КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЇ НАУКИ
Павлов Ю.В.
Навчально-методичний комплекс дисципліни
“Філософія” (філософія, логіка, етика, естетика)
для студентів географічного факультету
Схвалено
на засіданні кафедри
філософії та методології науки
Протокол № 1
від 29.08.2008 р.
Павлов Ю. В. Навчально-методичний комплекс дисципліни “Філософія” (філософія, логіка, етика, естетика) для студентів географічного факультету – К.: ВАТ ПТІ “Київоргбуд”, 2008. – ... с.
Ю. В. Павлов, канд. філос. наук
Рецензенти: О. В. Комар, канд. філос. наук, доц.
О. Г. Охріменко, канд. філос. наук, доц.
Ó Ю. В. Павлов, 2008
ЗМІСТ
Загальні положення ........................................................................................ 4 – 7
Навчальна програма дисципліни ................................................................... 8 – 18
Плани семінарських занять ............................................................................ 19 – 56
Вимоги до реферату ....................................................................................... 56 – 57
Вимоги до опрацювання першоджерел ....................................................... 57 – 58
Приклад тестового завдання ......................................................................... 58 –
Література ....................................................................................................... 61 –
Питання до іспиту .......................................................................................... 62 –
Філософія як навчальна дисципліна вивчається на географічному факультеті студентами бакалаврату. Структурно вона складається з чотирьох взаємопов'язаних блоків, кожен з яких є самостійною дисципліною: філософії, логіки, етики і естетики. Вирізняючись предметом дослідження, понятійним апаратом, особливостями функціонального характеру, вони належать до одного проблемного поля. Кожна з них по-своєму, під власним кутом зору осмислює відношення “людина-світ”. Базовою у взаємозв'язку цих форм знання виступає філософія. З її лона у різний час вийшли і набули статусу самостійних наук логіка, етика і естетика. Вони були і залишаються філософськими формами знання. Його особливість у тому, що це знання не чуттєво конкретного, а загального, того, що є повторюваним у довкіллі та самій людині.
Філософія як навчальна дисципліна має системний характер. У цій системі логіка, етика і естетика – це розвертання і водночас локалізація філософського осмислення відношення “людина-світ” у контексті його логічних, етичних і естетичних вимірів. Програма дисципліни побудована так, щоб студенти могли усвідомити не лише специфіку виділених форм знання, а й їх внутрішній взаємозв'язок, спільність методологічних засад, базової проблематики і підходів в її осмисленні. Оскільки дисципліна має системний характер, то її специфіка проявляється, передусім, в предметах дисциплін, що входять до неї на правах змістовних блоків – філософії, логіки, етики, естетики.
Філософія вивчає відношення “людина-світ”. Логіка – закони і форми мислення. Предметом етики є мораль. Естетика досліджує чуттєву культуру людини. В рамках філософії як навчальної дисципліни, що інтегрує в собі вищеназвані форми знання, здійснюється осмислення граничних основ буття світу і людини, форм співвідношення матерії і свідомості, законів і форм мислення, етичного і естетичного аспектів світогляду.
Мета викладання дисципліни – ознайомлення студентів зі специфікою світоглядного освоєння людиною дійсності, історією виникнення і розвитку філософії, логіки, етики і естетики, провідними течіями, основними проблемами і понятійним апаратом цих форм знання; формування і розвиток у них теоретичного мислення, здатності застосовувати отримані знання на практиці.
Завдання дисципліни:
- показати місце і роль соціогуманітарного знання у житті людини і суспільства;
- виділити особливості пізнавального і ціннісного ставлення людини до світу;
- розкрити зміст і еволюцію базових положень філософії, логіки, етики, естетики;
- показати особливості і роль методології у пізнавальній і практичній діяльності людини;
- формувати вміння застосовувати світоглядне знання на практиці, особливо у сфері суспільних відносин;
- вчити студентів мислити творчо, конструктивно, ефективно використовувати суб'єктивний потенціал і можливості об'єктивної дійсності.
Як результат вивчення дисципліни, студенти мають
знати:
-специфіку методології пізнавального і ціннісного освоєння людиною дійсності;
- змістовне поле, основні етапи розвитку і проблематику філософії, логіки, етики, естетики;
- понятійний апарат цих форм знання;
-місце і роль філософії, логіки, етики і естетики в суспільстві, їх основні функції.
вміти:
- оперувати понятійним апаратом філософії, логіки, етики, естетики;
- порівнювати світоглядні парадигми, ідеологічні і релігійні конструкції, етичні
та естетичні концепції, виділяти їх сильні і слабкі сторони;
- застосовувати отримані знання при аналізі і оцінці суспільних процесів, діяльності соціальних суб'єктів;
- оперувати законами і формами правильного мислення, аргументовано спростовувати хибні докази в процесі спілкування;
- обґрунтовувати і відстоювати власну світоглядну і життєву позиції;
- самостійно опрацьовувати філософські тексти, здійснювати їх критичний аналіз.
З метою забезпечення належної ефективності викладання і засвоєння студентами навчальної дисципліни “Філософія” (філософія, логіка, етика, естетика), слідуючи логіці функціонування знання, її змістовне поле поділене на три взаємопов'язані блоки – модулі, що розрізняються проблематикою і темами.
МОДУЛЬ 1. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ |
|
1. |
Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини. |
2. |
Антична філософія. |
3. |
Філософія європейського Середньовіччя і епохи Відродження. |
4. |
Філософія Нового часу. |
5. |
Німецька класична філософія. |
6. |
Некласична європейська філософія. |
7. |
Філософська думка в Україні. |
МОДУЛЬ 2. ТЕОРЕТИЧНА ФІЛОСОФІЯ |
|
8. |
Буття як філософська проблема. |
9. |
Свідомість як відображення і діяльність. |
10. |
Проблема людини у філософії. |
11. |
Суспільство: основи філософського аналізу. |
12. |
Проблема пізнання у філософії. |
13. |
Філософія науки. |
МОДУЛЬ 3. ЛОГІКА, ЕТИКА, ЕСТЕТИКА – ФІЛОСОФСЬКІ ФОРМИ ЗНАННЯ |
|
14. |
Логіка як наука. |
15. |
Форми мислення. |
16. |
Закони логіки. |
17. |
Етика – наука про мораль. |
18. |
Основні категорії етики. |
19. |
Естетика – наука про становлення і функціонування чуттєвої культури людини. |
20. |
Основні категорії естетики. |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
МОДУЛЬ 1. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
Тема 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини
Людина і світ – дві сторони існування дійсності. Основні способи освоєння людиною світу: пізнавальний, практичний, духовно-практичний. Сутність і структура світогляду. Буденний і теоретичний рівні світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський, науковий.
Філософія як світогляд і знання. Філософія і філософування. Специфіка філософського освоєння дійсності. Природа і специфіка філософських категорій. Плюралістичний характер філософії, коло її проблем. Історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання. Матеріалізм, ідеалізм, дуалізм. Гностицизм і агностицизм. Проблема методу у філософії. Діалектика і метафізика. Закони діалектики. Структура філософського знання (історія філософії, онтологія, гносеологія, філософська антропологія, соціальна філософія та ін.). Логіка, етика, естетика як філософські форми знання. Основні історичні етапи розвитку філософії. Класична і некласична філософія.
Зв'язок філософії з наукою, мораллю, мистецтвом. Її місце і роль в житті суспільства і людини. Основні функції філософії. Вплив на формування світоглядної, методологічної і професійної культури студентів.
Тема 2. Антична філософія
Відмінність західного і східного способів філософування. Передумови виникнення і специфіка функціонування античної філософії. Її основні етапи – досократичний, класичний, елліністичний, римський.
Проблема пошуку першоначал буття світу і космоцентризм досократичної філософії (мілетська школа, піфагорійці, елеати, атомісти). Софісти. Філософські погляди Сократа. Зміна предмету філософування. Класична антична філософія. Об'єктивний ідеалізм Платона. Його гносеологія і вчення про державу. Філософська система Арістотеля. Вчення про матерію і форму. Дослідження категорій. Становлення античної діалектики. Елліністична філософія (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм). Римська філософія (неоплатонізм).
Місце античної філософії в історико-філософському процесі і культурній спадщині людства.
Тема 3 . Філософія європейського Середньовіччя і епохи Відродження
Зміна парадигми філософування при переході від Античності до Середньовіччя. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії. Основні етапи її розвитку.
Патристика (східний і західний варіанти). Августин – класик західної патристики. Обґрунтування теоцентризму. Вчення про Бога, природу і людину. Співвідношення душі і тіла, віри і розуму. Концепція історичного процесу і часу.
Середньовічна схоластика. Еволюція змісту терміну “схоластика”. Основні проблеми цього періоду середньовічної філософії. Природа і сутність проблеми універсалій, шляхи її вирішення (реалізм і номіналізм). Філософські і релігійні погляди І. Еріугени, А. Кентерберійського, Росцеліна, П. Абеляра, В. Оккама. Місце і роль у систематизації схоластики і розвитку середньовічної філософії Ф. Аквінського.
Відродження як соціокультурне явище. Антропоцентризм, пантеїзм і гуманізм – основні риси філософії епохи Відродження. Вчення М. Кузанського. Природничонаукові орієнтири філософської думки епохи Відродження (Леонардо да Вінчі, М. Копернік, Дж. Бруно, Г. Галілей). Формування і розвиток соціальної філософії ( Н. Макіавелі, Т. Мор, Т. Кампанелла).
Тема 4. Філософія Нового часу
Зміна соціально-економічних умов буття суспільства в Новий час. Зростання ролі природознавства, його вплив на філософію. Наукова революція XVII ст. І. Ньютон. Натуралістичний і механістичний характер філософії Нового часу.
Проблема методу пізнання – центральна проблема цієї філософії. Філософія Ф. Бекона: критика схоластики, концепція науки, вчення про ідоли розуму, обґрунтування емпірико-індуктивного методу пізнання. Філософія Р. Декарта: розуміння предмету пізнання, концепції сумніву і науки, вчення про дві субстанції, обґрунтування раціоналістично-дедуктивного методу пізнання. Дуалізм методологічних засад філософії Р. Декарта. Емпіризм і раціоналізм як напрями в гносеології. Механіцизм Т. Гобса. Основні ідеї твору “Левіафан”. Сенсуалізм Д. Локка, вчення про “первинні” і “вторинні” якості. Вчення Б. Спінози про субстанцію. Монадологія Г. Ляйбніца. Філософія Б. Паскаля як досвід синтезу науки і віри. Суб'єктивний ідеалізм Дж. Берклі та Д. Юма.
Особливості ідеології та філософії Просвітництва. Проблема буття суспільства, природи і людини в працях французьких мислителів: Вольтера, Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Ж. Ламетрі, Д. Дідро, К. Гельвеція, П. Гольбаха. Німецьке просвітництво ( Г. Лессінг, І. Гердер, І. Гьоте).
Тема 5. Німецька класична філософія
Поняття класичної філософії. Ідейні джерела і соціально-економічні умови формування німецької класичної філософії. Її проблематика. Єдність і суперечливість цієї філософії. Трактування філософії як науки. Німецька класична філософія як квінтесенція філософського раціоналізму.
І. Кант – основоположник німецької класичної філософії. Два періоди творчості мислителя. Сутність його “коперніканського перевороту” в філософії. Дослідження пізнання як процесу: розсудок і розум, апріорні форми пізнання, “річ у собі”, антиномії, роль категорій. Теоретична і практична філософія. Соціально-філософські ідеї. Вчення про категоричний імператив.
Суб'єктивний ідеалізм І. Фіхте. Філософія як “науковчення”. Вчення про абсолютне “Я”, взаємозв'язок суб'єкта і об'єкта, теорії і практики, свободи і необхідності. Об'єктивний ідеалізм Ф. Шеллінга. Принцип “філософії тотожності”. Філософія природи і філософія мистецтва.
Філософська система Г. Гегеля. Основний принцип системи (тотожність мислення і буття) і загальна структура. Теорія діалектики. Суперечливість між методом і системою. Соціально-філософське вчення.
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Критика філософії Г. Гегеля. Концепція сутності християнства. “Етика любові” як філософія перебудови суспільства.
Теоретичні джерела, природничо-наукове підґрунтя і соціально-економічні умови виникнення марксизму і його філософії. Єдність матеріалізму і діалектики, філософської теорії і практики. Відстоювання марксизмом статусу науковості філософії. Діалектичний та історичний матеріалізм як напрями філософії марксизму. Розвиток марксистської філософії В. І. Леніним.
Місце класичної філософії в історико-філософському процесі.
Тема 6. Некласична європейська філософія
Поняття некласичної філософії. Причини її формування. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії. Некласичний раціоналізм. Розмежування і боротьба раціоналізму та ірраціоналізму. Проблема нераціонального (воля, почуття, інтуїція, несвідоме), її дослідження з позицій раціоналізму. Плюралізм некласичної філософії.
Сцієнтистський напрям у філософії. Виникнення і сутність позитивізму. Етапи розвитку позитивістської філософії: “перший” позитивізм (О. Конт, Д. Міль, Г. Спенсер); “другий” позитивізм – емпіріокритицизм (Е. Мах, Р. Авенаріус), його природничо-наукові витоки; “третій” позитивізм – неопозитивізм ( М. Шлік, Р. Карнап).
Антропологічний напрям у філософії. Філософія життя. Абсолютизація ірраціонального у вченні А. Шопенгауера. Світ як воля і уявлення. Філософські погляди Ф. Ніцше (нігілізм, воля до влади, надлюдина). Вчення В. Дільтея та А. Бергсона. Концепція філософії історії О. Шпенглера. Філософські аспекти вчення З. Фрейда і неофрейдизму (Е .Фромм, К.-Г. Юнг). Філософська антропологія М. Шелера і А. Гелена. Екзистенціалізм. Специфіка проблематики, ідейні витоки (С. К'єркегор, Е. Гуссерль). Філософські концепції М. Хайдеггера, К. Ясперса, Ж.-П. Сартра, А. Камю, Г. Марселя. Екзистенційна традиція в українській філософії.
Релігійний напрям у філософії (неотомізм, персоналізм). Пошук нових підходів до трактування класичних проблем – буття природи, суспільства, людини, Бога. Інтерпретація взаємозв'язку релігії і науки.
Тема 7. Філософська думка в Україні
Міфоепічна свідомість праукраїнського етносу (ІХ-ХІ ст.). Антеїзм, кордоцентризм і екзистенційна спрямованість української світоглядної ментальності. Діалогічність києворуської міфоепічної свідомості і візантійського християнства. Філософський характер “Велесової книги”. Роль християнства у ствердженні філософських ідей. Філософська думка Києворуської доби. Філософія XIV-XVI ст.: аріографія, український неоплатонізм, полемісти. Становлення і функціонування професійної філософії у Києво-Могилянській академії.
Г. Сковорода – засновник української класичної філософії. Академічна філософія ХІХ ст. Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, Т. Шевченко, П. Куліш, П. Юркевич). Філософське осмислення мови і національного буття у творчості О. Потебні. Соціальна філософія М. Драгоманова.
Українська філософія першої половини ХХ століття. Філософська позиція І. Франка. Філософські ідеї у творчості Л. Українки і М. Коцюбинського. Екзистенційні пошуки М. Бердяєва, Л. Шестова, В. Зеньковського. Історіософія М. Грушевського. Соціальна філософія В. Винниченка. Концепція ноосфери В. Вернадського. Філософія як ідеологія (М. Міхновський, В. Липинський, Д. Донцов). Розробка філософських проблем Д. Чижевським. Культурно-філософський підйом у 20-х роках ХХ ст.
Філософія українських “шестидесятників”. Творчість П. Копніна. Розробка філософських проблем в Україні в останній чверті ХХ – на початку ХХІ століття.
МОДУЛЬ 2. ТЕОРЕТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Тема 8. Буття як філософська проблема
Буття як існування (наявність) будь-чого. Поняття і категорії – форми (ступені) пізнання буття. Абстрактність змісту категорії “буття”, її місце у філософуванні. Буття, небуття, ніщо. Чому буття має статус проблеми? Її життєві корені та філософський смисл. Відмінність філософського і конкретно-наукового розуміння буття. Онтологія – вчення про буття. Концепції буття в історії філософії.
Співвідношення понять “буття” і “світ”. Світ як сукупна реальність. Буття світу – передумова його єдності. Буття як єдність різноманітного. Сутність та існування. Основні форми буття, їх взаємозв'язок: об'єктивна реальність і реальність суб'єктивна, матерія і свідомість, природа і суспільство та ін. Специфіка людського буття. Проблема його сенсу.
Проблема субстанції. Монізм (матеріалістичний та ідеалістичний), дуалізм і плюралізм як філософські принципи трактування субстанції. Залежність філософських поглядів на субстанцію від рівня розвитку науки.
Матерія як субстанція. Еволюція поглядів на матерію в історії філософії. Філософське і конкретно-наукове розуміння матерії. Основні характеристики матерії.
Рух, простір і час як категоріальні визначення буття. Рух, спокій, розвиток. Форми руху. Прогрес, регрес, колообіг як прояви спрямованості розвитку. Фізичні і суспільні виміри простору і часу.
Тема 9. Свідомість як відображення і діяльність
Свідомість як субстанція і як одна із форм буття. Взаємозв'язок і протилежність свідомості і матерії. Відображення – атрибут матерії. Рівні відображення (нежива природа, жива природа, суспільство) і його форми. Свідомість – вища форма відображення, сутнісна ознака людини. Взаємозв'язок біологічного і соціального у формуванні і розвитку свідомості. Її основні характеристики. Свідомість як сфера ідеального. Механізм функціонування і структура свідомості (свідоме, підсвідоме, несвідоме). Взаємозв'язок чуттєвого і раціонального. Свідомість, мова, символ. Форми психічної активності людини (свідомість, мислення, пам'ять, емоції, воля), їх відмінність від форм психічної активності тварин. Проблема штучного інтелекту.
Еволюція поглядів на природу і сутність свідомості в історії філософії та історії науки.
Свідомість індивідуальна, групова, суспільна. Специфіка їх взаємозв'язку. Особливості взаємодії суспільного буття і суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості (сфери, форми, рівні).
Активний характер свідомості. Випереджаюче відображення. Духовне виробництво як прояв активності свідомості. Феномен творчості.
Тема 10. Проблема людини у філософії
Антропоцентризм філософської рефлексії. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”. Основні концепції походження людини (релігійна, еволюційна, космологічна). Сутність і основні чинники антропосоціогенезу. Діалектика біологічного і соціального в людині. Діяльнісний спосіб її буття. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Проблема самореалізації “Я”. Феномен відчуження. Самоцінність людського життя. Життя, смерть і безсмертя як виміри буття людини у світі. Взаємозв'язок людини, природи і суспільства. Людина і людство. Планетарна спільність долі людства. Відповідальність за його майбутнє. Роль особи в історії.
Філософська антропологія як розділ філософського знання. Специфіка трактування людини у класичній, некласичній і постнекласичній філософії. Проблема гуманізму та шляхи її вирішення в історії філософії.
Тема 11. Суспільство: основи філософського аналізу
Суспільство і природа як синергетичні підсистеми об'єктивної реальності. Природа – умова буття суспільства. Його сутність і основні характеристики. Єдність матеріального і духовного. Поняття суспільних відносин, їх первинний і вторинний рівні. Базис і надбудова. Феномен соціального. Культура як концентрований вираз досягнень суспільства. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства (натуралізм, ідеалізм, матеріалізм).
Виробництво і споживання як сторони функціонування суспільства. Види виробництва, їх діалектика. Спосіб виробництва матеріальних благ, його структура. Сутність, структура, специфіка взаємозв'язку і функціонування продуктивних сил і виробничих відносин.
Джерела і спонукальні сили суспільного розвитку. Взаємозв'язок суб'єктивного і об'єктивного. Розвиток суспільства як природно-історичний процес. Соціальна структура суспільства. Демографічний чинник. Поняття суб'єкта суспільного розвитку. Рід, народність, нація, клас, народ. Специфіка функціонування суспільних законів.
Єдність та багатоманітність історичного процесу. Явище глобалізації. Діалог як спосіб співіснування різних соціальних і культурних систем. Проблема періодизації людської історії (натуралістичний, соціологізаторський, формаційний, цивілізаційний підходи).
Проблема спрямованості суспільного розвитку. Типи соціальної динаміки. Концепції суспільного прогресу, регресу, колообігу, “кінця історії”. Проблема сенсу історії.
Тема 12. Проблема пізнання у філософії
Пізнання як відображення і пізнання як ідеальне конструювання дійсності. Гносеологія і епістемологія – розділи філософії. Види пізнання (буденне, позанаукове, ненаукове, наукове). Процесуальний характер пізнання. Основні філософські парадигми пізнавального процесу (метафізичний матеріалізм, ідеалізм, марксизм, герменевтика). Агностицизм.
Суб'єкт і об'єкт пізнання, особливості їх взаємозв'язку і взаємодії. Об'єкт і предмет пізнання. Рівні пізнання (емпіричний, теоретичний). Форми пізнання (чуттєві, раціональні). Сенсуалізм і раціоналізм.
Поняття методології і методу пізнання. Класифікація пізнавальних методів. Інтуїція.
Істина – мета пізнання. Її основні характеристики. Процесуальність істини. Феномен розуміння. Догматизм і релятивізм. Критерії істини. Істина і правда. Істина, ймовірність, хиба, омана. Специфіка істини у філософії і науці, соціальному пізнанні. Істина як цінність. Основні концепції істини (кореспондентська, когерентна, прагматична, релігійна, постмодерністська).
Тема 13. Філософія науки
Наука – складне соціальне утворення (вид діяльності, форма пізнання та існування знання, соціальний інститут). Філософія і наука: спільне і відмінне. Суб'єкт наукової діяльності. Особливості наукового пізнання. Проблема, ідея, гіпотеза, науковий факт, концепція, теорія як форми пізнання. Доказовий характер, системність і універсальність наукових знань. Мова науки. Її закони. Специфіка філософського осмислення науки. Філософські проблеми науки.
Соціально-практична зумовленість виникнення наукового знання. Основні етапи розвитку науки (класична, некласична, постнекласична). Поняття наукової парадигми. Революції в науці. Диференціація та інтеграція в науці. Проблема класифікації наук: історія і сучасність. Наука фундаментальна і прикладна. Феномен наукової школи.
Наука, техніка, виробництво. Наука і культура. Наука і релігія. Світоглядна і методологічна роль наукової картини світу. Позитивні і негативні наслідки функціонування науки. Соціальна відповідальність вченого.
МОДУЛЬ 3. ЛОГІКА, ЕТИКА, ЕСТЕТИКА – ФІЛОСОФСЬКІ ФОРМИ ЗНАННЯ
Тема 14. Логіка як наука
Варіанти вживання терміну “логіка”. Поняття “мислення”, “абстрактне мислення”, “зміст мислення”, “форма мислення”, “закон мислення”. Істинність думки і правильність міркування. Мислення правильне і неправильне. Роль правильного мислення у пізнанні, функціонуванні знання, спілкуванні. Предмет і метод логіки. Особливості її мови. Філософський характер цієї науки.
Арістотель – основоположник логіки. Історичні етапи розвитку логічного знання. Логіка формальна (традиційна і символічна) та діалектична. Специфіка побудови і функціонування мови в різних логічних системах.
Теоретичне і практичне значення логіки. Її роль у формуванні і розвитку культури мислення.
Тема 15. Форми мислення
Поняття, судження, умовивід – компоненти логічного ряду абстрактного мислення. Їх відмінність від чуттєвих форм відображення (відчуття, сприйняття, уявлення).
Дефініція поняття. Характеристика предмету думки, відображуваного в понятті. Логічні прийоми формування поняття. Його обсяг і зміст. Закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття. Мовні засоби виразу поняття. Види понять. Логічні відношення між поняттями. Логічні операції над поняттями.
Дефініція судження. Мовний зміст виразу судження. Логічна структура судження. Види суджень (прості і складні). Види простих суджень, логічні відношення між ними. Види складних суджень, логічні відношення між ними. Запитання і відповіді. Їх структура і види.
Дефініція умовиводу. Поняття засновку і висновку. Види умовиводів (дедуктивні, індуктивні та умовиводи за аналогією, демонстративні і правдоподібні, безпосередні і опосередковані, силогізми і умовиводи логіки суджень). Логіка конструювання умовиводів.
Роль форм мислення у пізнанні і функціонуванні знання.
Тема 16. Закони логіки
Специфіка законів формальної логіки, їх загальнолюдський характер. Відмінність від законів логіки діалектичної.
Закон тотожності. Закон протиріччя. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави. Логічні помилки, пов'язані з порушенням цих законів. Формально-логічні закони і аргументація. Структура і логіка аргументації.
Роль законів формальної логіки у пізнанні і спілкуванні.
Тема 17. Етика – наука про мораль
Природа, сутність і структура моралі. Мораль і моральність. Відмінність морального і правового регулювання людської життєдіяльності. Загальнолюдське, національне і класове у моралі. Мораль і культура.
Історичний контекст становлення етики. Змістовне поле цієї науки. Основні етапи її розвитку. Сучасний стан буття етичного знання. Органічний взаємозв'язок етики і філософії. Етика і етикет.
Місце і роль етики в системі знань про людину, функціонуванні суспільних відносин, освоєнні людьми природи.
Тема 18. Основні категорії етики
Специфіка етичних категорій. Їх ціннісний і нормативний характер, історична зумовленість змісту. Спільне і відмінне у категорій етики і понять моральної свідомості.
Зміст і функціональне навантаження категорій “добро” і “зло”, “справедливість”, “совість”, “моральний вибір”, “моральний обов'язок”, “гідність”, “честь”, “сенс життя”, “щастя”, “моральний ідеал”.
Проблема освоєння людиною етичного знання і застосування його на практиці. Моральне виховання. Культура поведінки.
Тема 19. Естетика – наука про становлення і функціонування чуттєвої
культури людини
Феномен краси: витоки, чуттєвий характер, спосіб буття. Естетичне і прагматичне. Специфіка естетичного освоєння людиною світу. Естетичні почуття, смак, потреба. Естетична свідомість і художня практика. Мистецтво як результат і процес естетичної діяльності. Види мистецтва.
Естетика як наука. Її органічний зв'язок з філософією і етикою. Основні етапи розвитку естетичного знання. Естетичні проблеми сучасності. Місце і роль естетики в житті людини і суспільства.
Тема 20. Основні категорії естетики
Специфіка естетичних категорій. Історична зумовленість їх змісту. Зміст і функціональне навантаження категорій “прекрасне” і “потворне”, “досконале”, “гармонія”, “трагічне” і “комічне”, “естетичний ідеал”. Естетичні категорії і практика людського буття. Сутність дизайну. Естетичне виховання. Естетична культура.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Навчальний план, відповідно до якого відбувається викладання і вивчення дисципліни “Філософія” (філософія, логіка, етика, естетика) студентами бакалаврату географічного факультету передбачає використання різних форм навчального процесу: лекцій, семінарських занять, самостійної роботи студентів та ін. Кожна з них має специфіку і займає своє особливе місце в освоєнні студентами навчальної дисципліни.
Семінарське заняття, незалежно від того, у якій формі воно проходить – письмова контрольна робота, дискусія, виступ при обговоренні питань, рольова гра тощо – дає можливість студентам проявити свої знання, уточнити те, що складає труднощі для розуміння, вчить виступати перед аудиторією, аргументувати і відстоювати власну позицію. На кожному семінарі для кожного студента принципово важливим є максимально повно показати рівень своєї підготовки, обсяг і глибину знань з відповідної теми. Кредитно-модульна організація навчального процесу, при якій підсумкова оцінка з дисципліни безпосередньо залежить від суми балів, які студент набрав під час її вивчення, кардинально змінює статус семінарського заняття і роль самостійної роботи при підготовці до нього. Саме на семінарах студент, проявляючи знання, працює на підсумкову оцінку. Пропуск хоча б одного з них, або отримання балів, що є меншими за мінімально допустимі, породжує для студента величезні проблеми. Тому так важливо не тільки гарно готуватись до семінарів, а й постійно показувати рівень підготовки.
На семінарські заняття з курсу “Філософія” винесені питання, які акумулюють основні положення змісту цієї навчальної дисципліни. Підготовка до семінару – це, передусім, робота з літературою і конспектом лекцій. До кожного семінарського заняття рекомендується основна і додаткова література. Основна – це підручники, навчальні посібники, енциклопедії, словники. Додаткова – монографії, журнальні статті, брошури. Додаткова література дозволяє глибше і всебічніше осмислити питання і проблеми, що виносяться для обговорення на семінарських заняттях. Оскільки частина рекомендованих джерел витримала не одне видання, різним форматом і в різні роки, особливу увагу слід звертати на рік видання. Крім того, можна користуватись іншими джерелами, якщо в них достатньо повно висвітлені відповідні теми.
Готуючись до семінару, важливо використовувати не один, а декілька підручників, навчальних посібників, словників, статей, тощо. Це дає змогу підійти до розгляду відповідних питань і тем всебічно. Робота з літературою передбачає осмислення прочитаного матеріалу і складання конспекту до кожного питання кожної теми. Завдання не в тому, щоб певні блоки матеріалу з книги перенести у зошит. Важливо зрозуміти суть прочитаного, головне відділити від другорядного, розібратися у визначеннях, усвідомити специфіку підходів і трактувань та бути здатним це аргументовано відтворити усно чи письмово. Потрібно вчитись орієнтуватись у палітрі філософських шкіл, концепцій, напрямів, проводити історичні і логічні паралелі, самостійно робити висновки, переконливо відстоювати власну позицію. Під час усних виступів важливо демонструвати вільне володіння матеріалом, а не просто читати те, що записане у конспекті. Показувати обсяг і глибину знань, вміння критично аналізувати філософські ідеї, погляди, теорії.
***
Під час вивчення дисципліни кожен студент обов'язково готує реферат на одну з тем, які подаються в планах семінарських занять у частині «Завдання для самостійної роботи». Все, що стосується вибору теми і написання реферату, детально представлено в розділі «Вимоги до реферату»
***
Важливою складовою оволодіння студентами навчальною дисципліною є обов'язкове ознайомлення кожного мінімум з двома першоджерелами – текстами, авторами яких є видатні фахівці в галузях філософії, логіки, етики, естетики. Вимоги щодо освоєння студентами цього пласту матеріалу представлені в розділі «Вимоги до опрацювання першоджерел».
Семінар 1. Філософія, коло її проблем, роль в житті суспільства і людини
План
1. Сутність і структура світогляду. Його основні історичні типи.
2. Специфіка філософії як знання і світогляду.
3. Проблема методу у філософії. Історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.
4. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини.
Література
Основна
1. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – С. 7-36.
2. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – С. 18-36.
3. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 8-24.
4. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 9-35.
5. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 11-22.
Додаткова
· Глядков В.А. Философское сознание / В.А. Глядков; Рос. акад. наук. Каф. философии. – М.: Б.и., 1998.
· Келигов М. Ю. Философы о философии. – Ростов н/Дону: Свет, 1995.
· Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – М.: Мысль, 1972.
· Мамардашвили М.К. Введение в философию // Мамардашвили М.К. Необходимость себя. Введение в философию: доклады, статьи, философские заметки / Ю.П. Сенокосов (сост., общ. ред.). – М.: Лабиринт, 1996.
· Рассел Б. Проблемы философии. Пер. с англ. / Общ. ред., послесл. и примеч. А. Ф. Грязнова. – М.: Республика, 2000.
· Яковенко Б. В. Что такое философия // Мощь философии. – СПб.: Наука, 2000.
Питання для самоконтролю
1. Чим світогляд відрізняється від знання?
2. Причини виникнення філософії.
3. Сутність і основні види філософування.
4. Співвідношення філософії і науки.
5. Основні функції філософії.
Теми рефератів
1. Сутність і основні функції світогляду.
2. Міфологічний і релігійний світогляди.
3. Специфіка філософського освоєння дійсності.
4. Основні закони діалектики.
5. Структура філософії.
Опрацювання першоджерел
v Виндельбанд В. Что такое философия // Виндельбанд В. Избранное: Дух и
история / Пер. с нем. – М.: Юристъ, 1995.
v Маритен Ж. Философ в мире. – М.: Высшая школа, 1994.
v Ортега-и-Гассет X. Что такое философия? – М.: Наука, 1991. – С. 51-192.
v Рассел Б. Что такое философия? // Бертран Рассел. Искусство мыслить / Общ. ред., сост. и предисл. О.А. Назаровой; [Пер. с англ. Козловой Е.Н. и др.]. – М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999.
v Хайдеггер М. Что такое философия? // Вопросы философии. – 1993. – № 8.
Семінар 2. Антична філософія
План
1. Передумови виникнення і специфіка функціонування античної філософії.
2. Досократичний етап античної філософії.
3. Висока класика античності (Сократ, Платон, Арістотель).
4. Основні ідеї і філософські школи епохи еллінізму.
Основна
1. Асмус В.Ф. Античная философия: – 3-е изд. – М.: Высшая школа, 2001. – С. 7-14, 68-124.
2. Історія філософії: Словник / За заг. ред. В.І. Ярошовця. – К.: Знання України, 2006. – C. 78-178.
3. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – С. 59-76.
4. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 37-46.
5. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 29-39.
6. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии: Учеб. пособие для вузов. – М.: Высшая школа, 1991. – С. 74-92.
Додаткова
· Адо П. Что такое античная философия / Перевод с французского В. П. Гайдамака. – М.: Издательство гуманитарной литературы, 1999.
· Васильева Т. В. Путь к Платону. Любовь к мудрости или мудрость любви. – М.: Логос, 1999.
· Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб: Алетейя, 1999.
· Лосев А.Ф., Тахо-Годи А.А. Платон. Аристотель. – М.: Мысль, 1993.
· Мамардашвили М. Лекции по античной философии. — М.: Аграф, 2002.
· Пролеев С.В. История античной философии. –М.: Реал-бук; К.: Ваклер, 2001.
· Целлер Е. Очерк истории греческой философии. – СПб: Алетейя, 1996.
Питання для самоконтролю
1. Які особливості натурфілософії давніх греків?
2. В чому суть методу Сократа?
3. Що таке “світ ідей” і “світ речей” за Платоном?
4. Чому філософське вчення Арістотеля претендує на статус системи?
5. Які риси притаманні філософії еллінізму?
Теми рефератів
1. Загальна характеристика античної філософії.
2. Античне розуміння діалектики.
3. Сутність полеміки Сократа з софістами.
4. Основні ідеї філософського вчення Платона.
5. Система категорій Арістотеля.
Опрацювання першоджерел
v Аврелій Марк. Наодинці з собою. – Сімферополь: Реноме. 1998.
v Арістотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.
v Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. – К.: Основи, 2000. – С.7-106.
v Цицерон. Об обязанностях. – М.: ЭКСМО-Пресс; Харьков: Фолио, 1998.
Семінар 3. Філософія європейського Середньовіччя і епохи Відродження
План
1. Становлення середньовічної філософії, її релігійний характер.
2. Патристика і схоластика як основні етапи філософії Середньовіччя.
3. Філософія епохи Відродження.
Основна
1. Алєксандрова О. В. Філософія Середніх віків та доби Відродження: Підручник. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – С. 16-81, 94-142.
2. Колпстон Ф. История средневековой философии / Пер. с англ. И. Борисовой: Послесл. М. Гарнцева. – М.: Энигма, 1997. – С.72-103, 210-238, 253-333.
3. Кондзьолка В. В. Історія середньовічної філософії: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – С. 79-117, 198-258.
4. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – С. 79-112.
5. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 46-61.
6 Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко
та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 39-46.
Додаткова
· Баткин Л. М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности. – М.: Наука, 1989.
· Зеньковский В. В. Основы христианской философии. – М.: Канон, 1996.
· Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М.: Мысль, 1979.
· Савельева М. Ю. Вера как способ познания действительности: постановка проблемы // Філософська і соціологічна думка. – 1994. – № 3, 4.
· Стангене Д. Проблема соотношения разума и веры в средневековой философии // Вопросы философии. – 1999. – № 7.
· Суини М. Лекции по средневековой философии / А. К. Лявданский (авториз.
пер. с англ.). — М.: Греко-латинский кабинет Ю.А.Шичалина, 2001.
· Штекль А. История средневековой философии. – Репр. изд. – СПб.: Алетейя,
1996.
Питання для самоконтролю
1. Яка головна особливість європейської середньовічної філософії?
2. Які проблеми є центральними у філософії Середньовіччя?
3. Відмінність між східним і західним варіантами патристики.
4. В чому суть проблеми універсалій?
5. Основні ідеї філософії епохи Відродження.
Теми рефератів
1. Загальна характеристика середньовічної філософії.
2. Патристичний етап Середньовіччя.
3. Августин Аврелій і Фома Аквінський – найвидатніші філософи Середніх віків.
4. Особливості середньовічної схоластики.
5. Природничонаукові орієнтири філософії епохи Відродження.
Опрацювання першоджерел
v Августин А. Сповідь / Пер. з латини Ю. Мушака. – К.: Основи, 1996. – С.3-102.
v Боецій. Розрада від філософії / Пер. з лат. А. Содомора; Передм. В. Кондзьолки. – К.: Основи, 2002. – С. 45-137.
v Мак’явеллі Н. Флорентійські хроніки; Державець. / Пер. з іт. А. Перепадя. – К.: Основи, 1998. – С. 393-463.
v Роттердамський Е. Похвала Глупоті. Домашні бесіди / Перекл. з латини В. Литвинова, Й. Кобова. – К.: Основи, 1993. – С. 13-106.
v Фома Аквинский. Доказательства бытия бога в «Сумме против язычников» и «Сумме теологии». – М.: ИФ РАН, 2000. – С. 33-77.
Семінар 4. Філософія Нового часу
План
1. Натуралістичний і механістичний характер філософії Нового часу.
2. Емпіризм в новоєвропейській філософії. Основні ідеї вчень Ф. Бекона, Т. Гобса, Дж. Локка.
3. Раціоналізм в новоєвропейській філософії. Основні ідеї вчень Р. Декарта і Б. Спінози.
4. Французське просвітництво ХVIII століття.
Література
Основна
1. Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – С. 13-60, 123-182.
2. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII века: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1974. – С. 11-270.
3. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – С. 115-138.
4. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 61-76.
5. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 87-116.
6. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 46-61.
Додаткова
· Гайденко П.П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой. – М.: Мысль, 2000.
· Библер В. С. Век Просвещения и критика способности суждения. – М.: РФО, 1997.
· Мамардашвили М. К. Картезианские размышления. – М.: Прогресс, 1993.
· Огурцов А. П. Философия науки эпохи Просвещения. – М.: ИФ РАН, 1993.
· Суботин А. Л. Френсис Бекон. – М.: Мысль, 1974.
· Федоров А. Спиноза: жизнь мудреца. – Ростов н/Д: Феникс, 2000.
Завдання для самостійної роботи
Питання для самоконтролю
1. В чому особливість філософії Нового часу?
2. Які “ідоли розуму” виділяв Ф. Бекон?
3. Які основні правила пізнавального методу Р. Декарта?
4. Як Б. Спіноза трактує субстанцію?
5. Розуміння гуманізму в філософії Просвітництва.
Теми рефератів
1. Загальна характеристика філософії Нового часу.
2. Емпірична традиція новоєвропейської філософії.
3. Раціоналістична традиція новоєвропейської філософії.
4. Вчення про субстанцію Б. Спінози.
5. Просвітницький ідеал людини.
Опрацювання першоджерел
v Бекон Ф. Новый Органон // Бекон Ф. Сочинения: В 2-х т. – Т.2. – М.: Мысль, 1972. – С. 7-82.
v Гобсс Т. Левиафан // Гобсс Т. Избр.произв: В 2 т. – Т. 2. – М.: Мысль, 1965. – С. 192-378.
v Декарт Р. Метафізичні розмисли / Перек. з фр. З. Борисюк та О. Жуковського. – К.: Юніверс, 2000. – С. 21-71.
v Лейбниц Г. Монадология // Лейбниц Г. Сочинения: В 4 т. – Т.1. – М.: Мысль, 1982. – С. 413-429.
v Спиноза Б. Этика // Спиноза Б. Сочинения: В 2-х томах. – Т. 2. – СПб.: Наука, 1999. – С. 251-478.
Семінар 5. Німецька класична філософія
План
1. Загальна характеристика німецької класичної філософії.
2. Вчення І. Канта.
3. Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте. Об’єктивний ідеалізм Ф. Шеллінга.
4. Філософська система Г. Гегеля. Теорія діалектики.
5. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха.
Література
Основна
1. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – С. 93-107.
2. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – С. 333-353, 387-407.
3. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия: Учеб. / В.Н. Кузнецов. –2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 2003. – С. 9-68, 215-295, 306-357.
4. Кушаков Ю.В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 53-176, 313-371, 515-539.
5. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – C. 141-160.
6. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 76-96.
7. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 117-142.
Додаткова
· Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М: Мысль, 1986.
· Гулыга А. В. Философские биографии: (Кант, Гегель, Шеллинг). – 3-е изд., испр. – М.: Соратник, 1994.
· Овсянников М. Ф. Гегель. – М.: Мысль, 1971.
· Суслова Л.А. Философия Иммануила Канта. – М.: Просвещение, 1991.
Завдання для самостійної роботи
Питання для самоконтролю
1. В чому суть кантівського “коперніканського перевороту у філософії”?
2. Чому філософія І. Фіхте – це «науковчення»?
3. Який зміст має «принцип тотожності» у філософії Ф. Шеллінга?
4. Які засадові положення філософії Г. Гегеля?
5. В чому специфіка філософії Л. Фейєрбаха?
Теми рефератів
1. Німецька класична філософія як вершина філософського раціоналізму.
2. Особливості гносеології І. Канта.
3. Філософські концепції І. Фіхте і Ф. Шеллінга.
4. Діалектика Г. Гегеля.
5. Антропологізм філософського вчення Л.Фейербаха.
Опрацювання першоджерел
v Гегель Г. Кто мыслит абстрактно? // Гегель Г. Работы разных лет. В 2-х томах. – Т.1. – М.: Мысль, 1970.
v Гегель Г. Наука логики. В 3-х томах. – Т.1. – М.: Мысль, 1970. – С. 95-138.
v Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии: С приложением: К.Маркс "Тезисы о Фейербахе". – М.: Политиздат, 1981.
v Фейербах Л. Основные положения философии будущего // Фейербах Л. Избр. философ. произв. В 3 т. – Т.1. – М.: Госполитиздат, 1955. – С. 134-204.
Семінар 6. Некласична європейська філософія
План
1. Класична і некласична парадигми в філософії, їх порівняльна характеристика.
2. Сцієнтична модель філософування: позитивізм і неопозитивізм.
3. Антропологічний напрям («філософія життя», фрейдизм, екзистенціалізм).
4. Релігійний напрям (неотомізм, персоналізм).
Література
Основна
1. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – С. 116-128.
2. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – С. 537-568.
3. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – C. 163-204.
4. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 101-173.
5. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 78-121.
6. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремінь, В. В. Ільїн. – К.: Книга, 2005. – С. 232-271, 284-308, 342-355.
Додаткова
· Автономова Н. С. Фрейд в Европе и в России: парадоксы «второго пришествия» // Вопросы философии. – 1999. – № 3.
· Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Западная философия ХХ века. – М.: ПРОСПЕКТ, 1998.
· Левит К. Тот единичный Киркегор // Топос. – 2002. – № 1 (6).
· Руткевич А. М. Научный статус психоанализа // Философские науки. – 2000. – № 2.
· Современная западная философия: Словарь / Сост. и отв. ред. В.С. Малахов, В.П. Филатов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ТОН-Остожье, 1998.
· Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями: Хрестоматія / Міжнародний фонд "Відродження" / С.Л. Удовік (ред.), В.В. Лях (упоряд.), В.С. Пазенок (упоряд.). – К.: Ваклер, 1996.
Завдання для самостійної роботи
Питання для самоконтролю
1. Основні характеристики класичної і некласичної філософії.
2. Основні риси концепції волюнтаризму А. Шопенгауера.
3. В чому суть теорії психоаналізу З. Фрейда?
4. Специфіка філософії екзистенціалізму.
5. В чому відмінність між «першим» і «другим» позитивізмом?
Теми рефератів
1. Раціоналізм та ірраціоналізм як філософські парадигми.
2. Основні характеристики “філософії життя”.
3. Філософський контекст вчення З. Фрейда.
4. Екзистенційні пошуки Ж-П. Сартра і А. Камю.
5. Позитивістські варіанти розвитку філософії як “справжньої” науки.
Опрацювання першоджерел
v Бергсон А. Творческая эволюция / Пер. с франц. – М.: Канон-пресс, Кучково поле, 1998. – С. 33-193.
v Кьеркегор С. Страх и трепет. – М.: Республика, 1993.
v Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі / Пер. з нім. А. Оношко. – Львів: Літопис, 2002. – С. 5-184.
v Фрейд З. Введение в психоанализ // Психоаналитические этюды / Составление Д. И. Донского, В. Ф. Круглянского. Послесловие В. Т. Кондрашенко. – Минск.: ООО «Попурри», 1998. – С. 5-179.
Семінар 7. Філософська думка в Україні
План
1. Філософська думка Києворуської доби.
2. Становлення і функціонування професійної філософії у Києво-Могилянській академії.
3. Філософське вчення Г. Сковороди.
4. Філософія українського романтизму.
5. Українська філософія ХХ століття.
Література
Основна
1. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 1997.– С. 25-104, 203-250.
2. Історія української філософії: Підручник. – К.: Академвидав, 2008. – С. 72-127, 271-282, 548-577.
3. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – С. 323-458.
4. Історія філософії України. Навч. посібник / Упорядники М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, А. К. Бичко та ін. – К.: Либідь, 1994. – С. 22-68, 138-195.
5. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003. – С. 216-259.
6. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 197-244.
7. Федів Ю. О., Мозгова Н. Г. Історія української філософії: Навчальний посібник. – К.: Україна, 2000. – С. 5-36, 111-137, 389-429.
Додаткова
· Давньоруські любомудри / В. Горський, О. Вдовина, Ю. Завгородній, О. Киричок. – К.: Видавничий дім “КМ Академія”, 2004.
· Донцов Д. І. Де шукати наших історичних традицій; Дух нашої давнини. — К.: МАУП, 2005.
· Захара І. С. Академічна філософія України (XVII - I полов. XVIII ст.) – Львів.: Видавництво Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2000.
· Історія української філософії: Хрестоматія / М. В. Кашуба (упоряд.). – Львів.: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004.
· Попович М.В. Григорій Сковорода: філософія свободи / Художнє оформлення О. Білецького. – К.: Майстерня Білецьких, 2007.
· Попович М.В. Мировоззренние древних славян. – К.: Наукова думка, 1985.
· Табачковський В. Г. У пошуках невтраченого часу: Нариси про творчу спадщину українських філософів-шестидесятників / Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.
· Філософська думка в Україні: Бібліографічний словник / В.С. Горський, М. Л. Ткачук, В. М. Нічик та ін. – К.: Пульсари, 2002.
Завдання для самостійної роботи
Питання для самоконтролю
1. Специфіка української світоглядної ментальності.
2. Які мислителі є представниками українського романтизму?
3. В чому проявляється екзистенційна спрямованість української філософії?
4. В чому суть концепції ноосфери В. Вернадського?
5. Внесок у філософію Д. Чижевського.
Теми рефератів
1. Особливості становлення філософської думки у Київській Русі.
2. Г. Сковорода: “Світ ловив мене, але не спіймав”.
3. “Філософія серця” П. Юркевича.
4. Академічна філософія в Україні в ХІХ столітті.
5. Еволюція філософських поглядів П. Копніна.
Опрацювання першоджерел
v Грушевський М. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV ст. – К.: Наукова думка, 1991.
v Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори в 3-х т. –Т. 1. – К.: Либідь, 1979.
v Сковорода Г. Наркіс. Разглягол о том: узнай себя // Сковорода Г. Повне зібрання творів у 2-х т. – Т. 1. – К.: Наукова думка, 1973.
v Україна: Філософський спадок століть. Хроніка 2000. 37-38. – К.: Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2000. – С. 147-169.
v Юркевич П.Д. Вибране. / Переклад з російської В. П. Недашківського; упорядкування, передмова й примітки А. Г. Тихолаза. – К.: Абрис, 1993. – С. 73-114.
Семінар 8. Буття як філософська проблема
План
1. Зміст категорії “буття”, її місце у філософуванні. Концепції буття в історії філософії.
2. Категорія субстанції.
3. Філософське розуміння матерії.
4. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття.
Література
Основна
1. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – С. 340-390.
2. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С.254-275.
3. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 135-142.
4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І. В., Табачковський В. Г., Горак Г. І. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. – С. 315-329, 350-368.
5. Філософія: Підручник (Г. А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995.– С. 185-205.
6. Філософський енциклопедичний словник / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди / В.І. Шинкарук (голова редкол.). – К.: Абрис, 2002. – C. 68-69, 251-252, 430.
Додаткова
· Вязовкин В.С., Тузова Т. М. Бытие и мышление. – Минск: ООО «Попурри», 2000.
· Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. Новая онтология ХХ века. – М.: Республика, 1997.
· Губин В. Д. Онтология. Проблема бытия в современной европейской философии. – М.: Российский государственный гуманитарный университет, 1998.
· Мамлеев Ю.В. Судьба бытия // Вопросы философии. – 1993. – № 11.
· Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття.– К.: Сфера, 1997.
· Чанышев А.Н. Трактат о небытии // Вопросы философии. – 1990. – № 10.
Завдання для самостійної роботи
Питання для самоконтролю
1. Що означає «бути»?
2. Відмінність філософського і конкретно-наукового розуміння буття.
3. Як співвідносяться категорії «сутність» та «існування»?
4. Основні характеристики матерії.
5. Чим розвиток відрізняється від руху?
Теми рефератів
1. Співвідношення понять «буття», «небуття», «ніщо».
2. Основні форми буття.
3. Монізм і плюралізм як філософські принципи.
4. Еволюція поглядів на матерію в історії філософії.
5. Фізичні і суспільні виміри простору і часу.
Опрацювання першоджерел
v Маслоу А. Психология бытия. – М.: Рефл-бук, 1997.
v Сартр Ж-П. Бытие и ничто. Опыт феноменологической онтологии / В.И. Колядко (пер.). – М.: Республика, 2004. – С. 28-196.
v Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер. с нем. – М.: Республика, 1993. – С.391-406.
Семінар 9. Свідомість як відображення і діяльність
План
1. Поняття відображення. Основні рівні і форми відображення.
2. Основні характеристики свідомості, її структура і механізм функціонування.
3. Свідомість і форми психічної активності людини: мислення, пам’ять, емоції, воля.
4. Взаємозв’язок індивідуальної, групової і суспільної свідомості. Сутність і структура суспільної свідомості.
Література
Основна
1. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – С. 431-451.
2. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 279-297.
3. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 286-302.
4. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 143-155.
5. Філософія: Підручник / Бичко І. В., Бойченко І. В., Табачковський В. Г. та ін. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2002. – С. 144-161.
6. Філософський енциклопедичний словник / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди / В.І. Шинкарук (голова редкол.). – К.: Абрис, 2002. – С. 564, 567.
Додаткова
· Лурия А. Р. Язык и сознание / Е.Д. Хомская (ред.). – 2-е изд. – М.: Изд-во МГУ, 1998.
· Михайлов Ф.T. Общественное сознание и сознание индивида. – М.: Мысль, 1990.
· Нойманн Э. Происхождение и развитие сознания / Пер. с англ.. – М.: Рефл-бук, 1998.
· Прист С. Теории сознания / А.Ф. Грязнов (пер.с англ.и предисл.). – М.: Идея-Пресс, 2000.
· Савельева М.Ю. Введение в метатеорию сознания. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.
· Субъект, познание, деятельность / И.Т. Касавин (отв. ред.). – М.: Канон +, 2002.
Завдання для самостійної роботи
Питання для самоконтролю
1. Що таке психіка?
2. В чому суть концепції колективного несвідомого К. Юнга?
3. Як співвідносяться свідомість і мова?
4. Співвідношення чуттєвого і раціонального у свідомості.
5. Що таке творчість?
Теми для рефератів
1. Біологічні передумови і соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.
2. Феномен ідеального.
3. Зміст і співвідношення понять «свідоме», «підсвідоме», «несвідоме».
4. Свідомість як діяльність.
5. Феномен штучного інтелекту.
Опрацювання першоджерел
v Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному; Страх; Тотем и табу: Сборник / Пер. с нем. Я. М. Когана; М. В. Вульфа; Худ. обл. М. В. Драко. – Минск.: ООО «Попурри», 1998. – С. 161-240.
v Фромм Э. Психоанализ и религия; Искусство любить; Иметь или быть?: Пер. с англ. – К.: Ника-Центр, 1998. – С. 11-94.
v Юнг К. Г. Критика психоанализа: Пер.с нем. и англ.. – СПб.: Гуманитарное агентство "Академический проект", 2000. – С.58-167.
Семінар 10. Проблема людини у філософії
План
1.Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.
2.Основні концепції походження людини (релігійна, еволюційна, космологічна). Сутність і основні чинники антропосоціогенезу.
3. Специфіка трактування людини у класичній, некласичній і постнекласичній філософії.
4. Життя, смерть і безсмертя як виміри буття людини у світі.
Література
Основна
1. Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Михальченко М.І. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник для вищих навч. закл.. – 3-тє вид., випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – С. 440-455.
2. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Генеза, 1996. – С. 174-220.
3. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2003. – С. 406-430.
4. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 480-505.
5. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 342-367.
6. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 304-325.
Додаткова
· Аггаци Э. Человек как предмет философии // Вопросы философии. – 1989. – № 2.
· Гудінг Д., Леннокс Дж. Людина та її світогляд: пер. з рос.. – К.: Українське Біблійне Товариство, 2007
· Гуревич П. С. Философия человека. – М.: ИФ РАН, 2001.
· Демидов А. Б. Феномен человеческого бытия. – Минск: Харвест, 1997.
· Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття.– К.: Сфера, 1997.
· Человек как философская проблема: Восток - Запад: [Сб. ст. / Отв. ред. Н.С. Кирабаев]. – М.: Изд-во Ун-та дружбы народов, 1991.
· Человек: мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. – М.: Республика, 1995.
Завдання для самостійної роботи
Питання для самоконтролю
1. Що таке філософська антропологія?
2. В чому суть теорії антропосоціогенезу?
3. Що таке свобода?
4. Чому існує відчуження?
5. Роль особи в історії.
Теми рефератів
1. Антропоцентризм філософської рефлексії.
2. Духовний світ особистості: структура і шляхи формування.
3. Діалектика свободи і відповідальності у життєдіяльності людини.
4. Взаємозв'язок біологічного і соціального в людині.
5. Феномен відчуження.
Опрацювання першоджерел
v Бердяев Н.А. О назначении человека. – М.: Республика, 1993.
v Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство: Пер. с фр. – М.: Политиздат, 1990.
v Фромм Э. Бегство от свободы / Г.Ф. Швейник (пер.). – 2. изд. – М.: Прогресс, 1995.
v Шарден Тейяр де. Феномен человека / Н.А. Садовский (пер.с фр.), А.С. Раутиан (предисл. и прим.). – М.: Устойчивый мир, 2001.
Семінар 11. Суспільство: основи філософського аналізу
План
1. Суспільство і природа як синергетичні підсистеми об'єктивної реальності. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства (натуралізм, ідеалізм, матеріалізм).
2. Виробництво – основа функціонування суспільства. Види виробництва. Спосіб виробництва матеріальних благ.
3. Поняття суб'єкта суспільного розвитку. Рід, народність, нація, клас, народ.
4. Єдність і багатоманітність суспільного розвитку. Проблема його спрямованості.
Література
Основна
1. Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Михальченко М.І. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник для вищих навч. закл. – 3-тє вид., випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – C.436-478, 501-525.
2. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Генеза, 1996. – С. 94-173.
3. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2003. – С. 485-513.
4. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій – К.: Либідь, 1997. – С. 182-206, 240-269.
5. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 446-475.
6. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 212-222, 258-293.
Додаткова
· Артемюк Б.Т. Суспільство: свобода і розвиток.– К.: Абрис, 2006.
· Максимов С.І. Особистість і суспільство. – Харків: Торсінг плюс,1993.
· Парсонс Т. Система современных обществ. – М.: Аспект Пресс, 1998.
· Принципы организации социальных систем: теория и практика. – К.: Свічадо, 1988.
· Социальное знание и социальные изменения. – М: Республика, 2001.
Завдання для самостійної роботи
Питання для самоконтролю
1. Що таке суспільство?
2. Культура як концентрований вираз досягнень суспільства.
3. Які джерела суспільного розвитку?
4. Соціальна структура суспільства.
5. В чому суть глобалізаційних процесів?
Теми рефератів
1. Специфіка взаємозв'язку суспільства і природи.
2. Зміст і співвідношення понять «суспільне» і «соціальне».
3. Особливості суспільних законів.
4. Основні підходи до періодизації людської історії.
5. Проблема сенсу історії.
Опрацювання першоджерел
v Маркс К. До критики політичної економії // Маркс К., Енгельс Ф. – Твори. – Т.13.
v Парсонс Т. О структуре социального действия / В.Ф. Чеснокова (общ. ред.), И. Бакштейн (пер.с англ.), С.А. Белановский (общ. ред.). – 2-е изд. – М.: Академический Проект, 2002. – С. 82-184.
v Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Том 2. / Пер. з англ. О. Буценка. – К.: Основи, 1994. – C. 91-213.
v Локк Дж. Про політичне чи громадянське суспільство. Про початки політичних суспільств. – К.: Основи, 2001.
Семінар 12. Проблема пізнання у філософії
План
1. Пізнання як відображення і пізнання як ідеальне конструювання дійсності. Види пізнання (буденне, позанаукове, ненаукове, наукове).
2. Суб'єкт, об'єкт і предмет пізнання. Рівні та форми пізнання.
3. Поняття методології і методу пізнання. Класифікація пізнавальних методів.
4. Істина, її основні характеристики. Основні концепції істини.
Основна
1. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – С.452-472.
2. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 354-384.
3. Причепій Є.М, Черній А.М., Чекаль Л. А. Філософія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2006. – С. 304-330.
4. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 174-197.
5. Філософія: Підручник / Бичко І. В., Бойченко І. В., Табачковський В. Г. та ін. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2002. – С. 162-192.
Додаткова
· Возможности и границы познания. – М.: Мысль, 1995.
· Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. – М.: УРСС, 2001
· Микешина Л. А. Философия познания: Полемические главы. – М.: Прогресс-Традиция, 2002.
· Петрушенко В. Л. Філософія знання: онтологія, епістемологія, аксіологія: Монографія. – Львів: Ахіл, 2005.
· Познание в социальном контексте / РАН; Институт философии (Москва) / В.А. Лекторский (отв. ред.), И.Т. Касавин (отв. ред.). – М., 1994.
Питання для самоконтролю
1. Чим відрізняються гносеологія і епістемологія?
2. Чому пізнання має процесуальний характер?
3. Основні філософські парадигми пізнавального процесу.
4. Критерії відмінності рівнів пізнання.
5. Як співвідносяться істина і правда?
Теми рефератів
1. Діалектика суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання.
2. Сутність і основні форми агностицизму.
3. Специфіка істини у філософії і науці.
4. Місце творчості та інтуїції в пізнанні людиною світу.
5. Гносеологічні виміри догматизму і релятивізму.
Опрацювання першоджерел
v Рассел Б. Человеческое познание: Его сфера и границы: Пер. с англ. – К.: Ника-центр, 2001. – С. 14-68, 450-530.
v Поппер К. Логика и рост научного знания. – М.: Прогресс, 1983. – С. 34-82.
v Гадамер Х.Г. Что есть истина? // Философская и социологическая мысль. – 1992. – № 5.
v Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки: Переводы с англ. и нем. / Общ. ред. и авт. вступ. ст. И. С. Нарский. – М.: Прогресс, 1986. – С. 467-523.
Семінар 13. Філософія науки
План
1. Наука як складне соціальне утворення. Особливості і форми наукового пізнання.
2. Основні етапи розвитку науки (класична, некласична, постнекласична). Поняття наукової парадигми.
3. Специфіка філософського осмислення науки. Філософські проблеми науки.
4. Місце і роль науки у функціонуванні суспільства.
Основна
1. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – С. 553-564.
3. Лешкевич Т. Г. Философия науки: традиции и новации: Учебное пособие для вузов. М.: Издательство «ПРИОР», 2001. – С. 30-92, 102-132.
4. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 415-437.
5. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – С. 199-210, 402-416.
Додаткова
· Аршинов В.И. Синергетика как феномен постнеклассической науки. – М.: ИФ РАН, 1999.
· Кулькин А.М. Наука и общество на рубеже веков. М.: ИНИОН. 2000.
· Микешина Л.А. Философия. Методология. Наука. – М.: Прометей, 2004.
·
Лук'янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. Сучасний
науковий
дискурс: Оновлення методологічної культури /
Благодійна організація "Центр практичної філософії"; НАН України;
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди. – К.: 2000.
· Проблема ценностного статуса науки на рубеже ХХІ века. – СПб.: Издательство Русской христианской гуманитарной академии, 1999.
· Степин В.С. Теоретическое знание. – М.: Прогресс-Традиция, 2000.
Питання для самоконтролю
1. Основні методи наукового пізнання
2. Які основні етапи пройшла наука у своєму розвитку?
3. Що таке тип наукової раціональності?
4. Зміст терміну “наукова революція”.
5. Як співвідносяться між собою наукове і релігійне пізнання?
Теми рефератів
1. Філософія і наука: спільне і відмінне.
2. Форми наукового пізнання.
3. Наука як вид духовного виробництва.
4. Наукові революції і зміна типів раціональності.
5. Сучасні соціокультурні орієнтири науки.
Опрацювання першоджерел
v Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопросы философии. – 1992. – №7.
v Ортега-и-Гассет Х. Вокруг Галилея // Ортега-и-Гассет Х. Избранные труды. – М.: Инфра-М, 2000.
v Кун Т. Структура наукових революцій: Пер. с англ. / Т. Кун; Сост. В. Ю. Кузнецов. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2001. – С. 13-223.
Семінар 14. Логіка як наука
План
1. Предмет і метод логіки. Особливості її мови.
2. Історичні етапи розвитку логічного знання.
3. Теоретичне і практичне значення логіки.
Основна
1. Асмус В.Ф. Логика: Учебник. Изд. 2-е, стереотипное. – М.: Едиториал УРСС, 2001. – С. 5-11.
2. Гетманова А.Д. Логика: учеб. для студентов вузов / А. Д. Гетманова. – 12-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2007. – С. 7-24.
3. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів та аспірантів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Абрис, 1997. – С.8-16.
4. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Український центр духовної культури, 1999. – C. 6-20, 100-123.
5. Малахов В.П. Основы формальной логики. Учебное пособие. – М.: Издательство «Щит-М», 1999. – С. 6-10.
6. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 388-391.
7. Хоменко І.В. Логіка для юристів: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.5-20.
Додаткова
· Берков В. Ф. Логика. Логические основы общения: Хрестоматия. – М.: Наука, 1994.
· Ивин А.А. Теория аргументации. – М.: Гардарики, 2000.
· Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М.: Мысль, 1974.
· Меськов В. С., Карпинская О. Ю., Ляшенко О. В., Шрамко Я. В. Логика: наука и искусство. – М.: Высшая школа, 1993.
· Никифоров А. Л. Логика и теория аргументации. – М.: Издательство Современного гуманитарного университета, 2005.
· Петров Ю. А. Азбука логичного мышления. – М.: Издательство МГУ, 1991.
· Смирнова Е. Д. Роль логики и перспективы развития логики // Логика: Перспективы развития: Сборник науч. статей / Под ред. А. Е. Конверского. – К.: Издательско-полиграфический центр «Киевский университет», 2006.
· Федоров Б. И., Зубань Е. Н., Любимов Г. П., Никитин В.Е. Элементы логической культуры. – СПб.: Иван Федоров, 2001.
Питання для самоконтролю
1. Які основні варіанти вживання терміну “логіка”?
2.Співвідношення понять “зміст мислення”, “форма мислення”, “закон мислення”.
3. Що таке правильне і неправильне мислення?
4. Чому логіка як наука має філософський характер?
5. Чим відрізняється формальна логіка від логіки діалектичної?
Теми рефератів
1. Особливості логіки як науки.
2. Істинність думки і правильність міркування.
3. Арістотель – основоположник логіки.
4. Структура логіки як науки.
5. Роль логіки у формуванні і розвитку культури мислення.
Опрацювання першоджерел
v Аристотель. Первая аналитика. Вторая аналитика // Аристотель. Сочинения в четырех томах. – Т. 2. – М.: Мысль, 1978. – С. 117-240.
v Вригт Г.-Х. Логика и философия в ХХ веке // Вопросы философии. – 1992. – № 8.
v Ильенков Э. В. Философия и культура. – М.: Политиздат, 1991. – С. 30-100.
v Рассел Б. Искусство мыслить / Общ. ред., сост. и предисл. О.А. Назаровой; [Пер. с англ. Козловой Е.Н. и др.]. – М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. – М.: 1999. – С. 34-80.
Семінар 15. Форми мислення
План
1. Поняття, судження, умовивід – компоненти логічного ряду абстрактного мислення. Роль форм мислення у пізнанні і функціонуванні знання.
2. Сутність поняття. Види понять. Логічні відношення між поняттями і логічні операції над ними.
3. Сутність судження. Види суджень. Логічні відношення між судженнями.
4. Сутність умовиводу. Поняття засновку і висновку. Види умовиводів. Логіка конструювання умовиводів.
Основна
1. Асмус В.Ф. Логика: Учебник. Изд. 2-е, стереотипное. – М.: Едиториал УРСС, 2001. – С. 27-67, 69-91.
2. Гетманова А.Д. Логика: учеб. для студентов вузов / А. Д. Гетманова. – 12-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2007. – С. 28-53, 60-89.
3. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Український центр духовної культури, 1999. – C. 85-94, 124-167, 171-201, 204-255.
4. Малахов В.П. Основы формальной логики. Учебное пособие. – М.: Издательство «Щит-М», 1999. – С. 15-33, 37-71, 103-145.
5. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 391-401.
6. Хоменко І.В. Логіка для юристів: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 37-47, 55-74.
Додаткова
· Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления. – М.: Издательство МГУ, 1989.
· Гжегорчик А. Популярная логика: Общедоступный очерк логики предложений. – М.: Наука, 1972.
· Дуцяк І. З. Теоретичні засади логіки: Монографія. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франко; Палітра друку, 2002.
· Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. – М.: Знание, 1998.
· Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М.: Мысль, 1974.
· Логика и философские категории. - Л.: Издательство ЛГУ, 1982.
· Попович М. Перспективы логики в методологии науки // Логика: Перспективы развития: Сборник науч. статей / Под ред. А. Е. Конверского. – К.: Издательско-полиграфический центр «Киевский университет», 2006.
· Тягло А. В. Критическое мышление на основе элементарной логики. – Харьков: Центр усовершенствования социологического образования, 2001.
Питання для самоконтролю
1. Мовні засоби виразу поняття.
2. Мовні засоби виразу судження.
3. Чим прості судження відрізняються від суджень складних?
4. Співвідношення між засновком і висновком.
5. Що таке силогізм?
Теми рефератів
1. Поняття як форма мислення.
2. Логічні відношення між поняттями і логічні операції над ними.
3. Судження як форма мислення.
4. Умовивід як форма мислення.
5. Роль форм мислення у пізнанні і функціонуванні знання.
Опрацювання першоджерел
v Делез Ж. Логика смысла: Пер.с франц. – М.: Раритет; Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – С. 12-125.
v Ковальски Р. Логика в решении проблем. – М.: Республика, 1990.
v Кэррол Л. Логическая игра. – М.: Терра – Книжный клуб, 2008.
v Фреге Г. Логика и логическая семантика: сборник трудов / Пер. с нем. Б. В. Бирюкова. Под ред. З. А. Кузичевой. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – С. 63-212.
Семінар 16. Закони логіки
План
1. Поняття логічного закону. Відмінність законів формальної логіки від законів логіки діалектичної.
2. Закон тотожності.
3. Закон протиріччя.
4. Закон виключеного третього.
5. Закон достатньої підстави.
Основна
1. Асмус В.Ф. Логика: Учебник. Изд. 2-е, стереотипное. – М.: Едиториал УРСС, 2001. – С. 12-26.
2. Гетманова А.Д. Логика: учеб. для студентов вузов / А. Д. Гетманова. – 12-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2007. – С. 93-107.
3. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Український центр духовної культури, 1999. – C. 20-33.
4. Малахов В.П. Основы формальной логики. Учебное пособие. – М.: Издательство «Щит-М», 1999. – С. 10-14.
5. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 401-403.
6. Хоменко І.В. Логіка для юристів: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 92-99.
Додаткова
· Гжегорчик А. Популярная логика: Общедоступный очерк логики предложений. – М.: Наука, 1972.
· Зиновьев А.А. Очерки комплексной логики. – М.: УРСС, 2000.
· Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. – М.: Знание, 1998.
· Конверский А. Е. Теория и ее обоснование. – К.: Центр практической философии, 2000.
· Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М.: Мысль, 1974.
· Рузавин Г.И. Логика и основы аргументации. – М.: Проект, 2003
· Уемов А.И. Основы практической логики. – Одесса: Издательство ОГУ им. И. И. Мечникова, 1997.
Питання для самоконтролю
1. Що таке логічний закон?
2. Чому закони логіки мають загальнолюдський характер?
3. Що є спільним і відмінним у законах формальної логіки?
4. Яку структуру має аргументація?
5. Що таке софізм і паралогізм?
Теми рефератів
1. Закон тотожності.
2. Закон протиріччя.
3. Закон виключеного третього.
4. Закон достатньої підстави.
5. Логічні помилки, пов'язані з порушенням законів логіки.
Опрацювання першоджерел
v Аристотель. О софистических опровержениях // Аристотель. Сочинения в четырех томах. – Т. 2. – М.: Мысль, 1978.
v Гуссерль Э. Логические исследования: Пролегомены к чистой логике. Перепечатка с изд. 1909 г. – К.: Вентури, 1995. – С. 9-51.
v Поппер К. Логика и рост научного знания. – М.: Прогресс, 1983. – С. 46-236.
v Тарский А. Истина и доказательство // Вопросы философии. – 1972. – № 8.
Семінар 17. Етика – наука про мораль
План
1. Природа, сутність і структура моралі. Мораль і моральність.
2. Змістовне поле етики. Оновні етапи її розвитку.
3. Місце і роль етики в системі знань про людину.
Основна
1. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М.: Гардарики, 2000.– С. 9-40.
2. Золотухина-Аболина Е.В. Современная этика: Учебное пособие для студентов вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИКЦ MарТ; Ростов-н/Д.: Издательский центр «МарТ», 2003. – С. 10-84, 87-179.
3. История этических учений: Учебник / Под ред. А.А. Гусейнова. – М.: Гардарики, 2003. – С. 310-400.
4. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 13-34, 36-79.
5. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 566-574.
6. Этика: Учебник / Под общей редакцией А.А. Гусейнова и Е. Л. Дубко. – М.: Гардарики, 2003. – С. 6-32.
Додаткова
· Аболина Т.Г. Исторические судьбы нравственности (Философский анализ нравственной культуры). – К.: Либідь, 1992.
· Адорно Теодор В. Проблемы философии морали. – М.: Республика, 2000.
· Апель К.-О. Дискурсивна етика як політична етика відповідальності у ситуації сучасного світу // Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філосоофія. – К.: Лібра, 1999. – С. 395-412.
· Етос і мораль в сучасному світі. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2004.
· Иванов В.Г. История этики средних веков. – СПб.: Издательство «Лань», 2002.
· Этика: словарь афоризмов и изречений / Сост. В.Н. Назаров, Е.Д. Мелешко. – М.: АО Аспект Пресс, 1995.
· Этика: Энциклопедический словарь / Под ред. Р. А. Апресяна и А.А. Гусейнова. – М.: Гардарики, 2001.
Питання для самоконтролю
1. Причини існування моралі.
2. Основні проблеми етики.
3. Чому етика є філософською формою знання?
4. Етика і етикет.
5. Етика і ідеологія.
Теми рефератів
1. Відмінність морального і правового регулювання.
2. Загальнолюдське, національне і класове у моралі.
3. Особливості етики як науки.
4. Основні етапи розвитку етики.
5. Етика і філософія.
Опрацювання першоджерел
v Бубер М. Два образа веры: Пер. с нем. / Под ред. П.С. Гуревича, С. Я. Левит, С. В. Лезова. – М.: Республика, 1995. – С. 125-156.
v Кант И. Лекции по этике: Пер. с нем. / Общ. ред., сост. и вступ. ст. А.А. Гусейнова. – М.: Республика, 2000. – С. 120-211.
v Кропоткин П. А. Этика: Избранные труды. – М.: Политиздат, 1991. – С. 22-183.
v Мур Дж. Принципы этики. – М.: Прогресс, 1984. – С. 54-128.
Семінар 18. Основні категорії етики
План
1. Специфіка етичних категорій.
2. Зміст і функціональне навантаження категорій “добро” і “зло”, “совість”, “сенс життя”, “щастя”.
3. Проблема освоєння людиною етичного знання і застосування його на практиці.
Основна
1. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М.: Гардарики, 2000.– С. 247-281, 295-308.
2. Золотухина-Аболина Е. В. Курс лекций по этике: Ростов н/Д.: Феникс, 1999. – С. 9-42, 92-97, 221-252.
3. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 95-146, 171-197.
5. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 574-591.
6. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С. 28-71.
Додаткова
· Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека (Современная немецкая практическая философия). – К.: Наукова думка, 1994.
· Политическая и экономическая этика / Пер. с нем. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001.
· Шеломенцев В.Н. Этика и культура общения. – К.: Оберіг, 1995.
· Этическая мысль / Отв. ред. А.А. Гусейнов. – М.: Политиздат, 1988.
· Этика: Энциклопедический словарь / Под ред. Р. А. Апресяна и А. А. Гусейнова. – М.: Гадарики, 2001.
· Эфроимсон В. П. Генетика этики и эстетики. – М.: Тайдекс Ко, 2004.
Питання для самоконтролю
1. Специфіка етичних категорій.
2. Що таке моральний обов'язок?
3. Що таке гідність?
4. Що таке честь?
5. Що означає бути морально вихованим?
Теми рефератів
1. Ціннісний і нормативний характер категорій етики.
2. Зміст категорій “добро” і “зло”.
3. Зміст категорії “моральний вибір”.
4. Зміст категорії “справедливість”.
5. Зміст категорії “моральний ідеал”.
Опрацювання першоджерел
v Аристотель. Этика / Пер. Н.В. Брагинской, Т. А. Миллер. – М.: ООО «Издательство АРС», 2002. – Никомахова этика, книга первая.
v Кант И. Основы метафизики нравственности // И. Кант. Соч.: В 6 т. – Т. 4. – Ч. 1. – М.: Мысль, 1968. – С. 219-310.
v Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия // Соловьев В.С. Сочинения в 2 т. – Т.1. / Сост., общ. ред и вступ. ст. А.Ф. Лосева и А. В. Гулыги; Примеч. С. Л. Кравца и др. – М.: Мысль, 1988. – С. 47-204.
Семінар 19. Естетика – наука про становлення
і функціонування чуттєвої культури людини
План
1. Специфіка естетичного освоєння людиною світу.
2. Змістовне поле естетики. Основні етапи її розвитку.
3. Місце і роль естетики в житті людини і суспільства.
Основна
1. Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О. І. Онищенко, Д. Ю. Кучерюк; За заг. ред. Л.Т. Левчук. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2005. – С. 6-29, 48-66, 105-140.
2. Левчук Л.Т., Онищенко О.І. Основи естетики: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2000. – С. 9-69.
3. Никитич Л.А. Эстетика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – С. 6-20, 23-66, 141-195.
4. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 595-610.
5. Эстетика: Учеб. пособие для вузов / Научный редактор А.А. Радугин. – М.: Центр, 2002. – С. 10-23, 25-73.
6. Яковлев Е.Г. Эстетика: Учебное пособие. – М.: Гардарики, 2004. – С.291-350.
Додаткова
· Гилберт К., Кун Г. История эстетики / Под ред. Сальникова В. П. – СПб.: Алетейя; Фонд поддержки науки и образования в области правоохранит. деятельности "Университет", 2000.
· Каган М.С. Эстетика как философская наука. – СПб.: ТОО ТК Петрополис, 1997.
· Эстетика на переломе культурных традиций. – М.: ИФ РАН, 2002.
· Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М.: Мысль,1998.
· Мізіна Л. Б. Естетична інтерпретація історії мистецтва: сучасне бачення. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В. Даля, 2006.
· Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури. – К.: ТОВ Міжнародна фінансова агенція, 1998.
· Современная западноевропейская и американская эстетика: Сборник переводов / Под ред. Яковлева Е. Г. – М.: Книжный дом «Университет», 2002.
· Тэн И. Философия искусства. – М.: Республика, 1996.
Питання для самоконтролю
1. Природа і спосіб буття краси.
2. Види мистецтва.
3. Як взаємопов'язані естетика і етика?
4. Основні функції естетики.
5. Що таке естетичний ідеал?
Теми рефератів
1. Феномен краси.
2. Естетичні почуття, смак, потреба.
3. Специфіка естетики як науки.
4. Мистецтво як результат і процес естетичної діяльності.
5. Естетичні проблеми сучасності.
Опрацювання першоджерел
v Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1996. – С. 24-123.
v Гегель Г.В.Ф. Эстетика / В 4-х т. – Т. 1. – М : Искусство, 1968. – С. 23-208.
v Курицын В. Постмодернизм: Новая первобытная культура // Новый мир. – 1992. – № 2.
v Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М.: Мысль, 1978. – С. 47-141.
v Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – СПб.: Алетейя, 2000. – С. 32-215.
Семінар 20. Основні категорії естетики
План
1. Специфіка естетичних категорій.
2. Зміст і функціональне навантаження категорій “прекрасне” і “потворне”, “досконале”, “гармонія”, “трагічне” і “комічне”, “естетичний ідеал”.
3. Естетичні категорії і практика людського буття. Естетичне виховання.
Основна
1. Левчук Л.Т., Онищенко О. І. Основи естетики: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2000. – С. 83-120.
2. Никитич Л.А. Эстетика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – С. 209-256.
3. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. – С. 595-610.
4. Эстетика: Учеб. пособие для вузов / Научный редактор А.А. Радугин. – М.: Центр, 2002. – С. 111-123, 156-168, 226-239.
5 Эстетика: Учебное пособие / Под ред. В.А.Лозового. – Сумы: Университетская книга, 1999. – С. 84-120.
6. Яковлев Е.Г. Эстетика: Учебное пособие. – М.: Гардарики, 2004. – С. 6-126.
Додаткова
· Каган М.С. Эстетика как философская наука. –СПб.: ТОО ТК Петрополис, 1997.
· Лихачев Д. С. Очерки по философии художественного творчества. – СПб.: БЛИЦ, 1996.
· Лосев А.Ф. История античной эстетики: Итоги тысячелетного развития: В 2 кн. – М.: Искусство,1992.
· Руднев В. Словарь культуры ХХ века. Ключевые понятия и тексты. – М.: Аграф, 1997.
· Современная западноевропейская и американская эстетика: Сборник переводов / Под ред. Яковлева Е. Г. – М.: Книжный дом «Университет», 2002.
· Яковлев Е. Г. Эстетическое как совершенное. – М.: Брандес, 1995.
Завдання для самостійної роботи
Питання для самоконтролю
1. Що таке естетична категорія?
2. За яких умов можлива гармонія?
3. Як взаємопов'язані естетичні категорії і практика людського буття?
4. Сутність дизайну.
5. Шляхи формування естетичної культури.
Теми рефератів
1. Природа і специфіка естетичних категорій.
2. Зміст категорій “прекрасне” і “потворне”.
3. Зміст категорії “гармонія”.
4. Зміст категорій “трагічне” і “комічне”.
5. Зміст категорії “естетичний ідеал”.
Опрацювання першоджерел
v Вольтер. Эстетика: Статьи. Письма. Предисловия и рассуждения. – М.: Искусство, 1974. – С.23-89.
v Хейзинга Й. Homo Ludens. В тени завтрашнего дня: Пер. с нидерл. / Общ. ред. и послесл. Г. М. Тавризян. – М.: Издательская группа «Прогресс», «Прогресс-Академия», 1992. – C.179-240.
v Хосе Ортега-и-Гассет. «Дегуманизация искусства» и другие работы. Эссе о литературе и искусстве. Сборник. Пер. с исп. – М.: Радуга, 1991. – С. 479-517.
Навчальний процес по курсу “Філософія” (філософія, логіка, етика, естетика) передбачає написання кожним студентом протягом кожного начального семестру одного реферату з обов'язковим захистом його.
До кожного семінарського заняття пропонуються відповідні теми рефератів. Студенти вибирають їх самостійно – за власним бажанням. Студент має можливість вибрати заздалегідь тему реферату, що відноситься до одного з семінарських занять, і виступити з цим матеріалом на даному семінарі. Існує інший варіант – реферат “захищається” на останньому семінарському занятті в семестрі. Студент має також можливість самостійно вибрати тему для реферування поза пропонованою в даній брошурі тематикою, обов'язково узгодивши її попередньо з викладачем.
Реферат має включати такі структурні блоки:
1. Вступ.
2. Основна частина (розділи, підрозділи).
3. Висновки.
4. Список використаної літератури.
За відсутності зазначених структурних блоків у рефераті він повертається студенту на доопрацювання.
В рефераті необхідно максимально повно розкрити тему, показати основні підходи до її осмислення, зв'язок з теорією і практикою. Бажано формулювати власне ставлення до питань, які розглядаються.
На титульній сторінці реферату мають бути вказані його тема; прізвище, ім'я, по-батькові студента; назва факультету; курс і група. Всі реферати пишуться (від руки) українською мовою на аркушах формату А4. Обсяг – не менше 10 сторінок тексту. Поля: зліва, зверху, знизу – 2 см., зправа – 1 см. Нумерація проставляється в верхньому правому кутку, починаючи з другої сторінки.
ВИМОГИ ДО ОПРАЦЮВАННЯ ПЕРШОДЖЕРЕЛ
Під час вивчення дисципліни “Філософія” (філософія, логіка, етика, естетика) кожен студент обов'язково повинен прочитати і законспектувати мінімум два першоджерела. Назви цих праць вказані у рубриці “Опрацювання першоджерел”, що є складовою всіх тем семінарських занять (частина “Завдання до самостійної роботи”). Студент самостійно обирає першоджерела для вивчення і складає їх конспекти. В них мають бути відтворені основні положення прочитаних робіт, а також представлене власне ставлення студента до засвоєного матеріалу. “Захист” конспектів не передбачається, проте, у разі виникнення у викладача питань до їх змісту, студент має бути готовий дати на них відповіді.
На титульній сторінці кожного конспекту вказуються назва першоджерела, його автор і вихідні дані книги; прізвище, ім'я і по-батькові студента; назва факультету; курс і група. Всі конспекти пишуться українською мовою на аркушах формату А4. Обсяг кожного конспекту – не менше 5 сторінок рукописного тексту. Нумерація сторінок проставляється в верхньому правому кутку, починаючи з другої сторінки.
Кожне семінарське заняття завершується тестовою контрольною роботою. Її мета – перевірити ступінь засвоєння студентами матеріалу з відповідної теми.
Тест складається з 20 питань. До кожного питання пропонується три варіанти відповіді, з яких студент має обрати одну – на його думку правильну.
На написання тесту відводиться 13-15 хв.
1. Які приблизні хронологічні межі займає філософія античності:
а) 300 років;
б) 1000 років;
в) 2500 років.
2. Якого періоду не було в розвитку античної філософії:
в) утопічно-спекулятивного.
3. Яке висловлювання належить Сократу:
а) “Все тече, все змінюється”;
б) “Я знаю, що нічого не знаю”;
в) “Платон мені друг, але істина дорожча”.
4. Хто з античних мислителів вперше сформулював проблему буття:
а) Парменід;
б) Анаксімандр;
в) Сократ.
5. Автором терміну “апорія” є:
а) Демокріт;
б) Арістотель;
в) Зенон.
6. Вчення про ідеї є ядром філософії:
а) Фалеса;
б) Платона;
в) Демокріта.
7. Розподіл наук на “філософію приму” і “філософію секунду” здійснив:
а) Фалес;
б) Арістотель;
в) Анаксімандр.
8. Термін “маєвтика” є концептом філософії”:
а) Піфагора;
б) Сократа;
в) Зенона.
9. Стихія повітря, як першооснова буття, – ядро натурфілософії:
а) Платона;
б) Арістотеля;
в) Анаксімена.
10. Діалогічний стиль творів притаманний:
а) Геракліту;
б) Платону;
в) Горгію.
11. “Статус” Олександра Македонського в історії античної філософії:
а) вчитель Сократа;
б) учень Арістотеля;
в) племінник Платона.
12. Термін “логос” вперше ввів у філософію:
а) Демокріт;
б) Геракліт;
в) Парменід.
13. Стихія води як першооснова буття, – концепт філософії:
в) Фалеса.
14. Найвідоміший представник атомістичного напрямку античної філософії:
а) Демокріт;
б) Парменід;
в) Арістотель.
15. Перший діалектик античності:
а) Платон;
б) Зенон;
в) Геракліт.
16.Кому з античних мислителів належить вислів “Платон мені друг, але істина дорожча”:
а) Анаксімену;
б) Арістотелю;
в) Піфагору.
17. Вкажіть кількість творів Сократа, що дійшли до нашого часу:
а) 9;
б) 28;
в) 0.
18. Теорія “ідеальної держави” – концепт філософії:
а) Фалеса;
б) Платона;
в) Піфагора.
19. Навчальний заклад, що отримав назву Академія – “місце роботи..”:
а) Арістотеля;
б) Зенона;
в) Платона.
20. Яка частина душі відсутня в теорії душі Платона:
а) розумна;
б) аморфна;
в) вольова.
ЛІТЕРАТУРА*
1. Алєксандрова О. В. Філософія Середніх віків та доби Відродження: Підручник. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.
2. Асмус В.Ф. Античная философия: – 3-е изд. – М.: Высшая школа, 2001.
3. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003.
4. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 1997.
5. Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000.
6. Історія української філософії: Підручник. – К.: Академвидав, 2008.
8. Історія філософії: Словник / За заг. ред. В.І. Ярошовця. – К.: Знання України, 2006.
9. Історія філософії України. Навч. посібник / Упорядники М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, А. К. Бичко та ін. – К.: Либідь, 1994.
10. Колпстон Ф. История средневековой философии / Пер. с англ. И. Борисовой: Послесл. М. Гарнцева. – М.: Энигма, 1997.
11. Кондзьолка В. В. Історія середньовічної філософії: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001.
12. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия: Учеб. / В.Н. Кузнецов. –2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 2003.
14. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII века: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1974.
15. Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів: Новий світ -2000, Магнолія плюс, 2003.
16. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006.
18. Федів Ю. О., Мозгова Н. Г. Історія української філософії: Навчальний посібник. – К.: Україна, 2000.
19. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремінь, В. В. Ільїн. – К.: Книга, 2005.
20. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006.
21. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии: Учеб. пособие для вузов. – М.: Высшая школа, 1991.
1. Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Михальченко М.І. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник для вищих навч. закл.. – 3-тє вид., випр. та доп. – К.: Генеза, 2006.
2. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Генеза, 1996.
3. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003.
4. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій – К.: Либідь, 1997.
7. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006.
9. Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006.
10. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І. В., Табачковський В. Г., Горак Г. І. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994.
11. Філософія: Підручник / Бичко І. В., Бойченко І. В., Табачковський В. Г. та ін. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2002.
12. Філософія: Підручник (Г. А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995.
13. Філософський енциклопедичний словник / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди / В.І. Шинкарук (голова редкол.). – К.: Абрис, 2002.
МОДУЛЬ 3. ЛОГІКА, ЕТИКА, ЕСТЕТИКА – ФІЛОСОФСЬКІ ФОРМИ ЗНАННЯ
1. Асмус В.Ф. Логика: Учебник. Изд. 2-е, стереотипное. – М.: Едиториал УРСС, 2001.
2. Гетманова А.Д. Логика: учеб. для студентов вузов / А. Д. Гетманова. – 12-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2007.
3. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М.: Гардарики, 2000.
4. Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О. І. Онищенко, Д. Ю. Кучерюк; За заг. ред. Л.Т. Левчук. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2005.
5. Золотухина-Аболина Е. В. Курс лекций по этике: Ростов н/Д.: Феникс, 1999.
6. Золотухина-Аболина Е.В. Современная этика: Учебное пособие для студентов вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИКЦ MарТ, Ростов-н/Д.: Издательский центр «МарТ», 2003.
7. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів та аспірантів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Абрис, 1997.
8. История этических учений: Учебник / Под ред. А.А. Гусейнова. – М.: Гардарики, 2003
9. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Український центр духовної культури, 1999.
10. Левчук Л.Т., Онищенко О.І. Основи естетики: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2000.
11. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996.
12. Малахов В.П. Основы формальной логики. Учебное пособие. – М.: Издательство «Щит-М», 1999.
13. Никитич Л.А. Эстетика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.
14. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006.
15. Тофтул М.Г. Етика: Навч. посібник. – К.: ВЦ Академія, 2005.
16. Хоменко І.В. Логіка для юристів: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
17. Эстетика: Учеб. пособие для вузов / Научный редактор А.А. Радугин. – М.: Центр, 2002.
18. Эстетика: Учебное пособие / Под ред. В.А.Лозового. – Сумы: Университетская книга, 1999.
19. Этика: Учебник / Под общей редакцией А.А. Гусейнова и Е. Л. Дубко. – М.: Гардарики, 2003.
20. Яковлев Е.Г. Эстетика: Учебное пособие. – М.: Гардарики, 2004.
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
1. Сутність і структура світогляду.
2. Історичні типи світогляду.
3. Причини виникнення філософії.
4. Історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.
5. Проблема методу у філософії. Діалектика і метафізика.
6. Основні закони діалектики.
7. Структура філософського знання. Логіка, етика, естетика як філософські форми знання.
8. Основні історичні етапи розвитку філософії. Класична і некласична філософія.
9. Місце і роль філософії в житті суспільства і людини. Її основні функції.
10. Загальна характеристика античної філософії.
11. Основні школи і представники досократичної філософії.
12. Філософські погляди Сократа.
13. Філософські погляди Платона.
14. Філософська система Арістотеля.
15. Елліністична філософія (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм).
16. Християнство як світоглядна основа середньовічної філософії.
17. Основні етапи розвитку середньовічної філософії.
18. Патристика (східний і західний варіанти). Вчення Августина Аврелія.
19. Специфіка середньовічної схоластики.
20. Філософські погляди Фоми Аквінського.
21. Філософія епохи Відродження.
22. Натуралістичний і механістичний характер філософії Нового часу.
23. Емпіризм в новоєвропейській філософії (Ф. Бекон, Т. Гобс, Дж. Локк).
24. Раціоналізм в новоєвропейській філософії (Р.Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц).
25. Проблема людини та соціальні ідеали у філософії Просвітництва.
26. Єдність і суперечливість німецької класичної філософії.
27. Філософські погляди І.Канта.
28. Суб’єктивний ідеалізм І. Фіхте. Об’єктивний ідеалізм Ф. Шеллінга.
29. Філософська система Гегеля.
30. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
31. Єдність матеріалізму і діалектики, філософської теорії і практики в філософії марксизму.
32. Становлення некласичної філософії. Боротьба раціоналізму та ірраціоналізму.
33. Специфіка і етапи розвитку позитивістської філософії.
34. Філософія життя.
35. Екзистенціалізм.
36. Релігійний напрям у некласичній філософії (неотомізм, персоналізм).
37. Філософська думка Києворуської доби.
38. Філософія у Києво-Могилянській академії.
39. Філософські погляди Г.Сковороди.
40. Філософія українського романтизму.
41. Українська філософія ХХ століття.
42. Зміст категорії “буття”, її місце у філософуванні.
43. Концепції буття в історії філософії.
44. Категорія субстанції.
45. Філософське і конкретно-наукове розуміння матерії.
46. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття.
47. Поняття відображення. Основні рівні і форми відображення.
48. Основні характеристики свідомості, її структура і механізм функціонування.
49. Свідомість індивідуальна, групова, суспільна. Особливості взаємодії суспільного буття і суспільної свідомості.
50. Еволюція поглядів на природу і сутність свідомості в історії філософії та історії науки.
51. Антропоцентризм філософської рефлексії. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.
52. Основні концепції походження людини (релігійна, еволюційна, космологічна).
53. Філософська антропологія як розділ філософського знання.
54. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Проблема самореалізації “Я”.
55. Життя, смерть і безсмертя як виміри буття людини у світі.
56. Суспільство і природа як синергетичні підсистеми об'єктивної реальності.
57. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства (натуралізм, ідеалізм, матеріалізм).
58. Виробництво – основа функціонування суспільства. Види виробництва. Спосіб виробництва матеріальних благ.
59. Джерела і спонукальні сили суспільного розвитку.
60. Єдність і багатоманітність історичного процесу. Проблема періодизації людської історії.
61. Пізнання як відображення і пізнання як ідеальне конструювання дійсності.
62. Суб'єкт, об'єкт і предмет пізнання. Рівні та форми пізнання.
63. Поняття методології і методу пізнання. Класифікація пізнавальних методів.
64. Проблема істини в філософії та науці.
65. Наука як складне соціальне утворення.
66. Філософія і наука: спільне і відмінне.
67. Основні етапи розвитку науки (класична, некласична, постнекласична). Поняття наукової парадигми.
68. Особливості наукового пізнання. Проблема, ідея, гіпотеза, науковий факт, концепція, теорія як форми пізнання.
69. Місце і роль науки у функціонуванні суспільства.
70. Предмет і метод логіки як науки. Особливості її мови.
71. Історичні етапи розвитку логічного знання.
72. Сутність поняття. Види понять. Логічні відношення між поняттями і логічні операції над ними.
73. Сутність судження. Види суджень. Логічні відношення між судженнями.
74. Сутність умовиводу. Види умовиводів. Логіка конструювання умовиводів.
75. Поняття логічного закону. Відмінність законів формальної логіки від законів логіки діалектичної.
76. Логічні закони тотожності і протиріччя.
77. Логічні закони виключеного третього і достатньої підстави.
78. Природа, сутність і структура моралі. Мораль і моральність.
79. Змістовне поле етики як науки. Основні етапи її розвитку.
80. Місце і роль етики в системі знань про людину.
81. Зміст і функціональне навантаження категорій “добро” і “зло”, “справедливість”, “совість”, “моральний вибір”.
82. Зміст і функціональне навантаження категорій “честь”, “сенс життя”, “щастя”, “моральний ідеал”.
83. Проблема освоєння людиною етичного знання і застосування його на практиці. Моральне виховання.
84. Специфіка естетичного освоєння людиною світу.
85. Змістовне поле та особливості естетики як науки.
86. Основні етапи розвитку естетичного знання.
87. Місце і роль естетики в житті людини і суспільства.
88. Зміст і функціональне навантаження категорій “прекрасне” і “потворне”, “трагічне” і “комічне”.
89. Зміст і функціональне навантаження категорій “досконале”, “гармонія”, “естетичний ідеал”.
90. Естетичні категорії і практика людського буття. Естетичне виховання.
Навчальне видання
Павлов
Юрій Валерійович
Навчально-методичний комплекс дисципліни “Філософія” (філософія, логіка, етика, естетика) для студентів географічного факультету
Підписано до друку 02.09.08.
* До списку включена лише основна література – підручники, начальні посібники, енциклопедії, словники.