Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Дана дисципліна (філософія) є нормативною. Викладається на ІII курсі в 5 семестрі в обсязі 345 годин, з них лекцій 36 год., семінарських 36 год., самостійна робота 9 год. та форма підсумкового контролю іспит.

Метою і завданням навчальної дисципліни "Філософія" є сприяння формування у студентів цілісної та логічної послідовної системи філософських поглядів.

Предмет навчальної дисципліни "Філософія" включає дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей і принципів, з котрих людина повинна виходити в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставлення до неї.

Вимоги до знань та вмінь: розуміти сутність філософських проблем, тем, ідей.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Нормативна навчальна дисципліна "Філософія" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" за напрямком "радіофізика і електроніка".

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни:

кількість балів, які необхідні для отримання відповідної оцінки за кожний змістовий модуль впродовж семестру - 1-30,

кількість балів на іспит - 1-40,

можлива кількість балів на залік - 1-10.

Контроль знань.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінювання за формами контролю:

Поточний:

- усна відповідь - 1-5 балів

- доповнення - 1-3 бали

- домашня письмова роботи (реферат) -1-7 балів

- модульна контрольна робота - 1-10 балів

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34- «незадовільно» з обов'язковим повторним вивченням дисципліни,

35-59 - «незадовільно» з можливістю повторного складання,

60-64 - «задовільно» («достатньо»);

65-74 - «задовільно»;

75 - 84 - «добре»;

85 - 89 - «добре» («дуже добре»),

90 -100 - «відмінно».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90-100

відмінно

зараховано

85-89

добре

75-84

65-74

задовільно

60-64

35-59

незадовільно

не зараховано

1-34

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ лекції

Кількість годин

Назва лекції

лекції

семінари

самост. робота

Інші форми контр.

Змістовий модуль 1

Поняття про світогляд

Загальні уявлення про філософію і філософствування.

Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Особливості розвитку Східної філософії.

Основні етапи та проблеми античної філософії.

Головні ідеї філософії Середньовіччя, Відродження, Нового часу.

Визначальні риси німецької класичної філософії.

Своєрідність вітчизняних філософських традицій.

Особливості переходу від класичного до некласичного філософствування. Основні напрямки сучасної філософії.

Модульна контрольна робота 1

Змістовий модуль 2

Проблема буття.

Проблема свідомості.

Проблема людини.

Пізнання. Наука.

Культура і цивілізація.

Модульна контрольна робота 2

ВСЬОГО

Загальний обсяг 345 год., в тому числі:

Лекцій - 36 год.

Семінари -36 год.

Самостійна робота - 9 год.

Змістовий модуль 1

Тема 1. Філософія і коло її проблем.

Лекція 1. Поняття про світогляд.

Особливості ставлення людини до світу. Світогляд як спосіб орієнтації людини в світі та смисложиттєва позиція. Світовідчуття і світорозуміння як рівні світогляду. Структура світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний і філософський.

Семінар 1. Поняття про світогляд. - 3 год.

План.

1. Особливості ставлення людини до світу.

2. Сутність та призначення світогляду.

3. Структура світогляду.

4. Історичні типи світогляду.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Світогляд як спосіб орієнтації людини в світі.

2. Основні рівні світогляду.

3. Структура світогляду.

4. Історичні типи світогляду.

Контрольні запитання та завдання.

1. Чим характеризується людське ставлення до світу?

2. Яка головна функція будь-якого світогляду?

3. Які основні елементи світогляду?

4. Чи існують різні історичні типи світогляду?

Проблемні теми для обговорення.

1. Які особливості людської діяльності викликають формування світогляду?

2. Чи усвідомлює людина процес формування власного світогляду?

3. Чи можливий світогляд без ідеалів?

4. Чому виділяють декілька історичних типів світогляду?

Лекція 2. Загальні уявлення про філософію і філософствування.

Первинне розуміння філософії. Особливості філософського підходу до світу. Духовні та соціальні чинники ставлення філософського світогляду. Предмет і проблеми філософії. Граничність філософських категорій. Співвідношення світогляду і філософії. Основні світоглядні орієнтації людини в світі. Філософія і релігія. Філософія і наука. Особливості сучасного розуміння філософії. Роль філософії в сучасному житті суспільства.

Семінар 2. Загальні уявлення про філософію і філософствування.- 3 год.

План.

1. Первинне розуміння філософії та чинники її становлення.

2. Проблеми і предмет філософії. Філософські категорії, вчення, школи, течії, напрямки.

3. Світогляд і філософія. Світоглядні орієнтації людини.

4. Особливості сучасного розуміння філософії.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Первинне розуміння філософії.

2. Проблеми і предмет філософії.

3. Рефлексія як основний метод філософії.

4. Основні світоглядні орієнтації людини.

5. Роль філософії в сфері культури.

Контрольні запитання та завдання.

1. Як змінювались уявлення про мудрість?

2. Що означає перехід від "міфоса" до "логоса"?

3. Що вивчає філософія?

4. Чи можна ототожнювати світогляд і філософію?

5. В чому полягає суспільна значущість філософії?

Проблемні теми для обговорення.

1. На що скероване філософське пізнання?

2. Які джерела філософської думки?

3. Основні складові філософії.

4. Культурні ролі філософії в історії людства.

5. Чи існують різні образи філософії?

Тема 2. Логіка розвитку філософської думки.

Лекція 3. Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Особливості розвитку Східної філософії.

Міфологія, зачатки наукового знання та буденне знання як передумова формування філософії. Загальні риси Східної філософії та особливості філософської думки в Стародавній Індії і Стародавньому Китаї. Головна проблематика та основні філософські школи Стародавньої Індії. Специфіка проблематики давньокитайської філософії. Даосизм і конфуціанство – основні філософські школи Стародавнього Китаю.

Семінар 3. Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Особливості розвитку філософії Стародавніх Індії та Китаї. - 2 год.

План.

1. Формування філософії: три основні культурно-історичні передумови.

2. Загальні риси Східної філософії та особливості її розвитку в Стародавніх Індії та Китаї.

3. Філософія Стародавньої Індії: ортодоксальні та неортодоксальні школи.

4. Філософія Стародавнього Китаю: конфуціанство і даосизм.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Культурно-історичні передумови формування філософії.

2. Основні риси філософії буддизму.

3. Конфуціанське вчення про державу.

4. "Дао" як головне поняття даосизму.

Контрольні запитання та завдання.

1. На базі якого ідейного матеріалу йшло формування філософії?

2. Чим розрізнялися напрямки розвитку Східної та Античної філософії?

3. Основна проблематика Східної філософії.

Лекція 4. Основні етапи та проблеми Античної філософії.

Особливості розуміння філософії в античну добу. Пошук субстанціональних основ речей в період "ранньої класики". Прагнення усвідомити сутність людини, її відносини з суспільством – визначальний напрям "середньої класики. Синтез філософського знання, його проблем і методів на етапі "високої класики". Мораль і свобода людини, пізнання, взаємини з Богом як головна проблема епохи еллінізму.

Семінар 4. Антична філософія: основні етапи та проблеми. - 2 год.

План.

1. Особливості філософствування в античну добу.

2. Основні проблеми періоду "ранньої класики". Поява діалектичних та метафізичних уявлень.

3. Проблематика "середньої класики". Сутність полеміки Сократа з софістами.

4. Філософія "високої класики". Критики Арістотелем вчення Платона.

5. Епікуреїзм та стоїцизм як найбільш впливові школи епохи еллінізму.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Розуміння філософії в античну добу.

2. Уявлення про сутність і першоначала світу в античній філософії.

3. Сутність полеміки Сократа з софістами.

4. Основні ідеї філософії Платона.

5. Вчення Арістотеля про буття і причинність.

Опрацювання першоджерел.

1. Платон. Пир //Соч.: В 3т. - М., 1971.

2. Аристотель. Метафизика. //Соч.: В 4т. - М., 1975.

Контрольні запитання та завдання.

1. Які етапи виділяють в розвитку античної філософії?

2. Чому представників філософії "ранньої класики" називали натуралістами?

3. Розробкою якої проблематики займався Сократ?

4. Якими рисами відрізнялось розуміння світу за Платоном?

5. Яким був науковий здобуток Арістотеля?

Лекція 5. Головні ідеї філософії Середньовіччя, Відродження, Нового часу.

Своєрідність християнської середньовічної філософії. Основні ідеї і проблеми патристики і схоластики. Предмет дослідження, світогляд, натурфілософія епохи Відродження. Сенсуалізм, раціоналізм, Просвітництво як течії філософії Нового часу. Особливості проблематики філософії Нового часу.

Семінар 5. Філософська думка Середньовіччя, Відродження,

Нового часу. - 2 год.

План.

1. Основні проблеми патристики і схоластики як етапів розвитку середньовічної філософії.

2. Антропоцентризм, гуманізм, натурфілософія епохи відродження.

3. Розробка вчення про пізнання і буржуазної концепції людини та суспільства в філософії Нового часу.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Патристика як етап розвитку середньовічної філософії.

2. Проблема співвідношення теології і філософії у схоластиці.

3. Нова натурфілософія епохи Відродження.

4. Основні течії філософії Нового часу.

Опрацювання першоджерел.

1. Августин Аврелий. Исповедь. – М., 1991.

2. Мор Т. Утопия. – М., 1978.

3. Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2т. - М., 1972.

4. Декарт Р. Правила для руководства ума. Рассуждение о методе. Первоначала философии. //Соч.: В 2т. - М., 1989.

Контрольні запитання та завдання.

1. Яка головна особливість християнської середньовічної філософії?

2. До якого знання відновлюється інтерес в епоху Відродження?

3. Чому раціоналізм вважається протилежністю сенсуалізму?

4. Яка система поглядів і чому отримала назву Просвітництва?

Лекція 6. Визначальні риси німецької класичної філософії.

Класичний характер німецької філософії ХVIII - поч.XIX ст. Її найвідоміші представники. Два періоди наукової творчості Канта. Його "коперніканський поворот у філософії". Гносеологічні, етичні та естетичні погляди Канта.

Абсолютна Ідея та розвиток як головні поняття філософії Гегеля. Сутність антропологічної концепції Фейербаха. Базові положення марксистської філософії.

Семінар 6. Класична німецька філософія. - 2 год.

План.

1. Загальна характеристика класичної німецької філософії.

2. Своєрідність гносеологічних поглядів І.Канта.

3. Особливості етичних ("категоричний імператив") та естетичних поглядів Канта.

4. Філософська позиція Гегеля. Діалектичні уявлення Гегеля.

5. Характеристика антропологічного матеріалізму Фейербаха.

6. Сутність матеріалістичного розуміння історії.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Сутність теорії пізнання І.Канта.

2. Своєрідність діалектики Гегеля.

3. Філософська характеристика людини за Л.Фейербахом.

4. Матеріалістичне розуміння діалектики.

Опрацювання першоджерел.

1. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики. – К., 2005.

2. Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Работы разных лет. В двух томах. Т1. М., 1970.

3. Фейербах Л. Основные положения философии будущего //Соч.: В 2т. Т1 М., 1995.

4. Маркс К. Тезисы о Фейербахе //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.3.

Контрольні запитання та завдання.

1. Чому своє пояснення процесу пізнання Кант називав "коперніканським поворотом у філософії"?

2. Яку філософську течію репрезентував Гегель?

3. З яких філософських позицій Фейербах критикував гегелівську філософію?

4. Які базові положення марксистської філософії?

Лекція 7. Своєрідність вітчизняних філософських традицій.

Особливості становлення вітчизняної філософії. Розуміння реальності, екзистенціальність, кордоцентризм, оцінка Біблії та уявлення про "сродню працю" в філософії Г.Сковороди. Сутність концепції "філософії серця" П.Юркевича. Д.Чижевський про основні риси українського світоглядного менталітету. Специфіка російського ідеалістичного філософствування к.ХІХ - поч.ХХст.

Семінар 7. Традиції української філософської думки. - 2 год.

План.

1. Передумови формування вітчизняної філософії.

2. Філософські погляди Г.Сковороди.

3. Смисл концепції "філософії серця" П.Юркевича.

4. Дослідження українського світоглядного менталітету за Д.Чижевським.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Розуміння реальності в "концепції трьох світів" Г.Сковороди.

2. Екзистенціальність та кордоцентризм філософії Г.Сковороди.

3. Сутність концепції "філософії серця" П.Юркевича.

Опрацювання першоджерел.

1. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. - К.,1992.

2. Донцов Д.М. Дух нашої давнини. - Дрогобич, 1991.

3. Огіенко Іван. Українська культура. - К.,1991.

Контрольні запитання та завдання.

1. Яка була характеристика філософії за Г.Сковородою?

2. Уявлення про "сродню працю" в філософії Г.Сковороди.

3. Розбіжності в діяльності розуму і серця за П.Юркевичем.

4. Шляхи осягнення українського світоглядного менталітету за Д.Чижевським.

Лекція 8. Особливості переходу від класичного до некласичного філософствування. Основні напрямки сучасної філософії.

Принципи та ідеали класичної та некласичної західної філософії. Причини переходу від класичного до некласичного філософствування. Своєрідність волюнтаризму А.Шопенгауера та Ф.Ніцше. Розуміння філософствування та екзистенції за С.К'єркегором. Основні тенденції розвитку сучасної західної філософії. Найбільш впливові напрямки сучасної філософії.

Семінар 8. Класичне та некласичне філософствування. Основні напрямки сучасної філософії. - 2 год.

План.

1. Уявлення про класичну та некласичну філософію.

2. Розуміння Волі як ірраціональної першооснови буття за А.Шопенгауером.

3. Основні елементи волюнтаристського світогляду Ф.Ніцше.

4. С.К'єркегором про екзистенцію і три види людського існування.

5. Основні тенденції і напрямки сучасної західної філософії.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Раціоналізм і ірраціоналізм як філософські напрямки.

2. Особливості волюнтаризму А.Шопенгауера.

3. Сутність концепції "волі до влади" Ф.Ніцше.

4. Антропологізм і сцієнтизм як тенденції сучасної західної філософії.

Опрацювання першоджерел.

1. Кьеркегор С. Страх и трепет. - М., 1993.

2. Ницше Ф. Генеалогия морали.//Избранные произведения: В 2 кн. - М., 1991.

3. Шопенгауэр А. Афоризмы и истины. - М., 1999.

Контрольні запитання та завдання.

1. Якими причинами був обумовлений перехід від класичного до некласичного філософствування?

2. Чим волюнтаризм Ніцше відрізнявся від волюнтаризму Шопенгауера?

3. З яких позицій К'єркегор критикував Гегеля?

4. Які сучасні філософські напрямки репрезентують тенденції антропологізму і сцієнтизму?

Змістовий модуль 2

Тема 3. Фундаментальні філософські проблеми.

Лекція 9. Проблема буття.

Філософське розуміння проблеми буття. Уявлення про онтологію як вчення про буття. Історико-філософські варіанти розгляду проблеми буття. Особливості розуміння буття як засади виникнення різних філософських концепцій. Форми буття. Співвідношення категорій "буття", "субстанція", матерія". Функції категорії "матерія" у філософії. Спосіб і форми існування матерії.

Семінар 9. Філософський зміст проблеми буття. - 2 год.

План.

1. Основний зміст буття як філософської категорії.

2. Особливості розуміння і форми буття.

3. Співвідношення категорій "буття", "субстанція", "матерія". Спосіб і форми існування матерії.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Онтологія як вчення про буття.

2. Історико-філософські варіанти розгляду проблеми буття.

3. Функції категорії "матерія" у філософії.

4. Субстратне і діалектичне розуміння матерії.

Контрольні запитання та завдання.

1. Який предмет онтології?

2. В чому полягають розбіжності між філософією буття і філософією свободи?

3. Чи залежить характеристика буття від розуміння його стану?

4. Як діалектичний матеріалізм визначає матерію?

Проблемні теми для обговорення.

1. Чи можлива різна філософська інтерпретація сутності буття?

2. Чи тотожні поняття "матерія" і "матеріальні явища"?

3. Чи може матерія розглядатись як субстанція?

Лекція 10. Проблема свідомості.

Філософський зміст проблеми свідомості та шляхи її розгляду в історії філософії. Основні підходи до пояснення феномену свідомості. Найбільш загальні властивості свідомості. Філософське визначення свідомості та її функції. Свідомість, самосвідомість, мова. Суспільна та індивідуальна свідомість. Феномен ілюзорної свідомості. Свідоме і несвідоме. Концепції несвідомого.

Семінар 10. Філософський зміст проблеми свідомості. - 4 год.

План.

1. Трудність розгляду феномену свідомості та шляхи її дослідження.

2. Зв'язок свідомості, самосвідомості та мови.

3. Суспільна та індивідуальна свідомость.

4. Основні концепції несвідомого.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Філософське визначення свідомості. Функції свідомості.

2. Феномен ілюзорної свідомості.

3. Сутність концепції індивідуального несвідомого З.Фрейда.

4. Характерні риси концепції колективного несвідомого К.Юнга.

Опрацювання першоджерел.

1. Фрейд З. Я и Оно //Избранное. - М., 1989.

2. Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. - М., 1995.

3. Мамардашвили М. Сознание как философская проблема // “ВФ”. - 1990. № 10.

Контрольні запитання та завдання.

1. Необхідна умова появи індивідуальної свідомості. Походження людського "Я".

2. Що таке самосвідомість? Як пов'язані свідомість і мова?

3. Як філософи оцінюють наявність свідомості у людини?

4. Чому суспільна свідомість переважає індивідуальну?

5. Чи можуть люди сприймати свою свідомість як ілюзорну?

6. Що позначають поняття "несвідоме", "лібідо", "архетип"?

Лекція 11. Проблема людини.

Актуальність філософського дослідження людини. Основні філософсько-антропологічні проблеми: природа і сутність людини, антропогенез, сенс життя, смерть і безсмертя, спілкування і розуміння, людина і космос. Поняття про особу. Соціалізація особи. Уявлення про "Я-концепцію". Ціннісні орієнтації, свобода, відповідальність та криза особи в сучасному світі.

Сутність, закони і напрямки розвитку суспільства. Взаємодія суспільства і природи. Синергетичне розуміння суспільства. Історичні типи суспільства. Основний зміст концепції інформаційного суспільства.

Семінар 11. Філософське дослідження людини. - 6 год.

План.

1. Уявлення про філософську антропологію та її проблематику.

2. Сутність основних філософсько-антропологічних проблем.

3. Поняття про особу. Характерні ознаки особи.

4. Особливості та закони соціального розвитку.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Філософське розуміння природи і сутності людини.

2. Сенс життя, смерть і безсмертя людини.

3. Спілкування і розуміння людей як філософська проблема.

4. Свобода і відповідальність особи.

5. Сучасні філософські підходи до усвідомлення суспільства.

Опрацювання першоджерел.

1. Бердяев Н.А. О назначении человека. - М., 1993.

2. Камю А. Бунтующий человек. - М., 1990.

3. Тейяр де Шарден. Феномен человека. - М., 1990.

4. Франк С.Л. Духовные основы общества. - М., 1992.

5. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990.

6. Фромм Э. Бегство от свободы. - М., 1990.

Контрольні запитання та завдання.

1. Яка проблематика філософської антропології?

2. Чому особа неможлива поза свободою? Які межі свободи?

3. Яка структура "Я-концепції"?

4. Яка різниця між утилітарними і неутилітарними цінностями?

5. Чи виділяють певні історичні типи суспільства?

Лекція 12. Пізнання. Наука.

Уявлення про знання і пізнання. Об'єкт і суб'єкт пізнання. Форми пізнання світу. Теорія пізнання, її предмет і метод. Чуттєве і раціональне пізнання. Характерні риси інтуїції. Співвідношення пізнання і розуміння. Проблеми істини у пізнанні.

Поняття про науку та особливості наукового пізнання. Основні види наукового пізнання. Виникнення науки. Принципи інтерналізму і екстерналізму. Періодизація історії науки. Рівні та структура наукового пізнання. Методи наукового пізнання. Сучасні оцінки науки. Поняття про етику науки. Визначення соціокультурних орієнтирів науки.

Семінар 12. Пізнання. Наукове пізнання. - 4 год.

План.

1. Уявлення про знання і пізнання. Теорія пізнання її предмет і метод.

2. Форми чуттєвого і раціонального пізнання. Інтуїція.

3. Проблема істини та її критеріїв.

4. Поняття про науку. Періодизація історії науки.

5. Рівні, структура і методи наукового пізнання.

6. Сучасні оцінки науки. Поняття про етику науки.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Теорія пізнання, її предмет і метод.

2. Проблема істини в пізнанні.

3. Поняття про науку та особливості наукового пізнання.

4. Сучасні соціокультурні орієнтири науки.

Опрацювання першоджерел.

1. Поппер К. Логика и рост научного знания. - М., 1983.

2. Башляр Г. Новый рационализм. - М., 1987.

3. Кун Т. Структура научных революций. - М., 1977.

4. Тулмин Ст. Человеческое понимание. - М., 1984.

Контрольні запитання та завдання.

1. Що таке гносеологія? Який її предмет?

2. Чи характерний для гносеології методологічний плюралізм?

3. Що вважається основним завданням герменевтики?

4. Чи репрезентує історія філософії різні розуміння істини?

5. Що таке метод і методологія?

6. Які питання розробляються етикою науки?

Лекція 13. Культура і цивілізація.

Поняття про культуру і цивілізацію. Матеріальна та духовна культура. Історичні моделі культури та цивілізаційні типи. Співвідношення культури і цивілізації. Сутність інформаційно-семіотичної концепції культури. Загальне уявлення про сучасну філософію культури. Передумови, прояви та проблема подолання кризи сучасної культури.

Семінар 13. Філософський розгляд культури і цивілізації. - 2 год.

План.

1. Уявлення про культуру і цивілізацію. Моделі культури і типи цивілізацій.

2. Особливості сучасної культурної кризи. Проблеми її подолання.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка рефератів з наведених тем:

1. Філософське розуміння культури і цивілізації.

2. Матеріальна та духовна культура.

3. Співвідношення культури і цивілізації.

4. Сутність інформаційно-семіотичної концепції культури.

Опрацювання першоджерел.

1. Бердяев Н.А. Смысл истории. - М., 1990.

2. Тойнби А. Постижение истории. - М., 1991.

3. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992.

4. Хейзинга Й. Homo Ludens. - М., 1992.

Контрольні запитання та завдання.

1. Як історично змінювалися уявлення про культуру?

2. Якими способами передається культурна спадщина?

3. Спектр уявлення про цивілізацію?

4. На які типи поділяються цивілізації?

5. Що таке "контркультура"? Яке її ставлення до масової культури?

6. Яка визначальна причина кризи сучасної культури?

Перелік питань які виносяться на іспит.

1. Сутність та призначення світогляду. Його форми і рівні.

2. Структурні елементи світогляду: знання, переконання, ціннісні орієнтації, ідеали, воля.

3. Історичні типи світогляду. Міфологічний світогляд.

4. Специфіка релігійного світогляду

5. Первинне розуміння філософії. Духовні та соціальні чинники її становлення.

6. Предмет і проблеми філософії.

7. Філософські категорії, учення, школи, течії, напрямки.

8. Співвідношення світогляду і філософії. Основні світоглядні орієнтації людини.

9. Зміст понять: ідеалізм, матеріалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, агностицизм, діалектика, метафізика.

10. Особливості сучасного розуміння філософії.

11. Культурно-історичні передумови виникнення філософії.

12-Особливості розвитку і проблематика давньоіндійської філософії.

13. Характерні риси давньокитайської філософії. Розбіжності конфуціанства і даосизму.

14. Основи періодизації західноєвропейської філософії.

15. Уявлення про сутність і субстанціональні основи речей в античній натурфілософії.

16. Підходи до розуміння сутності людини у софістів і Сократа. 17. Своєрідність синтезу філософського знання в ученнях Платона і Арістотеля.

18. Етичні уявлення епікурейців і стоїків.

19. Особливості і основні етапи середньовічної філософії.

20. Проблеми співвідношення розуму і віри, загального і одиничного (номіналізм і реалізм) в середньовічній філософії.

21.Антропологічні та натурфілософські ідеї епохи Відродження.

22.Розбіжності гносеологічних уявлень сенсуалізму і раціоналізму в філософії Нового часу.

23. Філософія Просвітництва: зміст теорії природнього права і суспільного договору.

24. Новина гносеологічних і етичних уявлень Канта.

25.Своєрідність гегелевської діалектики.

26. Антропологічний характер філософії Л.Фейєрбаха.

27. Базові положення марксистської філософії.

28. Особливості переходу від класичного до некласичного етапу розвитку західної філософії.

29. Ірраціоналізм XIX ст.: ключові філософські ідеї Шопенгауера, Ніцше, К'єркегора.

30. Основні тенденції і напрямки західної філософії XX ст.

31. Філософські погляди Г, Сковороди ("концепція трьох світів", екзистенціальність, антеїзм, кордоцентризм).

32. Сутність концепції "філософії серця" П.Юркевича.

33. Основні риси українського світоглядного менталітету (Д. Чижевський).

34. Характерні проблеми російської філософії кін. XIX - поч. XX ст.

35. Філософський смисл проблеми буття.

36. Особливості розуміння буття як основа виникнення різних філософських концепцій. Форми буття.

37. Співвідношення категорій "буття", "субстанція", "матерія".

38. Філософський зміст проблеми свідомості.

39. Взаємозв'язок свідомості, самосвідомості, мови.

40. Суспільна та індивідуальна свідомість.

41 .Феномен ілюзорної свідомості.

42. Свідоме і несвідоме. Розуміння несвідомого в концепціях Фрейда і Юнга.

43. Актуальність філософського дослідження людини.

44. Питання про місце людини в світі як філософська проблема.

45. Природа і сутність людини.

46. Проблема походження людини (антропогенез).

47. Проблема сенсу життя, смерті і безсмертя людини.

48. Спілкування і розуміння людей як філософсько-антропологічна проблема.

49. Проблема співвідношення людини і Космосу в історії філософської думки.

50. Поняття про особу. Характерні ознаки особи.

51. Свобода і криза особи в сучасному світі.

52. Особливості і закони соціального розвитку.

53. Основний зміст концепції інформаційного суспільства.

54. Уявлення про знання і пізнання. Теорія пізнання, її предмет і метод.

55.Форми чуттєвого і раціонального пізнання. Співвідношення пізнання і розуміння.

56. Проблема істини та її критеріїв.

57. Поняття про науку. Періодизація історії науки.

58. Рівні наукового пізнання. Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.

59. Основні групи методів наукового пізнання.

60. Сучасні оцінки науки (сцієнтизм та антисцієнтизм). Поняття про "етику науки".

61. Поняття про культуру. Історичні моделі культури.

62. Уявлення про цивілізацію. Типи цивілізацій.

63. Криза культури і особливості сучасної цивілізації.

Рекомендована література для змістовного модуля 1.

Підручники, навчальні посібники і словники.

1. Вступ до філософії / За ред.. Л.М. Нікітіна. – К., 2008.

2. Історія філософії / Заг.ред. І.В.Бичко. – К., 2002.

3. Касьян В.Л. Філософія. – К., 2004.

4. Орлов С.В. История философии. - СПб., 2006.

5. Радугин А.А. Философия. Курс лекций. М.,1995.

6. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.

7. Хрестоматия по философии. – Ростов/Дон, 2002.

Додаткові джерела.

1. Августин Аврелий. Исповедь. - М., 1992.

2. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4т., Т1. - М., 1975.

3. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. - М., 1989.

4. Декарт Р. Правила для руководства ума. Рассуждения о методе. Первоначала философии. // Соч.: В 2-х т. Т2 - М., 1989.

5. Сковорода Григорій. Повне зібрання творів: У 2т. - К., 1973.

6. Степин В.С. Эпоха перемен и сценарии будущего. - М., 1996.

7. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. //Соч.: В 2т. - М., 1991.

8. Хайдеггер М. Что такое философия//Вопр. философии. - 1993. №7.

Рекомендована література для змістовного модуля 2.

Підручники, навчальні посібники і словники.

1. Канке. Философия. Исторический и систематический курс. - М., 1999.

2. Кармин А.С., Бернацкий Г.Г. Философия. - СПб., 2006.

3. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія. – К., 2005.

4. Охріменко О.Г. Фундаментальні філософські проблеми. - К., 2002.

5. Современный философский словар / Под. Ред. В.Е.Кемерова. – М., 2004

Додаткові джерела.

1. Бердяев Н.А. О назначении человека. - М., 1993.

2. Вокруг Галилея // Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. - М., 1997.

3. Гадамер Х.Г. Истина и метод. - М., 1988.

4. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. - М., 1995.

5. Поппер К. Логика и рост научного знания. - М., 1983.

6. Степин В.С. Теоретическое знание. Структура, историческая эволюция. - М., 2000.

7. Фрейд З. Психология бессознательного. - М.,1989

8. Юнг К.Г. Архетип и символ. - М., 1991.

9. Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. - М., 1995.