КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

Філософський факультет

кафедра філософії та методології науки

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана філософського   факультету  з навчальної роботи

                                                                             ____________________ Комаха Л.Г.

                                               «____»____________2016 року

 

 

РОБОЧА  ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

 

ФІЛОСОФІЯ

 

для студентів факультету радіофізики , електроніки та комп’ютерних систем

спеціальність: 6.04020402 – «прикладна фізика»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2016

 

Робоча програма «Філософія»

для студентівнапряму підготовки040204

спеціальність :

6.04020402 – прикладна фізика.

 «29» серпня  2016 року -   35с.

Розробник: Савинська Інна Володимирівна, кандидат філософських наук, асистент кафедри філософії та методології науки філософського факультету.

 

Робоча програма дисципліни «Філософія» затверджена на засіданні кафедри філософії та методології науки філософського факультету.

 

Протокол № 1 від “29” серпня2016 року

Завідувач кафедри філософії та методології науки

  _____________________            (Добронравова І.С.)

                        (підпис)                            

«_____» ___________ 2016 року

 

 

Схвалено науково - методичною комісією філософського факультету 

Голова науково-методичної комісії ____________________      (Приходько В.В.)

(підпис)                  

Протокол № _____від «_____» _____________2016року

 

 

©Савинська І.В., 2016 рік

©Савинська І.В., 2017 рік

ВСТУП

   Дисципліна «Філософія» є нормативним курсом для студентів факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем,  викладається у І-му семестрі на 2-мукурсі факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем в обсязі – 60 год.(3 кредитів ECTS) зокрема: лекції – 28 год., семінарські заняття – 30 год. у двох групах. У курсі передбачено 1-апідсумкова модульна контрольна робота,колоквіум (або усне опитування), 1 виступ-презентація. Завершується дисципліна – іспитом.

Мета дисципліни – ознайомити студентів зі специфікою філософського знання завдяки проблемному та історико-філософському підходам.

    Завдання:

-         вказати етапи розвитку філософських теорій, дисциплін та розкрити їх зміст;

-         пояснити зв'язок теоретичної та практичної філософії;

-         розтлумачити  основний категоріально-поняттєвий апарат філософії;

-         познайомити із роботою над філософським текстом.

Структура курсу

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

вміти:

-         аналізувати історико-філософський процес;

-         співставляти різні філософські концепції;

-         пояснювати основні поняття епістемології, онтології, етики та ін.;

-         працювати з філософськими тестами, що рекомендуються до курсу;

-         визначати проблемне поле власної дисципліни та влучно формулювати питання;

 

     Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 4, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 5 - 7.

Всього семінарів

ЗМ 1

ЗМ 2

Min. – балів

Max. - бали

Min. – бали

Max. – балів

Усна відповідь (14 сем.)

2

3

2

3

Доповнення

(14 сем.)

1

2

1

2

Виступ-презентація      (1 сем.)

5

10

___

___

Колоквіум

___

___

5

15

Підсумкова модульна контрольна робота  (1 сем.)

___

___

 

5

10

 

Співвідношення форм робіт та балів:

1.           Усна відповідь на семінарських заняттях – 42 бали (3 бали × 14 семінарів);

2.           Колоквіум складається із трьох завдань: складання словника філософських термінів на основі опрацювання філософських текстів (5 балів); історико-філософської прямої (5 балів) та усної відповіді (5 балів). Максимальна оцінка 15 балів.

3.           Презентація з приводу прочитаної книги на вибір із запропонованого списку – 10 балів. Форма проведення: студенти об’єднуються у невеликі групи (по 3-4 особи) та роблять невелику доповідь (15 хв.).

4.           Підсумкова модульна контрольна робота у вигляді тесту – 10 балів.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 35 балів, для допуску на іспит, обов’язковим є написання підсумкової модульної контрольної роботи та складання колоквіуму.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.

     При простому розрахунку отримаємо:

 

Змістовий модуль1

Змістовий модуль2

іспит

Підсумкова оцінка

Мінімум

                  35

25

60

Максимум

                  75

25

100

 

 

     При цьому, кількість балів:

·    1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

·    35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

·    60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

·    65-74  відповідає оцінці «задовільно»;

·    75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

·    85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);      

·    90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

 

Шкала відповідності (за умови іспиту)

 

За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

5

відмінно

85 – 89

4

добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

не задовільно

1 – 34

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1

Філософська пропедевтика. Витоки європейської філософії: Антика, медієвістика та новочасова філософія

 

ТЕМА 1. Вступ до філософії.

ТЕМА 2.Антична філософія: онтологія та гносеологія досократичного та класичного етапу.

ТЕМА 3.Філософія Середніх віків. Формування першої системи освіти.

ТЕМА 4.Новочасова філософія: поява класичного етапу розвитку науки.

 

Змістовний модуль 2

Західноєвропейська філософія. Напрями пізнання сучасної філософії

ТЕМА 5.Німецька класична філософія: експериментально-трансцендентальний метод.

ТЕМА 6.Філософія ХІХ ст.: основні школи.

ТЕМА 7.Варіативність напрямів сучасної філософії. Постмодерний дискурс в філософії та науці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТРУКТУРА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН  ЛЕКЦІЙ  І  СЕМІНАРСЬКИХ  ЗАНЯТЬ

№ п/п

Назва  лекції

Кількість годин

лекції

семінари

С/Р

 

Змістовий модуль 1.  Філософська пропедевтика. Витоки європейської філософії: Антика, медієвістика та новочасова філософія

1

Вступ.

Тема 1  Вступ до філософії

2

2

 

2

Тема 2.  Антична філософія: онтологія та гносеологія досократичного та класичного етапу

4

4

 

3

Тема 3. Філософія Середніх віків. Формування першої системи освіти

4

4

 

4

Тема 4. Новочасова філософія: поява класичного етапу розвитку науки

4

6

 

 

Змістовий модуль 2. Західноєвропейська філософія. Напрями пізнання сучасної філософії

5

Тема 5.  Німецька класична філософія: експериментально-трансцендентальний метод.

 

2

4

 

6

Тема 6.  Філософія ХІХ ст.: основні школи

2

4

 

7

Тема 7.  Варіативність напрямів сучасної філософії. Постмодерний дискурс в філософії та науці.

4

4

 

 

Підсумкова  модульна  контрольна  робота

 

2

 

 

ВСЬОГО

28

30

 

 

 

Загальний обсяг 60год., у тому числі:

Лекцій 28год.

Семінари30 год.

Консулат. – 2 год.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

 

 

Філософська пропедевтика. Витоки європейської філософії: Антика, медієвістика та новочасова філософія

 

ТЕМА 1. Вступ до філософії

Лекція 1. (2 год.)

Філософська пропедевтика. Практична та теоретична філософія. Різноманіття філософських дисциплін: виникнення та предметна сфера: онтологія, гносеологія, етика, естетика, філософія науки, філософія історії, філософія мови тощо. Історія філософії: лінійна концепція часу. Специфіка філософського знання. Проблемний підхід до вивчення філософії. Методологія прочитання філософських текстів.

Семінарське завдання  1 (2 год.)

Пропедевтика

Форма проведення: полілог, обговорення

1.     Філософія та її предмет.

2.     Теоретична та практична філософія. Розподіл філософських дисциплін; генеалогія назв.

3.     Філософське і наукове знання. Чи є філософія наукою?

4.     Сучасні підходи до вивчення філософії. «За»і «проти» викладання філософії на різних факультетах (природничі, технічні, гуманітарні).

 

Література для підготовки:

 

1.     Кант И. Спор факультетов //Собрание сочинений в 8-ми томах. Т. VII.- М.: Чоро, 1994. – С. 57-137.

2.     Мамардашвили М. Как я понимаю философию (беседа)// Вестник высшей школы. - 1989. - № 9. - С.80-87.

3.     Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? / Х. Ортега-и-Гассет. – М.: Наука, 1991. – С. 51-192.

4.     Поппер К. Все люди – философы: Как я понимаю философию – пер. с нем.                  И.З. Шишкова/ Карл Поппер. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – С. 5- 23.

 

   Відео:

1.     «Лица Украины». Философ Андрей Баумейстер. (програма«Лица Украины» на ТВІ).

2.     А.Баумейстер. Как читать философские тексты.

3.     PasticheProject. «Doxa» – філософський серіал (1-3 серія).

 

Акценти підготовки: тези, ключові слова.

 

ТЕМА 2 Антична філософія: онтологія та гносеологія досократичного та класичного етапу

Лекція 2.

Антична філософія: досократичний, класичний та елліністично-римський етапи. Піфагорійський союз. Натурфілософія «фісіологів» та «метафізиків». Онтологія  - поняття ідея за Платоном та теорія пізнання як пригадування. Діалог як стиль написання текстів. Платонова академія – перша навчальна інституція. Аристотель та його «Метафізика». Антична софістика та нтичний гносеологічний ідеал.

Основні школи елліністично-римського періоду: стоїки, скептики, епікурейці, неоплатоніки. «Сім вільних мистецтв».

 

 

 

Семінарське заняття 2 (2 год.)

Антична філософія І

Форма проведення: аналітична робота над текстом, обговорення першоджерела

1.     Антична філософія як спосіб життя.

2.     Фісіологи досократичного періоду: перехід від міфу до логосу:

-         Піфагорійський союз: теорія чисел;

-         Мілетська школа: пошук першопричини буття;

-         Елейська школа: апорії Зенона;

-         Атомісти: поняття «атом»;

3.     Тлумачення поняття «логос» у Геракліта. Робота «Про природу» - першоджерело.

 

Література для підготовки:

1.  П. Адо. Что такое Античная философия? С.13-38.

2.  Шредингер. Каковы же основные особенности?// Природа и греки.

3.  М. Хайдеггер. Гераклит.

4.  Ямвлих. О Пифагоровой жизни.

Першоджерело: Герактіл. Про природу// Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова.– К., 2010. –  С. 82-100.

 

Підручники:

1.Кунцман П.,Буркард Ф.-П.,Видман Ф.Атлас по філософії. -  М. Рыбари, 2002. – 134 с.

2.  Реале и Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. Т1. 2003 – СПБ,. с. 25-53.

Акценти підготовки: конспект першоджерела; формування словничка значень «логосу» за Гераклітом.

Семінарське заняття 3 (1 год.)

Антична філософія ІІ

Форма проведення: обговорення першоджерела завдяки використанню діалектичного методу; полілог.

 

1.     Філософ, «софос», софіст: спільне та відмінне.

2.     Філософування Сократа: «маєвтика», «діалектика», «даймонія», «евдемонія».

3.      Платонова Академія: концепція Пайдеї.

4.     Висока класика: тлумачення «ідеї» за Платоном (ідея Блага).

5.     Приклад діалектичного методу в діалозі Платона «Алківіад І» - першоджерело:

a.                 пошук поняття справедливості завдяки діалектиці;

b.                 розрізнення знання та гадки;

c.                  визначення людини.

Література для підготовки:

1.     Слезак. Т.А. Как читать Платона. С. 34-82; 207-277.

2.     Диллон Д. Наследники Платона. Исселд. Древней Академии. СПБ – 2005. – С. 12-29.

3.     Адо. Что такое Античная философия С. 38-55; 67-89.

4.     Кассен. Б. Эффект софистики.

Першоджерело: Платон. Алкивиад I / Диалоги. - М.: Мысль, 1986. — С.  175-223.(Серия Философское наследие)  т. 98.

Підручники:

1.  Реале и Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. Т1. 2003 – СПБ,. С. 62-68; 77-82.

2.   Кунцман П.,Буркард Ф.-П.,Видман Ф.Атлас по философии. -  М. Рыбари, 2002.

Відео: Роберто Росселини «Сократ».

«Философские этюды». Андрей Баумейстер. Платон.

Акценти підготовки: конспект першоджерела; встановлення відношення між поняттями: справедливість, прекрасне, корисне, благо, добро, мужність, смерть  в діалозі Платона «Алківіад І», формування словничка платонівських понять.

 

 

 

Семінар 3 (1год.)

Антична філософія ІІІ

Форма проведення: обговорення; полілог; критичне осмислення античних «теорій моралі».

1.  Лікей Аристотеля: перипатетика як спосіб викладання.

2.  Чуття та метафізика в теорії пізнання: «суще», «сутність», «форма», «матерія».

3.  Етичні чесноти в контексті Аристотелевої теорії «динаміс-енергея»: «Нікомахова етика» ІІ книга – першоджерело :

-   поняття чеснота;

-  види чеснот та їх походження;

-  здобуття чеснот; пристрасті, здатності, устої;

-  правило міри.

Додаткове питання:

4.  Елліністично-римський період Антики:

 етичні настанови:

a.                  «розумного життя» у стоїцизмі Марка Аврелія та Епіктета;

b.                 «насолоди як відсутності страждання» Епікура;

  пізнавальні методики:

c. «атараксії» скептиків.

 

Підручники:

1.     Коплстон Ф. История философии. Древня Греция и Древний Рим. Т.1. / Пер. с англ. Ю. А. Алакина. – М.: ЗАО Центрполиграф, - 2003. – С. 193-204.

2.     Реале и Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. Т1. 2003 – СПБ,. С. 101-112.

3.     Адо. Что такое Античная философия. – М., 1999. - С. 38-55; 67-89.

Перщоджерело: Аристотель. Нікомахова етика ІІ Книга// Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова.– К., 2010.

 

Література для підготовки (додаткове питання):

1.  Марк Аврелий. Наедине с собой: Размышления / Пер. С. М Роговин. - Рост.кн. изд-во, 1991. - 176 с.

2.  Эпиктет. В чем наше благо? – М.: АСТ, Астрел, 2001. – 352 с.

Акценти підготовки: конспект першоджерела; стисле визначення «формул щастя» етичних концепцій Аристотеля, стоїків, скептиків та епікурейців, формування словничка термінів.

 

ТЕМА 2. Філософія Середніх віків: поява класичного етапу розвитку науки

Лекція 3.

Середні віки: доба християнства та вплив грецької філософії. Патристика та схоластика. Климент Олександрійський, Августин Аврелій, Тома Аквінський – представники різних традицій в середньовічній філософії. Метафізика та теорія пізнання: катафатика та апофатика. Питання часу, проблема взаємовідношення тіла й душі, віри та розуму. Суперечка про універсалії: концептуалізм, номіналізм, реалізм.Перші навчальні заклади Європи:школи та університети. Система навчання. Аристотелізм та неоплатонізм. Пізнє Середньовіччя та доба Відродження. Відновлення Платонової Академії в Кареджі. Доба Відродження.

Семінар 4 (2год.)

Середньовічна філософія І

Патристика

Форма проведення: обговорення першоджерела, робота з текстом, полілог.

 

1.      Пізня Античність або Раннє Середньовіччя:

1.2.         Апологетика, патристика (латинська та візантійська), «гнозис» та гностики.

1.3.         Нікейський символ віри (Symbolum Nicaeum).

2.       Концепція «внутрішньої свідомості» часу Августина Аврелія.

 

Першоджерело:  Августин Аврелій.  Сповідь. Частина XI-XXХІ. Пер. З латини. Ю. Мушак; Післям. С. Здіорука. – К.: Вид-во Соломії Павличко  «Основи», 2008. – С. 220-236.

 

Література для підготовки:

1.     Гайденко П.П. Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. – М.: Прогресс-Традиция, - С. 55-68.

 

Підручники:

1.     Коплстон Ф. История философии в Средние века / Пер. С англ. Ю.А. Алакина. М.: ЗАО Центро–полиграф, 2003. - С. 7-102.

2.     Реале и Антисери. Средневековье // Западная философия от истоков до наших дней. Т.1-2. 2003 – СПБ., - С. 383-399.

3.     Татаркевич Вл. История философии.: Пер. С польс./Пер. В.Н. Квасков. – Пермь: Из-во Перм. у-та, 2000, - С. 268-273.

Відео: LezioniAgostino – лекція А. Баумейстра

Акценти підготовки: конспектпершоджерела,  розгляд поняття «часу» та його модусів, лінійна концепція часу, формування словника термінів.

 

Семінар 5 (2 години)

Середньовічна філософія ІІ

Схоластика (prima)

Форма проведення: аналітична робота над словниковою статтею.

Патристика та схоластика: представники та особливості методів.

1.     Універсалії: «ante rem», «post rem», «in re».

2.     Поява перших середньовічних університетів: історія укладення статутів:

2.1.         Паризький, Болонський, Оксфордський та Кембриджський університети.

2.2.         Чернечі ордені домініканців, францисканців та бенедиктинців. 

2.3.         Quaestionesdisputatae, summa, lectio – раціональність ХІІI ст.

 

Першоджерело: Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Том перший. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. – С. 271-275.

 

Література для підготовки:

1.     Баумейстер А. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. - с. 67-71.

2.     Средневековая философия и цивилизация/Пер. с англ. О.Д. Сидоровой. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2014. – С. 57-87; 126-150. (університети + ордени).

3.     Коплстон Ф. История философии в Средние века / Пер. С англ. Ю.А. Алакина. М.: ЗАО Центро–полиграф, 2003. – С. 121-147; 481-488. (університети).

4.     Честертон Г.К. Святой Франциск Ассизский, Святой Фома Аквинский // Вечный человек. М.: ЭКСМО, 2004. – С. 7-103; 305-411.

Акценти підготовки: упорядкувати словник універсалій,встановити методологію та стиль написання схоластичних текстів.

 

Схоластика (secunda)

Форма проведення: пошук аргументів «pro et contra» щодо «quinque viae» пізнання Бога – схоластичний метод.

 

1.     Quinqueviae – п’ять шляхів пізнання Бога у філософії Томи Аквінського:

1.1.         Метафізичне доведення та «фізичні» аргументи.

1.2.         Застосування аристотелівської метафізики до схоластичної філософії.

2.     Онтологічний доказ буття Бога Ансельма Кентерберійського:

2.1.         Реконструкція онтологічного аргументу.

 

Першоджерело:

 

1.      Фома Аквинский. Сумма теологии / Фома Аквинский ; пер. с лат. А. В. Апполонова. – М.: Издатель Савин С. А., 2007, С. 20-28; (В ІІ ч. / Фома Аквинский; ч. I (вопросы 1-64)).

2.      Ансельм Кентерберійський. Прослогіум//Монологіум. Прослогіум. Пер. з лат.мови Ростислава Паранько, вступна стаття, коментарі А.Баумейстра. Львів: Видавництво УКУ 2012. – С. 173-177.

  Література для підготовки:

1.     Андрій Баумейстер. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. -  С. 188-195.

2.     Аналитический теист. Антология Алвина Платнинга. Сост. Дж. Ф. Сеннет; пер. с англ. К. В. Карпова; науч. ред. В. К. Шохин. Ин-т философии РАН.— М.: Языки славянской культуры, 2014. — С. 113-144.

3.     Баттіста Мондіна. Підручники систематичної філософії: Том 4. Філософія релігії і теодицея/Пер. з італ. Б Завідняка. – Жовква: Місіонер, 2012. –    С. 93-99.

 

Відео:  Философские этюды с Андреем Баумейстром. Средневековая схоластика.

Акценти підготовки: здійснити реконструкцію онтологічного аргументу; спробувати спростувати методологію доказу; поповнити філософський словник поняттями «потенція-акт», першопринцип, субстанція та акциденція тощо.

 

ТЕМА 4. Новочасова філософія: поява класичного етапу розвитку науки

Лекція 4. (2 год.)

    Філософія Нового часу та поява критеріїв науковості. Пошук універсального методу пізнання. Раціоналізм та емпіризм. Чуттєве пізнання Ф. Бекона та Дж. Лока. «Метафізичні розмисли» Р. Декарта та поява суб’єкта пізнання. Поняття «ідея» та «метод» пізнання. Індукція та дедукція. Класифікація наук.

Передумови виникнення німецької класичної філософії. Монізм та плюралізм. Філософія Б. Спінози та  Г. Ляйбніца.

Семінар 6 (2 години)

Новочасова філософія І

Форма проведення: розмисли, аналітична робота з текстом, полілог.

Історія

1.     Гуманізм, відродження, герметизм, Нова академія Платона та скептицизм.

2.     Новий час: чуттєвий досвід, раціоналізм, наука та експеримент.

                                                       Теорія

3.     Френсіс Бекон: велике відновлення наук, «новий органон» та «ідоли пізнання».

4.      «Sienimfallor, sum» Августина та «Cogitoergosum» Декарта – спроба інтерпретації «помилки» та «сумніву»:

4.1.         психофізична проблема: ум та тіло як «композит»;

4.2.         теорія «пасій».

 

 

Першоджерело:

1.     Августин Аврелий. Творения: В 4 т., Т.3: О граде Божием  (Книга ХІ, 26). СПб.: Алетейя; Киев: УЦИММ-Пресс, 1998. – С.498-499.

2.     Рене Декарт. Медитації про першу філософію / Метафізичні медитації//«Медитації Декарта» у дзеркалі сучасних тлумачень. Жан-Марі Бейсад, Жан-Люк  Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун. Пер з фр. і лат. – К.: Дух і Літера, 2014. – С. 115-176. (Медитація І, ІІ).

Література для підготовки:

1.     Юрген Габермас. Філософський дискурс Модерну. Пер. з  нім. В.М.Купліна. Четверта хвиля, 2011. – С. 13-23. (Модерн)

2.                Этьен Жильсон. Декарт в коллеже Ла Флеш. Противник Декарта/Учение Декарта о свободе и теологии//Избранное: христианская философия/пер. с фр. и анг. – М.:РОССПЭН,2004. –  С. 9-22.

3.                Ернест Ґелнер. Розум і культура. – К.: АКТА, 2004. – С. 15-54.

 

Підручники: Реале и Антисери. От Возрождения до Канта// Западная философия от истоков до наших дней, – СПБ., 2002 - С. 22-33; 40-43; 48; (доба Відродження); 84-90; 123-127 (Новий час) 142-152. (Бекон)

 Відео: О.Хома. Декарт, про якого нам час довідатись (І, ІІ частини)

https://www.youtube.com/watch?v=7iwsbsgZ_Sg&nohtml5=False

https://www.youtube.com/watch?v=XILSsDszqXQ

Акценти підготовки: відновити мисленнєвий експеримент Декарта, метод сумніву, сформувати словничок термінів: rescogito, resextensa , mens, substantia, compositum, conscientia дуалізм, монізм, індукція, дедукція, пасія).

 

 

Семінар 7-8 (4 години)

Новий час ІІ

Форма проведення: обговорення першоджерела.

1.     Емпіризм та раціоналізм: дві епістемічні позиції чи нероздільні етапи пізнання?

2.     Роль перцепції та рефлексії в утворенні ідей (за Джоном Локком).

3.     Каузальність, знання та ймовірність (за Девідом Ґюмом):

3.1.         Декарт siveҐ’юм: дві моделі теорія пізнання.

4.     Новочасовий та античний скептицизми.

 

Першоджерела:

1.     Джон Локк.. Опыт о человеческом разумении. Книга IV / Сочинения в 3-х томах, Т.2 (Философское наследие)  / Джон Локк. – М.:Мысль -1985. – С. 3-57.

2.     Девід Ґ’юм. Трактат про людську природу. – Київ: Всесвіт. – 2003. – С. 37-47; 94-97; 109-127; 188-194.

Література:

1.     Панич О. Розвідки з історії скептицизму в британо-американській епістемології / Олексій Панич. – ДонНУ, 2007. – С. 49-55;76-99.

2.   Ернест Ґелнер. Розум і культура. – К.: АКТА, 2004. – С.31-44.

Підручники:

1.     Кунцман П.,Буркард Ф.-П.,Видман Ф.Атлас по філософії. -  М. Рыбари, 2002. – 134 с.

2.   Реале и Антисери. От Возрождения до Канта// Западная философия от истоков до наших дней, – СПБ., 2002 – С. 217-229; 243-255.

 

Акценти підготовки: емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, скептицизм – прояснити поняття. Схематично зобразити процес пізнання: роль чутті, здобуття ідей, уявлень, вражень.

 

Змістовний модуль 2

 

ТЕМА 5. Німецька класична філософія: експериментально-трансцендентальний метод (8 год.)

Лекція 5.

 

        Німецька класична філософія. Трансцендентальна філософія І. Канта. Значення його “коперніканського перевороту” Рівні пізнання: чуттєвість, розсудок, розум. Апріорі та апостеріорі. “Річ сама по собі” та «межі» пізнавальної діяльності. Етика обов’язку: категоричний імператив.

Суб'єктивний ідеалізм І. Фіхте. Філософія як “науковчення”. Вчення про абсолютне “Я”, принцип «тотожності».

Філософська система  Г. Геґеля. Феноменологія духу Геґеля: проблема пізнання та форми свідомості. Філософія права.

К.Маркс та марксизм. «Економічно-філософські рукописи 1844 р.». Вплив та значення марксистської філософії. Зв'язок соціальної філософії Маркса та Гегеля. Романтизм як філософський напрям: Ф.В, Шелінґ.

 

Семінар 9 (2 години)

Німецька класична філософія

Форма проведення: обговорення, тлумачення понять.

1.     Загальна характеристика німецької класичної філософії.

2.     «Що таке Просвітництво?»: приватне та публічне використання розуму.

3.     Теорія пізнання І. Канта:

3.1.         апріорі та апостеріорі.

3.2.         трасцендентальний метод;

3.3.         феномен та ноумен.

4.     Етика «обов’язку» І.Канта:

4.1.         Категоричний та гіпотетичний імперативи.

5.     Система абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Геґеля.

6.     Діалектичний метод, розвиток, становлення.

7.     Абстрактне та конкретне мислення.

Першоджерела:

1.     Кант И. Ответ на вопрос: что такое просвещение? // Соч. в 4-х томах на немецком и русском языках, Т 1. – М.: Издательская фирма АО «Ками». – 1993. – С. 125-149.

2.     Кант И. О мнимом праве лгать из человеколюбия // Трактаты и письма. – М.: Наука, 1980. – С. 292-298.

3.     Г. Гегель. Кто мыслит абстрактно // Г. Гегель. Работы разных лет. В 2-х т. – Т. 1. – М.: Мысль, 1970 (Философское наследие). – С. 389-394.

Підручники:

1.     Кунцман П.,Буркард Ф.-П.,Видман Ф.Атлас по філософії. -  М. Рыбари, 2002. – С. 137-145.

2.     Дж. Реале, Д. Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. – Кн. 4, гл. 3. – Т. 4: От романтизма до наших дней. – СПб.: Петрополис, 1997. – С. 59-107.

3.     Виндельбанд В. . История новой философии в её связи с общей культурой и отдельными науками. В 2-х т. – Т. 2: От Канта до Ницше. – § 68. – М.: Терра – Книжный клуб; Канон-пресс-Ц., 2000 (Канон философии). – С. 321-359; те ж: В. Виндельбанд. От Канта до Ницше: История новой философии в её связи с общей культурой и отдельными науками [в 2-х т. – Т. 2]. – М.: Канон-пресс, Кучково поле, 1998 (Канон философии). – С. 307-342.

Акценти підготовки: додати до словничка нові поняття, надати визначення трансцендентальної філософії, сформувати «формулу» категоричного імперативу; система та філософія, негативне значення абстрактного мислення.

Семінар 10 (2 год.)

Німецька класична філософія

 

8.     Загальна характеристика німецької класичної філософії.

9.     Теорія пізнання І. Канта:

9.1.         апріорі та апостеріорі;

9.2.         трасцендентальний метод;

9.3.         антиномії та паралогізми.

10.                       Етика «обов’язку»І.Канта.

11.                       Що таке Просвітництво за Кантом?

12.                       Система абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Геґеля.

13.                       Діалектичний метод.

14.                       Абстрактне мислення та його характеристика з боку Геґеля.

15.                       Напрям романтизм та його представники.

 

Рекомендована література

 

1.       Виндельбанд В.  История новой философии в её связи с общей культурой и отдельными науками. В 2-х т. – Т. 2: От Канта до Ницше. – § 68. – М.: Терра – Книжный клуб; Канон-пресс-Ц., 2000 (Канон философии). – С. 321-359; то же: В. Виндельбанд. От Канта до Ницше: История новой философии в её связи с общей культурой и отдельными науками [в 2-х т. – Т. 2]. – М.: Канон-пресс, Кучково поле, 1998 (Канон философии). – С. 307-342.

2.       Кант И. Ответ на вопрос: что такое просвещение? // Соч. в 4-х томах на немецком и русском языках, Т 1. – М.: Издательская фирма АО «Ками». – 1993. – С. 125-149.

3.       Кант И. О мнимом праве лгать из человеколюбия // Трактаты и письма. – М.: Наука, 1980. – С. 292-298.

4.       Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 53-176, 313-371, 515-539.

5.       Г. Гегель. Кто мыслит абстрактно // Г. Гегель. Работы разных лет. В 2-х т. – Т. 1. – М.: Мысль, 1970 (Философское наследие). – С. 389-394.

6.       Дж. Реале, Д. Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. – Кн. 4, гл. 3. – Т. 4: От романтизма до наших дней. – СПб.: Петрополис, 1997. – С. 59-107.

7.       Рокмор Т. Гегель. Маркс. Марксизм // Маркс после марксизма: Философия Карла Маркса. М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2011. - С. 30-89.

8.       РьодВ. Шлях філософії ХІХ-ХХ ст. – Київ: Дух і Літера, 2010. – С. 146-149; 173-17-81;263-291.

 

 

Додаткова література

 

1.       Гайденко П. П. . История новоевропейской философии в её связи с наукой. – Гл. 11. – М: Per Se - СПб.: Университетская книга, 2000 (Humanitas). – С. 395-405; гл. 11.

2.       Гулыга А. В. . Гегель. – М.: Молодая гвардия, 1970 (Жизнь замечательных людей). – С. 95-105; 2-ое изд. – М.: Соратник, 1994 (Серия избранных биографий). – С. 91-98.

3.        Коплстон Ф. Ч. От Фихте до Ницше. – Гл. 9-11. – М.: Республика, 2004. – С. 190-285.

 

 

Лекція 6

ТЕМА 6. Філософія ХІХ ст.: основні школи

 

    Натуралістичні течії ХІХ ст. Вплив еволюціоністського підходу на розвиток філософії. Позитивізм: перша та друга хвилі. О.Конт (стадіальна теорія розвитку) Г.Спенсер (синтетична філософія). Поява явища сцієнтизму. Класичний етап розвитку науки та його характеристика.

Неокантіанство (марбурзьке те та баденське)

    Антропологічний напрям у філософії. «Філософія життя»:  А. Шопенгауера (воля та уявлення), Ф. Ніцше (нігілізм, воля до влади, надлюдина). Герменевтична філософія В. Дильтая та інтелектуальна інтуїція А. Бергсона. Концепція філософії історії О. Шпенглера.

 

 

Семінар 11-12 (4 год.)

Напрями філософії ХІХ ст.

 

1.     Позитивна філософія: О.Конт, Г.Спенсер.

2.     «Філософія життя». Тлумачення поняття «життя».

3.     Основні періоди філософії життя Ф.Ніцше.

4.     В.Дильтай та герменевтична філософія.

5.     Роль інтуїції у пізнанні. Філософська позиція А.Бергсона.

6.     Значення історії, культури та цивілізації за О.Шпенглером.

 

Завдання для самостійної роботи (1 год.)

1.     Які основні розбіжності між напрямами раціоналізм та ірраціоналізм?

2.     Що спричинило появу такого філософського напряму як «філософія життя»?

3.     Розкрити роль інтелектуальної інтуїції у пізнанні.

 

 

Рекомендована література

 

1.       Дильтай В. Сущность философии. – М.:»Интрада», 2001. – С. 1-17.

2.       Жаклін Р. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Пер. З фр. В. Шовкун. – К.: Основи, 1998. –С. 11-20.

3.       Ницше Ф. Что аристократично? // Сочинения. В 2-х тт., Т. 1,2. – М.: Мысль, 1990. - С. 717-747.

4.       Ницше Ф. Проблема Сократа // Сочинения. В 2-х тт.. Т. 1,2. – М.: Мысль, 1990. - С.759-765.

5.       Рьод В. Шлях філософії ХІХ-ХХ ст. – Київ: Дух і Літера, 2010. – С. 37-55; 100-129.

 

Додаткова література

 

1.      Гелнер Е. Розум і культура / пер. З анг. Сергія Савченка. – К.:Акта. – С. 151-171.

2.     Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі / Пер. з нім.                          А. Оношко. – Львів: Літопис, 2002. – С. 5-184.

3.     Шпенглер О. Закат Европы. Очерки мифологии мировой истории: Гештальт и действительность – Освальд Шпенглер; пер. с нем., К.А Свасьяна. – М.: Эксмо, 2006. - С. 296-386.

 

ТЕМА 7.Варіативність напрямів сучасної філософії ХХ ст. Постмодерний дискурс у філософії та науці

 

Лекція 7

 

Філософські аспекти вчення З. Фройда і неофройдизму (Е .Фромм, К.-Г. Юнґ). Філософська антропологія М. Шелера, Г. Плеснера та А. Гелена.Екзистенціалізм. Феноменологія: критика психологізму, ідеал строгої наукової філософії, поняття «життєсвіт».

Філософські концепції К. Ясперса,  Ж.-П. Сартра,  А. Камю, Г. Марселя.

Філософія мови (Л. Вітгенштайн) та логічний позитивізм (Віденське коло). Поняття «факт» та роль логічного пізнання у філософії та математиці. Прагматична філософія (В. Джеймс, Р.Рорті).

   Структуралізм та поняття тексту (Ж. Дерріда). «Археологія знання М. Фуко».

  Сучасний томізм та філософська антропологія.

 

Семінар 13-14 (4 год.)

 

1.     Антропологічний, онтологічний та лінгвістичний повороти в філософії.

2.     Фройдизм та неофройдизм. Структура людської психіки за Фройдом.

3.     Філософська антропологія та підходи до вивчення людського буття.

4.     Екзистенційна філософія. Представники та короткий огляд концепцій.

5.     Філософія мови Л. Вітгенштайна.

6.     Прагматизм В. Джеймса.

7.     Позитивізм та логічний позитивізм.

8.     Структуралізм та постмодерний дискурс.

9.     Неосхоластика та сучасний томізм.

 

Рекомендована література

 

1.     Джеймс В. Прагматизм. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2000. – 144 с.

2.     Джеймс С. Церковь и постмодернизм. Как найти место в церкви Лиотару, Фуко и Деррида? – Черкассы: Коллоквиум, 2012. – 214 с.

3.     Жаклін Р. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Пер. З фр.                     В. Шовкун. – К.: Основи, 1998. – 669 с.

4.     Крафт В. Венский кружок. Возникновение позитивизма. М.: Идея-прес. – С. 36-203.

5.     Лук’янець В., О. Соболь. Філософський постмодерн.Навчальний посібник для викладачів, аспірантів, студентів вузів, які спеціалізуються в галузі гуманітарних дисциплін. – К. Абрис, 1998. – 352 с.

6.     Рорті Р. Філософія і дзеркало природи / Річард Рорті // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: навч. посібник ; пер. с англ. В. С. Пазенка. – К.: Ваклер, 1996 – с. 328-358.

7.     Фрейд З. будуще одной иллюзии; пер. В. Бибихина / Сумерки богов. – М.: Издательство политической литературы, 1990. –  С. 94-143.

 

 

Додаткова література

1.        Вітгенштайн Л. Тractatus Logico-Philosophicus. Філософські дослідження. - К.: Основи.311 с.

2.        Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм; пер. Санина А. / Сумерки богов. – М.: Издательство политической литературы, 1990. –  С. 319-345.

3.    Фромм Э. Психоанализ и релігія; пер А. Яковлева /  Сумерки богов. – М.: Издательство политической литературы, 1990. –  С. 143-222.

4.    Камю А. Человек бунтующий / Калигула; пер Ю. Денисов, Ю. Степанов. М.: АСТ, 2003. – С. 5-307.

5.    Маритен Ж. Об истине / Жак Маритен // Избранное: Величие и нищета метафизики ; пер. с франц. Р.  А. Гальцевой. – М. : РОССПЭН, 2004. –                  С. 130-144.

 

 

Література до курсу

 

1.     Абеляр та Елоїза. Листування (Режин Перну. Элоиза и Абеляр. – М.: ЖЗЛ, 2005. – 242 с.).

2.     Адо И. Свободные искусства и философия в античной мысли / Илзетраут Адо // Перевод с французского Е. Ф. Шичалиной . - М.: Греко-латинский кабінет                   Ю.А. Шичалина, 2002.- С. 6-24; 24-64.

3.     Античная философия: Энциклопедический словарь. — М.: Прогресс-Традиция, 2008. — 896 с.

4.     Баумейстер А. Біля джерел мислення і буття. Вибрані філософські етюди. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. – С. 413-420; 422-442.

5.     Баумейстер А. Тома Аквінський: вступ до мислення. Бог, буття і пізнання. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. - с. 40-45; 68-71;188-195.

6.     Баумейстер А. Материалы к словарю античной и средневековой философии / Біля джерел мислення і буття. Вибрані філософські етюди. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. – С. 382-388.

7.     Бурдах К. - Реформация. Ренессанс. Гуманизм / Пер. с нем. М.И.Левина. - М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004 – 208 с.

8.     Бэкон Ф. Великое восстановление наук. Соч. В 2 т, Т1. –М.: Мысль, 1971 – С. 57-84.

9.     Вазари Дж. Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев,
ваятелей и зодчих. Полное издание в одном томе /
Пер. с итал. - М.: «Издательство АЛЬФА-КНИГА», 2008. – 1278 с.

10.           Вітгенштайн Л. Тractatus Logico-Philosophicus. Філософські дослідження. - К.: Основи.311 с.

11.           Вернан Ж.П. Происхождение древнегреческой мысли. - Прогресс, Москва 1988. – 224.

12.           Виндельбанд В. . История новой философии в её связи с общей культурой и отдельными науками. В 2-х т. – Т. 2: От Канта до Ницше. – § 68. – М.: Терра – Книжный клуб; Канон-пресс-Ц., 2000 (Канон философии). – С. 321-359; то же: В. Виндельбанд. От Канта до Ницше: История новой философии в её связи с общей культурой и отдельными науками [в 2-х т. – Т. 2]. – М.: Канон-пресс, Кучково поле, 1998 (Канон философии). – С. 307-342.

13.           Гайденко П. П. . История новоевропейской философии в её связи с наукой. – Гл. 11. – М: Per Se - СПб.: Университетская книга, 2000 (Humanitas). – С. 395-405; гл. 11.

14.           Гегель Г.В.Ф. Кто мыслит абстрактно // Г. Гегель. Работы разных лет. В 2-х т. – Т. 1. – М.: Мысль, 1970 (Философское наследие). – С. 389-394.

15.           Гелнер Е. Розум і культура / пер. З анг. Сергія Савченка. – К.:Акта. – С. 151-171.

16.           Гарэн Є.  Проблемы итальянского Возрождения /  Эудженио Гарэн. – М.: Прогресс, 1986. – 400 с.

17.           Джеймс В. Прагматизм. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2000. – 144 с.

18.           Гільдебранд Д. фон. Що таке філософія? / Пер. З англ.. Ю. Підлісний. – Львів: Колесо, 2008 – 244 с.

19.           Гулыга А. В. . Гегель. – М.: Молодая гвардия, 1970 (Жизнь замечательных людей). – С. 95-105; 2-ое изд. – М.: Соратник, 1994 (Серия избранных биографий). – С. 91-98.

20.           Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – С. 13-60, 123-182.

21.           Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Декарт Р. Соч.: В 2-х томах. – Т.1 – М.: Мысль, 1989. – С. С. 250-296.

22.           Декарт Р. Метафізичні розмисли / пер. З фр. Зої Борисюк та Олега Жупанського / Рене Декарт. – К.: ЮНІВЕРС, 2000. – С. 22-34.

23.           Дильтай В. Сущность философии. – М.:»Интрада», 2001. – С. 1-17.

24.           Джеймс С. Церковь и постмодернизм. Как найти место в церкви Лиотару, Фуко и Деррида? – Черкассы: Коллоквиум, 2012. – 214 с.

25.           Еразм Роттердамський Похвала Глупоті. Домашні бесіди / Перекл. з латини В. Литвинова, Й. Кобова. – К.: Основи, 1993. – С. 13-106.

26.           Історія української культури: Зб. матеріалів і документів / Упоряд. Б.І. Білик та ін. – К.: Вища шк., 2000.–  607 с.

27.           Камю А. Человек бунтующий / Калигула; пер Ю. Денисов, Ю. Степанов. М.: АСТ, 2003. – С. 5-307

28.      Кант И. Спор факультетов.Собрание сочинений в 8-ми томах. Т. VII.- М.: Чоро, 1994. – С. 57-137.

29.           Кант И. О мнимом праве лгать из человеколюбия // Трактаты и письма. – М.: Наука, 1980. – С. 292-298.

30.           Кант И. Ответ на вопрос: что такое просвещение? // Соч. в 4-х томах на немецком и русском языках, Т 1. – М.: Издательская фирма АО «Ками». – 1993. – С. 125-149.

31.           Коплстон Ф. История философии. Древня Греция и Древний Рим. Т.1. / Пер. с англ. Ю. А. Алакина. – М.: ЗАО Центр-полиграф, - 2003. – С. 28-81; 158-321.

32.           Крафт В. Венский кружок. Возникновение позитивизма. М.: Идея-прес. – С. 36-203.

33.           Кунцман П. Буркард Ф.-П., Видман Ф. Атлас по філософії. -  М. Рыбари, 2002. – 134 с.

34.           Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 53-176, 313-371, 515-539.

35.           Локк. Дж. Опыт о человеческом разумении. Книга IV / Сочинения в 3-х томах, Т.2 (Философское наследие)  / Джон Локк. – М.:Мысль -1985. – С. 3-57.

36.           Лук’янець В., О. Соболь. Філософський постмодерн.Навчальний посібник для викладачів, аспірантів, студентів вузів, які спеціалізуються в галузі гуманітарних дисциплін. – К. Абрис, 1998. – 352 с.

37.       Мамардашвили М. Лекции по античной философии. – М.: Аграф, 1997. – 320 с.

38.      Мамардашвили М. Как я понимаю философию (беседа)// Вестник высшей школы. - 1989. - № 9. - С.80-87.

39.       Марк Аврелий. Наедине с собой: Размышления / Пер. С. М Роговин. - Рост. кн. изд-во, 1991. - 176 с.

40.           Маритен Ж. Об истине / Жак Маритен // Избранное: Величие и нищета метафизики ; пер. с франц. Р.  А. Гальцевой. – М. : РОССПЭН, 2004. –                  С. 130-144.

41.           Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII века: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1974. – С. 11-270.

42.           Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі / Пер. з нім. А. Оношко. – Львів: Літопис, 2002. – С. 5-184.

43.       Ницше Ф. Что аристократично? // Сочинения. В 2-х тт., Т. 1, 2. – М.: Мысль, 1990. - С. 717-747.

44.           Ницше Ф. Проблема Сократа // Сочинения. В 2-х тт.. Т. 1,2. – М.: Мысль, 1990. - С.759-765.

45.      Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? / Х. Ортега-и-Гассет. – М.: Наука, 1991. – С. 51-192.

46.      Панич О. Розвідки з історії скептицизму в британо-американській епістемології / Олексій Панич. – ДонНУ, 2007. – С. 49-55;76-99.

47.      Платон. Алкивиад I / Диалоги. - М.: Мысль, 1986. — С.  175-223.
(Серия Философское наследие)  т. 98.

48.       Платон. Держава / пер. з давнього. Дзвінки Коваль. – К.: ОСНОВИ, 2000 – С. 139-176.

49.      Поппер К. Все люди – философы: Как я понимаю философию – пер. с нем.                  И.З. Шишкова/ Карл Поппер. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – С. 5- 23.

50.           Перну Р. Элоиза и Абеляр. – М.: ЖЗЛ, 2005. – 242 с.

51.           Петрова О. «Комедія» Данте Аліґ’єрі. Мистецький коментар XIV—XX століть. – К.: Факт, 2004. – 424 с.

52.           Рокмор Т. Гегель. Маркс. Марксизм // Маркс после марксизма: Философия Карла Маркса. М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2011. - С. 30-89.

53.    Рорті Р. Філософія і дзеркало природи / Річард Рорті // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: навч. посібник ; пер. с англ. В. С. Пазенка. – К.: Ваклер, 1996 – с. 328-358.

54.           Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Пер. З фр.                     В. Шовкун. – К.: Основи, 1998. – С. 11-20.

55.           Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм; пер. Санина А. / Сумерки богов. – М.: Издательство политической литературы, 1990. –  С. 319-345.

56.           Свежавски С. Святой Фома, прочитанный заново / Стефан Свежавски. – Сретенск: МЦИФИ, 2000. С. 17-31; 110-142.

57.           Сковорода Г. Байки харківські / Григорій Сковорода, 2 т., Т 1.  К.: Видавництво «Обереги», 2005. – С. 101-126.

58.           Сковорода Г. Розмова п’яти мандрівників про істинне щастя в житті // Україна: філософський спадок століть. Т 1. - К., 2000. – С. 324-331 .

59.           Татаркевич  В. История философии. Античная и средневековая философия. / Пер. с польского Квасков. - Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 2000. — С.  20-33.

60.           Татаркевич Вл. Философия и ее разделы /  История философии. Античная и средневековая философия. / Пер. с польского Квасков. - Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 2000. — С. 20-24.

61.  Тихолаз А. Г. Філософія в Київській духовній академії // Київ в історії філософії України / В. С. Горський, Я. М. Стратій, А. Г. Тихолаз, М. Л. Ткачук / Анатолій Тихолаз. – К. : Вид. дім «КМ Академія»,  2000. – С. 132–181.

62.           Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей / О.В. Комар, А.А. Кравчук, О.В. Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова.– К., 2010. –  С. 82-100.

63.           Філософія: навч. посіб./ Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін. – 6-те вид., випр.. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 11-22.

64.           Фома Аквинский. Сумма теологии / Фома Аквинский ; пер. с лат.                               А. В. Апполонова. – М.: Издатель Савин С. А., 2007, С. 20-28; (В ІІ ч. / Фома Аквинский; ч. I (вопросы 1-64).

65.           Фрейд З. будуще одной иллюзии; пер. В. Бибихина / Сумерки богов. – М.: Издательство политической литературы, 1990. –  С. 94-143.

66.           Фромм Э. Психоанализ и релігія; пер А. Яковлева /  Сумерки богов. – М.: Издательство политической литературы, 1990. –  С. 143-222.

67.       Хесле В. Гении философии Нового времени. – М.: Наука, 1992. – С.76—122.

68.           Честертон Г.К. Святой Франциск Ассизский // Вечный человек. М.: ЭКСМО, 2004. – С. 7-103.

69.           Честертон Г.К. Святой Фома Аквинский// Вечный человек. М.: ЭКСМО, 2004. – С. 305-411.

70.       Шичалин Ю.А. Статус науки в орфико-пифагорейских кругах. // Философско-религиозные истоки науки. - М., 1997. - С.12-44.

71.           Шпенглер О. Закат Европы. Очерки мифологии мировой истории: Гештальт и действительность – Освальд Шпенглер; пер. с нем.,                                             К.А Свасьяна. – М.: Эксмо, 2006. - С. 296-386.

72.      Эпиктет. В чем наше благо? – М.: АСТ, Астрел, 2001. – 352 с.

 

Разом з тим інтернет-ресурси:

1.      http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html - сайт кафедри філософії та методології науки

2.      http://platonanet.org.ua/load/knigi_po_filosofii/filosofija_nauki_tekhniki/30 - підбірка книг із філософії науки та техніки

3.      http://ihtik.lib.ru/index.html - бібліотека Іхтік. Зібрання фахової літератури з філософії.

4.      http://www.synergetics.org.ua/ - українське синергетичне товариство.

5.      http://www.jstor.org/action/showPublisher?publisherCode=ucpress – англомовне зібрання журналів із філософії науки та філософії геології

6.      Edge.org. – світове співтовариство науковців: статті, розмови, нові досягнення в науці та філософії науки.

 

 

Питання на іспит

1.      Що таке сучасна філософія? Основні напрямки дослідження та їх представники.

2.      Практична та теоретична філософія. Розподіл філософських дисциплін та їх предметів.

3.      Натурфілософські погляди філософів мілетської школи.

4.      Тлумачення поняття «Логос» у Геракліта.

5.      Сократична «софістика». Чи належить філософія Сократа до спадку молодших софістів? Діалектичний метод Сократа.

6.      Вчення про “ідеї” Платона. Міф «про печеру».

7.      Платон: погляди на суспільство та державу. Діалог «Алківіад І».

8.      Діалог Платона «Алківіад І»: основні ідеї та маєвтичний метод Сократа.

9.      Поняття «суще» та «сутність» в «Метафізиці» Аристотеля.

10.  Зв'язок метафізики та фізики в роботах Аристотеля.

11.  Система категорій Аристотеля. Вчення про матерію і форму.

12.  Поняття: «чеснота», «здатність» та «пристрасть» у другій Книзі «Нікомахової етики» Аристотеля.

13.  Елліністично-римський період. Стоїцизм та епікуреїзм.

14.  Загальна характеристика середньовічної філософії, її періодизація.

15.  Патристика, схоластика – періоди Середньовічної філософії. «Онтологічний доказ» Ансельма Кентерберійського за роботою «Прослогіон».

16.  Патристика. Поняття часу в Августина Аврелія.

17.  Схоластика. «Докази» буття Бога Томи Аквінського. Проблема спiввiдношення знання та вiри.

18.  Поняття «універсалія» у середньовічній філософії.

19.  Загальна характеристика філософії Нового часу.

20.  Методологічний сумнів Р.Декарта.

21.  Методологічний сумнів Р.Декарта: поняття «cogito».

22.  Раціоналістичне вчення про метод Р.Декарта, правила методу (робота «Міркування про метод»).

23.  «Cogitoergosum» (ІІ -а « Метафізична медитація» Рене Декарта).

24.  Поняття «вроджені ідеї» Р. Декарта.

25.  Поняття «ідея» в теорії пізнання Р.Декарт та Дж. Локка.

26.  Зв'язок науки та філософії. Доба Нового часу й основні концепції науки.Погляди на релігійне З. Фройда за роботою «Майбутнє однієї ілюзії».

27.  Позитивізм та емпіризм. Пояснити спільне та відмінне, назвати представників.

28.  Порівняти категоричний імператив І. Канта та «золоте правило моральності Конфуція».

29.  Етичне вчення Канта. Категоричний імператив та гіпотетичний.

30.  Розкрити значення поняття «трансцендентальна філософія».

31.  Роботи І. Канта «Що таке Просвітництво?» та Г.В.Ф. Геґеля «Хто мислить абстрактно?»

32.  Основні положення теорії пізнання І.Канта.

33.  Ф. Ніцше та поняття «аристократ».

34.  Категоричний імператив І. Канта (три варіанти формулювання).

35.  Етичне вчення І. Канта за роботою «Про уявне право брехати з людинолюбства».

36.  Актуальні напрями сучасної  філософії .

37.  Теорія пізнання та онтологія, метафізика та натурфілософія. Зв'язок філософських дисциплін.

38.  Пояснити філософські поняття: «трансцендентне», «трансцендентальне», «apriori», «aposteriori», «універсалія», «субстанція», «категоричний імператив». Навести приклади їх вживання філософами. .

39.  Етика, естетика, онтологія. Теоретична та практична філософія.

40.  Основні етапи розвитку позитивної філософії. Робота О.Конта «Дух позитивної філософії».

41.  Прагматизм У. Джеймса. Прагматик та раціоналіст (порівняти поняття).

42.  Ф.Ніцше та «проблема Сократа».

43.  Ф.Ніцше: аналіз уривка «Що таке аристократичне» з роботи «По той бік добра і зла».

44.  Погляди на релігійне З. Фройда за роботою «Майбутнє однієї ілюзії».

45.  Основні ідеї філософської позиції екзистенціалізму.

46.  Екзистенційна філософія та література Ж.-П. Сартра (аналіз твору на вибір).