КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЇ НАУКИ

Кафедру філософії та методології науки створено у 1962 р. як загальноуніверситетську кафедру філософії природничих факультетів. Згодом кафедра увійшла до структури філософського факультету. У травні 1992 р. кафедра отримала сучасну назву «Кафедра філософії та методології науки».

Першим завідувачем кафедри (1962-1964) був професор О.В.Шугайлін, коло наукових інтересів якого становила філософія природничих наук, математичний апарат теоретичної фізики та його філософське значення, а також історія станов­лення наукового світогляду. Він виявився переконаним при­хильником і провідником наявних на той час тенденцій кардинального перегляду принципового змісту фундаментальних теорій некласичного природознавства з позиції авторитарної ідеології (Проти суб'єктивізму у так званій теорії відносності // Вісник АН УРСР, 1953, №1; «Борьба материализма с идеализмом в квантовой механике». – К., 1963). Переїхавши до Росії, О.В.Шугайлін був професором Ростовського інститу­ту інженерів залізничного транспорту, де видав одну зі своїх останніх праць – «Проблема истины в диалектической и фор­мальной логике» (Ростов-на-Дону, 1987).

У 1964-1987рр. кафедру очолювала професор, академік АН вищої школи України, заслужений працівник культури України, перша жінка – доктор філософських наук в Україні Під науковим керівництвом H.Т.Костюк захищено 2 докторські і 20 кандидатських дисертацій дослідниками з України, Чехії, Польщі, Монголії і В'єтнаму. Будучи автор­кою 150 наукових і науково-методичних праць, зокрема, книги «Космос и жизнь» (К., 1964), індивідуальної моно­графії «Проблема сутності життя. Досвід філософського узагальнення деяких аспектів пізнання живого» (К., 1967), співавтором понад 10 колективних монографій, серед яких «Об'єктивна зумовленість і діалектика інтеграції сучасного наукового знання» (К., 1998), «Интеграция современного научного знания: методологический анализ» (К., 1984), разом з колективом кафедри професор Н.Т.Костюк розробляла проблеми філософії та методології науки, філософії природничих наук. Під керівництвом професора Н.Т.Костюк 1980 року був заснований і видавався часопис «Філософські про­блеми сучасного природознавства». Вона була редактором 60 номерів цього журналу, на сторінках якого друкувалися праці філософів і науковців-дослідників. Пропрацювавши в університеті майже сорок років і отримавши почесні звання «Заслужений працівник культури УРСР», «Відмінник освіти України», медалі «За доблесну працю», «Ветеран праці», «До 1500-річчя Києва», професор Н. Т. Костюк продовжує актив­ну творчу діяльність. Вона була стипендіатом державної стипендії «Видатним діячам освіти», мала звання «Майстер декоративно-прикладного мистецтва» за напрочуд гарні ви­шивані картини, кілька з яких прикрашають читальну залу філософського факультету. Вже будучи на пенсії, Нінель Трохимівна цікавилась справами кафедри, підтримувала зв’язок зі своїми учнями, колишніми і нинішніми членами кафедри, які і провели її в останню путь на 93 році її життя.

У 1987-1997 рр. кафедру очолювала професор Т.Д.Пікашова, коло наукових інтересів якої, як біолога за фахом, було пов'язане з філософією біології та проблемами теоретичного знання («Биология как теоретическая система знания». – К., 1982; «Разрешение проблемы теоретического знания». – К., 1986), з історією науки і техніки («Основи історії науки і техніки / у співавторстві з Л.О.Шашковою». – К., 1997), де висвітлені певні історичні епохи розвитку наукового пізнан­ня, еволюція пізнавальних процесів та їх змісту, зміна місця й призначення науки, її дисциплінарна структура в конкрет­ний історичний період. У 1992-1995 рр. викладачі кафедри працювали в межах міжнародної наукової програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні» (професор Т.Д.Пікашова, доценти Л.О.Шашкова, Ю.В.Джулай, В.Л.Чуйко, В.А.Бугров, А.І.Пипич).

Серед професорсько-викладацького складу кафедри в різ­ні роки були такі видатні науковці, як професори В.С.Лутай, О.І.Кедровський, Л.А.Соловей, О.І.Яценко,  П.С.Дишлевий, доцент В.Ф.Шевцов.

Сьогодні кафедру очолює професор І.С.Добронравова (з 1997 р.), яка досліджує філософію та методологію науки (фізи­ки та синергетики), започаткувавши вивчення філософських та методологічних засад синергетики як одного з визначаль­них напрямів постнекласичної науки, що постає в процесі су­часної глобальної наукової революції. Вона є авторкою індивідуальної монографії «Синергетика: становление нелинейного мышления» та розділів у бага­тьох колективних монографіях, виданих в Україні та за її межами. Також нею опубліковано 80 статей в українських та зарубіжних наукових часописах.  У 2017 році нею видана збірка праць «Практична філософія науки». З 2002 року І.С.Добронравова є президентом Українського синергетичного товариства – національної громадської організації, яка об'єднує науковців та викладачів вищої школи, зацікавлених у вирішенні проблем розвитку людства й модернізації україн­ського суспільства на засадах синергетичної парадигми само­організації – нової методології пізнання й практики. Наукове співробітництво здійснювалось нею в рамках міжнародних про­ектів: проект ІНТАС «Людська діяльність в складному світі» (2001-2003); російсько-українські проекти «Постнекласичні методології: історія, сучасність, перспективи» (2005-2007); «Філософсько-методологічні засади сучасного наукового дослідження», №0106U005253, (2005-2008); «Постнекласичні практики у мінливому світі» (2008-2010). З 2011 року Українське синергетичне товариство, в якому беруть участь і деякі викладачі кафедри, і аспіранти та докторанти професора Добронравової, є колективним членом Міжнародного центру системних досліджень імені Людвига фон Берталанфі, а в 2014 році товариство виступило співорганізатором Міжнародної наукової конференції з системних досліджень  EMCSR-2014:  “Civilisation at the Crossroads: Response and Responsibility of the Systems Sciences”

I.С.Добронравова нагороджена орденом Княгині Ольги III ступеня (2009).

На кафедрі розробляллсь та викладались такі наукові на­прями: філософія і методологія науки; історія філософії науки, філософія техніки; фі­лософські засади постнекласичної науки; новітня філософія науки; світоглядно-методологічні концепції сучасного приро­дознавства; екологія і основи безпеки життєдіяльності; етика науки та біоетика; методологія наукових досліджень, теорія наукового пізнання, методологія та організація наукових досліджень для магістрантів усіх факультетів університету, методика викла­дання філософії у вищій школі, філософські проблеми сучасної науки, філософія (для бакалаврів природничих фа­культетів) філософія науки та іновацій для аспірантів. На кафедрі працюють наукові школи: професора І.С.Добронравової «Філософські засади синергетичної мето­дології міждисциплінарних досліджень»; професора В.Л.Чуйка «Аналіз основоположень методологічних систем»; професора Л.І. Сидоренко «Філософія біології та фізики живого».

Кафедра проводить плідну роботу з підготовки кадрів вищої кваліфікації. За останні роки було підготовлено 7 докторів і 25 кандидатів філософських наук. Всі професори, доценти й асистенти, які нині працюють на кафедрі, були підготовлені в аспірантурі та докторантурі філософського факультету.

Кафедра підтримує наукове співробітництво з наступними науковими установами в Україні та за кордоном: Інститутом філософії ім. Г.С.Сковороди HAH України; Інститутом ви­щої освіти НАПН України; Національним інститутом проблем міжнародної безпеки РНБО України; Вінницьким національ­ним технічним університетом, Дрогобицьким педагогічним університетом ім. І.Я.Франка, Одеським державним універ­ситетом ім.І.І.Мечнікова, Одеським державним медичним уні­верситетом, Сумським державним педагогічним універси­тетом, Чернівецьким національним університетом ім. Юрія Федьковича; Віденським технічним університетом.

Викладачами кафедри підготовлені наступні навчальні видання:«Від витоків до середини XIX століття: короткий довідник з історії філософії» / за ред. Т.Пікашової та В. Чуйка. – К., 1997; Пікашова Т.Д., Шашкова Л О. «Основи історії науки і техніки. Навчальний посібник». – К., 1997.; Сидоренко Л. І. «Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси». – К., 2002; Охріменко О.Г. «Фундаментальні філософські проблеми». — К., 2002; «Історія філософії. Словник». – К., 2005. – 1200 c. (Руденко О.В.); «Новітня західна філософія науки» / І. С. Добронравова, Т. М. Білоус, О. В. Комар. – К, 2008; «Філософія та методоло­гія науки: підручник» /І. С. Добронравова, Л. І. Сидоренко. — К., 2008; Перова О. Є., «Філософські аспекти біоетики : навч. посіб.». — К., 2009; «Новітня філософія науки /І. С. Добронра­вова, Т. М. Білоус, О. В. Комар». – К, 2009, «Філософія: Хрестоматія : навч. посіб. для бакалаврів фізико-математичних та природничих спеціальностей». В 2-х томах / О.В.Комар, А.А.Кравчук, О.В.Руденко та ін.; загальна ред. докт. філософ. н., проф. Добронравова. – К:, 2010; «Основи методологія та організації наукових досліджень: навч. посібник» / за ред. А.Є.Конверського. – К.: Центр учбової літератури, 2010; «Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів» / кол. авторів; за ред. Л.В.Губерського. – Харків: Фоліо, 2013, «Методологія та організація наукових досліджень» – К.: Центр учбової літератури, 2018; «Філософія науки» – К.: Центр учбової літератури, 2018.

За підсумками науково-дослідницької роботи викладачами кафедри опубліковано багато наукових праць. Це наукові стат­ті, що виходили друком в університетських, республіканських і міжнародних виданнях близького і далекого зарубіжжя. Професори кафедри у своєму науковому здобутку мають наступ­ні відомі за межами України монографії: Добронравова И.С. «Синергетика: становление нелинейного мышления». – К., 1990; Сидоренко Л.И. «Философский анализ развития и пер­спектив биотехнических исследований». – К, 1987; Чуйко В.Л. «Рефлексія основоположень методології філософії науки». – К., 2000; Чуйко В.Л. «Когнітивізм як об'єкт когітології». – Ніжин, 2007. Професор І.С.Добронравова була головним редактором таких видань, як "Science of Self-Organisation and Self-Organisation of Science". – K., 2004; «Культурний контекст соціальної самоорганізації : зб. наук, праць». – К., 2006.

Останнім часом ними були видані такі розділи колективних монографій:  Філософія та політологія у структурі сучасного соціогуманітарного знання (теоретичні та методологічні аспекти) : монографія / Л.В. Губерський,  А.Є. Конверський, В.А. Бугров та ін.: К. : Видавничо поліграфічний центр «Київський унів-тет». – 2011. (Чуйко В.Л.); Синергетическая перспектива концептуализации постнеклассических практик //   Постнеклассические практики: опыт концептуализации: Коллективная монография/ Под общ. ред. В.И.Аршинова и О.Н.Астафьевой. – СПб.: Издательский дом «Міръ». – 2012. Conceptual Foundations for Application of Cognitive Technologies to Education – in Cognitive Technologies to Education. Sumy: University book. 2018, 199 p.,  pp 21-33. Сложность как процесс -- В кн. «Синергетическая парадигма».  Москва: «Прогресс-Традиция», 2011. 495с. С. 149-155. 

     Дескриптивність нелінійного теоретичного знання . – в кн. Людина в складному світі». Суми: Університетська книга, 2017.  357с. С. 177-198  Постнеклассическое знание как процесс. Наука и социальная картина мира  (Коллективная монография к 80-летию академика В.С.Степина) М.: Альфа-М, 2014, 767с. С. 493-504 Нелинейное и сложное мышление. – В кн..Философия мышления. Одесса: «Печатный дом», 2013. 442с. С. 91-104.

(Добронравова И. С.).

Викладачі та аспіранти і докторанти кафедри постійно беруть участь у наукових кон­ференціях в Україні та за її межами. Ними було прочитано за­галом понад 600 доповідей на різних наукових форумах, регулярно організується робота секції з філософії та методології науки на Днях науки філософського факультету та разом з Українським синергетичним товариством в межах цих конференцій щорічно проводяться круглі столи з актуальних методологічних проблем сучасної науки,на яких виступають провідні українські та зарубіжні науковці.

Сьогодні на кафедрі філософії та методології науки працюють:

• завідувач кафедри, доктор філософських наук, професор І.С.Добронравова;

• доктор філософських наук, професор Л.І.Сидоренко;

• доктор філософських наук, професор В.Л.Чуйко;

• кандидат філософських наук, доцент Т.М.Білоус;

• кандидат філософських наук, доцент О.В.Комар;

• кандидат філософських наук, доцент А.А.Кравчук;

• кандидат філософських наук, доцент Ю.В.Павлов;

• кандидат філософських наук, доцент С.П.Петрущенков;

• кандидат філософських наук, доцент О.В.Руденко;

• кандидат філософських наук, доцент І.В.Савинська;

• кандидат філософських наук, доцент Я.М.Чайка;

• кандидат філософських наук, асистент В.В.Загороднюк.