фундаментальна наука і науковий світогляд у перспективі ХХІ сторіччя / В. Лук’янець // Філософська думка. – 2006. - № 3. – С.3-25.
Сидоренко Л.І. Аксіологія постнекласичної науки // Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації : збірник наукових праць / відп. ред. А.Є.Конверський, Л.О.Шашкова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011 – 304 с. – [16] окр. с. іл. - С.204-222..
Тютюник Ю.Г. Философиягеографии.
journal-labirint.com/wp-content/uploads/2012/03/tutunnik.pdf
Лекція 2. Методи та методологія
Поняття методології.Роль методології в сучасній науці. Поняття методу. Філософські, загальнонаукові та дисциплінарні методи. Методологічна складова мисленєвих операцій. Аналіз і синтез. Абстракція і конкретизація. Зіставлення і порівняння.
Множина методологічних систем. Емпіризм і методологія індуктивізму. Критичний раціоналізм К.Попера. Методологія фальсіфікаціонізму. Історична школа у філософії науки XX століття – Т .Кун, І. Лакатош, П .Фойєрабенд Реалізм в сучасній філософії науки. (Х. Патнем) Методологічні концепції сучасних географічних досліджень: цілісний підхід, еволюціонізм, системний підхід, хорологічний підхід та ін.
Методи емпіричного та теоретичного досліджень. Експеримент та спостереження. Структура емпіричного та теоретичного знання. Методи побудови теорії: дедуктивний, аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Невдача програми пошуків універсальної методології
Семінар 2. Множина методологічних систем (1 год.)
1. Поняття методології та методу.
2. Основні методологічні традиції наукових досліджень.
3. Методи емпіричного та теоретичного дослідження
Завдання для самостійної роботи
Теми рефератів
1. Роль методології в сучасній науці
2. Методологічні традиції в науці ХХI ст.
3. Основні методології сучасних біологічних досліджень
4. Емпіричне та теоретичне в географічних дослідженнях
Контрольні запитання та завдання
1. Визначте поняття методології
2. Назвіть основні методологічні складові мислення
3. Охарактеризуйте методологічні традиції в науці ХХI ст.
4. Які методології сучасного географічного дослідження можете назвати?
5. Охарактеризуйте методи емпіричного та теоретичного дослідження
Література
Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.
Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучнойтеории.- М., 1986.
Верменич Я. Географія, хорографія і хорологія: етапи становлення й концептуалізації // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 10. — С. 7-16.
http://www.history.org.ua/jornALL/geo/10/1.pdf
Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005
Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітнязахіднафілософія / І. С. Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К., 2008.
Кизима В.В. Тоталогия (философияобновления). – К.: ПАРАПАН, 2005. – Tot-аспекты географии. С.201-211
Кун Т. Структура научных революций.- М., 2002. – 608 с.
Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. - М., 1995.
Лебедев С.А. Уровни научного знания // Вопросы философии. – 2010. - № 1. – С.62-75. Електронний ресурс. Режим доступу
http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=97&Itemid=52
Лямин В.С. Теоретико-познавательная роль категории «географическая картина мира» // Вестник МГУ. Серия У. География. М.: 2001.- № 3.
Мелков Ю.А. Факт в постнеклассической науке. К., 2001
Пащенко В.М. Землезнання. Методологія природничо-географічних наук. К.: 2000.
Сидоренко Л.І. Біологія ХХ1 ст.: методологічні пропозиції в контексті постнекласичної раціональності // Практична філос.. – 2009. -№4. - С.3-9.
Современные философские проблемыматематических, естественніх и технических наук. Учебн-методичпособие. Розділ 3.4. Философские проблемы географии. С.41-49.
narfu.ru/university/library/books/0095.pdf
Фейерабенд П. Избранные работы по методологии науки. М., 1986
Этика и география: неразрывность и формирующийся синтез
Юдин В.Г. Методологический анализ как направление изучения науки. - М.: Наука. - 1985.
Лекція 3. Методологічні проблеми нелінійної науки (2 год)
Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності. Зміна засад дослідження в географії періодів класичної, некласичної та постнекласичної науки.
Нелінійна наука та особливості її методологій. Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Застосування нових математичних методів і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві. Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень та зближення природничих та гуманітарних наук.
Сучасні географічні дослідження в контексті нелінійної науки. Міждисциплінарні та трансдисциплінарні дослідження. Синергетична методологія в дослідженні географічних об’єктів
Семінар 3. Особливості методологій нелінійної науки (2 год.)
1. Нелінійна наука, умови її становленні та особливість методологій.
2. Трансдисциплінарність та міждисциплінарність в наукових дослідженнях.
3. Сучасні геграфічні дослідження в контексті нелінійної науки
Література
Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.
Буданов В.Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании. - М.:Издательство ЛКИ, 2007. - 232 с.
Горський В. С.Україна на порозі планетарної цивілізації / В. С. Горський // Практична філософія. – 2001. – № 2. – С.214–220.
Добронравова И.С. Синергетика: становлениенелинейногомышления. Киев: “Лыбидь”, 1990.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.: Прогресс, 1986. - 431 с.
Ровинский Р.Е. Синергетика и процессы развития сложных систем//Вопр.филос.- 2006. - №2. - С.167 - 169.
Сидоренко Л.І. Аксіологія постнекласичної науки // Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації : збірник наукових праць / відп. ред. А.Є.Конверський, Л.О.Шашкова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011 –С.204-222..
Сидоренко Л.І. Проблемиетики науки в постнекласичномудискурсі //Філософськіпроблемигуманітарних наук. Альманах. – 2010. - № 19. – С.121-125.
Тютюник Ю.Г. Людина і ландшафт в постнекласичномуландшафтознавсті // Ойкумена (Український екологічний вісник). 1991. № 6. – С. 20-27
Уайтсайдс Дж. Нанотехнология в ближайшем десятилетии. Прогноз направления исследований / Дж. Уайтсайдс, Д. Эйглер, Р. Андерс. – М.: Мир, 2002. – 292 с.
Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее. Последствия биотехнологической революции. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ОАО»Люкс», 2004. – 349, [3] c. – (Philosophy).
Основна література до змістового модуля 1:
Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.
http://philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-sidor.pdf
Верменич Я. Географія, хорографія і хорологія: етапи становлення й концептуалізації // Історико-географічні дослідження в Україні :Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 10. — С. 7-16.
http://www.history.org.ua/jornALL/geo/10/1.pdf
Вернадский В.И. Научнаямыслькакпланетноеявление . - [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://vernadsky.lib.ru/e-texts/archive/thought.html
Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005
Добронравова И.С. Синергетика: становлениенелинейногомышления. Киев: “Лыбидь”, 1990.
Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітнязахіднафілософія / І. С. Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К., 2008.
Кизима В.В. Тоталогия (философияобновления). – К.: ПАРАПАН, 2005. – Tot-аспекты географии. С.201-211
Кун Т. Структура научных революций. – М.: 1977. С. 210-211
Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ.
Лебедев С.А. Уровни научного знания // Вопросы философии. – 2010. - № 1. – С.62-75. Електронний ресурс. Режим доступу
http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=97&Itemid=52
Лямин В.С. Теоретико-познавательная роль категории «географическая картина мира» // Вестник МГУ. Серия У. География. М.: 2001.- № 3.
Мелков Ю.А. Факт в постнеклассической науке. К., 2001.
Пащенко В.М. Землезнання. Методологія природничо-географічних наук. К.: 2000.
Поппер К. Логика и рост научного знания. М.: 1983. -С. 46-63, 73-123,316-378, 380-391
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.: Прогресс, 1986. - 431 с.
Ровинский Р.Е. Синергетика и процессы развития сложных систем//Вопр.филос.- 2006. - №2. - С.167 - 169.
Сидоренко Л.І. Аксіологія постнекласичної науки // Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації : збірник наукових праць / відп. ред. А.Є.Конверський, Л.О.Шашкова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011 – 304 с. – [16] окр. с. іл. ЛІ: С.204-222..
Степин В.С. Философия науки. Общиепроблемы. М.: ГАРДАРИКИ, 2006. Глава 3. Структура научногознания
Тютюник Ю.Г. Людина і ландшафт в постнекласичномуландшафтознавсті // Ойкумена (Український екологічний вісник). 1991. № 6. – С. 20-27
Уайтсайдс Дж. Нанотехнология в ближайшем десятилетии. Прогноз направления исследований / Дж. Уайтсайдс, Д. Эйглер, Р. Андерс. – М.: Мир, 2002. – 292 с.
Фейерабенд П. Избранные работы по методологии науки. М., 1986
Юдин В.Г. Методологический анализ как направление изучения науки. - М.: Наука. - 1985. - 261 с.
Додаткова література
Аналитическая философия: становление и развитие. –СПб., 1998.
Баландин Р.К. Ноосфера или техносфера? / Р.К.Баландин // Вопросыфилософии. – 2005. – № 6. – С.107-116.
Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучнойтеории.- М., 1986.
Буданов В.Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании. - М.:Издательство ЛКИ, 2007. - 232 с.
Гардашук Т. В. Співвідношення локального та глобального в сучасному екологізмі / Т. В. Гардашук // Практична філософія. – 2004. – № 1 (№ 11). – С.55–62.
Горський В. С.Україна на порозі планетарної цивілізації / В. С. Горський // Практична філософія. – 2001. – № 2. – С.214–220.
Добронравова І. С. Норминауковогодослідження в нелінійномуприродознавстві / І. С. Добронравова // Філософська думка. – 1999. – № 4. – С. 36 – 48. http://www.philsci.univ.kiev.ua
Добронравова И. С.Нелинейное и сложное мышление. / И.С.Добронравова // Философия мышления – Одесса: Печатный дом, 2013 – С. 91 – 104.
Ковальов О.П. Сучаснийпогляд на географію: загальна і теоретична географія.
http://www.geography.pp.ua/2012/08/modern-view-geography.html
Кримський C. Б. Запитифілософськихсмислів / С. Б. Кримський; Під сигнатурою Софії. – К. :Видавничийдім «Києво-Могилянськаакадемія», 2008, 718 с. – С. 444 – 717.
Киященко Л.П. Постнеклассическая философия – опыт трансдисциплинарности. – В кн. Постнеклассика. С-Пбг: «Мір», 2009, 677с. С.137-169.
Колесников О. В. Основинауковихдосліджень: Навч. посіб. / О. В. Колесников. – К.: Центр учбовоїлітератури, 2011. – 144с.
Лаудан Л. Наука и ценности. (Главы из книги.) // Современная философия науки. М., 1994.
Мандельброт Б. Фрактальная геометрия природы / Б. Мандельброт. – М. : Институт компьютерных исследований, 2002. – 656 с.
Найдыш В.М. Концепции современного естествознания. - М.: 2007.
Сидоренко Л.І. Гуманістичнийвимірсучасногоприродознавства//Філософськіпроблемигуманітарних наук. - 2005.- С.124- 128.
Сидоренко Л.І. Проблемиетики науки в постнекласичномудискурсі //Філософськіпроблемигуманітарних наук. Альманах. – 2010. - № 19. – С.121-125.
Степин В. С. Теоретическое знание / В. С. Степин. – М., 2000. – Гл. 2.
Хайдеггер М. Время картины мира / М. Хайдеггер // Хайдеггер М. Время и бытие. Статьи и выступления: [Пер. с нем.] – М.: Республика, 1993. – С.41-62.
Этика и география: неразрывность и формирующийся синтез –
www.geogr.msu.ru/cafedra/.../Ethics_geography.doc
Питання на залік
1. Наука як дослідження. Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність.
2. Потреба нових методологій в сучасній науці.
3. Методи та методологія. Класифікація методів
4. Класичний,некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.
5. Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій.
6. Загальні методологічні основи мислення: аналіз та синтез абстрагування та конкретизація, індукція, дедукція тощо.
7. Методологічні вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи.
8. Стилі наукового мислення і методологічні принципи конкретних наук.
9. Методології сучасних біологічних досліджень (системний підхід, еволюціонізм, синергетичний підхід)
10. Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.
11.. Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів
12.. Методологічні проблеми нелінійного природознавства
13. Міждисциплінарні процеси в сучаснійгеографії
14. Методологія синергетики в дослідження складних систем
15. Дослідження живого в методологічних вимірах синергетики.