Робоча програма з курсу «Новітня філософія науки»

для студентів-заочників магістратури

філософського факультету.

І. Філософія науки після глобальної наукової революції 70 –90х років

ХХ століття. Філософські засади і методологічні норми постнекласичної науки.

1.1. Сучасна глобальна наукова революція і становлення постнекласичного типу раціональності.

Становлення постнекласичного типу наукової раціональності. Складні системи, що самоорганізуються – предмет постнекласичної науки. Осмислення сучасної наукової революції як становлення постнекласичної науки (В.С.Стьопін Складність, темпоральність, цілісність - риси нового світобачення (за І.Пригожиним). Віднайдення філософських засад для нової наукової картини світу. Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації. Філософська інтерпретація і світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів. Світи і Універсум. Можливий, віртуальний і дійсний модуси буття. Проблема незворотності часу в нелінійній фізиці.

1.2 Філософські засади сучасної наукової картини світу: цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітного у світі; причинність і детермінізм.

Самоорганізація як становлення складного цілого. Типи цілісності складних систем, що самоорганізуються, та їх динамічна стійкість. Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування причини; непередбачуваність причинно визначених процесів в детермінованому хаосі. Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем. Фрактальна геометрія як новий спосіб розуміння багатоманітності.

2 Філософія науки як напрямок світової філософської думки наприкінці ХХ століття.

2.1 Критичне осмислення розвитку філософії науки ХХ століття в 70-80 роках.

Л.Лаудан про неспроможність попередніх концепції філософії науки вирішити обидві загадки науки (і згоду і розбіжності). Критика уявлень про ієрархічну структуру наукових дебатів (фактуальний, методологічний, ціннісний рівні). Проблема механізму оцінки цінностей. Збереження раціоналізму за рахунок визнання інших цінностей науки, крім істини, критика реалізму.

2.2 Проблема раціональності і "реалізм" в філософії науки наприкінці ХХ століття.

Х.Патнем про самоспростовність попередніх концепцій філософії науки. Критика ним метафізичного реалізму і критеріального раціоналізму. Відмінність позиції реалізму в сучасній філософії науки “ від наукового реалізму” 60-х років. Х.Патнем про реалізм «з людським обличчям».

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

  Основна

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І Філософія та методологія науки. Підручник. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2008, 223с.

Добронравова І.С., Білоус Т.М. Комар О.В. Новітня філософія науки. Підручник Київ: «Логос», 2009.  243с.

Добронравова І.С., Білоус Т.М. Комар О.В. Новітня західна філософія науки. Київ: ПАРАПАН, 2008, 215с.

Лаудан Л. Наука и ценности. (Главы из книги.) // Современная философия науки. М., 1994.

Ньютон - Смит В. Рациональность науки. Главы из книги. – В кн. Современная философия науки. Хрестоматия под ред Печенкина А.А. М.: «Наука», 1994. С. 163- 197.

Селларс У. Научный реализм или миролюбивый инструментализм? //

Структура и развитие науки. М., 1978.

Смарт Дж.Дж. Конфликтующие точки зрения по проблеме объяснения. // Структура и развитие науки. М., 1978.

Патнем Х. Как нельзя говорить о значении. // Структура и развитие науки. М., 1978.

Патнем Х. Введение к книге "Реализм и разум" //Современная философия науки. М., 1994.

Патнем Х. Реализм с человеческим лицом. – В кн. Аналитическая философия: становление и развитие. Антология. М.: «Прогресс – Традиция», 1998. С. 466-494.

Патнем Х. Философы и человеческое понимание. (Глава из книги "Реализм и разум") // Современная философия науки. М., 1995.

Стёпин В.С. Наука и ценности техногенной цивилизации. // Вопросы философии, №10, 1989.

Мамардашвили М. Классический и неклассический идеалы рациональности.

М., 1994 (Второе, исправленное издание. Первое - 1984, Тбилиси).

 

Додаткова

Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня західна філософія науки. Підручник. — К.: ПАРАПАН, 2008, 216с.

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления., Киев, 1990. Див. на сайті: http://www.synergetic.org.ua

Порус В.Н. Системный смысл понятия "научная рациональность". Корабль рациональности между Сциллой абсолютизма и Харибдой релятивизма. // Философская и социологическая мысль. №1, 1992.

Добронравова И.С. Идеалы и типы научной рациональности. // Философия, наука, цивилизация. – М., 1999 – С. 89-95.

Порус В.Н. Эпистемология: некоторые тенденции. // Вопросы философии.

№2 , 1997.

Добронравова И.С. Философия науки как практическая философия: ситуация постнеклассики и возможность свободы. // «Практична філософія», №1, 2009.

Див. на сайті: http://www.synergetic.org.ua

Добронравова И.С Постнеклассическая рациональность и философские основания синергетической методологии. – В кн. «Постнеклассика», Санкт-Петербург: «Міръ», 2009. С. 296-314. 

Добронравова И.С Постнеклассические практики и деятельность: рефлексивность и ценности.  –  В кн. «Постнеклассические практики: и социлкультурные трансформации», М.: «Макспресс», 2009/ С.17-20.

 

 

 

Питання до іспиту з курсу «Новітня філософія науки»

для магістрантів філософського факультету.

1.         Основні напрямки сучасної наукової революції та становлення постнекласичної науки.

2.         Створення єдиних теорій фундаментальних фізичних взаємодій як основи сучасної космології та фізики елементарних частинок (С.Вайнберг, Л.Лінде).

3.         Синергетика як загальнонаукова дослідницька програма вивчення процесів самоорганізації. (Г.Хакен).

4.         Складність, темпоральність, цілісність - риси нового світобачення (за І.Пригожиним).

5.         Зміна розуміння засад єдності багатоманітності у світі: від структурної до генетичної єдності.

6.         Єдність багатоманітності у світі як генетична єдність. Самоорганізація світу і самоорганізація в світі.

7.         Світ як ціле. Структурна організація матерії в світі як результат його самоорганізації. Філософська інтерпретація і світоглядні наслідки космологічної концепції множинності світів.

8.         Світ як матерія, затримана у своїй особливості. Концепт Універсуму як засіб мислення повноти можливостей існування матерії.

9.         Самоорганізація як становлення складного цілого. Динамічна стійкість складних систем, що самоорганізуються, та типи їх цілісності: цілісність, ціле, тотальне ціле.

10.    Філософські засади фрактальної геометрії як геометрії динамічного хаосу.

11.    Динамічний хаос як єдність порядку і безладу. Конструктивна роль хаосу у становленні багатоманітності складних систем.

12.    Проблеми причинності та детермінізму в нелінійній науці.

13.    Проблеми причинності в постнекласичній науці: ситуації біфуркації як ситуації формування діючої причини (І.Добронравова); непередбачуваність причиново визначених процесів в детермінованому хаосі.

14.    Філософські засади розуміння темпоральності в нелінійній картині світу: незворотність часу та минущість систем, що самоорганізуються.

15.    Зміна предмету нелінійного природознавства: від розкриття незмінної сутності до опису феноменів саморозвитку.

16.    Відмінність позиції реалізму в сучасній філософії науки від наукового реалізму 60-х років..

17.    Нові форми наукового реалізму: «реалізм "з людським обличчям" (Х.Патнем);

18.    Аналіз та оцінка розвитку філософії науки в ХХ столітті Ларрі Лауданом Л.Лаудан про неспроможність попередніх концепції філософії науки вирішити обидві загадки науки (і згоду і розбіжності).

19.    Критика уявлень про ієрархічну структуру наукових дебатів (фактуальний, методологічний, ціннісний рівні). Проблема механізму оцінки цінностей. Збереження раціоналізму за рахунок визнання інших цінностей науки, крім істини, критика реалізму.

20.    Аналіз та оцінка розвитку філософії науки в ХХ столітті Хіларі Патнемом. Самоспростовність попередніх методологічних концепцій (за Х.Патнемом).

21.    Критика інституціоналізованої раціональності. Необхідність перегляду розуміння наукової істини для забезпечення суміщення раціоналізму та реалізму в одній методологічній концепції.

22.    Критика попередніх уявлень про раціональність та істину як умова збереження реалізму та раціоналізму за Х.Патнемом.