КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

 Кафедра філософії та методології науки

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

 

Методологія та організація наукових досліджень

з основами інтелектуальної власності

для магістрів інституту журналістики

 

Укладач: професор СИДОРЕНКО  Л.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  КИЇВ – 2016

 

 

 

ВСТУП

Навчальна дисципліна "Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності" є обов’язковою дисципліною, що забезпечує отримання загальних компетентностей випускників Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Дана дисципліна входить до циклу обов’язкових навчальних дисциплін. Рекомендовано викладання у 1 семестрі магістратури в обсязі 90 годин (3 кредити). – 30 год. аудиторних занять. Заключна форма контролю – залік.

Предмет вивчення навчальної дисципліни: сучасна методологія науки як дисципліна, сукупність методологічних засобів науки, система організації науково-дослідницької діяльності;  право інтелектуальної власності в Україні та світі..

Міждисциплінарні зв’язки. Навчальна дисципліна "Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності"» базується на знаннях, отриманих студентами під час вивчення нормативних курсів «Філософія», «Філософські проблеми природознавства», «Історія науки», «Основи наукових досліджень» (2 курс бакалаврату)  «Вступ до університетських студій» (1 курс), «Теорія масових комунікацій» (1-2 курс), «Медіарегулювання» (3 курс).

Програма навчальної дисципліни складається з трьох змістових модулів:

1. Методологія наукових досліджень. Розкривається розуміння як дослідження. Розрізняються поняття методів та методології, розглядаються конкретно-науковий, загально-науковий та філософський рівні методології. Ідеали та норми наукових досліджень в їх конкретно-історичній визначеності складають ядро стилів наукового мислення, що відповідає певній науковій картині світу. Структура теоретичного та емпіричного знання розглядаються в єдності з методами теоретичного та емпіричного дослідження. Методологічні проблеминелінійної наукивизначають передній фронт сучасної методології науки.

2. Загальна організація наукових досліджень. Студентів ознайомлюють з системою організації науково-пізнавальної діяльності, наукою як соціальним  інститутом, системою підготовки й атестації наукових кадрів.  Формулювання наукової проблеми, визначення:актуальності, мети, завдань, об'єкта і предмета  дослідження, пошук наукової інформації, проблема інтерпретації даних, джерела вторинної наукової інформації, загальнонаукові методи опрацювання інформації, правила оформлення та посилання на наукові джерела, Розглядається презентація результатів дослідження, Вивчаються види кваліфікаційних робіт; методика підготовки, оформлення та захисту. Проблема підвищення ефективності наукової діяльності та різноманіття підходів до її розв'язання та рефлексія над власним дослідницьким досвідом залучають до розгляду специфіку організації наукових досліджень окремих галузей науки.

3. Основи інтелектуальної власності.

Роль інтелектуальної власності як інтелектуального капіталу в  соціально-економічному розвитку суспільства та її місце у гуманітарній науці. Вітчизняне та зарубіжне законодавство у сфері охорони інтелектуальної власності; роль інтелектуальної власності у регулюванні відносин, що виникають у процесі функціонування різних ланок організації діяльності засобів масової інформації, піар-агенцій, видавництв; основні права та обов’язки всіх учасників авторсько-правових відносин; особливості правової охорони різних видів інтелектуальної власності; специфічність застосування традиційних правових норм до сфери масової інформації; запобігання порушенням прав інтелектуальної власності та захист прав  у судовому порядку.

 

1. МЕТА  ТА  ЗАВДАННЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни – здобуття студентами базових знань з методології, методики та організації наукової діяльності для забезпечення їхньої професійної соціалізації як дослідників,  ознайомлення студентів з основами прав інтелектуальної власності.

формування цілісних уявлень про методологію наукових досліджень, планування та організацію наукової діяльності, роботу з джерелами, формування наукового звіту у вигляді статті, дисертації, монографії, тез, виступу на науковій конференції; розуміння законодавства  у сфері охорони інтелектуальної власності, основні права та обов'язки всіх учасників авторсько-правових відносин.

1.2. Основні завдання вивчення дисципліни

- ознайомлення студентів з сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень;

- формування цілісного уявлення про науково-дослідницький процес;

- освоєння навиків формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження;

- вдосконалення вмінь у пошуці, доборові й опрацюванні наукової інформації, у точному формулюванні мети, задач і висновків дослідження.

- дати знання щодо об’єктів та суб’єктів інтелектуальної власності, законодавчого врегулювання відносин у сферах, що пов’язані із використанням об’єктів інтелектуальної власності, ознайомити із нормами міжнародного та вітчизняного законодавства у цій сфері, ефективними способами захисту прав інтелектуальної власності.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми в результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:  

-  яке значення має методологічна підготовка для професійної діяльності вченого;

-  характеристики основних методів наукового пізнання;

-  сучасні ідеали та норми наукового дослідження;  

- систему організації науково-пізнавальної діяльності,

- систему підготовки й атестації наукових кадрів.  

    - визначення об’єкту, предмету, мети, завдань дослідження;

-  типи наукових звітів;

-    принципи, етапи підготовки і проведення наукових досліджень;

- права та обов’язки власників прав інтелектуальної власності та інших учасників авторсько-правових відносин;

 - правила укладання авторських і трудових договорів між автором та роботодавцем;

-  способи цивільно-правового захисту прав інтелектуальної власності.

 

вміти:

 - правильно використовувати методологічні принципи наукового дослідження;

- працювати з дисциплінарним масивом публікацій: вести пошук, накопичення

та обробку наукової інформації,

- правильно робити презентацію власних наукових результатів;

- поважати та захищати авторське право;

-         вибирати та формулювати проблему дослідження;

-         шукати необхідну наукову інформацію;

-         обирати методологічну основу дослідження

-         реферувати літературні джерела;

-         брати участь в науковій дискусії;

-         формулювати об’єкт і предмет дослідження;

-         формулювати і перевіряти наукові гіпотези;

-         формувати комплекс методик для дослідження обраного предмету;

-         збирати емпіричні дані;

-         проводити обробку та інтерпретацію емпіричних даних;

-         оформляти  наукові звіти;

-         представляти результат дослідження на наукових конференціях та семінарах.

-         правильно визначати факти порушення прав інтелектуальної власності та вимагати відповідного відшкодування завданих збитків;

-         укладати договори із замовником або роботодавцем;

-         співпрацювати із організаціями колективного управління правами авторів;

-         зареєструвати права на об’єкт інтелектуальної власності;

-         скласти позовну заяву або претензію з приводу порушених прав інтелектуальної власності;

-         захищати порушені права інтелектуальної власності цивільно-правовими способами.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин / 3 кредити ECTS.Зокрема: лекції та семінарські заняття – 30 год., самостійна робота – 60 год.

            2. Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік, проводиться у письмовій формі.

        3. Засоби діагностики успішності навчання.  Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою, яка розраховується як сума оцінок модулів (до 80 балів) та оцінки за залік (до 20 балів).Серед форм поточного контролю успішності навчання застосовуються: усна відповідь на семінарському занятті; доповіді на семінарському занятті; виконання самостійних завдань; письмові роботи; реферати тощо.

Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усіх тем трьох змістових частин та виконання індивідуальних творчих робіт впродовж семестру (75 балів, на залік виноситься 25).

Детальніше систему оцінювання за формами контролю див. Робочу навчальну програму.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 48 балів для допуску до заліку обов’язково пишуть комплексну семестрову контрольну роботу, яка включає увесь пройдений матеріал і оцінюється у 59балів. Рекомендований мінімум для допуску до заліку – 48 балів

 

При простому розрахунку отримаємо:

 

ЗМ 1

ЗМ 2

ЗМ3

ПМК/Залік

Семестрова кількість балів

Мінімум

16

16

16

12

60

Максимум

30

25

25

20

100

 

Шкала відповідності:

За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

Зараховано

85 – 89

75 – 84

65 – 74

60 – 64

1 – 59

не зараховано

 

 

 

 

 

-   2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль 1. Методологія наукових досліджень

(8 годин)

 

Лекція 1. Багатовимірність сучасної науки: методологічний погляд (2 год)

Методологічна потреба цілісної картини науки в сучасному цивілізаційному контексті. Наука як система знань, соціальний інститут та дослідницька діяльність. Особливості наукової діяльності та наукового знання. Проблема розвитку науки, ідея наукового прогресу. Науки гуманітарні і природничі: методологічні відмінності.Міждисциплінарність в сучаснії науці. Наука як культурний та цивілізаційний феномен. Наука та сучасні технології.

Наука як дослідження. Становлення принципових ознак наукового дослідження  в науці Нового часу. М.Гайдеггер «Час картини світу». Методологічні виміри науки техногенної цивілізації: можливості та обмеженість в дослідженні природи та людини. Потреба нового типу наукової раціональності та відповідних йомуметодологій науки. Технологізація наукових досліджень. NBICтехнологічні та дослідницькі практики.

 

 

Завдання для самостійної роботи

        Теми рефератів

1.      Сучасна наука: багатоаспектність виявів

2.      Науки природничі та гуманітарні: сучасні взаємини

3.      Технологізація наукових досліджень. NBIC -система

 

Контрольні запитання та завдання

1.      Охарактеризуйте особливості науки як дослідження

2.      В яких аспектах виявляються можливості науки в суспільстві?

3.      Що таке міждисциплінарність?

Література

Основи методологіі та організації наукових досліджень. Навчальний посібник / за ред. проф.Конверського А.Є. К.:

2010

Режим доступу :

http://biology.univ.kiev.ua/images/stories/Upload/Kafedry/Biofizyky/2014/konversky_osn_metod_ta_org_nayk_dosl.pdf

 

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008. – Розділ 1.

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

 

Добронравова И.С.  Ставлення людини до природи:синергетичний аспект

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

Добронравова І.С. Нелінійне мислення

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.htmlзможности

Бевзенко Л.Д. Социальнаясамоорганизация. Синергетическая парадигма: возможностисоциальніхинтерпретаций

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.htmlзможности

 

Лук’янець В. Фундаментальна наука і науковий світогляд у перспективі ХХІ сторіччя

/ В. Лук’янець // Філософська думка. – 2006. - № 3. – С.3-25.

 

Сидоренко Л.І. Сучасна наука в контекстах свободи та відповідальності // Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. – 2015. - № 2 (4)   – С.89-93.

 

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.htmlзможности

 

Лекція 2. Методи та методологія (2 год)

Поняття методології.Роль методології в сучасній науці. Поняття  методу. Філософські, загальнонаукові та дисциплінарні методи. Методологічна складова мисленєвих операцій. Аналіз і синтез. Абстракція і конкретизація. Зіставлення і порівняння. Множина і різноманітність методів. Специфіка методологійгуманітаристики. Журналістика: методологія, ідеологія, технологія.

Множина методологічних систем. Емпіризм і методологія індуктивізму. Критичний раціоналізм К.Попера. Методологія фальсіфікаціонізму. Історична школа у філософії науки XX століття – Т .Кун, І. Лакатош, П .Фойєрабенд Реалізм в сучасній філософії науки. (Х. Патнем)        

Семінар 1. Методологія в науковому дослідженні  (2 год)

1.      Методологія та метод.

2.      Методологічні особливості природничих та гуманірантих досліджень:

істина та цінність

3.      Специфіка дослідження в гуманітаристиці: методологія, ідеологія, технологія.

    Теми рефератів

1.      Роль методології в сучасній науці

2.      Методологічні традиції в науці ХХI ст.

3.      Методології досліджень в гуманітаристиці

 

Контрольні запитання та завдання

1.      Визначте поняття методології

2.      Назвіть основні методологічні складові мислення

3.      Які методологічні системи можете назвати?

 

Література

Основи методологіі та організації наукових досліджень. Навчальний посібник / за ред. проф.Конверського А.Є. К.: 2010. ( 1.3 – Види та ознаки наукового дослідження. 1.4 – Методологія та методи наукового дослідження)

Режим доступу :

http://biology.univ.kiev.ua/images/stories/Upload/Kafedry/Biofizyky/2014/konversky_osn_metod_ta_org_nayk_dosl.pdf

 

Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітнязахіднафілософія / І. С. Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К., 2008.

Кун Т. Структура научных революций.- М., 2002. – 608 с.

Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. - М., 1995.

Фейерабенд П. Избранные работы по методологии науки. М., 1986

МоренЭ. Метод. Природа Природы (Див.: Князева Е.Н. Предисловие. Общее введение

Там фрагменты: Семь принципов сложного мыления; Метод – не программа, а стратегия исследования)

 

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.htmlзможности

 

РиккертГенрих. Науки о природе и науки о культуре (Звернути увагу думки: відмінність природи та культури, метод генералізуючий та індивідуалізуючий, метод природознавства ігнорує цінності та ін.)

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.htmlзможности

Кость С..Дослідження історії західноукраїнської преси: методологічні проблеми // Вісник Львівського університету. Серія журналістики. – 2006. - № 28. – С.184-192

Режим доступу:

http://journ.lnu.edu.ua/publications/visnyk28/V28_P3_1_Kost.pdf

Хилько М.М. Методологічні основи дослідження журналістикознавства. (Думка:методологія природничих наук відрізнається від гуман-них: журналістські дослідження пов’язані з інтерпретацією)

Режим доступу:

http://www.info-library.com.ua/books-text-11400.html

Романчук О. Системнийаналіз в журналістиці.Львів, 2008.

Лекція 3. Методологічна структура наукових досліджень (2 год)

Методи емпіричного та теоретичного досліджень.  Експеримент та спостереження. Методи емпіричного дослідження в журналістиці. Структура емпіричного та теоретичного знання. Факт, гіпотеза і теорія. Методи побудови теорії: дедуктивний, аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії.

Засади наукового знання та типи раціональності. Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.Наукові парадигми.

Завдання для самостійної роботи

         Теми рефератів

1.      Емпіричне дослідження в журналістиці: мета та методи.

2.      Форми наукового знання: від ідеї до теорії.

3.      Типи наукової раціональності та їхні особливості.

 

Контрольні запитання та завдання

1.      Охарактеризуйте методи емпіричного та теоретичного дослідження

2.      Які методи теоретичного дослідження можете назвати?

3.      Назвіть форми емпіричного та теоретичного знання

Література

Основи методологіі та організації наукових досліджень. Навчальний посібник / за ред. проф.Конверського А.Є. К.: 2010. ( 1.3 – Види та ознаки наукового дослідження. 1.4 – Методологія та методи наукового дослідження)

Режим доступу :

http://biology.univ.kiev.ua/images/stories/Upload/Kafedry/Biofizyky/2014/konversky_osn_metod_ta_org_nayk_dosl.pdf

 

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.

 

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

 

Степинфилософия науки. Гл.3.

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html.

Степин В.С. Теоретическое знание. Гл 6. Научные революции. Глобальные научные революции: от классической к постнеклассической науке.

  Режим доступа:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html.

 

Лебедев С.А. Уровни научного знания // Вопросы философии. – 2010. - № 1. – С.62-75. Електронний ресурс. Режим доступу

http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=97&Itemid=52

Мелков Ю.А. Факт в постнеклассической науке. К., 2001

Сидоренко Л.І. Біологія ХХ1 ст.: методологічні пропозиції    в контексті постнекласичної раціональності  // Практична філос.. – 2009. -№4. - С.3-9.

 

Лекція 4. Методологічні проблеми нелінійної  науки    (2 год)

Постнекласичні наукові дослідження. Нелінійна наука та особливості її методологій. Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Застосування нових математичних методів  і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві.

Методологія синергетики в сучасній науці.Міждисциплінарні та трансдисциплінарні дослідження. Синергетична методологія в дослідженні складних систем. Поняття та принципи синергетики.

Семінар 2. Методологія синергетики та нелінійне мислення (2 год)

1.      Нелінійна наука та особливості її методологій

2.      Методологічні принципи та поняття синергетики

3.      Міждисциплінарні та трансдисциплінарні дослідження.

Теми рефератів

1.      Нелінійна наука: становленні та особливість методологій.

2.      Трансдисциплінарність та міждисциплінарність в сучасній науці

3.      Синергетична методологія в пізнанні складних систем

 

 

Література

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008

.http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html.

 

Буданов В.Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании. - М.:Издательство ЛКИ, 2007. - 232 с.

Горський В. С.Україна на порозі планетарної цивілізації / В. С. Горський // Практична філософія. – 2001. – № 2. – С.214–220.

Добронравова И.С.  Синергетика: становлениенелинейногомышления. Киев: “Лыбидь”, 1990.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.: Прогресс, 1986. - 431 с.

Ровинский Р.Е. Синергетика  и процессы развития сложных систем//Вопр.филос.- 2006. - №2. - С.167 - 169.

Сидоренко Л.І. Аксіологія постнекласичної науки // Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації : збірник наукових праць / відп. ред. А.Є.Конверський, Л.О.Шашкова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011 –С.204-222..

Степин В.С. Теоретическое знание. Гл 6. Научные революции. Глобальные научные революции: от классической к постнеклассической науке.

  Режим доступа:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html.

Уайтсайдс Дж. Нанотехнология в ближайшем десятилетии. Прогноз направления исследований / Дж. Уайтсайдс, Д. Эйглер, Р. Андерс. – М.: Мир, 2002. – 292 с.

Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее. Последствия биотехнологической революции. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ОАО»Люкс», 2004. – 349, [3] c. – (Philosophy).

 

Основналітература до змістового модуля 1:

 

Основи методологіі та організації наукових досліджень. Навчальний посібник /за ред.проф.Конверського А.Є.              К.:2010

Режим доступу :

http://biology.univ.kiev.ua/images/stories/Upload/Kafedry/Biofizyky/2014/konversky_osn_metod_ta_org_nayk_dosl.pdf

 

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

Добронравова И. С.Нелинейное и сложное мышление. / И.С.Добронравова // Философия мышления – Одесса:  Печатный дом, 2013 – С. 91 – 104.

Кун Т. Структура научныхреволюций. – М.: 1977.  С.  210-211

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

 

 

Морен Э. (фр. філософ, соціолог, 1921 р.н., розробник принципів теорії складного мислення, внесок в теорію систем) Метод. Природа природы. (на сайті означені сторінки фрагментів) Гл 6. Возникновениесложнойпричинности

 

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

 

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.: Прогресс, 1986. - 431 с

Сидоренко Л.І. Аксіологія постнекласичної науки // Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації : збірник наукових праць / відп. ред. А.Є.Конверський, Л.О.Шашкова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011 – 304 с. – [16] окр. с. іл.    ЛІ: С.204-222..

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

Сидоренко Л. І. Сучасна наука в контекстах свободи та відповідальності // Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. – 2015. - № 2 (4)   – С.89-93.– 0,5 д.а.

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

 

Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітнязахіднафілософія / І. С. Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К., 2008.

Кун Т. Структура научныхреволюций. – М.: 1977.  С.  210-211

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

 

Лакатос И. Фальсификация и методологиянаучно-исследовательскихпрограмм.

Режим доступу;

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

 

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.: Прогресс, 1986. - 431 с.

Ровинский Р.Е. Синергетика  и процессы развития сложных систем//Вопр.филос.- 2006. - №2. - С.167 - 169.

 

Степин В.С. Философия науки. Общиепроблемы. М.: ГАРДАРИКИ, 2006.  Глава 3. Структура научногознания

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

 

Уайтсайдс Дж. Нанотехнология в ближайшем десятилетии. Прогноз направления исследований / Дж. Уайтсайдс, Д. Эйглер, Р. Андерс. – М.: Мир, 2002. – 292 с.

Фейерабенд П. Избранные работы по методологии науки. М., 1986

     Додаткова література

 

Горський В. С.Україна на порозі планетарної цивілізації / В. С. Горський // Практична філософія. – 2001. – № 2. – С.214–220.

 

 

Кримський C. Б. Запитифілософськихсмислів / С. Б. Кримський; Під сигнатурою Софії. – К. :Видавничийдім «Києво-Могилянськаакадемія», 2008, 718 с. – С. 444 – 717.

 

Киященко Л.П. Постнеклассическая философия – опыт трансдисциплинарности. – В кн. Постнеклассика. С-Пбг: «Мір», 2009, 677с. С.137-169.

Колесников О. В. Основинауковихдосліджень: Навч. посіб. / О. ВКолесников. К.: Центр учбовоїлітератури, 2011. – 144с.

 

Лебедев С.А. Уровни научного знания // Вопросы философии. – 2010. - № 1. – С.62-75. Електронний ресурс. Режим доступу

http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=97&Itemid=52

Мелков Ю.А. Факт в постнеклассической науке. К., 2001.

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

 

Сидоренко Л.І. Гуманістичнийвимірсучасногоприродознавства//Філософськіпроблемигуманітарних наук. - 2005.- С.124- 128.

 

Сидоренко Л.І. Проблемиетики науки в постнекласичномудискурсі //Філософськіпроблемигуманітарних наук. Альманах. – 2010. - № 19. – С.121-125.

 

Степин В. С. Теоретическое знание / В. С. Степин. – М., 2000. – Гл. 2.

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

 

Хайдеггер М. Время картины мира / М. Хайдеггер // Хайдеггер М. Время и бытие. Статьи и выступления: [Пер. с нем.] – М.: Республика, 1993. – С.41-62.

Режим доступу:

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html

 

 

Питання на залік

1.      . Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність.

2.       Поняття методології.

3.      Методологія та  методи. Класифікація методів

4.      Роль методології в сучасній науці.

5.      Методологічні традиції в науці

6.      Потреба нових методологій.в науці ХХI ст.

7.      Методології досліджень в гуманітаристиці

8.      Методологічні особливості природничих та гуманірантих досліджень:істина та цінність

9.      Загальні методологічні основи мислення: аналіз та синтез абстрагування та конкретизація, індукція, дедукція.

10.  Методологічні вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи.

11.  Стилі наукового мислення і методологічні принципи конкретних наук.

12.  Методи емпіричного та теоретичного досліджень, структура емпіричного та теоретичного знання.

13.  Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних  спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів 

14.  Факт в природничонауковому та гуманітарно-науковому дослідженнях.

15.  Класичний, некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності

16.  Методологічні проблеми нелінійної науки

17.  Міждисциплінарні та трансдисциплінарні дослідження.

18.  Методологія синергетики в дослідження складних систем.